Конспект уроку за твором Лесі Українки "Мамо, іде вже зима"

Конспект інтегрованого уроку

за твором Лесі Українки «Мамо, іде вже зима»

Мета: - розвивати фонематичний слух;  відчуття ритмомелодії

         поетичного твору, інтерес до поезії;

•  виховувати здатність дивуватися, радіти, захоплюватися

віршованими словами Лесі Українки

• заохочувати до експериментування та створення простих

образів матеріалами, що використовуються у нетрадиційних техніках, готових аплікаційних форм, вправляти в роботі ножицями; вчити правильно їх тримати та робити прямі розрізи; знайомити з творчістю видатної української поетеси Лесі Українки

Матеріал: портрет Лесі Українки; полотно для створення аплікації:

         ватні спонжики, ножиці, прямокутники із паперу; клейстер,

         готові силуети пташок, суміш зерна для годування пташок;

         вологі серветки; пензлики, серветки, клейонки тощо. 

         Святковий одяг для дітей та дорослих.

Ігрова  мотивація:

• Діти погляньте, як  ви сьогодні  гарно вбралися (вишиванки,        намисто, стрічки) Так, а чому я вам зараз розкажу.

Колись давним – давно , коли нас з вами ще не було на світі, 25 лютого 1871 року у Новгород-Волинському народилася  маленька дівчинка, яку назвали Леся. (Показ портрету Лесі Українки в дитинстві.) Як і ви вона дуже любила гратися, малювати, танцювати. У чотири роки вона навчилась читати, а коли виросла стала писати вірші , казки , поеми. (Показ портрету Лесі Українки дорослої). Так сильно любила письменниця свою країну – Україну, що стала підписувати своїми твори Леся Українка.  Кожен з вас може спробувати написати вірш або казку, можливо хтось із вас навіть стане письменником.  Сьогодні хочу прочитати вам один з  віршів Лесі Українки, який вона написала у дев’ятнадцять років, називається він  «Мамо, іде вже зима» :

«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».

  -  Про кого цей вірш? (Про пташечку, яка любить рідну країну)

Запрошую вас до художньої майстерні (діти стають навколо великого столу)

- Подивіться , який у мене є чудовий  пейзаж.

• Яка пора року зображена? (Зима)
• Роздивіться уважно дерева, кущі, небо.(дерева високі, кущі низенькі засніжені, небо сіро-голубе)
• Якого кольору зима? (білого)
• Ось травичка , яку не засипав сніжок. Давайте укриємо травицю снігом.

Самостійна діяльність дітей:  Приклеюємо сніг із спонжиків на травичку.

 - Ось дерево, здається на ньому замало гілочок. Давайте додамо       

      гілочки.

Самостійна діяльність дітей:  Діти беруть ножиці , смужку паперу, нарізають 

               «гілочки»,  викладають та приклеюють їх  клейстером до дерева

            - Ви знаєте , що коли приходить зима багато пташок летять у 

               теплі краї, а деякі залишаються. Хто з вас відгадає загадку:

Хлопчик невеличкий

Сіру свитку має,

Шукає він зернятка,

Цвінь- цвірінь співає.

                 ( Горобчик )

 - Правильно  горобчик, ой про що це він нам цвірінькає ?

            А так-так  здогадалась, він пропонує нам зробити фізкультхвилинку:

Кожен ранок на галяві

Пташки роблять різні вправи:

Ось стрибають на морозі

Горобчики по дорозі.

Ми їх будем рахувать:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

             І синички прилітають,

             Головою повертають

             Вліво, вправо, цвінь-цвірінь,

                  Ти журбу свою покинь.

Завітали й снігурі,

Посідали у дворі,

Люблять зернятка клювать,

Раз, два, три, чотири, п'ять.

             Стали лапки зігрівать,

             Їх по черзі піднімать,

             Раз, два, три, чотири, п'ять,

             Вище треба піднімать.

А ворона-сорока летіла - летіла,

На дерево сіла

По сторонах головою покрутила

І далі полетіла.

 - І ми продовжимо працювати над нашою картиною. Давайте 

               пташечок , що прилетіли до нас посадимо на гілочки.

Самостійна діяльність дітей: Приклеюємо пташенят клейстером  на гілочки.

 - Ви знаєте, що пташенятам  взимку важко знайти собі поживу. 

              Чому? (Мусять птахи шукати їжу під снігом).

 - Давайте допоможемо нашим горобчикам. Як ми піклуємося  

               про пташечок взимку?(Підгодовуємо їх) Поставимо для наших 

               горобчиків годівничку.

Самостійна діяльність дітей:  Приклеюємо годівничку.

 - Взимку дме холодний вітер. Покажемо, як він дме. (Діти з усієї

               сили дмухають перед собою)  Молодці, ой як багато усього нам

               приніс сильний , зимовий вітер. (мушлі, каштани, ґудзики, …, 

               зернятка, насіння) Давайте пограємо у гру  «Обери потрібне»:

 - Роздивіться та оберіть усе , що ви поклали б до годівнички.

Самостійна художня діяльність: Приклеюємо зернятка.

 - Діти погляньте, як гарно у нас все вийшло. І  травичку снігом

                укрили, і гілочки приклеїли, і пташечок  погодували. Давайте

                пригадаємо нашу клятву рідній природі:

 Клянемося!

Нічого в природі не губити!

Птахів охороняти, з рогаток не бити!

Гілки не ламати, квітів не рвати!

Усю природу чистою лишати!

   Клянемося!