До свята гумору
Привіт, друзі! З святом гумору вас! А знаєте що? А ми на цьому святі найстаріші. Ой, вибачте, найстарші. Екватор нашого навчання в школі ми уже пройшли. Багато чого навчилися, здобули трохи знань з різних предметів та трохи досвіду спілкування з учителями та батьками.
Ось візьміть до уваги. Якщо ваша мама вирішила дізнатися у вас як буде англійською мовою слово «читати», то щиро скажіть: «Так само як і україською: взяти книгу, відкрити і дивитися на рядки.
Якщо ж вона продовжує говорити і хоче з’ясувати чому ви так швидко читаєте і пропускаєте по кілька сторінок відразу, то поясніть, що це книга про шпигунів і вам хочеться якомога швидше впіймати їх.
Всі знають , що вивчати англійську мову і дуже важливо, і модно.І ми ж вчимо усі її, стараємось, з носіями мови спілкуємось. І от тільки уявіть – ви поїхали до Лондона. Повернулись.
Тато: Чи були у тебе, дитинко, проблеми з твоєю англійською?
Чесно скажіть: « У мене --- ні. У англійців були та щей які!»
Наступне. Про цікаві історії на наших уроках історії і про наш 7 клас:
Учитель звертається до учня:
« Максиме, хто взяв Ізмаїл?»
Учень: « Я не брав. Запитайте у Оксани, може це вона взяла.»
Образившись вчитель іде до директора і переказує йому свою розмову.
Директор задумливо: «А який це був клас?»
Учитель: «Сьомий»
Директор: «Ні, ці не віддадуть!»
Ще про історію. На уроці вчитель запитує учня: «Скажи, хто був першою людиною на землі?»
--Адам
--А яке страшне нещастя послав на нього Бог?
--Єву
І ще. Вчитель: Що ти можеш розповісти про давньоєгипетських фараонів?
Учень: Вони в основному займалися спорудженням своїх гробниць.
Яскравий розум ми проявляємо також.
Вчитель: Коли був Рим збудований?
Учень: Вночі
Вчитель: Хто тобі таке сказав?
Учень: Ви. Ви ж сказали, що Рим було збудовано не за день.
А ще з історіями буває і таке.
Мама синові:
--Сідай і розкажи мені якусь цікаву історію.
--Я не можу сісти. Справа в тому, що я щойно розказав одну цікаву історію татові.
Тітонька Тетяни запитує її маму:
«Яку оцінку твоя донька отримала на контрольній з історії?»
«Погану оцінку. Мені прикро про це говорити. Але це не її провина. Вчителька поставила запитання про події, які відбувалися до того, як моя бідна дівчинка народилася.»
Гарні знання ми показуємо і на біології. Коли Наталя Назарівна запитала скільки ніг у кота, ми дружньо відповіли «Дві-- щоб бігати і дві ---щоб гальмувати» Бачите, тут і знання з фізики проявляються також.
А чого варті наші знання з географії.
Вчителька: Оксано, розповідай про подорожі Колумба.
Колумб не знав куди приплив. А коли повернувся додому, то не знав звідкіля.
Таке стається також.
--Що трапилось? Чому ти запізнився?
--На мене напали озброєні грабіжники.
--І що ж вони в тебе забрали?
--Щоденника і домашнє завдання.
Можемо ми розповісти і про молочних корів.
Вчитель: Костю, назви п’ять речей що, містять молоко.
«Масло, сир, морозиво і дві корови»
Знаємо ми і навіщо нам два вуха.
Валентин був або дуже забудькуватим або просто неуважним. Дивлячись на це вчитель каже:
--Мені здається, що все що я говорю в одне вухо влітає, а в друге вилітає.
--(Валентин задумливо) Я думаю, саме тому у мене два вуха.
Пишаємося ми і своїми знаннями з рідної мови. «Чи зрозуміли ви мене?»-- запитала вчителька в кінці уроку
--Зрозуміли!
--То хто наведе приклад з префіксом «Пре»?
--Поїзд пре?
Гарно ми пишемо і твори. Ось уривок з твору «Мої батьки». Батьки нам дістаються в такому віці, що від багатьох звичок їх уже не відучити.
І ще трішки про твори.
Максиме, каже вчителька «Твій твір дуже поганий. Ти повинен залишитися після уроків і написати твір з 50 слів»
---Про що я маю писати?
---Ти можеш писати про свого друга, книгу, фільм...
---А можна я напишу про свою сестру?
---Звісно, можеш
Максим подумав трішки і потім написав:
---Я маю маленьку сестричку. Її звати Таня. Вона має гарне маленьке кошеня. Вона його дуже любить, коли кошеня виходить у двір, Таня завжди іде за ним і кличе «киць, киць, киць» і так 16 разів.
У нас з батьками гарні стосунки. Ми можемо іноли і домовлятися.
--Мамо, ---перелякано говорить син,-- дивлячись у вікно. Он йде тато! Що ми йому спочатку покажемо?—твоє нове плаття чи мій щоденник.?
У відносинах з батьками ми можемо показати і свою гордість.
Максим отримав у школі двійку.
Батько запитує, як справи,синку?
---З батьком двійочника не розмовляю.
Є у семикласників уже і сила волі, але інколи...
Тато будить сину.
--Синку, вставай до школи пора!
--Не хочу – відповідає той спросоння.
--Вставай! Невже у тебе немає сили волі.
--Є, але вона ще спить.
Ми тепер вже знаємо, що поцілунки можуть бути небезпечними.
Вчителька: ---Ви не повині цілувати тварин, діти. Це може бути небезпесчно, ви можете захворіти. Хто може навести приклади про небезпеку, яка виникла від поцілунків з тваринами та птахами?
---Я можу. Моя тітка поцілувала свого кролика.
---І що сталося?
---Нічого не сталося з тіткою, але бідний кролик помер.
Вже давненько ми почали цікавитися і таким питанням:
---Мамо, де я взявся?
---У габузах тато спіймав.
---А тато де взявся?
---Його бабуся теж у гарбузах спіймала.
---А тебе також у гарбузах спіймали?
---Та й мене так само.
---Ага. Отже, тому ото в нас гарбузи такі потолочені. А бабуся казала, що то коза.
О! До речі! З бабусями у нас особливо гарні, теплі відносини.
Якось напередодні дня Святого Миколая приїхала бабуся в гості до онуків.
Ну, Костю, звернулась вона до наймолодженого: Скажи скільки тобі років? За кожний рік отримаєш по шоколадній цукерці
---Давайте, бабусю, я скажу скільки років вам.
Попереду, ми надіємось , у вас захоплюючі канікули. Будьте уважні, щоб не сталось ось чого.
У потязі було багато пасажирів. У одному з вагонів сиділа жінка з двома дітьми. Діти дуже галасували. Один з пасажирів попросив заспокоїти дітей бо в нього через них боліла голова. Мама дітей відповіла:
---Ваша проблема не така велика як моя. Моя маленька донька щойно з’їла наші квитки. Мій син розбив вікно у вагоні. Я залишила гроші вдома. І ми сіли не в той поїзд.
Отже, будьте уважні. Щасливих вам подорожей і веселих канікул.