Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Київська держава за правління Ярославичів (Урок)

Про матеріал
розробка до першого уроку в темі "Київська держава у другії половині ХІ - першій половині ХІІ ст." "Київська держава у період правління Ярославичів"
Перегляд файлу

Тема уроку: Київська держава  за правління Ярославичів

   Мета:  формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зов­нішньополітичне становище Русі - України         після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з дже­релами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки.

Тип уроку:  вивчення нового матеріал

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, презентація

Основні поняття:  тріумвірат, міжусобиці, феодальна роздробленість.

Очікувані результати: учні зможуть:

  • характеризувати становище держави за часів Ярославичів;
  • пояснити причини боротьби князів за Київський престол;
  • називати мету та рішення князівських з’їздів;
  • установлювати причинно - наслідкові зв’язки;
  • удосконалити  вміння аналізувати  фактичний матеріал і складати схеми;
  • розвинути навички роботи з історичними джерелами.

Епіграф уроку:

“...якщо ж будете ви в ненависті жити,

у роздорах сварячись, то й самі погибнете,

і землю отців своїх і дідів погубите,

що її надбали вони трудом великим

Заповіт Ярослава Мудрого

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ   (Слайд 1)

Вчитель. Доброго дня, дорогі учні. Сьогодні ми з вами переходимо до вивчення нового періоду в історії Русі-України. Період правління нащадків Ярослава Мудрого. Зверніть, будь ласка, увагу на гаманці на ваших партах. Сьогодні під час уроку вони будуть наповнюватись златниками і срібниками за кожну вашу вірну відповідь, а вкінці ми підрахуємо зароблені вами бали. Окрім того, наприкінці уроку кожна група отримає кросворд, за розв’язання якого ви зможете отримати 6 балів. Доречі, хто з відомих вам київських князів першим почав карбувати власну монету? А яких князів ви можете ще пригадати?

(Слайд 2)

Епіграфом до цього уроку є слова Ярослава Мудрого: “...якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим”.

Як ви вважаєте чи актуальні ці слова для сучасного українця?

 Відповідь учнів

Учитель: На минулих уроках ми з вами вивчали діяльність попередніх князів. І кожен з них приймав певні міри для зміцнення і посилення своєї держави, намагаючись в першу чергу уникнути міжусобиць, які найбільше руйнували її цілісність. Пригадайте, будь ласка, що таке міжусобиці.

Давайте, згадаємо як передавалась влада в Київській Русі. Хто ставав наступним князем?

Учні відповідають.

А якщо в князі було 2 сина?

Учні відповідають.

 Робота з історичним джерелом (Слайд 3)

Учитель: Наступниками Ярослава Мудрого були його сини. Перед своєю смертю Ярослав залишив заповіт-настанову для синів. У вас на партах є текст заповіту, прочитайте його, будь ласка, та дайте відповіді на наступні запитання (Слайд 4)

1) Чим Ярослав аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді? 2)  Поміркуйте, яку ідею щодо спадковості влади відображає цей текст? Чи штовхала така система до роздробленості?

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви є брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяславль…»

Розповідь учителя

Пам’ятаючи про те, скільки крові пролилося після смерті Володимира Великого у боротьбі за великокняжий престол, Ярослав Мудрий «запропонував» у своєму заповіті наслідування престолу за принципом сеньйорату, тобто, влада переходила до найстаршого у роді. Таким чином, кожен зі спадкоємців, за думкою князя, міг отримати Київський престол. Київська держава була поділена на уділи - Частка будь – якого члена князівської сім’ї в родовому володінні. В цих уділах правили сини Ярослава Мудрого в очікуванні на Київський престол. (Слайд 5)

Розповідь учителя про правління Ярославичів.

Після смерті батька Святослав і Всеволод не схотіли визнавати влади старшого брата, і щоб уникнути чергових міжусобиць, Ізяслав змушений був погодитися на співпраління із молодшими братами, утворивши таким чином у владі триумвірат. (Слайд 6)

Тріумвірат – це союз трьох осіб для спільної діяльності; період з 1054 -1073 рр. в історії Русі називають добою правління тріумвірату Ярославичів.

Тріумвіри разом ходили у військові походи проти торків та половців. Але найголовнішою метою тріумвірату було збільшення власних земельних володінь. Після смерті В’ячеслава у 1057 році брати перевели Ігоря до Смоленську, а Волинь захопив Ізяслав. По смерті Ігоря брати поділили між собою і Смоленщину.

З 1055 року на Київську державу постійно нападали половці. Але визначна битва, яка послабила владу тріумвірату відбулася у 1068 р. на берегах р. Альти.  (Слайд 7). Половці розгромили князівське військо, і ті змушені були втікати. Поразка князів і відмова Ізяслава видати киянам зброю для захисту міста спричинили повстання. Ізяслав змушений був тікати до Польщі, але через рік йому вдалося повернути владу за допомогою польського війська,  чим згодом скористалися Святослав і Всеволод. Вони звинуватили Ізяслава у змові з польським королем і відсторонили його від влади, утворивши дуумвірат – правління двох князів.

Але повернемося до тріумвірату. Київське повстання показало слабкі сторони такого типу правління – центральна влада ослабла. Тому, щоб посилити владу, князі почали скликати снеми – князівські зїзди. (Слайд 8)

Робота з підручником

Учитель: У вашому підручнику на сторінках 83-84 описані найвідоміші снеми. Опрацюйте, будь ласка, текст підручника та скажіть яких домовленостей вдалося досягти князям на кожному з них?

Учитель: Отже, підводячи підсумки вашій роботі, можемо сказати, що князівські зїзди відігравали важливу роль в урегулюванні внутрішніх князівських відносин, протистоянні зовнішнім ворогам та  виконували функції законодавчої влади.

ІV.     УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель: А тепер, щоб закріпити вивчений матеріал, пропоную вам розгадати кросворд. у вас є 3 хвили на розв’язання. І ми перейдемо до виставлення оцінок та домашнього завдання.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати параграф 10

 

 

 

 

 

 

По  горизонтали :

  1. Объединенное войско трех Ярославичей потерпело поражение в 1068 г. на реке Альта от… .
  2. Соправление Изяслава, Святослава и Всеволода в 1054 -1073 гг.

называють эпохой… .

  1. Часть каждого члена княжеской семьи в родовом владении.
  2. Соправление двух князей Святослава и Всеволода .
  3. Периодические княжеские съезды.

6. В каком городе состоялся съезд князей в 1072 г.?

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 


Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви є брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяславль…»

 

 

 

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви є брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяславль…»

 

 

 

 

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви є брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяславль…»

 

doc
Додано
19 березня 2019
Переглядів
897
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку