Комплексний методи керівництва сюжетно-рольовою ігровою діяльністю

  Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості.

     Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі.

 Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес.

Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.

Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає

два основних етапи:

• виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.
• активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.

Для забезпечення правильної організації та проведення

сюжетно-рольової гри, необхідні:

• чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;
• зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;
• складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;
• конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.

Методичні рекомендації до проведення сюжетно-рольових ігор

1. Вимоги до гри:

• кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями); вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;
• включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;
• ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.

2. Керівництво вихователя грою:

• знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;
• завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;
• вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;
• добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);
• проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;
• розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;
• тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);
• сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.