Колискові пісні. «Ой люлі, ой люлі». Слухання української народної колискової «Гойда, гойда-гой, ніченька іде…» у виконанні Н.Матвієнко

Організація класу. Холодно в полі, в саду, на городі,Осінь мандрує по нашій господі. Тепло і затишно в класі у нас,Доброго дня, я вітаю всіх вас.

Вправа «Мій настрій»

Колискові пісні. «Ой люлі, ой люлі». Слухання українсь­кої народної колискової «Гойда, гойда-гой, ніченька іде…» у виконанні Н. Матвієнко

Вправа для розвитку артикуляціїПередайте звуками, як шелестить листя на деревах,

як завиває вітер,

як капають дощові краплинки,

як нявчить кошеня,

як кує зозуля.

Я люблю співати. Прочитай речення. З більшою силою голосу читайвиділені слова. Поясни, як змінюється зміст речення.

Прочитай речення. З більшою силою голосу читайвиділені слова. Поясни, як змінюється зміст речення. Я люблю співати.

Прочитай речення. З більшою силою голосу читайвиділені слова. Поясни, як змінюється зміст речення. Я люблю співати.

Чи пам’ятаєш ти колискову, яку тобі співали?Хто її співав?

Колискова пісня – ліричний пісенний твір, який виконується ма­тір’ю, бабусею (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

Колиску виготовляли з чистих порід дерева або лози і підвішували до стелі біля ліжка батьків. Кріпили її до сволока на гаку чотирма мотузками, які символізували чотири сторони світу. Сволок – це брус, на якому трималася стеля.

Колиску не гойдали вдвох - уважалося, що буде сварка в родині. Також заборонялося гойдати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину. А ще наші предки вважали, що дитинку треба класти головою на схід, таще й на матрацик, зроблений із пшеничної соломи (для дівчаток) абожитньої (для хлопчиків). Під подушку клали запашні й цілющі трави –материнку, чебрець, м’яту, безсмертник. Велике значення мала і вишивкана подушці та простирадлах, бо була не лише прикрасою, а й оберегомдля немовляти.

У більшості колискових пісень головною дійовою особою зазвичай є дитина. А поряд із нею ті, хто її доглядає: мама, бабуся. Бажалося дитинці щастя, здоров'я, багатства, вроди, долі, шепотілися ніжні слова, називаючи маля зірочкою, сонечком, серденьком.

У багатьох колисанках мотив присипання пов’язаний із напівміфічною істотою — котом. Кіт у наших пращурів займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевидно, здавна була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину доби. З цим був пов’язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину.

Послухайте українську народну колискову пісню«Гойда, гойда-гой, ніченька іде…» у виконанні Ніни Матвієнко.https://www.youtube.com/watch?v=8u. NCmpmfh_M

Дайте відповіді на запитання. Які почуття у вас виникли, коли слухали колискову?Яким голосом співають колискову?Назвіть головних героїв колискових пісень. Чому мелодія колискової така одноманітна?

Руханка

Ой люлі, ой люлі, налетіли гулі. Сіли на воротях в червоних чоботях. Сіли на колисці в червонім намисті. Стали думать і гадать, чим дитину годувать: чи бубличком, чи медком, чи солодким молочком... Українська народна пісня

Підсумуємо1. Виберіть персонажів колискових пісень.

2. Для кого співали колисанки?

3. Чим думали годувати гулі дитину?

Вивчити колисковунапам’ять. Домашнє завдання

Оціни свою роботу на уроці