26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Конспект "Ескіз розпису «Дерево життя» за мотивами косівського керамічного розпису ."

Про матеріал

Вічне Дерево Життя — модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це – посередник між світами, дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя.

Перегляд файлу

Тема. Ескіз розпису «Дерево життя» за мотивами косівського керамічного розпису.

Мета. Вивчити поняття «Дерево життя», як прадавнього символу України. Навчитися виконувати композицію «Дерево життя» з вільно обраних елементів косівського керамічного розпису. Розвивати уміння і навички стилізації та узагальнення форми при створенні декоративного зображення. Виховувати естетичний смак, повагу до народного ремесла, у якому втілені вічні символи природи, колективний досвід пізнання світу.

Матеріали і приладдя:

  • для вчителя - презентація «Дерево життя», зразки елементів косівського керамічного розпису, дитячі роботи
  • для учнів – альбом, фарби, пензлик, баночка для води, приклади побудови «Дерева життя», шаблон квадрата.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

1.Організаційна частина.

     Юні друзі! Сьогодні ми знову в дорозі. У мандрівці, що наповнена пошуком відповідей на важливі питання, можливими помилками  творення та обов’язковою радістю за результат цього творення.

На аркуші паперу дерево звелося,

і дивно все якось переплелося:

Минувшина людська і майбуття.

Його назвали – дерево життя.

В землі коріння, крона в небо пнеться.

Хтозна , чого вже так воно ведеться-

Нитки незримі все буття сплели

В мінливості щось стале ми знайшли.

Вмирає щось , щоб знову відродитись,

живим дощем через віки пролитись.

Зернятка правди, мудрості, добра

Народна пам’ять крізь віки несла.

2. Уведення в тему уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Власне, саме це прадавнє, вічно живе дерево нас сьогодні і цікавить. Тема уроку - ескіз розпису «Дерево життя» за мотивами косівського керамічного розпису. Перед нами стоїть завдання: вивчити поняття «Дерево життя», як прадавнього символу України; навчитися виконувати композицію «Дерево життя» з вільно обраних елементів косівського керамічного розпису; розвивати уміння і навички стилізації та узагальнення форми при створенні декоративного зображення.

3. Актуалізація опорних знань.

     На попередніх заняттях ви вивчали походження керамічного мистецтва та особливості  косівської  кераміки.

  • Пригадайте, які особливості ми виділяємо в косівській кераміці?

(Учні вказують на три особливості.)

  • Які типи орнаментів використовують в косівській кераміці? 

     (Використовують геометричні, рослинні, зооморфні та антропоморфні елементи при створенні композиції).

  • Завдяки чому утворюють елементи орнаменту?

(Завдяки стилізації.)

  • А що таке стилізація?

(Стилізація як процес роботи являє собою декоративне узагальнення

зображуваних об'єктів (фігур, предметів) за допомогою ряду умовних прийомів зміни форми, об'ємних і колірних співвідношень.).

  • Що таке ескіз? ідготовчий нарис, що фіксує задум художнього витвору чи окремої його частини в найхарактерніших рисах).

4. Подання нового матеріалу.

     Вічне Дерево Життя — модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це – посередник між світами, дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя.

     Зображення Світового дерева можна побачити на кераміці Трипільської культури V-III тис. до н.е. Сьогодні цей знак-символ у вигляді квітучої рослини у вазоні або дерева знаходимо на українських писанках, витинанках, мальованках, килимах.

     Дерево Життя — це й дерево роду. Такі родовідні дерева вишивали червоними нитками на білому полотні долі-рушника й вивішували як обереги над образами, вікнами, портретами родичів. 

     За вертикаллю дерево ділиться на три частини, до кожної «приписані» певні істоти: нижню — коріння (підземний світ) — змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо низ дерева символізує не лише підземний світ, а й воду; середню — стовбур (земний світ) — великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки, це також і світ людей; верхню — крону (небесний світ) — птахи і бджоли, небесні світила.

     Іконографічно Дерево Життя завжди зображується квітучим. Цвіт на ньому означає людські життя сьогодення. Квіти відрізняються величиною, пишністю, інтенсивністю забарвлення, а також віком – частина їх в’яне, відцвітає, а більшість – квітне і збирається розкритися. Бруньки, котрі розташовуються головним чином у верхній частині Дерева, являють собою майбутні покоління. Часто вони мають “ореоли”, котрі можуть символізувати енергію, що їх оточує і готує до народження. Плоди на Дереві Життя символізують минуле – людські діяння. Верхівку Дерева вінчає квітка, яка особливо виділяється. Це – “Вогонь Життя”, котрий охороняється двома світлосяйними Духами. Дерево життя не перестає квітнути, тому крону завжди прикрашають пишні барвисті квіти. Деякі з них уже зів’яли, деякі тільки розквітли, інші чекають свого часу в пуп’янках. Кожна з квіток — розмаїття етапів людського життя. Стиглі плоди символізують підсумки людських діянь та звершень, а бруньки — майбутнє покоління.

      Серед рослинно-орнаментальних композицій в гончарстві  значне місце отримує вазонковий тип, який за своєю компози­ційною структурою близький до “дерева життя”. Прин­ципи побудови його основи, звідки проростають квіткові мотиви, трактуються у різних варіантах.

     Перший – коли вазон виростає з глечика чи декора­тивної вази. Це прості, одностеблеві зображення з квіткою, обабіч яких симетрично розгалужуються пуп’янки або квіти. Вони відзначаються статистичністю побудови та чіткою осьовою симетрією.

     Другий варіант вазонкового типу полягає в тому, що замість декоративної посудини майстри розписували мо­тив “серденька ” з великими кучерями по обидві сторони.

Дотримання таких традиційно усталених принципів у створенні вазонкових візерунків, очевидно, пов’язуєть­ся із тими давніми універсальними, символіко – узагальненими за змістом, законами світобудови, які ще збереглися в розписах гончарів, але вже у новій орна­ментальній інтерпретації – “боже серденько”, що ство­рює і оберігає рослинний і тваринний світ, який зображе­ний тут у вигляді кучерів-завитків, розквітлих листочків, пуп’янків та квітів.

     Гончарі використовували цей елемент на всіх типах виробів (тарелі, глечики, кахлі). Ка́хлі — різновид кераміки, художньо-декоративна плитка.

(Вчитель під час пояснення користується підготовленою презентацією).

5. Пояснення послідовності практичної діяльності учнів.

Використовуючи замальовки рослинних елементів косівського керамічного розпису, які ви зробили на попередньому уроці, зразки з презентації, таблиць, роздаткового матеріалу у вас на партах та почутої інформації,  необхідно створити декоративну композицію « Дерево життя». Розроблятимемо її у квадраті розміром 100 Х 100. Тобто ми виконаємо ескіз для кахлі.

Етапи роботи:

  • розміщуємо шаблон квадрата по середині аркуша і обводимо його по контуру;
  • проводимо вертикальну осьову лінію по середині побудованого квадрата;
  • відступивши 5 мм від внутрішнього обрису квадрата, виконуємо нескладний (хвиляста лінія) орнаментальний контур, своєрідна рамка довкола майбутньої композиції;
  • будуємо схему розміщення ярусів «Дерева життя» (місце знаходження та розміри елементів);
  • промальовуємо окремі елементи ( квіти, пуп’янки, ваза, серденько тощо);
  • збагачуємо гілки листами;

 Перевіряємо лінійну побудову, звіряємо симетрію композиції.

 Далі робота в кольорі:

  • спочатку жовті елементи;
  • добре вимиваємо пензлик і опрацьовуємо зелені площини;
  • останній етап – коричневий контур по всіх елементах та коричневі площини.

6. Самостійна творча робота учнів.

     Учні працюють. Учитель слідкує за їх роботою і, в разі потреби, консультує учнів.

7. Підведення підсумків.

     Наш урок добігає кінця. Сьогодні ви ще раз доторкнулися до багатства  і неповторності косівського розпису. Та створили ескіз для кахлі з композицією «Дерево життя». Пам’ятаючи свої витоки, оберігаючи минувшину, творимо сьогодення і сміливо йдемо у майбутнє.

Людське безсмертя зроду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

 

 

 

docx
Додано
12 серпня 2018
Переглядів
316
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку