Консалтинг у діяльності фахівця психологічної служби

    В закладах освіти консультування –  це вид психологічної допомоги, що має діагностико-рекомендаційний характер і є засобом підвищення психологічної компетентності вчителів, батьків, дітей. Це також спосіб психологічної підтримки дітей, які мають певні специфічні потреби, відчувають відгородженість від однолітків, самотність, не контрольовану агресивність і т.д.  Консультування може бути груповим та індивідуальним – за формою, за запитом та згідно плану, з учнями, вчителями та батьками.  

Основні організаційні форми надання психологічної допомоги.

1. Індивідуальне консультування

• екстрена психологічна допомога в екстрених ситуаціях (телефон довіри)
• індивідуальна психолого-педагогічна допомога
• індивідуальне психологічне консультування
• катарсична психотерапія
• бібліотерапія
• психоаналіз

2. Сімейне консультування

• тренінг ефективності батька
• поведінкова терапія
• коллаборативна терапія (терапія спільного проживання - Спок)
• конкурентна терапія

3. Групове консультування

• рольовий і комунікативний тренінг
• психодрама
• тренінг сензитивності (емпатії)
• групи зустрічей
• роз'яснювальна психотерапія (лекції)
• тілесно-орієнтовані тренінги
• арт-терапія
• тренінг ділового спілкування
• груп-аналіз

Специфічні особливості консультування

• Робота з людьми без клінічних діагнозів
• Акцент на сьогоденні і майбутньому, а не  на минулому
• Відносна короткостроковість
• Кожний сеанс консультування унікальний
• Процес консалтингу динамічний з обох сторін
• Тривалість консультування може бути різною
• В процесі консультування є підйоми та спади
• Ефект консультування досягається завдяки не техніці, а особистості консультанта
• Консультант враховує в роботі етичні норми і правила

Аксіоми консалтингу

• Відповідальність консультанта обмежена

• Кращим експертом своїх проблем є сам клієнт
• В консультуванні безпека клієнта важливіша, ніж вимоги консультанта
• Деякі проблеми в принципі не можна вирішити
• Консультування –процес, який виконується разом з клієнтом,  а не замість нього

Функції ефективності фахівця

• Відносини будуються на взаємодовірі
• З’ясовується мотив
• Опосередковане входження в життєві обставини клієнта
• Створення навколо клієнта здорового психологічного клімату

Консультант може виступати у ролі

• Приймаюча мати
• Друг
• Спортивний тренер
• Духовний наставник

Особистість фахівця

• Автентичність (по відношенню до себе)
• Емпатійність (по відношенню до клієнта)

Елементи емпатії

• Афективний – співчуття, співпереживання тих почуттів, що і в клієнта
• Когнітивний – можливість розуміти те, що відбувається з клієнтом

Критерії зрілості особистості консультанта
Особистісна зрілість - Здатність ефективно вирішувати власні життєві проблеми

Соціальна зрілість - Здатність ефективно допомагати іншим людям

Види супервізії

Об’єкти взаємодії

• Клієнт
• Сім’я клієнта
• Школа
• Колеги по професії

Причини порушень норм професійної етики консультанта

• Унікальність кожного випадку
• Суперечність між професійними етичними нормами і особистісними поглядами
• Суперечність між професійними етичними нормами та суспільними нормами
• Відсутність правової бази
• Суперечність між професійними етичними нормами та реаліями практичної діяльності

Теми, відносно яких важлива чітка позиція консультанта

• Сім’я
• Сексуальні відносини
• Аборти
• Релігія
• Наркотики

Позиція консультанта

Феномен парентифікації.   Прояв у дорослому віці.

• Бажання допомагати всім і завжди
• Бажання братися за найважчі ситуації

• Сильний батьківський контрперенос

Причини психологічних деформацій консультанта

• Неадеквате сприйняття клієнта (перебільшення негативу, фіксація на допомозі)
• Феномен  «Темних окулярів»  (підсвідома інтоксикація за К.Г.Юнгом)

Деструктивні установки консультанта

• Установка на обов’язковий успіх
• Установка на постійне почуття провини
• Установка на абсолютну точність своїх оцінок і інтерпретацій
• Установка на тотальний контроль за власними імпульсами
• Установка на вдячність клієнта
• Установка на постійний розвиток, прогрес
• Установка на виключення права на помилку
• Установка на завишенні запити до своїх клієнтів

Небезпека психологічної роботи

• Загроза втрати ідентичності
• Загроза особистому життю
• Загроза психологічних деформацій
• Загроза фізичного насилля
• Емоційне вигорання – необхідність високої емоційної віддачі під час роботи
• Табу на розмови про роботу

Особисті якості, які сприяють формуванню синдрому вигорання

• Здатність жертвувати собою заради інших

• Інтровертність

• Емпатійність

• Повишена чутливість

• Повишена тривожність

Синдром емоційного вигорання

• Монотонність роботи
• Відсутність очевидних результатів своєї роботи
• Відсутність умов для самовираження на роботі
• Відсутність перспектив професійного росту
• Напружений психологічний клімат
• Відсутність системи професійної підтримки

Форми прояву синдрому вигорання

• Відсутність вільного часу
• Хронічна втома
• Нудьга
• Ізоляція
• Примітивні форми відпочинку
• Розвиток залежностей
• Проблеми із здоров’ям

Способи профілактики синдрому вигорання.

• Урізноманітнити роботу
• Виділити  посильну для себе норму роботи
• Поєднувати роботу з навчанням та дослідженнями
• Обмінюватися досвідом з колегами
• Періодично отримувати досвід спільної роботи з колегами
• Брати участь у супервізійних групах

     У випадку втрати стану ідеальності, особистість входить в стан невизначеності, і погано уявляє, що їй необхідно робити  в найближчому майбутньому. Таким чином виникає запит на психологічну допомогу, яка може надаватися у вигляді психологічного консультування.

Ми маємо два вуха і один рот, щоб удвічі більше слухати, ніж говорити

Етапи психологічного консультування

1. Вхід в ситуацію консультування.

2. Обговорення проблеми.

3. Схематизація проблемної ситуації

4. Аналіз знакової форми, що заміщує реальну проблему.

5. Пошук засобів роботи зі знаковою формою.

6. Знаходження засобів роботи зі знаковою формою

7. Фіксація нової знакової форми.

8. Співвіднесення знакової форми зі змістом проблеми.

9. Розуміння суті знайденого рішення.

10. Рефлексія результатів консультування .

Методи розвитку рольового репертуару консультанта

• Рольові ігри
• Психодрама
• Тренінги навичок
• Тренінги креативності

Вправа «Психодрама»                                                                                                                        Мета: актуалізувати відчуття важливості здоров’я, розуміння складності його досягнення й збереження та необхідності дбайливого та відповідального ставлення до нього.

Час проведення: 20 хв.

Хід вправи

     Група ділиться на 4 підгрупи за допомогою розбивки «Доба»: по черзі учні називають слова: ранок, день ,вечір, ніч. Кожна з груп отримує завдання: розіграти сценку на задану тему:

• 1 - поведінка підлітків, яких хтось один з них підбурює до куріння;
• 2 - розмова між батьками і дитиною, яка почала курити;
• 3 - бесіда між класним керівником, директором та учнями, які піймались з цигарками;
• 4 - нарада на фірмі, що виробляє цигарки, між керівником та підлеглими, які здійснюють рекламу тютюновим виробам.

        Кожна група висвітлює свою проблему. Роблять  висновок,   що     тютюнові   вироби приносять одним людям прибутки, а інші позбуваються свого здоров’я.

Вправа «Парафраз»

Мета вправи: сформувати навички переформулювання питань у взаємодії зі співрозмовником.

Час проведення: 20 хв.

Хід вправи

Учасники об'єднуються у групи, узгоджують тему для бесіди та відпрацьовують техніку парафразу. Той, хто слухає спочатку постійно ставить уточнювальні запитання, а потім переходить до переформулювання. Потім учасники міняються ролями.

    Ведучий пояснює групі: буває так, що дитина сприймає питання як втручання в її особистий простір, як агресію, і тоді необхідною є навичка запитувати в оповідальній формі. Іноді вчитель не до кінця розуміє про що дитина говорить, або не знає, що їй відповісти, але не може визнати це через страх втратити встановлений контакт. У таких випадках дуже корисним є застосування техніки парафразу - переформулювання власних думок та способу уточнення слів співрозмовника.

Ця техніка полягає в тому, щоб пом'якшити поставлене запитання. Наприклад, фразу «Це тебе дратує?» можна сформулювати «Мені здається, що така ситуація може дратувати, чи не так?». Або «Як ти почуваєшся, коли таке чуєш?» - «Такі слова можуть викликати складні почуття, я правильно розумію?».

Крім того, техніка парафразу дозволяє скласти чіткіше уявлення про предмет розмови, коли він недостатньо зрозумілий, перейти на глибший рівень усвідомлення проблеми. Наприклад, дитина каже: «Я ненавиджу повертатись додому, самі знаєте чому». Відповідь вчителя (який не повністю розуміє, про що йдеться) може бути такою: «Повернення додому дуже складне для тебе, адже там таке відбувається».

Зазначені висловлювання підбадьорюють дитину до продовження розповіді, але не дратують її. Такий спосіб спілкування демонструє вашу зацікавленість у визначенні всіх деталей справи та дають дитині зрозуміти, що ви усвідомлюєте всю складність її стану.

Коментарі для ведучого

Тренер може заздалегідь підготувати та надати учасникам теми для бесіди на кшталт «Мій день», «Моя улюблена книга», «Неприємна ситуація, що трапилася минулого тижня». Водночас учасники й самі можуть визначити та узгодити бажану тему для спілкування; це допоможе їм додатково розвинути навички комунікативної компетентності та неагресивної поведінки. Наприклад, учасник говорить: «Я хочу розповісти про...», після чого йде його/її розповідь на обрану тему.

Запитання для обговорення

У чому допомагає парафраз?

Коли було простіше розповідати? Коли співрозмовник виявився зацікавленішим в темі бесіди?

Чому вам так здалося? Як парафраз пов'язаний з попередніми вправами?

Вправа «Капелюхи»

Мета: допомогти об'єктивно оцінити ситуацію, творчо підійти до вирішення проблеми, знайти правильний вихід.

Час проведення: 20 хв.

Хід вправи

    Шановні колеги! Погодьтеся, досить часто в шкільному житті бувають ситуації, швидкий вихід з яких ми не завжди можемо знайти. Пропонуємо вам скористатися в цьому випадку методом "Капелюха". За допомогою цього методу ви можете не лише об'єктивно оцінити ситуацію, але і творчо підійти до вирішення проблеми, а також допомогти собі і дитині знайти правильний вихід. Зверніть увагу! Кольори капелюхів мають своє функціональне призначення, якщо ви або дитина надіває на голову певного кольору капелюх, він повинен думати не зі своєї точки зору, а з точки зору капелюха:

• Білий капелюх – розкривайте з ситуації лише факти, у вигляді схеми подій, проявляючи повну опосередкованість;
• Червоний капелюх – говорити лише про відчуття, обговорювати, які емоції ви отримали при аналізі ситуації;
• Чорний капелюх – спробуйте побачити в ситуації найгірше, неприємне, складіть список негативних подій;
• Жовтий капелюх – ви аналізуєте і записуєте лише позитивні події;
• Зелений капелюх – творчість. Відобразіть ситуацію творчо;
• Синій капелюх – зробіть висновки з ситуації, який життєвий урок викладає ця ситуація.

Спочатку ми встановлюємо факти, потім досліджуємо відчуття, і у результаті робимо висновки.

Шерінг:

1. Чи цікаво Вам було працювати?
2. Чи використовуватимете дану вправу у діяльності?

Вправа «Бар’єр»

Мета вправи: допомогти долати перешкоди для досягнення поставленої мети.

Час проведення: 20 хв.

Хід вправи

Замість стільців ми використовуємо людей. Тобто є мета до якої людина хоче добратися. Наприклад "знайомство з батьками дівчини(парубка)", "працевлаштування", "стати Президентом".  Ця людина виходить  з кімнати, щоб не чути,  які проблеми йому придумає колектив.  Решта придумують,  які можуть бути проблеми. Вони можуть стати ланцюжком, або  закрити собою мету. Проблеми можуть бути самі різні. Від особистих, до обставин. Коли всі проблеми готові учасник підходить до кожної  проблеми,  яка  йому говорить, наприклад:

• я твій страх, як мене долатимеш?
• я твій негативний попередній досвід..
• я брак фінансів.
• я - пробки на дорогах.
• я твоя невдача.. (невпевненість, комплекс)...... 

Можна щось конкретне:

• я твій опонент на виборах і я явно харизматичніша.
• ми - олігархи, з якими потрібно домовитися....
• ми журналісти і критики.
• я - народ! що ти зробиш для мене? 

Висновок: Загалом президентом стає далеко не кожен ) І якщо стає, то далеко не чесним шляхом , як ти

Вправа «Стрічка»

Мета: навчити оцінювати власні дії з позиції іншої людини

Час проведення: 20 хв.

Хід вправи

 Ведучий вибирає з групи одного учасника і говорить: "Уяви, що ти дитя, якому вже виповнився рік, а я твоя мама. Я, як мама, природно люблю тебе і прагну робити все для твого блага! Але я ж турбуюся за тебе. Адже ти вже почав ходити. Ось ми вийшли гуляти на вулицю, а ти мене не слухаєшся - а раптом ти від мене втечеш? І що я робитиму? І я, лише з любові до тебе (ось інші мами наприклад і шлію надіти можуть), а я ні - я просто зав'яжу тобі ніжки мотузочком, що б ти не втік. Але ти знай - це я роблю лише з любові до тебе!".  З цими ведучий словами перев'язує щиколотки "дитяти" стрічкою. Потім - оскільки дитя підростає і починає все хапати, ведучий приблизно з таким же текстом зав'язує стрічками ручки. Потім - очі, потім рот. В кінці, оскільки дитину пора віддавати в садок, мама-ведучий пов'язує йому стрічку на шию, з тим щоб віддати вільний кінець іншим дорослим, щоб він їх слухався.  Той, що потім веде запитує протагоніста, яка стрічка йому більш всього заважає і що б він в першу чергу хотів зняти і чому. Таким чином знімаються по черзі всі стрічки.

Вправа «Оптиміст, песиміст, блазень»

Мета: створення цілісного відношення людини до проблемної ситуації, здобуття досвіду розгляду проблеми з різних точок зору. 

Порядок виконання: 1. Ведучий пропонує кожному учасникові описати на листку ситуацію, що викликає у нього стресовий стан або негативні емоції, або яку йому важко прийняти. У декількох пропозиціях, лише факти і дії, без емоцій. 2. Ведучий зачитує листки. Група вибирає 3 найбільш значимі для всіх. 3. Учасники діляться на три підгрупи - кожній дається своя історія. Завдання: допридумувати цю історію і доповнити деталями, властивими Оптимістові, Песимістові і Блазневі. Розіграти. 

Обговорення: допомога, яку отримав для себе кожен учасник.

Найбільш застосовувані прийоми консалтингу:

1. «Опора на прогрес": Чи був останнім часом такий період, коли проблема зникла або значно зменшилася? Як Ви думаєте, чому? Що цьому сприяло? Що ми всі могли б зробити, щоб закріпити ці механізми?

 2. «Фантазії про майбутнє»: Коли проблема може вирішитися? Що може цьому сприяти? Пофантазуйте: Якщо б ми зустріли Вас, коли у Вас вже було все в порядку, і запитали б: «Що Вам допомогло?», То що б Ви відповіли? Що ще могло б Вам допомогти?

3. «Подяки авансом»: Продумайте, як Ви будете дякувати людям, які Вам допомогли. Далі клієнтові пропонується почати авансом реалізовувати програму подяк.

4. «Проблема як рішення»: Чому навчила Вас ця проблема? Чим вона була корисною для Вас?

5. «Нова позитивна назва»: Придумайте яке-небудь гарне ім'я для Вашої проблеми, щоб ми могли використовувати його в бесіді. Пошук гарного імені для своєї проблеми спонукає почати аналізувати її позитивні аспекти.

Притча «Лялечка»

Якось у коконі з’явилася маленька щілина. Чоловік, який проходив мимо, довго стояв, спостерігаючи, як через щілинку намагається вийти метелик… Минуло чимало часу, метелик стомився й  облишив свої спроби,  а щілина лишалася такою ж маленькою.   Здавалося, метелик вичерпав усі свої сили... 

    Чоловік вирішив допомогти метеликові:  узявши ножик, він…  розрізав кокон.

     Метелик тієї ж миті вийшов. Але його тільце було слабке й немічне, його крильця були нерозвинуті - вони ледве рухалися. Чоловік продовжував спостерігати, сподіваючись, що ось-ось метеликові крильця зміцніють  і він зможе злетіти.               Нічого подібного! Решту життя метелик  тягнув землею слабке своє тільце, свої  не розправлені крила. Він так і не зміг літати…

 А все через те, що чоловік, щиро бажаючи допомогти, не розумів того, що зусилля, витрачені на те, щоб вийти з щілини кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з його тільця перейшла в крила – тоді метелик зможе літати. Життя змушувало  метелика із зусиллями покидати цю оболонку, щоб він зміг рости й розвиватися

  Інколи саме зусилля необхідні нам у житті.  Якби нам дозволено було жити, не долаючи труднощів, ми не змогли б стати сильними, як зараз.  Ми ніколи не змогли б літати.

Запам’ятайте:

Я просив сил ...  а життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.

Я просив мудрості… а життя дало мені проблеми для розв’язання.

Я просив багатства… а життя дало мені мозок і  м’язи, щоб я міг працювати.

Я просив можливості літати ... а життя дало мені перешкоди, щоб я їх  долав.

Я просив любові ... а життя дало мені людей, котрим я міг допомагати в їхніх проблемах.

Я просив благ ... а життя дало мені можливості.

Я нічого не отримав з того, про що просив… Але я одержав усе, що було мені потрібно.

Вправа «Сінквейн»

Мета: здатність резюмувати інформацію, - важливе уміння. Воно вимагає вдумливої рефлексії, заснованої на багатому понятійному запасі.

Сінквейн - це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в коротких виразах. Походить від французького слова «5». Таким чином, сінквейн - це вірш, що складається з 5 рядків:

• тема іменник
• два прикметника, які на твою думку підходять до теми іменника
• три дієслова по темі
• осмислена фраза на дану тему
• резюме до теми (бажано 1 слово або словосполучення).

Секрети ефективного консультування

• Консультант має право братися за розв’язання лише тих завдань, на яких він добре розуміється. А організація роботи повинна бути такою, щоб ані її процес, ані її результат не зашкодили здоров’ю, стану чи соціальному становищу людини.
• Не обов’язково реагувати на кожну проявлену клієнтом емоцію…
• Клієнта варто слухати так, ніби нічого не знаєш про цей світ.
• Здобуваючи інформацію з власної суб’єктивної реальності, ми консультуємо передусім себе, ніж його.
• Помилкою є не стільки порада як така, скільки бажання консультанта обов’язково дати корисну пораду, бо це відвертає увагу клієнта від аналізу самого себе. Отже, якщо клієнт відкритий для діалогу, варто утриматися від порад.
• Клієнту необхідно надавати конструктивну інформацію. Тобто лише те, що сприятиме розвитку особистості.
• Є сенс запам’ятати кілька перших виразів клієнта і те, як вони були сказані, - можливо. Саме цей фрагмент взаємодії стане ключем до конкретного «життєвого ребусу».
• У скарзі клієнта можна визначити безліч тем. Вибір конкретної з них зумовлюють зумовлюють мета інтерв’ю та інтуїція консультанта.
• Для того, щоб клієнт відчував підтримку та прийняття, консультанту потрібно не тільки переживати відповідні почуття, а й уміти їх продемонструвати, користуючись вербальними та невербальними засобами.

    Отже, робота над собою – необхідна передумова набуття і збереження професіоналізму. Майстром може стати кожен!!!!!!!!