ВЧИМОСЯ БУТИ ТОЛЕРАНТНИМИ
Тема: Вчимося бути толерантними.
Мета: ознайомити учнів з поняттям «толерантність»; показати учням, наскільки важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися; переконати учнів у необхідності бути терпимими до оточуючих;
розвивати увагу, пам'ять;
виховувати працелюбність, акуратність.
Обладнання. Плакат: «Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою».
Парти утворюють круглий стіл, посередині — два маленькі столики з квітами.
На кожній парті — допоміжні матеріали:
а) цікаві думки визначних людей про толерантність (додаток 1);
б) висловлювання великих людей про мистецтво спілкування (додаток 2);
в) пам'ятка «Мистецтво спілкування» (додаток 3).
На дошці — напис: «Толерантність — терпимість до чужих думок, переконань». Намальовані терези (закриті крилом дошки), намальована ромашка (також закрита крилом дошки).
Форма виховного впливу: бесіда.
Підготовчий етап: вивчивши та проаналізувавши наукову та методичну літературу, а також поспілкувавшись із класним керівником та дітьми класу, темою виховної години було обрано «Вчимося бути толерантними». Під час підготовки до виховної години учні: допомогли у підборі літератури, виготовленні наочності, пошуку визначення терміну «толерантність», пошуку висловлювання великих людей; класний керівник: підібрав та опрацював літературу з теми, знайшов цікаві думки визначних людей про толерантність, підготував пам’ятку «Мистецтво спілкування», а також тест «Чи вмію я бути толерантним?»
Хід виховної години
Учитель. Доброго дня всім! Сьогодні за наш круглий стіл завітали гості (представляє гостей). Ми запрошуємо вас до розмови, до доброзичливого обміну думками про складні відносини з оточуючими. Ми всі такі різні, неповторні, але жити нам усім в одному суспільстві. У кожного з нас — свої плани, бажання, уявлення. Найкраще, коли ми діємо, керуючись власними міркуваннями. Але, мабуть, ви зі мною погодитеся, якщо я скажу, що не завжди наші вчинки продиктовані власними бажаннями та інтересами. Тому пропоную кожному з вас пригадати такі ситуації, коли доводилося хоч у чомусь поступатись у відносинах з батьками, друзями, учителями, із незнайомими людьми.
Чи важко пригадати такі випадки?
Учень. Ні. Досить часто доводиться діяти, поступаючись іншим.
Учитель. Заслухаємо ваші випадки. Прошу ситуацію описувати стисло.
Учень 1. Минулої неділі я дуже чекав на улюблений фільм. Але батьки переконали, що вся сім'я має піти привітати з днем народження сестру батька. Я пішов з батьками: традиції родини треба шанувати.
Учень 2. У суботу ми з подругою збиралися на дискотеку. Але Настя захворіла і дуже просила, щоб я побула з нею вдома (її мама саме працювала). Я дуже хотіла на дискотеку, але ж ми подруги, тому я залишилася.
Учитель. Чи є хоч один учень, у житті якого не було жодного прикладу, щоб йому не доводилося поступатися?
Учні. Ні, немає.
Учитель. Як ви думаєте, чому кожному досить часто доводиться поступатися, входити в ситуацію інших?
Учень 1. Бо це близькі нам люди.
Учень 2. Тому що так прийнято в цивілізованому суспільстві.
Учень 3. Потрібно бути терпимим до інших.
Учень 4. Сьогодні поступаємося ми, а завтра — нам.
Учитель. Саме на це я хочу звернути особливу увагу. Впевнений, що кожен із вас зможе пригадати протилежні випадки — коли оточуючі поступалися чимось на вашу користь.
Думаю, що ми зможемо згадати десятки подібних випадків. Чому ж оточуючі нам поступаються?
Учень 1. Бо вони наші родичі, друзі.
Учень 2. Тому що нас поважають і люблять, розуміють наше становище.
Учень 3. А чому б їм не поступатися нам? Ми ж ідемо назустріч іншим...
Учитель. Ви праві. Повинна бути взаємна повага і терпимість до інших. (Відкриває частину дошки, на якій намальовано терези.) Чи погоджуєтеся ви з такою думкою: «Я маю право на розуміння та терпимість з боку оточуючих»?
Учні. Так. Кожен із нас — особистість, кожен заслуговує на повагу та розуміння інших.
Учитель (показує цю тезу на одній чаші терезів). Але перед нами терези. Повинна бути рівновага. Як її домогтися?
Учні. На іншу чашу потрібно записати тезу»: «Оточуючі мають право на розуміння і терпимість з мого боку».
(Учитель записує тезу.)
Учитель. Тепер маємо рівновагу. Перед вами — формула терпимості, позитивного співіснування в колі вашого спілкування (у сім'ї, у школі, серед друзів). Пам'ятайте: не можна розраховувати на повагу та розуміння від інших, якщо ви особисто не є такими до оточуючих. Терпимості потрібно вчитися.
Ми всі різні, але маємо бути терпимими один до одного. Є таке поняття — «толерантність». Вам було завдання попрацювати з енциклопедичним словником, із тлумачним словником, з іншими джерелами, де є пояснення поняття «толерантність». Заслухаємо ваші коротенькі доповіді.
Учень 1. Термін «толерантність» походить з латинської і означає різновид взаємодії та взаємовідносин між окремими людьми, соціальними групами, політичними партіями, державами на основі взаємоповаги.
Учень 2. Толерантність — це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.
Учень 3. Толерантність є основою людських взаємин; це уміння жити за загальним принципом поведінки «стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе».
Учень 4. Термін «толерантність» у тлумачному словнику пояснюється як терпимість до чужої думки, вірування, поведінки.
Учитель. Отже, толерантність — багатогранне поняття, яке на сучасному етапі розвитку людства повинно визначати всю багатоманітність відносин на державному, регіональному і міжнародному рівнях.
Ми сьогодні розглянемо лише один аспект толерантності — толерантність у людських стосунках. Виявилося, багато людей у своєму житті проявляли нетерпимість стосовно інших людей.
Учитель. Розглянемо інші ситуації.
Ситуація 1. Дмитро має своєрідну зачіску — занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається:
а) постійно демонструвати своє негативне ставлення і в різкій формі рекомендували змінити зачіску;
б) виходити з того, що людина має особисту свободу і зі своїм власним волоссям може робити будь-що?
Ситуація 2. Микола часто втікає з уроків, прогулює. Чи потрібно бути толерантним до вчинків Миколи? Як поводитися однокласникам:
а) засуджувати такі вчинки учня;
б) вважати, що поведінка — особиста справа учня, не втручатися;
в) з розумінням віднестися до проблем Миколи, поступово і постійно заохочувати його до навчання?
Учитель (підсумовує). Отже, толерантність не завжди передбачає терпимість?
Учень 1. Звичайно, ні. Хіба можна терпіти, якщо хтось затіяв бійку, ображає інших? Бувають випадки, коли слід викликати міліцію. Не можна бути толерантними до злочинців.
Учитель. Де ж можна провести межу толерантності, чи є допустимі обмеження свобод у громадянському суспільстві?
Учень 2. Мабуть, обмеження необхідні. Користуючись свободами, не можна порушувати права тих, хто поруч.
Учитель. Саме тут і проходить межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших. Хочу навести слова Р.Емерсона: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого ближнього».
Учитель. На дошці намальовано квітку «Толерантність» (рисунок). Заповніть її пелюстки рисами характеру, які ми повинні в собі розвивати задля того, щоб уникнути конфліктних ситуацій і непорозумінь у особистих стосунках.
(Учні виконують завдання.)
Учитель. А зараз визначимо до якого типу людини відноситеся ви. У цьому нам допоможе тест(додаток 4).
Проти кожного твердження постав собі оцінку за п'ятибальною шкалою (що більше воно відповідає твоїй суті, то вищий бал). Потім підрахуй результати окремо за розділами А і Б .
А тепер спробуємо визначити об'єктивну картину — хто ж ти?
Якщо межа в сумі балів за розділами виявилася занадто великою, ти завжди усе робиш по-своєму, часто на шкоду іншим. Якщо сума балів першого розділу трохи вища, тобі варто частіше прислухатися до чужої думки, а в суперечці намагатися визначити не те, хто має рацію, а в чому ж істина?
Якщо в другому (розділі балів більше, ти займаєш правильну позицію у стосунках із людьми, тобто можеш вважати себе неконфліктною, комунікабельною людиною.
Ну, а висновки робіть самі.
Учитель. А хто може навчити нас бути вихованою, ввічливою, толерантною людиною? Скажу відверто: я не зможу, і ніхто не зможе, все залежить від самої людини. А зараз давайте згадаємо, які вислови відомих людей ви знаєте?
(Учні зачитують підготовлені висловлювання.)(Додатки 1,2,3)
Учитель. Якщо ці правила допоможуть вам легше і швидше знайти друзів, навчать вас володіти своїми емоціями, підтримувати доброзичливі стосунки з різними людьми, зрозуміти один одного, то наша зустріч за круглим столом не була даремною. Бажаю вам усім бути в житті толерантними!
Додаток 1
Цікаві думки визначних людей про толерантність
• «Щаслива людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей». (Д.Дідро — французький філософ-просвітитель.)
• «Ваші ідеї мені глибоко осоружні, але я віддам життя за ваше право їх виголошувати». (Вольтер — французький просвітитель.)
• «Байдужість — це параліч душі, передчасна смерть». (А. Чехов —російський письменник.)
• «Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати». Мольєр — французький драматург.)
• «Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе». (Леоиардо да Вінчі— великий живописець, скульптор, архітектор, учений.)
• «Людина, яка робить інших щасливими, не може сама бути нещасною». (Гельвецій — французький філософ.)
• «Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш звання людини». (Сааді— перський поет.)
• «Жодна людина не буває щасливою». (Ювенал — римський поет-сатирик.)
• «Підняти слабого — цього ще замало: треба ще потім його підтримати»; (В. Шекспір — англійський драматург і поет.)
• «Легше вирішує і засуджує той, хто менше замислюється». (Джбрда-но Цруно — італійський мислитель.)
• «Поведінка — це дзеркало, в котрому кожний показує свою подобу». (Гете — німецький поет.)
Додаток 2
Висловлювання великих людей
• «Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей». (Ж.-Ж.Руссо.)
• «Я ніколи нічого не засуджую. Я кажу людям тільки те добре, що про них знаю». (Б.Франклін.)
• «Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина — в іншому». (Конфуцій.)
• «З двох людей, що посварилися, винен той, хто розумніший». (В.їїюго.)
• «Ті, хто любить ганити, не здатні на дружбу». (Демокріт.)
І «Заздрість найдурніша з усіх вад, адже вона не дає нічого». (О. де Бальзак.)
• «Найсильніший той, хто має владу над собою». (Сенека.)
• «Молодим людям часто здається, що їх поведінка природна, тоді як насправді вони просто невиховані і грубі». (Ф. де Ларошфуко.)
• «Найкращий спосіб бути ошуканим — вважати себе розумнішим за інших». (Ф. де Ларошфуко.)
Додаток 3
Пам'ятка «Мистецтво спілкування»
1. Поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб інші поводилися з тобою.
2. При кожному своєму вчинку увійди в становище іншого.
3. Не лихослов про відсутніх, не критикуй їх поза очі. Вислови свою думку прямо і відверто в їхній присутності.
4. Не виявляй до співрозмовника зверхності.
5. Навчися слухати інших.
6. Дай людям відчути їх значущість і роби це щиро.
7. Цікався людьми, що оточують тебе, їхніми турботами і радощами.
8. Ніколи не говори людині категорично, що вона не права.
9. Вчися добре говорити, підтримувати розмову.
10. Не засуджуй і не заперечуй.
11. Будь завжди стриманим і спокійним.
12. Будь ввічливим і люб'язним навіть із неприємною тобі людиною.
Додаток 4
Тест «Чи вмію я бути толерантним?»
Розділ А
1. Мені подобається ухвалювати рішення і виконувати їх, докладаючи всіх зусиль.
2. У мене швидка реакція, мені властива проникливість.
3. Спілкуючись з іншими, я більше говорю, ніж слухаю.
4. Змагання приносить мені успіх.
5. Мені часто спадають на думку якісь ідеї, я завжди вигадую щось.
6. Я намагаюся все робити активно, не хочу залежати від обставин.
7. Коли я чимось незадоволений, стаю агресивним до навколишніх.
8. Якщо я помиляюся, то це тому, що занадто імпульсивний.
9. Якщо я помиляюся, то це тому, що занадто нетерпимий.
10. У важких ситуаціях усе сприймаю чітко, хоча і нервую.
Розділ Б
1. Мені подобається тривалий час думати над вирішенням проблеми.
2. Я часто розмірковую над чимось.
3. Спілкуючись з іншими, я більше слухаю, ніж говорю.
4. Моя здатність подобатися людям часто приводить до успіху.
5. Мене супроводжують стабільність і врівноваженість в усьому.
6. Я прислухаюся до думки інших і пильно реагую на ситуацію.
7. Коли мені хтось не подобається, я за ним довго спостерігаю і намагаюся його зрозуміти.
8. Якщо я помиляюся, то це тому, що занадто терплячий.
9. Якщо я помиляюся, то це тому, що занадто обережний.
10. У важкій ситуації я абсолютно спокійний.