Відділ освіти, молоді та спорту 

Новоушицької селищної ради

Методичний кабінет

Макогончук С.О. Макогончук В.О.

вчителі географії 

 

 

Компетентісний та діяльнісний підхід при викладанні географії 

в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

 

 

 

Нова Ушиця 

2016

Упорядники: вчитель географії Глібівської ЗОШ І-ІІІ ст. Макогончук С.О.,  вчитель географії Глибочанської ЗОШ І-ІІ ст. Макогончук В.О.

 

 

Рецензент: Савлюк Н.І. – методист методичного кабінету

 

 

 

 

 

Компетентісний та діяльнісний підхід при викладанні географії  в 7 класі – 2016 – с. 260

 

 

 

 

Посібник містить конспекти всіх уроків з географії 7 класу відповідно до вимог нового Державного стандарту базової і повної загальної освіти з урахуванням

компетентнісного та діяльнісного підходу, а також додаються додаткові матеріали до уроків.

 

Рекомендований для вчителів, які викладають «Географію» у 7 класі за новою програмою та студентів, які навчаються на природничих факультетах вузів України.

                                                                             

 

ПЕРЕДМОВА .................. . . . . ............. 7

Календарні плани…………………….8

ВСТУП………………………………12

Урок 1. Материки та океани як об'єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу. Джерела географічної інформації про материки та океани ………………..12

Урок 2. Карти материків та океанів,,їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і 

призначенням………………………14 РОЗДІЛ I.        

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ IОКЕАНІВ

Тема 1. Форма і рухи Землі .............. 18 Урок 3. Куляста форма Землі та її географічнінаслідки. Рухи Землі, їхні наслідки……………………………. 18

Тема 2.Материкита океани — великі природні комплекси географічної

оболонки ............................................. 21

Урок 4. Походження материків та океанічнихзападин внаслідок руху

літосферних плит. Геологічні ери та

епохи горотворення       …………….21

Урок 5. Тектонічні структури: платформи й області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Практична робота 1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв'язків між тектонічною будовою і формами рельєфу ............. 25

Урок 6. Кліматотвірні чинники.

Розподіл сонячноїенергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірностізміни температури повітря і поверхневих

вод океанів ..................................... …29

Урок 7. Повітряні маси, їхні  властивості та переміщення. Загальна  циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів . ................................................ 32

Урок 8. Водні маси, їхні властивості, закономірності переміщення

океанічних течій .. ............................. 37

Урок 9. Кліматичні пояси і типи кліматуЗемлі………………….........40 Урок 10. Природні комплекси материківі океанів. Широтна зональністьі вертикальна поясність..43 Урок 11. Підсумковий урок з розділу «Закономірності формування природи

материків і океанів»  ………….. .... 46

 

РОЗДІЛ  II.                                          

 

МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ

Тема 1. Африка .................................. 49

Урок 12. Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота 2. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід

Африки.

Практична робота 3. Позначення на контурній карті назв основних

географічних об'єктів материка

(початок) ............................................. 49

Урок 13. Тектонічна будова.Рельєф, корисні копалини Африки. Практична робота 3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка (продовження) ..... 53 .

Урок 14.. Загальні ознаки клімату

Африки. ............................................. 57

Урок 15. Кліматичні пояси і типи клімату Африки. Практична робота 4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами  ……. . ...59 Урок 16. Води суходолу Африки.

Використання водних ресурсів.

Практична робота 3 (продовження)..62 Урок 17. Природні зони Африки, закономірностіїх розміщення………66 Урок 18. Стихійні явища природи в Африці. Екологічні проблеми. Природні об’єкти, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ...... 70 Урок 19. Населення Африки………73 Урок 20Держави. Зв'язки України з державамиафриканського континенту. Практична робота 3. Позначення на контурнійкарті назв основних

географічних об'єктівматерика

(закінчення)…………………………..77

Урок 21. Підсумковий урок з теми

«Африка»……………………………..80

Тема 2. Південна Америка ............. . 83

Урок 22. Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота 5.Позначення на контурній

карті географічнихоб'єктів Південної

Америки (початок)…………………..83

Урок 23. Тектонічні структури, рельєф, кориснікопалини Південної Америки. Практична робота 5. Позначення на контурнійкарті географічних об'єктів ПівденноїАмерики (продовження) ...86 Урок 24. Загальні ознаки клімату Південної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота 6. Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними

діаграмами ..................... . ................... 89

Урок 25. Води суходолу Південної Америки. Практична робота 5. Позначення на контурній карті географічних об'єктів Південної Америки (продовження) ............... . . 93

Урок 26. Природні зони Південної Америки. Висотна поясність Анд.

Зміниприроди материка людиною.

Сучасніекологічні проблеми. Природні об'єктиПівденної Америки, занесені до спискуВсесвітньої спадщини ЮНЕСКО………………………..... 96

Урок 27. Населення Південної

Америки…………………………..100

Урок 28. Держави. Зв'язки України з державамиПівденної Америки. Практична робота 5.Позначення на контурній картігеографічних об'єктів ПівденноїАмерики (закінчення).... 100

Тема 3. Австралія………………….106

Урок 29. Географічне положення Австралії. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів

Австралії (початок) ........................... 106

Урок 30. Клімат Австралії.

Води суходолу. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Австралії (продовження) ………….110 Урок 31. Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Природні зони. Зміна природи материкалюдиною. Найвідоміші

природніоб'єкти Списку всесвітньої спадщиниЮНЕСКО……………..114

Урок 32. Населення, його склад та розміщення. Австралія — країна – материк.Україна й Австралія. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назвосновних

географічних об'єктівАвстралії

(закінчення)…………………………119

Урок 33. Підсумковий урок з тем

 « Австралія» та «Південна

Америка»…………………...……….123

 

РОЗДІЛ ІІІ.

ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК ПЛАНЕТИ

Тема 1. Антарктида ........................... 126

Урок 34. Географічне положення.

Дослідження материка.

Українська станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус.

Антарктида і Арктика.

 Практична робота 8.Позначення географічних об'єктівматерика на

контурній карті……………………126

Урок 35. Природа Антарктиди.

Практична робота 8 (закінчення)…131

РОЗДІЛ IV.                   

МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПЇВКУЛІ Тема1. Північна Америка…………136 Урок 36. Північна Америка. Географічне положення. Історія відкриття й освоєння. Практична робота 9. Позначення географічних

об'єктів материка на контурній

карті…………………………………136

Урок 37. Тектонічні структури,рельєф, корисні копалиниПівнічної

Америки……………………………..139

Урок 38. Загальні ознаки клімату.

Кліматичні пояси і типи клімату

Північної Америки………………….141

Урок 39. Води суходолу Північної

Америки……………………………..145

Урок 40. Природні зони Північної Америки.Вертикальна поясність в горахматерика. Зміни природи Північної Америки людиною.Сучасні екологічні проблеми……………..148

Урок 41. Населення та держави

Північної Америки ........................151 Урок 42. Підсумковий урокза темами

«Антарктида. Північна  Америка»..153

Тема2. Євразія . .................................. 91

Урок 43. Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на дві частини світу. Практична робота 10. Позначення на контурній карті географічнихоб'єктів

Євразії…………………………........156

Урок 44. Дослідження та освоєння

Євразії ........................................ …..159

Урок 45. Тектонічна будова. Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх силу  його формуванні. Корисні

копалини Євразії ....... .;..................161

Урок 46. Загальні риси

клімату Євразії……………………..164 Урок 47. Кліматичні пояси й типи клімату Євразії. Практична робота 11. Визначення типів клімату в межах помірного поясу за допомогою кліматичних діаграм………………167

Урок 48. Води суходолу Євразії.

Найбільші річки ............................... 170

Урок 49. Води суходолу Євразії. 

Озера ...............................................172

Урок 50. Природні зони Євразії.Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Ліси помірного поясу.

Лісостепи й степи ............................ 174

Урок 51. Природні зони Євразії. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси.Савана. Субекваторіальні та

екваторіальніліси. Вертикальна

поясність……………………………177

Урок 52. Зміни природи

материка людиною……………...…180

Урок 53. Населення Євразії.

Держави ............................................ 183

Урок 54. Найбільші держави Європи.

Німеччина.Франція. Велика

Британія. Італія . .............................. 185

Урок 55. Зв'язки України

з країнами Європи ........................... 188

Урок 56. Найбільші держави Азії. Китай. Японія. Індія ……………….191 Урок 57. Підсумковий урокза темою

«Євразія » ………………………….193

РОЗДІЛV.ОКЕАНИ

Тема 1. Тихий океан.....  .................. 197

Урок 58. Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води.. Практична робота 12.Позначення географічних

об'єктів та течій океанів на контурній карті………………..…………….....197

Урок 59. Тихий океан. Органічний світ і природні ресурси. Острови в Тихому океані, їх походження. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків………200 Тема 2,Атлантичний океан…………202 Урок 60. Атлантичний океан.

Практична робота 12.

Позначення географічних

об'єктів та течій океанів

на контурній карті………………….202 Тема 3. Індійський океан……………205 Урок 61. Індійський океан. Практична робота 12. Позначення географічних об'єктів та течій

океанів на контурній карті    .......... 205 Тема 4. Північний Льодовитий

океан……………………………………208

Урок 62. Північний Льодовитий океан. Практична робота 12. Позначення географічних об'єктівта течій океанів на контурній карті ...208 Урок 63. Океани Землі.

Узагальнення знань  ………………211

РОЗДІЛ VI.                    .

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ

МАТЕРИКІВ IОКЕАНІВ

Тема 1. Використання природних

багатств материків та океанів …………… 214 Урок 67-70. Резерв ………………....221

Роздатковий матеріал до уроків…..222

Африка………………………………222

Південна Америка ………...……….229

Австралія……………………………231 Північна Америка…………………..235

Євразія …………………………...….237

Алгоритм розв’язку задач з географії. 

7 клас ………………………..……... 245

Додатки…….………………………..250

Список використаної літератури…260

     

 

Урок 64. Природні багатства материків          та океанів,їхні особливі види. наслідки використання ресурсівлюдиною.     

Порушення природної рівноваги.

        Антропогенні ландшафти …….....214                                      

Тема 2. Екологічні проблеми материків

        та океанів …………………………217                                     

Урок 65. Забруднення навколишнього

 

середовища. Міжнародне

співробітництво в розв'язанні      екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи ....... 217  

Урок 66. Шляхи розв'язування

        екологічних проблем                                                                

(дослідження)………………………220

 

 

 

Передмова

В даному посібнику підібрані матеріали і завдання  відповідно до змісту курсу географія 7 класу за новою навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Основною метою  є формування географічної компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань, опанування способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи, виховання любові до своєї Батьківщини, екологічної культури, відповідальності перед собою, своїм суспільством і природним оточенням.                         

Матеріали подані відповідно до вікових особливостей учнів, сприятимуть розвитку їх пам’яті, уваги, мислення, розширення кругозору.

 

     

 

 

 

       

Календарне планування

№ з\п	Дата	Тема	Примітки
1		Вступ Материки та океани як об'єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світ.у. Джерела географічної інформації про материки та океани.
2		Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням
РОЗДІЛ I. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ
Тема 1. Форма і рухи Землі
3		Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки
Тема 2. Материки та океани — великі природні комплекси географічної оболонки
4		Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення
5		Тектонічні структури: платформи й області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Практична робота 1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв'язків між тектонічною будовою і формами рельєфу
6		Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів
7		Повітряні Маси, їхні властивості та переміщення. Загальна Циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів
8		Водні маси, їхні властивості, закономірності переміщення океанічних течій
9		Кліматичні пояси і типи клімату Землі
10		Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і висотна поясність
11		Підсумковий урок з розділу «Закономірності формування природи материків і океанів»
РОЗДІЛ II. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ
Тема 1. Африка
12		Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота 2. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід Африки. Практична робота 3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка (початок)
13		Тектонічна будова Африки
14		Рельєф, корисні копалини Африки. Практична робота 3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка(продовження)
15		Загальні риси клімату Африки
16		Кліматичні пояси і типи клімату Африки. Практична робота 4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами
17		Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів. Практична робота 3 (продовження)
18		Природні зони Африки, закономірності їх розміщення

 

19		Стихійні явища природи в Африці. Екологічні проблеми. Природні об'єкти, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
20		Населення Африки. Держави. Зв'язки України з державами африканського континенту. Практична робота 3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка (закінчення)
21		Підсумковий урок з теми « Африка»
Тема 2. Південна Америка
22		Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота 5. Позначення на контурній карті географічних об'єктів Південної Америки (початок)
23		Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки. Практична робота 5. Позначення на контурній карті географічних об'єктів Південної Америки (продовження)
24		Загальні риси клімату Південної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота 6. Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами
25		Води суходолу Південної Америки. Практична робота 5. Позначення на контурній карті географічних об’єктів Південної Америки (продовження)
26		Природні зони Південної Америки. Висотна поясність Анд. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Природні об'єкти Південної Америки, занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
27		Населення Південної Америки. Держави. Зв'язки України з державами Південної Америки. Практична робота 5. Позначення на контурній карті географічних об'єктів Південної Америки (закінчення)
Тема З. Австралія
28		Географічне положення Австралії. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Австралії (початок)
29		Клімат Австралії. Води суходолу. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Австралії(продовження)
30		Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії, Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші природні об'єкти Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
31		Населення, його склад та розміщення. Австралія –  країна-материк. Україна й Австралія. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Австралії (закінчення)

 

32				Підсумковий урок з тем «Австралія» та «Південна Америка»
	РОЗДІЛ ІІІ. ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК ПЛАНЕТИ
	Тема 1. Антарктида
33				Географічне положення. Дослідження материка. Українська станція       «Академік Вернадський». Міжнародний статус. Антарктида і Арктика. Практична робота З. Позначення Географічних об'єктів материка на контурній карті
34				Природа Антарктиди. Практична робота 8 (закінчення)
	. ,             РОЗДШ^МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ
	Тема І. Північна Америка
35				Північна Америка. Географічне положення. Історія відкриття й освоєння. Практична робота 9. Позначення географічних об’єктів материка на контурній карті
36				Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Північної Америки
37				Загальні риси клімату; Кліматичні пояси і типи клімату Північної Америки
38				Води суходолу Північної Америки
39				Природні зони Північної Америки. Вертикальна поясність в горах материка			■
46				Зміни природи Північної Америки людиною. Сучасні екологічні проблеми
41				Населення та держави Північної Америки
42				Підсумковий урок за темами «Антарктида. Північна Америка»
	Тема2. Євразія.
43				Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на дві частини світу. Практична робота 10. Призначення на контурній карті географічних об'єктів Євразії.
44				Дослідження та освоєння Євразії
45				Тектонічна будова. Рельєф, рольвнутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини Євразії                                   ,»
46				Загальні ознаки клімату Євразії			«
47				Кліматичні пояси й типи клімату Євразії. Практична робота 11. Визначення типів клімату в межах помірного поясу за допомогою кліматичних діаграм.
48				Води суходолу Євразії. Найбільші річки			. : ....
49				Води суходолу Євразії. Озера
50				Природні зони Євразії. Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Ліси помірного поясу. Лісостепи й степи
51				Природні зони Євразії. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Субекваторіальні та екваторіальні ліси. Вертикальна поясність
52				Зміни природи материка людиною
53				Населення Євразії. Держави
54				Найбільші держави Європи. Німеччина. Франція. Велика Британія. Італія
55					Зв'язки України з країнами Європи
56					Найбільші держави Азії. Китай. Японія. Індія
57					Підсумковий урок за темою «Євразія»
РОЗДІЛ V. ОКЕАНИ
Тема 1, Тихий океан
58					Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води. Практична робота 12, Позначення географічних об'єктів та течій океанів на
59					Тихий океан. Органічний світ і природні ресурси. Острови в  Тихому океані, їх походження. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків
Тема 2. Атлантичний океан
60					Атлантичний океан. Практична робота 12. Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті
Тема 3. Індійський океан
61-					Індійський океан. Практична робота 12. Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті
Тема 4. Північний Льодовитий океан
62					Північний Льодовитий океан. Практична робота 12. Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті
63					Океани Землі. Узагальнення знань
РОЗДІЛ VI. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ МАТЕРИКІВ I ОКЕАНІВ
Тема 1. Використання природних багатств материків та океанів
64					Природні багатства материків та океанів, їхні особливі види. наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти.
Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів
65					Забруднення навколишнього середовища. Міжнародне співробітництво в розв'язанні екологічних проблем. міжнародні організації з охорони природи
66					Шляхи розв'язування екологічних проблем (дослідження)
67-70					Резерв

  

 

ВСТУП

 

УРОК 1

ТЕМА. МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ ЯК ОБ'ЄКТИ ВИВЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ

РЕОГРАФІЇ. СПІВВІДНОШЕННЯ НА ЗЕМЛІ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ. МАТЕРИКИ І ЧАСТИНИ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА

ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ.

Мета: навчальна: пригадати прийоми навчальної діяльності; з'ясувати особливості нового курсу, предмет його вивчення; сформувати уявлення про систему географічних наук, що вивчають окремі регіони Землі; повторити знання про розподіл земної поверхні на материки, океани, частини світу; ознайомити з джерелами географічних знань регіональної географії; удосконалювати навички роботи з джерелами географічних знань;

розвивальна; сприяти розумінню значення для людини географічних знань про материки та океани; розвивати допитливість, уміння аналізувати й систематизувати, робити висновки і узагальнення;

виховна: виховувати повагу до людських знань, відповідальність за майбутнє Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, стінна фізична карта світу, зразки різноманітних джерел знань з географії.

Опорні та базові поняття: географія, материк, океан, частина світу, географічний об'єкт, процес, явище, джерела географічних знань.  

Географічна номенклатура: Австралія, Антарктида, Африка, Євразія, Південна Америка, Північна Америка, Атлантичний, Індійський, Південний, Північний Льодовитий, Тихий океани.

 

Хід уроку

I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Минулого року під час вивчення географії ви склали загальне враження про нашу величезну домівку — планету Земля. Цього року ми зазирнемо до окремих її «кімнат». З'ясуємо особливості «дизайну» кожної з них, особливості функціонування, господарів та багато іншого.

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Що означає слово «географія» в перекладі з грецької мови?

♦ Які способи вивчення Землі використовують учені? Якими користувалися ви?

♦ Скільки материків на Землі? Назвіть їх у порядку відкриття європейцями.

♦ Скільки на Землі океанів? Назвіть їх.

♦ Назвіть джерелагеографічних знань, які застосовують на уроках географії.

♦ Перелічіть науки, що вивчають нашу планету. .

♦ 3 якими методами географічних досліджень ви ознайомилися в 6 класі?

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1.     Що вивчає географія материків і океанів

Основа курсу — це вивчення кожного материка і кожного океану в певній послідовності за певним типовим планом. Згідно з особливостями географічного положення,і характерними рисами природи материки поділяють на груди — тропічних широт, полярний і Північної півкулі.

Вивчення курсу дасть уявлення про: історію відкриття й дослідження материка чи океану; географічне положення і його наслідки; особливості природи — від геологічної будови до органічного світу; державний поділ території материків та їх населення, особливості окремих держав; використання людиною природи окремих материків й океанів, наслідки.

2.     Науки, що вивчають материки й океани

Усі географічні науки, вивчають материки й океани — від природничих (геологія, геоморфологія, кліматологія, біогеографія,гідрологія й ін.) до суспільноекономічних(демографія, політична географія, економічна географія й ін.).

V. ПОВТОРЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ

Співвідношення і розподіл на Землі материків та океанів

ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ	ЗЕМЛЯ В ЦІЛОМУ		ПІВНІЧНА ПІВКУЛЯ		ПІВДЕННА ПІВКУЛЯ
	ПЛОЩА, МЛН КМ2	%	ПЛОЩА, МЛН КМ2	%	ПЛОЩА, МЛН КМ2	%
ВОДА	361,26	70,8	154,64	60,6	206,62	81,0
СУХОДІЛ	148,84	29,2	100,41	39,4	48,43	19,0

Середня абсолютна висота суходолу = 875 м 

Середня глибина Світового океану = 3710 м

3.     Материки і частини світу

Материк (континент)— категорія геолого-географічна, частина світу — історико - географічна. Материки — найбільші ділянки суходолу Землі з усіх боків оточені водами, частини світу — великі частини суходолу включають материки чи їхні частини та прилеглі острови.

4.     Джерела географічної інформації

Вивчення окремих материків й океанів виконують тими ж методами, що й вивчення Землі в цілому, тільки цілеспрямовані на певну її ділянку.

Метод — це конкретний спосіб вивчення того чи іншого явища чи предмета.

Внаслідок вивчення складають різноманітні джерела знань, що охоплюють певний

материк чи океан, або їхні частини.

 

Геоінформаційні системи (ГІС) — особливі джерела інформації утворені як комплекс електронних географічних карт (у тому числі і тривимірних моделей місцевості), текстової інформації, діаграм, графіків тощо, для найповнішого відображення кількісних і якісних показників певної території.

5.     Значення знань про материки й океани для людини

Особливості природи материків визначають особливості мешкання й господарської діяльності людини. Знання про- океани визначають прогнозування кліматичних змін, використання їх ресурсів, транспортних, рекреаційних можливостей.

VI.      ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Назвіть материки й океани, переважна частина яких розташована в ПівПівденній півкулі, в Східній півкулі, Західній півкулі). _;                                  нічній півкулі (в

♦ З'ясуйте, як розташовані кожний з материків та океанів стосовно екватора, тропіків, полярних кіл, полюсів.

♦ Як з'єднуються океани між собою в Північній півкулі? В Південній? Які наслідки це може мати для течій?

♦ 3 якими предметами, тваринами, рослинами тощо асоціюються у вас конфігурації кожного материка й океану?

♦ Чим частина світу Австралія відрізняється від материка Австралія?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

♦ Опрацюйте §___.

♦ З'ясуйте які джерела знань про материки й океани є у вас удома.

 

 

 

Урок 2

ТЕМА. КАРТИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА             МАСШТБОМ, ПРОСТОРОВИМ ОХОПЛЕННЯМ, ЗМІСТОМ І ПРИЗНАЧЕННЯМ

Мета: навчальна: повторити поняття «карта», удосконалити знання про особливості різних видів картографічних джерел знань та використовуваних при цьому методів; навчити визначати вид карти за різними ознаками; формувати вміння та навички найпростіших географічних досліджень за картами; розвивальна: розвивати допитливість та спостережливість, уміння аналізувати й систематизувати картографічну інформацію, робити висновки й узагальнення, уміння працювати у групі; показати значущість картографічного методу вивчення курсу; виховна: виховувати акуратність, послідовність у діях, організованість,

відповідальність, толерантність.

Тип уроку: повторення й удосконалення знань, умінь й навичок.

Обладнання: підручник, атлас, глобус, різноманітні карти материків й океанів та їх частин, різні види атласів материків й частин світу.

Опорні та базові поняття: карта, масштаб, класифікація, тематична карта, загально географічна карта, умовні позначення.

 

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Карта важливіша за текст, бо говорить часто яскравіше, наочніше, лаконічніше, ніж найкращий текст». Так говорив про карту видатний географ П. П. Семенов -Тянь-Шанський. Після вивчення географіїв 6 класі напевне ні в кого цей вислів не викликає сумніву. Складно уявити особливості такого величезного об’єкту, як ціла планета. Скільки разів карта давала вам зорове уявлення про різноманітність і в той же часзакономірно сті природних процесів на Землі. Цього року вам треба будеще детальніше вивчати нашу планету, тому й карти в нас будуть більшдетальними. А як їх можна зробити такими? Пригадаймо усе, що нам відомо про них.

 

IІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

Що таке карта?

Яке значення мають географічні карти в житті людей?

Чому географічну карту ще називають «другою мовою» географії?

Що таке масштаб карти?

Від чого залежить вибір масштабу карти?

За якими ознаками можна поділити карти?

Навіщо карти класифікують?

Назвіть способи передачі на картах їхнього основного змісту.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Джерела географічних знань

Усі джерела географічної інформації поділяються на первинніта вторинні.

Первинні джерела пов’язані з дослідженнями об’єктів безпосередньо на місцевості.

Так, наприклад, під час подорожей ви можете самостійно складати опис території, фотографувати, спостерігати, запитувати тазанотовувати.

Проте дослідження материків та океанів насамперед вимагаєумінь працювати зі вторинними джерелами — такими, що добутіта впорядковані іншими дослідниками.

Робота в парах

Завдання. Розподіліть відомі вам джерела географічних знань надві групи: традиційні та сучасні.

Серед сучасних джерел географічної інформації великого значення набувають геоінформаційні системи (ГІС) — сучасні комп’ютерні технології для картографування й аналізу об’єктів реального світу, явищ та подій, які відбуваються або прогнозуються.

Геоінформаційні системи найприродніше відображують просторові дані. Дані в геоінформаційних системах зберігаються у вигляді набору тематичних шарів, які об’єднані на основі їх географічного положення. Цю технологію застосовують практично у всіх сферах людської діяльності — чи то аналізу таких глобальних проблем, як перенаселення, забруднення території, скорочення лісових угідь,природні катастрофи, чи то розв’язування окремих задач, таких як пошук найкращого маршруту між пунктами, підбір оптимального розташування нового офісу, пошук будинку за адресою, прокладання трубопроводу на місцевості, різноманітні муніципальні задачі.

Прийом «Мандрівка в Інтернет»

Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет ГІС та виявити, у яких галузях людської діяльності їх використовують.

Ознайомлення з корисними посиланнями (див. Додаткові матеріали)

Висновок 1. У наші часи джерел географічної інформації дуже багато, тому потрібно навчитися обирати такі, що відповідають конкретним завданням.

 

2.Види карт та їх класифікація

Універсальним джерелом географічних знань є карта — «другамова» географії. З карт можна дістати основні відомості про природу, населення певних територій та його господарську діяльність.

Карти допомагають з’ясувати причини географічних явищ, утворення різних природних комплексів на земній поверхні.

Прийом «Евристична бесіда»

(Учитель демонструє три різні за охопленням території карти.)

Запитання

Яку інформацію ви можете отримати із запропонованих карт?

Як вони різняться за масштабом?

(Учитель демонструє, яка на вигляд територія на великомасштабних, середньомасштабних та дрібномасштабних картах.)

Отже, чим більший розмір території зображений на карті, тимдрібніший масштаб карти. Зі зменшенням масштабу карти зменшується детальність зображення географічних об’єктів та точність вимірювань. Так, на світових картах та картах півкуль земна поверхня зображена узагальнено зі значними спотвореннями. Однак їх перевага полягає в можливості одночасно показати всю поверхню Землі.

Карти материків та океанів в атласі складені у більш крупному масштабі, ніж світові, але вони теж є дрібномасштабними. За ними можна вивчати будову поверхні, виявляти обриси об’єктів, визначати географічні координати. Більш детальними є середньо масштабні карти. До крупно масштабних карт належать топографічні, на яких місцевість показана з великою точністю.

Карти різняться за змістом. Так, топографічні карти належать до загально географічних карт, оскільки всі елементи місцевості на них показані однаково докладно. Однак, чи завжди це потрібно?

(Учитель демонструє різні тематичні карти.)

Зміст тематичних карт відповідає темі, яку вони розкривають.

Наприклад, для виявлення особливостей клімату Африки вам буде потрібна кліматична карта, де відображено розподіл температур,опадів, напрям вітрів тощо. Інші елементи (річки, населені пункти тощо) узагальнені та лише є

орієнтирами.

Щодо загально географічних карт, то під час вивчення курсу вибудете користуватися оглядовими дрібномасштабними фізичними картами материків

та океанів.

(Учитель демонструє різні карти за призначенням.)

Для дослідження материків і океанів зроблена спеціальна добірка карт — географічний атлас. Усі карти в ньому є навчальними. Схема в зошитах

	Види карт
За масштабом	За охопленням Території	За змістом	За призначенням
великомасштабні (масштаб більший за 1 : 200 000), середньомасштабні (масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) дрібномасштабні (масштаб менший за 1 : 1 000 000)	карти світу та карти півкуль; карти материків та океанів; карти окремих частин материків	загальногеографічні; тематичні	навчальні; туристичні; довідкові; військові; технічнітощо

 

Висновок 2. Для того щоб виконувати певні географічні завдання та орієнтуватись у величезному розмаїтті карт будь-яких видів, типів і змісту, необхідно знати призначення та головні особливості різних видів карт.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. Розгляньте добірки карт в атласі, підручнику, стінні карти та визначте, до яких видів карт за охопленням території,масштабом та змістом вони належать.

Прийом «Творча лабораторія»

Уявіть, що ви з батьками зібралися в мандрівку до іншої країни.

Складіть перелік джерел географічних знань, які ви опрацюєте перед мандрівкою, та тих, що візьмете із собою.

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

 

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати §___.

2.                  Завантажити на свій персональний комп’ютер безкоштовну програму GoogleEarth (Гугл Планета Земля) для перегляду тривимірних карт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №3 ТЕМА. КУЛЯСТА ФОРМА ЗЕМЛІ ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ.

 

Мета: актуалізувати та розширити знання учнів про Землю як космічне тіло; підвести учнів до розуміння географічних наслідків форми, розмірів Землі, їхнього впливу на природу материків та океанів;розвивати вміння виділяти головне, порівнювати, узагальнювати факти, логічно викладати свої думки; сприяти формуванню основних світоглядних ідей, усвідомленню причиново - наслідкових зв’язків між явищами та процесами.

Обладнання: глобус, телурій, атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація (відео сюжети).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати форму та площу Землі, дні рівнодення та сонцестояння; характеризувати осьове обертання та орбітальний рух Землі та порівнювати їхні наслідки; наводити приклади добових та річних ритмів.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічний крос (доповнити тези необхідною інформацією).

1.       Об’єктами вивчення географії в 7 класі є … та … .

2.       До основних джерел географічних знань належать … .

3.       Сучасні комп’ютерні технології для картографування й аналізу об’єктів реального світу називають … .

4.       Зменшене та узагальнене зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних позначень — це … … .

5.       Географічні карти поділяються за такими основними ознаками:... .

6.       Повне обертання навколо своєї осі Земля робить приблизно за … .

7.       Уявна лінія, що проходить через центр та полюси Землі, навколо якої вона обертається, називається … .

Прийом «Бліцопитування»

До складу якої галактики входить Сонячна система?

Пригадайте, скільки планет у Сонячній системі.

Які планети входять до складу Сонячної системи? Яке місце від Сонця серед інших планет посідає Земля?

 

                        ІІІ.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання» (у формі діалогу вчителя з учнями) Чи знаєте ви, яку форму та розміри має наша планета?

Запропонуйте гіпотези щодо географічних наслідків такої форми та розмірів.

Відповідаючи на питання, ви запропонували низку гіпотез, якіпотребують обґрунтування. Для того щоб довести або спростувати ваші твердження, розгляньмо докладніше географічні наслідки форми та рухів Землі.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Географічні наслідки форми Землі

Робота з мультимедійною презентацію або рис. у підручнику Перші докази кулястості нашої планети належать Аристотелю (IVст. до н. е.), а вперше обчислив її розміри у II ст. до н. е. Ератосфен.

Лише в XVII–XVIII століттях, коли для вивчення розмірів Землі почали застосовувати точні методи вимірювання, було встановлено,що наша планета не є ідеальною кулею, оскільки полярний та екваторіальний радіуси відрізняються за своєю довжиною більше ніж на21 км. Це дозволило зробити висновок про сплющеність Землі по осіїї обертання і підтвердило зроблене ще на межі XVII і XVIII століть І. Ньютоном теоретичне обґрунтування такого явища.

Найбільш близькою до сучасної фігури Землі є фігура, яка дістала назву «геоїд», що в перекладі означає «землеподібний».

Завдяки кулястій формі:

-          поверхня Землі ділиться на освітлену і неосвітлену частини;

-          кут падіння сонячних променів до її поверхні неоднаковий. Вони, падаючи на кулясту поверхню в один і той самий моменту різних місцях по широті, дотикаються до Землі під різнимикутами. Цим пояснюється різне нагрівання планети на різнихширотах;

-          відбувається зональний розподіл тепла та існування тепловихпоясів на ній. Від цього залежить розподіл кліматів на Землі таїхній зональний характер. Зональність кліматів зумовлює зональні особливості інших компонентів географічної оболонки – ґрунтів, тваринного й рослинного світу тощо.

Куляста форма також впливає на основні напрями руху повітряних мас у системі загальної циркуляції атмосфери і течійв океанах.

Висновок. Прояв широтної зональності на Землі зумовлений їїкулястою формою. 

 

2. Географічні наслідки розмірів Землі

Маса нашої планети — 6, 6 гекстилліонів тонн (у цьому числі 21 нуль!) формує силу земного тяжіння, яка утримує на поверхні воду та навколо Землі атмосферу.

Екваторіальний радіус                                                6378,24 км Полярний радіус                                                       6356,86 км

                       Площа поверхні                                                          510 млн.км?

                       Об’єм                                                                        1,1 12 м?

Довжина кола в меридіональному напрямку           40 008,5 км Довжина кола по екватору                                               40 075,6 км

Наслідки:

-утворюється така сила тяжіння, що здатна утримати атмосферу й гідросферу, без яких неможливе життя, а вони в свою чергу визначають розміри географічної оболонки;

-саме така кількість природних зон можлива (за менших розмірів планети

їх було б менше, за більших — більше);

- утворення значних за розмірами ділянок суходолу й океану, форм рельєфу,протяжністю течій, розділення тропосфери на різні за якостями повітряні маси сприяють різноманітності чинників кліматоутворення, а відповідно й багатьох природних процесів на поверхні.

Висновок. Розміри й маса Землі визначають таку силу земного тяжіння, що утримує атмосферу певного складу і гідросферу, без яких неможливе життя.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Зробіть у зошитах схематичний рисунок Землі та позначте на ньому: географічні полюси, полярні кола, тропіки, екватор.

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Мікрофон»

Пригадайте гіпотези, які ви висловлювали на початку урокущодо географічних наслідків форми, Землі. Порівняйте, наскільки ви мали рацію або помилялися.

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати §___.

2.      Скласти до тексту параграфа 3 тестових запитання з 4 варіантами відповідей (без позначення правильної).

3.      Творче завдання: підготуйте повідомлення про гіпотезу Альфреда Вегенера про походження материків і океанів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4

ТЕМА. ПОХОДЖЕННЯ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІЧНИХ ЗАПАДИН. ГЕОЛОГІЧНІ ЕРИ ТА ЕПОХИ ГОРОТВОРЕННЯ.

 

Мета: актуалізувати знання про материки та океани, будову земної кори,літосферні плити; формувати знання про особливості розподілу материків та океанів на земній поверхні, роль переміщення літосфернихплит у формуванні материків та океанічних западин; скласти загальніуявлення про відлік геологічного часу; розвивати вміння працюватиз картами атласу; розвивати самостійність, наполегливість та уважність під час виконання практичних завдань, уміння організації власної діяльності та співпраці з однолітками; виховувати відповідальне ставлення до навчання, здатність до саморозвитку.

Обладнання: фізична карта світу, карта «Будова земної кори», геохронологічна таблиця, атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати геологічні ери; характеризувати гіпотезу дрейфу материків, висловлювати судження щодо наслідків переміщення літосферних плит.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ Прийом «Чомучка»

Чому на Землі, на відміну від Місяця, є атмосфера?

Чому поверхня Землі нагрівається нерівномірно?

Чому на Землі відбувається зміна дня і ночі?

Чому Земля стиснена біля полюсів?

Чому на Землі відбувається зміна пір року?

Перевірка домашнього завдання Робота в парах

Прийом «Взаємоопитування»

Учні обмінюються зошитами та розв’язують тестові завдання,що приготували вдома, потім знов обмінюються та перевіряють один одного.

 

                        ІІІ.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Відстрочена відгадка»

Давним-давно, чотири з половиною мільярди років тому, новоспечена Земля була гарячою і покритою «дірками» — слідами внутрішніх і зовнішніх вибухових процесів. На її поверхні не було виразних материкових підняттів і океанських западин. Тоді ж на Землі не було ні води, ні сучасної нам атмосфери і, звичайно, не було життя. Як стався розподіл підняттів і западин на земній поверхні? Як утворилися сучасні материки та океани? Чи випадковим є розподіл поверхні Землі на суходіл та океанічний простір? Відповіді на ці питання вчені шукають уже багато століть. Запровадження сучасних методів дослідження відкриває дедалі більше земних таємниць. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як географічна наука пояснює формування сучасного вигляду Землі.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Будова земної кори

Щоб відповісти на питання, як утворилися материки та океани,потрібно пригадати особливості будови земної кори.

Робота з рисунком підручника (мультимедійною презентацію)

Завдання. Розгляньте рисунки та установіть, з яких шарів складається материкова та океанічна земна кора.

Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Потужність континентальної користановить від 25 до 80 км. Океанічна земна кора має значно меншупотужність (2–10 км) та складається з двох шарів: осадового та базальтового. Земна кора разом з верхньою частиною мантії до шаруастеносфери утворює тверду оболонку Землі — літосферу.

Більшість учених уважають, що спочатку на нашій планеті з’явилася кора океанічного типу. Під впливом процесів усередині Землі та активних мантійних рухів на поверхні планети почали накопичуватися найбільш легкі речовини у вигляді своєрідних островів — масивів. Унаслідок малої питомої ваги та значної потужності вони височіли над тонкою кіркою важкого мантійного матеріалу. Ці виступи й були прабатьками сучасних материків.

Висновок 1. Земна кора під материками та океанами відрізняється за складом та потужністю.

 

2. Дрейф континентів

З курсу географії 6 класу ви знаєте, що земна кора не однорідна та складається з величезних блоків — літосферних плит, які переміщуються астеносферою. Внаслідок рухів літосферних плит у горизонтальному напрямі в одних місцях земної кори відбувається їх зіткнення, в інших — розходження. На межах літосферних плит виникають серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються процеси гороутворення.

Завдання. За картою «Будова земної кори» назвіть найбільші літосферні плити. Установіть, які плити переміщуються з найбільшою швидкістю.

Разом із літосферними плитами переміщуються й материки. Першим гіпотезу дрейфу материків висловив 1912 року німецький учений Альфред Вегенер.

Космічні спостереження доводять, що дрейф континентів продовжується й у наші часи. Гіпотеза Вегенера набула подальшого розвитку в теорії тектоніки плит, згідно з якою, великі блоки літосфери, повільно рухаючись астеносферою, несуть на собі материки та морське дно.

Учені дійшли висновку, що в місцях розриву та розтягування земної кори в серединно-океанічних хребтах утворюється нова океанічна кора, яка поступово розповзається по обидва боки від глибинного розлому, що її «народив». На дні океану ніби працює гігантський конвеєр: він переносить молоді блоки літосферних плит від місця їх зародження до континентальних окраїн океанів.

Швидкість руху маленька, а шлях довгий. Тому ці блоки сягають берега через 15–20 млн років. Пройшовши цей шлях, плита опускається в глибоководний жолоб і занурюється під континент у мантію, з якої вона утворилася в глибинних розломах серединно-океанічних хребтів.

Висновок 2. Земна кора складається з літосферних плит, які перебувають у русі. Їх повільне, але постійне переміщення спричиняє зміни в розташуванні континентів.

 

3. Геологічні ери та епохи горотворення

Робота з геохронологічною таблицею

Усю історію геологічного розвитку Землі учні поділяють на певні проміжки часу — ери: архейську (з грецької — ера найдавнішогожиття), протерозойську (ера первинного життя), палеозойську (ерадавнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя).

Поділ на ери не є випадковим. Закінчення однієї ери й початокнаступної ознаменувалися істотними змінами вигляду Землі, змінами співвідношення суходолу й моря, інтенсивними процесамигоротворення.

У геохронологічній таблиці ери зазначені відповідно до розташуванню земних шарів: пізніші — зверху, а найдавніші — унизу. Томучитати таблицю треба знизу — з архейської ери — і послідовно переходити до більш пізніх ер і періодів. Найдавніші ери — архейську тапротерозойську — часто об’єднують та називають докембрієм. У цейчас на Землі утворилася земна кора, сформувалися ядра прадавніхматериків, відбувалася активна вулканічна діяльність. У подальшому відбувалися зміни в розвитку органічного світу, співвідношеннясуходолу та океану, кліматичних умов.

Також відрізки часу відносно спокійного розвитку земної коричергувалися з епохами горотворення — періодами посилення тектонічних рухів, що спричиняли утворення гірських систем, вулканізму, землетрусів. У геологічній історії Землі учені виділяють декілька таких епох: байкальську, каледонську, герцинську, мезозойську,альпійську. Остання з них — альпійська — триває й зараз.

Висновок 3. Ери — відрізки геологічного часу, які виділяють в історії геологічного розвитку Землі. Епохи горотворення — періодиактивізації рухів та взаємодії літосферних плит.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Картографічний практикум» 

Завдання. Позначте межі та підпишіть назви найбільших літосферних плит, стрілками укажіть напрямиїхнього руху.

Прийом «Експрес-тест»

1.   Який шар відсутній у складі океанічної земноїкори?

А Базальтовий;Б осадовий;В континентальний;Г гранітний.

2.   Який океан майже повністю розташований у межах однієї літосферної плити?

А Атлантичний;Б Тихий;В Індійський;Г Північний Льодовитий.

3.   Які спостереження навели А. Вегенера на думку про дрейф материків?

А Аналіз частоти землетрусів у зонах взаємодії літосферних плит;

Б зміни положення материків на космічних знімках; В подібність берегових ліній материків; Г дослідження океанічної земної кори.

4.   Яка геологічна ера триває зараз?

А Мезозойська;Б палеозойська;В кайнозойська;Г протерозойська.

5.   Яка епоха горотворення триває зараз? А Альпійська;Б герцинська;В байкальська;Г каледонська.

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Висловіть власні враження від уроку, починаючі зі слів: «Сьогодні я дізнався…»

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати §___. 

2.                  Детально ознайомитись з тектонічною картою світу.

3.                  Спрогнозувати подальші зміни співвідношення материків таокеанів, обґрунтувати свою позицію.

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

 

Приблизно 225 млн років тому існував єдиний гігантський суцільний материк — Пангея. 135 млн років тому він розколовся надві великі частини: Лавразію (Північна Америка та Євразія без Аравійського півострова та Індостану) та Гондвану (всі інші материки). 65 млн років тому подальше розходження літосферних плит спричинило наступне: Північна і Південна Америка відкололись від Європи і Африки, і під впливом відцентрової сили відійшли далеко на захід. Між материками утворився Атлантичний океан. Відпливаючи на захід, материки Америки наштовхнулись на твердіші базальтові маси і зазнали їхнього опору, внаслідок чого передні частини їх зім’ялись у складки. Так утворились Кордильєри й Анди.

Африка відкололась від Азії і своєю південною частиною відійшла на південний захід, у результаті чого утворився Індійський океан. Австралія та Антарктида теж відкололись від Азії й Африки,відійшли від них і посіли теперішні свої місця.

Завдяки сучасним космічним спостереженням установлено, що зараз Європа відходить від Північної Америки зі швидкістю близько5 см/рік. А ось Австралія

«відпливає» від Антарктиди зі швидкістю близько 14 см/рік. Найвищі швидкості в океанічних плит — вони в 4–7 разів вище швидкостей континентальних. Найшвидша — Тихоокеанська плита, а найповільніша — Євразійська.

 

 

Урок 5

ТЕМА. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУНА МАТЕРИКАХ І ОКЕАНАХ. ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 1. АНАЛІЗ ТЕКТОНІЧНОЇ ТАФІЗИЧНОЇ КАРТ СВІТУ: ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВМІЖ ТЕКТОНІЧНОЮ БУДОВОЮ І ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ.

 

Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання учнів про будовуземної кори та рельєф; формувати вміння працювати з картами атласу та встановлювати відповідність між тектонічними структурамий основними формами рельєфу; розвивати дослідницький підхід до вивчення об’єктів, уміння управляти своєю пізнавальною діяльністю;виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.

Обладнання: фізична карта світу, карта «Будова земної кори», підручники,атласи, контурні карти, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати найбільші платформи та області складчастості; наводити приклади форм рельєфу на материкахі в океанах, платформ і областей складчастості; пояснювати закономірності розміщення рівнин і гір на материках та в океанах.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ Прийом «Бліцопитування»

Чим відрізняється будова материкової та океанічної земної кори?

Які спостереження навели на думку А. Вегенера про дрейф континентів?

Чому гіпотезу Вегенера спочатку розкритикували?

Що, на думку сучасних учених, переміщує літосферні плити?

Які види взаємодії літосферних плит вам відомі? До яких наслідків це призводить?

Перевірка домашнього завдання

Обговорення, наведення доказів щодо прогнозів подальших змін у співвідношенні материків та океанів.

 

                        ІІІ.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

З курсу географії шостого класу вам відомо, що будь-які нерівності земної поверхні називають рельєфом. Рельєф материків дуже неоднорідний: безкраї рівнини та гірські масиви, западини та плоскогір’я, долини річок, горби та яри тощо. Якщо зазирнути в океанічні глибини, то на дні також є численні нерівності. Які чинники обумовлюють формування такого розмаїття форм рельєфу?(Відповіді учнів.)

Серед багатьох рельєфоутворювальних чинників за утворення найбільших та основних форм рельєфу земної поверхні «відповідають» внутрішні сили Землі. Для того щоб зрозуміти закономірності розташування основних форм рельєфу на материках та в океанах,потрібно знати особливості розташування структурних елементів земної кори — платформ та областей складчастості.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Тектонічні структури

Робота з картою «Будова земної кори»

Платформи - це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.

Платформи мають двоярусну будову: фундамент, складений щільними метаморфічними та магматичними породами, та осадовий чохол з осадових порід більш пізнього віку.

У разі, коли гірські породи фундаменту виходять на поверхню,формуються щити. Ділянки, перекриті потужними товщами осадових порід, називають плитами платформ.

Більшість платформ утворилися дуже давно — понад декілька мільярдів років тому, в докембрії. Тому їх називають давніми докембрійськими платформами. Молоді платформи мають фундамент,складений з палеозойських порід.

Давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи становлять основу сучасних материків.

Завдання. За картою будова земної кори назвіть давні та молоді платформи.

На межах літосферних плит розміщуються рухомі пояси Землі. Там продовжується формування земної кори, багато активних вулканів, відбуваються землетруси. На суходолі внаслідок зіткнення літосферних плит гірські породи зминаються в складки. Так виникають області складчастості. Найбільшими та найактивнішими областями складчастості на сучасному етапі розвитку літосфери є Тихоокеанський і Середземноморсько-Гімалайський.

Висновок 1. Залежно від інтенсивності та режиму тектонічних рухів, у будові земної кори розрізняють платформи та пояси складчастості.

 

2. Рельєф материків

Найбільшими — планетарними формами рельєфу — є виступи материків і западини океанів. Своїм походженням вони завдячують внутрішнім силам Землі, що лежать в основі утворення різних типів земної кори. Континентальному (материковому)типу земної кори відповідають материки. Їхні окраїни затоплені водами океанів. Океанічному типу земної кори відповідає ложе океану.

У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.

Робота з картами «Будова земної кори» та фізичною картою світу

Практична робота №1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу:

виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.

Завдання 1. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають платформам.

Висновок 2. Відносно стійким ділянкам літосферних плит — платформам — відповідають рівнини.

Завдання 2. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають областям складчастості.

Висновок 3. В областях складчастості на межах зіткнення літосферних плит утворюються складчасті гори.

Висновок 4. Розташування крупних форм рельєфу в межах материків пов’язане з будовою та розташуванням основних структурних елементів земної кори — платформ та складчастих поясів.

 

3. Особливості рельєфу дна океанів

У рельєфі дна Світового океану виділяють шельф, материковий схил, ложе океану, серединно-океанічні хребти.

Континентальний шельф — затоплені водами океану частини материків із материковою земною корою, до глибин 200 м,місцями 350–400 м. Материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної частини та опускається на глибину 3,5–4 км.

Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини, що відповідають океанічним платформам.

У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розколинами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Серединно-океанічним хребтам властива висока сейсмічність, тектонічна активність, інтенсивний вулканізм і підвищені потоки тепла з надр Землі.

Найглибші місця океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію.

Практична робота 1 (продовження)

Завдання. За фізичною картою наведіть приклади середино-океанічних хребтів, океанічних улоговин, глибоководних жолобів. За картою будова земної кори установіть закономірності їх розташування.

Висновок 5. Океанічні котловини сформувалися на океанічних платформах. Серединно-океанічні хребти утворюються на місці розходження літосферних плит. Глибоководні жолоби сформувалися в місцях взаємодії океанічних та материкових літосферних плит.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Картографічний практикум» На контурній карті позначте (кольором):  а) давні платформи;

б) області альпійської складчастості. 

Підпишіть форми рельєфу, що їм відповідають.

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учні підбивають підсумки за допомогою учителя, відповідаючи на запитання: «Що нового ви дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці?»

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.        Опрацювати §___.

2.        Порівняти рельєф західної і південно-східної частини Африки.

Поміркуйте, чому річки, що впадають в Атлантичний океан довгі, а в Індійський – короткі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 6

ТЕМА. КЛІМАТОТВІРНІ ЧИННИКИ. РОЗПОДІЛ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

НА ЗЕМЛІ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ

ПОВІТРЯ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ОКЕАНІВ

 

Мета: актуалізувати знання про клімат, основні кліматичні показники; сформувати загальні уявлення про основні кліматотвірні чинники; сприяти розумінню ролі сонячної радіації та підстильної поверхні у формуванні клімату; продовжити формування умінь та навичок працювати з тематичними картами атласу з метою встановлення та пояснення природних закономірностей;розвивати вміння виділяти головне, суттєве в навчальному матеріалі; порівнювати, узагальнювати факти, логічно викладати свої думки;виховувати самостійність, уважність, працелюбність, повагу до думки інших.

Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати основні кліматотвірні чинники; виявляти закономірності розподілу кліматичних показників за кліматичною картою; пояснювати роль сонячної енергії та підстильної поверхні у формуванні клімату.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель показує на карті основні форми рельєфу — рівнини та гори, учні називають їх.

Прийом «Географічній крос» (доповнити тези необхідною інформацією).

1.       Стійку, малорухому ділянку літосферної плити називають …

2.       Видовжені ділянки на межах літосферних плит, що характеризуються рухливістю, називають …

3.       На материках та в океанах виділяють дві основні форми рельєфу: … та

…

4.       Форма рельєфу, що відповідає материковій платформі, — це …

5.       Прикладами давніх докембрійських платформ є …., …

6.       Області Альпійсько-Гімалайської складчастості відповідають такі гори, як …, ….

7.       Форми рельєфу, що властиві лише океанічному дну, — це …, … .

Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, що таке погода та клімат.

Які карти використовують під час вивчення кліматів Землі? Яку інформацію про клімат можна отримати з кліматичної карти?

 

                        ІІІ.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Приваблива мета»

Клімати Землі дуже різноманітні. Чому в Антарктиді завжди холодно, а на екваторі жарко? Чому в одних куточках нашої планети щоденно йдуть дощі, а в інших місцях все живе потерпає від спеки? Для того щоб відповісти на ці питання, необхідно дізнатися про причини, що формують той чи інший клімат.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з мультимедійною презентацією

1.Кліматотвірні чинники. Клімат певної території визначається поєднанням багатьох умов, які називають кліматотвірними чинниками.

Основними кліматотвірними чинниками є:

-   кількість сонячної енергії, яку отримує земна поверхня;

-   характер підстильної поверхні; - циркуляція повітряних мас;

Розгляньмо кожен детальніше.

 

2. Сонячна радіація

Почнемо із сонячної енергії, яка є основним джерелом життя на Землі та надає руху «механізмам» погоди.

Сонячна радіація — це кількість теплової та світлової енергії,що надходить на Землю від Сонця. Радіація є пряма і розсіяна.

Сукупність прямої та розсіяної радіації, що надходить на Землю, називають сумарною радіацією.

Кількість сумарної радіації перш за все залежить від широти місцевості: чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня. Від неї нагрівається й приземний шар повітря.

Також кількість сонячного тепла, що надходить на Землю, залежить від прозорості атмосфери, абсолютної висоти місцевості, тривалості світового дня тощо.

Розподіл сонячного тепла на Землі обумовлює одну з найважливіших географічних закономірностей — залежність температур повітря від географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря. Цю залежність можна простежити за «Кліматичною картою світу».

Завдання. За кліматичною картою простежте розподіл ізотерм січня та липня від екватора до полюсів.

Висновок 1. Чим ближче до екватора, тим більшим є кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня і вищою є температура приземного шару атмосфери.

 

3.Характер підстильної поверхні

Робота з текстом підручника

Завдання. Знайдіть у параграфі та назвіть, які складові підстильної поверхні мають вплив на формування клімату.

Складовими підстильної поверхні, що впливають на формування клімату,

є наступні: рельєф та абсолютна висота місцевості. Високі гори є кліматичними бар’єрами. Висота місцевості над рівнем моря впливає і на кількість опадів (у горах їх більше, ніжна прилеглих рівнинах), і на температуру повітря (чим вище, тим холодніше). У результаті в горах формується висотна кліматична поясність. Гори можуть перешкоджати проникненню певних повітряних мас, а рівнини — навпаки, сприяють проходженню вітрів вглиб материка.

Прибережні течії. Морські течії охолоджують або роблять теплішим клімат території, біля яких проходять, впливають на розподіл атмосферних опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують).

Віддаленість від океану. Залежно від цього формуються морській континентальні типи клімату.

Відбивна спроможність поверхні (альбедо). Різні поверхні — ґрунт,вода, рослинність, лід — по-різному поглинають тепло й нагріваються.

Висновок 3. Неоднорідність підстильної поверхні впливає на розподіл температур та опадів.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Прийом «Творча лабораторія»

Завдання

1)     За кліматичною картою світу на одному з материків Землі виявіть зміни температур повітря залежно від географічної широти місцевості.

2)     Зіставте кліматичну та фізичну карти світу, знайдіть та наведіть приклади впливу характеру підстильної поверхні на материку.

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель проводить узагальнення знань та рефлексію за питаннями:

Про які кліматотвірні чинники ви дізналися сьогодні на уроці?

Який з названих чинників є, на вашу думку, основним? Чому?

Про які показники клімату ви можете дізнатися з кліматичної карти?

Розуміння яких понять та процесів були для вас складними? Чи знаєте ви, як їх здолати?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати § ____ та матеріали уроку.

2.                  Випереджальне. Знайти в мережі інтернет та підготувати в зошитах схематичний рисунок:коло Землі з екватором, тропіками, полярними колами та полюсами.

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

У середньому на кожний квадратний кілометр земної поверхні надходить за рік 4,27·1016 Дж енергії. Для того щоб отримати таку кількість тепла штучно, необхідно спалити понад 400 тис. тонн кам’яного вугілля. За 1,5 доби Сонце дає Землі стільки ж енергії, скільки дають електростанції всіх країн світу протягом року. При цьому сонячна радіація, що надходить до Землі, становить менш ніж двохмільярдну частку всього випромінювання Сонця.

 

 

Урок 7

ТЕМА. ПОВІТРЯНІ МАСИ, ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІТА ПЕРЕМІЩЕННЯ.    

ЗАГАЛЬНА ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС.  ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУАТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ.

 

Мета: актуалізувати та розширити знання про основні кліматотвірні чинники, вітри та їх утворення; формувати загальні уявлення про особливості загальної циркуляції повітряних мас; формувати знання про повітряні маси та їхні властивості; сприяти розумінню ролі циркуляції повітряних мас у формуванні клімату; розвивати просторову уяву, уміння працювати з візуальними джерелами інформації, зіставляти, порівнювати їх; виконувати тестові завдання,здійснювати самоперевірку та корекцію знань; формувати вміння раціональної організації навчальної діяльності.

Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати та порівнювати властивості повітряних мас; показувати на карті райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів; пояснювати закономірності переміщення повітряних мас на різних широтах.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Клімат різних широт відрізняється не лише температурами,а й кількістю опадів, які розподіляються по земній поверхні дуже нерівномірно. Одні території страждають від надлишку вологи,інші — від нестачі. Чим, на вашу думку, це можна пояснити?(Відповіді учнів.)

Так, на нерівномірний розподіл вологи впливають багато чинників, але головний — циркуляція, або рухи повітря, які залежать від атмосферного тиску та обертання Землі навколо своєї осі.

Сьогодні ви дізнаєтеся, як третій кліматотвірний чинник — циркуляція повітряних мас — впливає на формування клімату.

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, що таке вітер та причини його утворення.

Що таке атмосферний тиск та від чого він залежить? Як повітря — тепле або холодне — тисне на земну поверхню сильніше? Які умови необхідні для утворення опадів?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Повітряні маси та їхні властивості

Повітряні маси — це великі об’єми повітря, що формуються на певній території та мають відносно однорідні властивості. Залежно від районів утворення розрізняють чотири типи повітряних мас: арктичні (у Південній півкулі — антарктичні),помірні, тропічні і екваторіальні. Вони відрізняються насамперед температурою. Всі типи, крім екваторіального, діляться на підтипи: над материками формуються континентальні повітряні маси, а над океанами — океанічні. Вони відрізняються за кількістю вологи.

Властивості повітряних мас формуються залежно від районів їхнього формування. Переважання в певному регіоні в певну пору року певних повітряних мас створює характерний кліматичний режим цього регіону.

Висновок 1. Неоднаковий розподіл сонячного тепла на Землі та неоднорідний характер підстильної поверхні спричинюють формування різних за властивостями повітряних мас.

 

2.   Утворення поясів високого та низького тиску

Робота з мультимедійною презентацією

У тропосфері повітряні маси перебувають у постійному русі. Який двигун їх переміщує?

Для того щоб зрозуміти закономірності загальної циркуляції повітряних мас, розгляньмо схему розподілу поясів атмосферного тиску над поверхнею Землі. Їх утворення пов’язане з властивістю повітря змінювати об’єм, а отже, і масу, залежно від температури.

Візьмімо один з меридіанів Землі, в уяві «розтягнімо» його від полюса до полюса та подивімося, як рухається над ним повітря.

(Учитель демонструє слайд «Схема руху повітря в тропосфері», або відтворює схему на дошці.)

 

Над екватором, де завжди тепло, нагріте повітря розширюються та піднімається вгору. У результаті в районі екватора утворюється область низького тиску. У високих шарах тропосфери повітря охолоджується, важчає, але не може спуститися вниз — йому заважають постійні висхідні потоки. Тому повітря розтікається вбік Північного й Південного тропіків, де й опускається до поверхні Землі. Цей низхідний рух утворює поблизу тропіків області високого тиску.

Опинившись біля поверхні Землі, повітря знову розтікається. Частина повертається до екватора та повторює своє коло. Друга частина повітря переміщується до помірних широт і підіймається вгору.

Висхідні потоки повітря утворюють у помірних широтах області низького

тиску. Далі картина схожа на попередню: частина повітря замикає коло: помірні широти, верхні шари тропосфери, тропіки.

Інші частина переміщується до полюсів, охолоджується й спадними потоками утворює там області високого тиску.

Завдання. На схематичному рисунку (основа була підготовлена вдома) покажіть розміщення поясів високого та низького тиску над поверхнею Землі.

Висновок 2. Отже, на Землі утворюються три пояси з перевагою низького тиску в районі екватора й помірних широт та чотири пояси з перевагою високого тиску поблизу тропічних широт і полюсів.

 

3. Циркуляція повітряних мас. Постійні та змінні вітри

Вам відомо, що вітер утворюється внаслідок переміщення повітря з області високого тиску в область низького. Через утворення поясів високого та низького тиску над землею утворюються «вітри гіганти», які переміщують різні за властивостями повітряні маси.

Таку систему повітряних течій планетарного масштабу називають загальною циркуляцією атмосфери.

Через утворення поясів високого та низького тиску формуються постійні вітри, які дмуть в одному напрямку протягом року, серед яких найбільш значущими є пасати, західні вітри та вітри полярних широт.

(Учні за допомогою вчителя показують на схематичному рисунку напрями постійних вітрів.)

Загальна циркуляція атмосфери

 

Пасати — вітри, що протягом усього року дмуть від поясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до поясу низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землі навколо осі вони відхиляються і дмуть з північного-сходу в Північній півкулі і з південного-сходу — в Південній.

У помірних широтах переважать західні вітри. Вони утворюються під час переміщення повітря від тропічних поясів високого тиску у протилежний бік областей низького тиску помірних широт. Вони поступово відхиляються на схід та в помірних широтах стають західними.

Переважаючими вітрами полярних широт є північно-східні вітри в північній півкулі і південно-східні в південній.

Складовою частиною загальної циркуляції атмосфери є мусонні вітри. Мусони — сезонні вітри, що змінюють свій напрямок залежно від пір року.

Утворення мусонів за своїм механізмом схоже на утворення бризів. Теплої пори року поверхня материків нагрівається сильніше, ніж вода. Це є причиною досить значної різниці в тиску атмосфери над суходолом і морем. Літом, коли сильніше нагрітий суходіл, з моря дме вологий вітер — літній мусон, який приносить щедрі опади. Взимку ж, навпаки, утворюється повітряний потік з холодного суходолу на тепліше море у вигляді сухого й холодного зимового мусону.

Чергування суходолу та моря та їхнє нерівномірне прогрівання ускладнює рухи повітря в атмосфері, спричиняє часті зміни погодних умов. Така непостійність обумовлення впливом величезних атмосферних вихорів — циклонів та антициклонів.

Висновок 3. Завдяки нерівномірному розподілу атмосферного тиску у тропосфері існує система постійних горизонтальних і вертикальних переміщень повітряних мас. Основним проявом циркуляції атмосфери є формування постійних і сезонних вітрів, мусонів,циклонів і антициклонів.

 

4. Закономірності розподілу атмосферних опадів

Знання про розподіл поясів атмосферного тиску над поверхнею Землі дає можливість виявити загальну закономірність розподілу атмосферних опадів.

Аналіз слайду (рисунка) «Схема руху повітря в тропосфері»

В областях низького тиску — над екватором та помірними широтами — переважають висхідні рухи повітря, вгорі воно охолоджується та насичується, утворюються опади. У поясах високого тиску — тропічних та полярних широтах з низхідними рухами повітря — опадів мало.

Завдання. За кліматичною картою знайдіть підтвердження загальної закономірності розподілу атмосферних опадів.

На кількість та режим випадіння атмосферних опадів також впливають рельєф місцевості, її положення стосовно океанів, напрямки панівних вітрів.

Висновок 4. Отже, розподіл опадів на Землі насамперед пов’язаний з утворенням поясів атмосферного тиску.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Експрес-тести», «Взаємоперевірка»

1.      Який кліматотвірний чинник визначає зональний розподіл середньорічних температур повітря на Землі?

А Циркуляція повітряних мас;               Б сонячна радіація; В рельєф місцевості;                                     Г віддаленість від океанів.

2.      Як називають постійні вітри, що протягом усього року дмуть відпоясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до поясу низького тиску на екваторі?

                       А Пасати;            Б західні;             В фени;               Г мусони.

3.      Сезонні вітри, що дмуть від океану до суходолу влітку та від суходолу до океану взимку, — це:

                       А мусони;            Б пасати;             В західні;             Г бризи.

4.      В яких широтах утворюються західні вітри?

                       А Екваторіальних;        Б тропічних;        В помірних;         Г арктичних.

5.      Оберіть три основних кліматотвірних чинники:

1   температура приземного шару атмосфери;

2   кількість сонячної радіації;

3   утворення поясів високого та низького тиску;

4   характер підстильної поверхні;

5   розподіл опадів;

6   циркуляція повітряних мас.

Прийом «Географічний практикум» (за наявності навчального часу)

Завдання. За кліматичною картою та текстом підручника складіть характеристику повітряних мас. Результати занесіть у таблицю.

Назва повітряної маси	Район поширення	Властивості
Екваторіальні
Тропічні
Помірні
Полярні арктичні антарктичні

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Мікрофон»

Оцініть значення знань про кліматотвірні чинники, циркуляцію атмосфери тощо.

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати § ___  підручника та матеріали уроку.

2.      На контурну карти нанести відповідними умовними позначеннями напрямки рухів постійних вітрів.

3.      Підготувати три тестових запитання закритого типу з чотирма варіантами відповідей за текстом параграфа.

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

 

У часи вітрильного судноплавства мореплавці могли сміливо покладатися на постійні вітри по обидва боки екватора. Вони шукали області, де дмуть пасати, та намагалися уникати районів,де панував штиль. Ці великі безповітряні зони — «кінські широти» — розташовані у смугах високого тиску на широтах 30° пн. та пд. ш. Назву цим районам штилів дали іспанські моряки, що перевозили коней зі Старого світу до іспанських колоній на відкритий Колумбом американський материк, де коней не було. Коли кораблі іспанців потрапляли в безвітряні місця, вітрила провисали, рух припинився, запасу кормів не вистачало, багато коней гинуло і їх викидали за борт.

 

 

 

 

 

Урок 8

 

ТЕМА. ВОДНІ МАСИ,  ЇХНІ ВЛАСТИВОСП, ЗАКОНОМІРНОСТІ ПЕРЕМІЩЕННЯ ОКЕАНІЧНИХ ТЕЧІЙ Мета:

навчальна:повторити й удосконалити знання про властивості вод Світового океану, акцентувати увагу на виділенні закономірностей їхніх змін, сформувати уявлення про закономірності переміщення океанічних вод, показати – вплив Світового океану на клімат Землі, окремих ЇЇ регіонів; удосконалювати практичні навички визначати показники температур і солоності за картами атласу; 

розвивальна:розвивати допитливість, просторову уяву, логічне мислення, інтерес до практичних взаємозв'язків географії та хімії, фізики; 

виховна:виховувати любов до природи Землі, дбайливе ставлення до неї, повагу до людських знань. 

Тип уроку: комбінований. 

Обладнання: підручник, атлас, карта світу. 

Опорні та базові поняття: солоність, проміле, водна маса, тепла течія, холодна течія.

Хід уроку 

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.       ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Опишіть можливі погодні умови взимку в Гренландії, у джунглях Амазонки, на півострові Корея, на південно-західних схилах Гімалаїв.

III.    МОТИВДЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1954 р. Генеральна конференція з питань мір і ваги встановила температурну шкалу з однією реперною точкою — потрійною точкою води, що дорівнює 0,01°С. Саме за цієї температури вода може існувати одночасно у трьох агрегатних станах. Жодна інша речовина на таке не здатна. Унікальна вода! Вона — «колиска життя», «кухня погоди», основне джерело кисню та багато чого ще. При цьому Світовий океан залишається найбільшою загадкою нашої планети.

IV.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ I НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Назвіть особливості нагрівання та охолодження водної маси порівняно з суходолом.

♦ Пригадайте фільми про занурення на глибини океану. Які особливості конструкції повинні мати підводні технічні засоби занурення (човни, платформи, батискафи тощо)? Чому?

♦ В яких одиницях вимірюють солоність вводи?

♦ Назвіть чотири основних види рухів води в Світовому океані? Чим вони обумовлені?

♦ Чим відрізняється холодна течія від теплої?

♦ Виконайте схему розподілу поясів тиску і постійних вітрів на Землі.

♦ Поясніть світовий кругообіг води.

V. ПОВТОРЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ

1.   Температура води

Середня температура всієї океанської води —1-4 °С. 2/3 сонячного тепла, що надходить на планету, виявляється на поверхні океану. Воно витрачається на випаровування, на прогрівання поверхневого шару (до 300 м), прогрівання повітря. Вода Світового океану є акумулятором тепла на Землі. Середня температура поверхневих вод близько + 17°С, Тихого  +19 °С, Індійського +17°С, Атлантичного — +16,5°С, Північного Льодовитого — +1°С. Морська вода замерзає за температури близько -2 °С. Води Північної півкулі тепліші на 3 °С, ніж Південної. Амплітуда добових температур близько 1 °С, річних — близько 10 °С (у помірних широтах).

Температура поверхневих вод зональна, з глибиною понад 300 м вона залишається сталою (+2-0 °С).

Зональність порушує сусідство суходолу (влітку тепліша, а взимку холодніша ніж у центральних районах океанів) та течії. Максимальні температури — у морях та затоках тропічних широт.

2.   Солоність вод

Солі надходять з надр та суходолу. Середня солоність Світового океану — 35 %о. Солоність поверхневого шару залежить від співвідношення опадів та випаровування, морських течій, притоку прісних річкових вод, утворення та танення криги.

Найбільша солоність вод у тропічних широтах, найменша — у полярних.

                VI.       ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Водні маси

Аналогічно повітряним масам поверхневі води океану поділяють на водні маси.

•    Екваторіальні — 27-28°С, 33-35 ‰(значна кількість опадів).

•    Тропічні — 20-25 °С (на заході океанів) — 15-20 °С (на сході), 37-38‰ (значне випаровування, мало опадів).

•    Помірні — 10~0°С (рівномірно у Південній півкулі, у Північній — у західних узбереж тепліше, ніж у східних), близько 35‰.

•    Полярні — 0-2°С, до 33 ‰(кількість опадів перевищує випаровування), ділянки вкриті кригою.

2. Закономірності поширення течій

Течії Мають закономірності утворення й напрямку. Вони загалом відповідають загальній схемі циркуляції повітряних мас.

. Робота зі схемою течій

У північній частині Індійського океану тропічний мусон породжує сезонну Сомалійську течію (єдина холодна течія від екватора).

Течії порушують зональність кліматичних показників: сприяють переносу тепла й вологи по широтах, обумовлюють клімат узбережних ділянок; перемішують води.

VII.                 ЗАКРШЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

За картами атласу простежте теплі й холодні течії Світового океану.

Випишіть найпотужніші з них. Зазначте основну причину утворення.

VIII.              ПІДСУМОК УРОКУ

IX.                     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте §___  .

Перегляньте на сайті «Географіка» http://geografica.net.ua/  матеріали відповідно даної теми. Зробіть коротку розповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 9

 

ТЕМА. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ IТИПИ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ Мета:

навчальна: повторити й закріпити поняття «тип клімату», «кліматичний пояс», узагальнити уявлення про розташування кліматичних поясів, особливості їх утворення, основні характеристики, сприяти формуванню вміння визначати кліматичні особливості будь-якої території, використовуючи кліматичні карти та знання про чинникиформування клімату; розвивальна: розвивати вміння аналізувати й систематизувати здобуті знання,

робити висновки й узагальнення,сприяти розумінню ролі географічних знань у повсякденному житті; виховна: виховувати повагу до людських знань, інтерес до природничих наук

відповідальність за природу Землі. 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта світу, карта кліматичних поясів, кліматичні карти. 

Опорні та базові поняття: клімат, кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Кожна найменша ділянка земної поверхні має свої погодні особливості. Учені-кліматологи систематизували величезну кількість даних і виявили певні закономірності загальних ознак кліматів. Це дозволило згрупувати їх у певні типи і навіть відобразити на картах. Тож пересічній людині для того, щоб уявити погодні умови тієї чи іншої місцевості планети, її природу, треба лише зрозуміти ці закономірності, а не аналізувати безліч метеорологічних спостережень.

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ I НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Назвіть основні фактори формування клімату.

♦ Назвіть основні показники клімату.

♦ Що називається повітряною масою?

♦ Назвіть основні повітряні маси та їхні характеристики.

♦ Які наслідки має орбітальне обертання Землі в поєднанні з нахилом земної  вісі?

IV.ПОВТОРЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ

1.    Формування кліматичних поясів

Залежно від умов формування та основних показників виділяють різні типи клімату. За виключенням гірських районів кліматичні показники закономірно змінюються з широтою — від екватора до полюсів, тому й типи клімату утворюють своєрідні смуги на земній поверхні. За однорідністю кліматичних показників їх об'єднали у кліматичні пояси. «Носіями» кліматичних показників є повітряні маси, тому кліматичні пояси виділяють залежно від типу панівної повітряної маси: постійні (7) та перехідні (6 субпоясів). Основні пояси формуються під впливом повітряних мас одного типу, перехідні — сезонної. зміни двох сусідніх основних повітряних мас, внаслідок зміни надходження сонячної радіації за сезонами. Межі поясів проведені по основних кліматичних фронтах.

2.    Типи кліматичних поясів

Екваторіальний пояс. Низький тиск — потужні висхідні токи повітря - утворюються хмари — щоденно випадають дощі (= 2000 мм за рік). 90 ^̊ або

близький до нього кут стояння сонця протягом року — температури (+25 °С) сталі протягом доби і року.

Тропічні пояси. Високий тиск — низхідні потоки повітря — мала хмарність — дуже-мало опадів. Досить великий кут падіння сонячних променів та відсутність хмар — високі температури вдень (+35°С влітку, +20 °С взимку) та різке зниження вночі.

Помірні Пояси. Низький тиск — висхідні токи повітря посилені в теплу пору року - утворення хмарності — опади. Добре виражені пори року —значна амплітуда коливань температури протягом року. Для всіх показників існують суттєві коливання залежно від географічного положення (приморські чи континентальні умови).

Полярні пояси. Високий тиск - низхідні потоки повітря - мала хмарність - дуже мало опадів. Малий кут падіння сонячних променів, або повна відсутність освітлення — від'ємні температури.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Кліматичні області

■ Господарювання континентальних чи морських повітряних мас, вплив морських течій, формування мусонної циркуляції обумовлює виділення кліматичних областей (дві або чотири) у межах кількох кліматичних поясів.

♦ У тропічному поясі — області пустельного (закриті горами внутрішні райони та західні узбережжя) й вологого кліматів (східні узбережжя та внутрішні райони під впливом вологого пасату).

♦ У субтропічному поясі — континентального (внутрішні райони), середземноморського (західні узбережжя), мусонного (східні узбережжя з активною мусонною циркуляцією), з рівномірним зволоженням (східні, південні окраїни материків, де тропічні морські маси ЗМІНЮЮТЬСЯ помірними морськими).

♦ У помірному — морському (західні частини), помірно континентальному (внутрішні райони з послабленим впливом західного переносу), континентальному (внутрішні райони Пн. Америки та Євразії). мусонному (східні узбережжя з активною мусонною циркуляцією. Клімат у горах змінюється з висотою, аналогічно широтній  зональності.

V.                           ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Назвіть основні і перехідні кліматичні пояси від екватору до полюсів.

♦ Опишіть одну з кліматичних областей, користуючись кліматичними картами.  

♦ Поясніть кліматичні відмінності півостровів  Каліфорнія та Флорида.

♦ У якому кліматі розташована територія України?

VI.                       ПІДСУМОК УРОКУ

VII.                   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

          ■ Опрацюйте §___      .

■ Підготуйте виступи за дослідженням «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки» (індивідуальне завдання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 10

 

ТЕМА. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ. ШИРОТНА ЗОНАЛЬНІСТЬ І ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ.

 

Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання про природні комплекси, географічну оболонку та її закономірності; продовжити формування умінь та навичок працювати з тематичними картами атласу з метою встановлення та пояснення головних географічних закономірностей; розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань, аналітичне мислення; сприяти формуванню ціннісного ставлення до природи.

Обладнання: карта «Географічні пояси та природні зони світу», атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть знаходити та показувати на карті природні зони, пояснювати закономірності розміщення природних комплексів на материках і в океанах.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Перевірка домашнього завдання

Характеристику типу клімату своєї місцевості.

Прийом «Бліцопитування»

Що таке природний комплекс? Наведіть приклади природних компонентів, які утворюють природний комплекс.

Який природний комплекс на Землі є найбільшим?

Назвіть найбільші природні комплекси в межах географічної оболонки.

 

                        ІІІ.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Розгляньмо карту «Географічні пояси та природні зони світу».Чи не нагадує вона різнокольоровий візерунок? Окремі шматочки —природні зони, які разом утворюють витягнуті смуги — географічні пояси, а які географічну оболонку. Якщо вилучити будь-якучастинку, вся її цілісність спотвориться. Такі ж правила існуютьі в природі. Кожен природний компонент має своє місце у природному комплексі та відіграє певну роль. Певний набір та особливостірозташування природних комплексів властиві кожному з материківта океанів Землі.

Вивчення природних взаємозв’язків має винятково важливе значення для оцінки різних процесів і здійснення географічних прогнозів, пов’язаних із виявленням можливих наслідків господарськоїдіяльності людини, а також для розуміння кожною людиною необхідності дбайливого ставлення до природи.

Отже, сьогодні на уроці ми пригадаємо головні властивості географічної оболонки та, спираючись на ці знання, визначимо закономірності поширення природних комплексів на материках та в океанах за тематичними картами атласу.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Формування поняття про природно-територіальні комплекси

Робота з мультимедійною презентацію

У 6 класі ви розглядали поняття природного комплексу як сполучення компонентів природи, які взаємодіють між собою й утворюють єдину систему. Також вам відомо, що всі компоненти природного комплексу тісно пов’язані між собою, у разі зміни одного компоненту природного комплексу змінюється весь природний комплекс.

Найбільший природний комплекс Землі — географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси.

Внаслідок тривалої взаємодії на материках та в океанах сформувалися різні за розмірами ділянки з певною однорідністю рельєфу,клімату, рослинного і тваринного світу, ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК).

Синонімом ПТК є поняття ландшафт (від нім. — загальний вигляд місцевості) як порівняно однорідної ділянки географічної оболонки.

У минулі геологічні епохи, коли іншими були кліматичні умови материків, співвідношення суходолу та океану, іншими були й ландшафти материків.

У наші часи активним чинником, що змінює ландшафти, є господарська діяльність людей, що спричиняє перетворення природних ландшафтів на природно-антропогенні.

Висновок 1. Природно-територіальний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему.

 

2. Природна зональність

Зональність є однією з головних закономірностей географічної оболонки.

Широтна (горизонтальна) зональність — це закономірна зміна природних компонентів та природних комплексів від екватора до полюсів. Вона зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі. Найбільше широтна зональність проявляється в межах великих рівнин. Там чітко простежуються зональні природні комплекси — географічні пояси та природні зони.

Географічні пояси — найбільші широтні зональні підрозділи географічної оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясами і мають одні й ті самі назви.

Природні зони — великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування природних зон на суходолі обумовлено насамперед типом клімату, а назва — характером рослинності. У Світовому океані також існують природні зони,але таких яскраво виражених розбіжностей, як на материках,у них немає.

Вертикальна поясність — закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою: зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів. У

Світовому океані також є своєрідна вертикальна поясність — зміна властивостей водних мас із глибиною та,відповідно, й органічного світу.

 

3. Закономірності розташування природних зон на Землі

                       Робота     з    картами     «Географічні     пояси     та     природні     зони

світу»,«Кліматичні пояси Землі», мультимедійною презентацією

Завдання. Простежте зміну природних зон уздовж меридіану20° сх. д. з півночі на південь.

Висновок 2. Зміна природних зон на рівнинах пояснюється зміною кліматичних умов з географічною широтою.

Аналіз схеми вертикальної поясності в горах в підручнику

(мультимедійній презентації)

Завдання. Простежте зміну природних зон з висотою. Поясніть причини формування вертикальної поясності в горах.

Висновок 3. Формування вертикальних поясів у горах обумовлено зміною кліматичних умов з висотою. Кількість висотних поясів залежить від висоти гір і їхнього місця розташування.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Виявіть закономірності поширення природних зон по материках Землі. Результати занесіть у таблицю.

Назва природної зони	Материк, географічний пояс
Наприклад: вологі екваторіальні ліси	Південна Америка (ЕП), Африка (ЕП), Євразія (ЕП)

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Проблемне питання»

Чому важливо знати та досліджувати особливості ландшафтів материків?

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати § ___ підручника.

2.      Повторити параграфи § _____, підготуватися до підсумкової письмової    роботи.

3.      За бажанням: дослідити, як змінилися природні комплекси вашої місцевості під впливом діяльності людини.

 

 

 

 

 

 

УР0К 11

 

ТЕМА. ПІДСУМКОВИЙ УРОК 3 РОЗДІЛУ «ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ IОКЕАНІВ» Мета:

навчальна: перевірити рівень знань і практичних умінь та навичок учнів за наведеною темою; удосконалити у процесі виконання роботи навички узагальнення, систематизації, аналізу здобутих знань; 

розвивальна: розвивати уважність, зосередженість, аналітичні здібності, географічне мислення, пам'ять, увагу; 

виховна: виховувати самостійність, почуття відповідальності, впевненості у своїх знаннях. 

Тип уроку: контролю, коригування та оцінювання знань, вмінь, навичок.

Хід уроку

I.                             ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

За активної участі учнів урок можна провести у вигляді презентації та аналізу дослідження «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки».

II.                         МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ми повторили знання, здобуті ще минулого року, про загальні природні особливості та закономірності на нашій планеті. Ви стали дорослішими, тож ви, певне, легше розумієте, наскільки закономірно відбувається усе в природі. Перевіримо, наскільки збагатилися ваші можливості пізнавати Землю.

III.                      ПЕРЕВІРКАЗНАНЬ

Варіант 1

Перший рівень (3 бали)

1.В основі сучасних материків лежать давні, відносно стійкі ділянки земної кори …………..

2.Середня температура екваторіальних водних мас становитиме:

 ............................................................................................................................ а)10

-0°С б)27-28°С  в)15-25°С г)0--2°С.

3.Площа океану становить близько _____%.

4.День сонцестояння буває:

а) 22 грудня та 21 березня;   в) 21 березня та 23 вересня;

б) 22 червня та 22 грудня;   г) 22 червня та 23 вересня.

5.У субекваторіальному географічному поясі розташована природна зона: а) степів; б) тайги;   в) саван та рідколісь.

6.Головними чинниками утворення природної зони є:

а) співвідношення тепла й вологи;   б) рельєф місцевості;

в) тип рослинності й тваринного світу,

Другий рівень (3 бали) 1.    Оберіть правильні твердження:

а) субтропічний кліматичний пояс є перехідним і влітку тут панує екваторіальна повітряна маса;

б) помірний пояс є перехідним і тільки взимку тут панує помірна повітряна маса, а влітку тропічна;

в) антарктичний кліматичний пояс є основним, тут панує континентальна антарктична повітряна маса.

2.                        Назвіть епохи горотворення та розташуйте їх у порядку від найдавнішої до сучасної.

3.                        Установіть відповідність між видом обертання Землі у просторі та його наслідками.

1 Добове (навколо вісі) обертання   А утворення мусонів  2 Річне (орбітальне) обертання       Б виділення днів рівнодення

В усі тіла, що рухаються, відхиляються

від початкового напрямку в Південній півкулі ліворуч 

 Г екваторіальний радіус Землі більший за полярний

Третій рівень (3 бали)

1.     Виконайте схему глобальної циркуляції повітряних мас. Чим вона обумовлена?

2.     Які форми рельєфу відповідають складчастям? Яка різниця в зовнішньому вигляді молодих і давніх складчастей?   

Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

1.Спрогнозуйте, які зміни могли б відбутися на Землі, якщо вісь її обертання не мала б нахилу до площини орбіти, або Земля не оберталась навколо своєї вісі.

2.Тропічний пояс у океані за аналогією з суходолом називають пустелею. Відшукайте цю аналогію та поясніть бідність життя в цих водах.

3.Охарактеризуйте, наводячи конкретні приклади, позитивний та негативний вплив на географічну оболонку діяльності людини. Запропонуйте шляхи розв'язання цієї проблеми.

Варіант2

Перший рівень (3 бали)

1. У тектонічній будові горам відповідають _______ .

2. Середня солоність тропічних водних мас становить:

а) 33-35 %о;   б) до 33 %о;   в) близько 35 %о; г) 37-38 %о.

3. Площа суходолу становить близько ______%.

4. День рівнодення буває:

а) 22 грудня та 21 березня; в) 21 березня та 23 вересня;

б) 22 червня та  22 грудня; г) 22 червня та 23 вересня.

5. У тропічному географічному поясі розташована природна зона: а) напівпустель; б) тайги; в) вологих екваторіальних лісів.

6. Головними чинниками утворення висотних поясів є:

а) співвідношення тепла й вологи; б) рельєф місцевості;

в) тип рослинності й тваринного світу.

Другий рівень (3 бали)

1.Оберіть правильні твердження:

а) тропічний кліматичний пояс є основним і влітку тут панує тропічна повітряна маса;

б) субарктичний пояс є перехідним і тільки влітку тут панує помірна повітряна маса; -

в) арктичний кліматичний пояс є основним тут панує континентальна антарктична повітряна маса;

2.Назвіть геологічні епохи та розташуйте їх у порядку від найдавнішої до сучасної.

3.Установіть відповідність між видом обертання Землі у просторі та його наслідками.

      

1 Добове (навколо вісі) обертання      А утворення бризів

2 Річне (орбітальне) обертання Б пори року в нашій місцевості В усі тіла, що рухаються відхиляються від початковогонапрямку в Північній півкулі праворуч 

Г повторюваність припливів і відпливів

Третій рівень (3 бали)

1.     Виконайте схему закономірностей течій у Світовому океані. Чим вона обумовлена?

2.     Які форми рельєфу відповідають платформам? Якими зовнішніми ознаками відрізняються давні та молоді платформи? Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

1.Спрогнозуйте, які зміни могли б відбутися на Землі, якщо вісь її обертання не мала б нахилу до площини орбіти, або Земля не оберталась навколо своєї вісі.

2.Тропічний пояс у океані за аналогією з суходолом називають пустелею. Відшукайте цю аналогію та поясніть бідність життя у цих водах. .

3.Охарактеризуйте, наводячи конкретні приклади, позитивний та негативний вплив на географічну оболонку діяльності людини. Запропонуйте шляхи розв'язання цієї проблеми.

IV.   ПІДСУМОКУРОКУ

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

* Проаналізуйте виконання завдань контрольної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ ТЕМА 1. АФРИКА

Урок 12

 

ТЕМА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ

МАТЕРИКА. ПРАКТИЧНА РОБОТА №2. ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ КООРДИНАТ КРАЙНІХ ТОЧОК ТА ПРОТЯЖНОСТІ МАТЕРИКА З ПІВНОЧІ НА ПІВДЕНЬ ТА ІЗ ЗАХОДУ НА СХІД.

 

Мета: сформувати загальні уявлення про зміст та структуру розділу «Материки»; ознайомити з планами вивчення материків та їхнього географічного положення; сформувати первинні уміння визначати характерні ознаки географічного положення материка Африка, оцінювати їхній вплив на ознаки природи; характеризувати основні етапи дослідження материка; розвивати в учнів самостійність, прагнення самостійно здобувати знання, вміння долати труднощі в навчанні; оцінювати правильність виконання завдань; сприяти формуванню пізнавального інтересу до розділу.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, атласи, підручники,шаблони Африки, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати характерні ознаки географічного положення та дослідників материка; знаходити та показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ Бліцопитування

1.                  Як називається курс географії, який ви вивчаєте в 7 класі?

2.                  Про які головні особливості природи материків ви дізналисяна попередніх уроках?

Прийом «Картографічна розминка» Учитель показує на карті материки та частини світу, учні називають їх.

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Приваблива мета»

На попередніх уроках ви дізналися про загальні особливостіприроди материків. Наступним етапом нашої роботи є дослідженняприроди, населення й господарства кожного з материків Землі. Длятого щоб проводити дослідження, потрібний план роботи. Ознайомтеся з ним, будь ласка.

Як ви гадаєте, чому послідовність пунктів плану саме така?

Варіанти відповідей учнів.

Першим материком, територією якого ми вирушимо в уявну подорож, є Африка.

Чому саме Африка? Можливо, тому, що це материк, про існування якого європейці знали дуже давно. Це континент найвищих на Землі температур та дивовижної природи. А можливо, тому, що й сьогодні цей материк приховує багато нерозкритих таємниць.

Комусь з вас у майбутньому випаде нагода зробити там відкриття.

Але й сьогодні та на наступних уроках теми вас також чекають цікаві подорожі у своєрідний та неповторний світ африканської природи.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Виникнення назви материка

Прийом «2–4 — всі разом»

Спочатку учні обговорюють варіанти відповіді в парах, потім у четвірках, обирають лише один варіант та оголошують його.

 

2.Ознайомлення з планом характеристики географічного положення

Африки

Прийом «Проблемне питання»

Чому знання географічного положення об’єкту є дуже важливим для його подальшого вивчення?

Висновок 1. Дуже важливим є не лише опанувати всі складові географічного положення, а й зрозуміти, які ознаки природи материка вони визначають.

 

3.Характеристика географічного положення материка

Робота з фізичною картою Африки, планом, мультимедійною презентацією. Під час складання характеристики учні позначають географічну номенклатуру на шаблонах Африки в зошитах.

План характеристики	Складові географічного положення
Площа	30,3 млн км2 з островами (II місце у світі)
Розташування щодо екватора, нульового меридіана, тропіків,півкуль	Африку перетинає екватор та 0° меридіан,завдяки чому материк розташований водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній,Південній, Західній і Східній. Більша частина території континенту розміщена між двома тропіками, тому значна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі
Крайні точки	Практична робота 2 (визначення географічних координат крайніх точок) Північна — мис Рас — Енгела (37° пн. ш.;10° сх. д.),південна — мис Агульяс (Ігольний, 35° пд. ш.;20° сх. д.), західна-мис Альмаді (15° пн. ш. 18° зх. д.),східна —
	мис Рас-Гафун (10° пн. ш.; 51° сх. д.)
Протяжність материкау градусах і кілометрахіз півночі на південь,із заходу на схід	Робота в групах (продовження П. р. 2) 1)                за меридіаном 20° сх. д.: 35° + 32° = 67° 67 х111,3 = 7 457 км, 2)                за північним тропіком: 16° + 37° = 53° 53° х102,5 = 5432,5 км, 3)                за південним тропіком: 35° – 15°= 20° 20° х102, 5 = 2050 км
Океани й моря, щоомивають материк,особливості береговоїлінії	Африка омивається водами двох океанів та їхморями: із заходу і півночі — Атлантичнимокеаном, зі сходу і півдня — Індійськимокеаном; з півночі — Середземним морем, з північного сходу — Червоним морем. Береговалінія порізана слабо. Найбільша затока —Гвінейська, найбільший острів — Мадагаскар(материкове походження). Він відокремленийвід материка Мозамбікською протокою. Вулканічне походження мають острови Мадейра,Зеленого мису, Канарські, Коморські
Найближчі за розташуванням материкита шляхи сполученняз ними	Африка наближена до Євразії, з якою сполучена Суецьким перешийком, через якийпобудований Суецький канал. Червоним моремта Баб-ельМандебською протокою Африкавідділена від Азії. Від Європи Африку відокремлюють Середземне море й Ґібралтарськапротока

Висновок 2. Африка має унікальне географічне положення: вонамайже посередині перетинається екватором, лежить у всіх чотирьохпівкулях Землі. Більша частина Африки розташована в спекотномутепловому поясі, який визначає особливості її природних умов.

 

4. Дослідження та освоєння Африки

Пригадайте, хто з мореплавців здійснював плавання уздовж берегів Африки.

Виступи учнів, які мали випереджальне завдання, з повідомленнямипро дослідників Африки.

Висновок 3. Незважаючи на наближеність Африки до Євразії, їївнутрішні райони тривалий час залишалися недослідженими.

Знач ний внесок у дослідження материка внесли англійські вченіД. Лівінґстон, Г. Стенлі, Є. Ковалевський.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Гра «Вірю — не вірю»

1.      Чи вірите ви, що Африка — найбільший за розмірами материксвіту?

2.      Чи вірите ви, що єгипетські фараони були організаторами перших досліджень Африки?

3.      Чи вірите ви, що вивчення внутрішніх територій Африки почалося вже в XV ст.?

4.      Чи вірите ви, що Африка наближена до Америки?

5.      Чи     вірите         ви,     що     велика         частина       Африки      розташована        у

Східнійпівкулі?

6.      Чи вірите ви, що з півночі Африка омивається водами Середземного моря?

7.      Чи вірите ви, що довжина Африки із заходу на схід за екваторомстановить близько 1000 км?

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Мікрофон»

Що нового ви дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці? Якізавдання викликали утруднення?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.   Опрацювати § ___ підручника.

2.   Повторити поняття літосферна плита, платформа, плита, щит.

3.   Практична робота №3: позначити на контурній карті географічні назви об’єктів, що визначені на уроці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 13

ТЕМА. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3. ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЗВ ОСНОВНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ АФРИКИ.

 

Мета:актуалізувати знання про закономірності розміщення основних форм рельєфу та родовищ корисних копалин; сформувати знання про особливості тектонічної будови, розміщення основних форм рельєфу та корисних копалин на материку; продовжити вдосконалення практичних умінь та навичок роботи з картами атласу; розвивати вміння працювати з картами атласу, зіставляти, порівнювати їх; виконувати тестові завдання, здійснювати самоперевірку та корекцію знань; формувати позитивне ставлення до навчальної діяльності, зміцнюватибажання самостійно досягти успіху в навчанні.

Обладнання: фізична карта Африки, тектонічна карта Африки, атласи, підручники, шаблони Африки, контурні карти, комп’ютер, мультимедійнийпроектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати, показувати та позначати накарті основні форми рельєфу Африки; пояснювати зв’язки між тектонічною будовою, рельєфом і корисними копалинами материка; характеризувати розміщення корисних копалин.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель (або один з учнів) ставить запитання за картою, показуючи географічні об’єкти, що характеризують географічне положення Африки.

Прийом «Бліцопитування»

У чому полягає особливість географічного положення Африки?

Назвіть і покажіть на карті крайні точки Африки.

Які океани і моря омивають береги Африки?

Які висновки про загальні ознаки природи Африки ви можете зробити, маючи знання про її географічне положення?

Які етапи у вивченні і дослідженні Африки можна виділити?

Який взаємозв’язок існує між будовою земної кори й основними формами рельєфу? Під дією яких чинників формуються різноманітні форми рельєфу?

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Відповідно до плану вивчення материка наступним етапом нашої роботи є дослідження особливостей тектонічної будови, рельєфута корисних копалин материка.

Поміркуйте, чому ці три напрями досліджень поєднані разом.

Варіанти відповідей учнів.

Справді, саме від будови земної кори, історії її формування протягом геологічного розвитку Землі залежить розміщення  основних форм рельєфу та корисних копалин. Сьогодні на уроці вам потрібно встановити та з’ясувати, як названа географічна закономірність відображена в Африці. Для цього вам стануть у пригоді вміння працювати з тематичними картами атласу.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Установлення особливостей геологічної будови материка

Робота з картою «Тектонічна карта Африки»,мультимедійною презентацією

Завдання. За тектонічною картою Африки установіть, які структурні елементи земної кори становлять основу материка, їх геологічний вік.

В основі африканського континенту лежить Африкано – Аравійська платформа, яка в далекому минулому була частиною давнього материка Гондвана. Вік гірських порід, що становлять її кристалічний фундамент, сягає понад 2–3 млрд. років. Активізація внутрішніх процесів Землі в мезозої спричинила розкол Гондвани й рухи окремих ділянок платформи. Окремі частини платформи підіймалися, утворюючі високі плоскогір’я, другі — навпаки, опускалися, в результаті чого виникали крупні котловини, де накопичувалися осадові континентальні та морські гірські породи. Рухи земної кори, які супроводжувалися численними землетрусами й виверженнями вулканів, стали причиною утворення найбільшого на суходолі розламу земної кори — Східно-африканського.

На північно-західній і південній окраїнах материка розташовані складчасті структури. На них припадає близько 4 % площі Африки.

Висновок 1. В основі Африки лежить давня платформа. Це дає підстави зробити попередній висновок про переважання в Африці рівнинних форм рельєфу. 

2. Установлення закономірностей розташування основних форм рельєфу

Завдання. Зіставте тектонічну і фізичну карти Африки та установіть закономірності розташування основних форм рельєфу материка.

Вході роботи учні позначають у зошитах на шаблоні Африки географічну номенклатуру рельєфу материка (гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан: Кіліманджаро; нагір’я: Ефіопське; плоскогір’я: Східноафриканське).

Більша частина Африки зайнята височинами, плоскогір’ями танагір’ями, місцями перерізаними долинами річок. Материк височіє, ніби високий стіл, над водами океанів. На окраїнах материка піднімаються гірські хребти, на узбережжях океанів розташовані невеликі низовини.

Найвищі масиви — Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я — розташовані у східній частині Африки. Їхнє утворення пов’язане з деформаціями земної кори в зоні розламів. Розлами супроводжувалися вулканічною діяльністю, тому на Східноафриканському плоскогір’ї та Ефіопському нагір’ї є великі ділянки лавових плато та великі вулканічні масиви.

Плато — плоска піднята рівнина зі слабко розчленованою поверхнею, відділена від сусідніх рівнинних просторів добре вираженими крутими схилами.

Із розламами пов’язане утворення найвищих гір Африки — Кіліманджаро, Кенії та Рувензорі. Вони розташовані поблизу екватора й піднімаються понад 5000 м над рівнем моря. Кіліманджаро(5895 м) — згаслий вулкан та найвища вершина Африки. Найменшу висоту над рівнем моря має рівень озера Ассаль (-155 м),що розташоване в межах прибережної низовини Червоного моря.

На північному заході в області альпійської складчастості сформувалися гори Атлас. Уздовж південного та південно-східного узбережжя материка тягнуться невисокі Капські та Драконові гори.

Висновок 2. В Африці переважать височини та плоскогір’я. Особливості будови поверхні Африки пов’язані з його геологічною будовою.

 

3. Корисні копалини

Робота в групах

Завдання. Зіставте фізичну та тектонічну карти Африки та установіть закономірності залягання корисних копалин на материку. Результати занесіть у таблицю.

		Групи корисних копалин
	Паливні	Рудні	Нерудні
Найбільш поширені види корисних копалин	Нафта, природний газ	Мідні, уранові,кобальтові, марганцеві, залізні руди;золото, платина	Фосфорити,слюда, азбест,графіт, алмази
Райони поширення	Північна частина, узбережжя та        шельф Ґвінейської затоки	Східна та Південна Африка, Атлаські гори	Фосфорити — на півночі, алмази — західна та південна Африка
Зв’язок з геологічною будовою	В осадовому чохлі платформи	У кристалічному фундаменті платформи та магматичних породах в зоні розламів,складчастої області	Фосфорити — осадовий чохол платформи, алмази — в магматичних породах

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Експрес-тест», «Самоперевірка» 1. Найвищою відміткою материка Африка є гора: А Кенія;Б Тубкаль;В Кіліманджаро;Г Рувензорі.

2.   В альпійську епоху горотворення сформувалися гори:

А Атлас;Б Капські;В Драконові;Г Ахаггар.

3.   У магматичних породах у межах Східноафриканських розламів сформувалися багаті родовища:

А мідних руд;Б фосфоритів;В нафти;Г кам’яного вугілля

4.   Укажіть форму рельєфу, у межах якої є найвищі вершини Африки: А Ефіопське нагір’я;Б Атлаські гори;В Східноафриканське плоскогір’я; Г нагір’я Тібесті.

5.   У південній та західній Африці видобувають коштовний мінерал — А рубін;Б алмаз;В смарагд;Г опал. Робота в парах

Прийом «Картографічна розминка»

Учні ставлять один одному по черзі питання про розташування основних форм рельєфу Африки.

Прийом «Проблемне питання»

Чому найвища вершина материка — вулкан Кіліманджаро — розташований на платформі, а не в складчастій області, як зазвичай розташовані вулкани?

Робота в групах

Прийом «Творча лабораторія»

Складіть прогноз: що станеться з Африкано – Аравійською платформою та материком Африка, якщо процеси розсування, що тривають у зоні розламів Східної Африки,посилюватимуться.

Практична робота №3 (продовження): нанести на контурну картуосновні форми рельєфу Африки, що були зазначені на уроці.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель допомагає учням зробити висновок за допомогою питань.

1.      Яка тектонічна структура лежить в основі більшої частини материка Африка?

2.      Чим пояснити те, що серед форм рельєфу Африки переважаютьвисочини та плоскогір’я?

3.      Чим пояснити формування в надрах Африки значних та різноманітних родовищ корисних копалин?

4.      Які етапи уроку для вас були найбільш цікавими? Які завданнябули складними?

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати § ____ підручника.

2.                  За картами визначте, які африканські країни відіграють значну роль на ринку торгівлі нафтою, золотом, алмазами. 3. Групам. Підготовити міні-доповіді про кліматичні пояси.

 

 

 

 

 

 

 

 

УР0К 14

ТЕМА. ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ АФРИКИ Мета:

навчальна:сформувати уявлення про основні кліматичні характеристики материка, систематизувати особливостій закономірності впливу основних кліматотвірних чинників на прикладі клімату Африки, навчити аналізуватикліматодіаграми, удосконалювати навички роботи з кліматичними картами;

розвивальна:розвивати аналітичне мислення, уміння робити висновки, працювати з додатковими джерелами інформації; 

виховна:виховувати повагу до знань, допитливість, толерантне ставлення до людей інших рас. 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, кліматодіаграми, фізична карта Африки, кліматична карта Африки. 

Опорні та базові поняття: клімат, кліматотвірні чинники, пасат, пояси освітленості, тиску, хмарності, холодна течія,кліматодіарама, ізотерма. Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАНЙЯ

               Завдання.    Погодьтесь    або    спростуйте    твердження.

Надайте короткий коментар вашої думки.

♦ В Африці переважають рівнини з висотами від 200 м до 500 м. (Ні)

♦ «Низькою» називають Північну і Західну Африку. (Так)

♦ Западина Калахарі утворилася на щиті. (Ні)

♦ У Східній Африці є найбільший на суходолі розлом земної кори, який простягається від узбережжя Червоного моря до гирла річки Замбезі. (Так)

♦ Капські і Драконові гори за своїм віком е давніми. (Так)

♦ Найвища вершина материка вулкан Кіліманджаро розташований у Західній Африці. (Ні)

♦ Висока Африка складається з складчасто - брилових і брилових гір, плоскогір'їв та нагір'їв. (Так)

♦ В Африці відсутні території, що зазнали горотворення в кайнозойську еру. (Ні)

♦ Африка є світовим лідером за запасами й видобутком алмазів, золота. (Так)

♦ Африканські країни є серед світових лідерів з видобутку й продажу бокситів, нафти, урану. (Так)

III.                      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Африка — найжаркіший материк. Тут розташована найбільша пустеля світу. Ці твердження загальновідомі. А все могло би бути зовсім інакше. Якщо б Африка була з усіх боків оточена водами океанів, ми говорили б про неї як найвологіший материк світу. Як саме сусідка Євразія «висушила» Африку, ми зрозуміємо сьогодні.

IV.                       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ I НАВИЧОК

УЧНІВ

Нарисуйте схеми розташування поясів освітленості, тиску, хмарності, схему

постійних вітрів над територією Африки.

V.                          ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Температури

Більша частина Африки лежить між тропіками —великий кут падіння сонячних променів —значне прогрівання території —високі температури протягом року.

Завдання.    За      кліматичною        картою       визначте     середні       температури найхолоднішого й найтеплішого місяців материка в екваторіальних, тропічних широтах та на крайніх південних і північних частинах. Зробіть висновок.

Пояс хмарності над екватором —зниження середньодобової температури,

незначна амплітуда добових температур.

Відсутність хмар над тропіками - підвищення середньо добових температур, максимальна амплітуда добових температур.

Більша площа материка у тропіках північної півкулі — вищі температури літа.

Підвищення рельєфу — відхилення ізотерм, утворення замкнутих, менші

амплітуди температур.

                  Рекорд: м. Ель - Азізія(Лівія)  - 58°С.                            

2. Опади

Утворення поясів тиску –  екваторіальні широти — велика кількість опадів цілий рік (понад 1000 мм), тропіки — незначна кількість (близько 200 мм). Перехідні зони між екваторіальними й тропічними широтами, тропічними й помірними — сезонність опадів (сухий і вологий сезони).

Течії або посилюють широтну закономірність розподілу опадів (узбережжя Ґвінейської затоки — збільшення опадів, західна частина Сахари та пустеля Наміб — майже відсутність опадів), або порушують її (мінімальна кількість опадів на східному узбережжі в екваторіальних широтах, значна кількість опадів східного узбережжя у тропічних широтах Південної півкулі).

Переважання пасатної циркуляції —>пасат з Індійського океану приносить

вологу, пасат з Євразії приносить сухе континентальне повітря.

Підвищення рельєфу сприяє утворенню орографічних опадів.

3. Кліматодіаграми (демонстрування різних типів)

Особливий вид відтворення кліматичної інформації. За місяцями відображує температури січня і липня (графіки) та кількість опадів. (стовпчаста діаграма). Дають можливість визначити тип клімату місця, у якому кліматичному поясі, у Південній чи Північній півкулі розташоване.

VI.                   ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Як темна шкіра, товсті губи, широкі ніздрі і хвилясте пухнасте волосея представників негроїдної раси пов'язані з кліматичними особливостями

                  Африки?                                     , .

♦ Чому в пустелі Наміб опадів менше, ніж у найсухіших районах Сахари?

♦ Які схили Драконових гір отримують більше опадів?

♦ Поясніть різницю зволоження західного і східного узбережжя Африки на 10° пн. ш.

♦ Чому в Сахарі і Атлаських горах уночі «вибухає». (тріскається) каміння?

VII.               ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VIII.           ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте §____.

■ Оберіть район Африки для автономної подорожі, складіть список з 20 найнеобхідніших речей для неї.

■ Розпочніть дослідження «Наслідки зміни природи Африки».    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 15

 

ТЕМА. КЛІМАТИЧН! ПОЯСИ IТИПИ КЛІМАТУ АФРИКИ. ПРАКТИЧНА

РОБОТА 4. ВИЗНА-ЧЕННЯ ТИПІВ КЛІМАТУ АФРИКИ ЗА КЛІМАТИЧНИМИ ДІАГРАМАМИ

Мета:

навчальна: поглибити та розширити поняття «тип клімату», «кліматичний пояс», сформувати уявлення про розташування  кліматичних поясів та особливості їх утворення на материку, ознайомити з основними характеристиками кліматичних поясів та причинами їх утворення, формувати навички аналізу кліматодіаграм; 

розвивальна: розвивати вміння аналізувати й систематизувати здобуті знання,

робити висновки й узагальнення,удосконалювати навички роботи з кліматичними картами, сприяти розумінню ролі географічних знань у повсякденному житті;  виховна:виховувати інтерес до метеорології, відповідальне ставлення до природи. 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. 

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта світу, карта кліматичних поясів, кліматична карта Африки, кліматодіаграми.

Опорні та базові поняття: клімат, кліматичний пояс, основний пояс» перехідний пояс. 

Географічна номенклатура: пустелі: Сахара, Наміб.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАІДІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Герой грецького міфу Прометей викрав у богів вогонь для людей як необхідну життєдайну силу. У схожій кенійській легенді юнак Масай переміг богіві приніс людям іншу найнеобхіднішу небесну цінність — воду. А ось у пігмеїв, що мешкають в екваторіальній Африці, така легенда напевне викликала б здивування. Навіщо викрадати воду, адже для них її багато? А про які «блага» неба мріють інші народи Африки, ми зможемо здогадатися після сьогоднішнього уроку.

III.

 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ 1 НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Назвіть основні типи повітряних мас на Землі. Які з них панують над Аф-рикою, а які тут ніколи не зустрічаються?

♦ Назвіть основні і перехідні кліматичні Пояси від екватора до полюсів.

♦ Чому утворюються перехідні кліматйчні пояси?

♦ Які показникй відображують на кліматодіаграмах? У який спосіб?

♦ Чи можна припустити, що кліматйчні пояси в Африці будуть розташовані абсолютно симетрично (наче дзеркальне відображення) відносно'екватора? Які фактори цьому заважають?

♦ Чи варто під час подорожі в Африку брати із собою теплі речі?

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.                 Екваторіальний пояс

Займає басейн Конґо та узбережжя Ґвінейської затоки. Вирізняється постійністю погоди: протягом року високі температури, зранку ясно, після полудня опади у вигляді зливи з грозами. За кілька годин знову ясно і спокійно. Максимум опадів у весняні й осінні (умовно) місяці, пов'язані з переходом Сонцем точки зеніту над екватором.

2.                 Субекваторіальні пояси

До широт 15-20° господарюють почергово дві повітряні маси — сезони (сухий та вологий), залежно від зенітального положення Сонця — кількість вологи зменшується в напрямку до тропіків. Вологий сезон настає раптово. 3. Тропічні пояси

Добре виражені зміни сезонних температур. Мають суттєві відмінності в різних півкулях.

Північна півкуля. Найжаркіша й най'сухіша частина Африки —> утворення Сахари.

Високий тиск — відсутність хмар — незначна кількість опадів, температури вдень до 40 °С, вночі до заморозків. Потужні пасати —сильні місцеві вітри — піщані бурі. Господарює тропічна континентальна ПМ — тропічний пустельний клімат.

Південна півкуля Холодна Бенґальська течія — значне просування поясу до екватора —утворення прибережної пустелі Наміб.

Східні області під впливом морської тропічної ПМ  —  область вологого тропічного клімату з рівномірним зволоженням протягом року.

Бар'єр Драконових та Капських гір —утворення внутрішньої пустельної зони Калахарі.

4.             Субтропічні пояси

Зміна повітряних мас по сезонах — виражені сезони —волога й тепла (10-12 °С) зима, сухе жарке літо (26-28 °С) —область середземноморського субтропічного клімату.

На південному сході поясу Південної півкулі господарюють вологі повітряні маси — рівномірне зволоження протягом року, сезони виділяються за коливаннями температур.

5.             Господарська оцінка клімату Сприятливі температури для вирощування теплолюбних культур (кава, какао, фініки, бавовник тощо). На більшості території нестача прісної води. Великі площі пустель, клімат сприяє їх поширенню внаслідок господарської діяльності людини.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОМАТЕРІАЛУ

1. Завдання

♦ Якому кліматичному поясу відповідає «формула»: Рн↑, ЕПМ, Аt° = 0°С, до 3000 мм протягом року? Розшифруйте її.

♦ Куди варто брати парасольку в січні: на мис Голковий чи мис Рас-Енґела?

♦ Розгляньте фото мешканців Африки в типовому одязі. Поясніть відсутність як такої в пігмеїв, наявність теплої ковдри в берберів, пов'язки на обличчі в бедуїнів тощо.       

♦ Великий Сфінкс у Ґізі, біля Каїру, зроблений з нестійкого до руйнування вапняку. При цьому досить добре зберігся, незважаючи на свою кількатисячорічну історію. Які особливості клімату сприяли цьому?

♦ Спроектуйте особливості помешкання для кожного типу клімату кожного кліматичного поясу Африки. Умова: у вас під рукою тільки місцеві природні матеріали.

2. Виконання практичної роботи 4

VI.ПІДСУМОК УРОКУ

VII.ДОМАШН€ ЗАВДАННЯ

 

■ Опрацюйте § .

■ Підготуйте короткі повідомлення про водні об'єкти Африки: річки Конґо, Замбезі, озера Танґаньїка, Чад, водоспад Вікторія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №16

 

ТЕМА. ВОДИ СУХОДОЛУ. ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ.

 

Мета: сформувати загальні уявлення про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; продовжити формувати практичні вміння характеризувати компоненти природи материка за картами атласу; сприяти розумінню значення вод суходолу дляприроди материка та проблем водозабезпечення; розвивати вміння визначати способи дій у рамках запропонованих завдань; свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завданькомунікації; пробуджувати почуття причетності до вирішення проблем водопостачання на материку.

Обладнання: фізична карта Африки, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати складові вод суходолу Африки,показувати на карті річки, озера, водоспади; складати характеристикунайбільших річок Африки за картами атласу та текстом підручника; пояснювати зв’язок розподілу вод материка з кліматом та рельєфом.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

1.      Які компоненти природи Африки були вивчені на попередніхуроках?

2.      Які ще компоненти природи входять до складу природногокомплексу материка?

3.      Які води гідросфери належать до вод суходолу?

4.      Що називають річкою? Як річки розрізняють за характером течії, способами живлення?

5.      Що таке озеро? Які розрізняють озера за характером походження їхніх улоговин?

6.      Який зв’язок існує між кліматом території і розподілом поверхневих вод?

7.      До басейнів яких океанів належать річки та озера Африки? Покажіть на карті.

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Приваблива мета»

Знання про особливості рельєфу та клімату Африки допоможутьвам дослідити закономірності розміщення та особливості характерувнутрішніх вод материка. Вода в Африці — найцінніший ресурс,адже на материку багато посушливих територій, вода там дуже потрібна для зрошення полів та водопостачання. Розміщення давніхцивілізацій Африці (зокрема давньоєгипетська) пов’язане з водними об’єктами материка. Ви дізнаєтесь про головні річки та озера Африки, спробуєте розгадати загадки священної річки єгиптян — Нілу та озера Чад, що існує посеред безмежної пустелі, помилуєтесь величними красотами відомих у світі водоспадів, помандруєте порогами стрімких потоків.

 

IV.                   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальна характеристика внутрішніх вод Африки

Робота з фізичною картою Африки

Завдання. За картами атласу установіть особливості розміщення внутрішніх вод Африки:

до яких басейнів стоку належать; в якій частині спостерігається найгустіша мережа поверхневих вод; які райони найменш забезпечені водними ресурсами? чим пояснюється нерівномірний розподіл вод материка?

Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного та Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку. Найбільш густа річкова мережа, багато боліт в екваторіальному і субекваторіальному кліматичному поясах, де найбільша кількість опадів. Тропічні широти — пустелі Сахара, Наміб і Калахарі, де опадів дуже мало, а випаровуваність через високі температури велика,— дуже бідні водами. Близько 1/3 усієї площі материка займають області внутрішнього стоку. Льодовики в Африці розташовані поблизу екватора на найвищих вершинах: Кіліманджаро, Рувензорі та Кенії. Проте їхня площа стрімко зменшується.

Висновок 1. В Африці багато крупних річок, озер, запасів підземних вод, проте їхній розподіл територією континенту вкрай нерівномірний.

 

2. Характеристика найбільших річок Африки

Завдання. Знайдіть на карті, покажіть і назвіть великі річки Африки.

Басейни найбільших річок Африки: Нілу, Конґо, Ніґеру,Замбезі та Оранжевої займають понад 1/3 площі материка. Вони мають переважно дощове живлення. Майже всі річки Африкибуяють порогами і водоспадами, що пов’язано з близьким заляганням твердих порід фундаменту платформи і підняттям окраїн материка. Серед найбільш відомих водоспадів — Вікторія (120 м)та каскад водоспадів Лівінґстона на річці Конґо. Найвищим водоспадом Африки є Тугела (948 м) на однойменній річці в південній Африці.

Завдання. За картами атласу та текстом підручника складіть характеристику основних річок Африки за планом, запропонованим у таблиці (робота за варіантами, кожен варіант характеризує по одній річці).

 

Висновок 2. Річки Африки належать до басейнів Атлантичного, Індійського океанів і внутрішнього стоку. Майже всі вони мають дощове живлення, багато порогів і водоспадів. Найбільшими річками є Ніл, Конґо, Ніґер, Замбезі.

 

3. Озера Африки

Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Східноафриканських розламів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільше з них — Танґаньїка, завглибшки 1470 м (друге за глибиною після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км). Вікторія (68 тис. км2) — найбільше озеро Африки і друге за площею прісноводне озеро у світі утворилося у прогині давніх кристалічних порід. Озеро Чад належить до залишкових (реліктових) озер, воно розташоване в південній частині Сахари. Озеро Тана на Ефіопському нагір’ї утворилося шляхом підпружування річки потоками лави.

На річках Африки створено багато штучних озер — водосховищ.

Найбільш відомі з них — озеро Насер на Нілі, Кариба на Замбезі,Каїнджі на Ніґері.

Виступи учнів, які отримали випереджальне домашнє завдання, з повідомленнями про найбільші озера Африки.

Висновок 3. Озера Африки мають різноманітне походження. Найбільші озера розташовані в западинах Східноафриканських розламів. Найбільше озеро Африки — Вікторія.

 

4. Проблеми водозабезпечення

Поряд із районами, що мають густу гідрографічну сітку, величезні простори материка майже повністю зневоднені. Це спричиняєпроблеми водозабезпечення населення та утруднює розвиток землеробства. Велике значення для водопостачання мають підземні води.

Вони підходять близько до поверхні у зниженнях рельєфу, утворюючи оазиси.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота 3 (продовження)

Завдання. Позначте на контурній карті річки: Ніл, Конґо, Ніґер,Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспади: Вікторія. Прийом «Бліцопитування»

1.                  До басейнів яких океанів належать річки й озера Африки?

2.                  Чому басейн внутрішнього стоку займає значну частину площі Африки?

3.                  Який тип живлення річок мають більшість річок Африки?

4.                  Яке походження мають улоговини озер Африки?

5.                  У чому полягає роль підземних вод у водопостачанні окремих районів Африки?

6.                  Чому, незважаючи на значну кількість річок і озер Африки, її населення часто відчуває справжній «водний голод»?

Робота в групах

Прийом «Мандрівка в Інтернет»

Дізнайтеся про найбільші оазиси Сахари, їхню роль у минулому та сьогоденні.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «П’ять речень»

Учні п’ятьма реченнями формулюють висновки уроку.

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати § ____ підручника.

2.      Провести інформаційне дослідження «Наслідки зміни природи Африки».

3.      За бажанням: розробити проект водозабезпечення посушливих районів Африки.

4.      Випереджальне. Окремим учням: підготувати характеристикуоднієї з природних зон Африки із мультимедійною презентацією,час виступу — близько 5 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №17

 

ТЕМА. ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ

 

Мета: сформувати знання про особливості розміщення природних зон Африки; сприяти розумінню взаємозв’язків природних компонентів у складіприродної зони; сформувати практичні вміння порівнювати природнізони Африки; розвивати вміння самостійно планувати шляхи досягнення цілей, свідомо обирати найбільш ефективні способи рішення навчальних задач;організовувати спільну діяльність з однокласниками; самостійно оцінювати результати власної навчальної діяльності; формувати компетентності у сфері використання ІКТ;виховувати толерантність, повагу до думки інших.

Обладнання: фізична карта Африки, карта природних зон Африки, підручники, атласи, контурні карти, учнівські мультимедійні презентації,планшетні комп’ютери або ноутбуки для роботи кожної групи, дидактичні картки з тестовими завданнями для груп.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати типові природні ландшафтиматерика; характеризувати та порівнювати природні зони — вологихекваторіальних лісів, саван і рідколісь, пустель і напівпустель.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Робота в парах

Прийом «Картографічна розминка»

Учні ставлять один одному питання за фізичною картою Африки.

Прийом «Бліцопитування»

1.       Що таке природний комплекс?

2.       Які зональні природні комплекси ви знаєте?

3.       Що називають природною зоною?

4.       Які причини порушують широтну протяжність природних зон?

5.       У межах яких географічних поясів розташована Африка?

6.       Назвіть карти атласу, які необхідні для дослідження особливостей природних зон.

 

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Африка — материк із надзвичайно багатою й різноманітною природою. Тут є й ліси, які нагадують безкрайнє зелене море, й відкриті простори саван з унікальними тваринами, й спекотні нескінченні пустелі, де роками не випадає жодної краплі дощу.

Якими причинами зумовлено різноманіття та розміщення природних комплексів на материку? Які особливості географічного положення та природи мають ландшафти материка? Відповісти на цепитання ви зможете сьогодні на уроці.

 

IV.                   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Особливості розміщення природних зон Африки

Прийом «Картографічний тренінг»

Завдання. Розгляньте карту «Природні зони Африки» та установіть особливості розміщення й набір природних комплексів наматерику.

Висновок 1. На більшій частині території Африки чітко простежується широтна зональність. Природні зони Африки, як і кліматичніпояси, розташовані майже симетрично щодо екватора. В Африціформуються природні зони екваторіального, субекваторіального,тропічного й субтропічного географічних поясів. На підняттях рельєфу виражена висотна поясність.

 

2.Характеристика природних зон Африки

Робота в групах

Прийом «Учитель-учень»

Учні, що мали випереджальне завдання, виконують роль учителя, демонструють презентацію та розповідають учням певної групипро особливості природи однієї з природних зон (5 хв). Аналогічно«учителі» по черзі працюють із кожною групою.

Учасники групи під час пояснення заповнюють таблицю в зошитах.

Назваприродн ої зони	Географічнеположен ня	Особливос ті клімату	Переважаючи й типґрунтів	Представники
				Рослинног о світу	Тваринног о світу

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Продовження роботи в групах

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Порівняйте дві природні зони Африки (1-ша група —вологі екваторіальні ліси, савани та рідколісся; 2-га група — пустелій напівпустелі, твердолисті вічнозелені ліси та чагарники; 3-тя група — вологі екваторіальні ліси, пустелі й напівпустелі; 4-та група —савани та рідколісся, твердолисті вічнозелені ліси та чагарники).

Критерії порівняння	Подібні ознаки	Відмінні ознаки
Географічне положення
Клімат
Ґрунти
Органічний світ

Висновок 2. Відмінності типових ландшафтів Африки насампередзумовлені різним географічним положенням, що визначає відмінності кліматичних умов.

Чим далі розташовані природні зони одна від одної, тим більшевідрізняються їхні природні компоненти.

Практична робота № 3 (продовження)

Позначте на контурній карті: а) пустелі: Сахара, Наміб; б) напівпустелі:

Калахарі.

Прийом «Експрес-тест», «Взаємоперевірка»

1.      Яка природна зона сформувалася на північній та південній околицях Африки?

                        А Савани та рідколісся;                                     Б пустелі й напівпустелі;

В твердолисті вічнозелені ліси й чагарники; Г       вологі      екваторіальні ліси.

2.      Оберіть типових представників органічного світу африканськихсаван та рідколісь:

                       А сейба, папороть, горила, окапі;             Б баобаб, акація, зебра, жираф;

В молочай, астрагал, верблюд, скорпіон; Г олива, кипарис, дика коза, гадюка.

3.      Яка рослина є ендеміком пустелі Наміб?

                       А Вельвічія;                                              Б молочай;

                       В драконове дерево;                                 Г зонтична акація.

4.      На яку природну зону Африки припадає близько 40 % площіматерика?

А Вологі екваторіальні ліси; Б савани та рідколісся;

                        Б пустелі й напівпустелі;       В твердолисті вічнозелені ліси й чагарники.

5.      Укажіть причину, що обумовила широтне простягання природних зон Африки:

А переважання рівнинних форм рельєфу;

Б географічне положення відносно екватора; В наближеність до Євразії; Г значна площа материка.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Обговорення результатів роботи груп. Прийом «Самооцінювання»

Учитель пропонує учасникам груп оцінити свій внесок у досягнення мети уроку та вписати своє прізвище в одну з колонок.

	Рівень власних досягнень
зрозумів, але не можузастосувати	зрозумів, але не можупояснити іншому	зрозумів, можу застосувати та пояснити

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.       Опрацювати ___ параграф підручника.

2.       Позначити природні зони Африки на контурній карті.

3.       За бажанням. Використовуючи знання про природні зони Африки, описати уявну подорож річкою Конґо від верхів’я до устя.Навести перелік необхідного спорядження, особливості навколишньої природи, можливі труднощі й небезпеки.

4.       Випереджальне (окремим учням). Підготувати короткі доповіді(до 3 хв)

про найвідоміші природні об’єкти, занесені до Спискуспадщини ЮНЕСКО (національний парк Серенгеті, національний парк Кіліманджаро, лісовий парк Сент-Лусія, кратер Вредефорт).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №18

 

ТЕМА. СТИХІЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

АФРИКИ

 

Мета: поглибити та систематизувати знання про природні зони Африки;сформувати знання про стихійні явища природи, екологічні проблемиАфрики, найвідоміші природні об’єкти, занесені до Списку всесвітньоїспадщини ЮНЕСКО; сприяти розумінню причин виникнення екологічних проблем материка та загострення стихійних явищ; удосконалювати практичні вміння працювати з картами атласу; розвивати уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, будувати логічні міркування, робити висновки; працювати індивідуально та в групі; виховувати основи екологічного мислення, формувати ощадливе ставлення до природи.

Обладнання: фізична карта Африки, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати та показувати на карті найвідоміші національні парки Африки; характеризувати основні екологічні проблеми материка; оцінювати наслідки екологічних проблемконтиненту.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Африки.

Прийом «Бліцопитування»

1.       Які природні зони сформувалися на африканському континенті?

2.       Чому в Африці переважають зональні природні комплекси?

3.       Назвіть основні природні особливості зони вологих екваторіальних лісів. Чим вони обумовлені?

4.       Чому савани й рідколісся займають значні площі в Африці?

Робота в парах

Прийом «Власні приклади»

Обговоріть та наведіть приклади пристосувань представниківорганічного світу до природних умов певної природної зони.

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Отже, на попередніх уроках ви дізналися, наскільки африканська природа різноманітна, багата та своєрідна. Всесвітньо відоміафриканські національні парки, куди з’їжджаються туристи з багатьох країн подивитися на тварин у природному середовищі. Алеці природоохоронні території призначені не тільки для задоволення туристів, а й насамперед для збереження та охорони унікальноїприроди материка, яка дуже постраждала через господарську діяльність людей.

Зробіть припущення, які види господарської діяльності негативно впливають на природні комплекси материка.

Варіанти відповідей учнів.

Справді, негативні зміни у природному середовищі Африки розпочалися досить давно та відбуваються й зараз. Це призводить дозагострення екологічних проблем та часто провокує виникненнястихійних явищ природи.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Стихійні явища природи

Стихійні явища природи — фізико-географічні явища, які завдають шкоди господарству, погіршують умови життя людейі можуть призвести до їх загибелі та значних матеріальнихзбитків.

Робота з текстом підручника

Завдання. Прочитайте текст підручника «Стихійні явища природи» та випишіть у зошит перелік стихійних явищ, що поширеніна території материка. Прийом «Проблемне питання»

Чи можна стверджувати, що господарська діяльність людининайчастіше сприяє виникненню та поширенню стихійних лих?Яких саме?

Висновок 1. Значні території Африки відчувають вплив різноманітних стихійних явищ природи, найбільш масштабними з яких є періодично повторювані посухи. Господарська діяльність є однієюз причин, що посилює появу та поширення стихійних явищ.

 

2.Екологічні проблеми.

Екологія — наука, учення про взаємини організмів із середовищем їхнього життя. Екологічні проблеми виникають у зв’язкуіз втручанням людини в природні процеси. Вони спричиняютьпорушення рівноваги природних комплексів.

Робота з мультимедійною презентацією

Вивезення коштовної деревини, вирубування лісів під оранку полів стали причиною небезпеки зникнення лісів, збільшення площі саван, виснаження ґрунтів. Наслідком неправильноговедення сільського господарства (випалювання лісів, надмірного випасу худоби) протягом століть стало посилення процесівспустошення. За останні п’ятдесят років площа Сахари збільшилася на 650 тис. км2 (для порівняння — площа України становить603,7 тис. км2).

Значна кількість крупних тварин, особливо в саванах, зацікавила шанувальників полювання. У результаті деякі види тваринбули цілком знищені (наприклад, квагга — різновид зебри), а іншіперебувають під загрозою зникнення (носороги, слони, леви, жирафи тощо).

Значних збитків природі Африки завдає видобування корисних копалин. Екологічні проблеми на материку загострюються щей тому, що розвинені держави розміщають на території Африкиекологічно небезпечні виробництва, наприклад такі, як переробкарадіоактивної сировини, виробництво мінеральних добрив тощо.

Висновок 2. Господарська діяльність на материку призвела до виникнення екологічних проблем та необхідності створення системиприродоохоронної діяльності.

 

3.Охорона природи Африки

Заповідники та національні парки на материку займають великіплощі, а їхня загальна кількість становить близько 400. Особливобагато їх у Південній і Східній Африці, а деякі з них мають світовупопулярність: національні парки — Цаво (Кенія), Крюґера (Південна Африка), Серенґеті (Танзанія), заповідник Масаї-Мара (Кенія).

На території Африки понад 40 об’єктів природної спадщиниЮНЕСКО.

Виступи учнів з доповідями про найвідоміші об’єкти природноїспадщини

ЮНЕСКО:

-   національний парк Серенгеті,

-   національний парк Кіліманджаро (Танзанія),

-   лісовий парк Сент-Лусія,

-   кратер Вредефорт (Південна Африка).

Висновок 3. Природоохоронні території відіграють важливу рольу відновленні та збереженні природних комплексів материка.

 

V.          ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Географічне дослідження

Завдання. Уявіть, що вас увели до складу експертної групи вчених, які вивчають вплив господарської діяльності людей на природу Африки. Складіть звіт «Наслідки зміни природи Африки» затаким планом.

Назваприродної зони	Види господарської діяльності	Наслідки впливугосподарськоїдіяльності	Пропонованізаходи для охорони

Спрогнозуйте, що може статися з кордонами природних зон Африки, якщо не буде вжито комплексних заходів для охорони природи материка.

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Обговорення результатів роботи груп, самооцінювання, оцінювання.

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати ____ параграф підручника.

2.      Позначити на контурній карті найбільш відомі природоохороннітериторії Африки.

3.      (За бажанням). Написати твір-мініатюру про уявну подорож однією із заповідних територій Африки.

4.      (За бажанням).Створити коротку презентацію про корінне населення Африки.

 

 

 

 

Урок №19

 

ТЕМА. НАСЕЛЕННЯ ТА ПОЛІТИЧНА КАРТА АФРИКИ

 

Мета: сформувати первинні знання про етнічний склад населення Африки,особливості його формування, динаміку і розміщення; сприяти розумінню демографічних проблем Африки та шляхів їх вирішення; формувати первинні практичні вміння характеризувати загальні риси населення материка за тематичними картами атласу; розвивати вміння знаходити та використовувати інформацію; свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації;налаштовувати на успіх, формувати позитивне ставлення до навчальної діяльності.

Обладнання: карта «Раси та народи», політична карта Африки, підручники,атласи, контурні карти, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть знаходити та показувати на картіключові держави материка; характеризувати головні риси населення;оцінювати наслідки соціальних та економічних проблем у державахконтиненту.

 

ХІД УРОКУ

 

I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ Прийом «Бліцопитування»

1.   Назвіть кількість населення нашої планети наразі.

2.   Які чинники впливають на зміну кількості населення?

3.   Чому людство розміщується на планеті нерівномірно?

4.   Які основні людські раси виділяють на Землі?

5.   Наведіть приклади характерних зовнішніх ознак кожної з рас. 6. Хто з учених першим навів докази рівності рас?

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Зміст курсу «Географія материків та океанів» передбачає вивчення не тільки природи материків, але й ознайомлення з характеристиками населення материків та його господарською діяльністю.

Людина — невід’ємна частина природи — з давніх-давен змінює її,використовуючи природні багатства для задоволення своїх потреб.

Чисельність населення материків постійно збільшується, отже,збільшується й вплив людини на навколишнє середовище.

Знаючиособливості зростання, розміщення населення та його діяльності,можна спрогнозувати можливі зміни в природі материків, розробити шляхи подолання екологічних проблем та правила гармонійного існування людини в природному середовищі. Ви вже знаєте проособливості природи Африки, наступний етап досліджень — її населення, політична карта, держави.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1 Виявлення особливостей етнічного складу населення Африки

Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. Установіть особливості розміщення рас і великих народів на африканському континенті за тематичними картами атласу.

Раси	Народи	Розміщення на материку

Представники південної гілки європеоїдної раси — араби та бербери — проживають переважно на півночі Африки. Південніше відСахари проживають представники негроїдної раси. У саванах північної частини материка живуть нілоти, тутсі, хіна. Центральні райони займають народи банту, а в екваторіальних лісах невеликимигрупами проживають пігмеї. У напівпустелях і пустелях ПівденноїАфрики живуть бушмени та готтентоти. Північно-східна частинаАфрики — батьківщина ефіопів, яких відносять до проміжної раси.У них темна, як у негроїдів, але з червонуватим відтінком шкіра,а риси обличчя подібні до європеоїдів. Населення острова Мадагаскар — малагасійці — утворилися внаслідок змішування монголоїдної та негроїдної рас.

Прийшле населення європейського походження становитьнезнач ну частину населення материка. Уздовж узбережжя Середземного моря проживають нащадки французів, на Канарських островах — іспанців, а на крайньому півдні материка — африканериабо бури,— нащадки переселенців із Нідерландів, англійців. Усьогов Африці проживають кілька тисяч народів.

Висновок 1. Аналіз карти «Раси» свідчить про перебування в Африці представників європеоїдної, негроїдної та мішаних рас.

 

2 Кількість населення та його розміщення

Робота з мультимедійною презентацією

Африка посідає друге місце у світі серед інших материків закількістю населення — понад 1 млрд осіб — це близько 15 % відусього населення світу. Щорічно населення континенту збільшується на 24 млн осіб. За прогнозами експертів, якщо такі високі темпиприросту населення збережуться, то до 2050 року населення Африки зросте до 2 млрд людей.

При цьому середня тривалість життя в Африці дуже низька —не перевищує 40 років. У багатьох країнах майже половину населення становлять діти.

Прийом «Мозковий штурм»

Якими причинами, на вашу думку, обумовлені невисока тривалість життя та велика кількість дітей в африканських родинах?

Висновок 2. Через бідність у більшості африканських країн спостерігається антисанітарія, неякісне харчування, погане медичнеобслуговування, поширення хвороб, відсутність заходів планування сім’ї.

Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. За картою «Густота населення» виявіть особливостірозподілу населення Африки на території материка.

Найбільша густота населення (1000 осіб на 1 км2) спостерігається в долині Нілу. Густо заселені узбережжя Ґвінейської затоки і Середземного моря. На півдні Африки, у пустелях, густих лісахі високогір’ях густота населення дуже низька — менш як 1 особана 1 км2.

Переважна більшість населення Африки живе в сільській місцевості, за останні десятиліття помітна тенденція зростання кількостіміського населення.

Прийом «Проблемне питання», «2–4 — всі разом»

Якими причинами обумовлений нерівномірний розподіл населення на території континенту?

Висновок 3. Розміщення населення Африки нерівномірне. Причинами виникнення територій із високою густотою населення є сприятливі природні умови, багатство природних ресурсів, контактиз європейською цивілізацією, особливості історичного розвитку.

 

3 Держави Африки

Робота з політичною картою Африки

Політична карта — це тематична карта, яка показує розташування країн та їхніх столиць. Найдавніші держави Давнього Єгипту, Аксуанське та Мероїтське царства, Ефіопія, Карфаген та ін. ІзXV ст. починається колонізація материка європейцями. Колонія —країна або територія, яка перебуває під владою іноземної держави(метрополії). Панування європейців в Африці закінчилося в середині XX ст., коли колонії одна за одною почали здобувати незалежність. Зараз на континенті 56 держав і п’ять територій. Найбільшаза площею країна — Алжир (2,4 млн км2 — майже у 4 рази більшаза Україну), найменша — острів Святої Олени (0,4 тис. км2). Африка стоїть на першому місці серед материків за кількістю країн, якіне мають морських кордонів. Здобувши волю, африканські державизіткнулися з безліччю проблем, породжених колоніальним минулим,— безграмотністю, бідністю, слабкорозвиненим господарством,міжнаціональними та релігійними конфліктами. У світі немає іншого континенту, який так само постраждав би від колоніальногогноблення та работоргівлі, як Африка.

Висновок 4. Сучасна політична карта материка сформуваласяв другій половині XX ст., коли значна частина африканських колоній стала незалежною.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота 3 (закінчення)

Позначте на контурній карті держави та їхні столиці: Єгипет,Ефіопія, Ніґерія, Південна Африка.

Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. За політичною картою Африки визначте…

Найбільші за площею держави материка	Країни, які маютьвихід до морів та океанів	Країни, які не маютьвиходу до морів та океанів

Робота в парах

Прийом «Експрес-тест», «Взаємоперевірка» 1. Які раси найбільше представлені в Африці?

А Негроїдна, монголоїдна;                    Б європеоїдна, монголоїдна; В лише негроїдна;                        Г європеоїдна, негроїдна.

2.   Пігмеї, нілоти, бушмени є представниками раси: А негроїдної;                             Б європеоїдної; В монголоїдної;                          Г змішаної.

3.   Більшість африканців проживає:

                       А в містах;                                      Б селах;

                       Г пустельних районах;                    Д екваторіальних лісах.

4.   Сучасне населення Африки становить понад:

А 100 млн осіб;                             Б 500 млн осіб; В 1 млрд осіб;                                      Г 2 млрд осіб.

5.   На території материка населення Африки розміщено:

                       А рівномірно;                                 Б нерівномірно;

                       В на західному узбережжі;              Г на східному узбережжі.

6.   На острові Мадагаскар проживають:

А нілоти;                                                 Б бушмени; В ефіопи;                                       Г малагасійці.

Прийом «Бліцопитування» 

1.      Представники яких рас становлять населення материка? У яких районах материка проживають народи, що належать до різних рас?

2.      Які причини сприяють швидкому зростанню кількості населення Африки в наш час?

3.      Чому населення Африки розміщується нерівномірно?

4.      Коли і як почалася колонізація Африки європейськими державами? Які європейські держави мали на африканському континенті найбільшу кількість колоній?

5.      Які    негативні    наслідки     колонізації доводиться долати молодимдержавам Африки?

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ Прийом «Мікрофон»

Які відкриття для себе ви зробили на уроці?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Випереджальне: об’єднатися у групи для роботи на наступномууроці; окремим учням: підготувати повідомлення про об’єктиспадщини ЮНЕСКО в Африці.

 

 

 

 

 

 

Урок №20

 

ТЕМА. КРАЇНИ АФРИКИ. ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИАФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ.

 

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про населення та держави Африки; сформувати знання про особливості географічного положення та господарства окремих країн материка; формувати первинні вміння складати комплексну характеристику країни за допомогою тексту підручника та карт атласу; розвивати пізнавальний інтерес до життя народів світу, уміння працювати в малих групах, проводити аналогії, робити висновки; вдосконалювати компетентності в галузі використання ІКТ; виховувати толерантне ставлення до представників різних рас та народів, увагу, критичне мислення.

Обладнання: політична карта Африки, підручники, атласи, комп’ютер,мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, дидактичні картки для роботи груп.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати та показувати на політичній карті найбільші країни Африки; складати комплексну характеристикукраїн за планом; наводити приклади найбільш відомих об’єктів спадщини ЮНЕСКО на материку, зв’язків України з країнами континенту.

 

ХІД УРОКУ

 

I.        ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Африки. Міні-конкурс «Визначте країну»

Учитель показує на слайдах контури певної країни та її типовіприродні ландшафти.

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дивною та неповторною є історія розвитку кожної держави африканського континенту. Змішування культур, рас, народів, мові релігій, необхідність пристосовуватися до своєрідних природнихумов створили особливий колорит, своєрідність побуту й традиційафриканських народів. У країнах Африки дивно поєднуються ознаки давніх господарських укладів із сучасними досягненнями цивілізації, пишнота сучасних будівель і гармонія пальмових хатин,сучасні автомобілі та верблюди на дорогах. Переживши тривалийперіод колонізації, народи Африки змогли зберегти свою самобутність, передаючи з покоління в покоління багатовіковий досвід своїхпредків... Подорож африканськими країнами можна порівняти з читанням захопливого пригодницького роману, кожен розділ якогоприховує безліч інтриг, нерозгаданих таємниць. Кожна група підготувала презентацію однієї з країн Африки. Поділіться, будь ласка,своїми враженнями від мандрівки.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання характеристика країн Африки за планом

Робота в групах

Завдання. Складіть характеристику однієї з країн Африки (Єгипет, Алжир, Ефіопія, Ніґерія, Південна Африка) за планом, запропонованим у таблиці. Джерела інформації: підручник, атлас, «Вікіпедія», «Список об’єктів спадщини ЮНЕСКО в Африці». Географічне положення

•  в якій частині материка розташована

•  вихід до моря (океану)

•  межує

Природні умови та ресурси

•  рельєф

•  клімат

•  природні зони

•  корисні копалини Населення

•  кількість

•  національний склад

•  найбільші міста Господарство

•  галузі промисловості

•  сільське господарство

•  види транспорту

Об’єкти спадщини ЮНЕСКО

Зв’язки з Україною

Виступи груп

Прийом «Мікрофон»

Обговорення роботи груп

Висновок 1. Крім Республіки Південна Африка, усі інші держави наматерику належать до групи країн, які розвиваються, з провідноюроллю сільського господарства та видобувної промисловості.

 

2. Ознайомлення з найбільш відомими об’єктами природної такультурної спадщини ЮНЕСКО в Африці Робота з мультимедійною презентацією.

Виступи учнів з доповідями.

Висновок 2. В Африці зосереджено чимало об’єктів Всесвітньоїспадщини ЮНЕСКО. Їхня наявність створює передумови для розвитку туризму.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Експрес-тест»

1.   Більшість сучасних держав Африки в минулому були:

                       А залежними країнами;         Б незалежними країнами;

В економічно розвиненими;  Г могутніми колоніальними імперіями.

2.   Найбільша за площею країна Африки:

                       А Ніґерія;                                        Б Судан;

                       В Кенія;                                          Г Алжир.

3.   Провідною галуззю господарства більшості африканських держав є:

                       А промисловість;                            Б туризм;

                        В сільське господарство;                Г фінансові послуги.

4.   Найбільш розвиненою державою Африки є:

                       А Єгипет;                                        Б Алжир;

                        В Південна Африка;                       Г Ефіопія.

5.   Серед країн Африки українські туристи найчастіше відвідують:

А Чад;                                            Б Анголу; В Єгипет;                                Г Сомалі.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Самооцінювання»

Учитель пропонує учасникам груп оцінити свій внесок у досягнення мети уроку та вписати своє прізвище в одну з колонок.

	Рівень власних досягнень
зрозумів, але не можу застосувати	зрозумів, але не можу пояснити іншому	зрозумів, можу застосувати та пояснити

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Обрати одну з країн Африки, що починається з тієї самої букви,що й ваше прізвище (ім’я), скласти характеристику за планом. 3. Підготуватися до самостійної письмової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №21

 

ТЕМА. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА ТЕМОЮ «АФРИКА»

 

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими темами;вдосконалити навички та вміння працювати з картами атласу, виконувати тестові завдання різних типів; визначити рівень засвоєння учняминавчального матеріалу; розвивати вміння самостійно контролювати свій час, самостійно оцінювати правильність виконання завдань, вносити корективи за необхідності; виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.

Обладнання: атласи, дидактичні картки з варіантами завдань.

Тип уроку: оцінювання навчальних досягнень учнів (письмова контрольна робота).

ХІД УРОКУ

 

I.        ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, особливості яких природних компонентів Африкиви дослідили під час вивчення теми. Назвіть природні рекорди Африки.

Які країни Африки ви хотіли би відвідати? Чому?

Які уроки теми «Африка» були для вас найбільш цікавими?

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(НАЛАШТУВАННЯ НА УСПІХ)

Ви добре попрацювали під час вивчення теми, багато чого нового дізналися та навчилися. Настав час повторити, систематизуватита перевірити ваші знання, вдосконалити уміння працювати з тестовими завданнями за зразком ЗНО.

Прочитайте завдання та поставте уточнювальні запитання. Учитель проводить інструктаж з виконання завдань.

 

IV. ЕТАП ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (30

ХВ)

Варіант 1

Завдання на вибір однієї правильної відповіді (1 бал)

1.       Яка крайня точка Африки розташована найближче до Європи?

А Рас-Ґафун;                                           Б Рас-Енґела; В Доброї Надії;                                Г Альмаді.

2.       Яка затока, що омиває береги Африки, є найбільшою?

А Ґвінейська;                                           Б Аденська; В Мозамбіцька;                                Г Сідра.

3.       Яка тектонічна структура лежить в основі материка Африка?

А   Молода       палеозойська       платформа;Б        область      кайнозойської складчастості;

В область мезозойської складчастості;Г давня докембрійська платформа.

4.       Укажіть кліматичний пояс Африки, для якого характерна наявність двох сезонів (вологого і сухого):

А екваторіальний;                                   Б тропічний; В субекваторіальний;                      Г помірний.

5.       Який водоспад Африки найвищий?

А Вікторія;                                              Б Туґела; В Ауграбіс;                                                 Г Лівінґстона.

Завдання на встановлення відповідності (2 бали, по 0,5 бали за кожну правильну відповідь)

6.       Установіть відповідність        між    назвами      та      характеристиками географічних об’єктів Африки.

1   Ассаль                    А Найвищий водоспад Африки

2   Альмаді Б Озеро на північному сході Африки, найнижча висота над рівнем моря

3   Тібесті                    В Найвища відмітка Атлаських гір 4 Туґела          Г Західний мис Африки

Д Нагір’я у внутрішніх районах Сахари

Завдання на вибір трьох правильних відповідей з семизапропонованих (3 бали)

7. Африка є найспекотнішим материком Землі. Оберіть три причини, якими це обумовлено:

1   розташування материка переважно в жаркому тепловому поясі;

2   обмежений вплив океанічних повітряних мас;

3   вільне просування континентальних повітряних мас;

4   розміщення високих гірських хребтів на шляху вологих пасатів;

5   мусонна циркуляція;

6   теплі течії з усіх боків материка;

7   наявність області альпійської складчастості.

Географічна задача (2 бали)

8. Обчисліть протяжність Африки за екватором (в км), якщо географічні координати західної та східної крайніх точок на екваторі відповідно 9° сх. д. та 43° сх. д.

Відповідь:

Варіант 2

Завдання на вибір однієї правильної відповіді (1 бал)

1.   Яка крайня точка Африки найбільш віддалена від 0° меридіану?

А Рас-Ґафун;                                           Б Рас-Енґела; В Агульяс;                                                  Г Альмаді.

2.   Яка з вершин Африки є найвищою?

                       А г.Марра;                                                Б г.Тубкаль;

В влк. Камерун;                                      Г влк. Кіліманджаро. 3. Укажіть гори, що утворилися в альпійську епоху горотворення.

А Атлас;                                                            Б Драконові; В Капські;                                                Г Тібесті.

4.   Який тип атмосферної циркуляції переважає над більшою частиною Африки?

                       А Мусонна;                                              Б пасатна;

                       В циклональна;                                         Г західний перенос.

5.   Укажіть причину утворення берегової пустелі Наміб в Африці.

А Висхідний рух повітря на узбережжі; Б вплив холодної Бенґальської

течії;

                        В вплив теплої Ґвінейської течії;              Г вплив західних вітрів.

Завдання на встановлення відповідності (2 бали, по 0,5 бали закожну правильну відповідність)

6.   Установіть відповідність між прізвищами дослідників Африки та їхніми відкриттями.

А БартоломеуДіаш Африки	1 Вивчав Ніл, природу Центральної та Східної
Б М. Вавилов        Африки	2 На шляху до Індії дістався східних берегів
В Д. Лівінґстон	3 Збирав зразки культурних рослин, вивчав природу Північно-Східної Африки
Г В. Юнкер	4 Здійснив плавання вздовж західних берегів

Африки до мисуДоброї Надії

5 Досліджував Південну і Центральну Африку, здійснив          плавання    річкою        Замбезі,      відкрив водоспад Вікторія, перетнувпустелю Калахарі Завдання на вибір трьох правильних відповідей з семизапропонованих (3 бали)

7.   Укажіть три країни Африки, що не мають виходу до моря:

1   Алжир

2   Судан

3   Ніґер

4   Танзанія

5   Малі

6   Намібія

7   Ботсвана

Географічна задача (2 бали)

8. Обчисліть температуру на вершині Кіліманджаро, якщо температура біля підніжжя + 25 °С. Відповідь: 

 

V.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ Прийом «Мікрофон»

Оцініть результати власної роботи:

виконав добре; виконав лише окремі завдання, тому що...

Які завдання контрольної роботи були складними?

 

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.   Повторити відповідні параграфи підручника.

2.   Підготувати шаблони Південної Америки.

Тема 2. Південна Америка

 

Урок №22

 

ТЕМА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5. ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ`ЄКТІВ МАТЕРИКА.

 

Мета: сформувати знання про особливості географічного положення Південної Америки; поглибити та систематизувати знання про етапи відкриття та освоєння материка; вдосконалювати практичні вміння та навичкихарактеризувати географічне положення материка; розвивати вміння виконувати способи раціональної навчальної діяльності: складати цілеспрямований опис об’єкта за типовим планом; виховувати пізнавальну активність, інтерес до вивчення теми, ініціативність.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, підручники, атласи, шаблони, контурні карти, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати характерні ознаки географічного положення материка, дослідників материка; визначати географічні координати крайніх точок; знаходити та показувати на картігеографічні об’єкти, що характеризують географічне положення Південної

Америки.

 

ХІД УРОКУ

 

I.                          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.                      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, які землі називали «Новим Світом».

Що вам відомо про відкриття Америки?

Як виникли назви «Америка», «Вест-Індія», «індіанці»? Згадайте типовий план характеристики материка.

 

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Зі спекотної Африки ми переносимося на захід через океан доПівденної Америки.

У Південній Америці протікає найбільша річка світу й простягнувся найдовший гірський ланцюг, розкинулася найбільша низовина земної кулі та найвеличніший масив вічнозелених вологихлісів, природа яких ще до кінця не вивчена. Тут справді є «загублені світи», наприклад, гірський масив АуянТепуї, де був відкритийнайвищий у світі водоспад, і масив Сьєрра-Небліна, де ендемічніта реліктові рослини й тварини становлять 98 %! Південна Америка — це материк стародавніх індіанських цивілізацій, це батьківщина танго й карнавалу, це нескінченні пляжі й сучасні міста, цезмішання рас і народів.

Для того щоб дізнатися, які ще дивовижні відкриття на цьомуматерику, розпочинаємо знайомство. Як завжди, відправною точкою дослідження є характеристика його географічного положення.

Для чого необхідно знати географічне положення материка?

(Відповіді учнів.)

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

                       1.Визначення           особливостей            географічне           положення

ПівденноїАмерики

Робота з мультимедійною презентацією, фізичною картою Південної Америки, планом географічного положення материка, позначення на шаблонах у зошитах номенклатури географічного положення(Практична робота № 5. Позначення на контурній карті географічних об`єктів материка).

План характеристики	Складові географічного положення
Площа	18,3 млн км2 (IV місце у світі)
Розташування щодоекватора, нульовогомеридіана, тропіків,півкуль	Південна Америка повністю розташованав західній півкулі, екватор перетинає її в північній частині, а Південний тропік — майжепосередині. Материк лежить переважно в екваторіальних, субекваторіальних і тропічнихширотах, тобто в межах жаркого тепловогопоясу. У помірному поясі із більш низькимитемпературами розташована лише вузька південна окраїна материка
Крайні точки	Північна — мис Ґальїнас (12° пн. ш.; 72° зх. д.) південна — мис Фроуерд (54° пд. ш.; 72° зх. д.), західна — мис Паріньяс (5° пд. ш. 8° зх. д.), східна — мис Кабу-Бранку (7° пд. ш.; 35° зх. д.)
Протяжністьматерика у градусахі кілометрах із півночіна південь, із заходуна схід	Робота за варіантами (1–2) 1)                  за меридіаном 72° зх. д.: 12° + 54° = 66° 66 х111 = 326 км; 2)                  за паралеллю 10° пд. ш.: 78° – 36° = 42° (1° х109,6 км) 42 х109,6 = 4603,2 км
Океани й моря, щоомивають материк,особливості береговоїлінії	Із заходу Південна Америка омивається водамиТихого океану, зі сходу — Атлантичного.Північні береги омиває Карибське море. Берегипокраяні слабо. Найбільша затока — Ла-Плата.Багато островів тільки на півдні — Чилійськийархіпелаг, Фолклендські (Мальдівські) острови,архіпелаг Вогняна Земля, відділений Маґеллановою протокою
Найближчі за розташуванням материкита шляхи сполученняз ними	Простори Атлантичного й Тихого океаніввідокремлюють Південну Америку від Африкита Австралії, широка протока Дрейка — відАнтарктиди, а неширокий і довгий Панамськийперешийок з’єднує її з Північною Америкою.У найвужчій і найдовшій частині перешийка напочатку XX ст. був проритий Панамський канал

 

Висновок 1. Південна Америка — четвертий за площею материкна Землі,

який повністю розташований у Західній півкулі та більшою частиною в Південній. Аналіз географічного положення материка дозволяє зробити попередні висновки про ознаки природиматерика.

 

2.Дослідження й освоєння Південної Америки

Вивчення й освоєння материка почалося в епоху Великих географічних відкриттів. Першим європейцем, який 1498 р. побуваву Південній Америці, був X. Колумб, а ідею про існування не відомих європейцям земель висловив А. Веспуччі. Перші наукові дослідження на материку провів німецький учений О.

Гумбольдт (1799–1804 pp.). Ч. Дарвін вивчав органічний світ материка (1831– 1832).Ботанік М. Вавилов установив давні центри хліборобства ПівденноїАмерики, походження деяких культурних рослин (1932–1933).

Більшість географічних відкриттів на материку пов’язані з колоніальними захопленнями іспанських і португальських завойовників. Природа материка, особливо внутрішні області басейну річкиАмазонки та Центральних Анд, і дотепер недостатньо вивчені.

Завдання. За текстом підручника та картами атласу складітьхронологічну таблицю про дослідження південноамериканськогоконтиненту.

Методична порада. У разі обмеження навчального часу доцільно виконувати це завдання вдома.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Бліцопитування»

Яке положення займає Південна Америка відносно екватора?

У яких півкулях і географічних поясах лежить материк?

Які миси є крайніми точками материка?

Які океани, моря, течії омивають береги Південної Америки?

Який материк — Африка чи Південна Америка — має більшудовжину з півночі на південь?

Прийом «Проблемне питання»

Як відомо, на материку ще залишилися недосліджені та малодосліджені території. Чи вважаєте ви за необхідне організовувати науково-дослідні експедиції до цих районів Південної Америки? Чому?

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  За бажанням: опрацювати додаткові джерела й скласти повідомлення про доколумбові цивілізації Південної Америки.

 

 

 

 

 

 

 

Урок №23

 

ТЕМА.  ТЕКТОНІЧНА БУДОВА,РЕЛЬЄФ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ

ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

 

Мета: сформувати систему знань про тектонічну будову, основні форми рельєфу, корисні копалини Південної Америки; сприяти розумінню закономірностей розміщення основних форм рельєфу та корисних копалин; удосконалювати вміння порівнювати форми рельєфу материків;працювати з тематичними картами атласу;розвивати вміння встановлювати причиновонаслідкові зв’язки, будувати логічні роздуми, порівнювати, робити висновки; формувати вміння раціональної організації навчальної діяльності.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, тектонічна карта світу,підручники,     атласи,        шаблони,    комп’ютер, мультимедійний проектор,мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати, показувати та позначати накарті основні форми рельєфу Південної Америки; пояснювати зв’язкиміж геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами материка, характеризувати розміщення корисних копалин.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Робота в парах

Прийом «Картографічна розминка»

Учні ставлять один одному запитання за картою.

Гра «Ім’я на карті»

Робота з мультимедійною презентацією

Учитель демонструє портрети дослідників Південної Америки,чиї імена відображені в назвах географічних об’єктів. Потім називає ім’я дослідника, пропонує знайти на карті географічний об’єктз аналогічною назвою (якщо він є) або розповісти про внесок цьогодослідника у вивчення материка.

                       1. А. Веспуччі                                 2. Ф. Маґеллан

                        3. Ч. Дарвін                                    4. Ф. Дрейк

                       5. А. Гумбольдт                              6. М. Вавилов

Прийом «Бліцопитування»

Згадайте, які сили беруть участь у формуванні рельєфу.

Назвіть характерні ознаки рельєфу Африки, Австралії. Чимвони зумовлені? У якому напрямку рухається Південноамериканська літосферна плита?

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Досвід вивчення попередніх материків та план-характеристика материка підказують вам, що наступними етапами дослідження материка є його геологічна будова, основні форми рельєфу та корисні копалини.

Чому ці три складових розглядають та аналізують разом та в названій послідовності?

(Відповіді учнів.)

Як ці зв’язки проявляються в Південній Америці?

Які особливості геологічної будови, закономірності мають розміщення основних форм рельєфу та корисних копалин на материку? Знайти відповіді на ці питання — задача цього уроку.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Тектонічна будова та рельєф

Південна Америка, так само, як Африка, Австралія й Антарктида, була складовою частиною давнього материка Гондвана. Активізація внутрішніх процесів Землі, яка почалася близько 180 млн років тому, призвела до відділення, подальшого дрейфу Південної Америки на захід і «відкриття» Атлантичного океану. Результатом тривалих рухів літосферної плити в одному напрямку стала деформація земної кори на заході материка й утворення гігантської системи складок із численними розломами.

Робота в парах

Робота з тектонічною та фізичною картою материка Завдання

1)     Зіставте карти та виявіть зв’язок між геологічною будовою тарозташуванням форм рельєфу Південної Америки.

2)     Установіть, які форми рельєфу відповідають давній платформі,а які — області складчастості.

Учні виконують роботу, позначаючи розміщення форм рельєфу на шаблонах у зошитах (за допомогою вчителя).

Рельєф рівнинної частини сформувався на давній ПівденноАмериканській платформі. На ділянках опускань нагромадилисяпотужні товщі осадових порід. Вони виражені в рельєфі низинними рівнинами — Амазонською, Оринокською, Ла-Платською. Піднятим ділянкам платформ — щитам — відповідають Бразильськеі Гвіанське плоскогір’я. Складчаста область Анд є результатом взаємодії літосферних плит — Південноамериканської з океанічними.

Горотворчі процеси в Андах тривають і до сьогодні. Це одна з найактивніших сейсмічних зон Землі, тут часто трапляються землетруси, багато активних та згаслих вулканів. Усього їх нараховуєтьсяблизько 70, серед яких є один з найвищих активних вулканів Землі — Котопахі (5897 м).

Практична робота № 5 (продовження). Позначення на контурній карті географічних об`єктів материка.

Висновок 1. Південна Америка складається з двох основних структурних елементів — Південно-Американської платформи в центрі і на сході та складчастого гірського поясу Анд. Відповідно у розміщенні основних форм рельєфу Південної Америки чітко простежуються гірський захід і рівнинний схід.

2. Корисні копалини

 

Завдання. За картами атласу визначте основні закономірності розміщення корисних копалин материка. Результати занесіть у таблицю.

Корис	ні копалини Південної Америки
Паливні	Рудні		Нерудні

 

В Андах зосереджені великі запаси кольорових і рідкісних металів. Потрапляння магми в осадові породи зумовило утворення найбільших у світі родовищ мідних руд, а також руд вольфраму й олова, срібла, свинцю та цинку, сурми, ванадію і молібдену, золота, ртуті та платини. На плоскогір’ях у східній частині материка залягають родовища заліза, марганцю, титану, радіоактивних металів, а також найбільші у світі запаси берилію, ніобію і циркону.

В осадових породах прогинів і западин платформи виявлено родовища нафти, природного газу, кам’яного вугілля.

У пустельному кліматі Тихоокеанського узбережжя материка та прибережних островів склалися сприятливі умови для утворення нерудних корисних копалин — селітри, йоду, барію і нагромадження органічного добрива — гуано.

Висновок 2. Південна Америка багата на корисні копалини. Особливі запаси — руди металів і нафта.

 

V.          ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Порівняйте рельєф Південної Америки з рельєфом Африки. Виявіть ознаки схожості та розбіжності.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель нагадує учням проблемне питання, що було поставленена етапі мотивації. Чи виконані були завдання уроку?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №24

 

ТЕМА.  ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ

КЛІМАТУ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6.ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ КЛІМАТУ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ ЗА КЛІМАТИЧНИМИ ДІАГРАМАМИ.

 

Мета: сформувати уявлення про загальні ознаки клімату Південної Америки; сприяти розумінню впливу основних кліматотвірних чинників, розміщення кліматичних поясів та областей; вдосконалювати практичніуміння та навички характеризувати клімат за картами атласу та кліматичними діаграмами; порівнювати клімат материків; формувати вміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, порівнювати,узагальнювати, робити висновки; формувати почуття дисциплінованості, старанності, наполегливості.

Обладнання: кліматична карта Південної Америки, фізична карта Південної Америки, підручники, атласи, шаблони, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть характеризувати типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами, пояснювати особливості розподілу температур та опадів; наводити приклади кліматичних поясів, показувати їх на карті.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Один учень виходить до карти, інші ставлять йому питання заоб’єктами географічного положення та рельєфу Південної Америки.

Прийом «Бліцопитування»

Назвіть основні форми рельєфу Південної Америки.

Чим обумовлені особливості їхнього розміщення?

У чому причини різноманіття і багатства корисних копалин Південної Америки?

Який природний компонент є наступним у плані вивчення природи материка?

Що таке клімат? Назвіть основні кліматотвірні чинники.

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Пригадаймо характерні особливості клімату материків, досліджені раніше.

Африка — найжаркіший материк Землі, Австралія — найсухіший. Названі ознаки обумовлені насамперед географічним положенням материків, що є причиною надходження сонячного тепла,особливості циркуляції повітряних мас та характером підстилаючої поверхні.

Пригадайте особливості географічного положення Південної Америки та зробіть попередні висновки про головні ознаки клімату материка. (Відповіді учнів.)

Для того що підтвердити або спростувати ваші відповіді, розгляньмо вплив головних чинників на формування клімату Південної Америки та порівняймо отриманий результат з кліматичними особливостями Африки та Австралії.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Аналіз прояву головних кліматотвірних чинників

Робота з мультимедійною презентацією, кліматичною картою та кліматичними діаграмами в підручнику.

Завдання. За кліматичною картою та кліматичними діаграмами Південної Америки установіть:

а) температуру січня і липня в екваторіальних, тропічних і помірних

широтах материка;

б) кількість опадів на рівнинах і на західному узбережжі вищезгаданих

широт;

б) напрямки панівних вітрів;

Позначте визначені показники на шаблоні в зошиті. Зробіть висновки щодо загальних особливостей клімату материка.

Аналіз кліматичної карти Південної Америки свідчить, що середньомісячні температури січня та липня на рівнинних просторахматерика змінюються в межах від +16 до + 24 °С. На півдні материкасередні температури липня — найхолоднішого місяця в південнійпівкулі — знижуються до +8 °С.

Найбільшу кількість опадів отримують навітряні схили Анд(понад 5000 мм), Амазонська низовина та східні схили Ґвіанськогота Бразильського плоскогір’їв (2000–3000 мм), західне узбережжяпомірних широт (понад 3000 мм).

Такий режим зволоження обумовлений насамперед особливостями циркуляції атмосфери над континентом. Більша частина Південної Америки перебуває під впливом пасатної циркуляції обох півкуль. Пасати, що приходять з Атлантичного океану, несуть великукількість вологи — понад 2000 мм на рік. Вони вільно просуваютьсявглиб материка завдяки рівнинному рельєфу. Насиченню вологоюповітряних мас з Атлантики сприяють теплі течії — Ґвіанська та Бразильська.

На клімат південної частини материка, що розташована в помірних широтах, впливають західні вітри з Тихого океану, які такожприносять багато вологи. Але на заході континенту їх просуваннязатримують Анди. Тому значну кількість опадів одержують прибережні райони та західні схили Анд: 2000– 3000 мм на рік.

Порівняно з Африкою та Австралією, пустельні території в Південній Америці займають невеликі площі. Проте саме тут сформувалася найсуворіша пустеля світу — Атакама, яка отримує усього близько 10 мм опадів на рік.

Прийом «Мозковий штурм»

Завдання. Укажіть чинники, що обумовили формування пустелі Атакама. Які пустелі на інших материках сформувалися завдякианалогічним чинникам?

Висновок 1. Значна частина материка отримує багато тепла, однаку Південній Америці не так спекотно і немає таких великих сухихтериторій, як в Африці та Австралії. Південна Америка — найвологіший материк Землі, що зумовлено панівним впливом вологихпасатів з Атлантики.

 

2. Кліматичні пояси й типи клімату

Робота з картою кліматичних поясів

Більша частина території Південної Америки розташована в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічномукліматичних поясах. Тільки південь материка лежить у помірномупоясі. На території материка сформувалися такі типи клімату:

-екваторіальний (теплий і вологий протягом усього року);

-   субекваторіальний (теплий з вологим літом та сухою зимою);

-   тропічний (континентальний в центрі та на заході, морський насході);

-   субтропічний (з вологою зимою та сухим літом);

-   помірний (морський на заході, континентальний на сході).

Аналіз схеми висотної поясності Анд

Високогірний клімат Анд надзвичайно різноманітний. Формування кліматичних поясів гір залежить як від їхньої географічноїшироти, так і від висоти місцевості над рівнем моря.

Висновок 2. На відміну від Африки, усі кліматичні пояси ПівденноїАмерики, крім субекваторіального, змінюють один одного тількив напрямку на південь від екватора.

 

V.          ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота 6. «Визначення типів клімату ПівденноїАмерики за кліматичними діаграмами»

Установіть, яким типам клімату відповідають кліматичні діаграми, наведені в підручнику (на слайді). Установіть показники таукажіть характерні ознаки кожного типу клімату та укажіть території, на яких він поширений. Результати занесіть у таблицю.

№ кліматичноїдіаграми	Тип клімату	Характерні ознаки,показники	Поширення

 

Завдання. Порівняйте набір та розташування кліматичних поясів Південної Америки та Африки. Визначте, які пояси повторюються; які кліматичні пояси є в Південній Америці, але відсутнів Африці. Поясніть причини розбіжностей.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Чи справдилися ваші припущення на початку уроку щодо загальних ознак клімату Південної Америки?

Що нового дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.      Поміркувати над питанням: як змінився б клімат Південної Америки, якби Анди сформувалися на сході?

3.      За бажанням: за допомогою інтернет-ресурсів провести дослідження та з’ясувати, як люди, що живуть у пустелі Атакама(близько 1 млн осіб!), вирішують проблеми водозабезпечення такими видами господарської діяльності займаються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №25

 

ТЕМА.  ВОДИ СУХОДОЛУ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

 

Мета: ознайомити із загальними особливостями вод суходолу материка,основними річковими системами; сприяти розумінню впливу клімату та рельєфу на формування та розподіл вод суходолу; вдосконалювати уміння та навички характеризувати найбільші річкові системи материка за картами атласу; опановувати способи раціональної навчальної діяльності: цілеспрямований опис об’єкта за типовим планом; формулювати, аргументувати та відстоювати свою думку; виховувати ціннісне ставлення до природи.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, підручники, атласи, контурні карти, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть знаходити та показувати на карті найбільші річкові системи та озера материка; пояснювати вплив рельєфу та клімату на формування вод суходолу; характеризувати найбільші річкові системи.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Лови помилку!»

Учитель (учень) показує на карті географічні об’єкти та називаєїх, іноді припускаючи помилки. Учні повинні виправити помилкове твердження.

Прийом «Бліцопитування»

1.      Які частини материка Південна Америка отримують найбільшукількість сонячної радіації? Із чим це пов’язано?

2.      Чому для рівнинної частини материка нехарактерні значні температурні контрасти?

3.      Чому Південна Америка є найвологішим материком Землі?Чому пасати приносять у Південну Америку набагато більше опадів, ніж в Африку?

4.      У яких кліматичних поясах лежить Південна Америка? Який материк — Південна Америка чи Африка — відрізняється більшою різноманітністю клімату? Чому?

5.      Чим відрізняється клімат Анд від клімату рівнинної частини материка? Яку роль відіграють Анди в розподілі атмосферних опадів на материку?

Перевірка домашнього завдання. Прийом «Проблемне питання»

Як змінився б клімат Південної Америки, якби Анди сформувалися на сході?

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Існує така думка: «Водна мережа материка — це дзеркало його клімату та рельєфу». Чи згодні ви з ним?

(Відповіді учнів.)

Сьогодні на уроці, дослідивши особливості внутрішніх вод Південної Америки, ви маєте нагоду підтвердити свої припущення та погодитися або спростувати наведене твердження.

 

IV.                   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Загальна характеристика вод суходолу материка

Робота з мультимедійною презентацією

За забезпеченістю водами Південна Америка посідає перше місце. Континент охоплює близько 12 % площі суходолу, але на нього припадає 27 % загального обсягу світового стоку води. Тут сформувалися великі річкові системи. Переважна їх більшість належить до басейну Атлантичного океану. Найпотужніші річки: Амазонка,Парана, Сан-Франсіску, Оріноко.

Живлення більшості річок — дощове, лише деякі річки одержують воду за рахунок танення снігу й льоду в горах. Протікаючи в Андах, перетинаючи плоскогір’я, річки Південної Америки утворюють численні пороги й водоспади. На одній із приток річки Оріноко розташований найвищий водоспад світу — Анхель (1054 м), а напритоці Парани потужний водоспад — Іґуасу (72 м).

Озер у Південній Америці порівняно небагато. Найбільше озероматерика — озеро-лагуна тектонічного походження Маракайбо. У Центральних Андах у западині на висоті 3812 м розташоване найбільшез високогірних озер світу — Тітікака. На добре зволожених низинахформуються великі болота. Значні території материка добре забезпеченіпідземними водами, що має велике значення для водопостачання міст.

Гірських льодовиків в Андах порівняно мало. У міру просуванняна південь висота снігової лінії поступово знижується.

Висновок 1. Південна Америка — найбагатший водами материк,що зумовлено кліматичними умовами та рельєфом материка.

 

2.Найбільші річкові системи. Виступи учнів з повідомленнями

Робота за варіантами

Завдання. За картами атласу та текстом підручника складіть характеристику однієї з річок Південної Америки за планом, запропонованим у таблиці.

Висновок 2. Південна Америка має дуже розвинуту річкову мережу. Більша частина стоку з материка спрямована в Атлантичний океан. Найповноводніша та найдовша річка світу — Амазонка.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Картографічна розминка

Учитель показує на карті гідрографічні об’єкти, учні називають їх.

Практична робота 5 (продовження)

Позначити на контурній карті річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади: Анхель, Іґуасу; озера: Маракайбо, Тітікака.

Прийом «Бліцопитування»

Якими    причинами пояснюється         висока         забезпеченість      материка внутрішніми водами?

До басейну якого океану належить більша частина річокПівденної Америки? Чим це пояснюється?

Який тип живлення характерний для більшості річок материка?

Яке походження мають озера Південної Америки? У яких районах розташовані найбільші з них? Чому процес заледенінняв Андах не набув значного поширення?

Прийом «Експрес-тест», «Самоперевірка»

1.       Який тип живлення є основним для більшості річокПівденної Америки?

А Дощове;                                     Б льодовикове; В снігове;                                     Г підземними водами.

2.       Укажіть назву найбільшого озера Південної Америки.

                        А Поопо;                                        Б Тітікака;

                       В Маракайбо;                                 Г Буенос-Айрес.

3.       У які місяці на річці Парані спостерігається повінь?

А Грудень — лютий;                              Б березень — травень; В червень — серпень;                  Г вересень — листопад.

4.       Яку річку Африки за гідрографічними показниками можна назвати «аналогом» Амазонки?

                       А Ніл;                                             Б Ніґер;

                       В Замбезі;                                       Г Конґо.

5.       Оберіть три річки — притоки Амазонки.

1   Оріноко

2   Укаялі

3   Мадейра

4   Парана

5   Парагвай

6   Тапажос

7   Сан-Франсіску

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Аналіз результатів роботи: чи вдалося довести ваші припущення на початку уроку? Які знання, що здобули ви сьогодні на уроці,є для вас найбільш цінними?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Випереджальне (окремим учням): підготувати повідомлення пронайвідоміші природні об’єкти, занесені до Списку всесвітньоїспадщини ЮНЕСКО в Південній Америці. Для підготовки використовуйте мережу інтернет.

 

Урок №26

 

ТЕМА.  ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ АНД. ЗМІНИ

ПРИРОДИ МАТЕРИКА ЛЮДИНОЮ. СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

 

Мета: ознайомити зі своєрідним органічним світом Південної Америки; сформувати знання про природну зональність та вертикальну поясність наматерику, зміну природних комплексів людиною, сучасні екологічніпроблеми; вдосконалювати уміння та навички порівнювати набір тарозміщення природних зон Південної Америки, Африки та Австралії; формувати уміння працювати з візуальними джерелами знань, аналізувати, виділяти істотні ознаки, узагальнювати, робити висновки; сприяти розумінню доцільності науково обґрунтованого підходу доприродокористування, системної єдності довкілля.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон світу, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади ґрунтів, представників рослинного та тваринного світу; характеризувати ознаки основних природних ландшафтів; пояснювати прояв широтної зональності та вертикальної поясності; оцінювати наслідки втручання людинив природні комплекси материка.

 

ХІД УРОКУ

 

I.                          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.                      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Бесіда

Як впливають рельєф і клімат на формування вод суходолу?

Що є причинами повноводності річок Південної Америки?

У яких кліматичних поясах розташована Південна Америка?

Що таке природна зона?

Які чинники можуть змінювати широтну протяжність природних зон? У яких районах материка виявляється вертикальна поясність?

 

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ Прийом «Дивуй!»

(Демонстрування слайдів.)

«...це було воістину чарівне царство! Таку пишноту може змалювати лише найпалкіша фантазія. Густе гілляччя спліталосяв нас над головою, утворюючи природне зелене склепіння, а крізь цейживий тунель струменіла прозоро-зелена річка. Прекрасна сама пособі, вона видавалася ще чудовішою від тих вигадливих виблисків,які скидали на неї пом’якшені зеленню яскраві промені сонця. Чиста, мов кришталь, нерухома, як дзеркало, зеленіюча біля берегів, якайсберг, водна гладінь виблискувала крізь різьблену арку листка, затягаючись брижами під ударами наших весел. Це був шлях, гіднийкраїни чудес, до якої він вів...»

А. КонанДойл. «Загублений світ»

Ці дивні рядки відомий письменник-фантаст написав, користуючись записом зі щоденника англійського вченого Фоссета про своюподорож до південноамериканських джунглів. Однак «країною чудес» заслужено можна назвати не тільки ліси Амазонії, але й самматерик Південна Америка.

Отже, сьогодні ми вирушимо в мандрівку «країною чудес» та дослідимо природні ландшафти Південної Америки.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Характеристика природних зон Південної Америки

Робота з мультимедійною презентацією, картами атласу,контурними картами

Зона вологих екваторіальних лісів у Південній Америці, які в Африці, розташована по обидва боки від екватора. Вона займаєАмазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Гвіанськогота Бразильського плоскогір’їв, і північну частину Тихоокеанського узбережжя. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають«сельвас», що в перекладі з португальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. Тільки в басейні Амазонки нараховують близько 4 тис. видів дерев, що становить 1/4 всіх наявнихпорід. Крони дерев, трави, чагарники розміщені у 12 поверхів —ярусів, причому найвищі піднімаються над землею іноді на висотудо 100 м.

Вологі екваторіальні ліси поступово заступають перемінно-вологі ліси субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть нажовтих і червоножовтих латеритних ґрунтах. Дерева тут скидаютьлистя з настанням сухого сезону.

Зменшення кількості опадів і збільшення тривалості сухого періоду спричиняють зміну рослинного покриву більш сухостійними видами.

Савани і рідколісся сформувалися на Орінокській низовині,більшій частині Гвіанського і Бразильського плоскогір’їв. У більшвологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації. У саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) — деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза,пляшкові дерева з бочкоподібними стовбурами.

На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанцівозначає «простір, позбавлений деревної рослинності»). Практичновсі землі пампи розорані або обернені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося.

На крайньому південному заході материка в умовах вологогоморського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні змішані лісиз різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.

На півдні материка східніше Анд, де панує континентальнийпомірний клімат, утворилися напівпустелі. Ця сувора територіядістала назву Патаґонія.

Серед рослинного покриву переважаютьсухостійні злаки, серед яких розкидані окремі деревця. З тваринводяться пума, лисицеподібниймаґеллановий собака — кульпео,сумчастий пампаський кіт, страус Дарвіна (південний вид нанду).

Зустрічаються стада великих лам-гуанако, трипоясні броненосці —апари. На річках і озерах водиться багато водоплавних птахів.

Пустеля Атакама сформувалася в умовах тропічного континентального клімату і бідного зволоження. Тут поширені кактуси, папороті, колючі чагарники, сухі трави. У рідкісних лагунах по краяхсоляних озер можна зустріти водоплавних птахів — лисок і фламінго. У суворих умовах добре почуваються комахи, дрібні гризуниі плазуни, серед яких безліч видів змій.

Завдання. Порівняйте набір та розміщення природних зон Південної Америки, Африки та Австралії.

Висновок 1. На рівнинах Південної Америки чітко простежуєтьсяширотна зональність природних зон. Переважання жаркого, постійно або змінно вологого клімату на значних територіях Південної Америки стало причиною поширення лісів і порівняно малихплощ, зайнятих пустелями та напівпустелями.

 

2.Вертикальна поясність в Андах

Робота з підручником (мультимедійною презентацією)Аналіз схеми висотної поясності в Андах

Висновок 2. Ділянки Анд, розташовані по різних широтах, відрізняються кількістю та складом висотних поясів. Чим вищими є гориі чим ближче вони розташовані до екватора, тим більше в них природних поясів.

 

                       3.Зміна       природи       материка       під       впливом      господарської

діяльностілюдини. Екологічні проблеми

Робота в парах

Завдання. Опрацюйте текст підручника та з’ясуйте: 1) які видигосподарської діяльності завдають найбільшої шкоди природі материка; 2) запропонуйте заходи щодо покращення екологічної ситуаціїна материку.

Робота з мультимедійною презентацією

Найбільші заповідники та національні парки Південної Америки, об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО.

Виступи учнів з повідомленнями про найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО на материку (див. додаткові матеріалидо уроку).

1)      Комплекс заповідників центральної Амазонії.

2)      Національний парк Іґуасу (див. додаткові матеріали до уроку 29).

3)      Національний парк Ґалапаґос.

4)      Національний парк Канайма.

5)      Півострів Вальдес (Аргентина) — має неповторну і багату фауну:нанду Дарвіна, гуанако, патагонська мара (відомий як «патагонський заєць» або «патагонська морська свинка»; на узбережжі тау затоці: вухаті тюлені, кити, косатки.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Гра «Подорож природними зонами ПівденноїАмерики» Напишіть міні-твір (до 10 речень) про уявну подорож:

а) сельвою; б) саваною Північної півкулі;в) саваною Південної півкулі; г)

пампою; д) береговою пустелею.

Прийом «Бліцопитування»

Які природні зони в Південній Америці займаютьнайбільшу площу? Чому?

Чим пояснюється виняткове багатство і різноманітністьорганічного світу сельви?

У чому полягають відмінності між саванами Північної і Південної півкуль на материку? Якими причинами ці відмінності зумовлені?

Які особливості природи берегових пустель Південної Америки?

Яка природна зона Південної Америки, на ваш погляд, є найбільш сприятливою для життя людей?

У яких природних зонах Південної Америки найбільш помітні зміни, пов’язані з господарською діяльністю людей? Чим цеобумовлено?

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Мікрофон», аналіз роботи на уроці

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Здійснити роботу над інформаційним проектом «Природні унікуми Південної Америки». Результати роботи представити у вигляді брошури або буклета.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №27

 

ТЕМА.  НАСЕЛЕННЯ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.

 

Мета: поглибити та систематизувати знання про освоєння материка, формування сучасного населення Південної Америки; сформувати знанняпро особливості населення материка, його кількість, склад та розміщення; ознайомити з політичною картою Південної Америки; вдосконалювати практичні уміння та навички характеризувати головні рисинаселення материка за тематичними карти атласу; розвивати вміння організовувати навчальну співпрацю з учителем таоднолітками, працювати індивідуально та в групі; свідомо використовувати мовні засоби для виразу своїх думок; сприяти розвиткові картографічної грамотності, пізнавального інтересу, самостійності.

Обладнання: політична карта Південної Америки, атласи, підручники,комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть характеризувати риси населення тагеографічне положення країн Південної Америки за картами атласу;пояснювати причини строкатого етнічного складу населення, нерівномірного розселення.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, представники яких країн брали участь у колонізації Південної Америки.

Які держави існували на території материка в давні часи?

Пригадайте, якими причинами обумовлене швидке зростаннячисельності населення Африки.

Які частини материка Південна Америка, на ваш погляд, маютьнайбільш сприятливі умови для життя людей?

Які види господарської діяльності людини, на ваш погляд, можуть розвиватися в країнах Південної Америки на основі її природних багатств?

 

                        ІІІ.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Дослідження та порівняння природи материків Африки та Південної Америки дозволяють дійти висновку, що найбільшим багатством та різноманіттям, контрастами природи відрізняється Південна Америка. До того ж Південна Америка має дуже різноманітнийетнічний склад населення. Причини різноманіття природи ви визначали протягом попередніх уроків. А для визначення причинстрокатості етносів потрібно пригадати, як відбувалося заселеннята освоєння материка.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Історія заселення материка

Робота з мультимедійною презентацією

Корінні жителі Південної Америки — індіанці — це нащадкиазіатських племен, які, на думку вчених, перейшли «Берінґовий міст» та поступово просувалися на південь. Вони з’явилисяв Південній Америці близько 15–17 тис.

років тому, займалисяполюванням, збиральництвом і рибальством.

Приблизно з 1500 р. почалася імміграція іспанців і португальців. Розширюючи свої володіння, колонізатори прагнули обернутиіндіанців на рабів, відтіснили їх усередину материка на незручнідля життя землі. Слідом за іспанцями в боротьбу за захоплення територій на материку вступили французи, англійці й голландці. Щобкомпенсувати дефіцит робочих рук, європейці почали ввозити рабівз Африки. У період із XVI до початку XIX ст. було продано в рабствоі привезено до Америки понад 10 млн африканців. Після скасуваннярабства в першій половині XIX ст. для роботи на плантаціях почалиприїжджати китайці та індійці. У XIX–XX ст. до Південної Америки приїхало багато вихідців з інших країн — японці, араби, німці,а також росіяни та українці.

Висновок 1. У давні часи Південну Америку заселили нащадки азіатських племен — індіанці. З кінця XV ст. розпочалася колонізація материка європейцями.

 

2.Раси і народи

Робота з картою «Раси та народи»

Завдання. За картами атласу визначте, представники яких распроживають у Південній Америці. Спробуйте пояснити різноманітний етнічний склад населення материка. Порівняйте його з етнічним складом населення Африки.

На південноамериканському континенті проживають представники європеоїдної (25 %), монголоїдної (15 %), негроїдної (10 %) рас,а також змішані раси (50 %, креоли, мулати, метиси, самбо), які виникли на їхній основі.

Інтенсивне міжрасове змішання почалося в колоніальний період,у результаті чого етнічний склад населення материка набув надзвичайної строкатості. Тривалий процес злиття мов, звичаїв, традиційспричинив утворення нових народів Південної Америки. Змішаненаселення переважає в багатьох країнах материка. Більшість населення говорить іспанською мовою, у Бразилії — португальською, деяким групам індіанців удалося зберегти свої рідні мови.

Висновок 2. Населення Південної Америки, як і Африки, відрізня- ється надзвичайно різноманітним етнічним складом.

 

3.Кількість і розміщення населення

У Південній Америці проживають понад 500 млн осіб. За останні півстоліття кількість населення збільшилася майже втричіі продовжує швидко зростати. У родинах південноамериканцівтрадиційно багато дітей, тому Південну Америку часто називаютьконтинентом «молоді». Приблизно 43 % його населення — молодьвіком до 15 років.

Робота з картою «Густота населення»

Завдання. За картами атласу установіть райони найбільшого танайменшого скупчення населення в Південній Америці.

Майже 90 % населення континенту живе в приморській частині.Там розташовані найбільші міста, які разом з прилеглими територіями охоплюють великі площі та кількість населення: Сан-Паулу(19 млн), Буенос-Айрес (13 млн), Ріо-де-Жанейро (12 млн).

Ще однією особливістю розміщення населення Південної Америки є його «високогірне» проживання. У деяких андійських країнах значна частина населення проживає на висоті 2400–2600 м надрівнем моря.

У той же час величезні простори Південної Америки в районіекваторіальних лісів і на півдні залишаються майже ненаселеними. Висновок 3. Населення розміщується територією материка нерівномірно.

 

4.Формування політичної карти

Робота з політичною картою Південної Америки,мультимедійною презентацією

У І тис. нашої ери в Південній Америці виникли перші держави.Задовго до появи знаменитої імперії інків на схилах Анд існувалимогутні індіанські держави — Чавін, Мочіка та Паракас. Чавінцізаймалися землеробством, були чудовими будівельниками, умілиробити витончений посуд із глини, прикраси та статуетки із золотай срібла. Мешканці Мочіки відкрили секрет виплавки міді з руди,опанували виготовлення бронзи, вирощували на схилах гір маїс,маніок, картоплю, розводили лам. Паракаські лікарі знали хірургію і вміли робити складні операції. На момент приходу європейцівна материку існувала могутня імперія інків. Вони будували величніхрами, міста, дороги високо в горах, виготовляли найтонші вовнянітканини, посуд, ювелірні прикраси. Конкістадори припинили розвиток дивної імперії. Наприкінці XV — на початку XVI ст.

територіяПівденної Америки була поділена між декількома країнами Європи.

Плавання X. Колумба, військові експедиції Ф. Пісарро та іншихконкістадорів стали причиною затвердження іспанського пануванняна всьому материку, за винятком Бразилії, яка почала належати Португалії, і Ґвіани, захопленої Англією, Голландією і Францією. У результаті національновизвольної боротьби, яка на початку XIX ст.охопила весь континент, на материку утворилися нові держави.На сучасній політичній карті Південної Америки 15 країн, із них12 — незалежні. Усі країни континенту належать до групи країн,що розвиваються. Майже всі країни Південної Америки, крім Болівії і Парагваю, мають вихід до океанів. Найбільшими за площеює Бразилія та Аргентина.

Висновок 3. За давніх часів на території материка існували могутні землеробські держави. Країни Південної Америки, як і Африки,пройшли тривалий шлях колоніального розвитку і національновизвольної боротьби.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Прийом «Географічний практикум» 

Завдання. Складіть характеристику географічногоположення однієї з країн Південної Америки за планом:

а) у якій частині материка розташована; б) із якими державами межує; в) якими морями (океанами) омивається; г) приблизнапротяжність із півночі на південь та із заходу на схід; д) назва столиці, її географічні координати.

Прийом «Мандрівка в Інтернет»

Завдання. Знайдіть на інформаційних сайтах інформацію про культурні об’єкти ЮНЕСКО в Південній Америці. Підготуйте коротке повідомлення про один з них.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

(Учні формулюють висновки з допомогою учителя.)

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.       Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.       Позначити на контурній карті країни материка та їхні столиці.

3.       За бажанням: скласти кросворд «Країни Південної Америки».

4.       Випереджальне: об’єднатися в групи, підготувати презентацію країни Південної Америки (Бразилія, Аргентина, Чилі)у вигляді опису туристичного маршруту; намалювати власний герб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №28

 

ТЕМА.  КРАЇНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ

 

Мета: сформувати знання про особливості географічного положення, природи, населення та господарства основних держав материка; вдосконалювати уміння та навички характеризувати основні держави материка, наводити приклади взаємозв’язків країн Південної Америки з Україною; розвивати творче, нестандартне мислення, уміння працювати з додатковими джерелами знань; розвивати вміння самостійно обирати най більш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань, працювати в групі, злагоджувати позиції, знаходити спільне рішення; виховувати прагнення здобувати нові знання самостійно; відповідальне ставлення до спільної справи.

Обладнання: політична карта Південної Америки, малюнки гербів,комп’ютер, мультимедійний проектор, учнівські мультимедійні презентації.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади країн континенту,взаємозв’язків України з країнами Південної Америки; характеризувати ознаки природи, населення та види господарської діяльності в окремих країнах.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Гра «Вірю не вірю»

Чи вірите ви в те, що в Південній Америці проживають представники переважно європеоїдної раси? (Ні)

Чи вірите ви в те, що у країнах Південної Америки значну частину населення становлять люди похилого віку? (Ні)

Чи вірите ви в те, що всі країни континенту належать до країн,що розвиваються? (Так)

Чи вірите ви в те, що чисельність південноамериканських країншвидко збільшується? (Так)

                       Чи    вірите    ви    в    те,    що    більшість    країн    материка    пройшли

етапколоніального розвитку? (Так)

Чи вірите ви в те, що в українських магазинах можна купититовари, які виробляють у південноамериканських країнах? Якісаме? (Так)

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

Справді, українцям добре відомий смак ароматної бразильськоїкави, а на ринках і в магазинах часто можна побачити банани з Еквадору, екзотичні фрукти із Чилі. Українські фахівці — інженери,лікарі, військові радники працюють у країнах Південної Америки,передаючи свій досвід молодим фахівцям. В Аргентині та Бразиліїпроживає численна українська діаспора — близько 500 тис. осіб.

Останніми роками в країни Південної Америки навідується багато українців. Когось вабить незрівнянна дика природа материка,хтось приїжджає на велику подію року в Бразилії — карнавал самби в Ріо-деЖанейро, а комусь цікаві архітектурні пам’ятки доколумбових цивілізацій. Подивимося на країни Південної Америкиочима українських туристів.

 

IV.      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Гра «Запрошуємо в мандрівку країною Південної Америки»

Кожна група представляє свою країну у вигляді опису туристичного маршруту, демонструє мультимедійну презентацію, власноручстворений герб країни.

 

V.          ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Продовження роботи в групах

Завдання. Скласти запитання (3–4) за текстом свого виступу.Обмін запитаннями між групами.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Обговорення результатів роботи груп, самооцінювання, оцінювання.

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Порівняти Бразилію та Аргентину за запропонованим планом.Визначити ознаки схожості та відмінності.

Ознаки схожості	Ознаки відмінності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №29

 

ТЕМА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АВСТРАЛІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА №7.

ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЗВ ОСНОВНИХ

ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ АВСТРАЛІЇ

 

Мета: формувати знання про характерні ознаки географічного положенняАвстралії, етапи відкриття й дослідження, основні форми рельєфу такорисні копалини; вдосконалювати практичні вміння характеризуватиособливості географічного положення материка за картами атласу, наводити приклади форм рельєфу, визначати закономірності розміщення форм рельєфу та корисних копалин; розвивати вміння складати характеристику географічного положенняоб’єкту за типовим планом; виховувати пізнавальну активність, інтерес до вивчення теми, ініціативність.

Обладнання: фізична карта Австралії, атласи, підручники, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, шаблони Австралії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть назвати характерні ознаки географічного положення Австралії, дослідників материка; наводити прикладита показувати на карті форми рельєфу; порівнювати географічне положення Австралії та Африки.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ Прийом «Бліцопитування»

1.       Пригадайте, що вам відомо про Австралію.

2.       Згадайте типовий план вивчення материка.

3.       Чому вивчення будь-якої території доцільно починати з характеристики її географічного положення?

Прийом «Власні приклади»

Які особливості природи материка залежать від його географічного положення? Наведіть приклади, використовуючи знанняпро африканський континент.

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ Прийом «Дивуй!»

Чи можете ви повірити в те, що на світі є земля, де Новий Рікзустрічають у розпал літа, а Санта-Клаус приходить із подарунками не в теплих валянках і шубі, а босоніж і в легкій червонійнакидці? Чи чули ви про ссавців, які відкладають яйця, про тварин, які виношують своїх дитинчат у сумці, про риб, які дихають легенями? Чи можна навчатися в школі по Інтернету й одержувати домашні завдання по радіо або телефону?

Усе це насправді існує на дивному материку Австралія.

Якщо ви дотепер сумніваєтеся в правдивості вищесказаного, наступні уроки допоможуть вам з’ясувати причини такої «незвичайності» Австралії.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Характеристика географічного положення материка

Робота з мультимедійною презентацією, фізичною картоюАвстралії, планом географічного положення материка,позначення на шаблонах у зошитах номенклатуригеографічного положення

 

План характеристики	Складові географічного положення
Площа	7,7 млн км2 (VІ місце у світі, в 4 рази меншеза площу Африки і в 7,5 разів менше заплощу Євразії)
Розташування щодоекватора, нульовогомеридіана, тропіків,півкуль	Австралія повністю лежить у Південній таСхідній півкулях. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині, томузначна частина материка отримує великукількість сонячного тепла
Крайні точки	Північна — мис Йорк (11° пд. ш.; 142° сх. д.) південна — мис Південно-Східний (39° пд. ш.;146° сх. д.), західна — мис Стип-Пойнт (26° пд. ш.113° сх. д.), східна — мис Байрон (29° пд. ш.; 154° сх. д.)
Протяжність материкау градусах і кілометрахіз півночі на південь, іззаходу на схід	Робота за варіантами (1–2) 1) за меридіаном 142° сх. д.: 38° – 11° = 27° 27 х111 = 2997 км; 2) за паралеллю 26° пд. ш.: 153° – 113° = 40°(1° х100 км) 40 х100 = 4000 км
Океани й моря, щоомивають материк, особливості берегової лінії	Із заходу й півдня Австралія омиваєтьсяводами Індійського океану, зі сходу — Тихого; з півночі омивається морями Тіморськимі Арафурським, Торресовою протокоювідокремлюється від Нової Гвінеї. Насході Австралію омивають моря Кораловеі Тасманове. Від острова Тасманія Австраліювідокремлює Бассова протока. Берегова лініяАвстралії, порівняно з іншими материками,має доволі прості обриси, на узбережжі малобухт для зручної гавані морських суден. Напівночі глибоко вдається в суходіл затокаКарпентарія, на півдні — Велика Австралійська
Найближчі за розташуванням материкита шляхи сполученняз ними	Австралія займає відокремлене положеннявідносно інших материків та частин світу.Порівняно близько до Австралії розташованіострови Південно-Східної Азії

 

Практична робота №7: Позначити на контурній карті назви крайніх точок Австралії, океани, які омивають материк, елементиберегової лінії: великі острови, півострови, моря, затоки, протоки; форми рельєфу.

Робота в групах

Завдання. Порівняйте географічне положення Африки та Австралії. Визначте спільні та відмінні ознаки.

Висновок 1. Австралія — найменший материк на Землі, віддаленийвід усіх інших континентів, повністю розташований у Південній півкулі, значна частина материка лежить у тропічних широтах.

 

2.Тектонічна будова та рельєф

Робота з фізичною та тектонічною картами

Завдання. Зіставте тектонічну та фізичну карти, виявіть закономірності поширення форм рельєфу на материку.

                        В        основі        значної        частини        Австралії        лежить        давня

Австралійськаплатформа. На сході до давньої платформи приєдналася область герцинської складчастості. Платформі відповідають рівнини: ЗахідноАвстралійське плоскогір’я на заході і Центральна низовина на сходіі південному сході. Області складчастості відповідають Східно-Австралійські гори, які в Австралії називають Великий Вододільний хребет.На південному сході гори досягають найбільшої висоти і називаютьсяАвстралійськими Альпами (середня висота близько 2000 м, найвищаточка — гора Косцюшко, 2228 м). В Австралії немає активних сейсмічних зон та активних вулканів, у зв’язку з чим її називають найспокійнішим у геологічному відношенні материком. Австралія — найнижчийматерик нашої планети. Середня висота материка — близько 300 м.

Висновок 2. В основі материка лежить давня платформа, на схід відякої простягнулися області герцинської складчастості. Геологічноюбудовою обумовлено переважання рівнинного рельєфу.

Позначення на шаблоні в зошиті основних форм рельєфу материка.

 

3.Корисні копалини

Робота з фізичною картою

Завдання. За фізичною картою установіть, на які корисні копалини багаті надра Австралії. Результати роботи занесіть у таблицю.

 

	Корисні копалини Австралії
Паливні	Рудні	Нерудні

 

Висновок 3. Австралія багата на корисні копалини, особливо наруди чорних і кольорових металів.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель показує на карті елементи географічної номенклатури

Австралії.

Прийом «Експрес-тест», «Самоперевірка» 1. Укажіть крайню північну точку Австралії:

А мис Байрон;Б мис Йорк;В мис Стіп-Пойнт;Г мис Південно-Східний.

2.   Яка тектонічна структура лежить в основі материка Австралія?

А Молода палеозойська платформа;Б область альпійської складчастості; В давня докембрійська платформа;Г область мезозойської складчастості.

3.   Яка частина Австралії має найбільші абсолютні висоти?

А Північна;Б центральна;В південно-західна;Г південно-східна.

4.   Оберіть правильну ознаку географічного положення Австралії: А південний тропік перетинає материк майже посередині;

Б береги Австралії омивають води Атлантичного та Тихогоокеанів;

В екватор перетинає материк майже посередині;

Г материк повністю розташований у Південній та Західнійпівкулях.

5.   Утворення яких корисних копалин пов’язане з виступами кристалічного фундаменту давньої платформи?

А Кам’яного та бурого вугілля;   Б нафти та природного газу; В фосфоритів та кухонної солі;       Г залізних руд та золота.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель допомагає учням правильно сформулювати висновкипро те, що дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці.

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  За текстом параграфа заповнити хронологічну таблицю «Дослідження та освоєння Австралії».

Час дослідження	Дослідники	Результати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №30

 

ТЕМА.  КЛІМАТ АВСТРАЛІЇ. ВОДИ СУХОДОЛУ

 

Мета: формувати знання про загальні особливості клімату і внутрішніх вод,кліматичні пояси та типи клімату Австралії; забезпечити розумінняпричин, що обумовлюють особливості клімату материка, його впливна формування вод суходолу; вдосконалювати практичні уміння та навички роботи з тематичними картами атласу;розвивати вміння виділяти істотні ознаки клімату та внутрішніх вод,порівнювати, узагальнювати, робити висновки; сприяти формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності,зміцнювати бажання самостійно досягти успіху в навчанні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Австралії, карта кліматичних поясів, атласи,контурні        карти,         підручники,         комп’ютер, мультимедійний проектор,мультимедійна презентація.

Очікувані результати: учні зможуть визначати кліматичні показники за тематичними картами та типи клімату за кліматичними діаграмами; наводити приклади типів клімату та внутрішніх вод материка, пояснювативплив клімату та рельєфу на формування вод суходолу.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель (учень) показує на карті географічні об’єкти Австралії,учні дають відповідь з місця.

Прийом «Бліцопитування»

Яке положення займає Австралія відносно екватора? тропіків?У яких півкулях та географічних поясах розташований материк? Назвіть крайні точки Австралії та покажіть їх на карті.

Коли і ким був відкритий материк Австралія? Які причини перешкоджали швидкому вивченню та освоєнню Австралії? Назвіть основні форми рельєфу материка. На які корисні копалинибагата Австралія? Зробіть припущення щодо клімату Австраліїзгідно з особливостями її географічного положення.

Перевірка домашнього завдання

Назвати дослідників Австралії та результати їхніх досліджень.

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ Прийом «Дивуй!»

Починаючи своє знайомство з Австралією, ви мали змогу переконатися в тому, що це незвичайний для нас, європейців, материк.Навіть важко уявити: як австралійці зустрічають Новий рік посередині спекотного літа? Але ж на тому незвичайність материка незакінчується. Послухайте, як поетеса Галина Усова пише про Австралію:

Австралія — країна навпаки.

Вона під нами, наче дно річки. Там вивернутий рік, неначе свита — У жовтні розквітають там сади,

У грудні там, а не у червні, літо, І річки протікають без води, (Й зникають у пустелі, як німі).

Як пояснити «плутанину» з порами року, ви вже знаєте, а щоособливого в кліматі материка та куди зникають його річки — проце ви маєте дізнатися сьогодні.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Виявлення загальних ознак клімату Австралії

Робота з кліматичною картою Австралії

Завдання. Проаналізуйте кліматичні показники та зробітьвисновки про особливості клімату Австралії.

Кліматичні умови Австралії визначені розташуванням материкапо обидва боки Південного тропіка.

Аналіз температурних показників на кліматичній карті свідчить: навіть узимку середні температури там не опускаються нижче за +10 °С, а влітку перевищують +30 °С. Австралія — материк нетільки спекотливий, але й сухий. У цілому над континентом випадає у п’ять разів менше опадів, ніж в Африці. Над значними територіями переважає спадний рух повітря, що перешкоджає утворенню хмар. У тропічних широтах формуються сухі й жаркі повітрянімаси, які переважно й визначають кліматичні особливості великихмасивів суходолу. Близько 40 % площі Австралії отримує менше250 мм опадів на рік.

Розташування Великого Вододільного хребта вздовж узбережжя у вигляді паралельних хребтів створює перешкоду для південно-східних пасатів із Тихого океану. На східних схилах ВеликогоВододільного хребта річна кількість атмосферних опадів становитьпонад 1500 мм, а на західних — удвічі менша — 600–500 мм. Холодна течія вздовж західних берегів материка посилює сухість тропічних широт узбережжя.

Висновок 1. Клімат Австралії посушливий та спекотний. Це визначено насамперед її географічним положенням.

 

2. Кліматичні пояси

Робота з картою кліматичних поясів Австралії

Завдання. За картами атласу установіть, у яких кліматичнихпоясах розташована Австралія та які типи клімату там сформувалися.

Значна частина Австралії лежить у тропічному поясі, де формуються два основні типи клімату: тропічний вологий (на східному узбережжі материка) і тропічний континентальний (в центрій на заході). Північ Австралії розташована в субекваторіальномукліматичному поясі. У субтропічному поясі виділяється три типиклімату: субтропічний вологий на південному сході, субтропічнийконтинентальний — уздовж Великої Австралійської затоки і субтропічний середземноморський — на південному заході континенту. Вони відрізняються кількістю опадів та їхнім режимом. ОстрівТасманія майже цілком розташований у помірному поясі, де переважають західні вітри, які приносять багато опадів. Тут відноснотепла зима і порівняно прохолодне літо.

Висновок 2. Австралія розташована в межах субекваторіального,тропічного та субтропічного кліматичних поясів.

Робота в парах

Порівняйте набір та розміщення кліматичних поясів Австраліїта південної Африки. Чому в Австралії в аналогічних широтахопадів менше?

 

3.Внутрішні води Австралії

                       Робота    з    мультимедійною    презентацієюта    фізичною    картою

Австралії

Завдання. За картами атласу визначте, до басейнів яких океанівналежать річки Австралії. Чому область внутрішнього стоку материка більша, ніж області, що мають стік в океан?

Річок на материку мало. Значна їх частина належить до басейнуІндійського океану. До басейну Тихого океану належать річки, якістікають зі східних схилів Великого Вододільного хребта. Живлення більшості річок дощове, а в Австралійських Альпах — змішане.

Найбільша річкова система Австралії — Муррей із притокоюДарлінґ. Муррей (2570 км) починається в Австралійських Альпаху районі гори Косцюшко. Живлення більшості річок дощове, а в Австралійських Альпах — змішане. Для Австралії характерне формування криків, на карті вони позначені пунктирними лініями.

Крики — тимчасові водостоки, які наповнюються водою тільки під час короткочасних злив. Найбільший крик Австралії —Купер Крик — завдовжки близько 1400 км. Починається він насхилах Великого Вододільного хребта, постійну течію має тількиу верхів’ях.

Більшість озер Австралії засолені, не мають стоку і заповнюються водою лише під час вологого періоду. Найбільше озеро Австралії — Ейр. Нестача поверхневих вод частково компенсуєтьсязначними запасами підземних вод. У надрах материках виявленоблизько 30 артезіанських басейнів. Найбільший з них — ВеликийАртезіанський Басейн під Центральною низовиною.

Висновок 3. Через посушливість клімату Австралія бідна на поверхневі води.

 

V.          ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота 7 (продовження). Нанесіть на контурну картурічки:

Муррей, Дарлінґ; озера: Ейр.

Прийом «Географічний практикум»

За картами атласу, текстом підручника та типовимпланом складіть характеристику річок Австралії (1-й варіант — Мюррей, 2-й варіант — Дарлінґ).

Назва річки	Місце витоку	Куди Впадає	Напрямок течії	Особливо- сті режиму	Характер живлення	Господар- ськевико- ристання

За кліматичними діаграмами в підручнику (мультимедійнійпрезентації) та картами атласу складіть характеристику кліматичних поясів Австралії (1-й варіант — субекваторіального, 2-й варіант — тропічного, 3-й варіант — субтропічного).

Назва клі- матичного поясу	Географічне положення	Кліматичні показники (t, опади)	Кліматичні області	Типи клімату

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель нагадує учням про етап мотивації: про які особливіриси Австралії ви дізналися сьогодні на уроці? Чому та куди зникають річки? Що найбільше вас здивувало? Чого навчилися?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.      Поміркувати над питанням: як би змінився клімат Австралії,якби Великий Вододільний хребет був розташований не на сході, а на заході материка?

3.      Випереджальне: провести власне дослідження та установитипричини формування ендемічних та реліктових видів тварині рослин Австралії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №31

 

ТЕМА.  УНІКАЛЬНІСТЬ РОСЛИННОСТІ І ТВАРИННОГО СВІТУ

АВСТРАЛІЇ. ПРИРОДНІ ЗОНИ. ЗМІНА ПРИРОДИ МАТЕРИКА ЛЮДИНОЮ.

 

Мета: сформувати систему знань про особливості ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу, природні зони Австралії, вплив людини наприроду материка; сприяти розумінню причин, що впливають на розміщення природних зон на материку, обумовлюють своєрідність органічного світу; вдосконалювати практичні вміння працювати з тематичними картами атласу, різноманітними джерелами географічних знань; розвивати вміння самостійно планувати шляхи досягнення цілей, свідомо обирати найбільш ефективні способи рішення навчальних тапізнавальних завдань; узагальнювати, встановлювати аналогії, порівнювати, робити висновки; виховувати емоційно-ціннісне ставлення до природи, формувати екологічну свідомість.

Обладнання: фізична карта Австралії, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади представниківрослинного та тваринного світу Австралії; пояснювати причини унікальності органічного світу, розподіл природних зон на материку; характеризувати природні зони за картами атласу.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Робота в парах

Прийом «Картографічна розминка»

Учні ставлять по черзі один одному запитання та перевіряютьзнання географічної номенклатури Австралії.

Прийом «Бліцопитування»

Які типи циркуляції повітряних мас формують особливості клімату Австралії?

Чому значна частина території материка отримує малу кількість опадів?

У яких кліматичних поясах розташована Австралія? Назвіть характерні для них типи клімату.

Чому деякі річки зображені на карті Австралії пунктиром?

Чому в Австралії існує проблема водопостачання? У яких районах Австралії ця проблема стоїть особливо гостро?

Яке озеро в Африці такого самого походження, що й озеро Ейр?Чим пояснюється їхнє походження?

Перевірка домашнього завдання

Прийом «Проблемне питання»

Як би змінився клімат Австралії, якби Великий Вододільнийхребет був розташований не на сході, а на заході материка?

 

                        III.       МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ       ТА       ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Із кожним уроком австралійський континент поступово відкриває вам свої таємниці: особливості клімату та річок материка безпосередньо пов’язані з його географічним положенням у Південнійпівкулі, особливості рельєфу — з геологічною історією розвиткуматерика. Однак європейці, які вперше побачили невідомих тваринта рослин в Австралії, були вражені та дуже довго не могли пояснити причини їхньої незвичайності. Вдома у вас було випереджальнезавдання-дослідження. Чи згодні ви з тим, що органічний світ Австралії справді надзвичайний? Чи знайшли ви поясненню цьому?(Відповіді учнів.)

Уже відома вам поетеса Галина Усова так охарактеризувала органічний світ Австралії:

Й птахів безкрилих в заростях сліди.

Там в їжу кішкам дістаються змії, Й звірята — в яйцях, а не в затишку нори.

Собаки гавкати не вміють, чесне слово!

Й самі дерева лізуть із кори, Там кролики страшніше, аніж повінь.

Й рятує південь від північної жари.

Отже, сьогодні на уроці ви зможете обмінятися думками, висловитивласні висновки щодо причин своєрідності органічного світу материка.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Унікальність рослинного й тваринного світу Австралії.

Робота з мультимедійною презентацією

Коли ви проводили дослідження, напевно, дізналися, що багатовидів тварин і рослин Австралії є ендеміками і реліктами.

Ендеміки (грецьк. endemos — «місцевий») — рослини та тварини, які живуть лише в певному, відносно обмеженому районіабо групі районів.

Релікти (лат. reliotus — «залишений») — види рослин і тварин, залишки давньої флори й фауни, що збереглися донині.

Серед представників рослинного світу багато видів евкаліптіві акацій, найтиповіших для Австралії сімейств рослин.

Евкаліпт у перекладі з грецької означає «я добре покриваю», що,до речі, зовсім не відповідає дійсності, оскільки вузьке листя евкаліптів майже не дає тіні. Евкаліпти — вічнозелені дерева, вони не скидають щорічно листя, проте скидають кору. Без кори стовбури деревнабувають блакитного або яскравожовтого кольору. Поступово на нихнаростає нова кора. Евкаліпти дуже корисні дерева. Вони швидко ростуть, мають тверду деревину, яка майже не псується, листя міститьвеличезну кількість ефірних масел, які використовують для виготовлення ліків та косметичних засобів. Проте найціннішою властивістюдерева є його здатність витягувати з ґрунту велику кількість вологи,за що їх і прозвали деревами-насосами. Евкаліпти здатні швидкоосушити місцевість та ще й зменшити кількість шкідливих комах,таких як, наприклад, малярійні комарі. Евкаліпти ростуть і високов Австралійських Альпах, але там вони — невисокі деревця з кострубатим стовбуром. У пустелях Центральної Австралії поширені понад130 різновидів евкаліптів-карликів, не більше 2–3 м висотою. Евкаліпти-чагарники утворюють густі, колючі, майже непрохідні хащі, щопростягаються на десятки кілометрів. Крім чагарникового евкаліпта,у таких заростях ростуть різні види акацій, пляшкові дерева.

В Австралії зустрічаються понад 500 видів акації. Подібно евкаліптам, акації пристосувалися до різноманітних умов. Вони зустрічаються як у тропічних лісах і саванах, так і в пустелях, де набувають вигляду колючих чагарників. Гілка з квітками срібної акаціїзображена на гербі Австралії і є її символом.

В Австралії багато рідкісних рослин, які ростуть тільки на цьому континенті. Наприклад, деревоподібна ксанторея, або «трав’янедерево», яку місцеві жителі називають «чорний хлопчик». Здалека невисоке дерево з темним стовбуром та жмутком трави нагорі(там, де в дерев, певна річ, буває крона) справді схоже на кошлатого хлопчика-аборигена. На Західно-Австралійському плоскогір’ї таЦентральній низовині великі площі вкриті гостролистою колючоютравою спініфекс та різними сухостійними злаками.

Серед величезної кількості тварин Австралії 9/10 видів ендемічні. Сумчастих тварин, характерних для австралійського континенту, нараховують близько 180 видів.

Крім найбільш відомих сумчастих — кенгуру, коали, тут водяться сумчаста куниця, сумчастий кріт, сумчастий борсук, сумчаста білка тощо. А із сумчастих хижаків на острові Тасманія живесумчастий диявол.

Не припиняють дивувати людей і плосконогі ящірки, котрі бігають на двох задніх ногах, і «колюча» єхидна, і різнобарвні райськіптахи, папуги. Усього на континенті мешкає понад 700 видів птахів,близько 100 видів отруйних змій.

У прибережних водах морів на Великому Бар’єрному рифі живуть неймовірні тварини: від невеликих швидких медуз до величезних акул. Морські черепахи розвелися тут у такій кількості, якде більше у світі; лагідні сирени, родички морських слонів, ліниво плавають серед водоростей. По сусідству з 400 видами коралів,на рифі живе близько 200 видів молюсків та понад 2 000 видів риб.

Висновок 1. Австралія відрізняється від інших материків своєрідністю органічного світу.

 

2.                  Причини формування ендемічних та реліктових видів тваринта рослин Австралії.

Обговорення результатів досліджень учнів

Висновок 2. Неповторність та своєрідність австралійської природипояснюється насамперед тим, що континент тривалий час перебував в умовах ізоляції від інших частин земної кулі.

 

3.                  Природні зони.

Робота з картою «Природні зони Австралії»

Завдання. За картою установіть, у чому полягають особливостірозміщення природних зон на території Австралії.

Найбільші площі на материку займає зона тропічних пустельі напівпустель з убогою рослинністю на червонясто-бурих, частозасолених ґрунтах, місцями на сіроземах. Серед рослин поширеніколючі вічнозелені чагарники з евкаліптів та акацій — скреб. Напівострові Кейп-Йорк і східному узбережжі материка сформуваласязона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів. Великі просторина півночі, сході та південному заході материка займають саваний рідколісся. Для цієї зони характерні чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистяними ниткоподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, валлабі,вомбат, борсук, сумчастий мурахоїд, птах ему. Незначну територіюна півдні субтропічного поясу займають вічнозелені твердолистяніліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах.

Для острова Тасманія з його морським помірним кліматом характерні вічнозелені ліси з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тасманійський лісвражає великою кількістю квіткових рослин. Тільки орхідей тутнараховується 80 видів. Тваринний світ Тасманії близький за своїмскладом до тваринного світу материка, але має і свої особливості.

Окрім ендемічного сумчастого диявола, на південному узбережжіживе представник антарктичного світу — пінгвін.

Завдання. Використовуючи карти атласу, порівняйте послідовність і розміщення природних зон Австралії та південної Африки.Установіть подібні та відмінні ознаки. Поясніть причини, які їх зумовили.

Висновок 3. У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Висотна поясність виражена тількив Австралійських Альпах на південному сході материка.

 

4. Зміна природи материка людиною.

Робота з мультимедійною презентацією

Серйозні зміни природи Австралії, як і Африки, почалися за часів колонізації материка. Усього за 200 років було знищено близько40 % всіх лісів, втрачено понад 60 % водно-болотних угідь прибережної зони.

Для збереження природних комплексів в Австралії створено понад 2,5 тисячі природоохоронних територій різних категорій — резерватів, національних парків, заповідників. Багато з них занесенідо списку природної спадщини ЮНЕСКО. Найвідоміші:

1)                 Великий Бар’єрний риф — найбільша у світі система коралових рифів (2300 км з півдня на північ), розташована в Кораловому морі уздовж східного узбережжя Австралії, біля узбережжяштату Квінсленд.

2)                 Національний парк Какаду (див.у додаткових матеріалах).

3)                 Дика природа Тасманії — охоплює 13800 км або приблизно 20%площі Тасманії. У цьому регіоні збереглися одні з останніх напланеті дощові ліси помірного поясу.

4)                 Дощові ліси східного узбережжя Австралії (Дейнтрі) (див. у додаткових матеріалах).

Висновок 4. Від часів колонізації природа материка зазнала істотних змін. Для збереження природних комплексів і порятункузникаючих рідкісних рослин і тварин в Австралії створено розгалужену мережу природоохоронних територій.

 

V.   ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. За текстом параграфа та картами атласу складіть коротку характеристику природних зон Австралії. Результати занесіть дотаблиці. (Виконують за варіантами, по одній природній зоні.)

Назваприродноїзо ни	Географіч не положення	Особливос ті клімату	Ґрунт и	Представники рослинногосві ту	Представники тваринногосві ту

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ Прийом «Мікрофон»

Завдання. Висловіть свої враження від уроку.

-   Я дізнався...

-   Я навчився...

-   Мені сподобалося...

-   Мене здивувало...

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Закінчити характеристику природних зон Австралії (таблицю).

3.                  Скласти кросворд із 8–10 запитань за темою «Рослинний і тваринний світ Австралії».

4.                  Випереджальне (за варіантами): 1) дізнатися про життя української діаспори в Австралії; 2) за допомогою членів родини виявити господарські зв’язки Австралійського Союзу з Україною.Підготувати короткі повідомлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №32

 

ТЕМА.  НАСЕЛЕННЯ, ЙОГО СКЛАД ТА РОЗМІЩЕННЯ. АВСТРАЛІЯ  – КРАЇНА-МАТЕРИК.

 

Мета: повторити та систематизувати знання про природу Австралії; формувати уявлення про особливості сучасного населення Австралії, його склад і розміщення; сприяння розумінню особливостей заселення Австралії; вдосконалювати практичні вміння характеризувати країну материка — Австралійський Союз за картами атласу; розвивати вміння свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації; формулювати, аргументувати та відстоювати свою думку; виховувати самостійність, уважність, працелюбність, повагу до думки інших.

Обладнання: політична карта світу, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: 

Учні зможуть наводити приклади видів господарської діяльності в Австралії, господарських зв’язків з Україною; характеризувати головні риси населення та його господарської діяльності; пояснювати особливості заселення материка.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Робота в парах

Прийом «Картографічна розминка»

Учні ставлять один одному питання за картою.

Перевірка домашнього завдання (учні обмінюються зошитами і розгадують кросворди, які підготували вдома).

Прийом «Бліцопитування»

Які чинники впливають на формування клімату Австралії?

Чому природна зона пустель і напівпустель займає значні площі на материку?

Чим обумовлена неповторність та своєрідність органічного світу Австралії?

Як в Австралії вирішують проблему нестачі водних ресурсів?

Пригадайте, представники яких країн освоювали Австралію.

Що таке густота населення? Як визначити середню густоту населення країни?

 

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Відстрочена відгадка»

Ось і добігає кінця наше дослідження найменшого, але дуже загадкового материка Австралія. За планом вивчення материка останнім пунктом є характеристика його населення та політичної карти. Ви, мабуть, вже звикли до того, що Австралія постійно дивувала нас своєю природою. А чи очікуєте ви чогось надзвичайного в останньому пункті нашої мандрівки материком? Які факти дають вам підставу на такі очікування?(Відповіді учнів.)

 

IV.                   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.НаселенняАвстралії.

Робота з мультимедійною презентацією

Уважають, що корінні жителі Австралії — аборигени — з’явилися на материку близько 40 тис. років тому. На думку вчених, вони потрапили сюди з Південно – Східної Азії. Їх відносять до особливої австралійської раси. Австралоїди мають коричневий колір шкіри, темне, злегка кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка в Австралії проживало близько 0,5 млн аборигенів. Їхні численні племена були розкидані величезною територією, вони говорили різними мовами, вели кочовий спосіб життя. Вони не малипо стійних помешкань і домашніх тварин, займалися полюванням і збиральництвом. Із приходом колоністів їх відтіснили на незручні землі півночі й заходу країни, примусили жити у спеціальних поселеннях — резерваціях. Лише в другій половині XX ст. корінні жителі були визнані громадянами країни й одержали право на вільне пересування. Однак їхня кількість істотно зменшилася.

Нащадки переселенців із Великобританії та Ірландії — англоавстралійці становлять 80 % жителів материка. У січні 1788 р. біля берегів Австралії пришвартувалися 11 вітрильних кораблів, які доправили перших каторжників і їхній конвой. Каторжани, відбувши до кінця покарання, облаштовувалися на континенті. У середині XIX ст. перевезення засланих було припинене, і до Австралії почали прибувати вільні жителі Британських островів. Відкриття в XIX ст. золота і розвиток вівчарства привабили до Австралії вихідців з інших країн Європи та Азії — німців, італійців, греків, голландців,китайців. Є в Австралії й українці. Їхня кількість становить близько 32,2 тис. осіб. Більшість із них проживають у великих містах — Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді.

Загалом в Австралії проживають близько 24 млн осіб. Густота населення на материку дуже низька, розміщено воно не рівномірно. Основна частина населення проживає в містах, розташованих на східному та південно-східному узбережжі.

Прийом «Проблемне питання»

Якими причинами обумовлений нерівномірний розподіл населення на материку?

Висновок 1. Сучасне населення країни складається з декількох етнічних груп: нащадків переселенців із Великобританії та Ірландії, переселенців з інших країн Європи й Азії і корінних жителів — аборигенів.

 

2. Австралійський Союз.

Продовження роботи з мультимедійною презентацією

Австралійський Союз. Це одна з найбільших за площею держав світу. Від кінця XVIII ст. Австралія була колонією Великої Британії, але за порівняно короткий проміжок часу перетворилася на високорозвинену країну. Цьому сприяли знайдені тут поклади корисних копалин і природні умови, сприятливі для розвитку сільського господарства. Провідне місце в економіці країни належить промисловості. Австралія є одним із найбільших у світі виробників мінеральної сировини, значну частину якої вона продає іншим країнам.

Розвинуте автомобілебудування, електроенергетика, металургія, нафтопереробна, хімічна, харчова галузі. Понад сто років Австралія вважається одним із найбільших виробників вовни та продуктів харчування — пшениці, м’яса, цукру, фруктів, меду. Провідне місце посідає вівчарство.

В Австралії добре розвинутий туризм. Мільйони людей з усієї земної кулі приїжджають помилуватися унікальною природою цієї країни.

Близько 90 % австралійців проживає в містах, найбільшими з яких є Сідней і Мельбурн. Столиця країни — невеличке місто Канберра (353 тис. жителів) — розташоване між Сіднеєм і Мельбурном за 100 км від океанського узбережжя. Канберра спеціально проектувалася як столиця. Це — політикоадміністративний і культурний центр країни. У ньому немає промислових підприємств, відсутні хмарочоси, проте дуже багато зелені, ростуть дерева й чагарники,привезені з різних країн світу.

Висновок 2. Австралійський Союз — єдина держава на материку. Вона належить до економічно розвинутих держав світу.

 

3.Українці в Австралії. Зв’язки України з Австралією.

Виступи учнів з повідомленнями

Висновок 3. В Австралії проживає українська діаспора, діють театральні групи та секції, творчі колективи, українська церква. Україна та Австралія співпрацюють у сферах новітніх технологій та інформаційних систем, медицини, науки та культури.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Скласти в зошитах характеристику Австралійського Союзу за картами атласу, текстом підручника та типовим планом. Результати оформити у вигляді таблиці.

 

Назва країни	Географічне положення	Природні багатства	Населення	Господарство

 

Прийом «Експрес-тест»

1.   Яке місто є столицею Австралійського Союзу?

А Мельбурн;Б Аделаїда;В. Канберра;Г Сідней.

2.   У якій частині Австралії зосереджена більша частина населення Австралії?

А На півночі;Б на заході;В на південному сході;Г на північному заході.

3.   Провідною галуззю тваринництва Австралії є:

А свинарство;Б вівчарство;В кролівництво;Г верблюдництво.

4.   Найбільшу етнічну групу населення в Австралії становлять нащадки:

А англійців;Б аборигенів;В французів;Г українців.

5.   До якої раси належать корінні мешканці австралійського континенту? А Австралоїдів;Б негроїдів;В європеоїдів;Г монголоїдів.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Чи справдилися ваші очікування на початку уроку щодо населення Австралії?

Які відкриття для себе ви сьогодні зробили?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.       Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.       Позначити на контурній карті найбільші міста Австралії.

3.       За бажанням: скласти опис туристичного маршруту визначними пам’ятками (природи або історії) Австралії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 33

ТЕМА. ПІДСУМКОВИЙ УРОК 3 ТЕМ«АВСТРАЛІЯ» ТА «ПІВДЕННА АМЕРИКА»

Мета:     

навчальна: перевірити рівень знань і практичних умінь та навичок учнів за темами «Австралія» та «Південна Америка»; удосконалити у процесі виконання роботи навички узагальнення, систематизації, аналізу здобутих знань;

розвивальна: розвивати уважність, зосередженість, аналітичні здібності, географічне мислення, пам'ять, увагу;

виховна: виховувати самостійність, почуття відповідальності, впевненості у своїх знаннях.           

Тип уроку: контролю, коригування та оцінювання знань, вмінь, навичок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ ,  

II.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА

ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Ми завершили знайомство з тропічними материками. У вас склалися уявлення про схожість й унікальність кожного з них. Багато цікавого, на жаль, залишилося за межами наших уроків, але загальні знання допоможуть вам опанувати це самостійно. За цікавими фактами ви будете розуміти причини їх виникнення,- краще зможете розуміти процеси, що відбуваються на материках як з природою, так і з людьми. Повторимо й скорегуємо фундаментальні знання про далекі від нас землі.    III.ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ Варіанті Перший рівень (3 бали)

1. Столиця Австралійського Союзу:

а) Сідней; б) Мельбурн; в) Канберра; ґ) Аделаїда.

2. Найвищою точкою Австралійських Альп є гора   ____________ 3. Більшість населення Південної Америки розмовляє ________ мовою 4. Найбільша кількість опадів в Австралії:

а) на західному узбережжі; б) на північних півостровах та Тасманії;

в) на узбережжі Великої Австралійської затоки; г)у центральних районах.

5. Річки Південної Америки мають переважне живлення:

а) снігове; б) льодовикове; в) дощове; г) підземними водами.

6. Представники тваринного світу саван Південної Америки — це:

а) антилопи, зебри, бегемоти, терміти; б) жирафи, носороги, коали, тапіри;

в) тапіри, мурахоїди, терміти, броненосці; г)гієни,броненосці, ему, кенгуру. Другий рівень (3 бали)

1. Установіть залежність між регіонами та процесами, що тут відбуваються.

1   Анди        А Часто проникають холодні повітряні маси з Антарктики.

2   Район озера Ейр   Б Часті землетруси,

3   Острів Тасманія          В Водні об'єкти мають тимчасовий характер .

4   Патагонія Г Територія вкрита вологолюбною рослинністю

.      Д Скрізь протягом року панує екваторіальна повітряна

маса

2. На контурну карту нанесіть географічні об'єкти: Карибське море; затоку ЛаПлата, Фолклендські  острови,  річку Муррей, озеро Ейр, Велику Піщану пустелю.

Третій рівень (3 бали)

1.                        Назвіть усі відомі вам «рекорди» Південної Америки.

2.                        Поясніть, чому на Західноавстралійському  плоскогір'ї зосереджені запаси  рудних корисних копалин. Які. саме з них тут добувають? Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

1.За картами атласу здійсніть уявну подорож південним тропіком у Південній Америці та Австралії. Поясніть причини схожості і відмінності в наборі й розташуванні природних зон на материках.

2.Охарактеризуйте основні екологічні проблеми материків. Запропонуйте шляхи їх розв'язання.

3.Порівняйте кліматичні особливості материків вздовж 30-ї паралелі. Поясніть причини схожості тавідмінностей.

Варіант2

Перший рівень (3 бали)

1. Найбільша за площею країна

Південної Америки: а) Аргентина; б) Бразилія; в) Колумбія; г) Чилі.

2. Найвищою точкою Анд є гора ____________.

3. Більшість населення Австралії розмовляє ___________ мовою.

4. Найбільшу кількість опадів до Південної Америки приносять: а)мусони; б) пасати; в) західні вітри; г) бризи.

5. Більшість річок Австралії несе свої води:

а) до Індійського океану; б) у внутрішні райони материка; в) до Тихого океану; г) до Атлантичного океану,

6. Представники рослинного світу саван Австралії:

а) баобаб, акація, кебрачо, пальма; б) кавове дерево, вельвічія, евкаліпт, гевея; в) евкаліпт, акація," пляшкове дерево, трав'яне дерево; г) казуарин, евкаліпт, баобаб, дерево-какао. Другий рівень (3 бали)

1.Установіть залежність між регіонами та процесами, що тут відбуваються,

1)               Великий  Вододільний хребет     А Часті виверження вулканів

2)               Амазонська низовина    Б На клімат вплив має тепла течія

3)               Пустеля Атакама В Водні об'єкти мають тимчасовий характер

4)               Центральна низовина    Г Єдине джерело вологи для органіки  — тумани

Д Протягом року панує екваторіальна повітряна маса

2.На контурну карту нанесіть географічні об'єкти: Арафурське море; затоку Карпентарія, острів Тасманія, річку Парана, вулкан  Котопахі, Бразильське плоскогір'я.

Третій  рівень (3 бали)

1.Назвіть усі відомі вам «рекорди» Австралії.

2.Поясніть, чому на Бразильському та Ґвіанському плоскогір'ях зосереджені запаси рудних корисних копалин. Які саме з них тут добувають? Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

1.За картами атласу здійсніть уявну подорож південним тропіком у Південній Америці та Австралії. Поясніть причини схожості і відмінності в наборі й розташуванні природних зон на материках.

2.Охарактеризуйте основні екологічні проблеми материків. Запропонуйте шляхи їх розв'язання.

3.Порівняйте кліматичні особливості материків уздовж 30-ї паралелі. Поясніть причини схожості та відмінностей.

ІУ.ПІДСУМОКУРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

•  Проаналізуйте виконання завдань контрольної роботи.

•  Підготуйте повідомлення про відкриття та дослідження Антарктиди, Південного полюсу (індивідуально).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК ПЛАНЕТИ ТЕМА 1. АНТАРКТИДА

 

Урок №34

 

ТЕМА.ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ВІДКРИТТЯІ ДОСЛІДЖЕННЯ

АНТАРКТИДИ

 

Мета: ознайомити з поняттям «Антарктика», загальними відомостями про Антарктиду, особливостями водних мас Південного океану; забезпечити розуміння своєрідності фізико-географічного положення материка; поглибити та систематизувати знання про відкриття Антарктиди, сучасні наукові дослідження материка; вдосконалювати уміння та навички визначати географічне положення, характеризувати основні етапи дослідження материка; розвивати вміння виконувати способи раціональної навчальної діяльності: складати цілеспрямований опис об’єкта за типовим планом; будувати логічні міркування, робити висновки; свідомо використовувати монологічну контекстну мову; виховувати пізнавальну активність, інтерес до вивчення теми, ініціативність.

Обладнання: карта Антарктиди, підручника, атласи, контурні карти,комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

учнізможутьназиватихарактерніознакигеографічногоположенняАнтарктиди, першовідкривачів материка; розрізняти поняття Антарктика та Антарктида, наводити приклади міжнародного співробітництва.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Приваблива мета»

Демонстрування слайдів

На південній верхівці нашої планети лежить надзвичайна земля. Це — найбільш холодний і віддалений материк нашої планети. Оскільки континент розташований на протилежному боці земної кулі відносно Арктики, йому дали назву Антарктида,що в перекладі з грецької мови буквально означає «протилежний Арктиці».

Сучасний вигляд Антарктиди відрізняється від усіх інших материків та визначається потужним покривним заледенінням, товщина якого досягає 4000 м. В антарктичному льоду міститься понад 90 % усіх запасів прісної води на Землі. Завдяки льоду Антарктиду називають «холодильником планети», цей льодовий панцир впливає на клімат усієї Південної півкулі.

Антарктида — єдиний материк, який не має корінного населення. Його простори є ареною міжнародного співробітництва країн п’яти континентів.

Територію, до якої входить материк Антарктида, а також водні простори океанів з островами до 50–60° пд. ш., що прилягають до неї, називають Антарктикою. Природа Антарктики ще до кінця недосліджена. Можливо, комунебудь з вас доведеться розкривати таємниці, які надійно сховані під товщею тисяч метрів льоду. Але для того, щоб зробити нові відкриття, потрібно детально ознайомитися з предметом дослідження.

 

III.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Бесіда

Пригадайте, що вам відомо про відкриття Антарктиди.

Чому Антарктида була відкрита пізніше інших материків?

Які океани омивають береги Антарктиди?

Які материки розташовані найближче до Антарктиди? Яке місце серед інших материків посідає Антарктида за площею?

 

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.ГеографічнеположенняАнтарктиди

Робота з мультимедійною презентацією, картою

Антарктиди, планом географічного положення материка

План характеристики	Складові географічного положення
Площа	14 млн. км2 (V місце у світі)
Розташування щодо екватора, нульового меридіана, тропіків,півкуль	Майже повністю розташована всередині Південного полярного кола, лише півострів Антарктичний видається за його за межі в Східній (більша частина) та Західній півкулях
Крайні точки	Майже в центрі материка розташований Південний полюс, тому всі береги Антарктиди — північні. Най північнішою точкою є мис Сіфре (63°13 пд. ш.) на Антарктичному півострові
Протяжність материка у градусах і кілометрах із півночі на південь, із заходу на схід	Робота за варіантами (1–2) 1) за меридіаном 90° зх. д. — 90° сх. д: (90° – 73°) + (90° – 66°) = 17° + 24° = 41°; 41° х111 = 4555 км; 2) за меридіаном 0° – 180° : (90° – 70°) + (90° – 78°) = 20 + 12 = 32°; 32 х111 = 3 555 км
Океани й моря, що омивають материк, особливості берегової лінії	Антарктиду омивають води трьох океанів:Індійського, Тихого й Атлантичного. Врізаючись у береги материка, вони утворюють моря. Більшість морів названі за іменами мандрівників і дослідників Антарктики:море Веделла, море Беллінсґаузена, море Амундсена, море Росса. Береги — це стрімкі крижані кручі заввишки кілька десятків метрів
Найближчі за розташуванням материки та шляхи	Антарктида значно віддалена від інших материків південної півкулі. Найкоротша відстань через протоку Дрейка до Південної Америки — 820 км,
сполучення з ними	Австралії — 3100 км,Африки — 3980 км

 

Завдання. Порівняйте географічне положення Південної Америки та Антарктиди. Назвіть як найбільше розбіжностей.

Висновок 1. Антарктида має надзвичайне географічне положення,що й визначає ознаки її природних умов.

 

2.Відкриття й дослідження Антарктиди

Виступи учнів із повідомленнями

Приклади

Задовго до того, як дослідникам удалося безпосередньо проникнути у високі широти Південної півкулі, висловлювали ідею існування материка в цій частині земної кулі.

Знаменитий англійський мореплавець Дж. Кук, який 1772–1775 pp. здійснив навколосвітню подорож, перетнув Південне полярне коло,однак материка не знайшов і оголосив, що його взагалі знайти неможливо через льоди, які роблять землю недоступною.

Через результати експедиції Кука інтерес пускатися в ризиковане плавання на пошуки нового материка поступово згасав. На картах у районі Південного полюса дедалі частіше почали зображувати суцільний океан.

Однак інтерес до невивченого району планети, звісно, не міг згаснути. Відкриття Антарктиди відбулося 28 січня 1820 р. російською експедицією Т. Беллінсґаузена і М. Лазарева, яка на двох вітрильних судах — «Схід» і «Мирний» — пройшла вздовж узбережжя материка, відкривши низку островів і довівши можливість плавання в антарктичних водах.

Мореплавці різних країн щороку продовжували відкривати дедалі нові ділянки узбережжя Антарктиди, однак на його береги до самого кінця XIX ст. ніхто не висаджувався, а дослідження охоплювали лише літній, найбільш сприятливий для плавання сезон. Тепер відважних мандрівників вабила нова мета — підкорення Південного полюса. До боротьби за його підкорення приєдналися англієць Роберт Скотт, англієць Ернест Шеклтон і норвежець Руаль Амундсен.

Е. Шеклтон 1907–1909 pp. очолив експедицію на санях до Південного полюса, відкривши на цьому шляху один із найбільших льодовиків на планеті — льодовик Бірдмора. Через брак провіанту та загибель їздових собак і поні Шеклтон був змушений повернути назад, не дійшовши до полюса 178 км. Першим досяг Південного полюса норвезький полярний дослідник Р. Амундсен 14 грудня 1911 р. Амундсен мав чотирьох досвідчених супутників і близько сотні їздових собак. Через 39 днів норвежці благополучно повернулися на свою берегову базу. Доля експедиції Р. Скотта склалася трагічно. П’ять осіб на чолі зі Скоттом дісталися полюса через місяць після норвежців. На зворотному шляху на відстані 18 км від берегового табору Скотт і його супутники загинули. До останніх хвилин відважний мандрівник вів записи у своєму щоденнику, які ввійшли до золотого фонду полярної літератури як зразок цілеспрямованості, стійкості й мужності. На місці загибелі експедиції Скотта в пам’ять про відважних дослідників поставлений хрест зі словами: «Боротися й шукати, знайти і не здаватися».

Висновок 2. Через віддаленість та суворі кліматичні умови Антарктида пізніше від інших материків стала відома людству, хоча припущення щодо її існування висловлювали вже в середні століття.

 

3.Сучасні дослідження Антарктиди

Робота з мультимедійною презентацією

Етап систематичного вивчення природи Антарктиди розпочався після Другої світової війни. 1957 р. у зв’язку з підготовкою і проведенням третього Міжнародного географічного року була розроблена єдина програма досліджень. Цього ж року було укладено договір, який проголошував свободу наукових досліджень у будь-яких районах Антарктиди і використання цього материка тільки з мирною метою. У наші часи на його території протягом усього року працюють понад 40 наукових станцій, які належать 30 державам.

1994 р. Україна стала членом Міжнародного комітету антарктичних досліджень. 7 лютого 1996 р. у власність України була передана науководослідна станція «Фарадей», яка раніше належала Великій Британії. Перша українська станція дістала назву «Академік Вернадський». Учені вивчають льодовиковий покрив, геологічну будову материка, клімат, органічний світ, ведуть спостереження за змінами озонового шару планети.

Висновок 3. Антарктида є материком міжнародного співробітництва. Від 1996 р. в Антарктиді працює українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота 8

Завдання. Позначте на контурній карті моря: Уеддела, Росса,Лазарева, Ларсена, Дейвіса, Д’юрвіля, Амундсена, Беллінсґаузена,Співдружності; півострів Антарктичний; протоку Дрейка; мис Сіфре; течію Західних вітрів.

Прийом «Бліцопитування»

У чому полягає незвичайність географічного положення Антарктиди?

Які моря й океани омивають береги Антарктиди?

Які причини перешкоджали відкриттю і дослідженню Антарктиди?

Які мандрівники прагнули підкорити Південний полюс? Кого з них супроводжував успіх?

Із якою метою проводять сучасні дослідження Антарктиди?

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Висловіть власні враження від уроку, починаючі зі слів: «Сьогодні я

дізнався...»

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.   Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.   За бажанням: розробити власний проект антарктичної наукової станції. Описати її будову, необхідну апаратуру. Скласти програму наукових спостережень, обґрунтувати їхню необхідність.

3.   Випереджальне. Підготуватися до уроку-конференції «Антарктида — незвичайний материк»:

1) окремим учням підготувати доповіді із мультимедійним супроводом за темами:

-   «Льодовиковий та підлідний рельєф Антарктиди»;

-   «Клімат Антарктиди»;

-   «Органічний світ Антарктиди»;

-   «Природні багатства Антарктиди»;

-   «Сучасні дослідження українців в Антарктиді»;

2) іншим учням: самостійно опрацювати параграф, підготувати питання за заданими темами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №35

 

ТЕМА.ПРИРОДА АНТАРКТИДИ

 

Мета: формувати систему знань про природу Антарктиди та Антарктики; забезпечити розуміння причин утворення суцільного покривного зледеніння та його впливу на природу материка, проблем використання природних багатств; розвивати вміння організовувати навчальну співпрацю з учителем та однолітками; свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації; визначати свої дії в рамках запропонованих умов та вимог; сприяти формуванню інтересу до самостійної дослідницької діяльності; формувати почуття відповідальності, наполегливості.

Обладнання: карта Антарктиди, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, учнівські мультимедійні презентації.

Тип уроку: засвоєння нових знань, урок-конференція.

Очікувані результати: учні зможуть характеризувати особливості рельєфу,клімату, органічного світу Антарктиди; пояснювати причини утворення суцільного покривного зледеніння, вплив льодовикового покриву на природу материка; оцінювати сучасний стан природи та природних багатств материка, роль географії в дослідженні Антарктики.

 

ХІД УРОКУ

 

I.                          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.                      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

Розкрийте поняття «Арктика» та «Антарктика».

Які країни споряджали експедиції для відкриття невідомого Південного материка?

Яке місце серед інших материків посідає Антарктида за площею?

Назвіть головні особливості географічного положення Антарктиди. Чи справді Антарктида є материком міжнародного співробітництва?

 

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ Прийом «Дивуй!»

Учені, які досліджують Антарктиду, зробили багато цікавих відкриттів — раніше на материку не було льодового покриву! І була розташована Антарктида зовсім не там, де зараз. Її відділення від Гондвани та подальша «мандрівка» до Південного полюса спричинили утворення льоду, який докорінно змінив природу материка.

Завдяки колосальному зледенінню і порівняно невеликій щільності льоду Антарктида є найвищим материком на Землі. Якщо б розтопити льодовий покрив Антарктиди, перед нами з’явився б величезний масив суходолу зі складним рельєфом, гірськими системами, рівнинами й западинами. Клімат в Антарктиді настільки холодний, що якщо кинути на лід шматок твердої сталі, він розіб’ється вщент. Органічний світ Антарктиди дуже своєрідний, адже живим істотам потрібно пристосуватися до таких надзвичайних умов.

Сьогодні на нашій конференції за темою «Антарктида — незвичайний материк» зібралися науковці, які добре знаються на особливостях природи материка, та обізнані журналісти, які готові поставити нашим науковцям цікаві запитання.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Виступи учнів - «науковців» із доповідями з демонструванням мультимедійних презентацій. Після кожного з виступів «журналісти» ставлять запитання за темою доповіді.    

Приклади:

Льодовиковий та підлідний рельєф Антарктиди

В Антарктиді зосереджено приблизно 30 млн км3 льоду, або 90 %усіх льодів суходолу (найбільше сучасне заледеніння на Землі). Середня потужність льоду — 2500–2800 км, максимальна — 4800 м.Тільки 2 % території материка вільні від льоду. Антарктида є найвищим материком Землі — середня висота материка — 2040 м.Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить замежі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільші шельфові льодовики континенту — льодовик Россаі льодовики Фільхнера-Роні. Час від часу краї льодовиків обламуються, породжуючи айсберги. Найбільший айсберг був зафіксований 1956 р. Він мав приблизно 385 км у довжину і 111 км у ширину. Багаторічні спостереження, а також зіставлення космічних знімків установили загальну тенденцію до скорочення льодів Антарктиди,пов’язану, імовірно, із глобальним потеплінням на Землі.

Підлідний рельєф Антарктиди відрізняється складністю. Під крижаним щитом материка розташовані великі рівнини, западини,гірські хребти. В основі більшої частини Антарктиди лежить давня платформа, що входила до складу Гондвани. Активний вулканізм свідчить про продовження горотвірних процесів у Західній Антарктиді. Гігантський гірський ланцюг — Транс антарктичні гори завдовжки майже 5000 км і заввишки понад 4000 м — поділяє материк на дві нерівні частини: західну й східну. У Західній Антарктиді розміщені найвищі вершини всього континенту — масив Вінсона в горах Елсверта (5140 м) і найглибша западина 255 м нижче рівня моря.

Найбільший активний вулкан Еребус (3794 м) розташований на одному з островів моря Росса, інший недавно виявлений активний вулкан перебуває під льодовиковим покривом Західної Антарктиди. Антарктида характеризується мінімальною, порівняно з іншими материками, сейсмічною активністю.

 

Клімат Антарктиди

Клімат Антарктиди — найхолодніший і найсуворіший на земній кулі. Це пояснюється географічним положенням материка в полярних широтах і наявністю гігантського куполоподібного льодовикового покриву. Морозність південної полярної області впливає на клімат усієї Південної півкулі, яка в цілому холодніша за Північну. Протягом тривалого полярного дня Антарктида одержує таку саму кількість сонячної радіації, що й екваторіальні широти, однак 90 % цієї радіації відбивається сніжною поверхнею та йде в космічний простір. Це обумовлює надзвичайно низькі температури повітря. Особливо суворий клімат внутрішніх районів материка. Середньорічні температури в центральних областях становлять –56 °С, що на 30–35 °С нижче, ніж у прибережних областях Антарктиди. Стокові вітри — постійні вітри, що дмуть із внутрішніх районів Антарктиди до прибережних. Причиною їхнього утворення є великий контракт атмосферного тиску між внутрішні мита прибережними областями.

У центральній частині Антарктиди на відстані 1260 м від берега на вершині льодового купола заввишки 3488 м над рівнем океану розташований Полюс холоду нашої планети. Тут на радянській станції «Восток» 21 липня 1983 р. було зафіксовано температуру –89,2 °С. Тривалий час цей показник уважали рекордно найнижчим. Але новий всесвітній рекорд найнижчої температури на поверхні Землі — (–91,2 °С) — зафіксували 2013 р. в Антарктиді в районі японської станції «Купол Фудзі». Заміри були зроблені із супутника фахівцями Американського національного центру снігових і льодових даних. Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Антарктида — льодова пустеля із середньою річною кількістю опадів менш як 100 мм.

 

Органічний світ Антарктиди

Суворий клімат і відокремленість Антарктиди негативно позначилися на видовій розмаїтості її органічного світу. Про це свідчить пустельний, безжиттєвий вигляд безкрайніх сніжних просторів, особливо центральних районів. Цілий рік на суходолі живуть лише дрібні безхребетні та деякі безкрилі комахи. Рослинність Антарктиди представлена мохами, лишайниками, грибами та водоростями і зустрічається переважно в оазисах і горах окраїнних районів.

Антарктичні оазиси — невеликі ділянки суходолу поблизу узбереж, вільні від льоду. У прибережних оазисах температура влітку в середньому на 3– 4 °С вище, ніж над навколишніми льодовиками. Саме в оазисах селяться рослини Антарктиди — мохи і лишайники, в озерах — водорості, навіть зустрічаються три види квіткових рослин. Тваринний світ Антарктиди тісно пов’язаний з океанами,які омивають материк. Води навколо материка густо заселені різноманітними морськими тваринами і рослинами. Океан буяє планктоном, який є джерелом живлення для китів, тюленів, риб. З представників тваринного світу в Антарктиді найбільше птахів. Улітку на узбережжі можна зустріти капського голуба, качурку Вільсона,сріблястосірого, сніжного, а також антарктичного буревісників. З 17 видів пінгвінів, 6 різновидів мешкають в Антарктиді. Це єдине місце на Землі, де можна знайти імператорських пінгвінів, які розмножуються під час антарктичної зими.

На льодовому припаї біля узбережжя майже в будь-який часроку можна бачити тюленів Уедделла. Інші антарктичні тюлені — крабоїди, тюлені Росса і морські леопарди — зустрічаються рідше. Інколи береги льодяного континенту відвідують найбільші ластоногі — морські слони. Часто в прибережні райони заходять кити.

 

Природні багатства Антарктиди

За попередніми оцінками вчених, мінеральний потенціал Антарктиди просто колосальний.

У надрах Антарктиди зосереджено близько 150 видів різноманітних корисних копалин: кам’яного вугілля (7–10 % світових запасів), залізних руд, хрому, золота, урану, нікелю. У межах материкового шельфу є великі запаси природного газу і нафти. Також не слід забувати, що в Антарктиді в надлишку є ще один коштовний мінерал, для видобування якого не потрібні зусилля і витрати,— це замерзла вода.

Води Антарктиди і прибережні райони материка — справжній природний заповідник, де в унікальних умовах мешкають живі організми, які мають різноманітні пристосування до низьких температур повітря.

Очевидно, що в Антарктиді є робота не тільки для фахівців наук про Землю, але й для фізиків, біологів, інженерів, медиків, зокрема, спеціалістів із космічної медицини. Для останніх Антарктидає своєрідною лабораторією з вивчення життєдіяльності людей в ізольованих екстремальних умовах.

Деякі туристичні агентства вже ввели Антарктиду до переліку туристичних об’єктів. Круїзні лайнери щорічно доправляють на материк 25–30 тисяч туристів.

 

Сучасні дослідження українців в Антарктиді

Україна як учасниця Антарктичного договору щороку виряджає експедиції на антарктичний острів Голіндез, де розташована єдина українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський»(з 1996 року). Тут українські полярники проводять метеорологічні спостереження, геологічні розвідки та вивчають дію магнітних полів. Наші науковці беруть участь у багатьох міжнародних наукових проектах з біології, геофізики та інших наук, які проводять у рамках Міжнародного полярного року. Наукова програма експедиції має дві складові: моніторингові напрямки, які проводять щороку (метео спостереження, вимірювання вмісту озону, магнітного поля тощо), і пошуково-новітні напрями дослідження. Цей напрямок роботи зимівників не менш важливий, адже йдеться про експерименти у сфері ядерної фізики щодо фіксації нейтрино-часток, що потрапляють з верхньої атмосфери та космосу на землю. В Антарктиці, де переважає чисте повітря, виявити й вивчити ці частинки набагато легше. Також полярники продовжать спостереження за живими організмами Антарктики (мікроорганізми, нижчі рослини, тварини та птахи) на біогеографічному полігоні. Кожен із 14учасників експедиції дотримує власного наукового плану роботи. Приміром, метеоролог постійно знімає показання з метеоприладів та веде моніторинг погоди, а потім регулярно передає ці дані до світових центрів погоди, у тому числі й до Києва. Окрім метеоінформації, зимівники передають ще й дані про вміст озону над материком та організаційно-ділову інформацію.

Наразі науковці збентежені й тим, що наслідки глобального потепління на планеті відчуваються й в Антарктиді. Як стверджують полярники, щороку на материку випадає дедалі менше снігу, натомість збільшується число ясних сонячних днів, коли нормою для Антарктиди вважають похмуру погоду.

 

V.     ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Проблемне питання»

Чи потрібне подальше вивчення природи Антарктиди науковцями? З якою метою?

 

 

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗА ТЕМОЮ «АВСТРАЛІЯ» ТА РОЗДІЛОМ «ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК ПЛАНЕТИ».

Прийом «П’ять речень»

Завдання. Сформулюйте головні досягнення вивчених тем п’ятьма реченнями.

 

VII.                     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.                  Провести власне дослідження: «Вплив Південної полярної області на природні особливості Землі». 3. Підготувати шаблони Північної Америки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ IV. МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

 

ТЕМА 1. ПІВНІЧНА АМЕРИКА

 

Урок №36

 

ТЕМА.ПІВНІЧНА АМЕРИКА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ІСТОРІЯ

ВІДКРИТТЯ Й ОСВОЄННЯ

 

Мета: ознайомити учнів із загальними відомостями про материк; формувати знання про географічне положення Північної Америки; поглибити та систематизувати знання про дослідження та освоєння материка; вдосконалювати вміння та навички характеризувати географічне положення материка; розвивати вміння виконувати способи раціональної навчальної діяльності: складати цілеспрямований опис об’єкта за типовим планом; виховувати пізнавальну активність, інтерес до вивчення теми, самостійність.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, підручники, атласи, шаблони, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, контурні карти.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть складати характеристику географічного положення материка за типовим планом і картами атласу; висловлювати міркування щодо ознак природи Північної Америки; називати дослідників материка.

 

ХІД УРОКУ

 

I.                          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.                      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ Прийом «Бліцопитування»

Які материки ви дослідили на попередніх уроках географії?

Які епітети з префіксом «най-» можна застосувати до кожного з них?

Які материки за часів Великих географічних відкриттів дістали назву «Новий Світ»? З іменами яких мореплавців і дослідників пов’язані відкриття та вивчення Нового Світу?

 

III.                   МОТИВАЦІЯ       НАВЧАЛЬНОЇ   ТА    ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Ви вже знаєте, що Північна Америка, другий материк Західної півкулі, разом із Південною Америкою утворює єдину частину світу — Америку. Чи означає цей факт схожість природи двох материків?(Відповіді учнів.)

Для того щоб довести або спростувати припущення, детальніше познайомимося з північною частиною «Нового світу». Почнемо, як завжди, з географічного положення.

 

IV.                   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Географічнеположення

Робота з фізичною картою Північної Америки, планом, мультимедійною презентацією. Під час складання характеристики учні позначають географічну номенклатуру на шаблонах материка в зошитах.

План характеристики	Складові географічного положення
Площа	24,2 млн км2 з островами (III місце у світі)
Розташування щодо екватора, нульового меридіана, тропіків,півкуль	Північна Америка розташована в Західній та Північній півкулях. Материк далеко заходить за Північне полярне коло, на півдні його перетинає Північний тропік. Витягнутість від полярних широт майже до екватора визначає велике розмаїття природних умов. Ширша частина лежить у північному помірному і холодному поясах, а південна звужена — у жаркому тепловому поясі
Крайні точки	Північна — мис Мерчісон (72° пн. ш.; 95° зх. д.), південна — мис Мар’ято (7° пн. ш.; 81° зх. д.), західна — Принца Уельського (66° пн. ш.168° зх. д.) східна – мис Сент - Чарльз (52° пн. ш.; 56° зх. д.)
Протяжність материка у градусах і кілометрах із півночі на південь, із заходу на схід	1)                за меридіаном 100° зх. д.: 68° – 17° = 51°,51 х111 = 5661 км; 2)                за паралеллю 40° пн. ш. (1° х85,4 км)124° – 74° = 50°,50 х85,4 = 4270 км
Океани й моря, що омивають материк, особливості берегової лінії	Береги Північної Америки омивають води трьох океанів: Атлантичного, Північного Льодовитого й Тихого. Їхні узбережжя мають складну конфігурацію: в море виступають великі півострови: Аляска, Каліфорнія, Лабрадор, Флорида,Юкатан. Біля берегів розкидано багато островів: Ґренландія, Ньюфаундлен, Великі та Малі Антильські острови. На півночі розташований Канадський Арктичний архіпелаг, що налічує понад 35 тис. островів, серед яких найбільшими є Баффінова Земля, Вікторія, Банкса. З півночі та півдня в материк глибоко врізаються дві великих затоки — Гудзонова та Мексиканська
Найближчі за розташуванням материки та шляхи сполучення з ними	Найближчими материками є Південна Америка, що з’єднується з Північною Америкою Панамським перешийком та Євразія, відділена Берінґовою протокою

Робота в парах

Завдання. Порівняйте географічне положення двох Америк — Північної та Південної. Результати занесіть у таблицю.

Ознаки схожості	Ознаки відмінності

Які особливості географічного положення Північної і Південної Америки дають підставу об’єднати їх в один континент — Америку, яку раніше називали Новим Світом?

Висновок 1. Незважаючи на те, що Північна та Південна Америка утворюють одну частину світу, природні умови цих материків різні, що обумовлено насамперед розбіжностями географічного положення.

2.Історія відкриття й освоєння

Робота з підручником

Завдання. Прочитайте текст параграфа «Відкриття та дослідження Північної Америки» та установіть основні етапи дослідження материка.

-   Відкриття вікінгів. X. Колумб (1492 р. — рік відкриття Америки).

-   Англійська експедиція під керівництвом Дж. Кабота (1497–1498).

-   Похід Е. Кортеса (1519).

-   Експедиція В. Берінґа й О. Чирикова (1741).

-   «Російська Америка» (1732–1867).

Висновок 2. Першими європейцями, що побували в Північній Америці, є вікінги. Найбільш активні дослідження й освоєння материка проводили іспанські, французькі й англійські експедиції.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Картографічна розминка» 

Учитель показує на карті складові географічної номенклатури Північної Америки, учні називають їх.

Практична робота 9: позначити на контурній карті географічні об’єкти, що характеризують географічне положення Північної Америки.

Прийом «Географічний крос», «Самоперевірка»(доповнити тези необхідною інформацією)

-          Всі об’єкти, розміщені на материку Північна Америка,матимуть широту…

-          Дві найбільші затоки, що омивають береги Північної Америки, — це... та…

-          Першими європейцями, що побували в Північній Америці, вважають…

-          Активне освоєння Північної Америки європейцями розпочалося після плавання…

-          Серед інших материків за площею території Північна Америка є…

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель допомагає учням зробити висновок за допомогою наведених питань.

У чому полягають головні особливості географічного положення Північної Америки?

Що спільного та відмінного в освоєнні двох Америк — Північної та Південної?

Які відкриття для себе ви зробили сьогодні на уроці?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

 

УРОК 37

 

ТЕМА.ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ, РЕЛЬЄФ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ

ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Мета:

навчальна:формувати знання про будову земної кори, рельєф та корисні копалини Північної Америки; наблизити до самостійного встановлення зв'язків між тектонічними структурами, основними формами рельєфу та родовищами корисних копалин; сприяти вдосконаленню практичних умінь та навичок працювати з тематичними картами атласу; 

розвивальна:розвивати вміння встановлювати аналогї, порівнювати, будувати логічні міркування, робити висновки; виховна:виховувати самостійність, уважність, працелюбність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, фізична карта Південної Америки, підручники, атласи, контурні карти. 

Опорні та базові поняття: тектонічна будова, платформа, щит, область складчастості, вулкан, землетрус, низовина, височина, плоскогір'я, гори, каньйон, корисні копалини.

Географічна номенклатура: Примексиканська низовина, Центральні і Великі рівнини; гори Кордильєри (г.  Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі. Хід уроку

I.          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Робота з картою. Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Північної Америки.

Пригадайте основні форми рельєфу Південної Америки. Поясніть, якими закономірностями обумовлене їхнє розташування.

III.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЯЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наступним етапом дослідження природних особливостей Північної Америки є встановлення характеру будови поверхні та виявлення закономірностей поширення корисних копалин. Уже перший погляд на фізичну карту Північної Америки дає змогу зробити припущення про різноманітність та контрастність основних форм рельєфу, багатство корисних копалин. Але будь-яке припущення потребує доказів. Потрібно дізнатися про будову земної кори материка та інші процеси, які впливають на формування рельєфу та корисних копалин.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Тектонічна будова

Найдавніші ділянки земної кори Північної Америки належать до Північноамериканської платформи, яка займає північну і центральну частини материка. На північному сході платформи давні кристалічні породи виходять на поверхню у вигляді Канадського щита. У палеозої на півдні материка почалося формування фундаменту молодої платформи. На заході розташована гігантська область складчастості мезозойського та альпійського віку утворення. На сході — область складчастості, що сформувалася в герцинську та каледонську епохи горотворення.

2.      Рельєф

Північна і центральна частини материка зайняті рівнинами, на сході розташовані гори Аппалачі, а на заході — гірська система Кордильєр.

Рівнини материка сформувалися на платформах і займають 2/3 поверхні. Канадському щиту відповідає Лаврентійська височина. На південь від неї простягаються Центральні рівнини із середніми висотами 200-300 м, що поступово переходять у Міссісіпську низовину, утворену річковими наносами. На захід від Центральних рівнин уздовж Кордильєр широкою смугою понад 400 км простягнулися Великі рівнини.

Західна частина Північної Америки вздовж тихоокеанського узбережжя належить до гірської системи Кордильєр, найвища відмітка г. Мак-Кінлі (6194 м). Багато активних вулканів: Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Коліма (3846 м) та ін.

Гори Аппалачі на сході материка складаються із середньовисотних хребтів, плоскогір'їв і плато. Мають положисті схили, округлі вершини. Вища точка — гора Мітчелл (2037 м).

У формуванні рельєфу Північної Америки взяли активну участь зовнішні Процеси (зледеніння, карст, річкова ерозія, вивітрювання).

Практична робота 9 (продовження). Позначте на контурній карті рівнини: Лаврентійська височина, Центральні і. Великі рівнини, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі 3. Корисні копалини   

У кристалічних породах фундаменту платформи та в Кордильєрах зосереджені родовища залізних, уранових, мідних, нікелевих руд, золота, срібла.

3 осадовими породами чохла платформи пов'язані поклади нафти й газу. Найбільш багаті нафтогазоносні райони розташовані на узбережжі й шельфі Мексиканської затоки, Північного Льодовитого океану, на Великих рівнинах, на Алясці.

В Аппалачах зосереджені великі запаси кам'яного вугілля.

На півострові Флорида є багаті поклади фосфоритів.

V.         ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Які тектонічні структури лежать в основі материка Північна Америка?

♦ Які форми рельєфу відповідають платформним частинам материка?

♦ Які процеси стали причиною формування гір у східній частині материка?

♦ Чим обумовлене утворення грандіозної області складчастості на заході материка? Які процеси свідчать про продовження там складкоутворення?

♦ У чому полягає роль зовнішніх процесів у формуванні рельєфу Північної Америки? Якими причинами обумовлені розмаїтість і контрастність форм рельєфу Північної Америки? -

♦ Чим пояснюється розмаїтість корисних копалин Північної Америки?

VI.     ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII. ДОМАШНС ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте § _ .

■ Підготуйте повідомлення про унікальні природні об'єкти Північної

Америки — Великий Каньйон Колорадо, Флінт-Мамонтову печеру, Єллоустонське вулканічне плато.

Урок №38

 

ТЕМА.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ. КЛІМАТИЧНІПОЯСИ І

ТИПИ КЛІМАТУ

 

Мета: поглибити та систематизувати знання про кліматотвірні чинники; формувати знання про особливості клімату Північної Америки, кліматичні пояси і типи клімату; вдосконалювати практичні вміння та навички характеризувати типи клімату материка за кліматичними діаграмами та тематичними картами атласу; розвивати вміння встановлювати причиново - наслідкові зв’язки, порівнювати, будувати логічні міркування, робити висновки; виховувати самостійність, уважність, працелюбність.

Обладнання: кліматична карта Північної Америки, фізична карта Північної Америки,         підручники,         атласи,        шаблони,    контурні     карти, комп’ютер,мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади та показувати на карті кліматичні пояси Північної Америки, характеризувати типи клімату за тематичними картами та кліматичними діаграмами; аналізувати вплив кліматотвірних чинників на формування кліматів Північної Америки.

 

ХІД УРОКУ

 

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Робота в парах

Прийом «Картографічна розминка»

Учні ставлять один одному запитання за картою.

Прийом «Бліцопитування»

Назвіть основні форми рельєфу Північної Америки і покажіть їх на карті.

Чим зумовлена наявність різноманітних форм рельєфу на материку?

Які групи корисних копалин зосереджені в надрах Північної Америки? Який природний компонент є наступним у дослідженні відповідно до плану вивчення материка?

Як географічне положення впливає на кліматичні особливості материка?

Які попередні висновки про клімат Північної Америки можна зробити на підставі знань про її географічне положення і рельєф?

 

III.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

У жителів Північної Америки є жарт про кліматичні умови Північної Америки:

«Голова» материка постійно мерзне, а «ногам» — жарко.

Як ви розумієте цей вислів? Чи є в ньому науковий сенс?(Відповіді учнів.) Справді, такі особливості географічного положення та характер рельєфу материка спричинюють формування в Північній Америці майже всіх відомих на Землі типів клімату. Розгляньмо детальніше причини їх формування та особливості.

 

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Загальніознакиклімату

Робота з мультимедійною презентацією, кліматичною картою та кліматичними діаграмами в підручнику

Завдання. За кліматичною картою та кліматичними діаграмами Південної Америки установіть:

а) температуру січня і липня в екваторіальних, тропічних і помірних широтах материка;

б) кількість опадів на рівнинах і на західному узбережжі вищезгаданих широт;

в) напрямки панівних вітрів.

Позначте визначені показники на шаблоні в зошиті.

Зробіть висновки щодо загальних особливостей клімату материка.

Улітку майже на всьому материку (крім деяких островів Канадського арктичного архіпелагу та Ґренландії) встановлено додатні температури повітря: від +1...+5 °С на півночі до +30 °С на півдні. Зимою ізотерма 0 °С на рівнинах проходить поблизу 40° паралелі, на західному узбережжі вона має майже меридіональне простягання далеко на північ до берегів Аляски. Найнижчі температури спостерігаються на північний захід від Ґудзонової затоки (до -50 °С) та на льодовому щиті Ґренландії (до -70 °С).

У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотному напрямку. Глибоко вдаючись у суходіл, холодна Ґудзонова затока і тепла Мексиканська підсилюють обмін між різними повітряними масами, що зумовлює часту зміну погодних умов. Значні розбіжності в температурі та атмосферному тиску між повітряними масами створюють умови для формування сильних вітрів — ураганів.

Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані майже меридіонально,  створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі — торнадо.

Розподіл опадів територією материка визначається панівними повітряними масами. Головна роль у зволоженні материка належить Атлантичному океану. Повітряні маси з Атлантики проникають аж до східних схилів Скелястих гір. Просуваючись в глиб материка, вони поступово втрачають вологу. На Приатлантичній низовині 1200–1300 мм, на Центральних рівнинах — 700–800 мм, на Великих рівнинах — менш 400 мм опадів на рік. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану. Найменша кількість опадів — близько 100 мм —в котловинах високогірних плато Кордильєр.

У помірних широтах переважає західне перенесення вологих повітряних мас з Тихого океану. Однак гірська система Кордильєр заважає їх просуванню вглиб материка. Тому основна частина опадів на узбережжі та західних схилах гір — понад 2000 мм на рік.

На особливості клімату західного та східного узбережжя материка помітно впливають морські течії.

Висновок 1. Завдяки географічному положенню територія Північної Америки перебуває під впливом арктичних, помірних та тропічних повітряних мас.

Значна протяжність материка з півночі на південь, порізаність берегової лінії, неоднорідність форм рельєфу, вплив океанічних течій визначає надзвичайну розмаїтість його кліматичних умов.

 

2. Кліматичні пояси і типи клімату

Робота з картою кліматичних поясів

У Північній Америці представлені всі типи клімату, крім екваторіального. Переважна частина материка розташована в помірному кліматичному поясі. Значні площі на півночі займають холодні пояси — субарктичний та арктичний. Південна частина материка розташована в субтропічному, тропічному та субекваторіальному поясах. У помірному, тропічному та субтропічному поясах виділяють кліматичні області, які відрізняються режимом опадів і температур.

        Висновок                                                      2.                                                     У

ПівнічнійАмериціпредставленівсітипиклімату,крімекваторіального.Переважнач астина материка розташована в помірному кліматичному поясі.

 

V.          ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Робота тематичними картами, кліматичними діаграмами

Завдання(робота за варіантами). 1) Складіть характеристику кліматичного поясу Північної Америки. Результати занесіть у таблицю.2) Позначте розташування кліматичних поясів на контурній карті.

Назва кліматичног о поясу	Географічн е положення	Переважаюч і Повітряні маси	Температурни й режим	Опад и	Типи клімат у

Прийом «Творча лабораторія»

Робота в парах

Завдання. Порівняйте набір і розміщення кліматичних поясів Північної і Південної Америки. Виділіть подібні та відмінні ознаки. Яких ознак більше? Чому?

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учитель підводить учнів до самостійного формулювання висновків за допомогою питань:

Якими чинниками обумовлено надзвичайне розмаїття кліматичних умов Північної Америки?

Які знання та вміння вам стали у пригоді того, щоб дійти таких висновків? Які види завдань з характеристики клімату материка вам складно виконувати?

 

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.   Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.   Закінчити характеристику кліматичних поясів у таблиці (роботу з контурною картою).

3.   Випереджальне (окремим учням): підготувати короткі повідомлення про озера материка (Великі, Вінніпеґ, Велике Ведмеже,Велике солоне тощо).

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 39

ТЕМА. ВОДИ СУХОДОЛУ  ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Мета:

навчальна: формувати знання про особливості вод суходолу, основні річкові та озерні системи; удосконалювати практичні вміння та навички складати комплексну характеристику річки за

картами атласу та текстом підручника; 

розвивальна:формувати науковий світогляд, розвивати логічне мислення, уміння аналізувати наукові факти, робити висновки й узагальнення; розвивати уміння складати цілеспрямований опис об'єкта за типовим планом; виховна:розвивати пізнавальні можливості, самостійність, самовдосконалення,увагу, пам'ять.

Тип уроку: комбінований.

Опорні та базовіпоняття: води суходолу, басейни річок, річкова система, витік, гирло, дельта, режим, живлення,ловінь, водоспад, льодовик, підземні води, багаторічна мерзлота.

Обладнання: фізична карта Африки, підручники, атласи, контурні карти. - Географічна номенклатура: річки: Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспади: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиґан, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОКУЧНІВ

Робота з картою. Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Північної Америки. Запитання

♦ Якими чинниками обумовлена різноманітність кліматичних умов Північної Америки?

♦ У межах яких кліматичних поясів розташована Північна Америка?

♦ Який взаємозв'язок існує між кліматичними умовами території і її поверхневими водами? Зробіть попередні висновки про поверхневі води материка Північна Америка.

♦ Про які річки, озера Північної Америки, ви довідалися з художніх творів?

III.                      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Уважно розгляньте фізичну карту Північної Америки. Що ви можете сказати про гідрографічну мережу материка? Як бачимо, територією Північної Америки протікає безліч великих річок, багато озер різноманітного походження, в тому числі всесвітньо відома система Великих озер — найбільшого скупчення прісної води на Землі, є й льодовики — гірські та покривні, значні площі зайняті багаторічною мерзлотою.

Вам уже відомо, що особливості внутрішніх вод материка взаємопов'язані з кліматом та рельєфом. Для того щоб установити такі зв'язки в Північній Америці, потрібно провести детальне дослідження. особливостей її внутрішніх вод.

IV.                      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальна характеристика внутрішніх вод материка

Північна Америка багата поверхневими і підземними водами. Складний рельєф і тектонічна будова, різноманітний клімат створюють умови для формування розгалуженої річкової мережі та озерних систем.

Сучасне заледеніння понад 2 млн км² представлено покривними льодовиками  Ґренландії, Канадського Арктичного Архіпелагу і гірськими льодовиками Кордильєр.

На півночі материка поширена багаторічна мерзлота.

Багаті запаси підземних вод, розвідані в надрах материка.

Болота сформувалися в басейнах річок, особливо їх багато у верхів'ях Міссісіпі, біля Великих озер та Вінніпеґу, на Приатлантичній низовині.

Розподілені гідрографічні об'єкти материком нерівномірно, що пов'язано насамперед з кліматичними умовами та особливостями рельєфу.

2. Характеристика основних  річкових систем

Ріки й озера Північної Америки належать до басейнів Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого океанів.

Міссісіпі (із Міссурі 6420 км) — одна з найдовших річок на Землі, найбільш повноводна та довга річка Північної Америки. Має змішане снігово-дощове живлення, паводки частіше трапляються навесні, але іноді й улітку в результаті зливових дощів.

Маккензі — найбільша річка басейну Північного Льодовитого океану. За виток Маккензі приймають річку Атабаску, яка починається у Скелястих горах. Основне живлення  Маккензі дістає за рахунок танення снігу. Багато води їй віддають болота й озера. Більшу частину року річка вкрита кригою.

Юкон бере початок у Північних Кордильєрах, протікає однойменним плато і впадає в Берингове море. Має яскраво виражену літню повінь внаслідок пізнього танення снігів і льодовиків у горах.

Річки Колумбія та Колорадо належать до басейну Тихого океану, мають переважно льодовикове живлення та повноводні влітку.

Практична робота 9 (продовження). Позначте на контурній карті річки: Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Маккензі, Юкон, Колорадо.

3.Озера

Озера Північної Америки відрізняються різноманітним походженням улоговин.На півночі переважають льодовикові (Велике Ведмеже, Велике Невільниче), у Кордильєрах багато вулканічних і карстових, на внутрішніх плоскогір'ях — залишкових (Велике Солоне).

Великі озера (Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо) мають льодовиковотектонічне походження, це найбільший у світі прісноводний басейн. Озеро Онтаріо з'єднано з озером Ері короткою (58 км) річкою Ніаґарою. Зриваючись іа крутого уступу, вона утворює всесвітньо відомий Ніаґарський водоспад.

Практична робота 9 (продовження). Позначте на контурній карті озера: Великі (Верхнє, МІчиґан, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне, Ніагарський водоспад.

4.Унікальні водні об'єкти Північної Америки

Виступи учнів, що мали випереджальне завдання, з повідомленнями.

V.                         ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Які частини материка найбільше багаті водами? Чим це пояснюється?

♦ Як на режимі річок позначається їхнє положення в різних кліматичних поясах? Наведіть приклади.

♦ Як на характер течії річок впливає рельєф? Наведіть приклади

♦ 3 якими річками Південної Америки режим Міссісіпі має схожі ознаки?

Назвіть умови, що сприяли утворенню гігантської системи Великих озер.,

VI.                      ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.                  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

•  Опрацюйте § _ .

•  Випереджальне (групам): самостійно опрацюйте §__ , підготуйте повідомлення про природні особливості певної природної зони, знайдіть та принесіть ілюстрації представників органічного світу та ландшафтів указаної природної зони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 40

ТЕМА. ПРИРОДНІ ЗОНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ.

ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ В ГОРАХ МАТЕРИКА

Мета: навчальна:формувати знання про особливості природної зональності та вертикальної поясності в горах материка; вдосконалювати практичні вміння та навички визначати особливості розташування та характерні ознаки компонентів природних зон материка за тематичними картами атласу; розвивальна: розвивати комунікативні вміння, вміння самостійно планувати шляхи досягнення навчальних завдань, працювати з різними джерелами географічних знань; аналізувати та систематизувати інформацію, робити висновки;

                 ,

виховна: виховувати прагнення до самоорганізації, толерантність, самостійність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, карта природних зон; підручники, атласи.

Опорні та базові поняття: природний комплекс, природна зона, широтна зональність, висотна поясність.

                                                                       Хід уроку

I.                               ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.                           АКТУАЛ13АЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Що таке широтна зональність?

♦ 3 якими природними зонами ви вже знайомі з попередніх тем?

♦ Які фактори порушують широтну протяжність природних зон?

♦ Що таке вертикальна поясність? Якими причинами обумовлені кількість та склад висотних поясів у горах?

♦ Зробіть попередні висновки про набір природних зон Північної Америки на основі здобутих знань про географічне положення, клімат, рельєф материка.

III.                        МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Одного погляду на карту природних зон достатньо для того, щоб помітити — розміщення природних зон у Північній Америці має певні особливості н відрізняється від їхнього розміщення на материках, вивчених раніше. Чим обумовлені ці особливості та які характерні ознаки природних зон материка, визначатиме сьогодні на уроці.

IV.                        ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Особливості природної зональності материка

Межі природних зон материка значно більші, ніж на інших материках, відхиляються від широтного простягання. Це обумовлено впливом рельєфу, повітряних мас з океанів та океанічних течій, нерівномірним розподілом показників тепла й вологи. На континенті представлені майже всі природні зони Північної півкулі, за винятком вологих екваторіальних лісів. Найбільшу площу на материку відведено природним зонам помірного поясу. Значні площі в західній частині материка займають області вертикальної поясності.

2.                  Характеристика природних зон

Зона арктичних пустель. Більша частина Ґренландії й Канадського Арктичного архіпелагу. Рослини — мохи й лишайники. Тварини — тюлені, моржі,

Білі ведмеді. У водах морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці, зайці, лемінги. На крутих скелястих берегах гніздяться багато птахів. 

Тундра.. Північне узбережжя материка і прилеглі до нього острови. Ґрунти тундрово-болотні і тундрово-глеєві. Мохи, лишайники, болотні трави. Сухіші ділянки вкриті чагарниковою тундрою з карликової берези, багна, лохини. Тварини: песці, полярні вовки, північний олень карибу, вівцебик. На численних озерах й узбережжі океану гніздиться безліч птахів.

Зона хвойних лісів (тайга) протягується на півночі помірного пояса від  Кордильєр до Атлантичного океану, а також на-західному узбережжі материка приблизно між 40, і 60° пд. ш. Ґрунти мерзлотно-тайгові і підзолисті. Хвойні ліси з чорної і білої ялини, бальзамічної ялиці, сосни й модрини. Ведмеді, вовки, лисиці, рисі, олені, цінні хутрові звірі — єнот, ондатра, бобер, норка.

3 просуванням на південь відбувається порушення широтного простягання природних зон.

У змішаних лісах На сірих лісових ґрунтах разом із хвойними ростуть широколисті дерева, серед яких поширені береза, ясен^ в'яз, бук, липа, клен. Південніше від змішаних лісів у східній частині материка — широколисті ліси, які займають майже всі Аппалачі та рівнини аж до півдня від Великих озер. Вологий м'який клімат. Бурі лісові ґрунти. Дуби, липи, клени, тюльпанове дерево, магнолії, чорний горіх, західний платан. Багато фруктових дерев: дикі яблуні, груші, вишні.

На захід від зони лісів опадів - менше, ліси переходять у лісостепи й степи, як і в Північній Америці (прерії). Ґрунти чорноземні та каштанові. Розорані або перетворені на пасовища для худоби.

Пустелі та напівпустелі Північної Америки не утворюють суцільної смуги та розташовані. в помірному, субтропічному й тропічному поясах, займаючи внутрішні плоскогір'я Кордильєр і більшу частину півострова Каліфорнія.

На північному узбережжі Мексиканської затоки на схід від Міссісіпі на півострові Флорида поширені вічнозелені субтропічні ліси на червоноземних і жовтоземних ґрунтах.

Південна частина материка та острови Карибського моря лежать у зонах тропічних поясів, саван і рідколісь. Плантації тропічних культур.

3. Вертикальна поясність

Висотні ландшафти Кордильєр мають певні розбіжності в їхніх різних частинах. Це обумовлено простяганням гірської системи від субарктичного до субтропічного поясів та відстанню до океану.

В Аппалачах виділяють чотири висотних пояси: передгір'я: широколисті ліси з переважанням каштана; далі — мішані ліси (цукровий клен, жовта береза, ялина, ялиця, сосна); заввишки 1500—2000 м — хвойні ліси з ялини та ялиці. Ліси змінюють зарості рододендрону та чагарникової вільхи й гірські луки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Порівняйте набір і розміщення природних зон Північної і Південної Америки. Результати роботи занесіть у таблицю:

Ознаки схожості	Ознаки відмінності

2.

 Поясніть причини розбіжностей у простяганні та складі природних зон материків.

VI.ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте § __.

■ Складіть три тестових запитання закритого типу до тексту параграфа

■ Проведіть власне дослідження: «Розробіть та обґрунтуйте маршрут, що пролягає через об'єкти Північної Америки^ занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО».

■ Випереджальне (окремим учням): підготуйте повідомлення про найвідоміші об'єкти природної спадщини ЮНЕСКО в Північній Америці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 41

ТЕМА. НАСЕЛЕННЯ ТА ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Мета: навчальна:поглибити та систематизувати знання про особливості заселення Північної Америки, кількісний, расовий та етнічний склад населення материка; формувати знання про найбільші держави Північної Америки;удосконалювати практичні вміння та навички характеризувати населення та країни материка за тематичними картами атласу;

розвивальна:розвивати вміння свідомо виконувати способи раціональної навчальної діяльності: складати цілеспрямований опис об'єкта за типовим планом; 

виховна:формувати шанобливе ставлення до національних особливостей, культури, способу життя інших народів. 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: політична карта Північної Америки, підручники, атласи, контурні карти. Опорні та базові поняття: густота населення, індіанці, аборигени, колонізатори, афроамериканці, діаспора, господарство.

Географічнаноменклатура: держави та їхні столиці: США, Канада, Мексика; Хід уроку . 

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чи уявляв Христофор Колумб, вирушаючи на пошуки західного морського шляху до Індії, масштаби свого відкриття? Що сталося б із доколумбовими цивілізаціями на материку в разі набагато пізнішого відкриття цих земель європейцями? Ці питання й зараз спричиняють суперечки вчених.

Отже, завершуючи вивчення Північної Америки, настав час пригадати особливості заселення материка, визначити характерні ознаки його населення, ознайомитися з сучасною політичною картою та ключовими державами. -

III.            АКТУАЛІЗАЦШ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Яку інформацію можна дізнатися з політичної карти? Представники яких країн брали участь в освоєнні території Америки?

♦ Які цивілізації існували в Північній Америці в доколумбову епоху?

♦ У яких відомих художніх творах докладно описані життя й побут індіанців, порушено проблеми конфлікту білих переселенців і корінних жителів?

IV.             ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості заселення материка

У результаті складного історичного процесу освоєння і заселення на материку сформувалося кілька етнічних груп населення: американці європейського походження (нащадки англійців, ірландців, німців та ін.), афроамериканці (нащадки рабів-африканців, які були завезені на материк у ХУІ-ХІХ ст.), американці-аборигени (індіанці, алеути, ескімоси), представники мішаних рас (мулати, метиси, креоли, самбо).

Чимало людей переселяються до США і Канади і в наш час. У цих країнах. Північної Америки проживають_: багато наших співвітчизників: українська діаспора тут нараховує понад 1,6 млн осіб. 2. Кількість населення та його розміщення

Загальна кількість населення материка становить понад 520 млн осіб. Населення розміщене нерівномірно; найвища густота на південному сході материка, у районі Великих озер, на островах Карибського моря.

Близько 3/4 населення Північної Америки проживає в містах. Найбільші: Мехіко (із передмістями близько 21 млн осіб), Нью-Йорк (19 млн), ЛосАнджелес (14,5 млн), Торонто (4,5 млн), Монреаль (3,4 млн).

3.                  Держави Північної Америки

У Північній Америці та прилеглих до неї островах нараховують 38 країн, включаючи залежні. Однак,більшу частину території займають три великі держави: Канада, США і Мексика. 3 острівних держав найбільшою є Куба, розташована на однойменному острові та дрібних островах у Карибському морі.

Більшу частину материка займають СІПА та Канада — високорозвинені країни світу із багатогалузевим господарством і високим рівнем життя населення. Мексика та інші країни Північної Америки належать до країн, що розвиваються.

.   Практична робота 9 (завершення). Позначте на контурній карті держави та їхні столиці: США, Канада, Мексика.

4.                  Зв'язки України з державами Північної Америки

Обговорення результатів випереджального домашнього завдання.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником та картами атласу.

Складіть характеристику країн Північної Америки (США, Канада, Мексика). Результати занесіть у таблицю.

Назва країни Географічне       Природні умови Населення Господарство положення       і ресурси

                                   

1. Які етнічні групи становлять сучасне населення Північної Америки?

2. Назвіть найбільші держави, які розташовані в Північній Америці.

3. Якими природними ресурсами багаті країни Північної Америки? Як це впливає на види господарської діяльності населення?

4. Яка країна, СПІА чи Канада, мають більш сприятливі умови для розвитку господарства та життя населення? Чому?

5. VI. ПІДСУМОК  УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте параграф §___ _.

■ Складіть кросворд «Країни і міста Північної Америки».

■ Підготуйтеся до підсумкового уроку за темами «Антарктида. Північна Америка» Повторіть параграфи §___.

УРОК42

ТЕМА. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗАТЕМАМИ «АНТАРКТИДА. ПІВНІЧНА

АМЕРИКА»

Мета; навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими темами; удосконалити навички та вміння

працювати з картами атласу, виконувати тестові завдання різних типів; визначити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; розвивальна: розвивати вміння самостійно контролювати свій час, самостійно оцінювати правильність виконання завдань, вносити корективи за необхідності; виховна:виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.

Тип уроку: контролю, коригування та оцінювання знань, умінь, навичок.  Обладнання: атласи, дидактичні картки з варіантами завдань.

Хід уроку

I.                             ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.                          МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III.                      ЕТАП КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

                Варіант І                                                                                                      

Перший рівень (3 бали)

1. Яка протока відділяє Антарктиду від Південної Америки?                     а) Магелланова; б) Дрейка; в) Гудзонова; г) Берингова.

2. Укажіть острів з найвищими середньорічними температурами повітря. а) Ньюфаундленд; б) Баффінова Земля; в) Куба; г) Ґренландія.

3. Типовим представником фауни Антарктиди є пінгвіни. а) Так; б) ні.       ,   .

4. Який тип клімату відсутній у Північній Америці?

а) Арктичний; б) помірний; в) тропічний; г) екваторіальний.

5. Першим досягнув Південного полюсу: _______________________.

6. Вуд-Баффоло — це:

а) найвища вершина Північної Америки; б) активний вулкан в Антарктиді; в) національний парк у Канаді; г) найбільший льодовик в Антарктиді.

Другий рівень (3 бали)

1. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу.

1  Північноамериканська платформа      А Кордильери

2  Область кайнозойської складчастості Б Примексиканська низовина

3  Область герцинської складчастості    В Аппалач;

         Г Центральні рівнини

2. Установіть відповідність між географічними об'єктами Антарктиди та їхніми назвами.

1 Полярна станція         А Восток     

2 Вулкан    Б Сіфре

3 Море  .    В Росса

ГЕребус Третій рівень (3 бали)

1, Оберіть три ознаки, що характеризують географічне положення Антарктиди.

•                     Розташована за Північним полярним колом •        Найближчий материк — Австралія

•                     Розташована за Південним полярним колом •        Розташована в північній та південній пікулях

•                     Омивається водами трьох океанів        • Розташована в західній та східній півкулях

•                     Омивається водами двох океанів

2. Охарактеризуйте природну зони тайги Північної Америки за планом, наведеним у таблиці.

 

Географіч не	Клімат	Ґрувти	Типові представники	Типові представники

 

Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

1.Що спільного та відмінного в тектонічній будові Північної та Південної Америки?

2.Уявіть, що строк дії мораторію на видобуток корисних копалин в Антарктиді завершився, та країни розпочали їх освоєння. Опишіть можливі наслідки.

3.Поясніть причини формування берегової пустелі на півострові Каліфорнія. Варіант2

Перший рівень (3 бали)

1. Який материк найбільше наближений до Антарктиди?

а) Африка; б) Австралія; в) Північна Америка; г) Південна Америка.

2. Укажіть півострів з найнижчими середньорічними? температурами повітря.

а) Каліфорнія; б) Флорида; в)Юкатан; г) Аляска.

3. Типовим представником фауни Антарктиди є білі ведмеді. а) Так; б) ні.

4. Яка природна зона відсутня в Північній Америці?

а) Тундри; б) степів; в) саван; г) вологих екваторіальних лісів.

5. Першою дісталася Антарктиди експедиція під керівництвом_____________ ___ .

6. Попокатепетель — це:

а) активний вулкан у Мексиці; б) ендемічна рослина в Кордильєрах; в) полярна станція в Антарктиді; г) озеро в системі Великих озер. Другий рівень (3 бали)

1.  Установіть відповідність між крайніми точками Північної Америки та їхнім положенням.

1 Мис Мерчисон   А.Південна

2 Мис Марьято Б Північна 3 Мис Сент-Черльз В Західна Г Східна

2.  Установіть відповідність між географічними об’єктами Антарктиди та їхніми назвами.

1 Півострів   А Південний

                                                            2Полюс         Б Амундсен-Скотт

                                                                               3Льодовик            В Росса

Г Антарктичний 

Третій рівень (3 бали)

1.  Оберіть чинники, що зумовлюють особливості клімату Антарктиди.

•    Малий кут падіння сонячних променів • Наявність сучасного вулканізму

•    Давня докембрійська платформа в основі материка • Висота над рівнем моря

•    Наявність крижаного покриву                      • Відсутність постійних водотоків

•    Віддаленість від інших материків

2.  Охарактеризуйте природну зони степів Північної Америки за планом, наведеним у таблиці.

 

Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

♦ Що спільного та відмінного мають оазиси Антарктиди та Африки? ♦ Уявіть, що через посилення темпів глобального потепління почали інтенсивно танути льодовики Антарктиди. Опишіть можливі наслідки. ♦ Поясність причини формування стокових вітрів в Антарктиді.

V. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 2. ЄВРАЗІЯ

 

УРОК 43

 

ТЕМА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЄВРАЗІЇ. ПОДІЛ ЄВРАЗІЇ НА ДВІ ЧАСТИНИ

СВІТУ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 10. ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ ЄВРАЗІЇ Мета: навчальна:ознайомити Із загальними відомостями про материк; формувати знання про особливості географічного положення та берегової лінії Євразії; вдосконалювати практичні вміння та навички характеризувати географічне положення материка;

                                                           '

розвивальна:розвивати вміння складати опис об'єкта за типовим планом; аналітичне мислення, уміння будувати логічні міркування, робити висновки; виховна: виховувати пізнавальну активність, інтерес до вивчення теми, самостійність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: фізична карта Євразії, підручники, атласи, контурні карти.

Опорні та базові поняття: географічне положення, частина світу, екватор, тропік, полярне коло, нульовий меридіан, крайні точки, географічні координати, берегова лінія.

Географічна номенклатура: миси: Рока, Дежньова, Челюскін,  Піай; моря: Північне,

Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте,

Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська,

Бенґальська, Перська; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська, Берингова; острови: Великобританія, Ірландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява),Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Даймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

Хід уроку

I.                ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

II.            АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОКУЧНІВ

♦ Назвіть та покажіть на карті материки, що було вивчено на уроках розділу «Материки».

♦ Який материк є наступним етапом вашого дослідження?

♦ Чому, на вашу думку, Євразія е останнім материком у послідовності їх вивчення?

III.         МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Євразія ^;— материк, на якому ми з вами живемо. Від інших континентів земної кулі він відрізняється особливо великим різноманіттям природи. У чому полягає це різноманіття, якими причинами воно визначено га як позначаються природні розбіжності на житті та діяльності людей? Та, навпаки, як господарська діяльність впливає на стан природи нашого материка?

Досвід вивчення інших материків Землі показує, що визначальним чинником природних особливостей материка є його географічне положення.

Географічне положення Євразії є надзвичайним, а його розміри вражають. За порівняльною діаграмою площ материків помітно, що Євразія за площею дорівнює площам двох інших великих континентів — Африки та Північної Америки.

IV.         ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ          ,

1.   Поділ Євразії на дві частини світу.

Існують декілька підходів у проведенні умовної межі між Європою та Азією.

Зазвичай її проводять уздовж східного схилу Уральських гір від Північного Льодовитого океану на південь, далі по річці Урал (або Ембі), північним узбережжям Каспійського моря до Азовського узбережжя Кумо-Маницькою западиною, через Керченську протоку Чорним морем та протоках Босфор і Дарданелли.

Площі Європи та Азії співвідносяться приблизно як 1:4.

2.   Характеристика географічного положення Євразії

Розміри: 54,6 млн км²(Iмісце у світі) Положення в системі географічних координат:

•            розташована в Північній півкулі, низка островів на південному сході Єв-разії— у Південній півкулі;

•            більша частина материка розташована у Східній півкулі, крайні півост-рови'на заході та сході — в Західній півкулі;

•            материк перетинають Північне полярне коло та Північний тропік;

•            велика частина материка розташована в помірних широтах.

Крайні точки: північна — мис Челюскін (78° пн. ш.; 104 °сх. д.), південна — мис Піай (1° пн. ш.; 104° сх. д.), західна — мис Рока (39° пн. ш.; 9° зх. д.), східна — мис Дежньова (66° пн. ш.; 170° зх. д.).

Протяжність: а) за меридіаном 100° сх. д. : 76°- 7° = 69°; 69-111 = 7659 км,;

б) за паралеллю 40° пн.ш. (1̊=85,4 км); 9° + 128° = 137°; 137 -8.5,4= 11.700 км. Океани й моря, що омивають материк, особливості берегової лінії:

•            береги омивають усі чотири океани — Атлантичний, Північний Льодовитий,

Тихий і Індійський;

•            найбільш порізану берегову лінію має західна частина, а також схід і південний схід.

Величезні розміри материка е однією з головних причин розмаїтості й контрастності його природних умов.    

Практична робота 10. «Позначення на контурній карті географічних об'єктів

       Євразії»                                                           ,.        '

Позначте на контурній карті: миси: Рока, Дежньова, Челюскін,  Ціай; моря:

Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське,

Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська,

Бенгальська, Перська, протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська,

Берингова; острови: Велика Британія, Ірландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Тай-мир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

        V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Які частини світу становлять материк  Євразія? По яких географічних об'єктах проходить умовний кордон між Європою й Азією?

♦ У яких географічних поясах і півкулях лежить Євразія?' Яка протяжність ,    материка з півночі на південь та із заходу да схід?

♦ Які океани омивають Євразію? Який з океанів, на вашу думку, буде впли-вати на природу Євразії? Чому?

♦ Які материки е найближчими «сусідами» Євразії? Які географічні об'єкти відокремлюють Євразіювід інших материків?

♦ Які подібні і відмінні ознаки географічного положення Північної Америки  й

        Євразії?                             

♦ Зробіть припущення щодо ознак природи Євразії, виходячи з особливостей її географічного положення.

VI.            ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте §____; 

■ Випереджальне (окремим учням): за додатковими джерелами географічних знань підготуйте повідомлення про дослідження території Євразії  (М. Пржевальський, П. Семенов – Тянь-Шанський). 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 44

МЕТА. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ ЄВРАЗЇЇ

Мета;

навчальна: поглибити та систематизувати знання про історію відкриттів та досліджень окремих регіонів материка, видатних дослідників та мандрівників; вдосконалювати практичні уміння характеризувати історію досліджень материка, виділяти етапи досліджень;

розвивальна:розвивати вміння працювати з різними джерелами географічних знань, знаходити головне, вислов-лювати та відстоювати свою думку;

виховна: виховувати гордість за географічні надбання мандрівнйків, повагу до знань, здобутих ними. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Євразії, підручники, атласи, контурні карти, портрети дослідників.

Опорні та базові поняття: подорож; експедиція, землепрохідці. Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Робота з картою. Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Євразії.

2. Закінчіть речення.

 

•    Більша частина Євразії розташована в ... та ... півкулях.

•    Найближче до Євразії з інших материків розташовані: ..., ... .

•    Євразію омивають океани:...,...,...,....

•    Найбільш розчленована берегова лінія материка на : ... .

•    На півдні Євразії розташовані найбільші півострови: ...,..., ...

3. Питання ♦ Пригадайте,. які держави існували на території Євразії в стародавні часи.

♦ Яких мандрівників та дослідників Євразії ви знаєте з курсу географії 6 класу?

♦ Які райони Євразії досліджували представники давніх народів?

♦. Чому обмін накопиченими географічними знаннями між різними народами на той час був утруднений?

III.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тривалий час учені й мандрівники, долаючи безліч небезпек і негараздів, труднощів і випробувань, створювали, говорячи сучасною мовою, «базу даних» нашого материка. Імена багатьох першовідкривачів увічнені на географічних картах. Написано безліч наукових праць, складено величезну кількість карт. На службі сучасних картографів тепер аерокосмічна географія, яка дає можливість дистанційно проводити дослідження важкодоступних районів. Дізнаймося про видатні особистості, які своєю працею створювали скарбницю географічних знань про наш материк.

                IV.       ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Накопичення географічних знань про Євразію за античних часів І Середньовіччя

Давні греки й фінікіяни — перші дослідники материка. «Батько історії» — Геродот — здійснював тривалі подорожі країнами Сходу. У своїй книзі він детально описав враження від подорожей, у тому числі природу та населення українського Подніпров'я.

Раннє Середньовіччя — знання про материк поповнювали завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походам. Подорожі Марко Поло (XIII ст.) —

географічні відомостіпро Індію, Китай, Індійський океан. Ібн Баттута (початок XIV ст.)— подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні сучасної України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї. Афанасій Нікітін (друга половина XVст.) — подорож до Персії, Індії та Туреччини, по-дорожні записки «Ходіння за три моря».

Васко да Ґама (1499 р.) вперше проклав морський шлях з Європи в Індію.

2. Дослідження північних районів Азії, Сибіру, Далекого Сходу

Землепрохідці (ХУІ-ХУІІ ст.) — подолали простори Азії від Уралу до узбережжя Тихого океану, докладно вивчали їх, складали «креслення», засновували поселення. Серед відомих землепрохідців того часу — Єрмак Тимофійович, Єрофій Хабаров і Семен Дежньов та ін. 3. Дослідження Центральної та Східної Азії

П. П. Семенов – Тян - Шанський здійснив дві подорожі по Тянь-Шаню — одній з головних гірських систем Центральної Азії, встановив його межі, дослідив високогірне озеро Іссик-Куль; уперше було встановлено висотні пояси в горах Тянь-Шаню.

М. М. Пржевальський здійснив чотири подорожі в Центральну Азію, було досліджено територію, площа якої майже дорівнює Австралії: уперше на карту було нанесено десятки гірських хребтів, описані пустелі, витоки великих азіатських річок Хуанхе і Янцзи, встановлено місцезнаходження та досліджено природу озера-блукання Лобнор; уперше описано нові види тварин, серед них — дикий азіатський верблюд та дикий кінь (пізніше біологи дали йому назву коня Пржевальського).

Дослідженнями природи Азії займалися також В. Обручов, 0. Воейков, П.

Козлов, М. Вавилов, Г. Єфремов, Е. Мурзаєв.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання. Нанесіть на контурну карти маршрути подорожей М." Поло, П.

Семенова – Тянь – Шаньського, М. Пржевальського.

♦ Які райони Євразії досліджували представники давніх народів?

♦ Які факти доводять, що греки освоювали узбережжя Чорного та Азовського морів?

♦ Які події Середньовіччя сприяли розширенню географічних знань про материк?

♦ Які вчені зробили найважливіші відкриття в Центральній. Азії?

♦ Чому подорожі землепрохідців часто називають героїчними? ♦ Чи згодні ви з думкою, що в наші часи всі райони Євразії детально досліджені?

♦ Які напрями досліджень природи нашого материка, на вашу думку, є найбільш важливими в наші часи?

VI.ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

           ■ Опрацюйте § .                                                 -

■ Випереджальне: уважно розгляньте фізичну карту Євразії, знайдіть основні форми рельєфу материка.

■ За бажанням складіть кросворд на тему «Дослідники Євразії».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 45

ТЕМА. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. РЕЛЬЄФ, РОЛЬ ВНУТРІШНІХ IЗОВНІШНІХ СИЛ У ЙОГО ФОРМУВАННІ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ СВРАЗІЇ

Мета: навчальна:актуалізувати знання про основні форми рельєфу та тектонічні структури, формувати знання про загальні ознаки тектонічної будови та рельєфу

Євразії, вдосконалювати практичні уміння та навички виявляти закономірності розташування основних форм рельєфу та корисних копалин за

тематичними картами атласу;  розвивальна:розвивати вміння встановлювати аналогії, порівнювати, будувати

логічні міркування, робити висновки;  виховна:виховувати самостійність, уважність, працелюбність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 

Обладнання: фізична карта Євразії, карта будови земної кори, підручники, атласи, контурні карти, ілюстративніматеріали.  

Опорні та базові поняття: тектонічна будова, рельєф, платформа, щит, область складчастості, рівнини, гори, височини, низовини, плоскогір'я, корисні копалини.

Географічна номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати,

Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини:

Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини:

Прикаспійська, Індо-Ганська, Месопотамська; плоскогір'я: Декан, Середньосибірське; нагір'я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ІЙОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Пригадайте, які природні компоненти, відповідно до плану характеристики материка, є наступними.

♦ Що таке рельєф? Які чинники рельєфоутворення вам відомі?

♦ Які загальні ознаки тектонічної будови властиві материкам, вивченим раніше?

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Удома ви самостійно опрацьовували фізичну карту Євразії. Які особливості рельєфу, що вирізняють Євразію від інших материків, ви помітили?

Справді, в Євразії набагато більше, ніж на інших материках, рівнин та гірських систем. Гори в Євразії розташована не на окраїнах, а в середині материка. Для Євразії характерні коливання висот. Саме на території Євразії розташовані найвищі гори світу — Гімалаї з найвищою відміткою — Джомолунґмою.

Якщо ви уважно дивилися карту, то помітили, що в Євразії дуже багато різних видів корисних копалин.

Чим пояснити різноманіття поверхні .та корисних копалин материка?

Причини слід шукати в історії його геологічного розвитку.

1. Особливості тектонічної будови

В основі материка не одна, як зазвичай в інших континентів, а декілька платформ. Найдавніші платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Китайська.

Платформи з’єднані між собою різновіковими складчастими поясами.

На материку утворилися гігантські області сучасної альпійської складчастості: Альпійсько-Гімалайський та Тихоокеанський складчасті пояси. 2. Загальні ознаки рельєфу

У межах платформ сформувалися рівнини різної висоти. На сході Європи розташована Східноєвропейська рівнина на однойменній платформі. Давнім азіатським платформам відповідають Середньосибірське плоскогір'я, Велика Китайська рівнина, плоскогір'я Декан, рівнини Аравійського півострова.

Молодим Західноєвропейській та Туранській платформам відповідають однойменні низовини Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс: Піренеї, Альпи, Апеннінські та Балканські гори, Карпати, Кримські гори, Кавказ, Памір, Гімалаї.

Тихоокеанський складчастий пояс проходить уздовж ланцюга островів — Великих і Малих Зондських, Філіппінських, Японських, Курильських, Сахаліну, півострова Камчатка, а потім переходить на материк, захоплюючи його північно-східну окраїну

3, Зовнішні чинники формування рельєфу

Давнє заледеніння. У Європі центр заледеніння був розташований на Скандинавському півострові, в Азії — на півострові Таймир. Утворення льодовикових форм рельєфу: валів, пагорбів, моренних гряд і улоговин.

Багаторічна мерзлота — утворення бугрів із крижаними ядрами усередині й великих неглибоких улоговин, які утворюються у результаті просідання поверхневих шарів у місцях танення ділянок підземного льоду. Вітрова та водна ерозія.

Практична робота 10 (продовження)

Позначте на контурній карті гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини:

Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська; плоскогір'я: Декан,

Середньосибірське; нагір'я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма;

4. Корисні копалини

Фундамент платформ, складчасті області — родовища рудних корисних копа- лин. Залізні та марганцеві руди — у надрах Східноєвропейської рівнини, Уральських гір, Скандинавського півострова, Індостану. Уздовж східної окраїни матєрика тягнеться пояс гірських систем, багатих на родовища олова й вольфраму. У породах докембрійського фундаменту давніх платформ є золото, срібло, платина.

Корисні копалини осадового походження. Родовища нафти розташовані у зниженнях давнього фундаменту, у передгірних западинах, на окраїнах платформ, на шельфі морів. Найбільші запаси нафти — на Аравійському півострові, у районі Перської затоки, у Західному Сибіру, на Східноєвропейській рівнині, на шельфі Північного моря. Природний газ добувають на Східноєвропейській і Західносибірській рівнинах, Туранській низовині, із дна Північного моря.

Вугільні басейни — в осадовому чохлі Східноєвропейської, Індостанської, Китайсько-Корейської й  Південно китайської платформ.

Нерудні корисні копалини. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка — найбільші у світі родовища синіх сапфірів, червоних рубінів. У давньому фундаменті Середньосибірського плоскогір'я виявлена особлива порода — кімберліт, яка містить алмази.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

За картами атласу порівняйте рельєф Європи та Азії:

1) з'ясуйте, у якій частині світу більшу площу займають гірські системи;

2)установіть та порівняйте висоти максимальних відміток Європи та Азії; 3)зробіть висновки про причини розбіжностей рельєфу двох частин світу.

VI.                       ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.                   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте §___.

■ Дізнайтеся: а) які країни Євразії найчастіше потерпають від землетрусів та вулканізму; б) які методи попередження й боротьби з негативними наслідками землетрусів і вулканізму там використовують.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 46

ТЕ'МА. ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ ЄВРАЗІЇ Мета:

навчальна:актуалізувати знання про клімат та кліматотвірні  чинники; формувати уявлення про характерні ознаки клімату Євразії; сприяти виявлення та розумінню прояву кліматотвірних чинників на материку; вдосконалювати практичні вміння та навички досліджувати кліматичні показники за тематичними картами атласу; розвивальна: розвивати вміння встановлювати причиново - наслідкові зв'язки, порівнювати, будувати логічні міркування, робити висновки; виховна: виховувати самостійність, уважність, працелюбність. .

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, атласи, підручники. Опорні та базові поняття: клімат, кліматотвірні чинники, циркуляція атмосфери, повітряна маса, пасат, мусон, західні вітри, циклон, антициклон, ізотерми, опади.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Робота з картою. Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Євразії.

Пригадайте головні особливості клімату Північної Америки. Які причини надзвичайного різноманіття кліматичних умов Північної Америки?

III.                      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На підставі знань про географічне положення та основні форми рельєфу зробіть припущення щодо особливостей кліматичних умов Євразії. .

Справді, кліматичні умови Євразії, як і Північної Америки, характеризуються винятковою розмаїтістю. Однак Євразія набагато більша від Північної Америки, а будова її поверхні набагато складніша. Для того щоб скласти цілісну картину про клімат Євразії, слід дослідити основні кліматотвірні чинники, їхній прояв та взаємодію на території материка.

IV.                       ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ

1.                  Сонячна радіація

Річна величина сумарної сонячної радіації на арктичних островах дорівнює 60 ккал/см², у західній частині Європи — від 70 до 140 ккал/см², на півдні й південному сході Азії — 120-180 ккал/см², а на Аравійському півострові сягає максимальної величини на Землі — 200-220 ккал/см² у рік: Такі відмінності в кількості сонячної енергії, одержуваної материком, визначають і різницю температур у різних його районах. *.     '

2.                  Циркуляція атмосфери

Над Євразією формуються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур і опадів над поверхнею материка.

Основна частина Євразії розташована в помірному поясі, де переважає західне перенесення повітряних мас і пов'язана з ним циклональна діяльність.

Західні вітри протягом усього року приносять із Атлантичного океану в європейську частину материка вологу, знижують літні температури й підвищують зимові. У міру просування на схід усередину континенту атлантичне повітря набуває континентального характеру — улітку температури підвищуються, узимку знижуються, повітря сухішає.

На північну й середню частину Євразії значний вплив мають арктичні повітряні маси з Північного Льодовитого океану. Вторгнення арктичного повітря всередину материка спричиняє різке зниження температури й зменшення опадів. Для півдня й сходу Євразії характерна мусонна циркуляція. Мусонні вітри дмуть улітку з Індійського й Тихого океанів, а узимку — із суходолу. Із літнім мусоном пов'язана активізація циклонів, які зароджуються в Тихому океані. Вони обрушуються на узбережжя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді азіатських ураганів — тайфунів.

Над південно-західною окраїною материка цілий рік переміщаються тропічні повітряні маси. Тут утворюються пасати, які несуть гаряче й сухе повітря в пустелі Африки. На південному сході материка пасати, які утворюються над Тихим океаном, приносять велику кількість вологи.

На території острівної частини південного сходу Євразії цілий рік панують жаркі й вологі екваторіальні повітряні маси.

3. Характер  підстилаючої  поверхні

Рельєф. Рівнинний і середньовисотний рельєф європейської частини не перешкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного океану далеко на схід, а холодних повітряних мас з Північного Льодовитого океану — на південь.

В азіатській частині відсутність гірських хребтів на півночі також сприяє проникненню холодного арктичного повітря всередину аж до гір Центральної Азії. Пояс гірських хребтів на сході й Гімалаї на півдні перепиняють шлях вологим мусонним вітрам усередину материка. Біля підніж південних схилів Гімалаїв 10-12 тис. мм опадів щорічно.

Віддаленість від океанів. Внутрішні віддалені райони Азії відрізняються особливо сухим і різко континентальним кліматом. Для північного сходу Євразії характерні застої холодного важкого повітря в улоговинах серед гір. У міжгірній западині поблизу сибірського міста Оймякон лежить «полюс холоду» Північної півкулі, де була зареєстрована температура -73 ° С.

Океанічні течії. Завдяки Північно - Атлантичній течії поблизу західного узбережжя Скандинавського півострову нульова ізотерма підвищується аж до 70° пн, ш., а південно-західна частина Баренцового моря, що розташоване за Полярним колом, ніколи не замерзає. Течія Куросіо помітно Отеплює клімат Японських островів та сприяє збільшенню кількості опадів під час проходження мусонних вітрів з Тихого океану.

На значних просторах Євразії, зайнятих горами й плоскогір'ями, простежується висотна кліматична поясність.

V.                ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Назвіть головні причини надзвичайної розмаїтості кліматичних умов Євразії.          ♦ Чим пояснюються великі розбіжності температурних показників у різних частинах материка?

♦ Які типи атмосферної циркуляції впливають на формування клімату Євразії?

♦ Який вплив на клімат Євразії чинить кожний із океанів? Які океани мають найбільший вплив на формування клімату України?

♦ У яких районах Євразії найбільш відчутний вплив океанічних течій? Як змінився б клімат цих районів, якби цих течій не було?

♦ Де в Євразії розташовані території, які відрізняються різко континентальним кліматом? Чим обумовлена контрастність їхніх кліматичних умов?

VI.             ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте § __ .

■ Складіть три тестових запитання закритого типу до тексту параграфа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 47 ТЕМА. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ Й ТИПИ КЛІМАТУ ЄВРАЗІЇ ПРАКТИЧНА РОБОТА 11. ВЙЗНАЧЕННЯ           ТИПІВ        КЛІМАТУ В       МЕЖАХ     ПОМІРНОГО      ПОЯСУ      ЗА ДОПОМОГОЮ КЛІМАТИЧНИХ ДІАГРАМ.

Мета: навчальна: формувати уявлення про розташування кліматичних поясів та особливості їх утворення на материкуЄвразія, вдосконалювати вміння виявляти основні характеристики кліматичних поясів, пояснювати причини їхутворення, аналізувати кліматичні діаграми; 

розвивальна: розвивати вміння складати опис компонента природи за запропонованим планом; формувати вміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;  виховна: формувати самостійність, уважність, старанність, наполегливість.  Тип уроку: комбінований. 

Обладнання: кліматична карта Євразії, карта кліматичних поясів Євразії (світу), підручники, атласи, контурні карти,кліматичні діаграми різних типів клімату Євразії. Опорні та базові поняття: клімат, кліматичний пояс, кліматичні показники, тип клімату, кліматична область, кліматодіаграма.

        .                                            Хід уроку

I.              ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ.

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.     Обмін зошитами з тестовими запитаннями і розв'язання, взаємоперевірка.

2.     Запитання    

 

♦ Що називають кліматичним поясом?

♦ Які ви знаєте основні та перехідні кліматичні пояси? ♦ У яких кліматичних поясах розташована Північна Америка?

 

III.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Аналіз карти кліматичних поясів, виявлення кліматичних поясів, особливостей їх розташування

Євразія розташована у всіх кліматичних поясах північної півкулі» у межах яких виділяють всі типи кліматів Землі. Найбільш широка й масивна частина Євразії лежить у межах помірного кліматичного поясу.

Широтне простягання кліматичних поясів спотворено завдяки впливу рельєфу, віддаленості від океанів, впливу океанічних течій. 2. Характеристика кліматичних поясів Євразії

Арктичний клімат характерний для північних островів Євразії та північного узбережжя материка в Азії. Тут цілий рік панує сухе й холодне арктичне повітря.

Субарктичний пояс простягається вузькою смугою, захоплюючи острів Ісландія, північну частину Скандинавського півострова й поступово розширюючись на схід. Сувора тривала зима й відносно тепле, але коротке літо. Узимку панують арктичні повітряні маси, а влітку — помірні.

Найширша й масивна частина Євразії лежить у межах помірного кліматичного поясу. Завдяки його великій протяжності із заходу на схід і розмаїтості рельєфу в його межах виділяють п'ять кліматичних областей. 

Практична робота 11. «Визначення типів клімату в межах помірного поясу за допомогою кліматодіаграм

 

Назва кліматичної	Розташування	Тип клімату	Кліматичні особливості
Область  морського клімату	Крайній захід Євразії уздовж берегів Атлантичного. океану	Помірни й морськи й	Невелика річна амплітуда температур Прохолодна м'яка зима, прохолодне літо Опади протягом усього року
Область помірноконтинентальн ого клімату	Центральна й східна частина Європи (в тому числі й Україна)	Помірнокон тинентальни й	Значна різниця температур між сезонами Холодна зима, тепле літо Кількість опадів помірна, переважно влітку, зменшується з просуванням на схід
Область континентальног о клімату	Внутрішні райони Євразії в межах помірного поясу	Континен тальний	Велика сезонна амплітуда температур Холодна зима, тепле літо Опадів мало
Область мусонної циркуляції	Схід помірного поясу	Помірний мусонний	Панування мусонної циркуляції повітря  , Холодна суха зима; прохолодне вологе літо

Півострів Камчатка розташований в області помірного морського клімату з нестійкою погодою, активною циклональною діяльністю.

Субтропічний пояс пролягає через усю Євразію від Піренейського півострова на заході до Японських островів на сході. Тут виділяють області середземноморського, континентального й мусонного кліматів.

Тропічний пояс. Його розміщення в Євразії має певні особливості. Сухий пустельний тропічний клімат формується на Аравійському півострові, півдні Іранського нагір'я й на частині низовини уздовж річки Інд. Далі на схід тропічний пояс заміщується субекваторіальним поясом із мусонним кліматом.

Субекваторіальний пояс охоплює півострів Індостан, Індокитай та прилеглі до них континентальні райони, Філіппінські острови. Літо жарке й дуже вологе завдяки літньому мусону з океанів, зима тепла й суха.

В екваторіальному поясі лежить півострів Малакка й більша частина Зондських островів. Для нього характерні перевага протягом усього року екваторіальних повітряних мас, рівномірні й високі температури й рясні опади.

V.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Позначте на контурній карті Євразії межі помірного поясу та підпишіть кліматичні області.

♦ Поясніть причини відмінностей кліматичних показників і зумовили відділення кліматичних областей у помірному кліматичному поясі.

 

VI.ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

♦ Опрацюйте §__.

■ Випереджальне: на фізичній карті Євразії знайдіть великі річки та з'ясуйте, до яких басейнів вони належать.

■ Випереджальне (окремим учням): підготувати повідомлення про найбільші річки Євразії (Янцзи, Волга, Дунай, Дніпро).

■ Творче завдання (за бажанням): спрогнозуйте, які зміни клімату відбулися б в окремих частинах Євразії, якби: а) гори Гімалаї були розташовані на півночі Західносибірської низовини; б) на сході Євразії розташовувалися великі низовини;* в) гори Альпи мали не широтне, а меридіональне простягання; г) Африка була розташована на такому ж віддаленні від Європи, як Австралія від

Азії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 48

ТЕМА. ВОДИ СУХОДОЛУ ЄВРАЗІЇ. НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ Мета: навчальна: сформувати загальні уявлення про внутрішні води материка, особливості існування та нерівномірність

поширення залежно від рельєфу та клімату; удосконалювати уміння складати характеристику головних басейнів річкового стоку та річкових систем; розвивальна:розвивати вміння аналізувати й синтезувати інформацію відповідно до поставлених навчальних завдань, уміння працювати з картами, удосконалювати уміння самостійної навчально-пізнавальної діяльності,сприяти розвитку інтересу до гідрології; 

виховна:розвивати пізнавальні можливості, самостійність, самовдосконалення, увагу, пам’ять. 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, підручники, атласи, контурні карти. 

Опорні та базові поняття: внутрішні води, клімат, рельеф, річка, річковий басейн, річкова система, режим, живлення, притока, водоспад. 

Географічна номенклатура: річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волґа, 06, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг,Інд, Євфрат,Тигр.

Хід уроку

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОКУЧНІВ

♦ Пригадайте, які гідрологічні об'єкти належать до вод суходолу.

♦ Який з материків, вивчених раніше, має найбагатшу гідрографічну мережу? Найгірше забезпечений водами? ♦ Чим це зумовлено?

Ш. МОТИВАЩЯ НАВЧАЛЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Уважно розгляньте фізичну карту Євразії. Чи багатий материк внутрішніми водами? Працюючи вдома з картою, ви побачили, що в Євразії протікають багато крупних річок земної кулі. Озера Євразії також вирізняються своїми розмірами й глибиною. До того ж на нашому материку найпотужніший шар багаторічної мерзлоти, грандіозні гірські льодовики, колосальні запаси підземних вод. Для того щоб охарактеризувати розподіл внутрішніх вод материка та їхні загальні особливості, скористаємося фізичною картою Євразії. Також вам стануть у пригоді знання про клімат та рельєф материка.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Загальна характеристика внутрішніх вод

Гідрографічна мережа материка найбільше розвинута на заході, півночі,

сході й південному сході материка.

Євразія багата усіма видами внутрішніх вод: річками, озерами, болотами, підземними водами, льодовиками, великими областями вічної мерзлоти, які займають найбільші площі у світі.

Оскільки клімат та рельєф різних частин Євразії неоднаковий, то води

суходолу розподілені по території материка дуже нерівномірно.

2.    Особливості річкових систем материка

Тільки в Євразії річки належать до басейнів усіх чотирьох океанів, а басейн

внутрішнього стоку є найбільшим у світі.

Найбільшу водостічну площу має Північний Льодовитий океан. Найбільші річки: Об, Єнісей, Лена, Печора, Північна Двіна, Індигірка, Колима. Живлення переважно снігове, узимку надовго замерзають.