Презентація "Китай у ХVІ - ХVІІ століттях"

Китай у ХVІ – ХVІІ ст

У XVI ст. Китаєм правила династія Мін. Залежними від Китаю були: В’єтнам, Корея, Тибет. Влада належала імператору. Країна була поділена на 15  великиї адміністративних одиниць.

Зміни в  економіці Китаю у XVI століттіПоширення товарно – грошових відносин;Перехід значної частини землі у власність держави;Проведення податкової реформи, заміна натурального податку грошовим; Створення державних мануфактур. Реформування економіки не дало позитивних результатів. Зростання кількості населення, зростання податків;Поганий обробіток землі, нестача продуктів харчування;Обмеження зовнішньої торгівлі, високі ціни на іноземні товари;Збільшення кількості чиновників

Селянська війна XVII століття (1628-1645 рр)1 Які ознаки селянської війни ви знаєте?2 Які загальні причини всіх селянських воєн?На основі документа на с.230 визначте одну з причин селянської війни в Китаї?

Лі Цзичен. Селянські загони почали об’єднуватися і у 1635 р. постала могутня армія, яка взялася громити урядові війська. Вплив і популярність Лі Цзичена зростали. У захоплених місцевостях землі роздавали селянам і звільняли їх від податків на три або п’ять років. У 1643 р. Лі Цзичен прийняв титул «Великого полководця, що керується веліннями Неба й відроджує справедливість». Армія повстанців вирушила в похід на столицю імперії — Пекін. 25 квітня 1644 р. вона зайняла місто. Останній імператор династії заподіяв собі смерть, а Лі Цзичен став імператором. Скинувши династію Мін і підкоривши Північний Китай, повстанська армія Лі Цзичена виявилася втягнутою в боротьбу проти маньчжурів.

1644 р. - Початок правління маньчжурської династії Цин. Останній (16-й) імператор династії Мін Чжу Юцзянь. Китайський малюнок ХVІІ ст.Імператор династії Цин Шуньчжи (Фулінь), який встановив у Китаї манчжурське панування

1644 року захопив китайську столицю Пекін. 200-тисячна армія Лі Цзичена зазнала поразки від величезного війська маньчжурів. Маньчжури, спираючись на чиновників, які перейшли до них на службу, поступово розширювали зону окупації, витісняючи повстанців на захід. Близько 1659 року Фулінь підкорив усю територію Китаю.Імператор династії Цин Фулінь. Проводив жорстку централізаційну політику, викорінював корупцію. Заклав основи процвітання маньчжурської династії Цин, яка правила в Китаї до 1912 року. Був великим шанувальником китайської культури та книжок.

Розвиток ремесел і науки"Жінки виготовляють шовк", картина роботи імператора Хуей-Цзуна, початок 12 століття. XVI—XVII ст. у Китаї були періодом неабиякого розквіту культури. Високого рівня досягло ремесло. У часи імперії Мін розвивалися такі галузі, як ювелірна справа, виплавка металу, видобуток солі, виробництво порцеляни, паперу, шовку

Китайський процес виробництва шовку. Шовкопряди і листя шовковиці кладуться на таці

Готуються рамки з гілок

Кокони зважують

Кокони розмочують і шовк намотують на бобіни

Шовк плетуть, використовуючи ткацький верстат

Віддавна Китай славився своєю порцеляною. Порцелянові майстерні були державними; величезні прибутки від виробництва надходили до імператорської скарбниці.

Вони розробили технології багатокольорового розпису, завдяки чому кожен виріб став невеликим, але неповторним шедевром мистецтва. У китайців найціннішим вважався посуд ручної роботи з відбитками пальців автора. Колекції порцеляни династії Мін прикрашають найвідоміші музеї світу.

Кераміка періоду династії Мін Чайник періоду династії Цин

У XVI ст. швидко розвивалась архітектура. Будувалися нові й реставрувалися старі палаци, було добудовано й частково відновлено Велику Китайську стіну, створено чимало мостів великої міцності; деякі з них збереглися до наших днів. Міст дорогоцінного поясу (Баодай)

Переважна більшість будівель в стародавньому Китаї будувалися з дерева (рідше з глиняної цегли). В першу чергу в землю вбивали дерев'яні стовпи, які вгорі з'єднувались балками. На цій підставі потім зводилася покрівля, що покривалась згодом черепицею. Прорізи між стовпами заповнювалися цеглою, глиною, бамбуком або іншим матеріалом. Таким чином, стіни не несли функції несучої конструкції. Стародавні китайці, ймовірно, одні з перших використовували «потоковий метод» в архітектурі. Стандартна конструкція споруд дозволяла точно знати розміри деталей, з яких вона зводилася. Тому будівельники могли виготовляти їх окремо, а потім збирати безпосередньо на місці будівництва. 

В результаті зведення здійснювалося ударними темпами. Наприклад, імператорська резиденція — Заборонене місто в Пекіні, загальною площею 720 000 квадратних метрів була побудована всього за 13 років. Для порівняння, тільки на спорудження купола собору Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції було витрачено близько 30 років.

Восьмигранна 78-метрова пагода храму Баоень («що віддає добром») – так звана Порцелянова вежа - протягом кількох століть була архітектурною домінантою Нанкіна. Була складена за проектом імператора Юнле (династія Мін) з білої «порцелянової» цегли. Ілюстрація з австрійського архітектурного атласу Фішера фон Ерлаха (1721)

Порцелянова пагода. Раннє європейське зображення. З посольства Ост-Індської компанії. Йохан Ньойхоф, 1665

Деталь пагоди, в Нанкінському музеїЄвропейські мандрівники описували вежу як одне з головних див Китаю. У 1801 ударом блискавки були знищені три верхніх яруси, але незабаром башта була відновлена. У 1856 споруду було знесено тайпінами, що прагнули не допустити її використання ворогом як спостережного пункту. Галерея

Пайлоу — різьблена орнаментована тріумфальна брама з каменя або дерева, що зводилася в Китаї на честь правителів, героїв, видатних подій. Перекрита однією або декількома дахами залежно від числа прольотів.

Технічні відкриття, розвиток мануфактур, подорожі до далеких країн стимулювали розвиток наукових знань. Для розвитку медицини велике значення мали праці вчених Чжин Чжунцзина “Про тиф”, багатотомний “Трактат про дерева і рослини” Лі Шичженя, де було вміщено описи лікувальних властивостей трав, дерев і мінералів. Китайські вчені почали вивчати наукові праці, що з'являлись у Західній Європі, латину, математику, перекладали китайською математичні терміни. Наприкінці правління династії Мін у Китаї було видано кілька фундаментальних енциклопедій, що узагальнювали досвід і знання, накопичені в країні. Так, велика енциклопедія Сюй Гуанці “Зібрання книг із сільського господарства” висвітлювала розвиток рільництва не лише в Китаї, а й у Європі; Сун Інсин у своїй технічній енциклопедії розповідав про розвиток ремісничого виробництва у Китаї, а Фан Ічжи створив енциклопедію природничих наук під назвою “Початок законів природи”.

Набули розвитку й історичні науки. Тривало написання літопису “Загальне дзеркало, що допомагає управлінню”, розпочатого ще в XI ст. За часів династії Цин здійснювалися редагування й перегляд історичних книг з метою створення такого їх варіанта, який був би прийнятним для маньчжурів. У XVI—XVII ст. в Китаї видавались і праці з географії, де узагальнювалися відомості про особливості окремих провінцій, міст, давався опис історичних пам'яток цих місцевостей. Важливе значення для розвитку китайської географії мала праця Гу Яньу “Книга про вади і вигоди областей та уділів Піднебесної”.

Китайський живопис або Гохуа - термін для позначання традиційного китайського живопису з традиційним же використанням основи, матеріалів та інструментів. В Гохуа є свої традиційні умовності, як в західному балеті чи пекінській опері. Так, носієм кольору виступає особливий різновид туші - так звана китайська туш. Розтерта на порох і розведена водою, туш дає багато відтінків чорного - від найслабшого сірого до вугільно-чорного. А вже уява глядача допомагає здогадатися, що чорне листя - зелене, сірі квіти - рожеві і червоні тощо. Цікавою особливістю було і використання незвичних для Європи форматів - вузьких і видовжених, вертикальних чи горизонтальних. Худ. Чен Їшоу. Літній вітерець

Є і використання різних кольорів на зразок акварелі. Ще однією умовністю Гохуа виступає активне використання художньої  порожнечі і фрагментарності. Для натяку на зображення весняних квітів дикої червоної сливи було не обов'язковим зображення усього дерева. Було досить дати лише одну гілку з поодинокими квітами і бутонами. Зоу Шуксі. Квіти камелії. Послідовник Чень Чуня. Квіти в саду

Худ. Гуа Ян (1682–1756), «Білі півонії біля скелі»Дон Кічан. «Велич гірського озера», 1602 р

Ма Юань «Гірською стежкою навесні»Майже обов'язковими були написи ієрогліфами. Напис часто мав віршовану форму. На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чорною тушшю - червоною фарбою.

Шен Цуо (Shen Zhuo), «Квітучі песикові дерева у горах весною»

 У XVII ст. китайська культура почала інтенсивно проникати до Європи. Поширилися китайські методи лікування — адже китайська медицина завжди розглядала людину як єдине ціле, вважаючи, що лікувати треба не лише хворобу, а ввесь організм. Ця засада мала величезне значення для розвитку медичної науки. В усьому світі набули популярності китайська філософія, література, вишукані порцелянові вироби й шовкові тканини. В Європі стало ознакою доброго смаку і вишуканості мати вироби китайських майстрів. Китайська культура XVI—XVII ст. є невід'ємною складовою світової цивілізації. 

Домашнє завдання. Опрацювати § 27 (п. 1-6), скласти план до п.4. Познайомитись із змістом відео «Китай у 16-17 століттях» за посиланнямhttps://www.youtube.com/watch?v=c3 Xz5p-fjv. U&feature=emb_logo&ab_channel=%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8%D0%9 F%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%9 A%D0%B0%D0%B0