Конкурс мовознавців для 4 класу за темою "Звучи українське слово"

Конкурс мовознавців «Звучи, українське слово»

    Мета: формувати уявлення про красу, милозвучність, багатство рідної мови; розвивати мовлення, логічне мислення, уміння працювати в команді; виховувати любов до рідної мови як складової культурної спадщини українців, пошани до українських символів, історії і якостей українського характеру.

    Обладнання: карта подорожі, згорток уз записаним реченням, завдання для конкурсу, записи пісень, відеопрезентації до пісень, влучні вислови про мову для прикрашання залу.

       Хід заходу

    Звучить пісня «Їхали козаки»

    Козак 1: Добридень, друзі. Я – козак,

   Що значить «вартовий», «вояк».

   Проте в турецькій, бачте, мові,

   «Козак» тлумачиться не так.

   Про нього кажуть – волоцюга,

   А ви в мені знайдете друга.

     Козак 2: По світу довго я блукав,

   Нащадків гідних відшукав.

   Щоб передати ті скарби,

   Що заповідані в Січі.

   Ця карта допоможе всім

   Знайти дорогу до скарбів.

    Учитель: Сьоодні наші вправні хлопчики-козаки і україночки-дівчатка поділені на дві команди. Ми будемо змагатися у вміннях вживати влучно слова нашої рідної мови і здобуватимемо дуже цінні скарби знання про нашу милозвучну, солов'їну українську мову.За правильно виконані завдання журі будуть командам нараховувати золоті монети із скарбнички. Отже, ми вирушаємо в подорож, щоб знайти скарби. А допоможе нам у цьому рідне слово.

    Козак: Чому саме воно? Перше випробування: з'єднайте частини влучних висловів про слово, поясніть їх значення та доведіть, що слово – найкраща зброя.

    (Учитель роздає командам завдання .Капітани звітують про виконану роботу) Учитель: Слова – це головна рушійна сила, що приводить у дію добро та зло. За допомогою слів ми заявляємо про свої бажання і потреби, спілкуємося з людьми і розмовляємо з самим собою. Зі словами у наше життя приходить мудрість. Словами ми передаємо свій досвід і знання. Виражаємо свої думки, переживання, своє ставлення до всього, що нас оточує. Слово може надихати, а може зупинити на півдорозі. За допомогою слів ми виявляємо захоплення красою і різноманітними дивами нашої рідної землі.

     Козак: Тож кожен із нас володіє наймогутнішою силою словом. Недарма кажуть, що найкраща зброя – сила слова.

    Учитель: Але слово – це  ще й  мистецтво. Уміння правильно добирати слова, щоб описати якусь подію чи картину, залишити спогади про почуття, - це все є сходинками до того, щоб стати справжніми майстрами слова.

    Козак: Наразі зупинка друга. В українській мові є багато слів на позначеня певної дії. Вам необхідно відновити текст, встановивши у вірш слова з довідки.

    (Вчитель роздає командам завдання. Капітани зачитують утворений текст. Журі перевіряє і визначає кількість набраних золотих монет.)

          Козак:   В нашій мові є слова

   Зовсім протилежні.

   І частенько так бува –

   Ми від них залежні.

         Козак:   І на «Ні» є слово «так»!

   Як сказав. Так буде!

   Якщо в мові ти мастак –

   З тебе вийдуть люди!

    Учитель: Як називаються протилежні за значенням слова? (антоніми) Наступне завдання – пройти «мінне поле».

    ( Учні по черзі виходять до столу, беруть картку, на якій записане слово, читають його і добирають до нього антонім. Так знешкодять слова-міни, слова з негативним значенням.)

    Учитель: Дійсно, наша мова дуже милозвучна. І чого тільки не можна зробити, якщо з наєш мову!

    Козак: От одного разу стався зі мною такий випадок. Надіслав мені мій побратим шмат сала, а з ним записку «І що сало? Ласощі» Сало дійсно видалося дуже смачним. Але коли я придивився до речення в записці, то побачив дуже цікаву особливість.

    Учитель: подивіться уважно! Чи зможете ви побачити , що в цих словах особливого?

     - А щоб рушити нам далі, ви маєте згадати слова. Які читаються зліва направо і зправа на ліво. Слова-паліндроми.             

    (Команди за одну хвилину мають записати якнайбільше таких слів)

     Учитель: А скільки в нашій мові є слів. Що огортають серце теплом. Коли чуєш їх та вимовляєш, зникає поганий настрій, образа. Саме про такі слова написав Олександр Олесь.

          Козак:   Є слова. Що білі-білі,

   Як конвалії квітки,

   Лагідні,як усміх ранку,

   Ніжносяйні,як зірки.

          Козак:   Є слова,як жар пекучі

   І отруйні, наче чад…

   В чарівне якесь намисто

   Ти нанизуєш їх в ряд.

      Учитель: про які слова йдеться?

     Козак: Ваше завдання – створити намисто із лагідних слів увічливості, щоб нейтралізувати дію поганих. Образливих слів, про які згадувалося у вірші.

    ( Учні записують слова в намистинки на портреті українки)

 Козак: Які чудові. Довгі намиста вийшли! Увічливі слова на ньому сяють, як діаманти. Ми іще раз довели, що українські жінки – найкрасивіші в світі!

 Учитель: Надзвичайно цікаво вивчати рідну мову, відкривати для себе її скарби. А чи знаєте ви, що можна створити вірш чи невеличку розповідь, усі слова якої починаються з однієї літери? Ось послухайте.

 

    Дівчинка 1                                                                                  Дівчинка 2

    Сипле, стелить сад самотній                                    Сонно сиплються сніжинки

    Сірий смуток, срібний сніг.                                      Струмінь стомлено сичить.

    Сумностогне сонний струмінь                                 Стихли струни, стихли співи,

    Серце слуха скорбний сміх.                                      Срібні співи серенад,

    Серед саду страх сіріє.                                               Срібно стеляться сніжинки –

    Сад солодкий спокій снить.                                      Спить самотній сад.

Учитель: Ваше завдання – придумати речення, або невеличку розповідь, де усі слова будуть починатися з однієї букви.( Це можуть бути літери: с, м, в, п)

    Літературна сторінка

    Козак:  Слово могутнє, Яка в ньому сила!

   Скажеш з любов’ю і – радість росте.

   Слово хорошее народжує крила,

   Ви не забудьте ніколи про те.

     Учитель: Сьогодні ви відкрили для себе найцінніший скарб – скарб рідної мови.

 Козак: Багато українських поетів володіли цим скарбом і писали про це у віршах. Ось послухайте!

    1 учень. Мова українська – берегиня наша,

       Пісня материнська. Голос немовлят.

       Мова українська – це достатку чаша

     І найбільше свято із відомих свят. 

       Р. Брилінський

 

    2 учень. Слово, моя ти єдиная зброє,

   Ми не повинні загинуть обоє!

   Може в руках невідомих братів

   Станеш ти кращим мечкм на катів…

       Леся Українка

  3 учень. Люби свій край, моя дитино,

   Тут з-під верби джерельце б'є,

   А край наш рідний Україна –

    Це найдорожче, що в нас є!

       Н. Красоткіна

 4 учень. Все в тобі з'єдналося, злилося –

   Як і поміститися в одній! –

   Шепіт зачарований колосся,

   Поклик із катами на двобій.

   Ти даєш поету дужі крила,

   Що підносять правду в вишину,

5 учень. Вченому ти лагідно відкрила

   Мудрості людської глибину.

   І тобі рости й не в'януть зроду,

   Квітну ть в поемах і віршах,

   Бо в тобі – великого народу

   Ніжна і замріянадуша!

      В. Симоненко

  Козак: Щорічно 9 листопада відзначається День української писемності та мови, адже « мова – душа кожної національності, її свяощі, її найцінніший скарб»( І. Огієнко)

 Учениця. Словом можна поранити, словом можна сцілити.

                Словом можна вбити, а можна повернути до життя!

         Словом можна образити і примирити.

                  Словом можна викликати спротив, а можна вгамувати.

         Як каже народна мудрість, словом і місто можна збудувати.

 Учитель: Українська мова живе в прекрасних пісніх українського народу, у яких оживають доля, мрії, гордість, краса.

 Звучить пісня « Пісня про мову» і транслюється на телевізорі відео.

Інсценізація легенди

       Учень. Коли це все було – ніхто не знає,

  Але легенда так розповідає!

  Надумав Бог про всіх подбати.

  Французам дав красу та елегантність,

  А німцям – дисціпліну та педантність,

  Любов до моря дарував англійцям,

  Росії – владність, а голандцям – квіти.

  Ну як таким дарункам не радіти!

   Підвівся Бог зі свого трону,

  Вдоволено поправив він корону.

  І тут побачив дівчину в куточку,

  Одягнену увишиту сорочку.

 

   Бог .    Чому плачеш ти?

    Як звуть тебе, дитино?

    Україна. -  Я – Україна!

  А плачу, Боже, бо не бачу меж

  Відпролитої крові і пожеж.

  Чому, скажи мені, така зла доля?

  В своїй землі немає правди й волі!

 Бог.  Так от яка історія твоя!

  Та тільки всі роздав таланти я,

  Скоріше треба було підійти…

 Учень. І тут дівчина вже хотіла йти,

       Та Бог підняв правицю, зупинив.

       І з дівчиною знов заговорив..

  Бог. Неоціненний скарб один я маю,

  Уславить він тебе у світі, знаю.

  Бери його та бережи,

  Це – пісня.

 Учень. Взяла дарунок, до грудей притисла

            І понесла ту пісню по межі,

      Всі:   Нам, Боже, Україну бережи!

     Козак:  Немало мов на білім світі

        Та серед них одна лиш – рідна!

        Наш рід великий, славнозвісний,

        Бо є в нас мова, є в нас пісня!

      Усі виконують пісню «Діти України»

      Журі підбиває підсумок роботи команд і роздає нагороди.