Урок розроблений відповідно інноваційної біодекватної технології, яка базується на загальних законах пізнання, природних законах роботи тіла, мозку, формує цілісне природовідповідне мислення, сприяє підвищенню продуктивності навчальної діяльності учнів та зміцненню їх здоров'я. Урок відповідає чинній програмі з біології, освітній програмі закладів середньої освіти ІІ ступеня, Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
Розробка біоадекватого уроку. Біологія. 6 клас.
«Історія вивчення клітини»
Великі відкриття стаються не за планом
І. Сенсорно-моторний етап уроку
Обладнання: класична музика, у світлі свічки мерехтять камінчики, намистинки, біжутерія, пахне ладаном, бергамотом, кардамоном – запахи незвичні, не асоціюються з сьогоденням, створюють «дух епохи» великих відкриттів, віддаль лежить сувій тканини, сантиметрова стрічка, ґудзики, великі ножиці, стоїть телескоп, біля нього карта зоряного неба, ще однією групою: циліндр з водою, в ньому плаває корок, барометр, механічний годинник, терези, креслення. На табличках красивим шрифтом написано: лабораторія фізика, майстерня ювеліра, магазин мануфактури, обсерваторія, на інших – імена: Захаріас Янсен, Галілео Галілей, Роберт Гук, Антоні ван Левенгук.
У Любі діти! У ваших очах бачу запитання. Прошу. Найперше, хочу сказати, що з розкладом все нормально, в нас дійсно урок біології. Це лише на перший погляд всі ці речі не мають відношення до нашого предмету. Сьогодні ми говоритимемо про історію вивчення клітини і про те, що великі відкриття стаються не за планом. Підійдіть, будь ласка, спробуйте підібрати всім цим предметам своє місце та господарів.
ІІ. Символьний етап уроку. Формування образу навчальної інформації у зоні комфортного мислення. (Тиха приємна музика. Для створення фітофону – аромат трав, фруктів.)
а) Підготовча частина (проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).
У Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги... Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Відчуйте свою розслабленість. Посміхніться і уявіть, які ви гарні, коли посміхаєтесь… Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місяця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе… Як ви виглядаєте, коли відпочили, коли звільнились від непотрібних думок? Як ви себе відчуваєте, коли ви вільні?.. Будьте щирі із собою. Пошліть любов своєму місцю спокою.
б) Основна частина (опорний текст для пояснення нового матеріалу, проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).
У Уявіть, що до вас прийшов поважний ювелір. До нього приходять багаті замовники, хочуть то перстень з діамантом, то аметистове намисто для доньки, до діадему для любої дружини. На столі виблискують різнокольорові коштовності, привезені з далеких таємничих країн,чекають свого часу стати окрасою на тендітній шийці молодої панянки або додати гордості та ваги і без того пихатому пану. Що ж до роботи! потрібно їх огранити, надати такої форми, щоб заграла веселка на кожній грані.
Уявіть, що у вас в руках великий важкий камінь, але це не граніт науки, а прозорий іскристий кристал. Помилуйтесь його кольором, прозорістю, світлом, що проходить через нього. Так і шлях до вивчення будови клітини, подібний до тонкої ювелірної роботи. Та жодний ювелір не обійдеться без простого майстра – шліфувальника лінз.
Перший наш герой – голландський майстер Захарій Янсен, який в 1590 році з’єднавши разом дві лінзи, уперше винайшов найпростіший мікроскоп. Історія мало залишила відомостей про нього, але йому весь світ завдячує відкриттями учених-біологів. Уявіть, що на нашому кристалі з’являється перша блискуча грань, а на ній ім’я Захарій Янсен і символ Голландії – тюльпан.
Уявіть, що наш кристал мандрує в Італію. Відчуйте, як прохолода і вогкість Голландії змінюється на тепло, ясність, сонячність Італії. Відчуйте, як повіяло солоним морський вітерцем, хвилі хлюпочуть біля ніг. Уявіть, як розгортає креслення збільшувального приладу великий Галілео Галілей, вчений, математик, астроном, поет. Спочатку Галілей 1609 року побудував перший телескоп із трикратним збільшенням, а трохи пізніше — зі збільшенням у 32 рази, як він сам писав, «побудував собі прилад до того чудовий, що з його допомогою предмети здавалися майже в тисячу разів більші і більш ніж у тридцять разів ближчі, ніж під час спостереження простим оком». Із їх допомогою Галілей здійснив кілька важливих астрономічних відкриттів – побачив гори і кратери на Місяці, плями на Сонці, 4 супутники Юпітера, кільця Сатурна.
У 1610–1614 роках, змінюючи відстань між лінзами, він створив мікроскоп. Завдяки Галілею лінзи й оптичні прилади стали могутнім знаряддям наукових досліджень.
Уявіть, що на нашому кристалі з’являється нова грань, на якій ім’я Галілео Галілей на фоні ясного зоряного неба.
Спробуйте уявити, що повіяло прохолодою, сонце сховалось у тумані, потягнуло димом і запахом свіже завареного чаю. Ми потрапили разом з кристалом у Англію. Його тримає у руках учений фізик Роберт Гук, людина дуже допитлива. Народився у сім’ї священника хворобливий хлопчик, якому лікарі не давали більше 10 років на життя. Але всупереч прогнозам допитливий хлопчик став ученим, архітектором, допомагав відбудовувати Лондон після страшної пожежі, фізиці подарував свій закон про пружину, а біології – термін «клітина». Згадайте корок, що плаває у воді на нашому столі. «Чому він не тоне?» Це питання змусило Роберта Гука зробити тонкий зріз з корка і розглянути під своїм мікроскопом. І диво! 1665 рік, Лондон, Роберт Гук бачить наші стільнички-клітинки, називає їх словом «келл», відчуйте – маленька кімнатка-келія монаха. Уявіть, нова грань формується на кристалі, з’являється ім’я Роберт Гук, слово «клітина» на фоні англійського туману.
Уявно повернемось до Голандії, придивіться, ось в невеликому будинку у майстра плетіння кошиків народився син, названий Антонієм. Хлопчик росте, тягнеться до наук, навіть бере собі прізвище гучне Левенгук, що означає «Лев’яча брама». Сім'я була бідною, коли Антоні виповнилося 6 років, батько помер. Та мати відправила юного Антоні на навчання в гімназію міста Лейдена. У 16-річному віці він їде в Амстердам, щоб вчитися на бухгалетра. Але замість цього влаштовується на роботу в галантерейну крамницю. Тут він вперше побачив лінзи, які працівники магазину називали "мікроскопом". Видовище, яке відкривалося при збільшенні, сильно вразило Левенгука, тому на свою першу зарплату він придбав лінзу і годинами розглядав різні предмети. До рук Антоні потрапила наукова праця Роберта Гука "Мікрографія", в якому вчений описував мікросвіти. Під враженням від прочитаного Левенгук взявся освоювати ремесло шлифувальника і згодом зібрав перший справжній мікроскоп. За своє життя Антоні ван Левенгук зробив 25 мікроскопів, а 9 приладів збереглися до наших днів. Існує легенда, що вченому вдалося зробити мікроскоп з 500-кратним збільшенням.
Всі свої спостереження дослідник описував у листах. Протягом 50 років Левенгук відправляв їх в Лондонське королівське наукове товариство. Левенгук писав «О, еврика! Люди, що я бачу! У цій маленькій крапельці води зустрівся мені цілий світ маленьких живих істот. Світ, який важко зрозуміти і пояснити. Ці маленькі звірятка були дуже забавні, вони перекидалися, стрибали, пустували і були дуже щасливі в житті». Антоні ван Левенгук у свій мікроскоп першим побачив одноклітинних організмів, назвавши їх «анімалькулюс» – маленькими тваринами.
Вчені ставилися до цих документів з недовірою і сумнівом. Однак у 1680 році самоучка Антоні ван Левенгук був обраний членом Лондонського королівського накового товариства. Левенгук відкрив еритроцити і довів, що кров "це живий потік", постійно рухається в капілярах. Він першим розгледів сперматозоїди. У своїх працях він першим зробив замальовки м'язової тканини, рослинні і тваринні клітини більш 200 видів живих істот.
Уявляємо, що наш кристал збагачується ще однією гранню, на ній висвічується ім’я Антоні ван Левенгука і слово «анімалькулюс».
Ще близько ста років мандрує кристал по світу, але учені більше придивляються до його краси, спостерігають, накопичують знання.
Лише з початку 19 століття починають з’являтись нові грані з новими іменами, але це вже зовсім інша історія.
в) Заключна частина. А зараз час повертатися… Відчуйте ступні ніг… приплив сил до рук і ніг… Відчуйте спину, плечі… Поверніть голову наліво, направо… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… Посміхніться та зробіть глибокий вдих… Повільно кожний в своєму режимі повертайтесь до класу…
Відкриваємо очі.
III. Логічний і лінгвістичний етап уроку. Відновлення навчальної інформації, «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення. Обмін думками:
– Як почувались у своєму місці спокою?
– Чи сподобались вам сьогоднішні гості? Які кольори, звуки, запахи виникали у їх присутності?
– Яке почуття вас наповнювало, коли ви уявляли кристал, появу на ньому нових граней?
– Яку інформацію ви запам’ятали?
– Що вам найбільше сподобалось під час внутрішньої подорожі?..
IV. Моторно-кінестетичний етап уроку: малювання моделі образону, нанесення навчального матеріалу на намальований образ. Уточнення, корекція.
Учитель пропонує учням замалювати абрис (контур) навчального образону. Поступово, по 1-2 слова озвучується, наповнюється і замальовується цілісний мислеобраз інформації, отриманої під час перебуванні в зоні комфортного мислення. Вчитель «рухає» загальну бесіду питаннями, демонструє захопленість, перевіряє правильність записів і формулювань. Учні першими промовляють те, що пригадують, вчитель лише уточнює. Закріплюється образ через рух руки, візуалізацію малюнку, індивідуальний підбір кольорів.
Колективне обговорення образу-схеми, завчасно підготовленого вчителем:
– Погляньте, будь ласка, на мій образ. Порівняйте зі своїм.
– Яку інформацію було важко пригадувати?
– Що хочете змінити в своєму образоні?
V. Етап закріплення навчальної інформації. Виконання практичних завдань. Співвіднесення мислеобразу теми з основними принципами та ідеями уроку.
- Хто придумав термін «клітина»? Що він означає?
- Чи були живі клітини вперше під мікроскопом Гука?
- Хто за освітою був Левенгук? А ким стан? Завдяки чому?
- Люди яких професій внесли свою частку у відкриття клітини?
- Давайте подумаємо, як і завдяки чому стаються відкриття?
VI. Заключний етап уроку: підбиття підсумків, оцінювання учнів, рефлексія, домашнє завдання.
VII етап – прощання. З яким настроєм прожили цей урок… З яким самопочуттям… Побажання всього найкращого… Підготуйте розповідь про те, що сталось з кристалом у 19 столітті, чиї імена та які відкриття з’явились на його нових гранях.
Олена Нечитайло Кам’янська ЗСШ №2