КІНОТРЕНІНГ. Вибрана тематика: стежка до мрій або згубні звички.

КІНОТРЕНІНГ ЯК ІНТЕРАКТИВНИЙ МЕТОД РОБОТИ ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ, ПЕДАГОГАМИ ТА ПІДЛІТКАМИ

 

Бутмарчук С.В.

практичний психолог

КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат»

 

Вибрана тематика: стосунки батьків і дітей.

 

Кіно дає можливість без будь-якого ризику

відчувати захват, пристрасті і бажання,

які в звичайному житті обов'язково придушуються!

• Карл Юнг

Мета: створення конструктивного дискусійного поля, спрямованого на розвиток саморефлексії та усвідомлення впливу медіапродукту.

Завдання:

• оволодіти навичками психологічного аналізу фільму, навчитися «бачити» його психологічний зміст;
• актуалізувати особисті переживання;
• усвідомити власні емоції та тілесні реакції у процесі перегляду фільму.

Очікувані результати:

• актуалізація особистих переживань і смислів, саморозкриття у кіносюжеті;
• взаємодія між учасниками в процесі обговорення фільму.

 

Цільова аудиторія: практичні психологи.

 

1. Вправа «Продовж речення»

Мета: створити позитивну атмосферу, зняти напруження.

 

Тренер. Закінчіть речення, аргументуючи свої відповіді:

• «Кіно в моєму житті …»;
• «Фільм, який вразив мене …»;
• «Фільм, який би я із задоволенням переглянула ще раз …»;
• «Мій улюблений жанр в кіно …».

 

2. Інформаційне повідомлення.

Тренер. Фільм - це свого роду метафора, в якій можна побачити відображення певної життєвої ситуації. Він дозволяє з боку подивитися на власні труднощі. Щоб бути терапевтичним, сюжет фільму повинен мати схожість з ситуацією, в яку потрапив клієнт, і пропонувати продуктивний вихід з неї.

Подивившись кіно, в хорошій компанії можна багато цікавого дізнатися про себе, про людей і світ навколо. Дивно, начебто дивимося всі один фільм, захоплюємося процесом, співпереживаємо героям, які опиняються в різних життєвих ситуаціях, пишаємося ними, коли вони долають труднощі, повертаються переможцями з різних подорожей, радіємо, коли герой знаходить бажане ..., і дивно, коли починаєш згадувати, ділитися своїми враженнями про побачене, у всіх враження виявляються різними. Виходить, ніби ми всі дивилися своє кіно – скільки людей, стільки і бачень – оскільки ми всі індивідуально сприймаємо реальність.

Ми розуміємо, що фільми, як казки і сни, багаті образами і підтекстом. І, як фахівці, ми знаємо, що кожна людина бачить і інтерпретує їх по-своєму, через призму власного життєвого досвіду, психологічних особливостей, системи цінностей і ставлення до світу. Якщо десять людей, які подивилися один і той же фільм, зберуться разом обговорити його, то в процесі обговорення неодмінно виявиться, що вони начебто подивилися десять різних фільмів.

Груповий перегляд художнього фільму з подальшим його обговоренням – не тільки естетичне задоволення, а й надзвичайно корисний інструмент в руках психолога.

Кінотренінг включає три етапи:

 

1. Підготовчий етап – вибір медіа продукту тренером або за результатами опитування учасників.

Однаково «кращого» для всіх фільму бути не може і вибір завжди буде носити суб'єктивний і ситуативний характер. Прагнення скласти ідеальну програму, яка підходить для всіх і всіх задовольняє, складно. Тут не тільки у кожної групи будуть свої цільові запити і якісні особливості (наприклад, вік і освіта), а й у кожного ведучого буде свій терапевтичний погляд, своя методика і навіть естетичні уподобання (жанри, актори, режисери). Будь-яка трансформація рідко буває миттєвим дивом, зазвичай це результат копіткої і тривалої роботи. Також кожен психолог (фільмотерапевт) буде, перш за все, відштовхуватися від того, з чим зустрівся сам, зважаючи на появу нових фільмів, оволодіння новими методиками, удосконалення раніше складених програм. Тому варто відкинути перфекціонізм і максимально зосередитися на тому що відбувається зараз, на своїх думках і відчуттях.

 

2. Процесуальний етап – перегляд та обговорення.

Варто подбати про зручність учасників в процесі перегляду - вільне розташування стільців в приміщенні, можливість пригоститися чаєм або кавою та записати свої враження.

Перед сеансом можна попросити учасників звертати увагу на:

• емоційні та фізіологічні переживання;
• позитивні і негативні образи, характер музики;
• розіграні героями фільму стереотипи поведінки;
• прийнятні і неприйнятні, з точки зору учасників, стилі поведінки героїв фільму.

Після перегляду фільму необхідний час для усвідомлення особливо сильних емоцій, тому до обговорення варто переходити трохи згодом, після короткої перерви. Обговорення будується за принципом конструктивної дискусії, спрямованої на розвиток саморефлексії та усвідомлення впливу кінофільма.

 

3. Підсумковий етап – підведення підсумків, обмін спостереженнями, переживаннями, новим досвідом та знаннями.

Учасники в колі висловлюють думки і почуття, викликані епізодами і образами фільму, які їх вразили. Підводячи підсумки, ведучий може написати на фліпчарті загальний список тем, що порушувалися, і які є значущими для учасників. На цьому етапі можна запропонувати учасникам домашнє завдання у вигляді виконання різних практичних робіт за матеріалами фільму: рецензування, написання есе, звітів-творів тощо.

Максимальний відгук у глядачів отримують фільми, герої яких вирішують універсальні проблеми, що відображають конфлікти нормальної психіки, втілюють буттєві закони. Емоційний вплив фільму сильніший, якщо герої опиняються перед необхідністю здійснення значущих для них виборів. Психологічний аналіз фільму будується за традиційними принципами і етапами аналізу художнього твору (Сюжет, ідея, композиція, виразні засоби, історія створення, позиція автора. У відеопродукції це втілення кожної складової: сценарій, режисура, акторська гра, музика, костюми, декорації, монтаж, спецефекти тощо). Включаються елементи традиційного психологічного аналізу, тобто детальнішого розбору саме психологічної складової: аналізу особистості і поведінки героїв, їх відносин, причин і наслідків їх вчинків, а також встановлення паралелей зі своїм особистим досвідом.

Аналіз фільму свідчить, що зазвичай клієнт пояснює дії героїв, виходячи зі своїх проекцій (особливо, якщо відбувається психологічне злиття з будь-ким з персонажів). І тому практично не помічає ті нюанси поведінки, які вказують на інше трактування дій, інші рушійні мотиви тощо. В процесі кінотренінгу учасники вчаться виявляти і вибудовувати логіку вчинків інших людей, бачити їх приховану мотивацію, пояснювати поведінку людини, ґрунтуючись на її характеристиках, а не на своїх проекціях.

Досліджуючи кіноматеріали, психологи тренують свої інтелектуальні навички, покращують спостережливість, розширюють діапазон стереотипів поведінки; відбувається пошук і розкриття внутрішніх резервів, потенціалу особистості. Причому, така форма роботи дозволяє виконувати це, не виставляючи на огляд інших особистісних проблем, як у стандартних тренінгових групах. Позитивним моментом кінотренінгу є той факт, що учасники групи отримують можливість аналізувати власну життєву ситуацію через посередника, яким є кіноперсонаж.

Можливостей у кінотерапії дуже багато. Але їх реалізація залежить не тільки від професійної майстерності психолога, але і від правильного підбору фільму. І тут існує ряд тонкощів.

По-перше, фільм повинен бути позитивним. «Позитивність» фільму визначається багатьма характеристиками: інтуїтивним (першим) враженням від нього, наявністю життєвої правди, органічністю сюжетного і образного ряду, естетичними переживаннями. Важливим критерієм вибору фільму для кінотерапії є наявність в діях героїв конструктивних способів вирішення «вічних проблем». Не менш корисні фільми, в яких простежуються деструктивні наслідки вчинків і стратегій героїв. Але головний критерій, який можна виділити для відбору фільму, досить простий: фільм повинен вчити вищим цінностям (добро, віра, любов, правда, терпіння, надія), нести в собі гуманістичні ідеали (свобода, відповідальність, сенс життя), ставити перед учасниками моральні питання («Свобода і вседозволеність: де між ними межа?», «Що краще: слухати своє серце або зберегти репутацію?»).  Важливим критерієм вибору є неможливість однозначної оцінки героїв фільму в термінах «хороший – поганий». Фільми, в яких така оцінка задана спочатку, виявляються для кінотерапії малопридатними. Абсолютно непридатні для кінотерапії фільми, основне завдання яких – ідеологічне виховання, пропаганда, розвага, релаксація.

Таким чином, основними критеріями вибору фільмів для кінотерапії є багатство психологічної феноменології, універсальність проблем, що вирішуються головними героями, наявність конструктивних і деструктивних моделей і стратегій поведінки.

По-друге, фільм повинен відповідати цілям кінотерапії, а також враховувати вік, рівень освіти, соціальний статус, запити, переваги учасників, що прийшли на даний тренінг. У кожного фільму існує своя цільова аудиторія, і те, що з задоволенням будуть дивитися підлітки, не підійде літнім людям, а те, що захопить художників, швидше за все, залишить байдужими або навіть обурить керівників.

По-третє, спробуйте коротко сформулювати ідею фільму: виділіть ті ключові переконання, які найкращим чином описують головну думку фільму. Така вправа дозволить вам не тільки підібрати схему аналізу фільму, але і відповісти на головне питання при підготовці кінотренінгу: «А чи вартий цей фільм того, щоб використовувати його в роботі?» Адже відсутність виразної ідеї (нехай і з точки зору психолога) – важливий критерій того, наскільки саме цей фільм підходить для тренінгу. Фільм з чіткою ідеєю, дозволяє сфокусувати увагу глядачів на певній цінності.

Важливо! Традиційно сеанс кінотерапії триває 3–3,5 години. Тому, врахувавши необхідну перерву (зазвичай між переглядом і обговоренням), важливо звертати увагу на тривалість фільму. Якщо тривалість фільму більше двох годин, то часу на обговорення практично не залишається.

 

3. Рухлива розминка «Поміняйтеся місцями ті, хто...»

Мета: створення позитивної, комфортної атмосфери для спільної роботи.

 

Тренер. Зараз поміняйтеся місцями всі, хто володіє загальною ознакою. Наприклад, я скажу: «Поміняйтеся місцями ті, хто любить кінокомедії». Тоді всі, хто любить кінокомедії, міняються місцями. Ведучий повинен постаратися встигнути зайняти одне з місць, що звільнилися, а хто залишиться в центрі без місця, продовжує гру і задає іншу ознаку учасникам, за якою вони будуть пересідати. Після оголошення інструкції і одного пробного «пересаджування», всім учасникам пропонується придумати критерій, щоб в подальшому темп гри був швидким. Бажано, щоб вправа тривала, поки не назвуть 8-10 варіантів. Після закінчення вправи можна запропонувати учасникам не пересідати на ті місця, які вони займали перед його початком. Тоді у них буде можливість краще познайомитися зі своїми новими сусідами.

Поміняйтеся місцями ті …

• хто полюбляє кінокомедії;
• хто дивиться всі фільми з улюбленими акторами;
• кому до вподоби медіа-франшизи;
• кому подобаються екранізації літературних творів;
• кому до вподоби мелодрами;
• хто терпіти не може римейки відомих фільмів;
• кому до вподоби фільми жахів;
• кому подобаються трилери;
• хто любить серіали;
• кому до вподоби фільми студії Марвел;
• кому до вподоби мультфільми;
• кому подобаються фільми з оптимістичним завершенням;
• хто любить фільми минулого тисячоліття;
• кому до вподоби мюзікли;
• хто просто любить хороше кіно.

Обговорення:

• Який у вас настрій?
• Який критерій був несподіваним?
• На вашу думку, відмінності – це те, що нас роз'єднує чи те, що робить нас цікавими один одному?

 

4. Вправа «Талановитий режисер»

Мета: створення позитивної атмосфери.

 

Тренер. Кожен з учасників по колу закінчує речення: «Якби я була талановитим режисером, то я б зняла фільм про …»

 

5. Перегляд кінофільму «Чудо/Диво».

 

Я думав, що кінодрама – це коли героїня плаче.

Я помилявся.

Кінодрама – це коли плачуть глядачі.

- Френк Капра

Рік виходу: 2017

Країна: США

Жанр: Драма, сімейний

Час: 113 хв. (105 хв. – без титрів після завершення фільму)

Режисер: Стівен Чбоскі

Актори: Джейкоб Трембле, Оуен Вілсон, Елі Либерт, Крістал Лоу, Давид Діггс, Ізабела Відовіч, Наджи Джетер, Емма Трамбле, Джулія Робертс.

Сюжет фільму. Хлопчик Август (Оггі) живе звичайним життям. Він, як і інші хлопчики його віку, любить грати в комп'ютерні ігри, фанатіє від «Зоряних воєн», грає зі своїм собакою, свариться і мириться зі старшою сестрою. І ось настає мить, коли Оггі Пулман відправляється в п'ятий клас. Це неймовірно хвилюючий момент для хлопчика і його батьків не тільки тому, що він довгий час навчався вдома, але ще і через його зовнішність. Оггі переніс 27 операцій, через вроджене рідкісне генетичне захворювання (синдром Трічера Коллінза), які допомогли йому дихати, бачити, чути без апарату, проте жодна з цих операцій не зробила його таким, як всі інші діти - у хлопчика деформовано обличчя. Батьки хлопчика, Ізабель і Нейт, дуже переживають за те, як його приймуть однолітки, і сподіваються, що Оггі зможе знайти собі друзів.

 

Тренер. Це чудовий сімейний фільм, де можна посміятися і поплакати, де співпереживаєш не тільки хлопчикові в шоломі космонавта, але й іншим: матері, що віддає синові всі свої сили; батьку, який намагається не сумувати в будь-якій ситуації; сестрі, яка відчуває себе самотньою, покинутою, страждає від нестачі уваги. Сестрі Августа, співчуваєш місцями більше ніж самому Оггі, напевно, тому що коли одна дитина в сім'ї хвора то здорова завжди відсувається на задній план, адже у неї все в порядку. Втім, Віа Пулман залишилась чуйною і співчутливою. Август теж молодець: він не озлобився, не став ненавидіти здорових дітей, а навпаки тягнувся до них, хотів знайти друзів. І знайшов.

Цю стрічку я рекомендую абсолютно всім. Ця історія зворушлива, душевна і така справжня та життєва  ...

 

Важливо! Варто подбати про зручність учасників в процесі перегляду – вільне розташування стільців в приміщенні, можливість пригоститися чаєм або кавою зі смаколиками, записати свої враження.

 

6. Обговорення кінофільму.

 

Важливо! Під час обговорювання кінофільму розглядаються враження від переглянутого фільму (почуття, думки), аналізуються герої, їх вчинки, те, що здалося символічним. Це допоможе тренеру вичленувати значиму для кожного учасника проблематику і з її урахуванням підбирати фільми для наступних занять. Одна з пасток кінотерапії: замість звернення до власних відчуттів і переживань, учасники можуть обговорювати гру акторів або режисерські промахи. В цьому випадку дуже важливо пам'ятати про цілі кінотерапії і повертати до них групу.

Для більш повного самоаналізу можна використовувати не тільки бесіду, а й написання листів героям або від імені героїв фільму (домашнє завдання). В кінці обговорення, підбиваючи підсумки, можна поговорити про те, чому навчив цей фільм, який найголовніший урок виніс кожен учасник групи.

Психологічний аналіз фільму – це не традиційна рецензія, що дає експертну оцінку якості роботи його творців, але спроба побачити зображувані ситуації і героїв очима стороннього свідка чи учасника подій, відчути викликані фільмом відчуття і емоції, усвідомити думки які виникли і зробити певні висновки, здатні внести необхідні зміни в особистість і життя глядача.

 

ІДЕЯ ФІЛЬМУ:

Справжнє диво не те, що вражає уяву, а те, що вдосконалює нашу душу.

 

1. Орієнтовні питання, які можна поставити після перегляду фільму:

• Сподобався фільм чи ні? Чому? Що конкретно сподобалося, що не сподобалося?
• Який психологічний портрет кожного героя: особистісні особливості, моральні принципи, риси характеру, манери поведінки, історія життя?
• Які відносини між героями, їх історія та особливості?

• Чи спостерігав я подібні ситуації і відносини в моєму житті?
• Хто з героїв мені найбільш симпатичний/антипатичний і чому?
• Кому я співчуваю і чому?
• На кого з героїв схожий я або хтось із моїх знайомих? На кого я хотів би бути схожим?
• Який стиль спілкування героїв фільму? Як вони вирішують свої проблеми?
• Що б я змінив у ситуації і як би я вчинив на місці героя/героїв? Що потрібно для цього зробити? Що б я взяв для себе як зразок для наслідування? Що я вважаю правильним чи неправильним? Хто, по-моєму, має рацію, хто не правий, хто винен і чому?
• Що б сталося, вчини той чи інший герой по-іншому?
• Чи зустрілося в фільмі для мене щось нове, раніше невідоме? Здійснив я якесь відкриття для себе?
• Які емоції викликав фільм? Що мене розсмішило, обрадувало, засмутило, викликало роздратування, розсердило, образило, злякало, відштовхнуло?
• Про що цей фільм? Яка основна проблема/конфлікт і як вирішує її режисер?
• Чому фільму дано саме таку назву? Як назва розкриває сенс фільму?
• Які у фільмі зустрілися метафори, символи, архетипи?
• Які виразні засоби (музика, гумор, іронія, сарказм, документалізм, пейзажі) використані у фільмі?
• Які психологічні, моральні, філософські проблеми порушені у фільмі? Які з них хвилюють мене зараз або хвилювали в минулому?
• Як цей фільм перегукується з моїм життям? Які уроки я взяв для себе і які висновки зробив?
• Які фільми/твори висвітлюють подібні проблеми?
• Як би поставився до фільму хтось із моїх знайомих (один, подруга, мати, батько, дружина, чоловік, дитина і т.д.) і чому?
• Кому б я порекомендував подивитися цей фільм і чому?
• Які сцени я переглянув би вдруге?

2. Орієнтовні питання за певними критеріями, які варто поставити після перегляду того чи іншого фільму:

• Естетичне задоволення:

• Поділіться своїми враженнями від фільму.
• Що з вами відбувалося в момент перегляду? Які почуття ви переживаєте зараз?
• Які асоціації виникли у зв'язку з фільмом?
• Що нового дізналися про світ, людей і про себе?

• Отримання нового досвіду шляхом безпосереднього проживання:

• Якби ви мали можливість стати активним учасником фільму, яку роль ви зіграли б? (З існуючих або вигаданих вами ж додаткових).
• Що означає для вас вибір саме цієї ролі? Яка ключова ідея вашого життя стоїть за цим вибором?
• А як в житті? Наскільки той вибір, який ви зробили зараз, відповідає усвідомленим стратегіям, якими ви керуєтеся в реальному житті? Наскільки цей вибір ви вважаєте ефективним для себе? Чи хочеться що-небудь змінити?

• Розуміння поведінки, усвідомлення рушійних сил героїв:

• Поділяю я почуття героя чи ні?
• Хто з героїв фільму мені подобається, а хто ні?
• Герої, які мені подобаються (або не подобаються), вони чимось схожі на мене чи ні?
• Чому саме з цими героями я порівнюю себе?
• З ким порівнювати себе не дуже хочеться?
• Які дії героїв виявляють проблеми, властиві і мені?
• Як герой змінює способи дії і чи можу я змінитися як він?
• Які сили і ресурси спонукають героїв?
• Що в них такого, що й мені не завадило б?
• Які прийоми героя фільму доступні і мені?
• Які проблеми моєму житті найбільш близькі тематиці фільму?
• Як герой дивився б на мої проблеми?

• Самопізнання, рефлексія:

• Про що цей фільм був для Вас?
• Який символ видався Вам найбільш значущим? Від імені обраного вами символу зробіть короткий анонс фільму («Про що було кіно?»)
• Якби ви були режисером, що б ви змінили в подачі основної ідеї фільму?
• Якби ви були сценаристом, яке продовження сценарію ви могли б придумати?
• Що б ви взяли для себе як зразок для наслідування?
• Мої емоції щодо фільму: в які моменти реальному житті я відчував подібні почуття?

Висновки.

Тренер. Кінотренінг – гідна альтернатива «чистим» психологічним технікам на шляху до самопізнання, саморозвитку, підвищення професійної майстерності. Використовуючи перегляд спеціально підібраних кінофільмів в групі, ми бачимо, що вони не тільки залишають відчуття справжньої насолоди і збагачують духовну сферу особистості, але і містять в собі величезний цілющий потенціал, який відкриває широкі можливості учаснику групи для усвідомлених особистісних змін. Крім цього, у фільмах міститься багатий навчальний матеріал, що дозволяє розвивати соціальні та культурні стандарти, моральні норми, знайомитися з думкою і досвідом інших людей, що значно розширює спектр уявлень про себе і світ в цілому.

 

7. Рефлексія.

Гарне кіно – щось в вас змінює.

Поганий фільм в вас нічого не змінює,

від нього просто стає нудно.

- Сергій Жигунов

Дайте відповіді на питання:

• Що вам сьогодні сподобалося?
• Що не сподобалося?
• Висловіть ваші побажання.