«Комікси , як візуальний метод навчання дітей з порушенням зору».

Глущенко Альона Сергіївна

вчитель-дефектолог 

«Інклюзивно-ресурсного центру» м. Бердянськ.

Електрона пошта: alyona.glushchenko@ukr.net.

«Комікси , як візуальний метод навчання дітей з порушенням зору».

Анотація:в даній статі розглядаються переваги використання коміксу, як візуального методу у навчанні дітей з порушенням зорової функції.

Ключові слова:порушення зорової функції, комікси,візуальний метод, навчання.

 Інформація, сприйнята візуально, за даними багатьох  досліджень, є  більш осмисленою, краще зберігається у пам’яті. «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», – говорить народна мудрість. Порушення зору в усіх його проявах негативно впливає на провідний канал сприймня інформації про навколишній світ. Адже 80% інформації про предмети найближчого оточення людина отримує саме через зір, а зниження здатності бачити призводить до труднощів у навчальній та комунікативній діяльності.

Відповідно до міжнародної класифікації функціонування дітей і підлітків (МКФДП), ратифікованої в Україні, порушення зору визначається через порушення зорових функцій, до яких належать: функції гостроти зору, функції полів зору, якість зору; функції відчуття світла і кольору, гострота зору на відстані, монокулярний і бінокулярний зір, якість візуального зображення; такі порушення, як короткозорість, далекозорість, астигматизм, геміанопсія, дальтонізм, тунельний зір, центральна і периферична скотома, диплопія, нічна сліпота і порушення адаптації до світла. Особливого значення при цьому набуває не якісні характеристики, а можливості використання зорових функцій для навчання та повноцінного життя в соціумі.

Оптимальне поєднання  словесних та візуальних методів у навчанні сприяє розвитку уваги та пам’яті. Тому уся система корекційних занять тифлопедагога базується на формуванні у дітей умінь отримувати інформацію про навколишній світ із залученням збережених аналізаторів, що підтверджує актуальність використання коміксів, як візуального методу  навчання дітей з порушенням зорової функції.

Що ж таке комікс, як візуальний метод навчання дітей з порушенням зорової функції?

Ко́мікс — це  серія малюнків, що розміщені в певній послідовності, які   зазвичай містять короткі репліки,що складаються в зв’язну розповідь. Тексти, коміксів, мають  форму «мовної бульки», яка передає основну  думку певного персонажу. Під час створення ілюстрації, можливо коригувати її розмір, чіткість та контрастність, а використання фонів, що поліпшують зорове сприйняття при демонстрації об’єктів  дає змогу  створити умови для використання коміксів  при проведенні індивідуальних та фронтальних занять з дитиною. Складність малюнків залежить від віку дитини  її психофізіологічних особливостей та ступеню порушення зорової функції. У вигляді коміксів можна адаптувати  та візуалізувати  навіть твори класиків літератури, що значно полегшить сприймання того чи іншого тексту дитиною. Разом з цим завдяки використанню коміксу, як візуального методу можливо ознайомити дитину  з предметно-просторовим   оснащенням різних приміщень дитячого садку або школи.

Переваги використання коміксу, як візуального методу  навчання дітей з порушенням зорової функції:

• візуалізація друкованої інформації;
• залучення збережених аналізаторів до сприймання інформації;
• вербалізація знань;
• розвиток логічного мислення, зв’язного мовлення;
• активізація пізнавальних процесів;
• відпрацювання вміння вести бесіду;
• підготовка дитини до взаємодії з іншими людьми;
• збагачення знань про навколишній світ;
• можливість мотивувати дитину до читання текстів у коміксах та написання власної історії.

Зразки коміксів, які можна використовувати у роботі з дитиною з порушенням зорової функції.

«Мій похід до зоопарку»

«Мій день у школі»

Використана література:

Науково-методичний посібник «Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання» Колупаєва А. А., Савчук Л. О.- с 20-25.

Чав’як Б.П. Основи корекційної роботи. Методичні рекомендації. – с.28. Запоріжжя, 2006.

Сєднєва В.О. Основи колекційної роботи з учнями, які мають особливості психофізичного розвитку.-с. 23-30.