Класифікація карт. Способи зображення географічних об’єктів на картах.

Урок 4

8 клас

Тема:  Класифікація карт. Способи зображення географічних об’єктів на картах.

Мета: продовжити формувати в учнів знання про карти, їх види  та способи зображення на них поверхні Землі; розвивати вміння працювати з картами і читати карти; виховувати любов до географії

Місце уроку в навчальній темі: поточний

Методи та прийоми:словесний - розповідь, бесіда, робота з підручником

Обладнання: карти і атласи

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

План

Класифікація карт

Способи зображення поверхні на картах

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутніх.

2. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Вірю – не вірю»

• Зменшене узагальнене зображення Земної поверхні називають картографічною проекцією –
• При створення карт використовують масштаб +
• Масштаб показує у скільки разів зменшена зображувана поверхня відносно реальних розмірів +
• Географічні карти створюють за допомогою спеціальних символів +
• Відбір та узагальнення найбільш важливої географічної інформації на карті називають картографічною проекцією –
• Головним елементом будь – якої географічної карти є географічне зображення +
• Математичними елементами карти є координатна сітка, масштаб, картографічна проекція +
• Умовні знаки та пояснення на карті записують у легенді карти +
• Сферичну поверхню Землі можна розгорнути на площину без розривів та складок –
• В картографічних проекціях використовують допоміжні поверхні +
• Якщо у циліндричній проекції вісь уявного циліндра збігається з віссю Землі , то проекція називається перпендикулярною –
• За допомогою циліндричних проекцій створюють карти світу +
• Конічні проекції використовуються для створення карт материків та країн , що розташовані в низьких широтах –
• Азимутальні проекції використовують для зображення Арктики та Антарктики +
• При переході Земної поверхні на картографічну проекцію виникають спотворення +
• Картографічні проекції бувають рівновеликі, рівнокутні та довільні +
• Для побудови карт України використовують конічну проекцію +

3. Мотивація  навчальної діяльності учнів

В  епоху  технічного  прогресу  важко  переоцінити  вміння  працювати з  географічною картою. Без нього не обійтися геологам і  морякам,  будівельникам  і  пілотам  і,  звісно,  учням,  які  відкривають  для  себе  світ  та  проводять  власні  дослідження.  Робота  з  картою  сприяє  не  тільки глибокому  осмисленню  географічних  процесів  та  явищ,  але  й  розвитку  в  людини  просторового  уявлення,  пам’яті,  уміння  аналізувати,  узагальнювати  тощо.

4. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя про класифікацію карт з елементами бесіди

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Розповідь вчителя про способи зображення Земної поверхні на картах з елементами бесіди

5. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Практикум»

Учитель називає карту. Учні повинні класифікувати її за різними ознаками, вказати способи зображення Земної поверхні, картографічну проекцію та елементи карти

Прийом «Вірю – не вірю»

• За охопленням території карти бувають конічні, циліндричні та азимутальні –
• Великомасштабні карти це карти масштаб яких більше 1: 1000000 –
• Середньомасштабні карти мають масштаб від 1: 200 000 до 1 : 1 000 000 +
• Тематичні карти з однаковою докладністю відображають усі основні елементи місцевості
• За призначенням карти бувають навчальні, військові, туристичні, довідкові, технічні тощо +
• Спосіб якісного фону використовують для позначення  кліматичних поясів +
• Для передачі кількісних відмінностей явищ суцільного поширення в межах виділених районів  застосовують спосіб кількісного фону +
• Для зображення поширення тварин та рослин використовують спосіб ареалів +
• Спосіб локалізованих знаків використовують коли не можна позначити об’єкт в масштабі карти +
• Кордони показують способом ізоліній –
• Точковим способом можна показати сільськогосподарські угіддя +
• 4. Встановіть відповідність

• 1-в, 2- г, д1ж,е2г,г3а,б4б,а5в,в6г,є7є,ж8е

КАРТИ — ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ.

• Варіант 1

1. Умовним знаком  на картах позначають:

а) балку;    б) западину;

в) урвище;    г) яр.

2. Укажіть правильний варіант числового масштабу, який відповідає наведеному лінійному масштабу :

а) 1 : 20;    б) 1 : 1000;

в) 1 : 2000;    г) 1 : 20 000.

3. Із запропонованих карт топографічною є карта, масштаб якої:

а) 1 : 25 000;    б) 1 : 250 000;

в) 1 : 1 000 000;   г) 1 : 2 500 000

4. Укажіть правильне твердження щодо карт, виконаних в азимуталь­ній проекції:

а) на ній немає спотворень довжин паралелей і меридіанів;

б) у ній виконані карти півкуль;

в) у ній виконуються карти України;

г) паралелі й меридіани в ній — взаємно перпендикулярні прямі лінії.

5. Укажіть, якими умовними знаками позначають на карті масштабу 1 : 10 000 фруктові сади:

а) масштабними (площадковими);  б) лінійними;

в) позамасштабними;   г) пояснювальними.

6. Якщо на карті масштабу 1 : 50 000 відстань між пунктами А і Б становить 1 см 2 мм, то на місцевості вона дорівнює:

а) 60 м;  б) 600 м;  в) 1100 м;  г) 60 000 м.

• КАРТИ — ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ.
• Варіант 2

1. Умовним знаком на картах позначають:

а) луки;     б) сад;

в) вирубаний ліс;   г) чагарники.

2. Укажіть правильний варіант числового масштабу, який відповідає наведеному лінійному масштабу:

а) 1 : 5;     б) 1 : 5000;

в) 1 : 50 000;    г) 1 : 500 000

3. Із запропонованих карт топографічною є карта, масштаб якої:

а) 1 : 20 000 000;   б) 1 : 2 000 000;

в) 1 : 200 000;    г) 1 : 20 000.

4. Укажіть правильне твердження щодо карти, виконаної в цилінд­ричній проекції:

а) на ній не спотворені кути;

б) немає спотворень довжин паралелей і меридіанів;

в) на ній меридіани — дуги, а паралелі — прямі лінії;

г) у цій проекції виконана карта півкуль.

5. Укажіть, якими умовними знаками позначають на карті масштабу 1 : 10 000 джерела:

а) масштабними (площадковими);  б) лінійними;

в) позамасштабними;   г) пояснювальними.

6. Якщо на карті масштабу 1 : 250 000 відстань між пунктами А і Б становить 4 см 4 мм, то на місцевості вона дорівнює:

а) 1 км;  б) 10 км;  в) 250 км;  г) 11 000 км.

Прийом «Ерудит»

Розгадування ребусів

6. Підсумки уроку

Учні за схемою підводять підсумок уроку за схемою. Вчитель  виставляє бали за роботу на уроці учням.

7. Домашнє завдання

Опрацювати параграф вашого підручника