Класна година "Свято гумору"

Про матеріал
Виховний захід для учнів 7 класу присвячений до дня гумору. Усмішка нічого не коштує, а дає багато. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює тих, хто її дарує. Вона триває лише мить, але пам'ять про неї може лишитися назавжди. (Дейл Карнегі)
Перегляд файлу

До свята гумору

 

Привіт, друзі! З святом гумору вас! А знаєте що? А ми на цьому святі найстаріші. Ой, вибачте, найстарші. Екватор нашого навчання в школі ми уже пройшли. Багато чого навчилися, здобули трохи знань з різних предметів та трохи досвіду спілкування з учителями та батьками.

 

Ось візьміть до уваги. Якщо ваша мама вирішила дізнатися у вас як буде англійською мовою слово «читати», то щиро скажіть: «Так само як і україською: взяти книгу, відкрити і дивитися на рядки.

  Якщо ж вона продовжує говорити і хоче з’ясувати чому ви так швидко читаєте і пропускаєте по кілька сторінок відразу, то поясніть, що це книга про шпигунів і вам хочеться якомога швидше впіймати їх.

 

Всі знають , що вивчати англійську мову і дуже важливо, і модно.І ми ж вчимо усі її, стараємось, з носіями мови спілкуємось. І от тільки уявіть – ви поїхали до Лондона. Повернулись.

  Тато: Чи були у тебе, дитинко, проблеми з твоєю англійською?

Чесно скажіть:  « У мене --- ні. У англійців були та щей які!»

 

 Наступне.  Про цікаві історії на наших уроках історії і про наш 7 клас:

 Учитель звертається до учня:

  « Максиме, хто взяв Ізмаїл?»

 Учень: « Я не брав. Запитайте у Оксани, може це вона взяла.»

Образившись вчитель іде до директора і переказує йому свою розмову.

Директор задумливо: «А який це був клас?»

Учитель: «Сьомий»

Директор: «Ні, ці не віддадуть!»

 Ще про історію. На уроці вчитель запитує учня: «Скажи, хто був першою людиною на землі?»

--Адам

--А яке страшне нещастя послав на нього Бог?

--Єву

І ще. Вчитель: Що ти можеш розповісти про давньоєгипетських фараонів?

Учень: Вони в основному займалися спорудженням своїх гробниць.

 

Яскравий розум ми проявляємо також.

Вчитель: Коли був Рим збудований?

Учень: Вночі

Вчитель: Хто тобі таке сказав?

Учень: Ви. Ви ж сказали, що Рим було збудовано не за день.

 

А ще з історіями буває і таке.

Мама синові:

--Сідай і розкажи мені якусь цікаву історію.

--Я не можу сісти. Справа в тому, що я щойно розказав одну цікаву історію татові.

 

Тітонька Тетяни запитує її маму:

«Яку оцінку твоя донька отримала на контрольній з історії?»

«Погану оцінку. Мені прикро про це говорити. Але це не її провина. Вчителька поставила запитання про події, які відбувалися до того, як моя бідна дівчинка народилася.»

 

Гарні знання ми показуємо і на біології. Коли Наталя Назарівна запитала скільки ніг у кота, ми дружньо відповіли «Дві-- щоб бігати і дві ---щоб гальмувати» Бачите, тут і знання з фізики проявляються також.

   А чого варті наші знання з географії.

Вчителька: Оксано, розповідай про подорожі Колумба.

Колумб не знав куди приплив. А коли повернувся додому, то не знав звідкіля.

  Таке стається також.

--Що трапилось? Чому ти запізнився?

--На мене напали озброєні грабіжники.

--І що ж вони в тебе забрали?

--Щоденника і домашнє завдання.

 

Можемо ми розповісти і про молочних корів.

Вчитель: Костю, назви пять речей що, містять молоко.

«Масло, сир, морозиво і дві корови»

 

 Знаємо ми і навіщо нам два вуха.

Валентин був або дуже забудькуватим або просто неуважним. Дивлячись на  це вчитель каже:

--Мені здається, що все що я говорю в одне вухо влітає, а в друге вилітає.

--(Валентин задумливо) Я думаю, саме тому у мене два вуха.

 

Пишаємося ми і своїми знаннями з рідної мови. «Чи зрозуміли ви мене?»-- запитала вчителька в кінці уроку

--Зрозуміли!

--То хто наведе приклад з префіксом «Пре»?

--Поїзд пре?

 

Гарно ми пишемо і твори. Ось уривок з твору «Мої батьки». Батьки нам дістаються в такому віці, що від багатьох звичок їх уже не відучити.

  І ще трішки про твори.

Максиме, каже вчителька «Твій твір дуже поганий. Ти повинен залишитися після уроків і написати твір з 50 слів»

---Про що я маю писати?

---Ти можеш писати про свого друга, книгу, фільм...

---А можна я напишу про свою сестру?

---Звісно, можеш

Максим подумав трішки і потім написав:

---Я маю маленьку сестричку. Її звати Таня. Вона має гарне маленьке кошеня. Вона його дуже любить, коли кошеня виходить у двір, Таня завжди іде за ним і кличе «киць, киць, киць» і так 16 разів.

 

У нас з батьками гарні стосунки. Ми можемо іноли і домовлятися.

--Мамо, ---перелякано говорить син,-- дивлячись у вікно. Он йде тато! Що ми йому спочатку покажемо?—твоє нове плаття чи мій щоденник.?

  У відносинах з батьками ми можемо показати і свою гордість.

Максим отримав у школі двійку.

Батько запитує, як справи,синку?

---З батьком двійочника не розмовляю.

 

Є у семикласників уже і сила волі, але інколи...

Тато будить сину.

--Синку, вставай до школи пора!

--Не хочу – відповідає той спросоння.

--Вставай! Невже у тебе немає сили волі.

--Є, але вона ще спить.

 

Ми тепер вже знаємо, що поцілунки можуть бути небезпечними.

Вчителька: ---Ви не повині цілувати тварин, діти. Це може бути небезпесчно, ви можете захворіти. Хто може навести приклади про небезпеку, яка виникла від поцілунків з тваринами та птахами?

---Я можу. Моя тітка поцілувала свого кролика.

---І що сталося?

---Нічого не сталося з тіткою, але бідний кролик помер.

 

Вже давненько ми почали цікавитися і таким питанням:

---Мамо, де я взявся?

---У габузах тато спіймав.

---А тато де взявся?

---Його бабуся теж у гарбузах спіймала.

---А тебе також у гарбузах спіймали?

---Та й мене так само.

---Ага. Отже, тому ото в нас гарбузи такі потолочені. А бабуся казала, що то коза.

 О! До речі! З бабусями у нас особливо гарні, теплі відносини.

Якось напередодні дня Святого Миколая приїхала бабуся в гості до онуків.

Ну, Костю, звернулась вона до наймолодженого: Скажи скільки тобі років? За кожний рік отримаєш по шоколадній цукерці

---Давайте, бабусю, я скажу скільки років вам.

 

Попереду, ми надіємось , у вас захоплюючі канікули. Будьте уважні, щоб не сталось ось чого.

У потязі було багато пасажирів. У одному з вагонів сиділа жінка з двома дітьми. Діти дуже галасували. Один з пасажирів попросив заспокоїти дітей бо в нього через них боліла голова. Мама дітей відповіла:

---Ваша проблема не така велика як моя. Моя маленька донька щойно зїла наші квитки. Мій син розбив вікно у вагоні. Я залишила гроші вдома. І ми сіли не в той поїзд.

Отже, будьте уважні. Щасливих вам подорожей і веселих канікул.

doc
Додано
25 березня 2019
Переглядів
700
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку