Позакласний захід, який проводився в 2 класі. Конкурсна командна програма для мам і доньок "Українкою я народилася". Діти розказували вірші, співали пісні про рідну Україну, відгадували загадки, розказували гуморески. Дівчата зі своїми мамами змагалися в виконанні завдань, намагаючись перемогти іншу команду.
1
Конкурсна програма "Українкою я народилася"
Мета: збагачення та збереження національних традицій, виявлення художніх та творчих здібностей і обдарувань серед підростаючого покоління, виховання естетичного смаку.
Вікова категорія: діти 2 класу та їх батьки
Обладнання: зал святково прибраний (українськими рушниками, букетами штучних маків, ромашок, волошок), на задніку сцени плакат із написом «Українкою я народилася» та зображенням дівчини в українському народному костюмі. Звучить пісня О. Білозір „Українкою я народилася” (заходять діти, сідають у залі)
Ведуча: Доброго дня усім присутнім в цьому залі!
Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, прозора криниця, з якої пив воду мандрівник, - все це наша історія. В ній – корінь українського роду. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної України, чуємо рідну мову, пісню, бачимо вишиту сорочку, стрічку, вплетену в дівочу косу.
Дівчинка. Рід, родина, сім’я
Серед них –маленька я.
Мов перлинка-намистинка,
Я дівчатко-українка.
Родовід–моя родина
Я ж її мала краплина.
Люблю всю родину я.
Разом ми – одна сім’я!
Бо козацького я роду,
Рідну землю люблю зроду.
Маму, тата поважаю,
Їм здоров’ячка бажаю!
І бабусю, дідуся –
Всіх люблю й ціную я.
Ведуча. Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих.. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел (а зруйнуй їх – і річка засохне), так і наша ненька-Україна збагачується маленькими родинами.
Виходять діти-читці:
Без коріння саду не цвісти.
Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонятися доземно ми повинні
За диво й за життя – своїм батькам.
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів
Родині ми складаєм славу нині
І скажемо багато добрих слів.
Привітність, щирість, щедрість, доброта,
Усі традиції народні і святині
Та мудрість й віра чиста і свята.
Не забувай про рідних маму й тата.
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.
Бо у світі так мало тепла.
Лише від рук мами і тата
Та від рідної хати.
Ми одна родина.
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.
Любі-милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
В них – озера, ріки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Веселку у небі і пісню в гаю.
І стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти.
І руки ласкаві зігріють теплом,
Бо що є для нас найрідніше,
Ніж серце матусі й добріше?
Дарує дитині любов і ім’я.
І стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти.
(діти сідають виходять інші читці)
Наші татусі і мами,
І бабусі й дідусі,
Всі прийшли на свято, всі!
Під поглядом теплих очей,
Ми вас, наші мами вітаєм
Від імені вдячних дітей!
І щоб не морщилось чоло,
Щоб вам, кохані наші мами
У всьому і завжди везло.
І дарували квіти вам.
Нема ж бо у світі жінок чарівніших
За нині присутніх тут мам.
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.
Щире побажання.
Щоб прожив багато літ.
Не зазнав страждання.
Мати приголубить
Ніхто мене так у світі,
Як вони, не любить.
Ведучий. Наша родина – це не тільки мама й тато. У кожній родині є старійшини роду- це бабусі і дідусі!
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас - дітей.
Я до землі тобі вклонюся.
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.
Від діда й баби, мами й тата.
Та родовід не тільки треба знати,
Їх цінувати й щиро поважати.
Веселі та привітні!
Спасибі вас за те, що ви…
Ви просто є на світі!
Ведуча: Українська дівчина!.. В кожному її слові живе українська мова, її незнищена краса. Є в ній щось від струмковості і прозорості гірського потоку, краси і трепетності природи, ніжності і доброти людської душі.
(Виконується пісня)
Ведучий: Щедро наділив Господь українську дівчину талантами і вміннями. Завжди покоряла вона людські серця ліричністю душі, чарівністю голосу, вмінням говорити, задушевно співати та нестись у вихрі запального танцю. (дівчата виконують танок)
Ведуча. Сьогодні, ми поведемо конкурсну програму «Українкою я народилася». У нашій програмі візьмуть участь найрозумніші, найчарівніші, найспритніші дівчата та їх незрівняні матусі.
У конкурсі змагатимуться 3 команди дівчат зі своїми мамами. Просимо учасниць зайняти свої місця. (Під музику і оплески учасниці виходять і сідають за столики)
Ведуча. А зараз настав час представити вельмишановне журі нашого конкурсу: (представлення журі.)
Ведуча. Конкурси оцінюватимуться за п’ятибальною шкалою.
Починаємо нашу програму. Але спочатку нам необхідно познайомитися з нашими командами. «Знайомство» (Представлення родин)
Ведуча. А щоб краще познайомитися з нашими учасниками я задам кілька запитань.
Ведуча. Давайте спитаємо, а що скажуть наші мами в такій ситуації?
Ведуча. Ну з командами ми познайомились. Тепер пропонуємо нашим учасникам конкурсу позмагатись у знанні прислів’їв та приказок. Конкурс «Народна мудрість» командам по черзі читатимуть народні прислів’я чи приказки, учасникам потрібно відгадати кінцівку. За кожну правильну відповідь команда отримує 5 бал. (проводиться конкурс)
Ведуча. Наступний конкурс"Попелюшка" пригадаємо казку про Попелюшку. Необхідно виконати завдання, яке мачуха дала бідній дівчинці, коли їхала на бал, а саме: відібрати одну крупу від іншої (два види круп на вибір). У однакових посудинах однакова кількість змішаних круп. Необхідно відібрати одну крупу від іншої. Виграє той, хто швидше справиться із завданням.
Ведуча. Пропоную вашій увазі вірш «Поміняймося місцями»
О, якби ви, мами, з нами
Помінялися місцями!
Уявіть собі, будь ласка,
Не життя у вас, а казка.
Віс зі школи зустрічаєм,
-Чи веселі ви? – питаєм.
І коли в моєї мами
Двійка трапиться, словами
Не каратиму я маму,
Знаю, виправить сама.
І не кину в злості мамі:
-Чом товчешся під ногами?!
Без наказу, без поради,
За уроки мама сяде.
І коли в цей день нежданно
Однокласниця нагряне,
Не скажу їй, річ відома,
Що немає мами вдома.
А скажу – заходь до хати!
Буду тортом пригощати.
І не злитимусь нітрішки,
Як засмітитиме доріжки…
Ну то як, кохані мами,
Поміняємось місцями?
Ведуча. Наступний конкурс «Кулінарний»
Ведуча. Відомо, що наші мами і дівчата гарні рукодільниці. Наступний конкурс «Мотанечка» гравці отримують по клубочку з нитками, необхідно перемотати з одного клубочка на інший.
Ведуча. Наступне «випробування» загадками. Командам по черзі загадуватиму загадки. котра з команд більше відгадає загадок, та і перемогла. «Загадки-жарти»
Ведуча. Відомо, що хлопчики, чоловіки не дуже полюбляють допомагати жінкам по господарству. А чому ми дізнаємось прослухавши гумореску «Чому у нас нема охоти до домашньої роботи»
Жінки наші нарікають – це вже звичним стало:
Що ми по господарству помагаєм мало.
Любі наші! Ми б охоче вам допомагали,
Якби нас за це хвалили газети й журнали.
Та не тільки щоб журнали, не самі газети,
Щоб славили художники, скульптори, поети.
От якби намалював хтось таку картину:
Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину.
Або якби якийсь скульптор виліпив фігурку:
Стоїть дядько над плитою, общипує курку.
Якби нас так прославляли, я б прибіг з роботи,
І пірнув би з головою в домашні турботи!
Ведуча. Це була гумореска, а насправді, я впевнена, що всі допомагають своїм мама по господарству.
Ведуча. Відомо що мама свою дитину розуміє з першого погляду, зараз ми це перевіримо, конкурс «Зрозумій мене». Діти отримуватимуть картки зі словами, їм необхідно показати пантомімою це слово. Мамі необхідно зрозуміти свою дитину і вгадати слово. Максимум 3 спроби.
Ведуча. Як відомо, перший, хто випробував радість польоту – жінка. Вгадайте, хто це? Хто з давних давен літав на мітлі? Поки наші учасники відпочиватимуть пограємо з вболівальниками. Конкурс «Політ на мітлі» Потрібно 2 команди, гравцям необхідно облетіти на мітлі навколо фішки, повернутися і віддати мітлу наступному гравцю. Перемагає команда, яка виконає завдання першою.
Ведуча. Відомо, що ще здавна українські жінки і дівчата любили прикраси. Звичайно для виготовлення прикрас використовують дорогі і коштовні матеріали. проведемо конкурс «Прикраси». Учасникам необхідно зробити буси з фарбованих макаронів. Оцінюється оригінальність і розмір виробу.
Ведуча. А поки наші учасники зайняти виробленням прикрас пропоную нашим вболівальникам відгадати загадки.
Носом шлях собі знайду,
За собою нитку протягну. (Голка)
Ходить, бродить пароплав.
А зупиниш – горе
Зробить дірку в морі. (Праска)
Ведуча. А зараз поглянемо на вироби наших учасників.
Ведуча. У народі завжди бережно і шанобливо ставилися до дівочої коси. Вона була візиткою моралі і охайності. У нашому народі було таке повір’я. Як дівчина ставилася до свого волосся такою в майбутньому вона буде господинею. А зараз поки наші дівчата ще маленькі, доглядати за волоссям їм допомагають їх мами. Проведемо конкурс. «Заплети косу». Мамам необхідно заплести косу своїй донечці. Оцінюється швидкість, охайність і оригінальність зачіски.
Ведуча. А поки наші учасниці зайняті зачісками проведемо гру з вболівальниками. Чи всі допомагають своїм мамам прибирати оселю? Зараз перевіримо. Конкурс «Прибирання квартири». Необхідно 2 команди. Гравцям потрібно шваброю протягнути мішечок до фішки і назад. Яка команда першою впорається з завданням, та перемогла.
Ведуча. А тепер наші учасниці продемонструють свої зачіски.
Ведуча. Наші конкурси закінчились, поки журі будить визначати переможців наші діти потанцюють мамами. Вальс з мамами
Ведуча. Ось і настав хвилюючий момент. Всі прагнуть дізнатися, яка з команд сьогодні перемогла. Слово журі.
В номінації «Сама кулінарна родина» перемогла команда ….
В номінації «Сама креативна родина» перемогла команда …
В номінації «Сама інтелектуальна родина » перемогла команда…
Ведуча. Ось і підійшло до кінця наше свято. Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ, що нашому роду нема переводу.
Хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, а особливо нашим учасникам. А вам, діти, за те, що ви любите свою неньку Україну, свої родини. Хочеться побажати вам –
Хай біда і горе минають ваш дім.
Доброго здоров’я зичу вам усім.
До побачення, до нових зустрічей!