Тема 27 “ Україна в повоєнні роки ( 1945-1955рр.)”

 

o   Договір між СРСР та Чехословацькою республікою

-         26 листопада 1944 рік в Мукачеві І з’їзд делегатів народних комітетів закарпатської України ухвалив маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР. 

-

29 червня 1945 року у Москві підписано договір та протокол до нього про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз’єднання з радянською Україною( на карті цифра 1)

-         22 січня 1946 року у складі УРСР було створено Закарпатську область з центром у м. Ужгород.

o   Договір між СРСР і Польською республікою

-         16 серпня 1945 року між СРСР і Польською республікою укладений договір про радянсько-польський кордон. За цим договором, кордон між обома країнами встановлювався вздовж «лінії Керзона» з відступами від неї у деяких районах від п’яти до восьми кілометрів на користь Польщі.  

-

Як наслідок, більшість західноукраїнських земель увійшло до складу УРСР. Українські етнічні землі – Лемківщина, Холмщина, Надсяння( т.з. Закерзоння) відійшли до Польщі. .( на карті цифра 2)

У лютому 1951 року відбувся останній обмін територіями з Польщею: до УРСР передано Забузький район із центром у Белзі та місто Христонопіль (перейменоване у Червоноград), до Польщі – Нижньо-Устрицький район Дрогобицької області.

o   Договір між СРСР та Румунією

-

10 лютого 1947 року підписаний радянсько-румунський договір . Румунія визнавала входження Північної Буковини, території колишніх Хотинського та Ізмаїльського повітів до складу УРСР.( на

карті цифра 3)

 

Вихід УРСР на міжнародній арену

1.      Після другої світової війни Україну було втягнута у “холодна війну”. ( глобальне протистояння двох наддержав — СРСР та США- та їхніх блоків у сфері політики, ідеології, економіки й культури, що супроводжувалося гонкою озброєння, 1946-1989рр.). Уже під час “холодної війни” УРСР увійшла до складу Всесвітньої ради миру, запропонувала низку мирних ініціатив.

2.      14 березня 1944 р. - вихід України на міжнародній арену: створення народного комісаріату закордонних справ УРСР на чолі з Дмитром Мануїльським, очолював урядові делегації УРСР на Сан-

Франциській( 1945р) , Паризькій ( 1946-1947рр) та Дунайській ( 1948р.) міжнародних конференціях.

3.      25 квітня 1945 р. делегація УРСР взяла участь в установчій конференції ООН в Сан- Франциско разом із Білорусією та СРСР, в тому числі представники України взяли участь у розробленні Статуту ООН. Україна стала однією з країн засновниць ООН.

➢   Уривок з історичного джерела :  «Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої міжнародної організації…»

➢   Кореспондент газети «Saturday Evening Post», відвідавши в 1945 р. Україну, написав: «Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі». У документі

описаний стан України став офіційною підставою для участі представників УРСР у створені ООН.

           У січні 1946 р. в Лондоні відкрилася перша Генеральна Асамблея ООН. На ній УРСР обрана членом Економічної та Соціальної рад. Представники УРСР увійшли до органів ООН.

Наслідки участі УРСР у створені та діяльності ООН:

-                     вихід України на міжнародну арену як суб’єкта міжнародного права. Зміцнення міжнародного авторитету України;

-                     здобуття українською дипломатією досвіду діяльності в міжнародних організаціях, веденні переговорів, лобіювання інтересів держави тощо; - виховання дипломатів для УРСР.

4.                  Лютий 1947 р. Україна разом з іншими державами підписала Паризькі мирні договори з колишніми союзниками Німеччини(Болгарія, Румунією, Фінляндією, Італією, Угорщиною)

5.                  У 1948 р. - активна участь України у роботі Дунайської конференції в Югославії, яка розв’язувала питання режиму торгового судноплавства на Дунаї. Вихід України на міжнародну арену зумовив необхідність зміни державної символіки республіки. Президія ВР УРСР прийняла Указ про Державний герб УРСР, державний прапор УРСР і Державний гімн.

Відбудова народного господарства у 1945-1955рр.  

У внутрішній політиці головним завданням була швидка відбудова економічного потенціалу республіки.

➢ За оцінкою історика О. Бойка, у період повоєнної відбудови закладено розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства, зокрема: «…характерним для стратегії радянського керівництва в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку народного господарства».

 

            

Діаграма під буквою Г відображає структуру капіталовкладень у народне господарство за думкою історика Олександра Бойка

 

Особливості відбудови народного господарства

1.     Важка промисловість домінувала за рівнем капіталовкладень у народне господарство УРСР у роки післявоєнної відбудови, а також ліквідували транспорт і енергетику.

2.     Один із заходів розв’язання з боку влади проблем відбудови важкої промисловості України в другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр. - використання трудового ентузіазму робітників.

3.     Особливості відбудови народного господарства УРСР після другої світової війни здійснювалася на основі чіткого виконання п’ятирічного плану. У серпні 1946р. ВР УРСР ухвалила Закон “Про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства УРСР на 1946-1950-х рр.”

Заходи влади:

1)                              відбудову промисловості здійснювали екстенсивними( кількісне , але не якісне виробництво) методами, ще більше поглибилася диспропорція у розвитку важкої і легкої промисловості;

2)                              відбудовані підприємства       починали    відразу        працювати на загальносоюзний народногосподарський комплекс;

3)                              основні зусилля були спрямовані насамперед на відбудову паливноенергетичній галузі( почалося освоєння Львівсько-Волинського басейну, де були знайдені шари вугілля промислового значення);

4)                              у 1947 р. введено в дію відбудований генератор дніпровської гідроелектростанції у Запоріжжі;

5)                              у грудні 1947 р. була одночасно скасована карткова система (введена в роки війни) та проведена конфіскаційна грошова система;

6)                              успішно відновлювали металугрію, зокрема стали до ладу “Азовсталь”, “Запоріжсталь”;

7)                              відбудова головних об’єктів машинобудівної промисловості;

8)                              збільшено обсяги промислового виробництва на 3% порівняно з 1940 рр.( для промисловості республіканського та місцевого підпорядкування- 8,6%);

9)                              збільшено виробництво електроенегрії на 13% від довоєнного рівня;

10)                          підвищено продуктивність праці на 36%

 

 

 

 

 

 

 

Відбудова промисловості України

СРСР офіційно відмовився від Плану Маршалла. План Маршалла- це програма економічної допомоги європейським державам після Другої світової війни. Висунута 1947 р. держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом ( почала діяти влітку 1948р.). План реконструкції був розроблений на зустрічі європейських країн влітку 1947р. Він запропонував таку ж допомогу СРСР та його супутникам, але її було відхилено Й. Сталіним та, за його вказівкою, урядами Польщі та Чехословаччини, які були запрошені брати участь у плані та висловили первинне прийняття приєднатися до нього. План був прийнятий Конгресом США 3 квітня 1948 р. і набув чинності того ж дня після його підписання президентом Гаррі Труманом. Програма допомоги реалізовувалася протягом 4-ох років. З квітня 1948р. По червень 1952 р. У той  час США передали близько 13 мільярдів доларів ( бл.123 млрд. Доларів після інфляції) у вигляді технічної і економічної допомоги для підтримки відновлення економіки європейських країн, які приєдналися для Організації європейського економічного співробітництва.

 

Методи відбудови народного господарства:

1.     Мобілізаційно-пропагандистські заходи ( “соціалістичні змагання”, “рухи передовиків і новаторів виробництва”);

2.     “Мобілізація коштів населення” на відбудову народного господарства через систему оподаткування, державних позик;

3.     Значні капіталовкладення з державного бюджету ( в першу чергу на відбудову важкої промисловості);

4.     Максимальне залучення трудових ресурсів, зокрема репатріантів- повернення в країну осіб, які внаслідок різних причин опинилися на території інших держав(українці й білоруси, які були вивезені в період окупації на роботу до Німеччини);

5.     Широке використання праці в’язнів;

Як наслідок: у роки четвертої п’ятирічки ( 1946-1950рр.) обсяг промислового виробництва у цілому перевищив довоєнні показники на 15%. тобто на 10% більше, ніж планували. Темпи зростання промислового виробництва були надзвичайно швидкими- понад 30% на рік. Продовжилася електрифікація українських сіл, незавершена через початок радянськонімецької війни.. у 1950 р. в УРСР електрифіковано 18 % колгоспів, 88% МТС, 90% радгоспів.

 

Стан сільського господарства

1.     Сільське господарство за підсумками четвертої п’ятирічки досягло лише 90% довоєнного рівня;

2.     до      головних     причин        відставання          1945-1953рр. 

Можна віднести:

-   наслідки військових дій

-   відсутність економічної самостійності колгоспів та радгоспів у поєднанні з недостатнім фінансуванням з боку держави;

-   жорстку    та      негнучку     аграрну       політику.     Яка    ігнорувала інтереси сільгоспвиробництва

-   важке матеріальне становище трудівників села, відсутність зацікавленості в результатах праці; - голод 1946-1947рр.

3.     Сільське господарство мало стати одним з головних джерел відбудови народного господарства. Саме тому, основний тягар ліг на українське селянство, яке було прикріплене до колгоспів. Щоб активізувати працю селян, влада продовжувала практикувати соціалістичні змагання, тривав наступ на українське селянство.

4.     21 лютого 1948 р. було видано указ Президію ВР СРСР видав указ “Про виселення з УРСР  осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя”. Цей указ став для місцевої влади засобом шантажу й залякування колгоспників.

5.     Бажаючи зміцнити контроль копмартійно-радянськх органів над колгоспним виробництвом, укрупнено колгоспи.

родючу КРИМСЬКУ У         1951р.

Появу плакатів-закликів, зображених на фото зумовив господарський занепад регіону внаслідок депортації народів Криму.

 

Голод 1946-1947рр.

Причини голоду:

1.   Посуха і неврожай

➢   Уривок з історичного джерела: “...Посуха, особливо у червні-липні, до всіх нещасть (бо треба було загоювати рани війни) додала ще й свої. Врожай зернових вийшов доісторичний..., тобто 1 ц посіяли, а зібрали 3 ц у кращому випадку. Та ще який тоді був обробіток ґрунту? Сяк-так, аби вкинути зерно в землю. Поля обробляли переважно кіньми-клячами, коровами, лопатами, сапами, а збирали косами та жіночими руками. Бо чоловіки лишилися напівкаліками...”

2.   Повоєнна розруха

➢   Уривок з історичного джерела: "З лютого 1946 року почався масовий наплив населення Брянської,Калузької,Одеської,Полтавської Київської та інших областей у західні області України за хлібом...."

3.   Надмірно високі плани хлібозаготівель.

4.   Зменшення внаслідок посівних площ, занепад матеріально-технічної бази колгоспів, нестача спеціалістів і робочої сили.

5.   Зовнішньополітичні інтереси керівництва Радянського Союзу.    4 червня 1947 р. - Президія верховної ради СРСР ухвалила Укази “Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного та громадського майна” і “Про посилення охорони особистого майна громадян”.   За крадіжку колгоспного і державного майна, навіть збирання голодними людьми колосків, було передбачено від 7 до 10 років ув’язнення.

Усього у 1946-1947рр. Від голоду померло близько 800 тис. осіб, з них найбільше в Харківській, Запорізькій, Ворошиловоградській, Сталінській таОдеській областях.   

➢   Слова Й.Сталіна: “ М’якотілість! Вас обманюють, спеціально доповідають про таке, щоб вас розжалобити і примусити використати резерви», адресовані першому секретареві ЦК КП(б)У М. Хрущову з приводу повідомлень про значні жертви під час голоду в більшості областей УРСР у 1946-1947рр.

➢   Уривок з історичного джерела: “Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України не зменшився. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято

тільки з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня – 97 633 особи…” доречно використовувати, характеризуючи масштаби повоєнного голоду.

 

Розвиток західних областей УРСР ( 1945-початок 1950х.рр)

 

1.      У 1945-1950 рр. у Західній Україні тривав український визвольний рух проти радянської влади. Основні методи боротьби ОУН та УПА в повоєнні роки- антирадянська пропаганда, терористичні акти проти співробітників каральних органів, партійно-радянських працівників, колгоспної адміністрації тощо.

2.      У квітні 1946р. Кремль розгорнув у західних областях України акцію “Велику блокаду” проти діячів ОУН і УПА; було розміщено понад 3500 гарнізонів регулярних військ цими силами вдалося заблокувати всі села та перекрити доступ до них повстанців.

3.      21-26 жовтня 1947 р.сталінське керівництво здійснило наймасовішу каральну операцію “Захід” — депортація із західних областей України українців на спецпоселення в Казахську РСР, Красноярський край, Іркутську, Омську, Читинську області РРФСР.

 

➢ Виселенню підлягали “родини учасників банд ОУН”, прибічники учасників ОУН і члени їхніх родин, куркулі-націоналісти та їхні родини.

4.  У вересні 1949р. голова Генерального  УГВР, головнокомандувач УПА Роман Шухевич видав указ, згідно з яким підрозділи і штаби УПА припинили свою діяльність як бойові одиниці та органи управління.

     5 березня 1950 р. в с. Білогорща неподалік м. Львова загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

             У травні 1954р. був  заарештований єдиний  на той час  член Проводу ОУН в Україні, голова Генерального секретаріату УГВР і головний командир УПА Василь Кук.

 У регіоні відбувалися масові каральні депортації населення: - у 1944-1946 р. тривав так званий “обмін населенням” між Радянським Союзом і Польщею. Поляків з Галичини і Волині депортували в Польщу, українців з

Закерзоння( Холмщина, Лемківщини, Надсяння) — в УРСР;

- у квітні- липні 1947р. Польська влада провела операцію “Вісла”(Схід)

 

 Радянізація західних областей УРСР

Радянізація — передбачала уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР; її складовими були індустріалізація, колективізація, так звана “культурна революція” та масові репресії проти невдоволення новою владою.

Заходи влади

1. У регіоні швидкими темпами відбувалась індустріалізація:

-   у 1946-1947рр. в Дрогобицькій області( 1939-1959рр) було відкрито газові родовища;

-   у 1948р. - побудовано найбільший в СРСР та Європі магістральний газопровід Дашава-Київ; поява нової галузі промисловості- газовидобувної;

-   з 1949 р. у Львівсько-Волинському вугільному басейні почалось шахтне будівництво;

-   у 1950р. Відкрите найбільше в СРСР Роздольське родовище сірки;

-   реконструйовано хімічні комбінати у Калуші та Стебнику, Солотвинянський соляний рудник;

-   у травні 1951р. Побудовано великий завод автонавантажувачів і автобусний завод у Львові (ЛАЗ);

 

➢      Уривок      з        документу “        Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад     2,5     тис. великих      і         середніх промислових підприємств...» ”

 

 

     Головний конвеєр ЛАЗу

Порівняно з індустріалізацією 1930-х рр. в УСРР цей процес у західній Україні мав свої особливості:

•      досить високі темпи промислового розвитку: у 1940р. кількість підприємств західних областей становила 4,7 % від загальної кількості підприємств республіки, а в 1949р. - уже 12.6 %;

•      відбулися зміни в традиційних галузях виробництва — лісовій та нафтодобувній. Їхню продукцію почали переробляти на місці, а не вивозити за межі краю у вигляді сировини;

•      виникли нові для західних областей галузі індустрії- металургійна, машинобудівна, приладобудівна, електролампова, інструментальна, хімічна; були реконструйовані й розширені деревообробна, харчова, нафтодобувна, гірнича;

•      після того як розвиток краю було визнано важливим, сюди почали надсилати обладнання, що вивозили з Німеччини за репараціями;

•      індустріалізація успадкувала традиційні недоліки радянської системи промисловості: диспропорцію в розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої, домінування кількісних показників над якісними, незавершеність технологічного циклу в межах певного регіону.

2.                 У сільському господарстві відбувалася насильницька колективізація, яка в цілому завершилась в 1950р.

Мета :

•      уніфікація (приведення до одноманітності, до єдиної форми або системи) системи господарювання на всіх територіях УРСР;

•      зламу приватновласницької психології місцевого населення;

•      утвердження соціальної структури радянського суспільства;

•      встановити тотальний контроль держави над селянством; • позбавити підтримки збройний рух опору радянській владі.

Повільні темпи колективізації пояснюються опором збоку ОУН та УПА.  Усіх хто чинив опір або не виконував завдання, висилали до Сибіру, Казахстану та в інші віддалені райони СРСР на спецпоселення.

Спецпоселення — місце примусового утримання окремих категорій населення та представників народів, які радянська влада вважала політично небезпечними або ворожими.

   У результаті цих заходів кількість колгоспів у регіоні зросла зі 145 у 1945р. до 7200  у 1950р. 9 до них входило 93% селянських господарств). На базі великих маєтків були створені радгоспи. Для прискорення колективізації впроваджувалася широка мережа машинно-тракторних станцій( МТС).

3.                 Тоталітарний режим остаточно ліквідував традиційні політичні та громадянські структури західного регіону(зі східних областей України прибули десятки тисяч апаратних працівників, спеціалістів народного господарства, працівників медичних і культурно-освітніх установ).

4.                 Важливою складовою радянізації стала «культурна революція”.Під час якої в краї було запроваджено радянську систему освіти, що охоплювала все населення. У регіоні почала діяти мережа вищих навчальних закладів. Українізація освіти поступово змінювалася русифікацією. У західні області на постійну роботу направили близько 44 тис. учителів, надіслали тисячі безкоштовних радянських підручників і наукових посібників, насичених комуністичною пропагандою.

5.                 Населення примусили користуватися безкоштовним медичним обслуговуванням, змінивши місцеву платну медицину на радянську тоталітарну модель її розвитку.

6.                 Смерть митрополита Андрея Шептицького 1 листопада 1944 р. стала сигналом до початку кампанії проти УГКЦ. Греко-католиків почали звинувачувати в співробітництві з нацистами. Квітень 1945 р. - арешт митрополита УГКЦ Йосипа Сліпого за звинуваченням у “ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецько-фашистськими окупантами”.

   

         ➢ Уривок                  з         історичного

документа :«..це один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні.., що він має ненависть до радянської влади, і що уніатське духовенство заявляло про необхідність відірвати Україну від Москви.., що український народ є давніший від російського, що історія українського народу не має нічого спільного з історією російського народу...» - такі «злочини» інкримінувала радянська влада Йосипу Сліпому.

8-10 березня 1946р. у Львові в кафедральному соборі Святого Юра відбувся псевдособор( тобто такий, що не є законним із точки зору церковної традиції), на якому ухвалено рішення про скасування Берестейської церковної унії 1596р. та підпорядкування Української греко-католицької церкви юрисдикції Російській православній церкві(тобто відбулась ліквідація УГКЦ).   

Радянська влада ліквідувала УГКЦ з метою:

✗    позбутися впливу Ватикану на населення західної України;

✗    підірвати духовну опору спротиву процесам радянізації;

✗    привласнити матеріальні цінності УГКЦ;

➢   Уривок з історичного джерела: «Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»

➢   Уривок з історичного джерела:  «У теперішній нашій ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом і український народ став господарем на всіх своїх землях, було б невиправданим гріхом продовжувати в нашому народі ненависть і братовбивчу боротьбу, причиною якої в історії була… унія. Виходячи з цього, собор постановляє скасувати постанови Брестського Собору 1596 р., ліквідувати унію… і повернутися до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви». У 1949р. під тиском Москви Синод Сербської церкви передав Мукачівську єпархію до юрисдикції Російської православної церкви.

 

Суспільно — політичне життя у 1945-1950-х рр. в УРСР

1. Основною особливістю був яскраво виражений тоталітаризм тогочасного політичного режиму.Проявами тоталітаризму були:

-   максимальна централізація системи управління;

-   повний контроль держави над усіма сферами суспільного життя;

-   культ особи Сталіна;

-   масові політичні репресії;

-   ідеологізація та політизація науки, освіти і культури.

2.       Капманія   ідеологічного      тиску          на      інтелігенція        отримала назву “ждановщина”, від прізвища члена Політбюро ЦК ВКП(б) Андрія Жданова, який здійснював керівництво ідеологічними кампаніями в цей період.

    “Ждановщина”(1946-1949рр.) широкий наступ сталінського режиму в галузі ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорсткого контролю над духовним розвитком радянського суспільства. Жданов  виступав офіційним теоретиком й організатором цього наступу. Ця кампанія мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію радянського суспільства, протиставити інтелігенцію іншим прошаркам суспільства, розпалити шовіністичні та антисемітські настрої, посилити процес русифікації, відновити образ внутрішнього ворога, так необхідного для тоталітарного режиму.   

Шовіні́зм — ідеологія, суть якої полягає в пропагуванні переваги одного народу (нації) над іншими народами (націями) з метою обґрунтування свого «права» на їхню дискримінацію або пригнічення.

Антисеміти́зм —одна з форм національної та релігійної нетолерантності та дискримінації, що виражається у неприязному або ворожому ставленні до євреїв як представників уособленої етнічної або релігійної групи.

Тоталітарний режим- політичний режим, що характеризується відсутністю демократичних свобод, диктатурою і повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства й особи.

Наступ був спрямований насамперед проти тих, хто прагнув лібералізації культурної атмосфери і захоплювався досягненнями західної культури. Водночас передбачалося ще більше піднести досягнення російської культури і науки на противагу успіхам інших народів.

В УРСР “ждановщина” проявилася насамперед  у формі боротьби з націоналізмом.

➢     Уривок з історичного джерела: “ Незважаючи на своє тринадцятилітнє існування, Інститут історії України не розробив і не видав… марксистськоленінської історії України. Працівники Інституту запозичили в істориків Антоновича, Грушевського положення, що… призвело до відродження буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України…»

➢     Уривок з історичного джерела: “Поява шкідливого нарису історії української літератури об’єктивно допомагає найлютішим ворогам українського народу – українсько-німецьким націоналістам. Президія Спілки та її голова т. Рильський не вжили заходів, щоби вчасно перешкодити проникненню в радянську літературу ворожих тенденцій... Журнал “Вітчизна” (ред. Яновський) надає місце статтям і творам, які пройняті буржуазною ідеологією, міщанськими поглядами на життя, аполітичністю...”

➢     “Перешкоджання проникненню в радянську літературу ворожих тенденцій”, здійснено для посилення державного ідеологічного контролю над духовним життям суспільство.

У березні — грудні 1947 р.  КП(б)У очолював Лазар Каганович, який розпочав цькування української інтелігенції, передусім літераторів та істориків. У постанові КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України АН УРСР” гостра критика була спрямована проти останніх праць інститут: нарисів і курсу з історії України.

В націоналізмі почали звинувачувати Максима Рильського  за твори “ Мандрівка в молодість”, Юрія Яновського  за роман “Жива вода”, Олександра Довженка за кіносценарій “Україна в огні”.

3. У суспільстві було розпочато боротьбу проти “безідейності, безпринциповості, формалізму, космополітизму й низькопоклонства перед гнилим Заходом”, проти “буржуазного націоналізму”.

Космополітизм — і деологія світового громадянства, що віддає пріоритет відчуттю приналежності людини до всього людства над всіма іншими соціальними зв'язками, загальнолюдським цінностям над культурними традиціями окремих держав,народів,націй.

“Буржуазний націоналізм”— традиційний термін комуністичного режиму, який використовували щодо національно свідомих представників радянських республік та інших держав.

Наука

1.   Головною науковою установою України залишалася Академія наук УРСР, яку очолював біолог зі світовим іменем Олександр Палладін.

2.   У 1946 р. у республіці було запущено перший в СРСР атомний реактор.

3.   У 1948-1951 рр.в Інституті електротехніки АН УРСР було створено лабораторію моделювання обчислювальної техніки, яка започаткувала дослідження в галузі кібернетика. Зокрема, створена перша в СРСР мала електронно-обчислювальна машина “МЕОМ”, яка на той час відповідала рівню світових стандартів, завдяки подвижницьким зусиллям видатного українського вченого Сергія Лєбєдєва.

➢   Уривок з історичного джерела:  «Українські вчені досягли значних результатів: уведено в дію перший експериментальний атомний реактор, в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедєва створено першу в СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ».

4.   Під керівництвом Євгеном Патона та учених Інституту електрозварювання АН УРСР удосконалено та впроваджено в практику автомати зварювання металу під флюсом.

➢   Уривок з історичного джерела: «Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з академіком Є. Патоном застосував новий метод автоматичного дугового зварювання під флюсом корпусів танків.

Завдяки цьому покращилася якість танків, зросли темпи їхнього виробництва».
5.	“Лисенківщина”	— умовна назва політичної кампанії, суть якої зводилися до переслідування і шельмування групи генетиків, заперечування генетиків і тимчасової заборони генетичних випробувань в СРСР. Ця кампанія тривала -х до кінця 1950-х рр. все це відбувалося під прямим
	приблизно із середини 1930

керівництвом Йосифа Сталіна і Трохима Лисенка.

➢   Уривок з історичного джерела: «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...»

➢   Уривок з історичного джерела: «…багато хто з наших письменників жалкують, що вони й досі не створили художніх творів про такого справжнього героя українського народу, як Трохим Лисенко. …Ми показали б у своїх творах значення мічурінської школи і цим самим зробили б велику справу для нашої партії...»

  

Написи    на    карикатурі:    “Невдахи-експериментатори”,    “Вейсманізм”,

“Морганізм”, “Мендалізм”

 

«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...»

 

Розвиток літератури та мистецтва 1. Особливу популярність у повоєнні роки здобула творчість Олеся Гончара, автора трилогії “Прапороносці”, повісті “Земля гуде”.

2.   Плідно творили також прозаїки Василь Козаченко, Вадим Собко, письменник і режисер Олександр Довженко, гуморист Остап Вишня(П.Губенко), поети Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Леонід Первомайський.

3.   Партійне керівництво УРСР засудило лібретто Костянтина Данькевича “Богдан Хмельницького”, бо “вона недостатньо показувала прогресивну роль у житті українського народу російського царя та бояр...”.

4.   Видання журналу “Вітчизна”.

➢ Уривок з історичного джерела: “ Редакція...поглибила хиби і помилки журналу, надаючи місце на своїх сторінках художнім творам і статтям, у яких проповідується буржуазно-націоналістична ідеологія, міщанськообивательські погляди на життя, аполітичність і пошлість”.

                                                                                 

 

       “Хліб”, 1949р.

      Тетяна Яблонська