Коли цінуєш здоров'я

      Коли цінуєш здоров'я ...

     Останнім часом практично кожна людина задається питанням як потрібно харчуватися, що б бути здоровим, енергійним, активним. Кожен народ має свої традиції, культуру і свою національну кухню. Традиції кулінарії народу залежать більшою мірою від кліматичних особливостей місцевості проживання та способу життя.

   Сьогодні ні для кого не секрет, що харчуватися потрібно саме так, як харчувалися наші предки.

Харчувалися українці продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку.

Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки) та бобові (горох, квасоля, а в карпатських селах — також біб). З насіння льону, конопель чи ріпака, подекуди — соняшника, відтискали олію.

Важливу галузь селянського господарства складало тваринництво — доглядання корів, овець, кіз та свиней. Адже важливим харчовим продуктом було молоко, в той час як м’ясо вживали лише у свята.

Продукти, які швидко псувалися, селяни консервували: сушили, солили, квасили чи вудили. 

В усій Україні було поширене соління сала і м’яса. Посолене внутрішнє сало («здір») скручували, обв’язували шнурком та підвішували в коморі. У карпатських селах посолене сало та м’ясо вудили на горищі в диму. На зиму селяни солили огірки, квасили капусту та буряки. У діжку із шаткованою капустою клали цілі головки капусти («крижівки», «качани») або половинки качанів («пелюстки»). Із «крижівок» готували голубці, а «пелюстки» використовували для борщу.

   Соковите і апетитне, сало є одним із найбільш калорійних м'ясних продуктів. При цьому хоча б кілька скибочок лікарі рекомендують включати в свій раціон навіть тим, хто ревно стежить за своєю вагою. Вся справа в унікальному наборі корисних речовин, що містяться в ньому.

4 АРГУМЕНТИ, ЧОМУ САЛО КОРИСНЕ

1. У ньому є незамінні омега-3 поліненасичені жирні кислоти, потрібні для утворення оболонок довкола нейронів і протидії запальним процесам.

2. У салі є корисна речовина холін, що відіграє важливу роль в обміні жирів.

3. За вмістом  ненасичених жирних кислот сало подібне до ріпакової олії та риб'ячого жиру. Деякі дослідження навіть виявили, що від раціону та випасу свині вміст омега-3 жирних кислот може зростати.

4. У салі є вітаміни D та Е, хоча їх вміст значно менший, ніж денна потреба організму.

Борщ — одна з найпопулярніших українських страв. На Україні існувало три різновиди борщу.

    Перший, червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м'ясній юшці, в будень — затовкували або засмажували салом із часником та цибулею.  Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Борщ готували з квасолею (Середнє Подніпров'я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегка підсмажене борошно, пшоняну або гречану кашу (затирали борщ), а на Полтавщині — галушки. На Поділлі для закваски борща готували спеціальний квас із запарених житніх висівок — грис. На крайньому заході борщ варили дуже рідкий, лише з буряками, заправляючи засмажкою, а для кисло-солодкого смаку додавали сік свіжих вишень або яблук. У піст борщ варили без сала та м'яса, лише на олії, проте намагалися додати до овочевої юшки гриби, в'ялену, сушену або смажену рибу. Червоний борщ широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, але й на Різдво, весілля, хрестини, поминки.
    Другий різновид борщу — щавлевий, зелений, або весняний. Його варили з молодим щавлем, кропивою, лободою, листям городнього буряка, засмачуючи юшку круто звареним яйцем і сметаною.

    Третій різновид борщу — так званий холодний (холодник) — готували виключно влітку. Молодий городній буряк варили, різали соломкою, заправляли квасом-сирівцем, додавали зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, по можливості круто зварене яйце. Це був сирий борщ, оскільки варили (та й то окремо) лише буряк. Їли охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба.

                             Чи вмієш ти поводитися за столом?

     Потрібно пам'ятати, що ідеальна їжа - це їжа рідного дому, рідного вогнища, яка грунтується на рецептах, що передаються з покоління в покоління, на сімейні традиції, на традиціях даної місцевості, даного народу, даної національності. Це і буде ідеальним харчуванням здорової людини.