Доповідь «Формування читацької компетентності школярів на основі педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського»

Про матеріал

Можливість донести до школярів певну інформацію, яка допоможе при вивченні біографії та творчого шляху Великого Педагога.

Перегляд файлу

Велику увагу Василь Сухомлинський приділяв читанню учнями художньої літератури. Не можна допускати того, щоб учень хоч один день нічого не читав. Навіть на уроках мови учитель повинен не сам читати завдання вправи, а неодмінно наголосити : "Що просить зробити вправа? Прочитай, Андрію!?"

А уроки літератури взагалі не можливо уявити без читання дітьми тексту вголос.

Для популяризації художньої літератури практикуються екскурсії в бібліотеку, огляди новинок літератури, конкурси на кращих читців, ілюстрації до творів.

Однак великий педагог радив: "Важливо встановити контроль за тим, які твори читають учні".

Роки невблаганно стараються загнати у схрон людську пам’ять. Однак їм непідвладно забрати світлі діяння людини. Вони вічні. Вічні, як пам’ять про великого педагога – Василя Олександровича Сухомлинського.

Здійснювати моральне та людське виховання вчителям нашої школи допомагає використання творчої спадщини Василя Сухомлинського на уроках. Наприклад, епіграфом до уроків світової літератури, української літератури, можна використати такі вислови:

– Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови (5 кл. ЗМ. Створення власної казки).

– Людина сама штовхає себе в прірву самотності, якщо нема в її душі того святого вогника, без якщо щастя неможливе, вогника любові до людей (6 клас. Образ Скруджа в оповіданні Діккенса "Різдвяна пісня у прозі").

– Усі блага і радощі життя створені працею і тільки працею (6 клас. Образ Робінзона Крузо в однойменному романі Д. Дефо).

– Байдужість – душевна сліпота (11 клас. Стосунки в родині Замзів у творі Ф.Кафки "Перевтілення").

– Жорстокість – це слабкість, помножена на підлість (11клас. Образ В. Лободи в романі "Собор" Олеся Гончара)

– Є тільки дві форми життя: гниття і горіння. Боязливі і жадібні вибирають першу, мужні – другу. ( 11 клас "Тигролови" І.Багряний).

– Ніхто не зможе виховати людину, якщо вона сама себе не виховає (До багатьох творів.)

– Людина народжується не для того, щоб безслідно зникнути нікому не відомою порошинкою, а для того, щоб залишити після себе слід вічний (До багатьох творів.)

Використовуються на уроках такі завдання, як прочитання казок Сухомлинського і порівняння їх із творами інших письменників. Діти шукають спільне і відмінне у цих творах, заповніть таблички з колонками "Спільне" і "Різне".

При вивченні епістолярних творів яскравим прикладом слугують "Листи до сина" В. Сухомлинського. Це є органічним продовженням думок педагога про виховання молодої людини. У "Листах до сина" розповідається і про громадянське, і моральне, і фізичне становлення юнака, бачення ним навколишнього життя, – проблем, що хвилюють молодь наших днів. Тому це є дуже цінним матеріалом у підготовці і проведенні виховних годин у середній і старшій школі. Наші педагоги успішно використовують цей матеріал у такому досить делікатному і відповідальному завданні – виховати порядну людину.

Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського різнобічна і багатопланова. Уся система діяльності павлиського вчителя перейнята високими принципами гуманізму, глибокою повагою до особистості дитини.

Однією з найважливіших педагогічних проблем для В. О. Сухомлинського була проблема читання. Він вважав, що книга – найвпливовіший засіб виховання гармонійної особистості дитини. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Уміти читати, бути читачем – це високе мистецтво, його треба розвивати, йому треба вчитися. "Коли в молодої людини, стверджував В. О. Сухомлинський, вихована пристрасть до читання, вона у вільний час не нудьгуватиме від безділля і не шукатиме дешевих розваг і задоволень. Не хтось повинен задовольняти духовні потреби людини, а вона сама повинна бути творцем свого духовного життя".

Книга – то великий учитель. Але щоб вона нею стала, потрібно до неї звертатися, вміти вдумливо читати, розуміти, мати певну читацьку культуру. Тому я, як учитель світової літератури, надаю великої уваги вихованню у дітей потреби і бажання читати художні твори, вміти відрізняти справжні шедеври від ширпотребу. Хочу, щоб мої учні стали вдумливими читачами, вміли обирати потрібну літературу, самостійно опрацьовувати її, висловлювати свої думки.

Щоб виховати справжнього читача, – зазначав В.О. Сухомлинський, – вчителю необхідно:

- донести до свідомості учнів значення читання у житті людини;

- знати читацькі інтереси своїх вихованців;

- продумати види і форми роботи з книжкою в школі;

- керувати позакласним читанням дітей.

Ці поради великого педагога "працюють" і сьогодні. Щоб виховати читацьку особистість, насамперед потрібно зацікавити дитину книжкою, домогтися того, щоб їй захотілося прочитати твір, дізнатися про його героїв, їхні вчинки, помисли душі. Роботу в цьому напрямку починаю з 5 класу. Для цього використовую різні засоби.

І етап – підготовка до сприйняття літературного твору.

Мета: зацікавити учнів, пробудити бажання прочитати твір. На цьому етапі я використовую такі види і форми діалогового навчання:

- виставка книг окремого письменника

- виставка ілюстрацій до творів;

- демонстрація на географічній карті країн, в яких жили і творили письменники, використовую портрети митців. Це посилює інтерес до книги, діти легше і швидше запам`ятовують імена і прізвища письменників.

- розгадування кросвордів, ребусів, у яких зашифровані прізвища письменників, назви творів, імена персонажів;

- прогнозоване читання та обговорення початку твору (читання початку оповідання Дж. Лондона "Жага до життя");

- бесіда стосовно назви твору

ІІ етап – читання тексту, сприйняття, розмірковування над ним.

Мета: навчити учнів правильно, вдумливо, виразно читати і розуміти прочитане. Використовую такі форми навчання:

- коментоване читання, аналітична бесіда під час читання

- читання під музику (наприклад, при вивченні у 8 класі творчості Рудакі, я використовую народні персько-таджицькі мелодії);

- лексична робота під час читання ( читаючи, учні виписують в зошити незнайомі слова, потім їх разом пояснюємо).

Ці форми роботи вчать учнів правильно читати твори, вдумливо. Коли дитина розуміє те, що читає, тоді їй цікаво, хочеться поділитися своїми думками з іншими.

ІІІ етап – підготовка до аналізу твору.

Мета: "викликати" учнів на діалог.

На цьому етапі використовую;

- бесіди про первинне сприйняття твору: (Які ваші перші враження від прочитаного? Чим захопив вас цей твір? Хто з героїв сподобався і чим саме? Який з епізодів твору сподобався?);

- створення системи запитань самими учнями;

- дискусійне обговорення однієї з проблем (при вивченні балади "Рукавичка Ф. Шиллера задаю запитання: Чи порушив Делорж своїм вчинком закони лицарської честі?);

- ілюстрування (чому саме цей епізод зображений на малюнку?).

Цей етап роботи з художнім текстом дає змогу визначитися з колом проблем, які потрібно вирішити на наступному етапі.

ІV етап – аналіз твору.

Мета: повернути до учнів твір новими гранями, допомогти зрозуміти думки митця, захопити майстерністю художнього зображення.

Використовую:

- спостереження за композицією (при вивченні Ч. Діккенса "Різдвяної пісні в прозі");

- створення сюжетного ланцюжка до різних творів;

- робота з художніми деталями

- складання різних опорних схем ("Подорож Маленького принца", "Шлях Герди до Кая");

- літературні паралелі - складання порівняльних таблиць ("Стан героя і природи в оповіданні Дж. Лондона "Жага до життя");

- визначення художніх засобів, які використовує автор і т. ін.

V етап – підсумковий.

Мета: підбиття підсумків того, про що йшлося на уроках, чи вдалося учням піднятися на вищу сходинку розуміння тексту. Доречно на цьому етапі використовувати:

- підсумкову фронтальну бесіду ;

- відповіді за тестами ;

- дискусію;

- відгук;

- "Мікрофон";

- літературні ігри;

- творчі роботи (порівняти оригінал і переклад О.Блок„Незнайома”, О.Пушкін «Я пам’ятаю мить чудову»).

Застосовуючи на своїх уроках різні види і форми діалогового навчання, можу з впевненістю сказати, що вони сприяють підвищенню цікавості учнів до художніх творів, розвитку у них читацьких здібностей, активізації та включенню у пізнавальну діяльність.

Підвищенню інтересу дітей до літератури також сприяє позакласна робота:

- проведення тижнів світової літератури;

- літературні ігри "Щасливий випадок", "Кращий літературний мандрівник";

- літературні вікторини "Літературна мандрівка

- пошукова робота (провели пошукову роботу "Вірші та пісні про

село Соломія"

- захист читацьких формулярів.

В. О. Сухомлинський: " Якщо дитину з дитинства виховують на красі, на хороших книгах, якщо у неї розвивається схильність до переживань, захоплення красою, то навряд чи вона стане людиною розбещеною, безсердечною".