«Часто, люблячи когось, я думаю: якби він був отакий і такий, вчинив те і те, то я б його не любила, але якби хто інший мав усі ті добрі прикмети, що сей, то чи я б того іншого любила? Не знаю… навряд. В кожному почутті єсть іще щось недослідиме, і теє “щось” дає барву цілому почуттю»
Стояла я і слухала весну,Весна мені багато говорила,Співала пісню дзвінку, голосну. То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов,Про молодощі, радощі, надії,Вона мені переспівала знов. Те, що давно мені співали мріїОлександр Шульгін, після смерті дружини Максима Антоновича Славінського, писав: “Тепер можна сказати і про зворушливий його роман із великою українською поетесою, в душі якої він лишив глибокий слід” Та доля розпорядилася по іншому, і їхні шляхи розійшлися. Чому саме ніхто не знав і не хотів довідуватися – ні Олена Пчілка, яка мріяла про іншу долю талановитої доньки, ні найближчі друзі, ні самі закохані, котрих нещадне життя постійно вело й вело в різні боки, за протилежні небосхили. Вірш, присвячений Максиму
КЛИМЕНТІЙ КВІТКА 1880-1953 У 1907 році Леся приїхала до Криму, щоб лікувати свого друга Климента Васильовича Квітку. Згодом він стане її чоловіком. Климент був молодший від Лесі на дев’ять років. Повідомлення про її заміжжя стало для близьких несподіванкою, адже вони вважали, що з її боку кохання не було. Хоча визнавали, що Квітка обожнював Лесю.
НЕСТОР ГАМБАРАШВІЛІ (1871-1966) Згодом в житті Лесі з’явився грузин – Нестор Гамбарашвілі. За твердженням деяких біографів, стосунки між ними "були більш ніж дружніми". Про це свідчила й Ольга Петрівна, Лесина сестра, з якою її єднала особлива духовна близькість. Деякий час вони переписувались, поетеса обожнювала все, що було пов’язано з Грузією, а Нестор брав у Лесі уроки французької. Та згодом їхнє листування обірвалося, і потім звістка від матері – Нестор одружився…
Кажуть, що справжній поет не повинен бути щасливим. Цей вислів можна віднести до долі Лесі Українки. Здається, вона народилася для щастя, адже Бог дав їй стільки талантів, але життєвий шлях виявився важким, тернистим, переповненим фізичного болю, душевних мук і нещасливого кохання...