Компетентність педагога при взаємодії з батьками учнів

Компетентність педагога при взаємодії з батьками учнів

Компетентність – це досвід, знання, ставлення до певної проблеми, уявлення, погляди, мислення, цінності, вміння коректно і грамотно формувати думку.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співробітництва. Часто вчитель чи вихователь  вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль педагога та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил та вимог.

До них належать:

— використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку як учителів, так і батьків;

— довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби школи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;

— педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї. Класний керівник — особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім'я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;

— життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.

РЕЗУЛЬТАТ ЗАЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ

ДО ПАРТНЕРСТВА В ОСВІТІ

Користь для учнів:

• покращення успіхів у навчанні;

• збереження здоров’я;

• активна участь у роботі класу та школи;

•позитивне та сумлінне ставлення до виконання домашніх завдань;

• дотримання етичних норм поведінки;

• підвищення інтересу до навчання.

Користь для батьків

• усвідомлення позитивного впливу освіти на дітей;

• глибше розуміння роботи школи;

•встановлення кращого спілкування між батьками, дітьми та вчителями;

• залучення батьків до навчання дітей вдома;

• спонукання батьків до підвищення своєї освіти;

• відвідування та допомога в організації шкільних подій;

• популяризація національної культурної спадщини.

Користь для вчителів

• взаємодія батьків та вчителів;

• задоволення від своєї роботи (зменшення звільнень);

зменшення втрат навчального часу на вирішення проблем дисципліни;

• глибше розуміння культури школи та громади;

• подолання бар'єру неузгоджених дій у навчанні та вихованні.

Користь для школи

• зміцнення авторитету та підвищення рейтингу закладу в мікрорайоні, за місцем проживання дітей (у закладі діти з декількох районів);

• підвищення ефективності роботи школи;

• зміцнення і поглиблення позитивних стосунків між школою і сім'єю;

• надання необхідної та корисної інформації для батьків;

• надання підтримки школі з боку громади та батьків;

• розвиток природних здібностей дітей;

• демократизація стосунків між учасниками освітнього процесу.