«Коли розлучаються двоє …» , «На півночі кедр одинокий…». Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. Виразне читання напам’ять

«Коли розлучаються двоє …» , «На півночі кедр одинокий…». Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. Виразне читання напам’ять Підготувала вчитель зарубіжної літератури Перещепинської гімназії «Крок» Перещепинського ліцею Новомосковського району Дніпропетровської області Лялька Альона Миколаївна

Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні.

З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі.

Провідна тема вірша — розлука, яка трактується автором як душевна криза, порушення гармонії, внутрішня порожнеча.

Головна думка – У кожного своя історія розлуки.Ліричний герой дуже сумний, тому що розлучається з коханою.

Вірш «Коли розлучаються двоє…» немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення, яке, мов гострий ніж, ділить навпіл світосприйняття ліричного героя:

на минуле, коли бодай зрідка він міг бачитися зі своєю коханою, і теперішнє, коли її образ з’являтиметься йому лише в овіяних смутком спогадах.

Композиція вірша визначається контрастом: увесь світ — особиста історія ліричного героя та його коханої .

Художні засоби: Іронія (перша строфа, складається із штампів), метафора («сум, зітхання прийшли самі»).

Щемлива й щира лірична мініатюра “Коли розлучаються двоє…” входить до розділу “Ліричне інтермецо”. Своєю формою вона нагадує народну пісню. Настрої смутку й туги створюються за допомогою повторення слів “плакати”, “зітхати”, “зітхання”, “сум”, “смуток”.

Цікавий факт!!!! Вірш “Коли розлучаються двоє” поклав на музику Микола Лисенко. Романс став таким популярним, що його вважають українською народною піснею.

Чим, на вашу думку, вірш “Коли розлучаються двоє” близький українській ментальності?

«На півночі кедр одинокий…» На півночі кедр одинокий В холодній стоїть вишині, І, сніжною млою повитий, Дрімає і мріє вві сні.

Він мріє про пальму чудову, Що десь у східній землі Самотньо і мовчки сумує На спаленій сонцем скалі. 1823 рік

Ідейно-художній аналіз: Тема – зображення нерозділеного кохання. Опис кедра, який сумує за пальмою. Ідея:уособлення чоловіка та жінки, які в розлуці, і можливо, ніколи не зустрінуться.

Настрій – тужливий, сумний Мотив – самотність, довічна розлука, неможливість зустрічі, трагізм нерозділеного кохання.

У вірші почуття самотності передано за допомогою символів.(кедр,північ,сніг,сон,пальма,південь,самотність,сонце,скала) Природа замальовується у збірці ніжною, лагідною, спокійною -сентиментальною.Слово «сосна» німецькою мовою чоловічого роду. Леонід Первомайський перекладає його словом «Кедр».

Слово «сосна» німецькою мовою чоловічого роду. Леонід Первомайський перекладає його словом «Кедр».Сибірська сосна та сибірський кедр – одне й те саме дерево, тому така зміна видається можливою. Первомайський відзначає, що кедр самотній, говорить, що він дрімає. Описуючи пальму, передає і її сум («сумує в німій самотині»).

Вірш побудований на антитезі: північ –південь. Північ: Самотній кедр укритий кригою,снігом. Південь: Південна земля, спалена  сонцем скала.

Ідея–Кохання — це фатальна, ірраціональна сила, що несе страждання й загибель Головна думка – Кохання – складне і незбагненне почуття.

Художні засоби Епітети – повільний плин, стара казка, золоті коси, вечірній промінь, повітря свіже, незнана красуня, шати блискучі, дикої пісні. Метафори – Рейн затих, промінь грає. Анафори: «І косу розчісує ним, і дикої пісні співає».

Перекладачу вдалося передати образну систему, почуття, які вклав у цю поезію Гейне, а саме свій душевний неспокій, нещасливе кохання. Образи кедра та пальми уособлюють чоловіка та жінку, які в розлуці і, можливо, ніколи не зустрінуться.

Художні засоби: Епітети  (самотній кедр, німа самотинь) метафори (дрімає і мріє у вві сні, бачить сон, сумує в німій самотині)

Вірш «На півночі кедр одинокий.» можна вважати взірцем романтичної поезії. Через образи природи автор передає свої почуття. Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою.

Здавалось би, ми читаємо про звичайні події з життя людини. Але звичайне, на перший погляд, любовне розчарування переростає в трагедію самотності людини в бездуховному міщанському оточенні.

Дякую за увагу!