Як розпізнати, що конфлікт наближається?Спочатку виникає відчуття дискомфорту, а потім наростає напруга і... понеслося. Але перед "понеслося" (та й після) є ще кілька фаз: Дискомфорт – виникнення проблемної ситуації. Напруга – інцидент і ескалація. Криза – протидія. Завершення конфлікту – від конфліктної взаємодії до пошуку рішення. Часткова нормалізація відносин – переживання учасників, осмислення ними своєї позиції. Повна нормалізація відносин (настає в момент усвідомлення сторонами важливості подальшої конструктивної взаємодії).
Конструктивні наслідки конфлікту Відчуття причетності до вирішення проблеми, яке зменшує труднощі в реалізації рішення; розташування сторін до співпраці в майбутніх ситуаціях; зменшення синдрому покірності; розширення набору альтернативних варіантів вирішення проблеми; опрацювання членами групи можливі проблеми у виконанні ще до того, як рішення почне виконуватися; звернення уваги сторін на проблему, яка провокує індивідів на конфліктна взаємодія і вимагає свого рішення.
Диструктивні наслідки конфлікту: Незадоволеність, поганий стан духу (наприклад, зростання плинності кадрів і зниження продуктивності); менший ступінь співробітництва в майбутньому; сильна відданість своїй групі і непродуктивна конкуренція з іншими групами; формування уявлення про іншу групу як про "ворога", уявлення про свої цілі як про позитивні, а про цілі іншої сторони - як негативних; згортання взаємодії і спілкування між конфліктуючими; збільшення ворожості між конфліктуючими сторонами; надання більшого значення "перемозі" в конфлікті, ніж рішенню реальної проблеми.
Врегулювання та розв'язання конфлікту Врегулювання конфлікту можливе шляхом компромісу, домінування однієї сторони над іншою і шляхом інтеграції. Компроміс - спосіб врегулювання конфлікту, що означає поступки з обох сторін і тому для них обох небажаний. Домінування - перемога однієї сторони над іншою. Незважаючи на відносну простоту цього способу, він неефективний з точки зору далекої перспективи.Інтеграція - спосіб, який передбачає знаходження такого рішення, при якому виконуються бажання всіх суб'єктів конфлікту і ні одна з сторін нічим при цьому не жертвує.
техніки вирішення конфлікту. Техніка 1. Вираження своїх почуттів через Я-твердження. Ви відчуваєте емоцію, розумієте причину і наслідки, і після цього робите вибір відповіді. Давайте порівняємо: Ти мене засмучуєш – Я змушую себе засмучуватися. Це мене дратує – Я роздратувався. Ти мене заплутав – Я не зрозумів сенсу твоїх слів. Мені нема чого сказати – Я не знаю, як висловити свої думки. Я-висловлювання – це мова відповідальності.
техніки вирішення конфлікту. Техніка 2. Усвідомлене дихання. Якщо ви розумієте, що внутрішній тумблер включений і температура близька до кипіння, спробуйте взяти контроль над собою за допомогою дихання. Коли ми відчуваємо стрес, наше дихання неконтрольовано частішає і з глибокого перетворюється в переривчасте та поверхневе. У такі моменти важливо усвідомити, що дихання порушене і сфокусуватися на ньому: глибокий вдих, затримка дихання на кілька секунд і повільний глибокий видих. І нехай він буде трохи довший ніж вдих. Керувати своїм диханням – управляти своїми емоціями.
Арт-терапевтичні вправи. Арт-терапія - це особлива форма психотерапії, психокорекції та розвитку особистості, заснована на творчому самовираженні допомогою різних видів мистецтва (живопис і малюнок, ліплення, музика, танець, театр). Арт-терапевтичні технології широко використовуються при роботі з дітьми і дорослими, що пережили насильство. Це обумовлено рядом особливостей арт-підходу.
Відповідь1 Конфлікт можна вирішити конструктивно і деструктивно до нього входить суперництво; компроміс; співробітництво; уникання; пристосування. Я частіше використовую пристосування для розв’язання конфлікту: запропоную припинити конфлікт, зробити поступки опонентові, де це можливо, у тому, що в конфлікті не є головним. У будь-якому конфлікті можна знайти кілька дрібниць, у яких неважко поступитися. Можна поступитися в серйозних, але не принципових речах.
Відповідь2 Деструктивний конфлікт переводить причини, що призвели до конфлікту, на “особистості”. Він не веде до вирішення конфлікту, а навпаки, його загострює (зростає упередженість проти партнера, напруга у взаємостосунках, посилюються неприємні почуття та переживання, виникають стреси та ін.). Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента. Конструктивний конфлікт базується не на “особистостях”, а на виявленні об’єктивних причин незгоди (різні точки зору на проблему, способи вирішення проблеми тощо). Даний підхід переводить процес проходження конфлікту від конфронтації до співробітництва. В основі співробітництва, з одного боку, лежить повага до себе, почуття власної гідності, чесність, намагання знайти справжню причину конфлікту, а з іншого, повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію. Дана поведінка в конфлікті приводить до більш глибокого розуміння проблеми, взаємодовіри, готовності зрозуміти один одного і, в подальшому, вирішенню (улагодженню) конфлікту.
Відповідь3 Конфлікт це надзвичайно складне й суперечливе соціально-психологічне явище. При всіх плюсах і мінусах конфліктів вони є неминучими і, найчастіше необхідними. Іноді конфлікт є єдино вірним способом розв’язання складної проблеми. Хоч вони мають руйнівний характер і негативне сприйняття людьми вони забезпечують розвиток суспільства і запобігають застою, стагнації, і є одним із факторів динамічної стабільності організації. Лише треба навчитися робити свої висновки, виходити з конфлікту для подальшого свого розвитку. Тому моя відповідь так, що я згодна з висловлюванням Д. Мейерса.