КОЛАЖ ЯК МЕТОД РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ на уроках музичного мистецтва

Колаж

як метод розвитку творчих здібностей учнів

Колаж – (від фр. сoller – склеювання, наклеювання) – технічний прийом, який ґрунтується на введенні у твір способом монтажу різних за фактурою та кольором предметів (шматків газет, афіш, шпалер, фотографій, етикеток, дерева, мармуру, скла, кусків тканини і т.д.) для посилення естетичного ефекту  твору мистецтва.

Матеріал, що приклеюється має бути різним по кольору, фактурі; об’ємним чи плоским. Техніка колажу може використовуватися в композиції твору для підсилення значення двох аспектів:

1) чисто формального, коли художній образ створюється розміщенням чи накладанням один на одного відповідних матеріалів різноманітного кольору, форми і т.д.

2) ілюстративного (фотомонтаж) коли ілюстративний матеріал на певну тему вирізається із звичайного контексту  в незвичне оточення отримує нову інтерпретацію.

Робота над створенням колажу дозволяє одночасно вирішувати розвиваючу та виховну задачі:

• формування художньо-декоративних здібностей;
• розвиток уяви, фантазії, емоцій, почуттів;
• розвиток творчого мислення;
• розвиток оригінальних ідей та дизайнерських рішень;
• розвиток комунікативних здібностей;
• формування авторських вмінь і навичок;
• розвиток навичок індивідуальної і колективної роботи, партнерства;
• створення умов для розкриття індивідуальних здібностей;
• розвиток особистої ініціативи;
• створення сприятливої, творчої і морально-психологічної атмосфери в учнівському колективі.

 Тематика колажів сама різноманітна: за прослуханим твором, за характеристикою героя, за творчим шляхом композитора, флористичні, декоративні, абстрактні, вегетативні (рослини), пейзажі,  і т.д.

Найважливіша частина колажу – ідея. Поштовхом до створення колажу може бути будь-який предмет, фраза, пісня, картинка, дрібничка, деталь, явище. Це всього-на-всього мить. Створюючи колаж  кожен може проявити свої фантазії, своє бачення того чи іншого явища.

Вважається, що техніку колажу винайшов художник Джордж Брак в 1910 р. хоча приблизно в цей же час свої перші колажі створював і Пікассо. З 1912 р. обидва художника систематично працюють в цій техніці, колаж стає характерною особливістю живопису синтетичного кубізму. Вони стали включати в свої живописні роботи фрагменти газет, етикетки від пляшок, афіш і т.д. Додавання до твору таких елементів був сполучений на полотні з ілюзіоністом живопису. Цей мікс часто ускладнювався використанням живописних «приманок», які імітували поверхню дерева, мармуру, скла.

Приваблює в колажі відсутність зв’язку між окремими його елементами, що створює  прекрасну паралель світу сну, вільних асоціацій та інших проявів підсвідомого, які вони прагнули розкрити. Вони розширили сферу застосування колажу: активно використовували випадкові ефекти, наприклад, винайшли «деколаж» (відриваючи шматки від уже готового колажу). Співставляючи колаж з «фроттажем» - малюнками, який отримували шляхом протирання вуглинкою шматка паперу покладеного на якусь грубу фактурну поверхню, наприклад, необтесане дерево.

Найскладнішою задачею для вчителя, який у своїй практиці використовує метод колажу, є формування груп і обрання теми проектної роботи. Слід виконати декілька умов, адже від них буде залежати успіх або невдача проекту:

1. Ідею колажу мають запропонувати учні, тому що захоплений справою не помічає труднощів.

2. Бажано, щоб до групи увійшов учень, який:

 а) має навички роботи з комп'ютером, він буде вирішувати технічні питання (він знає, як робити);

 б) добре знає матеріал теми, яка ляже в основу проекту (він знає, що робити);

в) вміє гарно малювати, фотографувати (він має естетичний, художній смак, який допоможе оформити роботу). Присутність учнів останньої групи бажана тому, що робота інколи програє через недосконале оформлення.

3. Оптимальна кількість учасників проекту 3-5 учнів. Їх може бути і більше, але припустимим є і скорочення кількості учасників з різних причин. Більша кількість учнів небажана, адже це унеможливлює контроль із боку учителя за виконанням проекту.

4. Тему роботи учні повинні обрати самі. Учитель має допомогти її конкретизувати.

Л.В.Міленіна, вч. музичного мистецтва