Компаративний аналіз змісту й засобів імпресіонізму в творах М.Коцюбинського, К.Моне та М.Равеля.

Інтегрований урок української літератури у 10 класі

     ТЕМА: Компаративний аналіз змісту й засобів імпресіонізму в творах М.Коцюбинського, К.Моне та М.Равеля.

     МЕТА: познайомити учнів із художньою течією «імпресіонізм», основними представниками; установити причини виникнення; проаналізувати розвиток течії (на прикладі творів М.Коцюбинського, К.Моне та М.Равеля); показати спільне і відмінне у музичному, літературному і живописному творах; показати, як реалізується один і той самий прийом у різних видах мистецтва; сприяти розвитку в учнів навиків систематизації учбового матеріалу; розвивати вміння слухати й аналізувати музичні, художні та літературні твори, робити висновки культурологічного характеру; сприяти формуванню в учнів уявлення про мистецтво.

Тип уроку: урок – засідання клубу.

Обладнання: фоторепродукції картин К.Моне «Враження. Схід сонця», «Руанський собор», твори М.Коцюбинського, фрагменти «Болеро» М.Равеля.

Словник до уроку

Імпресіонізм (від франц. impressionnisme – враження; від назви картини К.Моне «Враження. Схід сонця», що в 1874р. експонувалася на виставці в Парижі). Напрям у мистецтві останньої третини ХІХ – поч. ХХст., який основним завданням уважав витончене відтворення реального світу в його рухливості й мінливості.

Болеро (від ісп. bolero) – старовинний іспанський народний танець.

Інтермецо(від італ. intermezzo – проміжний, середній). Інструментальна п'єса  довільної будови, іноді самостійний епізод в опері (інструментальний, вокально-інструментальний, хоровий).

ХІД УРОКУ

     І. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

     Як ви вже знаєте, у всього є свій початок і своя причина для цього початку. Ми з вами сьогодні зібралися в клубі знавців імпресіонізму для того, щоб зясувати причини виникнення, основні характеристики течії імпресіонізму, познайомитися з представниками даного напряму в художньому мистецтві, музиці та українській літературі та їх творами.

     Для цього ми заздалегідь дали завдання трьом малим групам учнів (три групи по три учні «історики», «художники» та «музиканти»). Кожна група опрацювала ряд питань, які спробує розкрити.

    На дошку спроектована таблиця «Риси імпресіонізму в образотворчому мистецтві, музиці, літературі»:

     Після виступів  один із учасників групи записує основні ознаки імпресіонізму в образотворчому мистецтві та музиці. Колонку «Література» учні заповнять самостійно після роботи з текстом новели М.Коцюбинського «Іntermezzo».

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Історики (Історія виникнення імпресіонізму)

     1-й доповідач. Весна 1874 року. Група художників, чиї картини багато років піддавались критиці і не визнавались паризьким Салоном, улаштовує власну виставку семи маловідомих живописців: Клода Моне, Огюста Бенуара, Камілля Піссарро, Альфреда Сіслея, Едгара Дега, Поля Сезонна, Берта Морізо. Виставка розташувалася в галереї-майстерні зачинателя аерофотозйомки Надара. Двері галереї відчинилися 15 квітня, і вже через 10 днів в сатиричній листівці «Шаравари» з'явилась  стаття журналіста Луї Бенуара під назвою «Виставка імпресіоністів». Слово «імпресіонізм» стало з часом популярним, а тоді це було лише «словечко», придумане насмішливими журналістами, щоб побільше докорити художникам.

    2-й доповідач. Безпосереднім приводом до «винайдення» слова стала назва однієї із картин, демонстрованих на виставці. Це був пейзаж Клода Моне, написаний із вікна готелю, з якого було видно порт.

    Коли Моне запитали, як назвати картину в каталозі виставки, він відповів «Враження». Едмон Бенуар, брат Огюста, художника, що займався складанням каталогу, добавив ще два слова: «Схід сонця». Такою і залишилась назва картини «Враження. Схід сонця» - назва, що дала привід Леруа пустити в ужиток нове слово.

    3-й доповідач. Треба зазначити, що журналіст був не одиноким у своїх знущальних нападах. «Надзвичайно комічна виставка», «страшна мазня», «Божевілля». Такими враженнями були переповнені статті газет та журналів. Що стосується публіки, то вона приходила на виставку посміятися.

     Художники

     Зараз ми запрошуємо до слова групу «художників». Вони продемонструють нам фото репродукції картин К.Моне, розкажуть про свої враження та спробують пояснити причини виникнення імпресіонізму.

     1-й доповідач. Художники, які влаштували виставку, були зрілого віку (старшому Піссарро – 45 років, Морізо – 33) й дуже різні за своїм характером, але їх об'єднувала ненависть до фальші, офіційного мистецтва й бажання шукати правду, незважаючи на труднощі. За плечима цих людей роки боротьби на одинці, довгі роки наполегливої праці й роздумів. Більшість із них (крім Дега і Морізо) були настільки бідними, що нерідко потребували кусня хліба. Маючи багато непроданих картин, вони не мали грошей,щоб наймати приміщення для виставки. Але на допомогу їм прийшов Надар, надавши друзям-художникам свою галерею-майстерню. Це неймовірно обдарована й діяльна людина, зачинатель аерофотозйомки (він уперше сфотографував Париж з висоти «птичого польоту», піднявшись у корзині аеростата).

     Що ж являли собою картини імпресіоністів?

     Вони були написані на свіжому повітрі (пленері), передавали відчуття сяючого сонячного світла, об'ємні форми ніби розчинялись у вібрації світла й повітря. Розклад складних тонів на чисті кольори, що накладалися на полотно окремими мазками і розраховані на оптичне змішування їх при сприйнятті картини глядачем, кольорові тіні і рефлекси створювали надзвичайно світлий, чуттєвий повітряний живопис.

     2-й доповідач. Картина Клода Моне «Враження. Схід сонця», як уже зазначалося, була написана з вікна готелю, яке виходило на гаврський порт. Побачене вразило Клода Моне: схід сонця, змішані контури потворних кранів, чорніють човни, легенький туман… Щоб написати таке з натури, зберігши свіжість вражень, потрібно було працювати надзвичайно швидко – сміливою, впевненою рукою. Так і був написаний цей пейзаж – ніби єдиним подихом.

     3-й доповідач. Імпресіонізм – це тонке, вишукане мистецтво художників великого міста з притаманною їм гостротою вражень і відточеною інтелектуальністю.

     Відмовившись від історисчних сюжетів і побутових сцен, що займали помітне місце у французькому мистецтві, імпресіоністи обмежувалися переважно пейзажами й портретами. Але їх увагу приваблювали не стільки характерні стійкі риси, скільки безкінечно мінливе життя сонячного світла. Картини імпресіоністів були поемами світла в його різноманітних проявах, від яскравого, що заливає все полотно сяйвом, до м'яких веселкових блисків. Лінії малюнка втрачали основне значення в картині, і на перший план виступала чуттєва краса фарби. Наносячи їх на полотно, не змішуючи на палітрі, імпресіоністи досягали в своїх роботах легкого мерехтіння чистих тонів спектра.

     Зараз ми пропонуємо переглянути фоторепродукції картини К.Моне «Руанський собор» і знайти риси імпресіонізму.

     Слово вчителя.

         Пропонуємо групі «музикантів» ознайомити нас із результатами своєї роботи.

     Музиканти.

     1-й доповідач. Якщо в живопису імпресіонізму головну роль відігравала чуттєва краса фарби, то в музиці на перший план висувалась чуттєва краса звучання не звукової лінії, а окремого звука, звукової плями, тобто гармонії й тембру, краси звуку.

     Серед новаторів, що відіграли провідну роль у цьому напрямі, зазвичай називають, перш за все, К.Дебюсі й М. Равеля.

     Творче життя Равеля було складним і нелегким, як і час, пережитий ним. Але за всієї складності пройденого шляху він завжди залишався неповторною своєрідною людиною і художником.

     Равель не парижанин. Він народився на південно-західній околиці Франції, поблизу іспанського кордону, в приморському містечку Сібур. мати із Іспанії. Вона передала йому любов до іспанської мелодії. Іспанські пісні, що звучали ще над колисковою хлопчика, збереглися в його свідомості до кінця життя, визначили одну з головних ліній його творчості.

     2-й доповідач.