Композиторський текст і виконавська інтерпретація сучасного композитора О.М. Яковчука

 

ОКЗ «Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв

імені Сергія Прокоф’єва»

 

 

 

 

 

 

 

 

Композиторський текст і виконавська

інтерпретація сучасного

композитора О.М. Яковчука

 

 

 

 

Методична доповідь

Викладача І категорії

загального та

спеціалізованого фортепіано

 

Пікалової Л.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сєвєродонецьк-2020

 

Зміст

 

 

Вступ --- 3

Композиторський текст і виконавська інтерпретація сучасного композитора О.М. Яковчука --- 4

Висновок --- 13

Використана література --- 14

Вступ

 

Виховання особистості засобами мистецтва музики - одне з головних завдань педагога-музиканта.

У зв'язку з модернізацією освіти в Україні вводяться нові вимоги до

освітнього процесу, нові форми педагогічних технологій, а також вивчення творів сучасних українських композиторів. Все це вимагає від сучасного педагога доопрацювання існуючих програм, переосмислення старих форм і методів навчання, вивчення нових імен композиторів, нових творів.

Сучасна методика навчання і розвиток музичних здібностей ґрунтується на таких принципах навчання, при яких значна увага повинна бути спрямована на художню сторону виховання. Згідно з цими принципами, треба з перших уроків залучати студента до мистецтва, привчати уважно вслухатися в музичну мову, проникати в її зміст і будову, працювати над якістю звучання. Слухове виховання учня повинно здійснюватися на художньому, доступному і цікавому матеріалі.

Ця робота зумовлена тим, що в умовах глобалізації посилюється інтеграція всесвітньої культури в культуру українську. Це знаходить відображення і в музичних творах наших сучасних композиторів, таких як О.М. Яковчук. Музика українських композиторів безпосередньо впливає на становлення й розвиток світоглядних, ціннісно - орієнтаційних, соціально-культурних позицій юнацтва у сфері його життєдіяльності.

Знайомство з новим композитором поповнює вітчизняну музичну скарбницю, значення якої підвищується у навчальному та концертному виконавському репертуарі.

 

 

 

 

Композиторський текст і виконавська інтерпретація сучасного композитора О.М. Яковчука

 

Сучасний композитор Олександр Яковчук добре відомий в Україні та зарубіжжі. Він заслужений діяч мистецтв України, лауреат державних та міжнародних премій, член Національної спілки композиторів України та Ліги композиторів Канади, член канадського Музичного центру, доцент кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Народився 21 травня 1952 року в селі Черче Смотрицького району Кам'янець-Подільської області (тепер Чемеровецького р-ну, Хмельницької обл.) у родині службовців. Знайомство із музикою почалося з гри на трубі у шкільному духовому оркестрі. У 1968 році закінчує фортепіанне відділення Кам'янець — Подільської міської музичної школи ім.                Т. Ганіцького та вступає на теоретичне відділення Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби. Після закінчення 3-го курсу музичного училища у 1971р. вступає до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського на кафедру композиції, яку успішно закінчує у 1976р., написавши оперу «Незабутнє» на власне лібрето за мотивами однойменної повісті О. Довженка.

Після закінчення Консерваторії працював на різних творчих засадах: концертмейстером, хормейстером. Працював за кордоном в Югославії і 15 років в музичних закладах (м. Торонто).

У 2009 році повертається до Києва і починає працювати як педагог на кафедрі композиції Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, де працює на посаді доцента на даний час.

Автор опери, балету, двох ораторій, тридцяти двох кантат, восьми симфоній, трьох симфонічних поем, семи інструментальних концертів, творів для естрадно-симфонічного оркестру та оркестру українських народних інструментів, великої кількості оригінальних хорових творів духовного та світського спрямування, трьохсот обробок українських народних пісень для різних складів хорів a cappella, семи струнних квартетів, трьох сонат, фортепіанного тріо, значної кількості різноманітних камерних творів, серед яких видне місце посідає цикл концертних прелюдій та фуг для фортепіано, а також автор музики до театральних вистав та кінофільмів. Понад 180 творів композитора вийшли друком в Україні, Росії та Канаді. Випущено також одинадцять авторських аудіо компакт-дисків та два відео. Більше двохсот композицій записано до фонду Національної радіокомпанії України з грифом «зберігати довічно». Музика композитора, без перебільшення, сьогодні звучить практично на усіх континентах земної кулі.

Музика сучасного українського композитора Олександра Яковчука відкриває слухачам нові світи, полонить яскравими образами й емоційним наповненням, відтворюючи питомо національний ген романтичного світовідчуття українців. Глибоко відображаючи внутрішній світ людини, вона кличе не лише до емоційного співпереживання, але й до значних інтелектуальних зусиль слухачів, зачіпає духовні струни роздуму, осмислення вічних християнських цінностей, внутрішнього пошуку і пізнання людиною самої себе.

Як художник постмодерної доби О. Яковчук гостро відчуває час, в якому він живе. Особливе місце посідає цикл «Дванадцять концертних прелюдій та фуг» для фортепіано. Цикл здобув визнання серед фахівців та поважне ставлення виконавців. У своїй творчості Олександр Яковчук продовжує найкращі традиції української музики, що йдуть від М. Лисенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського. Проблема гармонійного естетичного та духовного розвитку молодої особистості в процесі оволодіння   основами майбутньої професії на уроці фортепіано завжди була і продовжує бути актуальною і в наш час.

У 2019році Олександр Яковчук видав «Школу гри на фортепіано», де дотримується педагогічних і методичних принципів, які враховують особливості дитячої психіки. Яскрава виразність та доступність дитячій свідомості музичної образності творів, які легко сприймаються та запам’ятовуються .

Автор використовує українські народні пісні, як матеріал для власних творів різних жанрів (варіацій, сонатин, обробок, перекладань та ін.)

Дане видання побудоване за принципом поступового ускладнення матеріалу, зростання труднощів. Таке оригінальне видання з’являється на музичному горизонті вперше. При його написанні композитор урахував кілька принципових нових положень, на які був зорієнтований під час роботи, мета котрої – «виховати сучасного юного музиканта на модерному матеріалі, підготувавши його до адекватного сприйняття музики ХХІ століття.

Композитори України зробили величезний внесок у дитячий педагогічний репертуар для фортепіано, особливо у найпоширенішому жанрі мініатюрі, починаючі з ХІХ ст.. Першим циклом мініатюр для фортепіано були «Народні українські наспіви» М. Степаненка, В. Заремби, фортепіанні п’єси М. Соколовського. 

Внутрішній імпульс слугував сучасному українському композитору О.М. Яковчуку для створення ним циклу дитячих п’єс «Мініатюри». Учням дається більше особистої свободи під час навчання, враховується особистий вибір музичного матеріалу у рамках обов’язкової програми, самостійне вивчення теорії музики та музичної літератури тощо. Його збірки «Дикі звіри Канади», «Поліфонічні п’єси», «Дуети», та «Мініатюри» включені у відповідні навчальні програми Королівської консерваторії музики і рекомендовані до виконання.

Музика для дітей є відповідальною та специфічною сферою композиторської діяльності, вагому частину якої складає духовне й естетичне виховання дітей, яке впливає на здатність сприйняття дитиною навколишнього світу, вражаючи красою музичних звуків та відтінків, охоплюючи різні жанри та стилі.

Композитор української сучасності Олександр Яковчук надихнувся парковою красою і створив розкішний цикл фортепіанних творів «Білоцерківський альбом». Альбом був написаний в серпні 2018 року, а в вересні фортепіанний цикл був вже надрукований. Назви п’єс, як і самі місця дуже живописні: «Юр’їв град», «Водограй черепаха», «Полювання Діани», «Меркурій», «Надвечірня» тощо. Назва альбому з’явилася за аналогією с «Дитячим альбомом» П. Чайковського, як зауважував сам автор на прем’єрному концерті в м. Біла Церква. О. Яковчука було представлено до нагородження за створення та опублікування циклу фортепіанних п’єс для дітей "Білоцерківський альбом", присвяченого молодим виконавцям м. Біла Церква та обробок  "Українських народних пісень для жіночого хору без супроводу", записаних композитором на Білоцерківщині. До речі, цей цикл є обов’язковим елементом програми, яку вивчають вихованці музичних шкіл Білоцерківського району.

 Альбом складається з 10 п’єс різного характеру. Драматургія альбому будується на принципі контрасту (темповий, жанровий). Програмність циклу «Білоцерківський альбом» звукозображального типу. Мініатюри розвиваються методом ускладнення фактури, таким чином п’єси можуть виконуватися учнями різних вікових груп. Кожному твору притаманне відчуття фортепіанної фактури, всіх виразних можливостей піаністичної техніки.

№1 «Світанок в Олександрії» (Акварель).

Перша п’єса циклу виконує роль вступу, який являє собою пейзажну замальовку в C-dur. Характер музики спокійний, споглядальний. Головним засобом виразності в цій повільній мініатюрі (Andante) є використання засобів мажоро-мінору.  Перші чотири такти цієї мініатюри містять гармонічне зерно п’єси: Т5/3, ІІІ маж.5/3, VІ низька. По звуках цих гармоній рухається мелодична лінія, ніби малюючи мерехтіння світла та тіні в ранковому листі казкової Олександрійської флори.

№2 «На Полієвій горі» (Козацький марш).

У західній частині парку розташована найвища Палієва гора. Крутий, кам'яний схил цієї гори сягає у висоту 27 метрів. На початку 18 століття тут тривалий час (1702–1704 рр.) стояв табором один із загонів козацького ватажка Семена Палія. У глибині Палієвої гори і досі видно рештки земляних укріплень козаків. У 1980 році на честь тих давніх подій, на горі було встановлено пам'ятник. Це кам'яна вежа з барельєфом козацьких голів та сценами з бойового життя козаків. Біля вежі стоїть чавунна гармата з ядрами. З цього місця відкривається мальовничий краєвид на річку Рось.

Під другим номером ми бачимо жанрову мініатюру, яка написана в дусі двудольного жвавого маршу (Alla marcsa). Основна тональність Es-dur, але починається п’єса восьмитактним вступом, модулюючим з c-moll в основну тональність. П’єса «На полієвій горі» заснована на використанні стійкої маршової ритмічної фігури: пунктир з шістнадцятою паузою замість точки та дві восьмі. Ритм залишається незмінним майже до кінця п’єси. Основна тема бадьора й пружна завдяки штриху «стаккато», має форму періоду, повторюється двічі з незначними інтонаційними змінами в лінії басового голосу. Зберігаючи ритмічну пульсацію, композитор розвиває тему за допомогою відхилення у f-moll (ІІ ст.), при чому t нової тональності він дає у вигляді септакорду.

Після розвиваючої середини ще раз проходить тема вступу, але з «мінорним» відтінком ІІ ступеня. Закінчується мініатюра (3 розділ) дворазовим проведенням теми середнього розділу, де друге проведення звучить на октаву вище та з затухаючою динамікою, що складає яскраве враження козацького війська, що поступово віддаляється та ховається за горою.

№3 ««Юр’їв град» (Вранішні передзвони).

Третя п’єса фортепіанного циклу має звукозображальний характер, звучить в повільному темпі (Andante misterioso). Тут автор імітує дзвінкове  звучання та створює загадково-піднесений настрій. Гармонічний план мініатюри заснований на послідовностях з ІІІ низькою, V низькою та VІ мажорною ступенями в C-dur. Завдяки контрасту високого й низького регістрів та тріольних награвань у коді п’єси ми можемо почути гомін великих дзвонів та маленьких дзвіночків.

№4 «Водограй Черепаха» (Етюд).

Ця мініатюра представляє собою етюд в тричастинній формі da capo з швидкими крайніми (Allegretto leggiero) та стриманим середнім розділами. В першому розділі за допомогою лідійського E-dur та нисхідних фігурацій, які дублюються в терцію при повторенні, передається блискуча гра води у водограї.

В середньому розділі (Meno mosso) композитор підключає арпеджіо в лівій руці, ускладнюючи фактуру та малюючи переливи стрімкої свіжої води.

№5 «Китайський місток» (Орієнтальна медитація).

«Китайський місток» — так називається ще одна мала архітектурна споруда. Таку назву вона дістала завдяки альтанці на містку, дах якої нагадує дахи китайських пагод. Спорудження містка-альтанки відбувалося в період активної забудови парку. Місцевий ландшафт підкреслює екзотичний вигляд містка, з якого відкриваються краєвиди на верхнє озеро з водоспадом та нижнє озеро. Для надання споруді монументальності, нижня частина містка виконана з масивних блоків граніту та пісковика. Розташований на греблі між двома ставками Середньої балки, місток виконує чисто декоративну функцію.

П’ята п’єса, яку автор підписує як «орієнтальна медитація» створена в Fis-dur. Спокійна споглядальна за характером ця пейзажна мініатюра має в основі розвитку мажорну пентатоніку. В нешвидких регістрових чергуваннях гамоподібної мелодії, прикрашеної інтонаціями пташиних наспівів (шістнадцяті, тридцятьдругі, тріолі), складається відчуття спокою та милування навколишнім пейзажем. Нижній голос виступає гармонічною основою, де чергуються витримані квінти на І, VІ, V ступенях Fis-dur. Таким чином створюється справжній східний колорит.

№6 «Ротонда під дощем» (Токата).

Неподалік головного входу знаходиться споруда, яка носить назву «Ротонда». В різні часи вона була відома, як «Павільйон Потьомкіна» або «Раковина Потьомкіна». Споруда збудована в стилі розвинутого класицизму у вигляді напівкруглого павільйону з прорізаною в передній стіні напівкруглою аркою. Купол та арка оздоблені оригінальним декоративним ліпним орнаментом. Споруда домінує над пейзажем цієї частини парку. Саме для того, щоб підкреслити її значення, перед нею був створений прямокутний майданчик. Висота павільйону «Ротонда» 10,5 метрів, ширина — 9 метрів.

Цю швидку віртуозну мініатюру (Allegro vivo) О. Яковчук пише в жанрі токати. Токата, що в перекладі (італ. – toccare) означає «торкатися», спочатку була вступною віртуозною п’єсою до вищої форми поліфонічної музики – фуги, досягла розквіту в епоху бароко. В циклі «Білоцерківсьий альбом» токата виступає самостійною п’єсою у тричастинній формі, де старовинні принципи токатності поєднуються з сучасними гармонічними засобами. Незважаючи на первісний C-dur в п’єсі багато зустрічних знаків, півтонових та тонових тональних зрушень. «Ротонда під дощем» обрамляється двотактним вступом та кодою.

№7 «Полювання Діани» (Мисливські перегони).

Наступна  жвава п’єса представляє собою ще одну етюдну мініатюру. Дуже ярко, заклично на f починається п’єса: звучить чотриритактний вступ Maestoso con moto, де провідною інтонацією є «золотий хід валторн», проведений двічі, спочатку від звуку «с», потім від «g». Примітний також ритм вступу – триольні репетиції в Ges, D, B, Des приводять до домінанти C-dur, в якому і починається основна тема «Полювання Діани».

Варійована тема вступу також звучить на границі першого і другого розділів. Завершується п’єса урочистими акордами в малій октаві, якби символізуючи тріумфальне завершення полювання.

№8 «Античний воїн» (Basso ostinato).

У восьмій мініатюрі автор звертається до старовинного жанру – варіації вasso ostinato. Тема стримана, зосереджена (Grave sostenuto, marciale), викладена подвійними нотами в діапазоні октави. Вона звучить в завершенні невеликого одноголосного вступу та представляє собою мелодико-ритмічну фігуру в нижньому голосі на фоні домінантового органного пункту в g-moll. Бас залишається незмінним на протязі всієї п’єси, на фоні якої постійно оновлюється верхній голос. В п’єсі «Античний воїн» можна виділити декілька невеликих груп варіацій: 1 група – висхідні фрази в основній тональності; 2 група – інтонації першої групи в оберненні; 3 група – мелодія проведена в сексту; 4 група – інтонації вступу в октавному викладенні. Основні групи варіацій повторюються двічі після чого в останній раз звучить тема, але не на домінантовому органному пункті, як у вступі, а на тонічній педалі «g» підсумовуючи розвиток та затверджуючи основну тональність.

№9 «Меркурій» (На ринку).

Одним з найцікавіших об'єктів «Олександрії» є Колонада «Луна», виконана у вигляді грецького амфітеатру. Головний фасад павільйону орієнтований на галявину і річку Рось, що відкривається за нею. В часи Браницьких в павільйоні знаходилося зібрання мармурових скульптур та ваз. Перед павільйоном розташований півовальний майданчик зі скульптурою римського бога торгівлі, покровителя мандрівників — Меркурія. Назва павільйону «Луна» не випадкова і пов'язана з унікальними акустичними властивостями споруди. Слово, навіть пошепки вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень, передається в інший кінець, хоча відстань становить 34 метри. Колись, під час приїзду гостей, у павільйоні грав оркестр, звуки якого лунали в усіх куточках парку. В святкові дні в Колонаді «Луна» проводяться концерти духової та камерної музики.

Швидка мініатюра (Allegretto giocoso) в тричастинний формі da capo з кодою. Характер п’єси жвавий, грайливий, в ході розвитку ми ніби поринаємо в стрімку метушню літнього строкатого ринку. Композитор використовує прийоми прихованого двоголосся та поліфонічний розвиток. К середньому розділу темп уповільнюється (Meno mosso), мелодія з поліфонічними підголосками опускається в басовий регістр.

Кода мініатюри «Меркурій» дуже яскрава та колоритна: три акцентовані та синкоповані акорди на f являють собою цілотонну послідовність As-dur, B-dur, C-dur.

 

№10 «Надвечірня Рось» (Ноктюрн).

Завершення фортепіанного циклу досить романтичне. Позначка Moderato con anima  передбачає дуже ліричне виконання, «з душею». В межах простої репризної форми розвивається мрійлива, трохи меланхолійна нисхідна тема в d-moll. Жанр ноктюрну використовує автор в останній мініатюрі «Надвечірня Рось». Мабуть натякаючи на закінчення екскурсійного дня (бо «ноктюрн» від фр. nocturne – «нічна пісня»), автор ніби поринає у мрії, а спокійна вода річки уносить далеко-далеко всі негаразди й занепокоєння. Можна сказати, що це – свого роду лірико-споглядальний епілог всього циклу.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що музика для дітей в українській музичній творчості дуже важлива область естетичного, ціннісного та патріотичного виховання молоді. Завдяки таким творам діти можуть познайомитися з цікавими жанрами, стилями та формами музики, де вони мають змогу відчути красу оточуючої природи, почути нові яскраві звучання, розширити світогляд. Треба також відзначити, що кожна з мініатюр фортепіанного циклу «Білоцерківський альбом» О. Яковчука дуже яскрава та індивідуальна за характером й засобами виразності, але умовно п’єси можна поділити на чотири групи: пейзажні замальовки(№1, №3, №5), жанрові мініатюри (№2, №10) технічні програмні мініатюри (№4, №7, №9), поліфонічні п’єси (№6, №8).

«Білоцерківський альбом» сприятиме розвиткові виконавського фортепіанного мистецтва в Україні та за її межами.

 

 

 

 

 

Висновок

 

Музика для дітей сучасного українського композитора                  О.М. Яковчука дуже важлива область естетичного ціннісного та патріотичного виховання молоді. 

Завдяки таким творам учні можуть познайомитися з цікавими жанрами, стилями та формами музики, де вони мають змогу відчути красу оточуючої природи, почути нові яскраві звучання, розширити світогляд. Треба також відзначити, що кожна з мініатюр О. Яковчука дуже яскрава та індивідуальна за характером й засобами виразності.  Його музика дуже життєдайна, вона наповнена променистим, людяним сприйняттям світу, вона пропущена через серце і душу композитора, і тому вона вражає.

Творчі здобутки композитора стверджують про особистий індивідуальний стиль, в якому поєднані різножанрові національні фольклорні витоки з глибокою змістовністю та новітніми засобами сучасної композиторської техніки. Обробки композитора користуються заслуженою популярністю.

Саме у творчості для дітей в повній мірі відображається духовність композитора, його любов до навколишнього світу і людей, щирість емоційного вияву і передача почуттів. Увібравши найкращі традиції світової та вітчизняної культури, О.М. Яковчук створив свій неповторний стиль, що в повній мірі знайшов втілення у його творчості для дітей та юнацтва, закріпивши за українською музикою довічні цінності – гуманізм, всеохоплюючу любов та гармонію і радість  світовідчуття.

Музика Олександра Яковчука здобула визнання у світі. Велика її частина вийшла друком у видавництвах України, Росії, Канади (понад 180 творів), записана до «Золотого фонду» Національної радіокомпанії України. Його твори відрізняються різнобарв'ям композиторської техніки, багатством авторської фантазії, вишуканістю інтонації, що заслуговують на широку популяризацію у державному форматі. Олександр Яковчук належить до невеликої групи світових композиторів, які акумулюють в собі професіоналізм, творчу уяву та можливість самовиразу в багатьох сучасних музичних стилях.  Музика Яковчука є вражаючою, вона западає в душу, надає рішучості і загострює почуття, а також через свою доступність знаходить шлях до слухачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Зенкин К. Фортепианная миниатюра и пути музыкального романтизма / К. Зенкин.- М.: Музыка, 1997. – 415с.
2. Яковчук О. Білоцерківський альбом / О. Яковчук. – К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2018.- 24с.
3. Яковчук О. Школа гри на фортепіано / О. Яковчук. – К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2009.- 256с.