Дане дослідження проведено на архіві журналів, збережених в Новостепанівському навчально-виховному комплексі "Школа-дошкільний заклад". Перші архівні документи, які було опрацювано датовані 1946 роком.
Дана робота буде вельми цікава для додаткової інформації учням всіх класів, які цікавляться історією повсякденності.
Методична тема:
«Шкільний класний журнал
як історичне джерело
другої половини ХХ – початку ХХІ століття»
(на матеріалах сіл Новостепанівка та Радсело)
Вчитель історії Л.І. Сітковська-Бондаренко
АНАЛІЗ ШКІЛЬНИХ КЛАСНИХ ЖУРНАЛІВ
Шкільний класний журнал є цікавим та вельми інформативним джерелом. Завдяки архіву, збереженому в Новостепанівському навчально-виховному комплексі «Школа-дошкільний заклад» ми мали змогу дослідити різні періоди в історії освітнього закладу, дізнатися про наповнюваність класів, склад учнів, успішність, а також простежити відповідність ведення журналів «Вказівкам до ведення класного журналу», проаналізувати реалії заповнення та можливі порушення в оформленні та виставленні оцінок. Отримавши результати, з’явилася можливість пов’язати події в країні та зокрема в селі зі шкільним життям. Не менше важливу роль зіграло проведене анкетування серед випускників минулих років, учнів, вчителів (сучасників та тих, хто працював в минулі роки). Аналіз інтерв’ю виявив багато цікавих фактів як в оцінюванні, так і в самому навчальному процесі.
1. Особливості оформлення шкільних журналів.
Шкільний класний журнал є основним документом, що відображає хід навчального процесу, досягнення, успішність учнів протягом навчального року[1]. Журнал ведеться в усіх класах не залежно від того, виставляються оцінки вербально чи невербально та заповнюється виключно українською мовою[2].
Класний шкільний журнал складається з наступних розділів:
На початку навчального року директор школи зазвичай перевіряє:
Наприкінці І семестру директор школи зобов’язаний перевірити ступінь виконання навчальних програм, а саме:
Наприкінці навчального року директору школи необхідно перевірити:
Протягом навчального року директор перевіряє:
Зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки і, за потреби, терміну їх усунення директор школи має записати у розділі «Зауваження і пропозиції щодо ведення журналу». Педагогічний працівник, у записах якого директор виявив недоліки, має ознайомитися із зауваженнями, поставити підпис, дату і зробити відмітку про усунення недоліків.
У кінці навчального року журнал підписується директором та класним керівником, ставиться печатка[4].
Вивчення шкільних класних журналів дає змогу збагнути , в який період часу вчителі дотримувалися вимог ведення, можливо були порушення чи не виконання вказівок. Щоб прослідкувати зміни, що відбулися в оформленні шкільних журналів в період з 1946 до 2012 років нами було проведено ретельне вивчення шкільної документації. Також, бралася до уваги вся документація, що так чи інакше відносилася до оцінювання та ведення класних шкільних журналів.
На першій сторінці журналу зазначено правила ведення та заповнення, що мають назву «Вказівки до ведення класного журналу» [5]. З роками «Вказівки..» змінюються: якщо на початку досліджуваного періоду в них було 10 пунктів[6], то в 2001 році їх уже 33[7].
Отже, в 1946 році «Вказівки..» мали назву «Вказівки до заповнення класного журналу початкової, семирічної та середньої школи» та мали наступний зміст:
В цьому розділі відведено для І і ІІІ чверті по два розвороти, а для ІІ і IV – по одному розвороту на чверть (ліва і права сторона). Над вертикальними графами, що їх відведено для обліку відвідування, потрібно проставляти календарні дати навчальних днів. На кожний навчальний день відводиться одна графа.
Відсутність учня протягом цілого дня позначається буквою «н» (немає). Коли учень пропустив в середині дня один або два уроки, у графі відповідного дня проти такого учня проставляється цифрами кількість пропущених уроків. Наприклад, учень пропустив перший і третій урок, тоді у відповідній графі ставиться цифра 2.
Підсумки пропущених уроків та спізнень проводити в кінці чверті;
в розділі «облік відвідувань і успішності з окремих предметів» облік ведеться на лівій сторінці журналу, а записи, вивченого під час уроку і заданого додому, ведуться на правій сторінці цього ж розвороту журналу у спеціально відведених для кожного уроку графах.
Облік ведеться по кожному предмету окремо, в зв’язку з чим для кожного предмету потрібно відвести необхідну, на цілий рік, кількість сторінок журналу.
В графі «місяць і число» треба проставляти тільки ті числа і місяць, в які відбуваються уроки.
Помітка про відвідування й оцінка (відмітки) успішності ставляться в одних і тих же клітках. Спізнення позначається буквою «с», відсутність учнів – «н» (немає), хвороба «хв».
Якщо відразу не можна встановити причини відсутності учня на уроці, то ставлять «н», а потім якщо з’ясовується, що учень був, наприклад, хворий, додатково проставляють букви «хв».
Присутнім учням, що не спізнилися, жодних відміток про відвідування не робиться.
Якщо учень, що спізнився, одержить на цьому уроці оцінку успішності, то її (наприклад , «5») проставляють знаменником дробу, а чисельником – букву «с» (спізнився), наприклад: с/5;
Загалом «Вказівки..» лише доповнювалися новими пунктами, а основний зміст залишався однаковим протягом всього досліджуваного періоду.
Наприклад з 1949 року «Вказівки до ведення класного журналу початкової, семирічної та середньої школи» було доповнено наступними трьома пунктами:
Загальна кількість пунктів тепер становила – 13[9].
З 1961 року, назва правил ведення журналів змінюється (скорочується) на «Вказівки до ведення класного журналу», також в основний зміст пунктів вноситься ряд змін, а саме пункт «Директор школи встановлює постійне місце зберігання класних журналів у школі, забезпечує їх цілісність до певного строку і дбає про те, щоб класні журнали не потрапляли до рук учнів» змінено на «Директор школи встановлює постійне місце зберігання класних журналів, забезпечує їх цілісність та збереження, як архіву школи». Отже, тепер ясно окреслено, що класні журнали мають зберігатися в архіві школи та становлять цінність як офіційний документ.
Далі в цьому ж році додано наступні пункти:
У графі цього розділу «Прізвище..» записується повністю прізвище, ім’я та по батькові учня.
У графах з назвою предметів проти прізвища кожного учня записуються відповідні оцінки за кожну чверть та за рік.
У графу «Постанова педагогічної ради» виписуються з книги протоколів педагогічної ради рішення про наслідки успішності учнів;
Загальна кількість пунктів збільшилася до 15-ти[10].
У 1980 році зміни торкнулися пункту 15 «Директор школи встановлює постійне місце зберігання класних журналів, забезпечує їх цілісність та збереження, як архіву школи» змінено на «Директор школи встановлює постійне місце зберігання класних журналів і в кінці навчального року остаточно перевіряє кожний класний журнал, підписує й завіряє печаткою, забезпечує їх цілісність за збереження як архівні документи школи» який стає останнім 19-им пунктом у нових «Вказівках..»
Було додано також нові пункти:
З 2000 року «Вказівки до ведення класного журналу виглядають так[11]:
Переглянувши класні журнали періоду 1946 – 2016 років нами було виявлено багато цікавих змін, не характерних для всього досліджуваного періоду в цілому, а притаманних лише деяким навчальним рокам.
У журналах з 1946 по 1950 роки в обліку відвідування та успішності учнів по предметах є графа «На яке число» задано домашнє завдання[14].
Не менш цікавими є й записи прізвища та імені учнів. У класному журналі 4 класу за 1947-1948 навчальний рік записи велися розмовною мовою – «Любка», «Сонька», «Тонька», «Сашко» [15] (Додаток 4).
У журналах за 1973 – 1979 навчальні роки записи змісту уроку віддруковано в типографії. Такі особливості не спостерігаються не лише в журналах наступних років, а й у більш ранні роки.
Проаналізуємо відповідність ведення журналів «Вказівкам..» починаючи з 1946 по 2016 роки.
Спочатку записи велися тільки чорнилами, згодом, кульковими ручками, але не ідентичного кольору. У даний час, журнали заповнюються пастою одного кольору та відтінку[16].
Зазвичай в кінці навчального року класні журнали перевіряються директором школи на грамотність та правильність заповнення. Та в деяких журналах запис про перевірку відсутній[17].
Основний зміст зауважень пов’язаний з малою кількістю виставлених оцінок за один урок у класі, відсутністю записів про повторення вивченого матеріалу в домашніх завданнях з деяких предметів (фізика, англійська мова, біологія, українська мова та література), помилками в оформленні журналу класним керівником.
Проаналізувавши книги наказів за 1946 - 1980 роки, помічаємо, що директор неодноразово зауважує про наявність виправлених оцінок, неакуратність записів (Додаток 5). Це можна прослідкувати в записах за 1946 – 1970 роки, де заповнення журналів вчителями велося неакуратно, допускалися помилки (вихід за межі запису одного уроку на наступний рядок, де повинен бути запис іншого уроку)[18].
Пункт четвертий вказівок до ведення журналу 1947 – 1948 навчального року містить наступне правило: «Всі записи в класному журналі повинні вестися чітко, акуратно і тільки чорнилом», але переглянувши журнал спостерігаємо наявність виправлених оцінок, наведених декілька разів чорнилами[19].
Оцінки, виставлені простим олівцем спостерігаємо в журналі 3 класу за 1947 – 1948 н.р. Загалом це «2» та «1», тому ймовірно вони повинні були бути виправлені при здачі матеріалу учнем[20]. Згідно вказівок до ведення журналу п. 4, за яким «Всі записи в класному журналі повинні вестись чітко, акуратно і тільки чорнилами». Учителем української граматики даний пункт було проігноровано.
Також є випадки вирваних сторінок та вклеєних на їхнє місце листків зі звичайного зошита в клітинку формату А4 (класний журнал 3 класу за 1949 – 1950 навчальний рік) (Додаток 6)[21].
У зведеному обліку успішності та поведінки учнів журналу вечірньої школи за 1966 – 1967 навчальні роки є багато пустих клітинок, в яких стерто оцінки (Додаток 7)[22].
Журнал вечірньої школи 1966 – 1967 навчального року за 10 клас містить помилки при заповнені та відсутність повного запису імені, по батькові та прізвища учнів (вказується лише ім’я та прізвище).
1967 – 1968 навчальний рік відзначився систематичними помилками при заповненні журналу 2 класу класним керівником. Велика кількість стертих, виправлених, наведених оцінок. Невідповідність оцінок виставлених за рік на сторінці предмету з річною оцінкою у зведеному обліку успішності та поведінки учнів. Незнання вчителем даних, взятих зі свідоцтв учнів. Є випадки пропущених листків та перенесенні частини записів з предмету «українське читання» через записи предмету «каліграфія»[23]
Журнали 1980-1990 років відзначаються малою кількістю виправлень, загалом можна відмітити поступове покращення у правильності заповнення журналів.
З роками ставлення до оформлення журналів стає більш вимогливим. Зникають так звані «наведені» оцінки. Динаміка ведення класного журналу відповідно «Вказівкам..» позитивна.
Журнали з 1990 - 2016 років, велися більш акуратно, у кожному присутні відмітки директора про перевірку. Списки та відомості про учнів містять мінімум помилок[24].
Програмовий матеріал виконувався в повному обсязі, повторення пройденого матеріалу на уроках проводилося, але по предметах виставляється дуже мало оцінок, що записано в наказі № 12 від 13 листопада 1980 року «зустрічаються графи за малою кількістю оцінок» (Додаток 8).
Порівнюючи журнали минулих років і сучасні, хочеться відмітити, що було дуже вдало впроваджено виставлення спізнень на урок, вчитель завжди несе відповідальність за учня на своєму уроці, але якщо учень відсутній деякий час, а вчитель не зафіксував це в журналі, він відповідає за дитину.
Щоб зрозуміти загальну картину проблем оцінювання, нами було проведено анкетування та усне опитування серед учнів та вчителів школи щодо оцінювання. Було представлено анкети з питаннями, на які респонденти мали відповісти.
Опрацювавши та проаналізувавши відповіді опитуваних, ми можемо говорити про те, що питання освіти не сприймаються байдуже, вони викликають щирий інтерес, як учнів, так і вчителів. В опитуванні взяло участь 78 чоловік, з них – 58 учнів та 20 вчителів.
Отже, відповіді були наступного змісту:
До ведення журналу вчителі минулих років ставилися серйозно, перевірявся журнал двічі в рік, після кожної чверті.
Зараз на вчителеві лежить велика відповідальність по веденню класного журналу. Дотримання «Вказівок по веденню журналу» є беззаперечним.
Дирекція перевіряє класні шкільні журнали два рази на рік, в кінці першого та другого семестрів. Зауваження бувають різні, всі стосуються записів («записати уроки повторення», «вчасно вести записи тем уроків» та ін.)
При проведенні інтерв’ю, вдалося виявити цікаві факти про класний шкільний журнал.
Майже всі покоління відмітили, що журнал з собою приносив вчитель особисто і нікому цю місію не доручав, але виключення складав і складає вчитель української мови та літератури, який систематично відправляв та відправляє чергового в учительську за класним журналом, можливо це викликано тим, що кабінет вчителя знаходиться на першому поверсі, а учительська на другому. Таким чином педагог не виходячи з класної кімнати, отримував журнал.
Так, звичайно, всі діти вважають, що приносити журнал на урок це важлива місія, і вони з гордістю згадували, на які саме уроки у них була можливість принести класний журнал. Вчителі – навпаки, впевнені, що журнал це документ, який неодмінно треба приносити самостійно.
Уже в наш час в 2013 – 2014 навчальному році один з учнів – бешкетників взяв з цікавості класний журнал за 2012-2013 навчальний рік й ненавмисне (як говорять) перелив на нього воду. Журнал довелося повністю реставрувати, тобто переписувати з самого початку.
Отже, проаналізувавши класні журнали з 1946 по 2016 роки робимо висновок про те, що оформлення та ведення журналів змінюється.
Події, що відбувалися в Україні дуже вплинули на освіту 1946 – 2016 років, а відповідно й на відношення до оцінювання та записів у класному журналі.
А саме, повоєнний період мав на меті залучити до навчання якомога більше молоді, тому на якість оформлення класних журналів мало звертали уваги, головним був сам процес навчання.
Отже, проаналізувавши роботу з журналами за 1946-2016 роки, можна зробити висновок про те, що вимоги до ведення журналів не були наскільки серйозними щоб їх неухильно дотримуватися. Мабуть, акцент ставився саме на засвоєння знань учнів, тому оформленню приділялося менше уваги. Не можна говорити про те, що шкільні класні журнали велися аби як, ні, було багато порушень, але основна функція відповідного документу все ж була збережена. В шкільному класному журналі вівся облік знань учнів, навіть за урок вчитель встигав оцінити більшу половину класу з 20-30 учнів.
Ставлення вчителів до ведення класних журналів змінювався відповідно до таких періодів: повоєнні роки дали можливість зробити акцент на викладці матеріалу, а не ідеально правильному заповненню шкільних журналів, під час переходу школи до семирічного навчання ситуація з покращується не лише щодо ведення журналів, а й відносно збільшення позитивних оцінок, під час восьмирічки вчителі робили помилки в оформленні, але це стосувалося лише самих оцінок, в наш час ведення шкільних класних журналів в Новостепанівському НВК можна назвати майже ідеальним.
Аналізований період дав змогу оцінити якість ведення класних шкільних журналів, встановити відношення вчителів до заповнення документу. Можливо не дотримуючись стовідсотково вказівок до ведення журналу, вчителі могли
більше часу приділяти учням, адже кількість дітей в кожному класі була значною.
Наразі вчитель дуже відповідально відноситься до заповнення класного журналу та до стовідсоткового виконання «Вказівок до ведення класного журналу». Наприкінці навчального року журнал обов’язково перевіряє директор. Перевірка також проходить і в середині навчального року, тому вчитель повинен бути до неї готовим завжди.
Помилки у веденні журналів стосуються в більшості випадків при виставленні оцінок (стерті оцінки, наведені бали та пропуски у виставленні оцінок за рік у зведеній таблиці оцінювання учнів). Також зустрічаються помилки при написанні прізвищ та імен учнів.
Записи в класних журналах вчителями часто велися різним кольором. Для виправлення неправильних записів неправомірно використовувалися коригуючі засоби. Мало місце виправлення відміток без відповідного підпису і завірення печаткою навчального закладу. Не завжди робилися записи про підведення підсумків проходження програм за рік на предметної сторінці. Відзначаються факти виправлення дат проведення уроків. Мала місце недостатня кількість відміток, що дозволяє поставити під сумнів об'єктивність підсумкових оцінок учнів. Класними керівниками не завжди заповнювалися розділи «Відомості про кількість пропущених уроків», «Загальні відомості про учнів».
2. Шкільний журнал як історичне джерело
Історичні періоди надзвичайно відрізняються один від одного. Відмінність залежить від багатьох факторів, що відбуваються в політиці, економіці, соціальній сфері. Аналізуючи кількість учнів та успішність, ми мали змогу побачити реальну картину змін завдяки сформованим діаграмам за періодами.
Перший журнал, який зберігся до наших часів за 1946-1947 навчальний рік.[25] Тому почнемо відлік часу саме з 1946 року.
Період 1946-1947 років характеризується якісним показником успішності учнів[26] не зважаючи на умовами, що панували в країні в післявоєнний час. Більшість учнів працювало на полях та фермах, але на успішність це не вплинуло.
Молодь активно долучалася до навчання, що показує велика наповнюваність класів (Додаток 9). У 1953 році було запроваджено обов’язкову семирічну освіту, кількість учнів у класах була великою, по 20 чоловік[27].
В 1947-1948 роках учні в більшості навчалися на «4» та «5», на той час було оцінювання за п’ятибальною системою, тому така динаміка є дуже позитивною. В цьому навчальному році до школи вступили всі хто хотів вчитися, не зважаючи на вік. Тому в післявоєнний період віковий склад учнів досить неоднорідний, в одному класі є учні з різницею в 4-5 а то й 10 років. Найбільше учнів спостерігається саме в 1946-1947 навчальному році, найменше – в 1957-1958 роках. В 1946-1960 роках в школі навчалося більше дівчаток ніж хлопчиків. Взагалі, весь період 1946-1960 років відображає бажання учнів здобувати освіту. В 1959 – 1960 школа стала восьмирічною, освіту в ній здобувало більше 200 учнів. На початку п’ятдесятих років школа займала три будівлі, в найменшій навчалися учні 1-4 класів, в двох інших – учні 5,6 та 7,8 класів.
Вчителів в ці роки не вистачало, тому один вчитель викладав декілька предметів, навіть зовсім не по своїй спеціальності. Наприклад, вчитель математики викладав історію та українську мову.
1960 – 1970 роки мають дещо іншу картину наповнюваності класів. Жоден навчальний рік не відзначився перевагою «ударників» над «трієчниками», але варто виділити 1961-1962, 1963-1964 роки, де, різниця лише в одному учневі (Додаток 10).
Кількість учнів зменшується, найбільше дітей у 1967-1968 навчальному році, найменше – у 1960-1961 роках. В 1967-1968 н.р. навчалося 27 учнів у 8 класі, що було найбільше в досліджуваному періоді.
Ретельно переглянувши журнали, знайдено «зошит честі класу»[28] На жаль, точний рік та клас встановити не вдалося, але ймовірно, що це 1960-ті роки (Додаток 11). В «Зошиті» велися записи, що стосувалися переважно порушення поведінки на уроках. Знайти згадку про «Зошит» в протоколах, класних журналах, особових справах учнів чи в табелях успішності нам не вдалося. Можливо він використовувався на батьківських зборах, при повідомленні поведінки дітей батькам. На жаль, при опитуванні випускників минулих років та вчителів» мало хто згадав про такий «Зошит». Але те, що він практикувався в школі є беззаперечним.
У 1968-1969 навчальному році школа виконала Закон «Про загальнообов’язкове навчання». Всі діти шкільного віку мікрорайону школи були охоплені навчанням.
На кінець 1969 - 1970 навчального року в школі навчалося 110 учнів. Успішність по школі на кінець навчального року становила 99,1%
Із загального числа учнів, 11 учнів навчалися на «5», 73 учнів – на «5» і «4», в інших учнів спостерігається велика кількість трійок. Якісний показник успішності становив 44,2 %.
В школі систематично працював семінар для батьків. На семінарах читалися доповіді, лекції, проводились бесіди з питань, навчання дітей.
На перше вересня першокласники були забезпечені повністю букварями, прописами, підручниками та учнівським приладдям.
В класах більшість складають дівчатка. Вчительський склад збільшується до 15 чоловік, з’являється вчитель – спеціаліст з англійської мови, української мови. Але спостерігається відсутність постійного вчителя історії.
1970 – 1980 роки подарували селу нову двоповерхову будівлю школи. Нарешті маємо позитивну динаміку оцінок, з’являються класи в яких «ударники» значно переважують над «трієчниками» (1973-1974[29], 1974-1975[30], 1977-1978[31] н.р.) (Додаток 12). Можливо, на це вплинула зміна приміщення, класи стали більш укомплектовані матеріальною базою, вчитися стало цікавіше та легше.
В 1974 – 1975 навчальному році Новостепанівська школа була восьмирічною, 8 класів закінчило 12 учнів з них продовжили здобувати середню освіту всі, більшість за межами села, 4 учні залишилися працювати в селі та навчатися в 9 класі Новостепанівського консультпункту (таку назву мала вечірня школа в селі). З числа працюючої молоді здобули середню освіту 10 чоловік, внаслідок чого рівень освіти населення в селі значно зріс. Кожного року випускалося по 10-12 чоловік працюючої молоді з середньою освітою.[32]
В 1975-1976 навчальному році школа поставила перед собою завдання «Працювати без жодного другорічника». Цей девіз був успішно виконаний і було досягнуто 100 % успішності, а якість знань поліпшилася до 52,8 %.
Величезне соціальне значення у завершенні переходу до загальної середньої освіти мали вечірні і заочні школи. В Новостепанівському консультпункті в 1975-1976 навчальному році навчалося 35 чоловік. На жаль, були випадки коли учні консультпункту не з’являлися на екзамен, тому школа співпрацювала з колгоспом та керівниками виробничих дільниць, де працювала молодь для того, щоб учні вчасно приходили на заняття та мали змогу здавати іспити.
1976-1977 навчальний рік відзначився якісними показниками в Новостепанівській школі. Класні керівники постійно працювали над покращенням оцінок в учнів, що мали лише одну «3» за рік. Також велика увага приділялася відстаючим учням. Кількісний склад випускників працюючої молоді Новостепанівського консультпункту збільшився.
В 1978-1979 навчальному році в школі навчалося 75 учнів. Школу закінчило 8 чоловік. З них 3 продовжили навчання в середніх спеціальних закладах, інші 5 – в професійно-технічних училищах. Протягом попередні років педагогічний колектив виконав закон про восьмирічний всеобуч. Таким чином поліпшилася якість знань учнів – 45 % якісного показника. Отже, на кінець року лише 10 учнів мали «3» бали, інші 65 закінчили навчальний рік на «4» та «5». Велике значення у завершенні переходу до загальної середньої освіти мають вечірні та заочні школи. Поліпшено роботу по створенню бібліотечних фондів підручників школи. В навчальному закладі активно впроваджувалася робота з профорієнтації.
1979-1980 всі випускники продовжили навчання. В школі було утворено виробничі ділянки, також було створено клітки для кролів, загін для птиці за якими доглядали учні школи разом з викладачем праці. В школі проводилися уроки профорієнтації для більш щільної співпраці з колгоспом.
Загалом 1978-1979 та 1979-1980 роки відзначилися наростанням успішності в школі та активною співпрацею з керівництвом працюючої молоді, що навчалася в консультпункті. Пропусків занять у вечірній школі стало набагато менше, що дало можливість взяти старт на виконання завдання по охопленню навчанням всієї молоді.[33]
Класи мали майже однакову кількість учнів з невеличкими відхиленнями до зменшення. Виділити можна два навчальних роки 1978-1979 та 1979-1980, всього лише 7 учнів у 8 класах. В даному періоді нарешті змінюється ситуація в гендерній характеристиці учнів, хлопчики переважають, навіть є клас в якому 12 учнів: 10 хлопців і лише 2 дівчинки.
Вчительський склад є стабільним і лише посада вчителя історії постійно змінює педагогів, котрі були приїжджими і не мали бажання пов’язувати своє життя з селом.
1980 – 1990 роки припадають на зміну політичної ситуації в країні та в шкільному житті (Додаток 13). Збільшується кількісний склад учнів в школі до 200 чоловік. Наповнюваність класів стала більш стабільною. Динаміка оцінок позитивна, збільшується кількість «ударників», різких змін не має. Звичайно, це говорить про надання додаткової уваги в навчанні не лише відстаючим учням, а й учням з малою кількістю «4» балів по предметам[34] Майже рівна кількість хлопців та дівчат.
В школі з’являються дві вакантні посади – вчитель історії та вчитель англійської мови.
Провівши анкетування випускників минулих років та вчителів ми мали змогу отримати наступні результати:
Всі учні згадують шкільні роки без явної агресії, а це говорить про те, що навчання відбувалося досить в позитивному дусі.
Щодо улюблених вчителів, то тут настрій дещо змінюється. Дуже стримано, можна навіть сказати, з обережністю, ми отримали відповідь на це запитання. Можливо, головну роль зіграв той факт, що відповіді занотовувалися.
Можна відмітити, що у відповідях випускників минулих років є почуття поваги та вдячності до вчителів.
Становлення нової незалежної держави припадає на 1990 – 2000 аналізовані роки. (Додаток 14) В цей період відбуваються державотворчі процеси для України.
В 1998-1999 роках в 11 класі з’являється 4 відмінника, це суттєве поліпшення результатів навчання серед учнів 11 класів вибраного періоду (1990 – 2000 рр.).
Щодо успішності учнів, слід зауважити, що найлегше давалися предмети гуманітарного циклу[35]. Також, майже тільки оцінки «4» та «5» виставлено за «співи» та «фізичну культуру», що дає право вважати й ці предмети популярними та цікавими для учнів. Найгірші бали виставлено по предметам природничо-математичного циклу. Математика лідирує по негативним оцінкам, це стосується також алгебри та геометрії.
Найбільша кількість учнів у 1997-1998 та 1998-1999 навчальних роках. Інші навчальні періоди мають досить невелику наповнюваність класів, близько 8-12 учнів, найменше учнів було в 1991-1992 н.р.
В класах більшість становлять дівчата. В 11 класі за 1998-1999 навчальний рік спостерігаємо 10 учнів, серед яких – 9 дівчат і лише 1 хлопець.
Щодо складу вчительського колективу, то він нарешті формується і залишається незмінним.
В 2000 – 2016 роках з’являється нова система оцінювання знань учнів, тепер найменша оцінка 1, найбільша – 12 балів.
В період 1990 – 2000 років в школі продовжилася тенденція збільшення наповнюваності класів, якісний показник в навчанні був на досить високому рівні, про що свідчіть досить велика кількість медалістів – 19 випускників. Вперше, в 1991 році Новостепанівська школа випускає 11 клас і отримує статус загальноосвітньої середньої школи[36].
На сучасному етапі в школі навчається 67 учнів, класи мають дуже малу наповнюваність, багато учнів пропускають навчання (через хворобу), тому успішність не на високому рівні. В школі навчається більше хлопців, ніж дівчат.
Провівши опитування серед учнів школи ми отримали наступні відповіді: оцінювання в менших та старших класах дуже відрізняється за результатами опитування учнів. Молодші школярі не сумніваються у справедливості виставлених оцінок, у той час, як учні старших класів просто відверто заявили про наявність в учителів «любимчиків», яким «за гарні очі» виставляють високі бали. Звичайно, це ставлення до оцінювання в старших класах може бути викликане тим, що з’являється велика кількість нових предметів й не всі учні витримують навантаження. Деякі просто ігнорують певні предмети й потім отримують негативну оцінку. Але є й інший варіант, коли вчителі змушені за вказівкою директора виставляти певному учневі більш високий бал. Здійснивши аналіз журналів, ми все ж схиляємося до першого варіанту. Учні, які скаржилися на несправедливо виставлені оцінки, мають низькі бали більш ніж з 80% предметів, багато пропускають занять та порушують дисципліну на уроках.
Найбільшу зацікавленість серед усіх опитуваних викликало питання про забезпечення підручниками. На жаль, на даний час ситуація в школі з ними вкрай складна, особливо це стосується 4 та 7 класів.
На початку впровадження нової реформи в системі освіти, учні доволі швидко адаптувалися до 12-бальної системи оцінювання, але батьки дуже довгий час зверталися до вчителів по розтлумачення і переведення 12-бальну шкалу в 5 – бальну. На даний час нова система оцінювання не викликає труднощів ні в учнів, ні в батьків, ні в педагогічного колективу.
У 2015 – 2016 навчальному році, вперше за всю історію школи відсутній 1-й клас[37]. Декілька років поспіль в навчальному закладі відсутні випускники-відмінники. Учні менш відповідально почали відноситись до виконання домашніх завдань. Батьки навчання дітей мало контролюють, в учнівських щоденниках зустрічається відсутність підпису батьків за декілька тижнів. Батьківські збори деякими батьками ігноруються, зазвичай це сім’ї проблемних дітей[38].
Історичні періоди надзвичайно відрізняються один від одного. Відмінність залежить від багатьох факторів, що відбуваються в політиці, економіці, соціальній сфері.
Отже, в післявоєнний період класи складають по 20-30 учнів, в той час як 2000 рік характеризується наповнюваністю максимум 10 учнів, мінімум 4. Чому саме виникла така тенденція? Шкільний журнал тісно пов’язаний не тільки з повсякденним життям людей, а й взагалі життям в селах. Висновок полягає в тому, що на даному етапі, молодь активно виїжджає до міста, за відсутністю роботи в селі. Звідси, мала наповнюваність класів. В 1947-1970 роках село активно розбудовувалося, велика кількість робочих місць надала змогу випускникам залишатися в селі та створювати власні сім’ї. Збільшується народжуваність, а отже і кількість учнів в класах та в цілому по школі змінюється в «плюс»[39].
Аналіз журналів дав змогу побачити, що більшість вчителів викладали не один предмет, це характеризувалося нестачею людей з педагогічною освітою.
Отже, система оцінювання була неоднорідною. Оцінки дуже залежали від ситуації в якій опинилися учні, наприклад післявоєнний період, коли з’являються вечірні школи й учнями стають дорослі люди, що мають роботу та свої сім’ї. Також залежала від стану в країні, ситуація з наповнюваністю класів на селі, коли молодь активно почала від’їжджати до міста і народжуваність різко скоротилася.
Дослідження дало результати, порівнявши які можна побачити картину навчання в Новостепанівській школі, та зрозуміти, чи впливали фактори ззовні на шкільне життя і як саме відбувалася зміна в кількості та успішності вихованців[40].
Отже, провівши ретельний аналіз дослідження ми отримали наступні результати:
Всі учні згадують шкільні роки без явної агресії, а це говорить про те, що навчання відбувалося досить в позитивному дусі.
Щодо улюблених вчителів, то тут настрій дещо змінюється. Дуже стримано, можна навіть сказати, з обережністю, ми отримали відповідь на це запитання. Можливо, головну роль зіграв той факт, що відповіді занотовувалися.
Можна відмітити, що у відповідях випускників минулих років є почуття поваги та вдячності до вчителів.
Аналізуючи сучасні роки, про повагу говорити можна набагато менше, відповідаючи на питання про улюбленого вчителя, учні давали відповідь автоматично, не довго думаючи.
Дуже дивним виявився той факт, що учні не знали про існування «Зошита честі класу». Вони в архіві є, але всі заперечили його наявність в класі. Опитуючи вчителів, вдалося з’ясувати причину ведення “Зошита честі класу». Викладач вів записи про порушення поведінки учнями в «Зошиті..», а потім всі зауваження обговорювалися на батьківських зборах.
Всі учні розуміють важливість здобуття освіти.
Вчителі звернули увагу на те, що в даний час в учнів відсутня мотивація до навчання.
За аналізований період відбулася не лише зміна поколінь, а й відношення до навчання. Вчителі пригадують, що раніше учні більш відповідально ставилися до вивчення предметів. Батьки були зацікавлені в якісних показниках освіти своїх дітей.
Щодо 5-бальної та 12-бальної систем оцінювання, вчителі відповіли майже ідентично, вважаючи, що 5-ти бальна система була кращою.
За результатами опитування освітян, колектив школи змінювався лише в крайніх випадках.
Випускники минулих років повідомили, що підручниками та навчальними посібниками вони були забезпечені повністю на відміну від учнів, що навчаються на даний час. Зараз ситуація з підручниками дуже складна, особливо у 4-му та 7-му класах, де забезпеченість підручниками в найгіршому стані. Також профільні класи «10» та «11», в яких обрано «суспільно – гуманітарний напрям», зовсім незабезпечені підручниками з профільної дисципліни «Історія».
Отже, навчання в Новостепанівській школі розвивалося в швидкому темпі. Було отримано гарні результати в якісному показнику. Звичайно, це велика заслуга не лише учнів, а й вчителів, які змогли направити дітей, а особливо працюючу молодь, саме до навчання. Зміни в системі оцінювання ми можемо спостерігати з архіву на прикладі книг протоколів та шкільних класних журналів, що збереглися до наших часів.
Зробивши аналіз наповнюваності та успішності класів за періодами, ми побачили динаміку змін яка напряму залежала від ситуації, що складалася в цей час в Україні (повоєнні роки, «Відлига», «Застій», «Перебудова» та ін.).
Також, важливу інформацію було отримано в ході проведення опитування випускників минулих років, вчителів, учнів. Проаналізувавши анкети, ми отримали цікаві результати: як виявилося, оцінювання учнів минулих років в деякій мірі залежали від особистого ставлення вчителя до учня; перевірка навчальних закладів районним відділом освіти щодо оцінювання була всього двічі – в 1999 році та в 2004. Починаючи з 2010 року перевірки проходять щороку. Поєднавши усну історію з архівними джерелами ми зробили досліджуваний період 1946-2016 років більш змістовним. Вдалося порівняти систему оцінювання післявоєнних років із сучасністю. Система оцінювання потребувала реформ і на даний момент вона стала саме такою, як її намагалися впровадити декілька десятиліть тому. Як виявилося, тема оцінювання була актуальною протягом всіх років, що аналізувалися, це вдалося з’ясувати завдяки проведеному опитуванню, роботі з архівними документами (Додаток 15), періодичними педагогічними виданнями.
ВИСНОВКИ
Ведення шкільних класних журналів було проаналізовано на прикладі шкіл села Новостепанівка та Радсело. Відповідно, на основі аналізу отримано наступні результати: оформлення шкільної документації регламентувалося «Вказівками до ведення класних журналів» На початковому етапі дослідження вимоги та реалії значно відрізнялись, і лише починаючи з 1980-х рр. можна говорити про сталу тенденцію до дотримання певних відповідностей вимогам ведення журналів. Найбільш поширеними помилками у веденні шкільних класних журналів були: невідповідність поточних оцінок оцінкам за чверть; виправлені бали; мала кількість оцінок або ж їх відсутність за урок; неправильний запис прізвища, імені та по-батькові учнів; відсутність відомостей про батьків та ін.
Окрім відповідності заповнення та ведення відносно «Вказівок..», шкільний класний журнал надає інформацію про оцінювання, наповнюваність класів, про педагогічний та учнівський колективи та ін.
Так, наповнюваність учнівського та педагогічного колективів школи залежала від особливостей певних періодів в історії освіти. Так, у післявоєнні роки в класах навчалася велика кількість учнів, у середньому близько 30 чоловік. Проаналізувавши інформацію щодо віку учнів по класах, ми з’ясували факт наявності учнів різного віку в одному класі. Все це було зумовлено трагічними подіями війни, які не дали можливості частині учнів навчатися в свій час. Далі, в 1960 – 1980-ті роки ми бачимо реальне збільшення наповнюваності класів. Тут ми звернулися до історії села, та виявили, що велика кількість робочих місць, розвинена інфраструктура, надання житла молоді дали поштовх до збереження молоді в селі та підвищенні народжуваності і, відповідно, до збільшення учнів у школі. Гірша ситуація склалася на початку ХХІ ст. З кожним роком наповнюваність класів стає дедалі меншою, і це напряму залежить від рівня життя селян. Молодь активно від’їжджає до міста, народжуваність знаходиться на вкрай низькому рівні. Наразі в школі навчається лише 62 учні.
Щодо вчительського колективу, то в повоєнні роки спостерігається дефіцит спеціалістів. Один вчитель міг викладати декілька різних предметів, які навіть могли кардинально відрізнятися за профілем. Згодом, ситуація дещо покращується, але до 1990-х років школа не могла знайти спеціалістів з історії та англійської мови. Лише в 2000-х роках в школі з’являються вчитель історії та вчитель іноземної (англійської) мови. Кількісний склад вчителів у різні часи коливався від 10 до 15. Зараз в школі педагогічний колектив складається з 13 вчителів.
Показники успішності упродовж досліджуваного періоду постійно змінюються: у 1946 році вони складають 50%, у 1969-1970 рр відбулося зниження до 44,2%, у 1975-1976показник підвищився та склав 52,8%, у 1978-1979 рр знову зниження до 45% яке продовжується до 1984 року,але вже у 1985 році спостерігається підвищення рівня успішності учнів. До 2016 року показник успішності учнів коливався у межах 45 – 55%.
Проведені анкетування та інтерв’ю з учнями, вчителями та випускниками минулих років дали змогу більш детально зрозуміти ставлення учасників навчального процесу до системи оцінювання, вдалося ознайомитися з думками опитуваних щодо 5-ти бальної системи оцінювання та почути відгуки про уже впроваджену 12-бальну шкалу оцінок. Більшість вчителів, які працюють зараз, погодилися з тим, що 12-бальна шкала оцінювання є кращою та надає змогу точніше оцінити знання учнів. Випускники минулих років, навпаки, виступили проти змін в бальній системі, відзначивши, що 5-бальна система оцінювання була більш вдалою. Що стосується учнів, то вони не бачать різниці між відповідними системами оцінювання.
Також анкети надали інформацію про ставлення опитуваних до змін в системі оцінювання, взаємовідносин у шкільному середовищі. Досить приємно було отримати позитивні відгуки про педагогічний колектив від учнів. Майже всі респонденти погодилися з тим, що Новостепанівська школа давала й дає досить глибокі знання.
Отже, робота надала вагомий внесок в дослідження класного шкільного журналу як історичного джерела. Вдалося з’ясувати, що звичайний класний журнал є невичерпним джерелом інформації в історії як окремої школи, так і системи оцінювання в цілому.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Додаток 1
ЗАПИТАЛЬНИК ІЗ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ОСВІТИ
В СЕЛІ НОВОСТЕПАНІВКА (ПЕРІОДУ 1946-2016 рр.)
(Запитальник 1)
Анкета для учнів
(Запитальник 2)
Анкета для вчителів
(Запитальник 3)
Анкета для випускників минулих років
Додаток 3
Класний журнал 4 класу Радселянської початкової школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1947-1948 н.р. для I-IV класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
Додаток 4
Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1947-1948 н.р. для V-Х класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
Додаток 5
Класний журнал 3 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1949-1950 н.р. для I-IV класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
Додаток 6
Класний журнал 10 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1966-1967 н.р. для V-Х класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
Додаток 7
Книга Наказів Новостепанівської восьмирічної школи за 1980 рік//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
Книга Наказів Новостепанівської восьмирічної школи за 1980 рік//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
Додаток 8
АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ УЧНІВ У 1946 – 1960 РОКАХ
(5 клас)
Класні шкільні журнали (роки) |
1946-1947 |
1947-1948 |
1948-1949 |
1949-1950 |
1950-1951 |
1951-1952 |
1952-1953 |
1953-1954 |
1954-1955 |
1955-1956 |
1956-1957 |
1957-1958 |
1958-1959 |
1959-1960 |
Кількість учнів |
32 |
29 |
16 |
12 |
16 |
21 |
23 |
20 |
25 |
31 |
20 |
9 |
10 |
12 |
Успішність (3,4) |
15 |
29 |
16 |
3 |
9 |
16 |
18 |
17 |
21 |
24 |
17 |
5 |
7 |
9 |
Успішність(4,5) |
17 |
0 |
0 |
9 |
7 |
5 |
5 |
3 |
4 |
7 |
3 |
4 |
3 |
3 |
Додаток 9
Аналіз кількості учнів у 1960 – 1970 роках
(5 клас)
Класні шкільні журнали (роки) |
1960-1961 |
1961-1962 |
1962-1963 |
1963-1964 |
1964-1965 |
1965-1966 |
1966-1967 |
1967-1968 |
1968-1969 |
1969-1970 |
Кількість учнів |
7 |
11 |
19 |
15 |
21 |
19 |
18 |
27 |
19 |
10 |
Успішність (3,4) |
5 |
6 |
13 |
8 |
15 |
12 |
13 |
19 |
11 |
6 |
Успішність(4,5) |
2 |
5 |
6 |
7 |
6 |
7 |
5 |
8 |
8 |
4 |
Додаток 10
Одна із сторінок «Зошита честі учнів класу»// Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
Додаток 11
Аналіз кількості учнів у 1970 – 1980 роках
(5 клас)
Класні шкільні журнали (роки) |
1970-1971 |
1971-1972 |
1972-1973 |
1973-1974 |
1974-1975 |
1975-1976 |
1976-1977 |
1977-1978 |
1978-1979 |
1979-1980 |
Кількість учнів |
14 |
16 |
10 |
14 |
12 |
13 |
16 |
19 |
7 |
7 |
Успішність (3,4) |
9 |
15 |
6 |
4 |
5 |
8 |
10 |
9 |
5 |
4 |
Успішність(4,5) |
5 |
1 |
4 |
10 |
7 |
5 |
6 |
10 |
2 |
3 |
Додаток 12
Аналіз кількості учнів у 1980 – 1990 роках
(5 клас)
Класні шкільні журнали (роки) |
1980-1981 |
1981-1982 |
1982-1983 |
1983-1984 |
1984-1985 |
1985-1986 |
1986-1987 |
1987-1988 |
1988-1989 |
1989-1990 |
Кількість учнів |
15 |
8 |
11 |
14 |
3 |
11 |
10 |
9 |
12 |
13 |
Успішність (3,4) |
6 |
4 |
5 |
5 |
3 |
7 |
7 |
7 |
3 |
7 |
Успішність(4,5) |
9 |
4 |
6 |
9 |
0 |
4 |
3 |
2 |
9 |
6 |
Додаток 13
Аналіз кількості учнів у 1990 – 2000 роках
(5 клас)
Класні шкільні журнали (роки) |
1990-1991 |
1991-1992 |
1992-1993 |
1993-1994 |
1994-1995 |
1995-1996 |
1996-1997 |
1997-1998 |
1998-1999 |
1999-2000 |
Кількість учнів |
9 |
5 |
8 |
9 |
10 |
11 |
9 |
19 |
17 |
12 |
Успішність (3,4) |
8 |
1 |
6 |
6 |
8 |
7 |
7 |
12 |
6 |
10 |
Успішність(4,5) |
1 |
3 |
2 |
3 |
2 |
4 |
2 |
7 |
11 |
2 |
[1]Додаток до Листа МОН від 11.09.07 № 1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах ЗНЗ» [электронный ресурс] - Режим доступу:https://docs.google.com/document/d/1HAXmW2OaOEncYJiKOIpUTmN30lXin86CT4oAE1Hjkss/edit?hl=ru/. Доступ – 14.09.2015 р.
[2] Порядок ведення та заповнення класного журналу 1-4 класів. Інструкція № 412 від 08.04.2015 [электронный ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/46989/ Доступ – 19.03.2016 р.
[3] Класний журнал 7 класу Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад» Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на 2013-2014 н. р. // Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[4] Класний журнал 8 класу Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад» Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на 2012 – 2013 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[5] Класний журнал 7 класу Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад» Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на 2013 – 2014 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[6] Класний журнал 5 класу Новостепанівської початкової школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1947 – 1948 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[7] Класний журнал 11 класу Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад» Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на 2001 – 2002 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[8] Класний журнал 4 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1946 – 1947 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[9] Класний журнал 3 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1949 – 1950 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[10] Класний журнал 1 класу Новостепанівської початкової 8-річної школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1961 – 1962 н. р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад».
[11] Класний журнал 4 класу Новостепанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 2011 – 2012 н.р.// Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[12] Класний журнал 9 класу Новостепанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 2011 – 2012 н.р.// Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[13] Класний журнал 7 класу Новостепанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 2011 – 2012 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[14] Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1946-1947 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1947-1948 н.р//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1948-1949 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1949-1950 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[15] Класний журнал 4 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1947-1948 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[16] Класний журнал 4 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1946-1947 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1947-1948 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1948-1949 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1949-1950 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1950-1951 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1951-1952 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1952-1953 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 7 класу Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад», Новомосковського району, Дніпропетровської області за 2015-2016 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»
[17] Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1951-1950 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1953-1954 н.р.// Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1956-1957 н.р.// Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[18] Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1946-1947 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад» ; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1947-1948 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 4 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1951-1952 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»
[19] Класний журнал 4 класу Новостепанівської початкової школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області на 1947-1948 н.р. для I-IV класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[20] Класний журнал 3 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1947-1948 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[21] Класний журнал 3 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1949-1952 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[22]Класний журнал 10 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1966-1967 н.р. для V-Х класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[23] Класний журнал 2 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1967-1968 н.р. для I-IV класів (с.40-49)//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 1967-1968 н.р. для V-X класів//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[24] Класний журнал 10 класу Новостепанівського НВК, Новомосковського району, Дніпропетровської області на 2000-2001 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[25] Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1946-1947 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»
[26] Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1955-1956 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1955-1956 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 4 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1955-1956 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[27] Класний журнал 1 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 2 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 3 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 4 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 6 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»; Класний журнал 7 класу Новостепанівської школи, Перещепинського району, Дніпропетровської області за 1953-1954 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[28] Зошит честі учнів класу//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[29] Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області за 1973-1974 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»
[30] Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області за 1974-1975 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»
[31] Класний журнал 5 класу Новостепанівської школи, Новомосковського району, Дніпропетровської області за 1977-1978 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад»
[32] Книга протоколів Новостепанівської школи за 1978-1979 навчальний рік//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[33] Книга протоколів Новостепанівської школи за 1978-1980 навчальні роки//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[34] Книга протоколів Новостепанівської школи за 1980-1990 навчальні роки//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[35] Книга протоколів Новостепанівської школи 1980 – 1990 рр.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[36] Книга протоколів Новостепанівської школи за 1990-2000 навчальні роки//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[37] Книга протоколів Новостепанівської школи за 2015-2016 навчальні роки//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[38] Класні журнали 2- 11 класів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад» Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на 2015-2016 н.р.//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа-дошкільний заклад»
[39] Електронна база даних класних журналів 1946-2000 навчальних років//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».
[40] Електронна база даних класних журналів 1946-2000 навчальних років//Поточний архів Новостепанівського НВК «Школа дошкільний заклад».