Китай у міжвоєнний період (на відкритий урок)

Китай у міжвоєнний період

У Першій світовій Китай брав формальну участь на боці Антанти. Хоча країна вступила до війни, але китайські солдати так і не були відправлені до жодного з театрів воєнних дій.

Китай вступив до війни з умовою в разі перемоги повернути колонізований Німеччиною півострів Шаньдун. Але вже у 1914 р. цю територію захопила Японія. Попри вимоги Китаю, за рішенням Паризької мирної конференції Шаньдун залишили Японії.

Це рішення збунтувало суспільство Китаю і країною розгортається національно-визвольний рух, який увійшов до історії як «Рух 4 травня».

Демонстрації студентів 4 травня 1919 р. переросли у справжню революцію. Уряд Китаю був змушений відмовитися підписувати Версальський мирний договір. «Рух 4 травня» став стартом до незалежності Китаю.

Політичні зміни у Китаї.

Китай після війни – в повному безладі. У квітні 1921 р. Сунь Ятсен зі своєю партією Гоміньдан захоплює владу на півдні Китаю. У місті Гуанчжоу його обирають надзвичайним Президентом Китайської республіки. А північ Китаю, тим часом, із центром у Шанхаї, захоплена угрупованням за підтримки США і Великої Британії.

У 1921 році в Китаї була створена комуністична партія (КПК), яка дуже швидко отримала велику підтримку серед населення.

Сунь Ятсен прагнув єдності Китаю, тому шукав шляхи співпраці з комуністами. У 1923 р. між Радянським союзом та Гоміньданом було підписано договір про співпрацю, в наслідок якого Комуністична партія та  Гоміньдан і об’єднуються, створюють єдину армію і очолює всіх Сунь Ятсен. Радянський Союз бере на себе зобов’язання прислати військових радників з метою досягнення територіальної цілісності Китаю.  У березні 1925 р. Сунь Ятсен помирає.

По смерті Гоміньдан очолює Чан Кайши, через якого погіршуються  відносини між Гоміньданом і комуністичною партією.

Навесні 1925 р. в Шанхаї починається «Рух 30 травня», який переростає в національно-визвольну революцію, ідея якої об’єднання Китаю під владою Гоміньдану.

У липні 1926 р. розпочинається військова операція «Північний похід» проти японців.  В результаті – Північ і Південь Китаю стали єдиною державою. Щоправда, Маньчжурія – найбагатша за ресурсами територія Китаю – залишається під впливом Японії.

Чан Кайши одразу після перемоги розриває відносини з комуністами й розпочав переслідування комуністів.

Так протиріччя між Гоміньданом і Комуністичною партією Китаю переростають у Громадянську війну тривалістю в двадцять років (1927-1947 рр)

Громадянська війна.

Комуністичною партією Китаю очолює – Мао Цзедуна. Він заручається підтримкою селянства і у вересні 1927 р. організовує повстання «Осіннього врожаю». Повстання жорстоко придушують війська, але селянство продовжує боротьбу. «Хто завоює селян - той завоює Китай» - Мао Цзедун.

У провінції Цзянсі, в листопаді 1931 р.  комуністи проголошують Китайську Радянську Республіку. Керівником стає Мао Цзедун.

Переважаюча армія Чан Кайші у жовтні 1934 р. здійснює спробу захопити  комуністів, але комуністи перейшли на північ. Неочікувано у протистояння між КПК і Гоміньданом вступає Японія,  яка у 1937 році розгортає повномасштабну війну з Китаєм.

Комуністи та гоміньданівці укладають угоду про співпрацю, аби відстояти Китай у боротьбі з зовнішнім агресором. Однак єдності так і не досягли. Збройні сутички між комуністами й гоміньданівцями тривають, а Китай уже майже захоплений Японією.

Отже, становище Китаю міжвоєнного періоду характеризує складна внутрішня криза, яка переросла у Громадянську війну, та зовнішній конфлікт з Японією.