Вічне Дерево Життя — модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це – посередник між світами, дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя.
Тема. Ескіз розпису «Дерево життя» за мотивами косівського керамічного розпису.
Мета. Вивчити поняття «Дерево життя», як прадавнього символу України. Навчитися виконувати композицію «Дерево життя» з вільно обраних елементів косівського керамічного розпису. Розвивати уміння і навички стилізації та узагальнення форми при створенні декоративного зображення. Виховувати естетичний смак, повагу до народного ремесла, у якому втілені вічні символи природи, колективний досвід пізнання світу.
Матеріали і приладдя:
Тип уроку. Комбінований.
Хід уроку.
1.Організаційна частина.
Юні друзі! Сьогодні ми знову в дорозі. У мандрівці, що наповнена пошуком відповідей на важливі питання, можливими помилками творення та обов’язковою радістю за результат цього творення.
На аркуші паперу дерево звелося,
і дивно все якось переплелося:
Минувшина людська і майбуття.
Його назвали – дерево життя.
В землі коріння, крона в небо пнеться.
Хтозна , чого вже так воно ведеться-
Нитки незримі все буття сплели
В мінливості щось стале ми знайшли.
Вмирає щось , щоб знову відродитись,
живим дощем через віки пролитись.
Зернятка правди, мудрості, добра
Народна пам’ять крізь віки несла.
2. Уведення в тему уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Власне, саме це прадавнє, вічно живе дерево нас сьогодні і цікавить. Тема уроку - ескіз розпису «Дерево життя» за мотивами косівського керамічного розпису. Перед нами стоїть завдання: вивчити поняття «Дерево життя», як прадавнього символу України; навчитися виконувати композицію «Дерево життя» з вільно обраних елементів косівського керамічного розпису; розвивати уміння і навички стилізації та узагальнення форми при створенні декоративного зображення.
3. Актуалізація опорних знань.
На попередніх заняттях ви вивчали походження керамічного мистецтва та особливості косівської кераміки.
(Учні вказують на три особливості.)
(Використовують геометричні, рослинні, зооморфні та антропоморфні елементи при створенні композиції).
(Завдяки стилізації.)
(Стилізація як процес роботи являє собою декоративне узагальнення
зображуваних об'єктів (фігур, предметів) за допомогою ряду умовних прийомів зміни форми, об'ємних і колірних співвідношень.).
4. Подання нового матеріалу.
Вічне Дерево Життя — модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це – посередник між світами, дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя.
Зображення Світового дерева можна побачити на кераміці Трипільської культури V-III тис. до н.е. Сьогодні цей знак-символ у вигляді квітучої рослини у вазоні або дерева знаходимо на українських писанках, витинанках, мальованках, килимах.
Дерево Життя — це й дерево роду. Такі родовідні дерева вишивали червоними нитками на білому полотні долі-рушника й вивішували як обереги над образами, вікнами, портретами родичів.
За вертикаллю дерево ділиться на три частини, до кожної «приписані» певні істоти: нижню — коріння (підземний світ) — змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо низ дерева символізує не лише підземний світ, а й воду; середню — стовбур (земний світ) — великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки, це також і світ людей; верхню — крону (небесний світ) — птахи і бджоли, небесні світила.
Іконографічно Дерево Життя завжди зображується квітучим. Цвіт на ньому означає людські життя сьогодення. Квіти відрізняються величиною, пишністю, інтенсивністю забарвлення, а також віком – частина їх в’яне, відцвітає, а більшість – квітне і збирається розкритися. Бруньки, котрі розташовуються головним чином у верхній частині Дерева, являють собою майбутні покоління. Часто вони мають “ореоли”, котрі можуть символізувати енергію, що їх оточує і готує до народження. Плоди на Дереві Життя символізують минуле – людські діяння. Верхівку Дерева вінчає квітка, яка особливо виділяється. Це – “Вогонь Життя”, котрий охороняється двома світлосяйними Духами. Дерево життя не перестає квітнути, тому крону завжди прикрашають пишні барвисті квіти. Деякі з них уже зів’яли, деякі тільки розквітли, інші чекають свого часу в пуп’янках. Кожна з квіток — розмаїття етапів людського життя. Стиглі плоди символізують підсумки людських діянь та звершень, а бруньки — майбутнє покоління.
Серед рослинно-орнаментальних композицій в гончарстві значне місце отримує вазонковий тип, який за своєю композиційною структурою близький до “дерева життя”. Принципи побудови його основи, звідки проростають квіткові мотиви, трактуються у різних варіантах.
Перший – коли вазон виростає з глечика чи декоративної вази. Це прості, одностеблеві зображення з квіткою, обабіч яких симетрично розгалужуються пуп’янки або квіти. Вони відзначаються статистичністю побудови та чіткою осьовою симетрією.
Другий варіант вазонкового типу полягає в тому, що замість декоративної посудини майстри розписували мотив “серденька ” з великими кучерями по обидві сторони.
Дотримання таких традиційно усталених принципів у створенні вазонкових візерунків, очевидно, пов’язується із тими давніми універсальними, символіко – узагальненими за змістом, законами світобудови, які ще збереглися в розписах гончарів, але вже у новій орнаментальній інтерпретації – “боже серденько”, що створює і оберігає рослинний і тваринний світ, який зображений тут у вигляді кучерів-завитків, розквітлих листочків, пуп’янків та квітів.
Гончарі використовували цей елемент на всіх типах виробів (тарелі, глечики, кахлі). Ка́хлі — різновид кераміки, художньо-декоративна плитка.
(Вчитель під час пояснення користується підготовленою презентацією).
5. Пояснення послідовності практичної діяльності учнів.
Використовуючи замальовки рослинних елементів косівського керамічного розпису, які ви зробили на попередньому уроці, зразки з презентації, таблиць, роздаткового матеріалу у вас на партах та почутої інформації, необхідно створити декоративну композицію « Дерево життя». Розроблятимемо її у квадраті розміром 100 Х 100. Тобто ми виконаємо ескіз для кахлі.
Етапи роботи:
Перевіряємо лінійну побудову, звіряємо симетрію композиції.
Далі робота в кольорі:
6. Самостійна творча робота учнів.
Учні працюють. Учитель слідкує за їх роботою і, в разі потреби, консультує учнів.
7. Підведення підсумків.
Наш урок добігає кінця. Сьогодні ви ще раз доторкнулися до багатства і неповторності косівського розпису. Та створили ескіз для кахлі з композицією «Дерево життя». Пам’ятаючи свої витоки, оберігаючи минувшину, творимо сьогодення і сміливо йдемо у майбутнє.
Людське безсмертя зроду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!