Кіно Африки. Конспект уроку 10 клас

Тема: Кіно Африки

Мета:систематизувати та поглибити знання старшокласників про культуру

африканського континенту;розвивати інтерес до світової культурної спадщини;

виховувати світоглядні уявлення і ціннісні орієнтації,толерантне ставлення до

мистецтва іншого народу;розширити художньо-естетичний досвід;стимулювати

художньо образне мислення.

Тип уроку:систематизація знань та вивчення нового матеріалу.

Обладнання:наочний матеріал,добірка африканських фільмів,ноутбук.

                  Хід уроку

Ι. Організаційна частина

ΙΙ. Лекція

( При подачі нового матеріалу учні залучаються до активної співпраці і

Пригадують раніше вивчений матеріал,що стосується культурно-естетичного

Спадку Африки,її традицій та сучасних мистецьких тенденцій.)

 

             Чорний континент був незвичайним і загадковим для європейців і

жителів інших частин світу.

.

      У зв'язку з цим  інтерес до всього африканського завжди був особливим.

Чудові прикраси захоплюють жінок,кубічні і яскраві картини цікавлять

колекціонерів, традиційні статуетки створять особливий стиль в будь -якому

будинку. Таким же автентичним є і африканське кіно,яке,втім,не сильно

розвинене на материку. Кінематограф  Африки сильно прив’язаний до всіх

подій у політичній та соціальній сферах. У кожній державі можна вказати різні

дати виникнення даного виду мистецтва, проте найчастіше поява кінематографа

пов'язувалася  з процесами деколонізації,хвиля якої прокотилася по всьому

материку в середині минулого століття. У тих же місцевостях,де кіно знімалося

і раніше,можна чітко помітити різницю між картинами до і після звільнення від

колонізаторів. Загалом можна стверджувати ,що кіно в Африці розвинене

незначною мірою. Винятком є лише північна Африка,де в 20-х роках минулого

століття знімали фільми. Такий просунутий кінематограф є характерним для

двох країн:Алжир та Єгипет.

     На інших землях тривалий час не знімали африканське в чистому вигляді

кіно. Якщо якісь зйомки і проводилися,то організовували їх іноземці:європейці,

американці. Так як мальовничість Африки відома своїми пейзажами,то вони

ставали декораціями для закордонних картин. До того ж,деякі колонізатори

просто забороняли корінним жителям розвивати своє мистецтво. Наприклад,

така заборона на зйомки діяла в колоніях Франції.

            Побороти цю заборону вийшло в 1955 році,коли режисер з Синегалу

Paulin Soumanou Vieyra (Паулін Соманов Вієра) зняв фільм «Африка на Сені».

Тільки ця картина є французьким продуктом,знятим не в африканських реаліях.

 Ще існувало кілька кінокартин того часу,які закликали зруйнувати колонії

і здобути незалежність. Природно,подібні фільми заборонялися категорично.

Лише після деколонізації населення отримало до них доступ.

            Коли ж іноземний вплив на африканців зменшився,в країнах почав

розвиватися цей вид мистецтва:ПАР,Буркіна-Фасо,Нігерія.

Нігерійська школа зі створення комерційного кіно має назву Ноллівуд. Першою

африканською кінокартиною,яку визнали в світі стала« Чорна дівчина»

сенегальця Усмана Сембене .В основі її складна історія життя негритянки,яка

змушена працювати покоївкою у Франції.

        У 1969 році в Буркіна-Фасо вперше проведено  Всеафриканський

 Фестиваль FESPACO. Він був наймасштабнішим на континенті.

1978 року його підтримували на державному рівні,і проводиться він постійно

через кожні два роки .У північній частині Африки більшою популярністю

користується його аналог – фестиваль «Карфаген » в Тунісі.

         Основна маса африканських фільмів спрямована на те,щоб у глядачів

склалося правильне враження про культуру Африки,і її населення , тому що

всілякі стереотипи заважають сприймати справжню суть Чорного континенту.

Особливо дезінформація пов'язана з періодом повсюдних колоній. Фільми

документалістів того часу не завжди адекватно відображали життя людей

в колоніях,тому сучасне африканське мистецтво намагається сформувати нові

образи у людей.

            До африканського кінематографу відносять і кінострічки,які знімалися

за межами рідних земель африканською діаспорою,що роз'їхалася по світу.

                                     Сучасне африканське кіно

             Сучасний кінематограф в Африці почався саме з моменту масового

здобуття свободи державами. У 1960-му році 17 країн звільнилися,ось тоді

їх мешканці і почали відроджувати свої культури. Це й же рік є початком

нового кінематографа.

               Найбільш пам’ятні і колоритні картини було створено в країнах,

об’єднаних назвою Магриб: Мароко,Туніс,Єгипет,Алжир. Африканська

кіноіндустрія і далі розвивається неоднорідно,що пов’язано  з відмінностями

в умовах життя,культурними особливостями і релігією. У цій культурній

сфері материк розділився на Північну і Тропічну частини.

        У багатьох африканських фільмах часто порушуються такі теми,навіяні

спільною історією і життєвим устроєм: проблеми молоді,родоплемінні

взаємини,алкогольна залежність,численні еміграції.

         До класичних африканських картин відносять: « Каїрський вокзал»,

« Ніч підрахунку років ». Їх творцями є режисери Юсеф Шахін і Шаді

Абдель-Салам. А ось у Тропічній частині Африки визнаним першовідкривачем

є Семба Усман ,який зняв фільм «Людина з візком».

Нігерія – друга за величиною кіноіндустрія світу. Вона має назву Нолівуд

і забезпечує Африці постійний потік фільмів: про любов та честь,про СНІД,

проституцію і нафту,про привидів і людожерів. Іншими словами,фільмів про

Африку. У 2010 році в Нігерії вийшло близько 900 стрічок – це вдвічі більше

ніж у американському Голівуді.

              Нолівуд є 200-мільйонним бізнесом у країні,де 70 відсотків населення

живе далеко за межею бідності,де жителі можуть вважати себе щасливими,

якщо світло не виключається протягом двох годин на день,і де неочищені

стічні води течуть вздовж вулиць. Центр Нолівуду знаходиться на вузьких

вуличках,що перетинають ринок Алаба у місті Лагос. На цих вулицях сотні

маленьких крамничок,на обшарпаних стінах всюди висять постери любовних

драм і бойовиків.

           Чоловіки та жінки,що зображені на них,сильно загримовані,вдягнені

в шкури тварин. Чути постійний гул від генераторів,торговці розкладають

свою продукцію. Тут,на ринку Алаба, нолівудські фільми записуються,

упаковуються ,розповсюджуються. Мартін Онімубі  є одним із королів

цього світу. Його офіс в районі Алаби являє собою маленьку кімнатку,

наповнену упаковками від DVD  та пачками дисків. Він пояснює як працює

цей бізнес:«Ось, де починається життя нігерійських фільмів – тут з

калькулятором у руках». Середній фільм зроблений у Нігерії коштує

20 тисяч доларів. Онімубі вже профінансував близько 50-ти  фільмів,які

потім вивів через свій магазинчик.

            Він продає до 300 тисяч DVD дисків на  рік за ціною в 250 наїра –

2 долари за штуку. Його нинішній хіт« Королівські ігри » знятий із залученням

народу Йоруба і розповідає про дівчину,яка повинна одружитися із царем

Йоруба . Такі дільці як Онімубі роблять до 20 фільмів на рік. Фільми

Знімаються однією камерою на тиждень. Ресурси для знімання – кетчуп

як замінник крові, дешеві монтажні трюки та примітивні спецефекти.

         Нігерійські фільми експортуються в інші африканські країни такі як

Гана,Сьєрра-Леоне і Південна Африка,але також у США,Англію та Німеччину,

де вони продаються в африканських магазинах – в місцях,де вони користуються

ностальгією великої африканської діаспори. Дія типового нолівудського фільму

відбувається у вітальні з хорошим ремонтом. Будь-хто,хто має таку вітальню,

в цій країні досяг певного рівня успіху. Коли нігерійці думають про

процвітання, вони уявляють скляні столи,телевізор з пласким екраном,барвисті

меблі та кімнати,як та,в якій знімався фільм « Ризиковане становище ».

                « Ризиковане становище » − це історія про трьох жінок - музиканток.

Влада,надія на процвітання  − улюблені теми в Нігерії. Історія успіху Нолівуду

бере свій початок з 1992 року з фільму « Життя в неволі ». Цей фільм про

людину,яка потрапила під вплив релігійного культу ,про гроші й чорну магію.

У той же час у фільмі також припускається,що нові багатства  в  Нігерії  є

результатом демонічних практик - і джерелом нерівності і страждання.

« Життя в неволі » заявляло , що у людей є голос. Навряд чи хто в Нігерії

сьогодні не бачив цю стрічку.

              Тоді,замість того ,щоб показувати фільми у непомірно дорогих

кінотеатрах ,виробники почали поширювати їх в якості домашнього відео,

яке дало їм доступ до абсолютно нового ринку. Родини змогли проводити

вечір у кіно разом з цілими кварталами ,які збиралися навколо одного

телевізора. На піку слави ,незабаром після повалення військової диктатури

у 1999 році Нолівуд постачав на африканський ринок до2000 фільмів на рік,

а Сурулеле ( район в Лагосі ) став його творчим центром. Сурулеле  − шумне,

діонісійське місце , де актори , художники по костюмах і сценаристи живуть,

працюють і відпочивають. Це також місце кастингу,де сценою слугує вулиця

Уінніс .

                       Премія Африканської кіноакадемії

               Премію Африканської кіноакадемії (АМАА ) в 2005 році

заснувала продюсер і режисер з Нігерії Піс Аніям- Осіґве . Премію вручають за

видатні досягнення в царині кінематографу , її основні завдання – заохотити

розвиток африканського кіно та об'єднати країни африканського континенту

за допомогою мистецтва і культури. Премія АМАА вручається більш ніж у

20-ти номінаціях , більшість з яких стандартні для кінематографічних премій

( « найкращий фільм»,« найкращий режисер», « найкращий актор»,« найкраща

актриса » та ін.) , але деякі специфічні саме для цієї нагороди. До них належать

премія за найкращий нігерійський фільм і премія за найкращий фільм

африканською мовою імені Усмана Сембена ,сенегальського режисера , якого

називають батьком« африканського кінематографу ».

          Головної премії в номінації« найкращий фільм » удостоїлися кінострічки

з різних країн. Найбільше нагород отримали кінематографісти Нігерії, а також

перемагали фільми, що зняті в Гані,Кенії , ПАР ,Демократичній Республіці

Конго і Мавританії. Раніше церемонія проходила в Нігерії , у місті Єнагоа ,

але двічі з міркувань безпеки її переносили в інші міста – Абуджу ( у 2008

році ) і Лагос ( у 2012 році ) . Час проведення – весна ,зазвичай квітень або

травень , кілька разів церемонія проходила наприкінці березня. У 2016-му та

2017-му роках церемонія відбулася в Порт-Гаркорт , столиці нігерійського

Штату Риверс.

               Кіно сьогодні

       У наші дні Нігерія продовжує переживати кіношний бум. Торік тут вийшло

понад дві тисячі фільмів і всі вони окупилися. Сьогодні витрати на

виробництво картини – 15 тисяч доларів. Знімальний період триває не більше

як два тижні. Декорації ніхто не будує. Все знімається у реальних квартирах

і на реальних об’єктах . Місцеві зірки серед яких Бетсі Ікемі Халіма , Стефані

Окере та ін. заробляють близько 10 тисяч доларів на місяць , що для Нігерії

величезні гроші. За аналогією з Лос-Анжелесом еліта заселила фешенебельний

район Сурулеле. Як кажуть нігерійські кінематографісти, хепіенд обов’язковий,

адже життя в Нігерії важке ,тому глядач має не просто забути про біди і

повірити в щасливе майбутнє героїв і своє ,а зло , хай то бандит чи

корумпований чиновник, має бути покарано.

Звичайно, розвивається кіно і в інших африканських державах. Скажімо,

Гана має Кумавуд . Але ні масштабами виробництва , ні розвитком він поки

не наздоганяє Нолівуд. Старі камери, імпровізовані сценарії і непрофесійні

актори – те,з чого починався Нолівуд, тому, можливо , через 10−15 років на

африканському континенті будемо спостерігати боротьбу між великими

кінофабриками.

ΙΙΙ. Пошукова робота .

У пошуковій системі Інтернет знайти зразки африканського кіномистецтва

а також фільми інших країн,присвячені життю та культурі Чорної Африки.

 

VΙ. Запитання до учнів.

1. Якого режисера називають « батьком африканського кінематографу»?

2. Яку назву має друга за величиною кіноіндустрія світу?

3. У якому році засновано премію Африканської кіноакадемії (АМАА )?

4. Назвіть засновницю премії АМАА.

5. За які досягнення у галузі кіномистецтва її вручають?

V. Оцінювання.

VΙ. Домашнє  завдання:подивитися один із фільмів африканського кіно.

Підготуватися до обговорення його з однокласниками.

                               Література:

1. Гайдамака О.В. «Мистецтво (рівень стандарту, профільний рівень)».

  Підручник для 10 (11) класу закладів загальної середньої освіти. – С.5-13.

2. Назаренко Н.В.,Чєн Н.В.,Севастьянова Д.О. «Мистецтво ( рівень стандарту

та профільний рівень: Підручник для 10−11 класів загальної середньої

освіти)» – С.31−45.

3.Масол Л.М. «Мистецтво ( рівень стандарту

та профільний рівень: Підручник для 10(11) класу загальної середньої

освіти / Л.М.Масол. – К.: Видавничий дім « Освіта »,2018. – 224 с.

4.Кінематограф Африки. Вікіпедія : https://uk.wikipedia.org/wiki/

5.Кіно і Африка. Листи до приятелів: https://lysty.net.ua/nollywood/

6.Кіно по-Нігерійськи: https://theoutlook.com.ua/

7.Перший після Болівуду. Нігерія яка знімає кіно для Африки: https://texty.org.ua/articles/22279/Pershyj_pisla_Bolivudu_Nigerija_jaka_znimaje_kino-22279/

8.Премія Африканської кіноакадемії: https://uk.wikipedia.org/wiki

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

,