Конкурс «Небесний дар – на Божий вівтар» на кращого читця –декламатора української духовної лірики

Конкурс «Небесний дар – на Божий вівтар»

на кращого читця –декламатора української духовної лірики

 

Мета:  на прикладі кращих зразків української духовної лірики ознайомити учнів з моральними цінностями і заохотити їх до моральної поведінки у щоденному житті;

допомогти школярам усвідомити свою відповідальність як особистості і громадянина;

сприяти формуванню етичних навичок, необхідних для людського співжиття.

 

1. Вступне слово вчителя.

« Поезія – це свято, як любов. О, то не є розмовка побутова», - так про поезію висловилась наша сучасна , наша велика поетеса Ліна Костенко. Вміло, влучно володіти словом – це Божий подарунок. І далеко не кожному це дано. Вам доводилось чимало читати різних віршів. Дещо і напам’ять вивчали на уроках літератури. Є багато поетів. І хороших, і не дуже. Є багато віршів на різні теми. Сьогодні на нашому конкурсі звучатимуть поезії духовні. Для багатьох із вас вони звучатимуть уперше.

Тож бажаю вам змістовного відпочинку! 

                                                               

2. У виконанні учнівського ансамблю звучить пісня «Помолюся»

(музика І.Кириліної, слова Ф. Млинченка)

 

Помолюся… За того, хто в горі, -

Хай розвіється сум їх і страх,

Хай одужують кволі і хворі

І тернистим не буде їх шлях.

 

Помолюся за грішних у зраді, -

Хай простяться гріхи їм усі,

Хай ніхто і ніколи не пада,

Хай в любові живуть і красі.

 

Помолюся за тих, хто в безвір’ї,

Мов незрячий, у світі живе,

Хто не знає любові й надії,

Хто ще шляхом неправедних йде.

 

Хай молитва моя між зірками

За свіх нас, як спокута, летить.

Та найперше за батька і маму

Буду щиро я Бога просить.

 

Дай їм щастя! І дай їм здоров’я,

Дай всього, чого бажаю й собі.

Хай всім розумом, серцем, любов’ю

І душею належать Тобі!

 

 

Віктор Женченко

Щоденна молитва

Євгенії Пастернак

Отче наш, Володарю незмінний,

Ладна знов і знов тебе прохать:

Дай моїй праматері –Вкраїні

Вистраждану Божу благодать.

Глянь, вона знекровлена, згасає:

На краю загибелі стоїть!

Господи, молю Тебе, благаю,

Захисти і утверди її!

Хай Твій дар у кожний дім полине,

В кожне серце, сповнене мольби,

Хай мій рід хоч сотню літ спочине

Від насильств, від крові, від ганьби.

Вляжуться родинні наші чвари,

Перестануть тріскатись лоби,

Вимруть – до одного! – яничари,

Прихвосні, перевертні, раби…

Втомиться Батий наш від щоденних

Ненаситних кровожерних справ.

Прийде час – святий, благословенний! –

Час любові, злагоди, добра.

Мій народ, очистившись од скверни,

Розцвіте, воскресне – все одно! –

І природа з вдячністю поверне

Все, що нам від Господа дано!

 

Валентина Малишко

Молитва

О Господи, залиш цей сніг,

На гілці срібні громовиці,

І цю зорю, що далі кличе

Ув очі дивлячись мені.

 

О Господи, залиш цей біль,

Душа жива, докіль тріпоче.

Лиши оці чаклунські ночі,

Де збіг думок, рядочків збіг.

 

Лиши мені моє лице

В цій неможливій круговерті,

Бо вже надія на безсмертя

Утрачена, як і усе.

 

О Господи, лиши цей день,

Хай і студений він, і синій,

Висить на нитці журавлиній, -

Він з розуму мене зведе.

 

 

О Господи, лиш не займи

Ці яблука жовто-червоні,

Такі щемливі у долонях

На білім дереві зими.

 

О Господи, залиш мені

Іще хоч крапельку любові,

Як копійчину біднякові,

Хай лише дещицю на дні.

 

О Господи, прошу, не руш

Те, що колись цвіло, буяло,

Підносило і зігрівало, -

Колишнє поєднання душ.

 

О Господи, залиш, молю,

Цю другу молодість вродливу,

Що краща першої, на диво,

Якщо страждаю і люблю.

 

Лиши надію, хай слабу…

Живи, світи, моя надіє!

А серце плаче і радіє –

Воно вершить мою судьбу.

 

 

 Володимир Гетьман

       Молитва

Просвіти мене, Боже,

Любов’ю до ближнього,

Материнською ласкою

до чужої дитини,

до дитячого ранку,

довірливо-ніжного,

до чорнобильської матері –

України.

 

Просвіти мене, Боже,

До козацького світу,

Що розкинувся вічний над Дніпром,

Над Дністром, над Дунаєм,

Щоб я душу проніс

Через хвилю несамовиту,

Що ненавистю Пам’ять

 мого народу стинає.

 

Просвіти мене, Боже,

І рід мій, родину, дитину, -

Осіяння й сіяння відродженій

Україні,

 

Щоб пізнав Благословення

 до земного загину –

 

 

У столітті, в годині

І у летючій хвилині!

 

Петро Гринчишин

     ***

Коли світ сонця бачу загадковий
І світло дня небесного мені

Всміхається і ллється,

                              наче повінь –

Молюся, Господи, Тобі.

Якщо я плачу від невдач та болю

І світ полином стелиться в журбі,

Не нарікаю, не кляну недолю –

Молюся, Господи, Тобі.

Якщо ж на серці втіху щиру маю

Й успіхів коралі збираю у труді –

До неба чистого я душу

                                      повертаю –

Молюся, Господи, Тобі!

 

 

 

 

 

 

Павло Мовчан

  Молитва

О, зглянься на поклик, на смертне

                                     благання;

Невже ж на землі ми останні,

                                     останні?!

Яка ж на роду на моєму провина?

І чим завинила маленька дитина?

Я голосно кличу тебе, покликаю.

Мій Боже, відлуння ж немає, немає…

Почуй моє слово і зглянься на мене:

Пошли хоч надію спасенну, спасенну…

Бо хто ж, окрім Тебе, ще нам

                                     допоможе:

• О Боже Великий…мій Боже…

                                    мій Боже…

Дай певність на радість, умнож

Наші сили,

Аби підняли ми обпалені крила,

Щоб швидше минувся час лиха

                                    й випроби,

Щоб змився дощами пекельний

                                Чорнобиль…

Зміцни мою віру у завтрашню днину,

Щоб славив імення Господнє віднині…

О Боже…

 

Олександра Черненко

Вечірня молитва

Вже гасне день! Кривавить

                                 дальній обрій,

Втопаючи в обіймах срібних мли.

І голоси земних марнот недобрі

У тишині так благо розплились.

Поволі ніч підносить темні вії, -

Відкриті навстіж сяють небеса…

І зореока даль на землю віє

Безмежністю, як вічності яса.

І кличе серце, поривом розквітле,

Крізь тризни плач, крізь днів хаос іти,

І винести із попелу століття

Незгасле сяйво духа до мети.

Пливе в просторі молитовна ода,

Мов ладану повітряний ручай,

Народові моєму дай свободу!

Окрилену весну вітати дай!

Нехай бездомного не мучить туга!

І знайде хай собі самотній друга!

І візьме хай нетворчий в руки плуга!

Веди й мене у кращу, Боже, путь!

Молюсь!

 

 

 

 

 

 

 

Наталя Герман

Молитва

Благослови мене, о Боже,

Злетіть до хмар й не втратить

суть!

Збери, як плісняву ворожу,

Оте бажання першим буть.

 

Гординю розтрощи на друзки

І вперту зверхність відверни.

Очисти душу, мов галузку,

Од скверни і від сатани.

 

Благослови мене, о Боже,

На те прозріння, що втіша.

І чорним вороном ворожим

Хай не спокуситься душа.

 

Я не посмію більш просити

Любові у лихих людей.

Навчи прощати і любити

Із дня у день. Із дня у день.

 

Анатолій Матвійчук

Молитва покаянна

Господь, прости зухвалість нашу,

За божевілля не карай,

Гірка наповнилася чаша,

Не дай политись через край!

 

Прости за ріки сліз і жовчі,

За роки зречень і проклять,

Прости нам, Боже, очі вовчі,

Що позвикали до розп’ять.

 

Прости за богохульство сите

Пригрітих долею базік

І тих, у кім Надія вбита

І не воскресне вже повік.

 

Прости лукавих і дволиких,

Прсти незрячих та німих,

Звелич по-справжньому великих,

Зігрій убогих і малих.

 

Дай сили нам в Твоєму Слові

Знайти Надію і Любов,

Молю, не треба більше крові,

Свята це ачи грішна кров!

 

І якщо нам судилась нині

Не зірка, а Зоря Полин,

Дай сили нашій Україні,

Щоб їй піднятися з колін!

 

Віктор Баранов

       ***

Дай, Боже, всім: голодним і сліпим,

Убогим духом і нікчемним тілом.

Дай, Боже, цим і дай так само

                          тим –

та дай від серця, а не так,

                            між ділом.

 

Дай, Боже, недоріці тих словес,

Що з недоріки роблять Цицерона.

Дай злидням благ з Твоїх святих

                                 небес

і вбивцям дай гуманного закона.

 

Рабові дай свободи хоч ковток,

Дай шкурнику за шкурництво

                              прощення.

Лавровий славолюбцю дай вінок,

а віршареві низпошли натхнення.

 

Неситому – ще більше, боже, дай,

невмитому хлюпни росою в очі,

святому ще раз нагадай про рай

і дай людську подобу поторочі.

 

Пихатого від пихи одведи,

а ницому від ницості дай ліки.

Каліці дай цілющої води

й не дай нікому розпачу каліки…

 

Дай, Боже, сонцю бути золотим.

Дай, Боже, дневі щасної години.

Дай, Боже, тиші мертвим і живим.

Дай, Боже, Україні – України.

 

Дай, Боже щедрий, кожному своє.

Дай, Боже милосердний, скільки

                                 змога.

Дай,Боже…Дай…Дай, Боже,

                             всім, як є.

А де ж вам всім узять такого бога?

 

Ганна Костів-Гуска

         ***

Отче наш!

Стаємо на коліна!

Молиться до Тебе Україна.

За невинні душі убієнні:

За ті, що спалені,

Потоплені,

Розстріляні,

Що під зіркою Полин

Живцем зотліли,

Що в жнива голодними

             у землю впали

Й житнім колосом

Над світом проростали…

Отче!

Молиться до тебе Україна.

Ця земля, обкрадена

                і зраджена руїна…

Дивиться благально Тобі в очі.

Поможи їй вижити, наш Отче!

 

3. Заключне слово вчителя.

 

Дякую усім небайдужим до духовної лірики. Особлива вдячність – нашим читцям. Ви переконалися, що такі вірші корисні і цікаві, як для тих, хто ніколи раніше не замислювався над змістом християнського віровчення, так і для тих, хто вже давно є переконаним християнином. Слово Правди – джерело віри і натхнення. Завжди пам’ятайте про це.