Кінезіологія як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з особливими освітніми потребами

Про матеріал
Логопедія, знаходячись на межі педагогіки, психології та медицини, використовує у своїй практиці нетрадиційні для неї методи і прийоми суміжних наук, що допомагають оптимізувати, роботу вчителя-логопеда. Одним з таких ефективних методів є кінезіологія.
Перегляд файлу

Кінезіологія як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з особливими освітніми потребами

ПРИВІТАННЯ. Вправа «Ніхто про мене не знає, що я….»

Вправа «Хитрий предмет»

Останнім часом спостерігається збільшення кількості дітей з різними порушеннями в розвитку, труднощами в навчанні та в адаптації, також збільшилася кількість дітей із загальним недорозвиненням мовлення та дизартрією. Логопедія, знаходячись на межі педагогіки, психології та медицини, використовує у своїй практиці нетрадиційні для неї методи і прийоми суміжних наук, що допомагають оптимізувати, роботу вчителя-логопеда.  Однією зі складових елементів такої роботи є кінезіологічна корекція. Кінезіологія належить до здоров’язбережувальних технологій. Її вправи спрямовані на збереження здоров’я дітей, корекцію та профілактику відхилень у їхньому розвитку.

Кінезіологія актуальна ще й тому, що на сьогодні значну увагу приділяють дітям з особливими освітніми потребами. У них обмежені можливості пізнавальної діяльності. Діти відстають у розвитку словесно-логічного мислення, не опановують аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення. У них недостатньо розвинена ручна моторика, часто порушена координація рухів.

Кінезіологія — це наука про розвиток головного мозку через рух.

Кінезіологія з’явилася дуже давно, ще в  Стародавній Греції та засновником у педагогиці освітньої кінезіології є Пол Деннисон. Пройшовши курс навчання «Цілющий  дотик», розробив програму відновлення координації та отримав успішні результати. Згодом почав дослідження з поліпшення читання і його зв’язку з поліпшенням мозку, яке надалі переросло в “Гімнастику для мозку”. Пол Деннісон працював в Центрі групового навчання для невстигаючих "Долина", де він протягом 20 років допомагав дітям і дорослим. Деннісон розробив систему швидких, простих, специфічних рухів, що приносять користь кожному незалежно від його проблеми. Особливо ефективною виявилася вона в дітей, діагностованих як "нездатних до навчання". У 1987р. результати ГМ (гімнастики мозку) були оцінені експериментально. У цьому експерименті брали участь 19 учнів спеціальної школи. Кожен учень робив вправи ГМ по 10-15 хвилин щодня. Показники прогресу учнів за 1 рік такі, що їх успішність підвищилася на 50%.

Півкулі мозку людини відповідають за певні функції:

  •      права півкуля головного мозку — гуманітарна, образна, творча — відповідає за тіло, координацію рухів, просторове і кінестетичне сприйняття;
  •      ліва півкуля головного мозку — математична, знакова, мовленнєва, логічна, аналітична — відповідає за сприйняття слухової інформації, постановку мети і побудову програм.

     Для того щоб творчо осмислити будь-яку проблему, недостатньо лише задіяти обидві півкулі, необхідні їхня взаємодія й синхронізація між ними. Кожна з півкуль є не дзеркальним відображенням іншої, а необхідним доповненням. В цьому суттєво допомагає кінезіологія. Кожна з вправ сприяє збудженню певної ділянки мозку і вмикає механізм об'єднання думки і рухів. В результаті цього навчальний матеріал сприймається більш цілісно і природно, як би розумом і тілом, і тому краще запам'ятовується.

   Основна мета кінезіології: розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності.

 Мовлення – це результат узгодженої діяльності багатьох областей головного мозку. Органи артикуляції лише виконують накази, що надходять із мозку. Проекція кисті руки в головному мозку розташована дуже близько до мовної моторної зони. Взаємозв'язок моторної і мовної зон виявляється в тому, що людина, яка вагається з вибором відповідного слова, допомагає собі жестами, і навпаки: зосереджено малюючи або пишучи, дитина мимоволі висовує язик. Отже, існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність мовної та моторної діяльності.

Завдання кінезіології:

  • розвиток міжпівкульної взаємодії;
  • синхронізація роботи півкуль;
  • розвиток дрібної моторики;
  • розвиток здібностей;
  • розвиток пам’яті, уваги, мислення;
  • розвиток мовлення.

Кінезіологічні вправи допомагають подолати стресові ситуації, поліпшити роботу мозку і всього тіла, сприяють гармонійному розвитку особистості та її творчої самореалізації.

Розтягування, дихальні вправи, окорухові вправи, вправи для розвитку дрібної моторики, масаж, вправи на релаксацію поліпшують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам’ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання і письма. Новий навчальний матеріал сприймається дітьми більш цілісно та природно, нібито розумом і тілом, а тому краще запам’ятовується.

Кінезіологічні вправи:

  • вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища,
  • знижують захворюваність і роблять життя дитини безпечнішим завдяки розвитку таких якостей, як спритність, сила, гнучкість;
  • готують дитину до школи, поступово привчають її витримувати навантаження, проявляти волю;
  • здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями і постояти за себе в непростому житті.

.

docx
Додав(-ла)
Кірченко Ольга
Пов’язані теми
Логопедія, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
27 жовтня
Переглядів
14
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку