Особливості соціальної політики. Повсякденне життя. Антирелігійні кампанії.

Асоціативний куш

План. Реформи в соціальній сфері. Грошова реформа повсякденне життя населення. Антирелігійна кампанія.

Соціальні зміни в Україні під час хрущовської «відлиги»Період хрущовської «відлиги» (1953-1964 рр.) ознаменувався значними змінами в соціальній сфері України. Після ХХ з’їзду КПРС (1956 р.) було скасовано кримінальну відповідальність за самовільне залишення роботи, а робітники отримали право вільного вибору місця праці. Однак селяни, позбавлені паспортів з 1932 року, залишалися «прив’язаними» до колгоспів.

Зміни в трудових відносинах1 Скорочення робочого часу. У 1959 році робочий день скоротили до 8 годин, а робочий тиждень – до 5 днів. Для робітників, які працювали в шкідливих умовах, робочий тиждень становив 36 годин. Для підлітків встановили 6-годинний робочий день.2 Збільшення мінімальної зарплати. Мінімальна зарплата зросла на третину. Для колгоспників запровадили щомісячну виплату авансу та ліквідували натуральну оплату праці.3 Створення фондів гарантованої оплати праціДержава заохочувала створення в колгоспах фондів гарантованої оплати праці, незалежної від підсумків господарського року.

Пенсійне законодавство та соціальний захист. Зниження пенсійного віку. У 1956 році було прийнято «пенсійне законодавство», яке знизило пенсійний вік для жінок до 55 років, а для чоловіків – до 60 років. Збільшення розміру пенсій. Розмір пенсій збільшили в середньому вдвічі. До 1964 року соціальний захист колгоспників здійснювали самі колгоспи. Державна пенсія для колгоспників. Непрацюючі селяни отримали право на державну пенсію: жінки – у 60, чоловіки – у 65 років. Однак, розмір пенсії селянина був значно меншим, ніж пенсія міського робітника.

1. Чим відрізнялися можливості робітників і селян щодо самостійного вибору роботи?2. Скільки годин тривав робочий тиждень? Як змінилась оплата праці колгоспників?3. Які зміни було внесено в законодавство про пенсії і декретні відпустки?

Грошова реформа та зміни в споживчому ринку1 Відміна державних позик. У 1957 році було відмінено державні позики, які примусово розповсюджували серед населення у формі облігацій.2 Грошова реформа 1961 року. У 1961 році провели грошову реформу, замінивши старі гроші на нові у співвідношенні 10:1.3 Збільшення цін на товари. Після грошової реформи на третину подорожчали товари народного споживання, а зарплата залишалася незмінною.4 Урізноманітнення раціону харчування. Раціон харчування дещо урізноманітнився, до нього увійшли овочі, м’ясо, фрукти, зокрема й цитрусові.

Масове будівництво житла. Перевага. Нове житло було кращим варіантом, ніж життя в бараку, гуртожитку чи комунальній квартирі. Недоліки. Квартири в «хрущовках» були маленькими, незручними, а будівництво часто здійснювалося неякісно. Мета будівництва. Масове будівництво багатоквартирних будинків розпочалося в 1957 році. До 1964 року 3 млн українських сімей заселились у нові квартири. Будівництво багатоповерхівок у селах мало на меті ліквідувати присадибні господарства селян.

Як змінилася купівельна спроможність українців після відміни державних позик у 1957році та після грошової реформи 1961 року?Коли в УРСР розпочалося масове житлове будівництво? Як називали нові квартири?Як проводили дозвілля робітники й селяни? Хто такі стиляги?

Контроль над дозвіллям та модою. Культурно-масова робота. Компартійні органи, профспілки й комсомол організовували культурно-масову роботу та спортивні змагання у трудових колективах. Масові гуляння. На рівні міста чи села проводили урочисті й масові гуляння, виступи духових оркестрів. Паради. Обов’язковими були паради до Дня Першого травня, Жовтневої революції тощо. Кінотеатри та спільні перегляди фільмів. Люди залюбки відвідували кінотеатри, у сільських клубах організовували спільні перегляди кінофільмів. Мода. Радянські жінки намагалися дотримуватися тенденцій моди, усе більше користувалися косметикою. Стиляги. У цей час з’явилися стиляги – молоді люди, які вирізнялися одягом, сленгом та інтересом до західної музики і танців. Переслідування стиляг. За нехтування радянськими нормами стиляг переслідували: молодь виключали з комсомолу, відраховували з вишів, проти них розгорнули інформаційну кампанію.

Політика щодо релігії та церкви1953-1956 Збільшення кількості церков і молитовних будинків. Повернення репресованих священників.1957-1961 Розгортання нової хвилі антирелігійної кампанії. Відмова в реєстрації церковним громадам, зняття з реєстрації чинних громад.1961-1964 Посилення переслідувань після проголошення курсу на побудову комунізму. Закриття церков і молитовних будинків, руйнування храмів, посилення атеїстичної пропаганди.

Атеїстична пропаганда. Закриття храмів. Протягом 1959—1962 років в УРСР щороку закривали близько 1 тисячі церков і молитовних будинків. Музеї атеїзму. На базі закритих храмів створювали музеї атеїзму та історії релігії, планетарії. Атеїстична пропаганда в ЗМІАтеїстична пропаганда здійснювалася через засоби масової інформації, у навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях. Кафедри наукового атеїзму. В інститутах та університетах відкривали кафедри наукового атеїзму.

1. Яким було становище церкви в Україні в першій половині 1950-х років?2. Які методи боротьби проти вірян застосовували в другій половині 1950-х років?3. Що таке атеїзм? Як здійснювали атеїстичну пропаганду в Радянській Україні?

Узагальнюємо та систематизуємо. Поясніть значення понять: «хрущовки», атеїзм, стиляги. За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть, які новорічні віншування, колядки й щедрівки були перероблені в дусі «соціалістичного реалізму». Про що свідчить поява такого жанру фольклору? Результати своєї роботи обговоріть у класі. Виконайте історичну задачу та дайте розгорнуті відповіді на запитання до світлини поруч задачі.