C. С. Багнюк
Формування творчої особистості учнів як філософська проблема освіти XXI століття
Проблема формування творчої особистості учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й психологів, філософів, соціологів. І сьогодні проблема творчості – одна з найактуальніших філософських проблем освіти ХХІ століття. З’ясування особливостей творчих здібностей, вивчення умов їх формування зумовлюються насамперед потребами практики. Саме тому з перших років шкільного життя значну увагу потрібно приділяти не тільки здобуттю знань учнями, а й розвитку їхніх здібностей.
Реформування системи освіти в Україні актуалізувала пошук технологій, адекватних до сучасної мети і завдань, що знайшло відображення в концепції «Нова українська школа» (2017). Розбудова нової української школи може бути ефективною за умови вивчення й упровадження в освітній процес продуктивних здобутків і досвіду зарубіжних освітніх систем із означеної проблеми. Варто зауважити, що на першому місці у цій системі – підготовка дитини до життя. Навчальний процес розглядається як саме життя, що ґрунтується на суб’єктності школяра.
Аналізуючи такі документи, як Концепція «Нова українська школа», Державний стандарт загальної середньої освіти, навчальні програми та підручники, можна сказати, що в них передбачено формування учнів, здатних самостійно мислити, приймати сміливі і нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Тільки реалізовуючи ці вимоги, ми зможемо сформувати творчу особистість кожного учня.
Формування творчої особистості молодшого школяра є однією з важливих проблем сучасної української освіти. Розвиток творчого учня вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування мислення дитини, проблемного бачення, фантазії та уяви.
Як свідчить аналіз наукової літератури, поняття "творча особистість" постає сьогодні основним, центральним поняттям педагогіки і психології. Питання формування творчої особистості розглядаються в дослідженнях Б. Ананьєва, Ю. Бабанського, І. Беха, Г. Айзенка, А. Маслоу, К. Роджерса, Д. Шеренберга, В. Андреєв, Г. Костюк та ін. Причому науковці розглядають його як у широкому, так і вузькому розумінні.
Так, у широкому розумінні творча особистість – це креативна особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності [3, с.12].
Якщо розглядати творчу особистість у вузькому контексті, то як стверджує В. І. Барко, вона характеризується наявністю таких творчих якостей: спостережливість; здатність побачити незвичайне у звичайному; розвинена уява, вміння фантазувати; розвинене мовлення, образне мислення; допитливість, пізнавальний інтерес [2, с. 15-18].
Студіювання наукових праць засвідчує, що проблемами розвитку творчої особистості займалося також багато зарубіжних науковців. Їх цікавив компаративний аналіз вітчизняної освіти зі світовою. Значний інтерес становлять напрацювання В. Хорошилової (загальноосвітні школи Канади), Л. Карпинської, Г. Воронки, І. Гушлевської (формування професійної майстерності майбутніх учителів), Майкла Фуллана (дослідження вищої освіти Канади). Як засвідчує компаративний аналіз, зроблений Дж.Лаенз, лише 20% учнів школи України готові до творчих видів діяльності [4, с. 67-69]. Тому ця проблема є актуальною у теорії та має практичну значущість.
На нашу думку, ключова ідея формування сучасного покоління – свобода вибору для учня. Ми погоджуємося з думкою Р. Алінгтона про те, що важливим моментом у навчанні є те, що вчитель не критикує роботу учнів, не виправляє помилки, не обмежує їх в обсязі написання робіт, дає можливість самому вирішувати і робити вибір, що дуже часто бояться робити навіть дорослі люди [1, с. 24-27]. Безперечно, це навчання, яке спрямоване на розвиток в учнів вміння працювати самостійно, на формування творчої особистості кожного школяра під час активної діяльності.
Щоденний розвиток творчості в кожному учні допомагає виробити в них уміння працювати самостійно, робити власний вибір, глибоко висловлювати думки щодо певного питання чи проблеми, аналізувати, й приймати рішення. Вправляння в самостійній діяльності стимулює потребу в оцінці власних сил, і пошуку взаємодії з учителями задля консультації, підтримки, допомоги.
Потреба виховувати творчу, освічену, культурну особистість, здатну висловлювати свої думки оригінально, креативно, мислити творчо, діяти впевнено в різних ситуаціях є першочерговою в освіті ХХІ століття, адже тільки особистості з такими якостями зможуть реалізувати себе в суспільстві, бути успішним, щасливим, знати свою ціль в житті та своє призначення і роль у житті. Саме таке покоління потрібне нашій державі, з ясним поглядом і впевненим кроком у майбутнє, до успіху і свободи.
Стаття не вичерпує всіх аспектів дослідження. Перспективним вважаємо вивчення проблеми формування творчої особистості в умовах неперервної освіти для сталого розвитку.
Список використаних джерел