Класна година "Мій клас і я"

Тема: «Мій класс і я»

Мета: Навчити учнів культури спілкування, пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій у класі; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі, налагодженню доброзичливих стосунків; виховувати в учнів повагу одне до одного, відповідальність за власні слова і вчинки.

Обладнання: плакати про дружбу, анкета «Мій класс і я», ручки, фломастери, аркуші паперу.

Перебіг заходу

Без дружби ніяке спілкування між людьми не має цінності. 

Сократ

Творче завдання «Урок дружби»:

Учитель поділяє учнів класу на групи і пропонує їм уявити себе вчителями «Уроку дружби». Вони мають навчити своїх учнів товаришувати одне з одним і розповісти про способи, які б допомогли їм побудувати добрі стосунки з учителями, батьками, братами і сестрами, природою, тваринами. Наприклад: щоб подружитися з братами і сестрами потрібно: — частіше цікавитися їхніми справами; — допомагати їм у домашніх справах; — щиросердно поділяти їхні радощі та неприємності.

Евристична бесіда:

Що ви порадите людині, яка хоче мати друзів, але не може їх знайти? Що потрібно зробити, щоб ваш друг дитинства залишився поряд із вами усе життя? Чи хотіли б ви, щоб у вас було сто друзів? Якби ви зустріли людину, в якої сто друзів, про що б ви його, запитали?

Учитель:

Дружба - це добре почуття, яке може виникнути лише на основі взаємоповаги. Зустріти в житті справжнього друга вважалось великим щастям для людини. У скіфів дружба скріплювалась щирою клятвою, що вважалась святою і непорушною. Сучасні тлумачні словники визначають: «Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній прив'язаності людей, спільності інтересів. смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості одне в одному». Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Якщо між людьми немає щирості, не може бути й дружби. У кожного з нас є вади. Отже, той, хто хоче мати друга без вад, залишається без друзів. Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли. Доцільно звернутися до оповідання Бруно Ферреро «Двоє друзів». «Були, собі два друга — Франк і Тед. Франкові було двадцять років, а Тедові— вісімнадцять. Дружили хлопці ще з дитинства і, коли виросли, вирішили разом вступити до війська. Перед виїздом із дому вони склали присягу, що берегтимуть одне одного. Франк і Тед — опинилися в одному батальйоні. А потім їх послали воювати. Це була страшна війна, що точилася посеред розпечених пісків пустелі. Якийсь час Франк і Тед перебували в облозі. Та ось одного вечора надійшов наказ здійснити рейд на ворожу територію. Батальйон під пекельним вогнем супротивника йшов уперед цілу ніч. Зранку вояки дісталися якогось села. Раптом Франк помітив, що Теда ніде немає, а потім побачив прізвище товариша у списку пропавших безвісти. Франк підійшов до командира із проханням дозволити   йому рушити на пошуки. «Це надзвичайно небезпечно», — сказав командир. «Якщо ти загинеш, батальйон втратить іще одного бійця. Я не можу ризикувати солдатами». Проте Франк вирушив на пошуки Теда. Минуло кілька, годин, поки він знайшов його. Тед був смертельно поранений і скоро помер. Франк обережно підняв тіло друга на плечі. Але тут зненацька пролунав постріл і куля влучила Франкові у спину. 3 останніх сил Франкові таки вдолося донести друга до табору.

 — Чи ж варто було вмирати, аби рятувати вбитого? — запитав командир. «Так варто», - прошепотів Франк.

Запитання до учнів:

Як ви гадаєте, чому так відповів Франк? (Відповіді учнів).

Учитель:

Оскільки тема нашої розмови -— дружба, то, звичайно, не можна обійти увагою таке питання, як дружба у колективі. Мабуть, вам траплялося чути: «Це — дружний клас» або «У вас такий недружний клас, кожний сам по собі».

Запитання до учнів:

Чим  відрізняється  дружний  колектив  від  недружного? Чи важливо, щоб між учнями класу існували дружні стосунки? Чому?

Анкета «Мій класс і я»:

1.Який, на твою думку, рівень сформованості класного колективу?

а) дружний,

б) недружний.

2. Чи є у тебе друг у класі?

3.Чи є хтось з однокласників для тебе авторитетом?

4. Чи є, на твій погляд, лідер у класі?

 а) у позитивних справах,

 б) в аморальних справах.

5. Чи проводиш ти свій вільний час з однолітками?

6. Чи люблять учні разом проводити час у школі і поза нею?

7. Чи дружать хлопці з дівчатами?

8. Чи захищають хлопці дівчат?

9. Чи переживають учні успіхи і невдачі свого класу, чи вболівають за свій колектив?

10.Чи вміють учні самі організуватися для виконання колективних справ? Чи вміють вони розподіляти між собою роботу і раціонально її виконувати?

11.Чи вміють терпляче і уважно вислуховувати один одного?

12.Чи пішов би ти зі своїми однокласниками на виконання завдання, що пов`язане з ризиком?

 а) пішов би з усіма,

б) пішов би з окремими,

 в) не пішов би ні з ким.

13. Чи з усіма однокласниками у тебе добрі стосунки?

14.Чи є в класі такі, з ким у тебе напружені стосунки?

15.Чи є в класі такі, з ким у тебе конфліктні стосунки?

16.Чи були заходи, проведені класом, які тобі надовго запам`яталися? Які?

17.Чи є у вашому класі колективні традиції? Які?

18.Чи є у вашому класі мікро групи? На яких засадах вони складаються?

 а) на позитивних,

 б) на негативних.

19.Чи сприяє мікроклімат у класі доброму настрою?

20.Як ти вважаєш, чи завжди думка учнів збігається з думкою вчителів?

21.Чи виконує актив класу провідну роль?

22.Чи допомагає тобі хтось з однокласників ( за своєю ініціативою або на твоє прохання ) в засвоєнні важкого матеріалу з того чи іншого предмета?

23.Що, на твою думку, заважає тобі добре вчитися? 

а) лінощі

 б) немає інтересу до окремих предметів

 в) низький рівень викладання окремих предметів

 г) не вистачає часу на самостійну підготовку

 д) намагання не виділятися серед інших

 є) слабке здоров`я

 ж) низький рівень дисципліни на уроках

24.Чи знають у класі про те, чим живе школа, інші класні колективи?

«Сипучий пісок». Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини людей у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто усі піщинки разом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер — і пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере його докупи. Так і люди в цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. І немає зв'язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані уподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухалася б решта осіб.

«М'яка глина». Відомо, що глина — матеріал, що легко віддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хорошого майстра, шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва. Але невмілі руки лише марно використають цей матеріал. Отже і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважатиметься лідером цього угрупування, такі взаємовідносини устаткуються у ньому і стосунки у такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати. «Палаючий факел» — це живе полум'я, пальним для якого є міцна дружба, єдина воля, судове взаєморозуміння, ділова співпраця і відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчували себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують допомоги? Звичайно ні! Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього типу. Про таке угруповання можна сказати, що воно — справжній моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншим, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо усієї групи.

Евристична бесіда:

Який опис найбільш підходить для визначення типу вашого класу? Що треба робити, щоб ваш клас став дружнішим, щоб ви жили єдиним бажанням творчо працювати і вирішувати усі справи класу дружно? Чи важливо для дружби у класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мали однакові інтереси? Чому?

Учитель:

Гадаю, ви переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів. Чи траплялись із вами коли-будь такі ситуації, коли ви поводились недоброзичливо по відношенню до оточуючих. Напевно, так. Це відбувається тоді, коли вас охоплює роздратування, злість, гнів. У такі миті людині так хочеться виплеснути емоції, що іноді це може призвести до конфлікту або суперечки навіть із найкращим другом. Потім, звичайно, шкодуєш і вибачаєшся, що погарячкував. Проте краще не допускати виникнення таких ситуацій взагалі. Тож слід навчитися тримати себе в руках і вчасно зупинити себе. Як це зробити? Виявляється, дуже легко. Якщо вас охопив гнів і ви відчуваєте, що здатні на грубість, стримайтесь і подумки скажіть собі: «Стоп! Порахуйте до десяти». Погасивши таким чином спалах злості, ви заспокоїтесь і зможете подивитись на ситуацію, яка викликала у вас роздратування, більш помірковано. Пам'ятайте: негативні емоції — погані порадники, будь-яку проблему чи конфлікт слід вирішувати спокійно, тактично.

Запропонуйте  розумне  вирішення цього конфлікту:

1. Одного разу взимку однокласники грали у сніжки біля школи. Раптом хтось поцілив одному з хлопців сніжком в обличчя. Не з'ясувавши, хто саме зробив йому боляче, хлопчик підійшов до першого-ліпшого однокласника і став вимагати вибачення. Той обурився, і суперечка перейшла у бійку.
2. Учениця відповідає біля дошки. Але варто дівчинці трошки замислитись, як однокласники відразу, піднімають руки, щоб відповісти. Деякі з них висловлюють невдоволення і кепкують, що дівчинка «не знає відповіді на просте запитання». Учениця, хвилюючись, починає плутатись і невдовзі зовсім збивається; на її очах виступають сльози. Як у цій ситуації мали б повестися дівчинка, учитель і однокласники?

Учитель:

На жаль, коли між людьми виникає непорозуміння, зазвичай вони звинувачують у цьому одне одного або замовчують образу. Така поведінка недоцільна. Щире спілкування можна порівняти з ліками, якими лікують хворобу-образу. Не можна вирішити конфлікт, не обговоривши його. Прагнення почути, зрозуміти думку одне одного здатне знищити ворожнечу. Зробіть крок назустріч людині, не відвертайтесь від неї - таким чином можна лише поглибити образу. Чим більше ви ображаєтесь або обурюєтесь, тим менше у вас можливостей поновити стосунки. І завжди щиро вибачайтесь коли відчуваєте, що неправі.

Творче завдання «Скринька чемності»:

Учитель малює на дошці великий чотирикутник — «Скринька чемності». Учні починають збирати до неї необхідні «речі» —добрі почуття і риси характеру, які слід плекати у собі. Школярі називають усе, що, на думку групи, допомагає людині у спілкуванні з оточуючими, а учитель записує відповіді на тлі чотирикутника.

Заключне слово вчителя:

Не менш важливим є уміння дотримуватись даного слова, бо з цього починається довіра до вас. І якщо ви протягом сьогоднішньої розмови відчули, що досі поводилися не так, як годиться справжньому товаришеві, і вирішили виправити свої помилки, то це плюс. Адже головне - вчасно усвідомити свою помилку, подивитися на себе критично, і разом спробувати знайти шляхи подолання труднощів у спілкуванні.