КІгор Калинець. Цікаві епізоди з життя письменника

ТЕМА: Ігор Калинець – талановитий український поет, автор віршів для дітей. Цікаві епізоди із життя письменника. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» зі збірки «Дивосвіт» . Своєрідність форми його поезій. Персоніфіковані образи природи та явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному житті. Гармонія людини і природи

 МЕТА: ознайомити учнів з талановитим українським поетом; вчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт»; прокоментувати образне бачення світу, явищ природи у них; пояснювати поєднання у творах уявного, фантастичного і реального; висловлювати власне бачення стежки, веселки, диму, блискавки, криниченьки; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати сприйняття краси і сили художнього слова; почуття поваги, пошани до поетичної творчості І. Калинця; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                                                             Поезія — це завжди неповторність.                                                                                                                                                         Л. Костенко                                   

Хід уроку:

І. Організаційний момент

1. Підготовка до сприймання.

    Вчитель: Сьогодні на уроці ми продовжуємо захоплюючу мандрівку в чарівний світ художнього слова, ми завітаємо до творчої лабораторії двох сучасного українського митця, спробуємо подивитись на навколишній світ очима поетів, побачити і зрозуміти красу й небуденність цього світу.

2. Поетична хвилинка.

                                Краса врятує світ

 

Краса Землі! Вона усіх вражає,
В ній кольорів і форм — безмежно є.
Вона захоплює, дивує, надихає…
В ній кожен помічає щось своє.

І ми красу вчимося малювати,
Щоб у малюнку казку залишить.
Та світле диво й радість передати,
І дивовижну, неповторну мить.

Малюють діти. І Земля світліє,
Бо ж цілий Всесвіт в крапельці роси.
Малюють діти, значить є надія —
Земля цвістиме й далі від краси.

Краса врятує світ, я точно знаю.
Поглянь на ці малюнки і повір!
На нашій виставці усіх-усіх вітаю.
І знаю: буде в світі щастя й мир!

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1.  Бесіда за питаннями:

• Що необхідно для того, щоб стати справжнім поетом?
• Через що деякі українські письменники вимушені були покинути рідний край і жити за його межами?
• Назвіть відомі вам художні засоби. Яка роль приділяється художнім засобам у поетичних творах?
• Чи спостерігали ви за явищами природи? Чому вони виникають?
• Чому більшість творів художньої літератури пов’язані з усною народною творчістю?

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

 

1.Ознайомлення із життєвим та творчим шляхом письменника

 Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 року в місті Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. 1962 року, закінчивши українське відділення філологічного факультету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом -  старшим науковим співробітником.

 Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і здобула прихильні відгуки читачів. У 1972 році Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання за те, що пропагував усе українське. Покарання відбував  на Північному Уралі і в Забайкаллі. Тоді попереднє слідство встановило, що він «унаслідок націоналістичних переконань, починаючи із 1965 року, з метою підриву та послаблення радянської влади проводив антирадянську пропаганду й агітацію шляхом створення, розповсюдження та збереження наклепницьких документів, які порочать радянський державний лад». Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу  Ірину Калинець – спідкала така сама доля.

 В ув’язненні поет працював токарем та кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували письменника лише 1990 року. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського відділу Фонду культури.

 Творчий доробок поета становить 17 збірок, що згруповані у двох циклах: у 1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза» (9 збірок), а в США – другий том «Невольнича муза» (8 збірок).

 Творчість Калинця істотно вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь. Після повернення із ув’язнення пише та публікує казки для дітей («Дурні казки», 1998). 1994 року журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 року під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в’язниці.

 Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом премії імені Івана Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові 1997 року.

 У доробку поета також чимало творів для дітей, наприклад,  «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві 1991 року. Дзвінка – це ім’я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам’ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім’ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку.

 За визначні заслуги в утверджені національної ідеї, популяризацію українського слова відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

2. Робота з підручником. Виразне читання статті про Ігоря Калинця, обговорення в парах за питаннями
3. Ознайомлення із поетичною збіркою «Дивосвіт» та деякими поезіями Ігоря Калинця

 Вірші збірки «Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки» навчає  нас бачити світ незвично, казково, по-дитячому…

«Стежечка»

 

Ходім зі мною
стежечко
обережно

не зачепися за камінець
переступи соломку
і під спориш не ховайся
все одно бачу а там
за городом
ого як ти виросла

сама біжиш
через струмок перескакуєш
батіжком по пилюці цвяхаєш
а суницею збочуєш
топчеш горох при дорозі

коли б глянути
стежко
он з тої гори
на всенький світ

тільки не поспішай
така верчена ти
як дзиґа
але ж світ красний
голова крутиться

ПАСПОРТ ТВОРУ

Жанр: вірш

 Рід : лірика

 Вид лірики : пейзажна

 Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.

 Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.

Художні засоби «Стежечка»:

  метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»;

  епітети: «світ красний», «стежечка верчена»;

 порівняння: «…як дзига»;

 риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».
 

«Блискавка»

 

Пливе собі королева
королева темряви
у дзеркало
а темно

зблисне
на мить
світлом

зазирне

хто на світі найгарніший

ви ваша темність
відкаже дзеркало
похапцем

заспокоїться королева
на часину

ПАСПОРТ ТВОРУ

Жанр: вірш

 Рід : лірика

 Вид лірики : пейзажна

Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.

Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.

 Художні засоби “Блискавка”:

  метафори: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;

 епітет: «писана красуня»;

  риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».
 

«Веселка»

Надягла веселка
стрічок
стрічок
як у свято
взяла коромисло
і пішла до річки

дорогою перестрів її
князенко Соняшник
із золотим черевичком
в руці

поміряла веселка
якраз на ніжку

от вони й побралися

ПАСПОРТ ТВОРУ

Жанр: вірш

 Рід : лірика

Вид лірики : пейзажна

Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.

Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.

 Художні засоби “Веселка”:

 метафори: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;

 порівняння: «як у свято»;  епітет: «золотий черевичок»;

  риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!»

IV. Закріплення вивченого.

1. Пошукове завдання.

— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?

  Пояснення вчителя. Словникова робота

    Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.

      (Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час)

• Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали

У білий іній

Та готували

Йому постіль.

 (Василь Симоненко)

• Десь дощ іде —

Не мовкнуть голоси зозуль.

Чи хлопчик я?

Так хочу дохопитися рукою до гнізда,

Де блискавка лежить,

Як вовною обтулена змія.

Десь дощ іде.

(Володимир Свідзінський)

 

 

2. Робота на картках

 Картка № 1

1. Як розуміти думку, що в дитини — стежечка, а в дорослої людини — шлях? Відповідь вмотивуйте.

2. Доведіть, що цінність краси людини не тільки в зовнішності, а й у її вчинках, поведінці тощо.

 Картка № 2

1. Чим, на ваш погляд, веселка (І. Калинець «Веселка») причарувала кня-зенка соняшника? Що про це зазначено у творі?

2. Якою ми уявляємо ліричну героїню твору І. Калинця «Стежечка»? Особисті думки підтвердіть, посилаючись на зміст поезії.

Картка № 3

1. Дайте оцінку красі штучній і реальній. Наведіть приклади. Яка краса королеви темряви (І. Калинець «Блискавка»)?

2. Як у поезії «Веселка» І. Калинець доводить думку про те, що природа чарівна, загадкова, прекрасна? Відповідаючи, посилайтеся на власні спостереження.

 3. Розв’язання тестових завдань

                                         «Стежечка»

Стежечка виросла:

а) за горою; б) лісом; в) городом.

Автор поезії застерігає стежечку, щоб вона не зачепилася:

а) за камінець; б) соломку; в) грудку землі.

Стежечка намагалася сховатися:

а) під споришем; б) кущем калини; в) гіллям шипшини.

Яку ягоду «збочує» стежечка?

а) Малину; б) суницю; в) вишню.

При дорозі стежечка топче:

а) запашні квіти; б) комах; в) горох.

Через те, що стежка рухлива, швидка, вона порівнюється:

а) з вітром; б) дзигою; в) блискавкою.

                                               «Блискавка»

У творі розповідається про королеву:

а) чарівного сяйва; б) темряви; в) усього живого.

Для чого королева повсякчас дивилася у дзеркало?

а) Щоб дізнатися про своє майбутнє; б) заподіяти чаклунство;

в) помилуватися зовнішньою красою.

І. Калинець називає королеву:

а) писаною красунею; б) злою чародійкою; в) мудрою людиною.

 З яким запитанням зверталася королева до дзеркала?

а) «Чи сильніша я за всі сили природи? » б) «Хто на світі найгарніший?»

в) «Чи може хто зі мною позмагатися?»

                                                   «Веселка»

Що одягнула веселка?

а) Різнокольорову хустинку; б) стрічки; в) віночок.

Веселка пішла:

а) до річки; б) на ярмарок; в) до лісу.

Соняшник перестрів веселку:

а) біля її будинку; б) біля узбережжя річки; в) дорогою.

Зустрівши веселку, «князенко соняшник» у руці тримав: а) золотий черевичок; б) жмуток лісових квітів; в) чарівне дзеркальце.

8. Підсумок уроку.

V. Підсумок уроку

 Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Що вам сьогодні на уроці сподобалося і найбільше запам’яталося?

 VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до виразного читання поезій циклу «Дивосвіт».

— Намалювати ілюстрацію до найпоетичнішого, на вашу думку, вірша. Опрацювати матеріал підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Загадки:

Ой полем, за горами золота нагайка в’ється.   (Блискавка)

Два брати рідні:

Одного всі бачать, але не чують,

Другого всякий чує, але не бачить.       (Грім і блискавка)

Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)

Така я велика,

Що кінця не маю,

Лежу собі тихо,

Нікого не займаю,

Тільки добрі люди І день, і ніч топчуть груди.   (Дорога)

Тягнеться нитка,

А в клубок не змотаєш.   (Дорога)

Стоїть верба серед села,

Розпустила пір’я у кожне подвір’я.  (Дорога)

Йде з села до села,

А з місця не зрушить.  (Дорога)

Лежить Гася,

Простяглася,

Як устане —

До неба дістане.       (Дорога)