Кома при однорідних членах речення

Тема.   Кома при однорідних членах речення

Мета: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні члени речення та визначати їх вид, аналізувати зв’язок між ними (сполучниковий, безсполучниковий чи змішаний), правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити моделювати схеми речень з однорідними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників засобами краси народних надбань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле: учитель пропонує восьмикласниками звернути увагу на основні поняття теми

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок восьмикласників.

Сьогодні ви поглибите свої знання про однорідні члени речення. Під час виконання практичних вправ будете визначати  вид зв’язку між однорідними членами речення та вірно розтавляти  розділові знаки.  Крім даної теми, будемо вдосконалювати навички синтаксичного розбору. Для цього прочитаймо текст та знайдімо в ньому однорідні члени речення. З’ясуймо, до яких слів вони відносяться та на які питання відповідають.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Струмок вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає й губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, укрите ряскою та лататтям. Містина вся таємнича, але не понура…

(за Лесею Українкою).

У цьому тексті однорідні члени є в кожному реченні.

Погляньмо.

Ліс (який?) – старезний, густий, предковічний. - однорідні

означення.

Струмок (що робить?) – вибігає, впадає, витікає й губиться. –

однорідні присудки.

Озеро (яке воно є?) – тиховоде, укрите ряскою та лататтям. –

однорідні іменні частини складених іменних присудків. До речі, зверніть увагу, укрите ряскою та лататтям – це дієприкметниковий зворот, у реченні він завжди виступає єдиним членом речення – означенням або, як у нашому випадку, іменною частиною складеного іменного присудка.

Якщо розглядати зворот окремо від речення, то в ньому теж є

однорідні члени речення

Укрите (чим?) – ряскою та лататтям. – однорідні додатки.

Місцина (яка вона є?) – таємнича, але не понура. - однорідні іменні

частини складених іменних присудків.

Дати відповіді на   питання:

•         Які члени речення називаються однорідними? 
•         Які члени речення можуть бути однорідними?
•         Які види сполучників за значенням  ви знаєте ? Якими з них можуть з’єднуватися однорідні члени?

Погляньмо ще раз на речення.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. У цьому реченні однорідні члени старезний, густий, предковічний поєднуються лише за допомогою

інтонації, такий зв’язок називають безсполучниковим.

Містина вся таємнича, але не понура… Однорідні члени таємнича, але не понура поєднуються сполучниковим зв’язком, у реченні використано сполучник але, такий зв’язок називають сполучниковим.

Струмок вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім знов витікає

й губиться в хащах. А якщо частина однорідних членів

речення поєднується безсполучниковим зв’язком, а частина – за

допомогою сполучників, то це змішаний зв’язок.

Запишіть в зошити

Дати відповідь на   питання:

•         Як з’єднуються між собою у реченні однорідні члени?

Пояснювальний диктант

Учні записують в зошити продиктовані речення, визначають і підкреслюють однорідні члени, визначають типи зв’язку. Паралельно пояснюють правопис префіксів.

Зелене листя барвінку не в’яне ні взимку, ні влітку, а навесні звеселяє очі блакитними зірочками цвіту. В Україні здавна люблять і шанують цю розкішну рослину, розповідають про неї легенди. Із барвінку не тільки плели весільні вінки, але й зав’язували в хрестинну квітку – на довгий вік молодятам.

Пам’ятка для кожного учня “Зверни увагу!”

Не є однорідними членами:

• повторювані слова:  Дощику, дощику, перестань, перестань (Нар. творчість). 
• повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так:  робити так робити, стрибає не настрибається;
   
• стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні:  ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх, і сяк і так, і вдень і вночі тощо;
• два однакові за формою дієслова, одне з яких позначає дію, а друге — її мету:  піду прогуляюсь;
• слова, які хоч і поєднані сурядним сполучником, проте відповідають на різні запитання: (хто?) Ніхто й (коли?) ніколи не зустрічав мене так радо.
  
  Сполучник можна випустити, і речення не втратить змісту: Ніхто ніколи не зустрічав мене так радо.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Сьогодні ми з вами з’ясуємо, коли при однорідних членах речення потрібно ставити кому, а коли ні, враховуючи вид зв’язку між однорідними членами речення. Як ви гадаєте від чого залежить уживання розділових знаків при однорідних членах речення? (Інтонації, сполучників)

Дати відповіді на   питання:

- Назвіть сполучники, за допомогою яких з’єднуються однорідні члени речення у поданому вище реченні (та, але, й)

_До якої групи за значенням належать перераховані сполучники?

-  Сполучники сурядності в українській мові поділяють за значенням на три основні групи , пригадайте їх:

 єднальні (і, й, та, також) — для поєднання; 

протиставні (а, але, проте, зате, однак) — для зіставлення; 

розділові (або, чи, то...то, не то... не то) — для чергування або несумісності

Робота з підручником .

Відкрийте підручник на стр.149 та ознайомтесь з теоретичним матеріалом поданим у таблиці

Кома   при однорідних членах речення

І , як зазвичай, опрацьований теоретичний матеріал ми закріплюємо на практиці

Виконайте вправу 351 стр.155   Виконуємо усне опрацювання  за прийомом “ Ланцюжок”  , а далі учні самостійно, опрацьований матеріал, записують в зошит.

Виконайте вправу 352