Конспект фрагментів уроків з використанням технології розвитку критичного мислення в початкових класах Нової української школи

ДЕПАРТАМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 76»

ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Конспект фрагментів  уроків

з використанням  технології

розвитку критичного мислення

в початкових класах Нової української школи

Практична робота

Пархоменко Н.І.

вчителя КЗО СЗШ  № 76

Дніпро

2022

Розвиток критичного мислення, зокрема в учнів початкових класів, є складним процесом, який пов'язаний з процесом формування їх фундаментальних знань, вмінь і навичок. Учень повинен вміти аналізувати отриману інформацію, перевіряти й переосмислювати її, самостійно приймати рішення, мислити гнучко й неупереджено.

Використання на уроках таких стратегій як «РАФТ», «Діаграма Вена», «Асоціативний кущ»,  дозволяє сформувати в учнів наступні вміння та навички роботи з інформацією: інтерпретувати текст, виробляти свій контекст, самостійно навчатися («РАФТ»); порівнювати явища та об'єкти, при цьому самостійно виявляти ознаки або лінії порівняння («Діаграма Вена»);   аналізувати, систематизувати, представляти інформацію у вигляді схем, таблиць, графіків («Асоціативний кущ»).

Мета стратегії «РАФТ»:  при створенні тексту навчити учня критично осмислювати інформацію, її інтерпретувати, розуміти зміст, адресну спрямованість, ціль інформування.

Головна ідея стратегії «РАФТ» полягає в тому, що учень обирає собі роль, тобто пише текст не від свого імені. Для невпевнених у собі дітей це є своєрідним спасінням, бо зникає страх самостійного висловлювання.

Наприклад, на  уроці  читання в 1-му класі учням можна запропонувати, для застосування стратегії «РАФТ», українську народну казку «Ріпка».

Українська народна казка – Ріпка

Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвін-ка, а в собачки товаришка — киця Варварка, а в киці вихованка — мишка Сіроманкам

Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.

Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти Додавав.

Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім як кулак, потім як буряк, потім як два, а нарешті стала така, як дідова голова. Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час,— каже,— нашу ріпку рвати».

Пішов він на город — гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб; тягне руками, вперся ногами, мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе він бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає баба діда за сорочку, працюють руками, упираються ногами — промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. .

Кличе баба дочку Мінку: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дочка собачку Хвінку: «Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе собачка кицю Варварку: «Ходи, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за то-рочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами; промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе киця мишку Сіроманку: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку — як потягли, як потягли, так і покотилися.

Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на дочку Мінку, дочка на собачку Хвінку, собачка на кицю Варварку, а мишка — шусть у шпарку.

Діти вибирають собі ролі та розігрують казку після слухання

 «Діаграма Вена»

«Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур. Представляє собою кола, що перетинаються (двох або декількох). Середина заповнюється спільними ознаками, а бічні частини – відмінними.

Мета стратегії «Діаграма Вена»: навчити учнів систематизувати великий обсяг матеріалу, розвивати вміння аналізувати та порівнювати різні об'єкти та явища.

Основний сенс застосування прийому в технології розвитку критичного мислення полягає в тому, що  порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об'єкти  та інше, формулюють самі учні. Це можна зробити у групах, парах, індивідуально чи обговорити з усім класом.

Для того щоб порівнянь не було забагато, можна запропонувати учням записати на дошці всі пропозиції, а потім визначити найважливіші.

  Прийом «Діаграма Вена» можливо використати в основній частині уроку або при закріпленні знань учнів (залежно від предмета та обраної теми).

Наприклад, на уроці з природознавства у 2-му класі учням можна запропонувати порівняти листяні та хвойні дерева:

           Листяні дерева                             Хвойні дерева

«Асоціативний кущ»

Стратегія «Асоціативний кущ» допомагає учням відтворювати у пам'яті асоціації, що виникають у них від поняття, яке пропонує учитель. 

Стратегія «Асоціативний кущ» спонукає учнів розмірковувати вільно та відкрито про певний предмет, образ, тему, висловлюючи також свої почуття, емоції, ставлення, здійснювати зв'язок між окремими поняттями. Цю стратегію можна використовувати на будь-якому уроці.

Я застосовую метод  «Асоціативний кущ» на всіх етапах уроку, зокрема у вступній частині з метою активізації пізнавальної діяльності, актуалізації знань учнів та зосередження на темі уроку.

Наприклад, на уроці з української мови у 1-му класі учням можна запропонувати вибрати асоціації до слова «осінь», які написані на дошці:

Отже, розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя.