«Танго воєнних років» сценарій виховного заходу до дня ПЕРЕМОГИ у Другій Світовій війні

Сценарій проведення вистави «Танго воєнних років» Свято присвячено Дню Перемоги у ІІ Світовій війні Запрошені: Голова Ужгородської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил України Гудманян Грант Амазович, ветерани ІІ світової війни, діти війни – вчителі СШ № 5 Учасники: ветерани, діти, батьки, вчителі Початок: ____________ Вступне слово: Кіндюх П.Я., директор СШ № 5 - 5 хв. Вітальне слово: Гудманян Г.А., ___________хв Депутат ____________хв Ведучий: вітальне слово до гостей свята, вручення подарунків ветеранам, оголошення складу артистів вистави Вистава до дня Перемоги за історією з життя Олексія Грися, службовця з АТО, танго "Бризки шампанського" і пасадобль "Ріо-Ріта",польської пісні «To ostatnia niedziela» ( «Остання неділя»), російськомовна версія якої під назвою «Утомленное солнце», за хронікою про Янівський табір смерті, за історією пісні «Післявоєнне танго» Олександра Журбіна, вірша Б.Олійника… 2019р. «Танго воєнних років» Використані музика, кліпи: «Брызги шампанского»,»Танго у полустанка»,»На всю оставшуюся жизнь»,»Рио-Рита»,»Танго смерти»,»Утомленное солнце Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле України під час Другої Світової війни, ознайомити зі творчістю відомих музикантів та композиторів , виховувати патріотизм, повагу до Батьківщини, братських народів, до ветеранів, прагнення миру на ЗЕМЛІ. Привітання від клубу – театру « ВІКТОРІЯ» Хід вистави На фоні кліпу «На всю оставшуюся жизнь» починається вистава та оголошується ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ( Початок вистави, учні на сцені, показується презентація, як усний журнал…. Також під час усіх кліпів учні виконують хореографічні номери……) 1. На службі в АТО боєць Олексій Гаврись організував школу танго для побратимів. А повернувшись до мирного життя, запросив військових продовжити заняття. До нього приходили поранені та інваліди, яким навчитися танцювати складніше, але це можливо. Готуючись до занять з хлопцем з протезом, Олексій переглянув багато відео, на яких люди з протезами танцюють і сальсу й гопак. 2. Олексій згадує: Ми були в районі Райгородка. На той момент я був кухарем - готував для взводу. У селі був клуб, де танцювали раніше. І я подумав, що добре було б тут займатися. Але село перебувало в 10-15 кілометрах від лінії фронту, і моя задумка була дуже небезпечною. Тому я подумав і відмовився. 3. А реалізував ідею пізніше, коли став замполітом. Ми стояли в Старобільську, в умовно безпечній зоні. Після лісів, кущів та інших схованок ми опинилися в цивілізованому місті з усіма можливостями. А оскільки частиною моєї роботи була організація дозвілля бійців, я запропонував заняття з танго. Це те, чим я міг поділитися з людьми - я викладач танго, я це вмію. 4. Танго приходили займатися всі, хто хотів. Олексій нікого не змушував, танцювати за наказом просто нереально. Хлопці мінялися - одні їхали на завдання, інші поверталися. На заняттях у них була розвантаження від постійних залпів, розривів артилерії. Хлопці танцювали під приємну музику, обіймалися з дівчатами. Всі були задоволені. Говорили: коли будемо на громадянці, обов'язково підемо до тебе в школу займатися. 5. Один солдат розповідав, що він багато працює, мало висипається, купа речей у нього в житті не складається. Але він каже, що танго - це те, що повертає йому бажання жити, до чогось прагнути. 6. Роки Великої Вітчизняної війни, ІІ-ї світової войни..Что можна розповісти про танго тих військових років. Їх було мало, це ясно. Не до танців було тоді народу. Але тим не менше навіть у військах бійці знаходили можливість відволіктися від страшної дійсності. Одне танго називається "У полустанку". Виконувала це танго в роки війни Клавдія Шульженко В презентації кліп «Клавдія Шульженко» 7. Дуже багато пісень було створено під час війни! Але мало танцювальних мелодій. В тилу зазвичай танцювали танго "Бризки шампанського" і пасадобль "Ріо-Ріта". "Бризки шампанського", режисер кінохроніки Козлов А.В .... 8. Як з'ясувалося більш ніж через 40 років після появи платівки в Радянському Союзі, танго «Бризки шампанського» написав аргентинський композитор Хосе Марія де Люкьесі (Jose Maria de Lucchesi) в 1935 році, і він же керував власним оркестром, які зробили запис цієї музики для компаній з виробництва грамплатівок з Німеччини і Франції. 9. Таким чином, радянські люди вперше почули «Бризки шампанського» саме в авторському виконанні. Іспанською буквально означає «Піна від шампанського», проте такий російський переклад, як «Бризки шампанського», звучить набагато виразніше і романтичніше. В презентації кліп «БРИЗКИ ШАМПАНСЬКОГО» 10. Автор музики «Ріо-Ріти» - німецький композитор іспанського походження Енріке Сантеухіні, німецький текст написали О. Адам і Дж. Брест (O. H. Adam, J. Brest). Найбільш відомою російському слухачеві стала запис - «Pour toi, Rio Rita» з французьким текстом Гітц і Стербіні (H. Gietz, I. Sterbini) у виконанні оркестру під керуванням акордеоніста Моріса Александера (фр. Maurice Alexander et son orchestre). 11. «Ріо-Ріта» увійшла до репертуару багатьох виконавців. Один з них, німецький єврей Марек Вебер, з приходом до влади нацистів був змушений емігрувати в США, там назву мелодії він переклав англійською - «For You, Rio Rita». Запис у виконанні його оркестру (англ. Marek Weber & His Orchestra) в 1937 році потрапив в СРСР, де здобув величезну популярність (настільки, що Ріо-ріта навіть почали називати дочок ). Ця мелодія стала одним із символів передвоєнної епохи В презентації кліп « РІО –РІТА» 12. По-справжньому велике мистецтво належить усім, і тому до певної міри анонімно. Якщо музика або вірші «йдуть в народ», їх популярність і значущість можуть затулити фігури справжніх творців цих шедеврів. Але все ж у цих людей є імена і персональні долі .. 13. Цікавий приклад «міграції шедевра» - історія знаменитої польської пісні «To ostatnia niedziela» ( «Остання неділя»), російськомовна версія якої під назвою «Утомленное солнце» придбала в СРСР культовий статус і досі міцно асоціюється з тією неймовірною і страшною епохою , пахне порохом, шкіряної портупеєю, духами «Червона Москва», передвоєнної духотою і сонячним пилом на патефонній платівці. 14. А починалося все в Варшаві в 1936 році, коли на сценах популярних кабаре і естрадних театрів звучали важкі звуки танго. Одним з найбільш затребуваних творців цієї «музики безтурботної млості» був польський композитор і піаніст Єжи Петерсбурський, який з вірша Зенона Фрідвальд «Остання неділя» («To ostatnia niedziela») зробив шлягер століття. В презентації кліп « УТОМЛЕННОЕ СОЛНЦЕ» 17. 18 В Янівському таборі смерті, створеному німецькими окупантами у Львові на вул. Янівській, 134, існував табірний оркестр, який складався з кращих львівських музикантів, людей з європейським, а подекуди із світовим ім'ям. Керівником оркестру призначили відомого скрипаля, композитора, диригента Якуба Мунда - перед війною він обіймав посаду музичного керівника Міських театрів у Львові. Ініціатором примусової організації музикантів-в'язнів в оркестр був заступник коменданта Янівського табору, унтерштурмфюрер СС Ріхард Рокіта, який перед війною був скрипалем у катовіцьких кавярнях і вирізнявся винятковими садистичними властивостями. 19. Невідомим для потомків залишився автор танго, яке начастіше виконував табірний оркестр, згадкою про цей факт лишилася фотографія з альбому, що знаходився в партійному архіві, тепер - філії Державного архіву Львівської області. «Танго смерті» ... Для тисяч і тисяч та солодка мелодія була останнім звуком світу. 20. Відбулася ця трагедія напередодні визволення Львова частинами Червоної Армії, коли німці стали ліквідувати Янівський табір. У цей день 40 чоловік з оркестру збудували, і коло їх оточила щільним кільцем озброєна охорона табору. 21. Пролунала команда «Музик!» - і диригент оркестру Мунт, як зазвичай, змахнув рукою. І тут же пролунав постріл - Це першим упав від кулі диригент Львівської опери Мунт. Але звуки «танго» продовжували звучати над бараками. За наказом коменданта кожен оркестрант виходив в центр кола, клав свій інструмент на землю, роздягався догола, після цього лунав постріл, людина падала мертвим. В презентації кліп «ТАНГО СМЕРТІ» 22. Пісня «Післявоєнне танго» була написана Олександром Журбіним. Це був сумний час, тому що багато хто не повернувся з війни. Та в країні була розруха, злидні й голод. А з іншого боку була і надія на прекрасне життя. Ця надія була відображена в його пісні «Післявоєнне танго» на вірші Володимира Шленського. 9 травня ця пісня звучить на багатьох радіостанціях. Композитор до теми Великої Вітчизняної війни відноситься дуже ніжно і дбайливо. На жаль, його батько, який брав участь у війні, давно пішов з життя. Для композитора цей день став днем гірким та радісним, це -день, коли віддають честь й славу, та уклін всім загиблим і живим… Лунає пісня на кадрі з презентації «ПОСЛЕВОЕННОЕ ТАНГО» 23. Ніхто не забутий. На полі ніхто не згорів: Солдатські портрети На вишитих крилах пливуть… І доки є пам'ять в людей, І живуть матері, До тих пір й сини, що спіткнулись об кулі, Живі!