ВИПУСКНА РОБОТА

Тема роботи: Кейс технології та її використання на урокахтеоретичного навчання

АНОТАЦІЯ

У даній підсумковій випускній роботі автор розкриває теоретичні, методичні та практичні аспекти теми  «Кейс технології та її використання на уроках теоретичного навчання».

Автором опрацьовано літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.

У практичній частині роботи надано методичну розробку  уроку теоретичного навчання, який проводився із застосуванням квест-технології.

Робота може бути цікавою для викладачів професійно-теоретичної підготовки  закладів професійної (професійно-технічної) освіти у контексті вдосконалення їх  науково-методичної компетентності.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….4

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………….6

1.1. Історія виникнення кейс-методу……………………………………….6

1.2 . Сутність, мета та завдання кейс-технології……………………………7

1.3. Види та типи кейсів методика розробки їх структури та      змісту…………………………………………………………………………………9

1.4.Особливості проведення уроків з професійно-теоретичної підготовки із застосуванням навчальних кейсів………………………………………………16

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………..19

2.1. Методична розробка уроку  із застосуванням навчальних кейсів………………………………………………………………………………...19

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………23

ВСТУП

Актуальність теми підсумкової випускної роботи «Кейс технології та її використання на уроках теоретичного навчання» обумовлена тим, що дана тема що до Україна реформує систему освіти, адаптує методику викладання до західних стандартів у контексті руху всієї держави в Європейське співтовариство. Дана тема є важливою для діяльності викладача у контексті підвищення результативності освітнього процесу шляхом вдосконалення  даної методики. Робота присвячена проблемі  пошуку нових ефективних методик підготовки кваліфікованих фахівців, формуванню всебічно розвиненої особи, яка повинна задовольнити потреби суспільства. Психологи, методисти, викладачі  фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до учня.

Мета підсумкової випускної роботи:

На основі аналізу педагогічної та методичної  літератури визначити шляхи впровадження методики кейс-технологій при проведення уроків різних типів для практичної реалізації у процесі професійно-теоретичної підготовки учнів ЗП(ПТ)О.

Завдання дослідження: 

1.   Підібрати і проаналізувати педагогічні та методичні джерела інформації за темою підсумкової випускної роботи.
2.   Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, у теоретичній частині даної роботи.
3.   Розробити план  уроку теоретичного навчання певного типу і виду, методика проведення якого буде сприятиме підвищенню якості знань та умінь учнів, формуванню професійних, базових та ключових компетентностей.

Практична значущість роботи полягає у тому, що за результатами ії виконання буде вдосконалено методику проведення уроків з професійно-теоретичної підготовки шляхом впровадження сучасних форм та методів при навчанні учнів за професією.

Відповідно до мети поставлені наступні завдання:

•                 розкрити теоретико-методичні елементи кейс-технології та її використання на уроках теоретичного навчання в подальшій діяльності майбутнього кваліфікованого робітника на сучасному етапі;
•                 охарактеризувати форми та методи кейс-технології та її використання на уроках теоретичного навчання у ЗП(ПТ)О;
•                 розкрити сутність досвіду (на прикладі роботи у ЗП(ПТ)О з використання кейс-технології та її використання на уроках.

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності роботи викладачів професійно-теоретичної підготовки ЗП(ПТ)О у контексті підвищення їх психолого-педагогічної компетентності.

1.               ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Історія виникнення кейс-методу

   «Метод кейсів» вперше був застосований  в Гарвардській Школі Бізнесу на початку двадцятого століття. Протягом 1909 – 1919 років навчальний процес відбувався там таким чином: студентам пропонували викласти конкретну ситуацію чи проблему, а потім проаналізувати її і надати  відповідні рекомендації. У 1920 році декан факультету Дін Донхмен видав збірник кейсів, після чого уся система менеджменту в Гарвардській Школі здійснила перехід на методику Case            Studies [2].

Гарвардська Школа Бізнесу і в 21 столітті має передові позиції в кейс–індустрії”. Викладачі цього навчального закладу створюють близько 600 високоякісних кейсів в рік. У США приїздять на стажування не тільки викладачі з Європи. В кінці 20 століття в  Америці  почали вивчати метод кейсів  педагоги і бізнесмени  з України. Перші кейс–завдання були  опубліковані в 1925 році в „Звітах Гарвардського університету про бізнес”. Викладачі університету, вивчаючи зі студентами такі обов'язкові дисципліни, як: маркетинг, промислове керування, фінанси, бухгалтерський облік, статистику,  активно використовують кейс – метод [8].

Студентам протягом навчального процесу  надаються описи певної ситуації, з якою зіткнулася реальна організація в своїй діяльності для того, щоб знайти самостійно або в ході колективного обговорення рішення пропонованої проблеми. Сучасна Гарвардська Школа Бізнесу 90 % навчального часу приділяє завданням за методикою Case Studies. В Західній Європі метод кейсів стає популярним в 60 – х роках 20 століття, де передові  бізнес-школи Європи INSEAD, LBS, HEC Paris, LSE, ESADE почали брати активну участь не тільки у застосуванні даної методики, а й у написанні  кейсів для різних галузей життя людини.

В Україні в провідних школах бізнесу, а потім і в освітніх закладах  метод починає активно впроваджуватися  з 2005 року.

2.           Сутність, мета та завдання кейс-технології

Сутність технології полягає в тому, що в основі його використовується опис конкретних ситуацій або випадку (від англійського «case» - випадок). По-перше, бажано, щоб представлений для аналізу випадок відображав реальну життєву ситуацію. По-друге, в описі має бути присутня проблема або ряд прямих чи непрямих труднощів, протиріч, прихованих завдань для вирішення дослідником. По-третє, потрібно оволодіння попереднім комплексом теоретичних знань для використання їх у практичній площині вирішення конкретної проблеми або ряду проблем. У процесі роботи над кейсом часто потрібно додаткове інформаційне підживлення самих учасників роботи над аналізом ситуації. В кінцевому результаті учні знаходять власні висновки, рішення проблемної ситуації і нерідко як неоднозначні множинні рішення [11].

Основними поняттями, що використовуються в кейс-технології, є поняття «ситуація» і «аналіз», а також похідне від них - «аналіз ситуації». Термін «ситуація» може розумітися як стан, подія, дія, поворотний момент для прийняття рішення, набір певних взаємопов’язаних фактів, яке містить в собі протиріччя, необхідність оцінки або способів виходу на новий рівень. Ситуація бажано повинна бути представлена в динаміці зміни (було-є-буде). Однак об’єктивні чи суб’єктивні причини (комплекс факторів) впливають на ситуацію в її невизначеності. Виходячи з цього, необхідно на основі аналізу знайти адекватні ситуативні рішення, якщо це пов’язано з управлінським рішенням в бізнесі (на заняттях з економіки). Якщо це кейс із правовою ситуацією, то проаналізувавши злочин і всі прямі або непрямі дані й обставини, прийняти вірне юридичне рішення.

Мета кейсів – детальний аналіз, а не оцінювання (особливо, завчасне оцінювання). Ціллю їх є не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу. Разом з вдосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховує почуття відповідальності в процесі навчання.

Коротко кажучи, кейс-підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та приймати ефективні рішення. Крім цього, такий метод вчить учнів аналізувати та розробляти програми дій, що, в свою чергу, мотивує їх до правильної поведінки у разі, коли настане час діяти в реальній ситуації.

Також кейси допомагають у перенесенні навчального середовища з аудиторії на робочі місця. Особливо це можливо з огляду на те, що учні:

а) краще усвідомлюють власні пріоритети та цінності, які мають відношення до їх професійної діяльності;

б) вчаться визначати класи більш чи менш типових ситуацій;

в) розвивають в собі ширші можливості для аналізу, оцінюють наслідки різних рішень.

Мета кейс-методу - розвиток здатності тих, хто навчається, приймати рішення – потребує організації процесу навчання як процесу пошуку і прийняття рішень.

Оскільки кейс-метод потребує активної участі, то учень має: регулярно відвідувати заняття, бути завжди готовим приймати участь у дискусіях, розглядати проблему у широкому аспекті, дотримуватися теми обговорення. У свою чергу викладач фокусує увагу, залучає учнів, акцентує навчальний процес на загальних концепціях, грає роль захисника «диявола» (займає контр-позицію) [8].

Завданням цього методу є максимальне залучення кожного учня до самостійної роботи з метою вирішення порушеної проблеми або завдання.

Така технологія сприяє розвитку в учнів самостійного мислення, вміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу учні мають можливість проявити і удосконалити аналітичні та оціночні навички, навчитися працювати в команді, знаходити найбільш раціональне рішення порушеної проблеми.

Найважливіше те, що даний підхід виходить за межі навчального простору, сягає сфери професійних рішень проблем у цій галузі знань, формує інтерес і профільну мотивацію. Тут, як і в справжніх інноваційних технологіях, навчальні знання і навчальний процес в цілому не самоціль, а інструмент для компетентнісного навчання учня [7].

Застосування викладачем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, сприяє їхньому дорослішанню, відчути самостійність в освоєнні теоретичних положень і оволодінні практичними навичками, сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

Необхідно відзначити, що використання інформаційних технологій при проведенні занять із застосуванням case studies урізноманітнює навчальний процес, робить його цікавим для молодої людини, заохочує студентів розширити свої вміння і навички, дає змогу молодій людині ефективніше продемонструвати свої власні міркування і дослідження, переконливо захистити їх.

А з другого дає можливість самому вчителю: самовдосконалюватись, по-іншому мислити йдіяти та оновлювати власний творчий потенціал.

Кейс-метод не є універсальним. Ефективність методу в тому, що він достатньо легко може бути поєднаний з іншими методами навчання. Його слід використовувати не замість, а в сукупності з класичними навчальними методиками, тобто кейс-метод дозволить доповнити арсенал методичних прийомів.

Кейс-метод вигідно відрізняється від інших активних методів навчання своєю універсальністю. Він може бути основою, яка формує весь навчальний процес, дозволяючи сформувати не тільки окремі заняття, але й цілі навчальні блоки, курси та програми.

1.3. Види та типи кейсів, методика розробки їх структури та змісту

У своєї книзі «Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода» доктор соціологічних наук, професор Ю.П. Сурміна виділяє такі види кейсів:

1.              Навчальні кейси. Основним завданням їх є навчання. Однак, ступінь реальності більш зводиться до типових навчальних ситуацій, в яких відпрацьовується автоматизм навичок і способів пошуку рішень. У цих процесах важливе відпрацювання навичок синтезу, об'єднання окремих випадків у типові, закономірні з виділенням загальних ознакових елементів, причин і факторів, можливих наслідків.
2.                   Практичні кейси. Дані кейси якомога реальніше повинні відображати ситуацію або випадок, які вводяться. Це історичне джерело, реальний документ, статистика в динаміці даних, навіть матеріальний артефакт або комплекс наведених джерел-компонентів кейса. Це кейс моделювання реальної події в історії, екологічного стану локальної території, або кейс моделювання техніко-технологічної проблеми, яку треба вирішити. Метою даного кейса є опрацювання навичок переміщення навчальних, предметних знань та вмінь у постнавчальний, професійно-діяльнісний простір реального життя.
3.              Науково-дослідні кейси орієнтовані на включення учня в дослідну діяльність. Наприклад, на основі вивчення всієї доступної інформації і робіт ряду авторів реконструкція події, ситуації в комплексі, розробка тематичного проекту локального, регіонального типу тощо.

European Case Clearing House (Європейський кліринговий центр) пропонує таку типологію кейсів:

1.              Кейси-випадки. Це дуже короткі кейси, що описують один випадок. Кейси цього типу можуть використовуватися під час лекції або уроку для демонстрації того чи іншого поняття або як тема для обговорення. Їх можна швидко прочитати, і звичайно вони не вимагають від учнів спеціальної підготовки до початку занять. Кейси-випадки корисні при знайомстві з методом кейсів.
2.              Допоміжні кейси. Основна мета такого кейса – передати інформацію. Це цікавіше, ніж традиційне читання або вивчення роздаткового матеріалу. Учні набагато краще сприймають інформацію, представлену у вигляді кейса, ніж якби вона була у звичайному документі. Типовий допоміжний кейс може бути використаний як основа, на базі якої обговорюються інші кейси.
3.              Кейси-вправи. Такі кейси дають учню можливість застосувати певні прийоми і широко використовувати матеріал кейсів, коли необхідний кількісний аналіз. Маніпулювати цифрами в контексті реальної ситуації набагато цікавіше, ніж робити прості вправи.
4.                Кейси-приклади. При згадуванні слова «кейс» звичайно на розум приходить саме цей тип кейсів. Учню необхідно проаналізувати інформацію з кейса і виявити найважливіші зв’язки між різними складовими. Звичайно тут постає питання: чому все відбулося неправильно, і як цього можна було уникнути?
5.              Комплексні кейси. Такі кейси описують ситуації, де значущі аспекти заховані у великій кількості інформації, частина якої неістотна. Завдання учня – відділити важливі аспекти від малозначущих і не звертати на них уваги. Складність може полягати в тому, що виділені аспекти можуть бути взаємопов’язані.
6.              Кейси-рішення. Учням необхідно вирішити, що вони будуть робити в обставинах, що склалися, і сформулювати план дій. Для цього учню необхідно розробити ряд обґрунтованих підходів і потренуватися у виборі підходу, який більш всього націлений на успіх.

Залежно від часу, виділеного для вивчення кейса, і від рівня складності змісту, можна розрізнити 4 види кейсів:

1. Структурований кейс (highly structures) містить мінімум додаткової інформації, ознайомившись з якою, учень повинен застосувати певну модель або формулу, причому мається на увазі, що існує оптимальне рішення, і «політ фантазії» не цілком доречний.

2. «Маленькі начерки» (short vignettes) містить від 1 до 10 сторінок короткого опису деякої ситуації, плюс 1-2 сторінки додатків. Кейс містить тільки ключову інформацію і поняття, працюючи з якими, учень спирається ще й на власні знання.

 3. Класичні кейси – це невеликі за обсягом і дуже прості ситуації, які можна використовувати виключно на початку курсу.

4. Великі неструктуровані кейси (до 50 сторінок) використовуються для самостійних творчих завдань.

Також розрізняють кейси за способом подання матеріалу:

1. Друкований кейс (може містити графіки, таблиці, діаграми, ілюстрації, що робить його більш наочним).

2. Мультимедіа кейс (найбільш популярний останнім часом, але залежить від технічного оснащення закладу).

 3. Відеокейс (може містити фільм, аудіо- та відеоматеріали). Його мінусом є обмежена можливість багаторазового перегляду, а значить можливі спотворення інформації і помилки. Форми подання кейса можна комбінувати. Вміле поєднання кількох форм (структурований текст, добірка документів, аудіо, відео та особистий досвід) може збагатити навчальний матеріал і розширити горизонт вирішуваних освітніх завдань. [9].

Стосовно відображення матеріалу, виду отримання й обробки інформації, процесу прийняття рішення, рішення проблеми й оцінки рішення розрізняють чотири варіанти кейс-методу таб.1.

Таблиця 1.

Основні методичні варіанти метода кейсу

Case-study method. Цей варіант часто відрізняється великим обсягом матеріалу, оскільки окрім опису ситуації надається і весь обсяг інформаційного матеріалу, яким можуть користуватися учні. Основний наголос в роботі над кейсом робиться на аналізі і синтезі проблеми і на прийнятті рішення.

Case-problem method. В цьому варіанті під час опису кейса чітко називається і проблема. Таким чином, залишається більше часу на розробку варіантів рішення та їх детальне обговорення.

Case-Incident Method. Цей варіант відрізняється тим, що в центрі уваги знаходиться процес отримання інформації. З цієї причини ситуація часто відображається не в повному обсязі. Однак така форма роботи потребує багато часу, її можна вважати особливо наближеною до практики, тому що на практиці саме отримання інформації складає суттєву частину всього процесу прийняття рішення.

Stated-problem method. Характерною рисою цього варіанту є надання готових рішень та їх обґрунтування. Завдання учнів полягає в першу чергу в ознайомленні зі структурою процесу прийняття рішення на практиці, в критичній оцінці прийнятих рішень і по можливості у розробці альтернативних рішень [10].

У кейсі розглядається будь-яка конкретна ситуація, що може виникати у будь-якій галузі людської діяльності на макро- та мікрорівнях, яка відображає стан проблеми чи об’єкту за конкретний проміжок часу. В опис ситуації включаються головні випадки, факти, процеси, рішення, які мали місце протягом цього часу.

Кейс можна скласти на основі узагальнення досвіду і не обов’язково відображати діяльність. Потрібно пам’ятати, що такі „кабінетні” кейси можуть не прийматися аудиторією. Тому кейс, в будь-якому випадку, повинен відображати максимально реальну картину і декілька конкретних фактів. У цьому випадку, викладення реальних і надуманих подій зітре різницю між ними.

Інформація має орієнтовний характер. Тому, для побудови логічної моделі, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення, допускається доповнення кейсу додатковими даними, які на думку учасників могли мати місце у дійсності.

Виділяють декілька критеріїв, за якими можна відрізнити кейс від інших навчальних матеріалів:

1.              Джерело. Джерелом створення будь-якого кейсу є люди, які втягнуті в певну ситуацію, яка потребує вирішення.
2.              Процес відбору. При відборі інформації для кейсів необхідно орієнтуватися на навчальні цілі. Не снує єдиних підходів до неї, але вона повинна бути реальною для сфери, яку описує кейс, інакше він втратить інтерес аудиторії.
3.              Зміст. Він повинен відображати навчальні цілі. Щодо цифрового матеріалу, то його має бути достатньо для необхідних розрахунків. Потрібно уникати інформації, яка не стосується теми. В цілому кейс повинен мати дозовану інформацію, яка б дозволила студентам швидко зрозуміти проблему і мати усі необхідні дані для її вирішення.
4.              Перевірка в аудиторії. Це апробація нового кейса безпосередньо в навчальному процесі або оцінка нової аудиторії на кейс, який розглядався раніше, але для інших груп студентів. Вивчення реакції на кейс необхідно для отримання максимального навчального результату.
5.              Процес старіння. Більшість кейсів поступово застаріває, оскільки нові реалії та ситуації потребують нових підходів. Кейси, які засновані на історії, добре вислуховуються, але робота з ними, як правило, проходить пасивно, оскільки „це було уже давно”. Проблеми, які розглядаються в кейсах, повинні бути актуальними для сьогодення і на перспективу.

При всьому різноманітті видів кейсів всі вони мають типову структуру (рис. 1).

Рис. 1. Етапи розробки кейса

Потім необхідно сформувати модель ситуації, навколо якої буде сформований кейс. Після написання тексту кейса проводиться збір інформації, якої бракує для успішного проведення роботи.

Текст остаточно подобається і виноситься на обговорення.

Розробка кейсів здійснюється з урахуванням наступних принципів:

• кейс повинен відповідати цілям навчання;

• кейс повинен бути максимально наближений до реальної професійної діяльності (реальна подія або штучно створювана ситуація, де частина реального матеріалу компілюється з будь-якої типової проблемою);

• завдання повинно бути підібрано таким чином, щоб можна було користуватися різними шляхами для пошуку варіантів рішення;

• кейси можуть відрізнятися за рівнем узагальненості, за кількістю представленої в них інформації, за складністю проблеми;

• матеріал кейса не повинен бути застарілим, його слід оновлювати паралельно зі змінами в реальній практиці.

Сам розгляд ситуацій проходить в кілька етапів. Так одні фахівці в області активних форм навчання  пропонують п'ять етапів, орієнтованих на аналіз, рішення і підготовку до його реалізації, інші при розгляді етапів приділяють більше уваги роботі в навчальній групі.

У першому випадку робота над кейсом починається з формулювання проблеми і закінчується розробкою програми дій.

1. Усвідомлення і формулювання проблеми на основі інтерпретації ситуації.

2. Виявлення причин виникнення даної проблеми.

3. Вироблення різних способів дії (варіантів вирішення проблеми) в дайной ситуації - альтернатив.

4. Вибір кращого рішення (альтернативи) з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного, а також на аналіз необхідних ресурсів для їх здійснення.

5. Складання програми діяльності з орієнтацією на початкові цілі і реальності їх реалізації (з визначенням конкретних кроків і наповненням їх змісту).

У другому випадку  виконується аналіз ситуації, попереднє обговорення в підгрупах, межгрупповая робота і потім - підведення підсумків.

1.3. Особливості проведення уроків з професійно-теоретичної підготовки із застосуванням навчальних кейсів.

Посилення ролі професійно-технічної освіти як динамічної системи, що здійснює активний вплив на подальший розвиток економіки держави, підтверджується як вітчизняним, так і зарубіжним досвідом.

 Високий рівень національної робітничої сили сприяє залученню іноземних інвестицій, розвиває можливості експортного виробництва з великою питомою вагою кваліфікованої праці. Міністр МОН Л.Гриневич наголосила: «Сьогодні школа повинна зробити людину успішною. За міжнародними дослідженнями, для успішної кар’єри, наприклад, мають значення лише 15% - тверді навички – це те, що називається знання і вузькопрофесійні вміння, а 85% - це м’які навички: вміння навчатися протягом життя, критичне мислення тощо. Те, з чим ці діти вийдуть із школи і навіть із університету, буде недостатнім. Вони змушені будуть увесь час учитися, якщо хочуть рухатися вперед і розвиватися. Змінюються технології, змінюються вимоги ринку праці, змінюються обставини. У цьому сенсі школа мусить надати необхідні компетентності - не тільки знання, а ще й уміння їх застосовувати, виробляти своє ставлення до тієї чи іншої ситуації».  

  Досвід роботи у системі професійної(професійно-технічної) освіти переконує, що більшість учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти не вміють висловлювати свої думки, обстоювати власну позицію, приймати самостійні рішення. У них спостерігається спад мовленнєвої культури, а маючи теоретичні знання, учні припускаються безлічі помилок у практичному використанні теоретичних знань. Тому виникає потреба постійно вдосконалювати форми організації освітнього процесу, педагогічні технології, створювати необхідні умови для розвитку та самореалізації особистості з метою підвищення ефективності освітнього процесу. Для цього потрібно обирати такі методи, форми та прийоми роботи, які допомагають максимально активізувати діяльність учнів, щоб сформувати в них потребу та вміння критично мислити, щоб учні були здатні сприймати інформацію, грунтовно й критично аналізувати її, бачити помилки або логічні порушення в чужому мовленні, вміти їх аналізувати, співставляти, удосконалювати.                                                

    У зв’язку з цим, одним із напрямків удосконалення змісту професійного навчання, що забезпечує конкурентоспроможність випускника на ринку праці, є впровадження нових методик навчання, інноваційних технологій, нових форм і методів професійної підготовки учнів, поширення ідей передового виробничого досвіду, зміцнення і вдосконалення навчальної бази, відповідного законодавчого та нормативно-правового забезпечення.

   Не дивлячись на  різноманіття освітніх  технологій, найвищим ступенем їх розвитку і втілення, системним виявом ефективності і результативності, на нашу думку, є  урок як основна форма організації навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. На уроці набувають цілеспрямованого вияву всі способи і форми взаємодії вчителя й учнів, що прогнозуються процесуальною частиною технології.

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Методична розробка уроку  із застосуванням навчальних кейсів

План уроку

Предмет: «Основи технологічного контролю хлібопекарського виробництва»

професія: «Пекар.Кондитер», кваліфікація –Пекар 2-го розряду

Назва модулю : ЗПК 9 Оволодіння основами технохімічного контролю хлібопекарського виробництва

Тема: Контроль за якістю сировини хлібопекарського виробництва

Тема уроку: Визначення показників  якості борошна, пресованих дріжджів, солі, цукру.

Тип уроку: урок закріплення та удосконалення знань та умінь.

Вид уроку: кейс-урок.

Мета уроку:

навчальна: узагальнення знань і вмінь учнів, застосування їх для вирішення нестандартних ситуацій, формування умінь розв’язання творчих завдань з визначення показників якості борошна, пресованих дріжджів, солі, цукру.

 розвиваюча: розвивати психологічні якості учнів, а саме:увагу,уяву,мислення; інформаційної компетентності учнів: від пошуку необхідної інформації, її відбору, аналізу та оприлюднення для загалу групи.

виховна: виховувати інтерес та любов до обраної професії, вміння працювати у групах під час роботи по підготовці міні-проектів на запропоновані теми.

Міжпредметні зв’язки: технологія хлібопекарського виробництва; устаткування хлібопекарського виробництва, охорона праці.

Дидактичне забезпечення: ноутбук, роздатковий матеріал по темі, підручники.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв).

Привітання. Перевірка присутності учнів. Підготовка учнів до уроку.

II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (1 хв).

Викладач:

Отже тема нашого уроку: «Визначення показників якості борошна, пресованих дріжджів, солі, цукру».

Сьогоднішній урок буде проведений у вигляді ділової гри – виробничої наради. На порядку денному виробничої наради стоять наступні питання як визначити якість борошна, пресованих дріжджів, солі, цукру.

ІІІ. Захист міні – проектів ( 30 хв).

За тиждень до проведення уроку учні були розбиті на підгрупи (представники різних торгових марок: 1 підгрупа – «Вілія»; 2 підгрупа «Рома»; 3 підгрупа - «Львівські»; 4 підгрупа- «Духмяна хата»;  5 підгрупа - «Артем сіль»; 6 підгрупа - «Хуторок»; 7 підгрупа - «Солодко»; 8 підгрупа - «DIAMANT» ). Кожна підгрупа виконала дослідження на задану тематику. Через презентації торгових марок, які пропонують різні види сировини, учні дізнаються про їх технологію виробництва, показники якості. Шляхом аналізу запропонованої продукції, обговоренню та голосуванню визначається найкраща сировина для виробництва хліба та хлібобулочних виробів за показниками якості.

IV. Систематизація знань (10 хв).

Викладач:

А зараз давайте перевіримо, що ви зрозуміли, як засвоїли матеріал.

Група поділена на підгрупу (представники різних підприємств). Викладач пропонує завдання, та підгрупа учнів, що має відповідь, піднімає руку і за правильну відповідь отримує один бал. По закінченню кількість балів –переводиться в дванадцяти бальну систему.

 1. Із запропонованих на слайді видів дріджів знайдіть:

а) дріжджі пресовані хлібопекарські;

б) сухі активні дріжджі;

в) сухі швидкорозчинні дріжджі;

г) дріжджову суспензію.

Гра «Правда - брехня».

Кожна підгрупа учнів отримує питання, на яке має дати відповідь «правда» або «брехня».

Орієнтований перелік питань:

 1. До органолептичних показників визначення якості борошна належать: вологість, кислотність, зольність. (брехня)

2. В хлібопекарській промисловості використовують рідкі дріжджі, пресовані дріжджі, сухі активні дріжджі, сухі швидкорозчинні дріжджі. (правда)

3. Сухі активні дріжджі зявилися вперше в Нідерландах 1972 році і представляли собою сферичні гранули близбко 1 мм в діаметрі. (брехня)

4. Цукрова тростина була введена в Новому Світі в 1493 році Христофором Колумбом. (правда)

5. Густину сольового розчину визначають за допомогою рефрактометра (брехня)

6. В 1822 р. Механік Марк Міллер створив машину, яка подрібнювала зерно стальними вальцями. (правда)

V. Домашнє завдання (1 хв).

Підготуватися до лабораторно-практичної роботи №1 «Визначення вологості та кислотності борошна».

 VI. Підсумки уроку (2 хв).

Учні діляться враженнями:

 Сьогодні я дізнався…… .

 Сьогодні я зрозумів, що…… .

Найбільше мені сподобалося …… .

Я б хотів більше дізнатись про ….. .

Всі молодці, гарно працювали на уроці. За роботу на уроці сьогодні отримали оцінки наступні учні (називаю учнів і оцінки). Всім дякую! До побачення!!!

ВИСНОВОК

Мету дослідження досягнуто та виконано такі завдання:

1. Підібрано і опрацьовано 11 джерел педагогічної та методичної інформації з теми підсумкової випускної роботи.

2. Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи. Встановлено, кейс-метод дозволяє зацікавити учнів процесом навчання, формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяє активному засвоєнню знань та навичок.

3. Розроблено  методичну розробу уроку з професійно-теоретичної підготовки за професією «Пекар.Кондитер», який проводився із застосуванням кейс-методу . Тип уроку обрано автором як «урок закріплення та удосконалення знань та умінь», вид уроку – «кейс-урок». Методика проведення цього уроку є такою, що сприяє закріпленню та удосконаленню знань та умінь учнів на евристичному рівні  та активізує навчальну діяльність учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біскуп В. С. Застосування методу аналізу ситуацій (case-study) в інтерактивних формах навчання // www.sau.kiev.ua/docs/.../v.s.biskup.doc.
2. Зубар К.І. Інструктивні  матеріали по впровадженню кейс-методу для  методичного семінару / К. І. Зубар // Методична доповідь – 2006. – С. 10
3. Інноваційні технології при підготовці  фахівців ресторанного господарства : Матеріали Міжнародного науково-практичного Інтернет-семінару 14 квітня 2016 року, Біла Церква, Україна  /за ред. Ситнікова О. П.  Біла Церква: БІНПО УМО НАПН України, 2016. 364 с.
4. Лапыгин, Ю. Н. Методы активного обучения : учебник и практикум для вузов / Ю. Н. Лапыгин. — М. : Издательство Юрайт, 2017. — 248 с. — Серия : Образовательный процесс.
5. Теорія і практика впровадження інноваційних технологій навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників: Монографія / за заг. ред. Г. М. Романової.  К.: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. 216 с.
6. Романюк І. Упровадження інноваційної освітньої діяльності у навчальному закладі  / Ірина Романюк // Практика управління закладом освіти.  2016.  № 2. С. 23–33.
7. Сурмін Ю. П. Кейс-метод: становлення та розвиток в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://visnyk.academy.gov.ua/wp-content/uploads/2015/06/04.pdf.
8. Осініна Н.А. Методичні рекомендації на тему «Кейс- метод як спосіб формування життєвих компетентності учнів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/keys-metod-yak-sposib-formuvannya-zhittevih-kompetentnostey-uchniv-13118.html.
9.                    Шевчук С.С. Реалізація сучасних освітніх практик у професійну  підготовку фахівців сфери обслуговування: Навчально-методичний.  /С.С.Шевчук.  Біла Церква: БІНПО ДВНЗ «УМО» НАПНУ. 2018. 139с.