Конкурсна робота "Корисні переселенці" "Плодові кущі"
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки
Миколаївської обласної військової адміністрації
Управління освіти Первомайської міської ради
Первомайська міська станція юних натуралістів
Обласна акція
«Корисні переселенці»
ПЛОДОВІ КУЩІ
Матеріал підготували:
Учні гуртка «Основи фізіології людини»
Чорновол Рустам, 15 років
Свєшнікова Поліна, 15 років
Керівник гуртка:
Суха Вікторія Володимирівна
Адреса:
м. Первомайськ,
Миколаївська обл.,
вул. Тичини, 52,
телефон (05161) 3 4276
м. Первомайськ, 2022 р.
ЗМІСТ
Вступ 3
Літературний огляд 4
Дослідницька частина 7
Висновки 12
Список використаних джерел 13
Вступ
Що ми найчастіше вживаємо в їжу влітку? Звичайно ж, різноманітну зелень, ягоди, фрукти та овочі! Продукти рослинного походження постачають людський організм вітамінами, мікро- і макроелементами, клітковиною, органічними кислотами, цукрами, тобто практично всіма поживними речовинами, необхідними для нормального функціонування органів і тканин. Виняток становлять хіба що жири і білки. Гідне місце серед продуктів з власного саду на обідньому столі займають прохолодні напої з кизилу. Сьогодні ви дізнаєтеся, які таємниці приховують яскраві, соковиті та солодко-кислі плоди.
Кизил - дуже давня культурна рослина. Ще до початку нашої ери в Криму греки вирощували кизил і пили кизиловий сік та кизилове вино. У відомій поемі Івана Котляревського «Енеїда» посли-козаки в царя Латина «пили сикизку, деренівку і кримську вкусную дулівку...».
Стародавня кримська легенда розповідає: якось у хана тяжко захворіла дочка. Пообіцявши велику винагороду, він покликав відомого візантійського лікаря. Заморський гість, зайшовши до кімнати, де лежала хвора, кинув оком на широкі вікна, за якими гойдалися золотаво-жовті суцвіття кизилу, і раптом сказав, що негайно повертається на батьківщину. Здивований хан із тривогою запитав, чому важливий гість не оглянув хвору, на що той відповів: «Там, де росте кизил, лікар не потрібний. Якщо ця рослина не допомогла хворій, то її не врятує й сам Аллах». Дочка видужала завдяки чудовим властивостям кизилу. По-татарськи кизил - «шайтан-дерево».
Кизил культивують у багатьох європейських країнах, однак спеціальних плантацій його немає. У садівництві його використовують в Італії, Франції, Польщі, Чехії, Словаччині, Іспанії. Пам’ятаєте одкровення Санчо (М. Сервантес «Дон Кіхот») про те, як кизил та жолуді слугували їжею для шляхетного лицаря Дона Кіхота і його вірного зброєносця Санчо Панси?
У Болгарії - це садова рослина. За старовинним болгарським звичаєм гілочка, зрізана з кизилового дерева і прикрашена яскравими квітами та різнобарвним папером, напередодні Нового року дарує людям щастя. Звичай простий: люди - знайомі й незнайомі - при зустрічі легенько торкаються кизиловими гілочками, примовляючи: «Сурва, сурва, веселий час». І все. Цього достатньо. Сурвачка обов’язково принесе в новому році здоров’я та щастя.
Дуже люблять кизил у Грузії, Вірменії, Азербайджані. Кизилові дерева ростуть в Україні - садах Криму, західних і південних областях, але знають його також і на півночі України.
На околицях Києва - Куренівці, Корчуватому, а також на Подолі і на території Національного ботанічного саду зустрічаються 150-200-літні рослини кизилу, які досі рясно плодоносять. Яке їхнє походження? Нащадки кримських народних сортів, які були завезені сюди, або тих рослин з лісів, які колись оточували Київ? Можна впевнено говорити про інтродукцію (введення в культуру) кизилу в період становлення Русі, і, як це часто буває в історії, позитивну роль у цьому процесі зіграло духівництво, а саме - монастирі, особливо Видубицький, Межигірський, Києво-Печерський, які славилися своїми садами та були розташовані поблизу Києва на відомому дніпровському шляху «з варяг у греки».
Садами захоплювалися князі, вони вирощували їх у своїх вотчинах і біля палаців. Як свідчать духовні й договірні грамоти, при князівських палацах були садівники, із плодів і ягід тут готували різні напої та делікатеси.
Хоча також є й кизили південного походження. На початку XX сторіччя (в 1905 р.) у садибі київського художника Фотія Красицького, родича Тараса Шевченка, на Куренівці (вул. Брюсова, 20) часто гостювала Леся Українка. Садиба на околиці Києва потопала в садах. Леся Українка привезла кілька рослин кизилу з Кавказу. Історія їх посадки та вирощування зафіксована в листуванні сестер Косач. Дотепер рясно плодоносять ці кизилові рослини в Києві та у сімейному маєтку письменниці в Колодяжному на Волині.
Літературний огляд
Кизил звичайний Cornus mas Dogwood Синоніми: кизил, свидина криваво-червона, дерен, кизил чоловічий, Корнус, кизил їстівний, кизил лікарський, дерен чоловічий.
Походження / історія: кизил, як плодова рослина, що має лікарські властивості і цінну деревину, був відомий ще з давніх часів. Ще великий Гіппократ згадував про цілющі властивості кизилу. А стародавні греки ще до початку нашої ери в Криму вирощували кизил, пили кизиловий сік і кизилове вино. Саме кизил звичайний (Cornus mas), на відміну від своїх родичів, має їстівні плоди. У тюркських мовах слово «кизил» означає «червоний» через своє насичене забарвлення плодів. Поширений кизил в Карпатах, в Криму і на Кавказі в лісах нижнього і середнього гірського пояса.
Опис сорту: Кизил звичайний (дерен) - великий плодовий кущ з смачними яскраво-червоними ягодами, що володіють цілющими властивостями
Форма: можна вирощувати у вигляді куща з декількома стовбурами або дерева, яке легко формується, утворюючи компактну округло-пірамідальну або округло-розлогу крону, з великою кількістю листя.
Розмір: може досягати 2-5 м у висоту і 4 м в діаметрі.
Швидкість зростання / сила росту: інтенсивно в молодому віці, помірно - в період плодоношення. Дерен чоловічий вважають довгожителем: росте і плодоносить до самого свого згасання у віці 250 років.
Кора: червоно-коричнева, річні пагони зеленого або зелено-бурого кольору.
Листя: прості, цільні, супротивні, зелені, блискучі листки.
Квітки: дрібні, двостатеві, жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. Час цвітіння: в квітні місяці, до розпускання листя.
Плоди: плодоносить кизил звичайний рясно і щорічно (20-30кг з куща). Плоди дозрівають восени, вагою 3-4г, їстівні, соковиті, кисло-солодкі, терпкі, приємні на смак, який значно поліпшується після заморозків.
Ставлення до світла / інсоляція: світлолюбна рослина, зимостійкий сорт. Ставлення до вологи: є порівняно посухостійкою і помірно вимогливою до вологи культурою.
Вид ґрунту: як і всі інші рослини, відмінно відгукується на внесення органічних і мінеральних добрив. На бідних піщаних ґрунтах (українське Полісся, в тому числі велика частина Київської області) радимо підсипати старий перепрілий органічний гумус, отриманий з органічних відходів з саду і кухні, компосту або гною. Органіка поліпшує структуру "легких" ґрунтів і "запускає" природний вічний двигун ґрунтових бактерій. Черви самі від сусідів до вас мігрують і запускають ланцюгову реакцію вічного двигуна. Якщо ми навчимося його "обслуговувати", то забудемо про дорогі імпортні мінеральні добрива назавжди. Викидаючи органічні відходи в сміття, ми позбавляємо свої рослини кращих добрив. Пора позбуватися паршивих радянських звичок марнотратників життя і починати сортувати відходи, піклуючись про майбутні покоління. Зростає свидина на будь-яких садових ґрунтах - сухих, кам'янистих, вапняних, але краще на легких, багатих поживними речовинами, дренованих. Найвищі врожаї дає кизил на відкритих ділянках з родючими ґрунтами, особливо багатими кальцієм.
Переваги: всі частини рослини кизилу володіють цілющими властивостями: коріння, кора, квіти, кісточки плодів, листя широко використовуються в народній медицині. У Стародавній Греції і Римі використовували деревину кизилу для виготовлення зброї, деталей дерев'яних годинників, човників для ткацьких верстатів, палиць, тростин, музичних інструментів, меблів. Плоди кизилу використовуються в свіжому вигляді (за вмістом вітаміну С іноді перевершує навіть чорну смородину). Також кизил застосовують для виготовлення соку, сиропів, компотів, варення, повидла, киселів, маринадів, вина, настоянок, лікерів і наливок. Вживають кизил як приправу до м'ясних і рибних страв. У їжу використовується не тільки м'якоть плоду, але і кісточки, які служать сировиною для приготування технічного масла і сурогату кави. А листочки кизилу можна заварювати замість чаю.
Кліматична зона / зона морозостійкості: - абсолютно вся територія України .
Посадка: щоб дерен добре ріс, , ґрунт перед посадкою повинен бути добре підготовлений, звільнений від бур'янів, особливо багаторічних, багатий на поживні елементи (чорнозем або будь-яка здорова гумусована темна лугова / садова земля).
Саджанці краще купити в пластиковому контейнері з добривами, так рослина не піддається викопці з неминучим пошкодженням кореневої системи і після посадки гарантовано приживається. Можна купити рослини з голим коренем (ранньою весною чи пізньою осінню без листя), які також відмінно приживаються. Полив: при посадці кизил (незалежно від погоди) рясно поливають з розрахунку 3-5 відер води під кожен кущ і мульчують (кора, перегній, солома).
Полив необхідно повторити через 5-7 днів - при 2-3 кратному поливі з'єднуються ґрунтові капіляри, посадковий ком не відділяється від решти ґрунту і знаходиться постійно у вологому стані.
Обрізка: обрізанням кизил формують у вигляді куща з 3-5 штамбами або у вигляді дерева з 1 штамбом, обов'язково видаляючи поросль. Щорічно проводять лише санітарну обрізку навесні, видаляючи хворі, засохлі і пошкоджені гілки. Формуйте крислату і добре освітлену крону, щоб до плодів можна було легко протягнути руку.
Догляд: невибаглива рослина, на початку літнього сезону рекомендуємо трохи підгодувати органічними добривами. Додатковий полив необхідний тільки в посушливу або жарку погоду.
Хвороби і шкідники: в жарку посушливу погоду кизил може бути атакований попелицею або павутинним кліщем, в результаті чого його листя починає згортатися. Головне визначити шкідника (діагноз) для того, щоб правильно вибрати засіб захисту рослин. Необроблені рослини можуть вражатися антракнозом (плямистість листя), борошнистою росою і попелицею. Щоб захистити рослину від хвороб і грибкових інфекцій необхідно обробляти рослини фунгіцидами. Безумовно, краще, щоб «діагноз» ставив фахівець. Але, як правило, сучасний садівник за допомогою інтернету може самостійно ідентифікувати ворога і правильно вибрати методи і засоби захисту рослин.
Ґрунтові шкідники: на сьогоднішній день в Україні немає більш небезпечного ґрунтового шкідника, ніж хрущ. З середини квітня, побачивши першого хруща, ТЕРМІНОВО обробляємо крону будь-яким з численних препаратів на основі імідаклоприду, наприклад Престиж (Байєр), Антихрущ, при цьому частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10 см вище ґрунту) і кореневу шийку та не пролитися в бік. Подібні обробки повторюємо кожні 40-50 днів сезону вегетації. Проливаємо в ґрунт згідно з інструкцією, також ефективна Актара (1 г на 1 л, полив під корінь по 30-100 грам під рослину в залежності від розміру). Всі матеріали, для зручності користувача однієї фірми - Syngenta.
Дослідницька частина
Розмноження
Найбільш ефективний спосіб розмноження - окулірування вічком за кору в Т-подібний розріз або в приклад залежно від погодних умов. Цікаво, що до наших досліджень кизил в Україні таким способом не розмножували. Цей спосіб забезпечує отримання достатньої кількості саджанців. Приживлюваність вічок становить 85-90 %. Звичайні строки окулірування - з 25 липня до кінця серпня.
У плодоносіння саджанці вступають на 2-3-й рік, тоді як сіянці - лише на 5-7-й рік.
У насіння кизилу тривалий період спокою, у природних умовах вони проростають через 20—24 місяці. Для посіву насіння стратифікують (змішують із вологим піском і витримують до посіву при температурі від 0 до +50С).
Насіння, закладене на стратифікацію одразу після вилучення його з плодів, в умовах звичайної стратифікації проростають уже через 16-17 місяців. При постійному промиванні насіння водою строк стратифікації можна скоротити до 11-12 місяців
Значення, використання і лікарські властивості рослини
Плоди кизилу вживають у їжу в сирому вигляді, а також використовують для виготовлення варення, желе, мармеладу, джему, сиропів, начинок, компотів. Свіжі плоди тривалий час можна зберігати перетертими із цукром.
Високі харчові та лікарські властивості кизилу зумовлені наявністю в плодах пектинових речовин, глюкози й фруктози, що легко засвоюються, вітамінів, мінеральних солей - заліза, калію, кальцію, фосфору, магнію, які чинять сприятливий вплив на людей із захворюваннями серцево-судинної системи.
Особливе значення мають біологічно активні речовини: катехіни, антоціани, флавоноли, так звані Р-активні сполуки. Вони нормалізують проникність і еластичність стінок кровоносних судин, запобігаючи склерозу, підтримують нормальний кров’яний тиск.
Із кизилом пов’язано багато цікавих легенд, звичаїв, пісень, у яких так чи інакше відображено його цілющі властивості. Ось одна з пісень-коломийок на цю тему:
Ой, деренка зелененька,
Деренко-косиця,
Ті, хто твої плоди
любить,
Мають файні лиця.
Із деренки листя нарву,
в узварі ся скупаю
Через оту дереночку
добру силу маю.
Щоб новонароджена дівчинка росла здоровою та гарною, батьки купають її у відварі з молодих пагонів кизилу, примовляючи: «Як деренка на ялу, так ти, дівко, на вроду. На здоров’я, на життя, абись була, як вона». А за шість тижнів, зазвичай на хрестини, молодій матері подають пироги із плодами кизилу на знак подяки за дочку.
Свіжі плоди корисні хворим на цукровий діабет, оскільки знижують рівень глюкози в крові, підсилюють ферментативну активність підшлункової залози, стимулюють процеси травлення, підвищують апетит.
У народній медицині Китаю кизил популярний як зміцнювальний та тонізуючий протитуберкульозний засіб, що зв’язує та виводить токсини. У тибетській медицині кору й листя цієї рослини застосовують при плевриті, лихоманці, порошок із сухих плодів - при хворобах нирок (нефриті).
Дослідженнями останніх років установлено, що плоди кизилу згубно діють на бактерії тифо-дизентерійної групи, стрептокока, туберкульозну паличку й показані при шлунково-кишкових розладах.
Кизил: користь і шкода
В ягодах кизилу міститься 20 вітамінів, макро- та мікроелементів. Крім 
цього, в них доволі багато антиоксидантів, які мають протизапальні та захисні властивості. Тож тим, хто притримується здорового харчування, однозначно варто для різноманіття включати в свій раціон кизил. Чим корисний кизил?
Містить рослинне залізо. У 100 г м’якоті кизилу міститься 4 мг заліза (денна норма 10 мг для чоловіків і 18 мг для жінок). Звісно, варто враховувати, що рослинне залізо засвоюється організмом меншій кількості, ніж з тваринних продуктів. Проте, тим, хто не вживає м’ясо чи має високий ризик дефіциту заліза (спортсмени, підлітки, жінки) – варто споживати кизил.
На 100 г м’якоті кизилу припадає 1.5 г харчових волокон. Клітковина ягід позитивно впливає на моторику кишківника та корисна для мікрофлори.
Користь кизилу також полягає у високому вмісті вітаміну С: у 100 г ягід міститься 30% денної потреби цього вітаміну.
В ягодах дерену високий вміст калію: 15% денної потреби у 100 г ягід без кісточках. Калій важливий для серцево-судинної системи, а також є профілактикою набряків.
В кизилі багато вітаміну В9 (фолієва кислота). У 100 г ягід 13% денної потреби. Жінки репродуктивного віку обов’язково мають споживати достатню кількість цього вітаміну.
Чи має кизил лікувальні властивості? Фактично ні, адже якісь дефіцитні стани або захворювання лікують ліками, а не ягодами. Проте, ягоди дерену – це хороший варіант для профілактики ряду захворювань. Наприклад, дефіциту вітаміну С, заліза, фолієвої кислоти. А достатня кількість цих вітамінів в організмі - це підтримка імунітету, судин і репродуктивної системи.
Частково лікувальні властивості кизилу можуть проявлятись також при порушеннях роботи жовчного міхура, адже кислі ягоди володіють легкою жовчогінною дією, а це найкраща профілактика застою жовчі. Проте, тут варто споживати ягоди з обережністю. По-перше, не тоді, коли жовчний міхур вже переповнений і є больові відчуття. По-друге, варто їсти ягоди в помірній кількості, адже надмірний викид жовчі може спричинити неприємні симптоми.
Що стосується шкоди, то її фактично немає. Єдине, чого варто дотримуватись - не споживати ці ягоди (як і будь-які інші) при загостренні хвороб шлунково-кишкового тракту. Особливо це стосується ерозій, виразки, гастриту, періоду загострення хвороб жовчного міхура.
Як і будь-який інший продукт, кизил має протипоказання. До них відносяться:
Підвищена емоційна збудливість;
Захворювання органів травлення, гастрит;
Хронічні запори;
Безсоння;
Індивідуальна непереносимість, яка може проявлятися у вигляді висипань на шкірі.
Рецепти
Варення з кизилу
Варення з кизилу з кісточкою - не просто смачний, ароматний і насичений десерт на зиму. Кизилове варення - ще й прекрасний засіб при застуді, підвищеній температурі, кашлі, болю в горлі та інших неприємностях, які приходять разом з похолоданнями і вірусами.
Готують таке як варення з кісточками, так і без. І хоча варення з кизилу без кісточок виходить більш ніжним, кісточки надають цьому десерту певну пікантність і приємний аромат.
Варення з кизилу - інгредієнти:
1 кг кизилу,
1,2 кг цукру,
400 мл води.
Варення з кизилу - рецепт приготування:
Перед тим як варити варення з кизилу, переберіть його, відокремлюючи сміття і зіпсовані ягоди, і помий гарненько.
Щоб скоротити час приготування варення з кизилу, а також позбавитися від зайвої терпкості, ягоди краще бланшувати. Для цього опускайте кизил в ситі невеликими порціями в окріп і бланшируйте 1-2 хвилини.
Насипте цукор у воду, перемішайте, щоб він розчинився, і доведіть до кипіння. Засипте у киплячий сироп кизил і готуйте варення з кизилу з кісточкою 5 хвилин, періодично знімаючи піну.
Зніміть кизилове варення з вогню і залиште до повного охолодження на 5-6 годин.
Знову поверніть каструлю на вогонь, доведіть до кипіння і готуйте варення з кизилу, постійно помішуючи, 3-5 хвилин. Повторити процедуру охолодження і кип'ятіння варення з кизилу ще 1-2 рази.
На останньому етапі розлийте кизилове варення по підготовленим стерилізованим банкам і закатайте.
Зберігати варення з кизилу з кісточками в прохолодному темному місці.
Цікава інформація
Кизил лікує і захищає від багатьох недуг і захворювань
1. Кизил захищає від застуди й зміцнює імунітет. Завдяки високому вмісту вітаміну С, кизил зміцнює імунітет і підвищує захисні функції організму, захищаючи тебе від спалахів осінніх застуд і вірусів. Для хорошого імунітету слід з'їдати по ½ склянки свіжих ягід кизилу на день протягом 7-10 днів і більше.
2. Прискорює обмін речовин. Завдяки пектинам ягоди кизилу прискорюють процес очищення організму від шлаків і токсинів, сприяють виведенню щавлевої та сечової кислоти. Зверни увагу на кизил, якщо хочеш схуднути. Як відомо, запорука успішного зниження ваги – налагоджений обмін речовин.
3. При проблемах із кишечником і шлунком. І тут кизил незамінний. При проблемах із травною системою слід з'їдати по 10-12 ягід кизилу за 1-2 години до їжі. Кизил допоможе налагодити роботу ШКТ, позбавить болю або дискомфорту від з'їденого під час основних прийомів їжі.
4. Кизил допомагає при цукровому діабеті. При цьому недугу експерти рекомендують регулярно пити сік зі свіжих плодів кизилу, що знижує вміст цукру в крові.
Починати слід із 50 г за 30 хвилин до їжі, поступово збільшуючи до 1 склянки, якщо, звісно, організм добре переносить цю ягоду.
5. При проблемах зі шкірою. Якщо ти страждаєш від прищиків, вугрів, висипань і інших проблем зі шкірою, з'їдай по ½-1 склянки ягід кизилу на день. Дуже скоро звернеш увагу, як шкіра стала чистішою та гарнішою. Також кизил допомагає при більш серйозних шкірних захворюваннях, наприклад, при екземах. У цьому випадку слід вживати свіжі ягоди кизилу, соки та відвари із цих корисних ягід.
6. При геморої. У народній медицині відомий один із дуже ефективних способів лікування геморою. Протягом п'яти днів необхідно з'їдати по 2 склянки свіжого кизилу (до їжі).
7. При застуді, грипі й ангіні. Свіжий сік кизилу або морс із сушених ягід мають жарознижувальну дію. А свіжі ягоди кизилу або кизилове варення допомагають позбутися болю в горлі.
Відвар і настій із плодів кизилу, які містять цукри, органічні кислоти, дубильні речовини, пектини, вітамін С, вживають при діареї як в'яжучий засіб (фітонциди кизилу згубно діють на дизентерійні та інші хвороботворні мікроорганізми). Відвар готують із 2 ст. ложок плодів, які заливають 2 склянками окропу, кип'ятять упродовж 10-15 хв. Настоюють ще 10-15 хв., проціджують та вживають по 1/4 склянки 3-4 рази на день до їжі. У народній медицині такий відвар рекомендують при порушенні обміну речовин, подагрі, шкірних захворюваннях, як кровотворний, тонізуючий, протитуберкульозний засіб. А настій із плодів (1 столову ложку сухої сировини залити склянкою окропу, настояти при кімнатній температурі упродовж 8-10 годин, процідити та пити по 2 ст. ложки три рази на день) корисний після виснажливих хвороб, при авітамінозі, ревматизмі, пародонтозі.
При шлунково-кишкових розладах також використовують м'якоть кизилу, розтерту з медом та яєчним жовтком, або ж відвар із кісточок ягід (1,5 ст. ложки подрібненої сировини залити 0,5 склянки окропу, варити 20-25 хв., настояти, процідити, пити по 1/2 склянки тричі на день між прийомами їжі). Ці ліки допоможуть і при діатезі, алергії, екземі та псоріазі. Відвар із плодів можна використовувати у вигляді примочок при мігрені. Кизил не має нічого зайвого, що б не знадобилося у домашній аптечці.
З лікувальною метою використовують квіти, листя, плоди, кору і навіть коріння. Навесні, у період сокоруху, заготовляють кору рослини - з неї готують відвар, змішують його з ячмінним борошном до густої маси і прикладають до фурункулів. Навесні або восени можна викопувати коріння кизилу і готувати з нього ефективний протиревматичний засіб - 1 столову ложку подрібненого коріння заливають 300 мл окропу та кип'ятять 20 хв. Настоюють 15-20 хв., проціджують та вживають по 2 ст. ложки тричі на день після їжі. А настій гілочок із листям кизилу- чудовий жовчо- та сечогінний засіб, також корисний при діабеті з капіляропатією, подагрі, недокрів'ї, ожирінні, жовчно- та сечокам'яній хворобі.
Столову ложку дрібно посіченого листя і молодих гілочок заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв., проціджують та п'ють теплий настій по 2 ст. ложки 3-4 рази на день після їжі. А настій із квітів та листя кизилу з медом - чудовий засіб проти діареї та лихоманки. Столову ложку сировини заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв. (не кип'ятити!), проціджують та вживають по 1/3 склянки тричі на день.
Висновки
Опрацювавши велику кількість матеріалу про кизил, ми прийшли до висновку, що це унікальна рослина, яка багата на вітаміни, мікро- та мікроелементи, різноманітні волокна.
Кизил - це надзвичайно цінна плодова культура. Адже ще з далеких часів знахарі звернули увагу на його цілющі властивості, які ми в наш час теж широко застосовуємо. Окрім того, ягоди кизилу ще й дуже смачні як свіжі, так і в’ялені, мариновані та консервовані.
З дослідження дізналися, що з лікувальною метою в нетрадиційній медицині використовуються квіти, листя, плоди, кора і навіть коріння. Кизил володіє силою-силенною властивостей, що приносять користь нашому організму.
Попри безліч корисних властивостей, ми все ж не радимо вживати в їжу кизил в окремих випадках. Наприклад: захворювання органів травлення, гастрит; хронічні запори та безсоння.
Отже, якщо ви живете в приватній оселі і маєте можливість посадити в себе на городі кизил - то обов’язково це зробіть! Адже користі від цієї унікальної рослини в рази більше, аніж шкоди. Будьте здорові!
Список використаних джерел інформації
- https://proxima.net.ua/ua/kizil-obiknovennij-cornus-mas.html
- https://blog.tablycjakalorijnosti.com.ua/korysni-vlastyvosti-kyzylu
- https://www.unian.ua/health/country/kizil-korist-chim-korisniy-kizil-protipokazannya-novini-ukrajini-10988624.html
- https://www.facebook.com/FamberryOfficial/posts/2838656072868862
- https://soncesad.com/kizil-likar
- https://3varta.com.ua/retsepti-z-kizilom
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку