Комплексна програма «ШЛЯХИ ДО УСПІХУ»

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА «ШЛЯХИ ДО УСПІХУ»

Дуже важливо створити в школі нове освітнє середовище, однаково комфортне і для учнів, і для вчителя, і для батьків.

        Запропонована комплексна програма висвітлює основні поняття, задачі, зміст і форми організації навчально-виховної та розвивальної роботи з молодшими школярами.  В ній враховано психологічні особливості розвитку цієї вікової групи та особливості спілкування, взаємодії, співпраці у різних аспектах соціальної сфери. Програма об’єднує сфери соціальної взаємодії учасників освітнього процесу: «дитина – батьки - родина»; «дитина – вчитель - школа»; «дитина – друзі – однолітки»; сприяє втіленню  дитиноцентризму – основі розвитку особистості молодшого школяра.

       У зв’язку з тим, що головними учасниками освітнього процесу є не лише вчитель і діти, а й батьки, які повинні разом взаємодіяти, співпрацювати та виконувати спільні завдання, вирішувати проблеми, реагувати на запити суспільства. Працюючи в НУШ вже третій рік, особливу увагу приділяю формуванню та розвитку вмінь, як батьків так і дітей, спілкуватися, комунікувати, обмінюватися інформацією, ділитися досвідом, пізнавати нове, цікаве. Адже, тісний взаємозв’язок школи та родини може розвиватися завдяки педагогічній та психологічній освіті не лише вчителів, а й батьків, залученню їх до виховної, просвітницької роботи. Рівень освіченості батьків, рівень їхньої психологічної культури залежить від традицій у сім’ях, набутих знань, рівня освіти та життєвого досвіду подружжя.

Сучасний учитель з кожною дитиною рахується, ставиться з повагою та увагою до її проблем, невдач, бажань, нахилів, талантів і успіхів, приймає їх близько до серця, співпереживає. Тому намагаюсь шукати нові способи спілкування й співпраці з ними, вірити в учнів, вірити в те, що вони хочуть бути моїми друзями та помічниками.

Задля того, щоб таких цікавих зустрічей учнів з першим вчителем було якомога більше, сучасний вчитель повинен намагатися відмовлятися від досвіду авторитарного спілкування з дітьми, стверджувати новий досвід, що базується на ідеях особистісно орієнтованого гуманного підходу та принципах дитиноцентризму й партнерства.

Як засвідчує багаторічний особистий досвід та тісна співпраця з колегами, здійснити таку роботу може лише щасливий і впевнений у собі вчитель, відкритий до нового досвіду, навчання, самовдосконалювання та саморозвитку.

Головною ідеєю програми є ідея взаєморозуміння, співпраці, затишку, добра та свободи у спілкуванні. У зв’язку з цим, у процесі розвитку комунікативних компетентностей, навичок і умінь значну увагу приділяю формуванню особистісних якостей молодших школярів, їхнім емоціям, почуттям, тобто духовній сфері, що надзвичайно актуально для сучасної освіти й суспільства в цілому.

Зміст комплексної програми зорієнтований показати використання знань з дитячої психології, дидактики, методики, теорії виховання, що допомогає вирішувати практичні завдання дитиноцентрованого навчання та виховання, яке у своїй єдності сприятиме формуванню в учасників процесу цілісного й точного уявлення про психолого-педагогічне забезпечення розвитку дитини.

Практично і програма, і завдання різних типів представлені окремими блоками в залежності від психологічного аспекту спілкування: «Учні - вчитель», «Діти - батьки», «Учні - однолітки».

Завдання програми:

1) виховання у дітей шанобливого ставлення до себе та до оточуючих;          2) забезпечення умов для оволодіння навичками спілкування й уміннями взаємодіяти (у групі однолітків, у школі, у родині);

3) формування уміння йти на компроміс в необхідній ситуації, дослухатися до інших;

4) навчити дитину бути щасливою та успішною (адже коли вона щаслива й знаходиться у злагоді з собою, вона ці почуття переносить на взаємодію з іншими);

5) виховання терпимості й толерантності до думки іншого.

Ознайомлення з багаточисленними розвивальними програмами, новими підручниками, методичними посібниками дозволило розробити комплексну програму «Шлях до успіху», спрямовану на розвиток успішної особистості шляхом покращення форм взаємодії та співпраці між вчителем і учнями; учнями і батьками, учнями та однолітками.

Особливістю програми є удосконалення шляхів розвитку успішної особистості молодшого школяра. Одним із основних чинників, на мою думку, є партнерська взаємодія та відпрацювання компетентностей як сучасного вчителя, так і сучасного учня.

Комплексна програма складається із 3-х основних етапів, кожен з яких вміщує декілька стадій, які об’єднують серію занять з різними рольовими іграми, проблемними ситуаціями, творчими проєктами тощо.

Основні етапи комплексної програми: мотиваційний, інформаційний, підсумковий.

Програма спрямована на відпрацювання умінь, навичок і компетентностей співпрацювати та взаємодіяти, вирішуючи при цьому особистісні проблеми, задовольняючи власні потреби у спілкуванні з різними учасниками освітнього процесу, що сприяють удосконаленню комунікативних якостей молодших школярів, дозволяючи використовувати набуті знання у нових життєвих ситуаціях.

Перший етап – мотиваційний, метою якого є формування мотивації та позитивного ставлення до участі у розвивальній програмі, усвідомлення важливості успіху, впевненості у собі, емоційного благополуччя у розвитку особистості, її діяльності, поведінки, спілкування.

Другий етап – інформаційний, спрямований на ознайомлення з основними поняттями процесу розвитку особистості молодшого школяра на основі принципів дитиноцентризму: спілкування; партнерство; комунікації; особиста, соціальна, навчальна компетентність; дитиноцентризм; індивідуальна траєкторія; емпатія (співпереживання); самоконтроль; самоаналіз (рефлексія); новоутворення;  природовідповідність; саморозвиток, поведінка, діяльність. На цьому етапі формується система орієнтирів у таких явищах як спілкування, комунікації, партнерство, емпатія, особистісний досвід, розвиток, особистість, успіх тощо. Створення системи орієнтирів пов’язано зі знаннями про особливості розвитку особистості молодшого школяра. Знання про індивідуальні особливості молодших школярів, нові форми й методи розвитку особистості в умовах НУШ.

Зміст цього етапу вміщує чотири стадії.

Перша стадія забезпечує засвоєння інформації як вчителем про те, що таке дитиноцентризм, партнерство, суб’єкти освітнього процесу, взаємодія, особистість вчителя, особистість учня, батьки; так і учнем про власну поведінку, характер, взаємодію з однолітками.

Друга стадія забезпечує ознайомлення з різними варіантами взаємодії учасників освітнього процесу: «вчитель - учень»; «учень - однолітки»; «діти - батьки».

Третя стадія забезпечує та відкриває вивчення особливостей особистості в ході проведення навчальних занять (шляхом інтегрованих уроків, виховних заходів, різноманітних творчих проєктів).

Четверта стадія забезпечує формування компетентностей, що є ключовими в сучасній початковій школі: особиста, соціальна, загальнонавчальна.

Третій етап – підсумковий. Метою цього етапу є усвідомлення результативності учасників розвивальної програми задля забезпечення активного її використання у навчально-виховному процесі та інших сферах життєдіяльності особистості молодшого школяра. Дана мета реалізується за допомогою двох підетапів: аналітичного та етапу узагальнення.

 На аналітичному підетапі передбачено деталізацію і усвідомлення результатів навчання комплексної розвивальної програми як власних досягнень у особистому розвитку кожного учасника.

Другий (узагальнюючий) підетап розвивальної програми забезпечує підбиття підсумків участі у процесі та усвідомлення основних сфер співіснування та шляхів використання результатів програми.

Зміст першого, мотиваційного, етапу, об’єднує три стадії.

Перша стадія забезпечує позитивну мотивацію до участі у програмі.

  Друга стадія забезпечує позитивну мотивацію шляхом ознайомлення з метою та змістом.

Третя стадія забезпечує позитивну мотивацію до участі у програмі шляхом ознайомлення з мотивацією вчителя (керівника програми).

Перша стадія містить у собі повну послідовність занять, розроблених на матеріалах діючих підручників [1,2, 3].

За своє життя людина вступає у взаємозв’язки з рідними людьми. Це можуть бути близькі й далекі родичі, кращі друзі, хороші приятелі, випадкові перехожі й просто незнайомі люди. За допомогою телефонів, комп’ютерних мереж, газет, телебачення ми контактуємо з усіма людьми планети. Спілкування зі світом починається з сім’ї – мами, тата, бабусі, дідуся та інших родичів, а також сусідів, знайомих. Наступне коло – друзі, однокласники. З ними весело гратися, цікаво разом вчитися, допомагати одне одному.

Ще важливе коло людей, до яких належить кожен із нас – народ. Це люди, які живуть в одній країні, вважають її культуру своєю.

Найбільша спільнота для кожної людини – людство – усі люди планети Земля. Важливо для всіх, щоб були чистими повітря і вода, щоб людей не турбували хвороби, війни.

Мета таких занять – ознайомлення з провідними мотивами учасників розвивальної програми (вчителі, учні). Мотиви, які зустрічаються найчастіше: розвиток уміння регулювати емоційний стан; уміння вирішувати конфліктні ситуації, бажання краще розуміти себе та інших, прагнення більше дізнатися про світ, бажання бути успішним у житті; комунікувати, співпрацювати, бути впевненим у собі.

В результаті виконання вправ в учасників програми формуються адекватні форми поведінки, емоційне усвідомлення своїх ролей, відпрацьовуються уміння регулювати поведінку у класі (колективі).

Тематика, переліки завдань, малюнки, схеми, списки завдань, які виконуються на різних етапах розвитку особистості; на різних стадіях мотиваційного етапу:

1) Проєкт-дослідження: Ми – громадяни України

2) Розповідаємо про себе (про рідних) [1, с.103-107].

«Подивись на себе у дзеркало. Кого ти там побачиш? Ти бачиш…себе Хто ти???»

- Я людина (руки, як у всіх…)

- Чим ти відрізняєшся від інших? (поведінка, здібності, бажання) – можна про дітей класу

Я – Людмила…

Я – Петрик…

(цікаві завдання про ролі Я – учень, донька, онука…)

- Про себе! По однокласників!...

Охайні!, Неохайні!

…що таке характер! Який у мене характер?..

3) Я маю право на право …[1, с.108]

Ти маєш право ходити до школи

Твір-роздум; розповідь про себе: «Я маю право на… Я – дитина, Я – учень 3 класу...Які права є у твоїх однокласників, друзів, у твоїх рідних? Ти маєш право сказати «ні», не пояснюючи причини відмови».

4) Ти і світ людей [1, с.122]

Цікаві завдання:

встанови відповідність (визнач, що за чим, від меншого до більшого):

- однокласники;

- громадяни країни;

- учні школи;

- сім’я;

- жителі Землі;

- мешканці села/міста.

Поясніть малюнки зображеного із відповідними запитаннями:

- До кого зверталися за допомогою?

- розподіть ролі; розіграйте рольові ігри, ситуації.

- Обміняйтеся враженнями про спілкування з… Чим цікаві вам ці люди (дорослі чи діти)? Куди мрієте поїхати? З якою метою?

Мова жестів – засіб спілкування [1, с.123].

5) Ти і твоя родина…

Друга стадія мотиваційного етапу спрямована на ознайомлення зі змістом і метою розвивальної комплексної програми. На даній стадії особлива увага приділяється результатам попередніх занять щодо показників і характеристик успішної особистості молодших школярів у спілкуванні й співпраці. Учням повідомляється, що основна мета – створення позитивного ставлення до інших, до себе, до навчання. Учні отримують знання про себе, у них формуються уміння самостійних пошуків інформації про власне «Я», про себе, про Я-концепцію.

Система занять: «Таємниці власного Я»

Мета: навчити дитину бачити взаємозв’язок людини та природи, формувати навички самостійної діяльності, соціальної відповідальності, розвивати здатності розуміти себе та іншу людину.

Завдання:

1) Вчити дитину бути у злагоді та мирі із собою, розуміти себе.

2) Виховувати любов та повагу до самого себе та до інших дітей.

3) Розвиток мотивованих здатностей у процесі комунікативної діяльності: активності, творчості, позитиву

Основні поняття: образ Я, позитивне мислення, почуття самоповаги, Я-концепція, самооцінка, рефлексія (самоаналіз), емпатія (співпереживання).

Можливі типи вправ, ігор, етюдів «Я це хто?», «Моя зовнішність», «Я – не такий (така), як усі», «Мій автопортрет».

Варіанти завдань підручника:

Підготовка проєктів, дослідження через спостереження (процеси, комунікації з іншими)… Читання та обговорення текстів, аналіз малюнків, ілюстрацій, картин про вчинки та події життя дітей. На цій стадії важливо розглянути тему: «Як ми бачимо одне одного», звернувши увагу на те, що справжнє спілкування починається з усвідомлення та вивчення власного «Я» серед інших, що поступово доповнюються серією дій та вчинків, слів, зауважень, звернень, спрямованих на інших людей (рідні, дорослі, однолітки, вчителі, сусіди та ін.). Важливим результатом такої взаємодії є можливість «побачити» поряд іншу людину з притаманними їй одній зовнішністю та внутрішнім світом; краще розуміння емоційного стану та вчинків інших людей призводить до виникнення почуття симпатії, поваги та емпатії, що є умовою спілкування, співпраці та взаємодії з оточуючими дітьми (однокласники, однолітки, друзі). У процесі рольової гри вчимо дітей брати  на себе роль свого партнера, вчитися толерантності до чужих недоліків, розвиваємо почуття співпереживання. Ці якості формуються у молодших школярів протягом певного часу (навчання в початковій школі) й можуть з успіхом використовуватися на практиці.

Завдання такого типу дали можливість з’ясувати мотивоване бажання молодших учнів до участі у програмі. Крім того, перевірялось позитивне ставлення кожного учасника до процесу взаємодії.

Ознайомитися з особливостями індивідуальних проявів учасників програми можна в ході виконання завдань:

- розгадування характерів, вчинків, орієнтуючись на художні образи, графічні зображення й фотографії друзів, іграшки друзів, домашніх улюбленців тощо; ігри «Хто цікавіший», «Презентація портретів однокласників і друзів» тощо дають змогу зрозуміти, чи здатні діти до активної взаємодії;

- вправи: «Чому ти так вчинив?», «А що буде, якщо ти (підтримаєш,  не підтримаєш, скажеш правду, збрешеш, зацікавишся, допоможеш, не допоможеш» тощо) демонструють уміння, які активізують початок спілкування;

- розігрування ситуації співвідношень зовнішнього та внутрішнього світу людини (друзі: однолітки, однокласники; дорослі: батьки, вчителі, вихователі);

- участь у дослідницьких проєктах: «Мій внутрішній світ», «Коло моїх друзів», «Портрети однокласників», «Які ми різні», «Які ми схожі» - завершальна робота цієї стадії.

Третя стадія спрямована на обговорення та ознайомлення учнів з мотивацією вчителя та ставленням її учасників до нього.

Тема «Такі різні характери» вказує на важливість доволі складного психологічного поняття – характер людини. Проте, діти молодшого шкільного віку досить легко сприймають та засвоюють інформацію про позитивні й негативні риси характеру, визначають особистісні риси партнера по спілкуванню, орієнтуються у взаєминах між учасниками освітнього процесу, вчаться комунікувати й досягати при цьому успіхів.

На інформаційному етапі вкрай важливо навчити дитину визначати рівень своєї поведінки, бути прийнятою своїм партнером, і значить, – бути визнаним у процесі спілкування, взаємодії та комунікації, й обов’язково бути успішним у цьому процесі.

Основною метою інформаційного етапу є формування власного «Я», усвідомлення себе як особистості (з усіма притаманними їй рисами), унікальної, неповторної, не такої, як усі. Це поступово інтегрується у здатність співвідносити свою поведінку з певними рисами свого характеру та характеру інших людей.

Дитина має зрозуміти, що моделі бажаної поведінки з акцентом на певні риси характеру допоможуть їй отримати перші навички орієнтації й спілкування у складних життєвих ситуаціях та різноманітних зустрічах з різними людьми.

На першій стадії цього етапу можливі такі завдання та вправи:

- твори-роздуми, твори-мініатюри, твори-фантазії, рольові ігри, театралізовані вистави, ігри-імпровізації на передачу характерів персонажів тощо («Телефонна розмова», «Мій двійник». «Я у світі людей», «Злюки», «Добра дитина», «Хочу/не хочу…», «Друзі»).

На другій стадії діти знайомляться з характером, поведінкою, потребами, вчинками, дізнаються про інших

Важливо навчити дітей контролювати свою поведінку, мову, вчинки, зосереджуватися на співрозмовникові, на його висловлюваннях, поведінці, реакціях (однолітки, батьки, друзі). Бажано, щоб дитина могла усвідомити тілесні відчуття, знаття напруги, уміння розслабитися тощо.

На третій стадії цього етапу  виділяється тема «Культура спілкування», в якій звертається увага на правила етикету, на виховання учнів, на формування у них бажання бути чемним, розвивати та виховувати у молодших школярів такі риси як доброта, сердечність, людяність, поважне ставлення до людей, уміння говорити красиво та правильно. Це вкрай важливо, проте досить складно для учнів молодшого шкільного віку. На цьому етапі будуть дотепними ігри-драматизації, розповіді, опис героїв-персонажів тощо.

Основні поняття, які засвоюють учні на цьому етапі: етикет, правила етикету, мова, вихована людина, комунікації, правила поведінки, уроки чемності тощо.

Основний зміст стадії спрямований на ознайомлення дітей з правилами, що існують у суспільстві, у школі, в родині, на відпрацювання навичок комунікування з іншими людьми (рідні, друзі).

І нарешті, четверта стадія забезпечує формування компетентностей.

Намагаюсь, аби кожна дитина відчула, що вона живе серед інших людей, які теж потребують уваги й поваги. Шляхом формування ключових компетентностей вчу дітей розуміти межі між тим, що хочеться, й тим, що можна. Дуже важливо вчити учнів моделювати поведінку в різних ситуаціях, вчити добру, розвивати лідерські та організаторські якості в процесі ігор, спілкування, співпраці.

Передбачувані завдання на цій стадії: ігри, ігри-конкурси, сюжетно-рольові ігри, інтерв’ю, бесіди, моделювання й програвання ситуацій («Мої гарні вчинки», «Мій друг (подруга)», «Давайте будемо ввічливі», «Я чемна дитина», «Твори добро», «День народження», «Подарунки», «Гості», «У транспорті», «У школі», «У театрі» та ін.).

На третьому, підсумковому етапі, звертаю увагу на усвідомленні результативності програми шляхом вивчення особливої теми: «Хлопчики й дівчатка». Саме у початковій школі, у спільній діяльності хлопчики й дівчатка повинні вміти бути собою. Це треба враховувати задля повноцінного розвитку особистості, як хлопчика, так і дівчинки. Вони вчаться виконувати «чоловічі» та «жіночі» ролі, спостерігати форми поведінки чоловіка й жінки, спілкуватися між собою, моделювати різні ситуації, аналізувати їх.

Досить вдало саме на цьому етапі реалізується принцип дитиноцентризму. Не можна ігнорувати індивідуальні природні та вікові особливості хлопчиків та дівчаток початкової школи (риси характеру, особливості темпераменту, тілесні відчуття, що впливає на процес спілкування, відображає його специфіку, формує нормальні взаємини хлопчиків та дівчаток).

У процесі виконання різних завдань: рольові ігри; ігри на розвиток емоцій (увага, радість, інтерес… ); ігри на розвиток умінь познайомитися «Я – Оксанка!»; «Дозвольте представитися»; «Нумо товаришувати», «Ти знаєш, що…»; бесіди про зовнішність, про поведінку хлопчиків та дівчаток, розповіді, вірші про чоловіків та жінок, маму й тата діти вчаться аналізувати ситуації, звертати увагу на деталі, порівнювати тощо.

На стадії узагальнення підсумкового етапу підбиваються підсумки щодо перебування дитини в родині. Адже учні вчилися навичкам спілкування з членами сім’ї, з рідними, родичами, ознайомлювалися з традиціями родини; формовували уміння бачити та розуміти оточуючий дитину світ дорослих, які передусім формуються в родині, де закладаються підвалини поваги та уваги до старшого покоління (дідусі, бабусі, традиції та історії їх життя, реальні справи та вчинки), любові до батьків.  Звертаю увагу на те, що саме в процесі взаємодії з рідними дорослими дитина вчиться комунікувати через спільні домашні справи, на відпочинку, під час спільної праці (на городі, в садку, на кухні…), під час подорожей, свят тощо. Настрій дорослих, їх вчинки, мова, поведінка, стиль спілкування, взаємини між собою впливають на формування комунікативних навичок учнів початкової школи.

Правила та моделі поведінки, власний приклад батьків, любов і повага одне до одного засвоюються дітьми у різних життєвих ситуаціях на вулиці, у транспорті, в магазинах, у парку, на прогулянках й в інших місцях. Для мене важливим було на цьому етапі продемонструвати дорослий світ кожній дитині, його значущість та реальність у житті кожного, навчити розуміти гарні та погані вчинки, вчитися самому активно комунікувати з навколишнім світом. Вчити дитину бути щасливою, доброю, милосердною.

Через формування основних понять –  дорослі, мама, тато, батьки - діти, повага, старше покоління, традиції – вчити молодших школярів узагальнювати досвід, який вони отримали під час реалізації комплексної програми, підвищення мотивованих здатностей – компетентностей молодших школярів в ході навчання.

Передбачувані теми:»Уроки мудрості», «Наші традиції» , «Мій дідусь», «Моя бабуся», «Мій старший брат»; сюжетно-рольові ігри: «Мій рід», «Моя родина», «Я у своїй родині», «Я щасливий»; дослідницький проєкт: «День народження моєї родини»; конкурс малюнків «Друзі та родина», «Як я провів літо», «До бабусі на варенички» сприяли усвідомленню учнями того, що людина й природа єдині;  дитина – частина оточуючого світу.

Отже, я намагаюся показати дитині взаємозв’язки та взаємозалежності людини й природи. Навчаю любити себе, свою країну, своє селище (місто), свою родину, друзів, свою школу, свій клас! Навчаю бути відповідальними за своє оточення, своє довкілля, рослинний та тваринний світ! І від цього ставати щасливим та успішним.

Вважаю, що комплексна розвивальна програма «Шлях до успіху» дозволяє значно підвищити ефективність спілкування та взаємодії молодших школярів через інтеракції, соціальні й міжособистісні взаємини. Застосування програми сприяє збагаченню емоційного досвіду, розширенню спектру моделей поведінки (ролей) учнів, підвищує пізнавальну активність; комунікативні компетентності та бажання мотивовано співпрацювати.

Література :

1. Гільберг Т.Г. Я досліджую світ: підруч. для 3 кл.заг.сер.осв. (у 2 ч. ) ч.1 / Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Лариса Грубіян, Ніна Павич. Київ : Генеза, 2020. 160с. : іл..

2. Гільберг Т.Г. Я досліджую світ: підруч. для 3 кл.заг.сер.осв. (у 2 ч.) ч.2 / Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Лариса Грубіян, Ніна Павич. Київ : Генеза, 2020. 160с. : іл..

3. Українська мова та читання : Підруч. для 3 кл. закл. загальн. середн. освіти (у 2-х частинах): частина 2 : Читання / Наталя Богданець-Білоскаленко, Юлія Шумейко. Київ : Грамота, 2020. 160с. :іл..