КОНСПЕКТ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – СКАРБИ НАРОДНОГО ДОСВІДУ
Тема: ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – СКАРБИ НАРОДНОГО ДОСВІДУ
Мета: узагальнити знання з тем «Фразеологія», «Основні групи фразеологізмів»
Форма проведення: брейн – ринг
Обладнання: дві команди, два столи, фразеологічний словник, словник антонімів, кн. А.Б. Коваль «Слово про слово», «Пригоди слова», «Крилате слово», збірники прислів’їв та приказок, кн. Г. Передрій та Г. Смолянінової «Лексика і фразеологія української мови», ілюстрації до фразеологізмів, мультимедійна презентація.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
Вступне слово вчителя.
21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Яка історія появи цього свята? Розпочалося все 21 лютого 1952 року, коли у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став Днем полеглих за рідну мову. На слайді ви можете побачити пам’ятник полеглим жертвам, встановлений у столиці Бангладеш – Дацці.
До календарів усього світу свято ввійшло у 1999 році. На тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.
21 лютого 2002 року Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови в Україні.
На відзначення цієї дати сьогодні ми проводимо мовне змагання між здобувачами освіти 10 та 11 класів на тему, що іноземців іноді може довести до паніки, особливо коли вони почують таку фразу: «До цієї книжки у мене ніяк не доходять руки», або подібну до цієї.
Тож, мабуть, ви вже здогадалися, шановні учасники нашого брейн-рингу, що «схрестити мечі» вам доведеться у двобої зі знання фразеологізмів як скарбів мови, культури та народного досвіду.
Хай вашою зброєю будуть знання, винахідливість, ввічливість і почуття гумору. Ніхто не знає, чим закінчиться цей двобій, але ми, тобто я і вболівальники, сповнені надій, що перемога дістанеться сильнішому з найсильніших.
Клас поділяється на дві команди.
Ведучий: Отже, перед вами учасники зустрічі:
Команда «…».
Команда «…».
Ведуча: А тепер я хочу вас познайомити з суддівською колегією гри:….
Рахункову комісію представляють: ….
Хто стане переможцем сьогоднішньої гри – вирішить журі.
Учитель. У Країні Фразеології свої закони.
Тут у пошані нерозкладний вираз.
Отже, команди 10 та 11 класів! Готуйтесь до змагань!
Рушаємо в мандрівку ми до Країни Знань.
Тема нашого мовного змагання: «ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – СКАРБИ НАРОДНОГО ДОСВІДУ»
Тема привітання: «ЗАЯВКА НА ГРУ».
Першою на сцену виходить команда «…».
Наш девіз: «Чим важче завдання, тим дорожча перемога»
1-й: Ми зібрались в залі дружно,
Щоби позмагатись,
І про мову нашу рідну
Цікаве дізнатись.
2-й: Дорогенькі «…»,
Щиро вас вітаємо,
Від усього свого серця
Успіху бажаємо.
3-й: Щоб трудились ви сьогодні
До сьомого поту
І дістали нагороду
За вашу роботу.
4-й: Ой, судді наші, милі ви,
Ми вам доповідаємо:
Маєм ручки і блокноти –
Завдання чекаємо.
Слово для привітання має наступна команда «».
Наш девіз: «Хто справу добре знає свою, той хай переможе в бою».
1-й: Ми всі прийшли сюди у зал
І так собі гадаємо:
- Чи добрі судді ви, чи ні,
Без бою ми не взнаємо.
2-й: Солодке слово «перемога»
Без бою не дається,
Хто любить, знає свою справу,
Тому вона всміхнеться.
3-й: Вчіть ви мову українську
І не зазнавайтесь:
«І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь…»
4-й: Тож до бою кличем, друзі,
Схрестим пера в герці дужім!
І не затягуймо вітання –
Давайте розпочнем змагання!
Конкурс «РОЗМИНКА» (слайди 6-8)
«Розрізняй» та «Відшукай пару»
Конкурс «РОЗМИНКА КАПІТАНІВ»
Запитання для розминки капітанів (по 1 балу за кожну відповідь).
1. Наш школяр із поганим почерком пише ... як курка лапою, а французький – «як кіт». Що об’єднує ці розмовні фразеологізми? (Ні курка, ні кіт не тільки красиво, а й взагалі ніяк не напишуть).
2. Східні слов’яни, засоромившись, печуть раків, а от французи при цьому варять омара. Як виникли обидва фразеологізми? (При варці і рак, і омар стають червоними).
3. Тепер поговоримо про Італію та Німеччину. Останнім часом вони стали нам дуже близькими, бо багато українців виїжджають на роботу за кордон до цих країн.
Яким чином зображені на цих малюнках птахи пов’язані з італійською та німецькою мовами? Назвіть фразеологізми, до складу яких входять назви цих птахів. (Сорока – сорока на хвості принесла.
Слово «газета» прийшло в мови інших народів Європи з італійської. Свого часу з перської мови в латинську було запозичено слово «газа» – «скарб», «царська казна». В італійській мові від нього була утворена зменшена форма « газета»: так назвали дрібну срібну монету, яку треба було заплатити за читання. Поступово назва монети перейшла на саму газету. Є й інше пояснення: в італійській мові є також слово « газа», яке означає «сорока», « газета» мало б означати «сороченятко». Підстава до називання газети сорокою була така: перші газети взяли собі за емблему сороку – символ лісової поширювачки новин (недарма ж кажуть «сорока на хвості принесла» про щойно почуту новину)).
(Є такий вислів: «Гуси Рим врятували, а качки можуть увесь світ загубити». При римських гусей, які прокинулись, коли почули наближення ворогів, і своїм криком розбудили охорону, ви, очевидно, чули. А качки? Це виявляється, не просто качки, а газетні качки, вигадки, які можуть накоїти багато лиха. Вислів цей з’явився в XVII ст. в середовищі німецьких газетярів, а потім проникнув у загальнонародну мову. З німецької мови потрапив і до нас. Після сумнівних повідомлень, ставилися літери НТ, якими газетяр нібито відхрещувався від повідомлення, знімаючи з себе відповідальність за його правдивість. Ці літери були скороченням латинського вислову «non testator» – «не перевірено». Скорочення звучало ен – те, а по – німецьки Ente – «качка». Так мирна й безневинна качка стала символом найбезсоромніших журналістських домислів і вигадок).
І конкурс «ПОЯСНІТЬ ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ» (по 1 балу за кожну відповідь):
1) Росте як на дріжджах (швидко росте).
2) Вилами по воді писано (навряд чи так буде).
3) Обценьками слова не витягнеш (ніяк не доб'єшся слова).
4) Схрестити мечі (вступити в бій).
5) Вогнем і мечем (нещадно).
6) Його мати моїй матері двоюрідна Параска (зовсім чужа людина).
7) Ручками та пучками (власною працею).
8) Вискочив як Пилип з конопель (зненацька щось бовкнув).
9) Мало каші з'їв (недосвідчений).
10) Заробити на сіль до оселедця (нічого не заробити).
11) Не наламати дров (не допустити значних помилок).
12) Взяти в кліщі (поставити когось у безвихідне становище).
13) Поцілунок Іуди (підступна зрада).
14) Вилетіти із сідла (втратити рівновагу).
15) На коні бути (бути у вигідному становищі).
16) І швець, і жнець, і на дуду грець (усе вміє робити).
17) Не залишилося й рубчика сухого (цілком, украй змок).
18) Не в ті ворота піти (не те сказати, не те зробити).
19) Підвести під монастир (поставити когось у скрутне становище).
20) Насипати солі на хвіст (не мати змоги заподіяти комусь шкоду).
ІІ Конкурс «ХТО ПРО ЩО ПОДУМАВ»
Ведучий називає слово, а учасники гри пригадують фразеологічні звороти (1 бал за кожен):
1) Гарячий (гаряча кров; гарячий час; гаряча пора; гарячий слід; гарячим залізом випікати; гаряча голова).
2) Голова (хапатися за голову; викидати з голови; вішати голову; головою відповідати; голову гризти; голову ламати; на свою голову; хоч кіл на голові теши; гаряча голова; капустяна голова; мати голову на плечах).
3) Виходити (виходити боком; виходити заміж; вийти зі скрутного становища; виходити з гри; вийти з довір'я; виходити за рамки; вийти на орбіту; вийти у відставку).
4) Один (один-однісінький; одним миром мазані; одна ластівка весни не робить; одна слава; один як палець; одна голова добре, а дві краще; одна шана; одним оком глянути).
5) Гіркий (гірка доля; гірка пігулка; гірка робота; випити гірку чашу; гіркий досвід; гіркий п'яниця).
6) Язик (гострий на язик; як корова язиком злизала; давати волю язику; зав'язувати язик; ламати язик; молоти язиком; мати довгого язика; тримати язик за зубами; проковтнути язика; язик свербить).
7) Відбиватися (відбиватися від рук; відбиватися від хати; відбиватися руками й ногами; відбивати хліб у когось).
8) Сім (сім верст до небес; сім потів зійшло; сім п'ятниць на тиждень; сім раз відмір, а один раз відріж; сім баб – сім рад; семеро одного не ждуть).
ТЕКСТ-ЗРАЗОК №1.
Тимко ледарював. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, багато говорив. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливим, дотепним і завжди виходив переможцем. Усім було ясно, що Тимко хизується, історії його прикрашені або й вигадані. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали. Проте одного разу не витримали. Тільки закінчив Тимко розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім почали відверто глузувати. Це зачепило хлопця. 3 того часу він став серйознішим і стриманим.
Довідка: виссані з пальця, бити байдики, брати на кпини, баляндраси точити, брати за живе, гострий на язик.
ТЕКСТ-ЗРАЗОК №2
Малий брат як під воду пропав. До будинку ж рукою подати. Як не знайду – вдома знімуть стружку. Мій батько слів на вітер не кидає. Я почухав потилицю і готовий був крізь землю провалитись, але взяв себе в руки. Пішов його шукати. Йду, землі під ногами не бачу. Дивлюся на всі боки: наче корова його язиком злизала. Ні в садку, ні в бабусі, ні в товариша його немає, немов вітром здуло. Треба йому гайки підкрутити, щоб без дозволу з дому не ходив. Йду-йду, коли бачу брат з-за куща бузку визирає. «Чого ти тут гав ловиш? Йди додому уроки вчити – гризти граніт науки. Влетить мені від батька через тебе!»
ІІІ Конкурс «ДОБЕРІТЬ УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ» (по 2 бали за кожен):
1) У черта на куличках (там, де дідько надобраніч каже).
2) Вправлять мозги (вставляти клепку).
3) На безрыбье и рак рыба (на безриб'ї і рак риба; на безлюдді й Хома чоловік; у степу й хрущ м'ясо; де немає співця – послухаєм і горобця; голодному й опеньки м'ясо).
4) Мягко выражаясь (м'яко кажучи).
5) Микаться по белу свету (білим світом тинятися).
6) Мороз пробирает до костей (мороз проймає до кісток).
7) Наврать (наговорить) с три короба (намолоти (наговорити) сім мішків гречаної вовни і все неповні; наговорити, що на вербі груші; на осиці – кислиці).
8) Наострить лыжи (намастити п'яти; кинутися навтікача).
9) На кривой козе не обьедешь (у дурні не пошиєш).
10) На вкус и цвет товарищей нет (на колір і смак товариш не всяк; кожен Івась має свій лас).
11) Тише воды, ниже травы (такого й кури загребуть; святе та боже; хоч у золотій рамці став).
12) Два сапога – пара (обоє рябоє; яке їхало, таке здибало).
13) Мягко стелет, да твердо спать (добре говорить, а зле творить; слова ласкаві, та думки лукаві; тіло обіймає, а душу виймає; на язиці – мід, а під язиком – лід).
14) Не лыком шитый (має голову на плечах; не в тім'ячко битий).
15) Мокрый до костей (мокрий до рубця; мокрий як хлющ; мокрий до останньої нитки; мокрий з голови до п'ят; мокрий аж до кісток).
16) Молоть вздор (говорити (верзти) дурниці, нісенітницю, теревенити).
17) Без труда не выловишь и рыбку из пруда (печені голуби не летять до губи; щоб рибку з'їсти, треба у воду лізти).
18) На всякий пожарный случай (про всяк випадок).
19) На краю гибели (на краю безодні).
20) На Бога надейся, а сам не плошай (на Бога складайся, а роботи не цурайся; роби, небоже, то й Бог поможе; на Бога надійся, а сам розум май).
ІV Конкурс «ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ПОРІВНЯННЯ» (по 1 балу за кожне правильне порівняння):
1) Бити як... (Сидорову козу).
2) Упав як... (як сніг на голову).
3) Жити як... (кішка з собакою).
4) Гризе як... (іржа залізо).
5) Зник як... (вітром здуло, корова язиком злизала, у воду пірнув).
6) Дощ ллє як... (із відра).
7) Добре живе як... (риба у воді).
8) Видно як... (на долоні).
9) Один як... (як палець).
10) Кататися як... (сир у маслі).
11) Б'ється як... (риба об лід).
12) Потрібний як... (собаці п'ята нога, зайцю стоп-сигнал, п’яте колесо до воза).
13) Поспішає як... (на пожежу).
14) Блідий як... (смерть).
15) Це буде тоді як... (рак свисне).
16) Багато як... (маку).
17) Замовк як... (у рот води набрав).
18) Дуже схожий як... (викапаний, вилитий).
19) Мало як… (кіт наплакав).
20) Чистий як… (сльоза).
V Конкурс «ПРОДОВЖТЕ ПРИСЛІВ’Я» (по 1 балу за кожну правильну відповідь):
1) Всяк про правду трубить, та... (не всяк ту правду любить).
2) У дитини заболить пучка, а... (у матері – серце).
3) Рідна сторона – мати, а... (чужа – мачуха).
4) Одному сонце світить, а... (другому і місяць не зблисне).
5) Той дає раду... (хто знає правду).
6) Бджоли раді цвіту, а люди... (раді літу).
7) Як пішла по масло... (то й у печі погасло).
8) Праця чоловіка годує, а... (лінь марнує).
9) Гірко зароби... (солодко з'їси).
10) Красно говорить приятель, а... (правду каже неприятель).
11) Поїхав би в гості, та... (люди не кличуть).
12) Ледачий двічі робить, а... (скупий двічі платить).
13) Шануй одежу у дворі, а... (вона тебе – в людях).
14) На те щука в річці... (щоб карась не дрімав).
15) Дерево шанують, як... (добре родить, а чоловіка – як добре робить).
16) Кинь правду в калюжу... (а вона чиста буде).
17) Птиця створена для польоту, а... (чоловік для роботи).
18) Вченому — світ, а... (невченому – тьма).
19) Хто високо літає... (той низько сідає).
20) Великому кораблю… (велике плавання).
Сценка
На сцені біля королівського трону двоє слуг.
Перший. Добре придавила комарика наша королева.
Другий. А ти бачив, як вона клювала носом, сидячи вчора на троні?
Перший. Подивимось, з якої ноги вона сьогодні встане.
На сцену, розштовхуючи слуг, вибігає королева. Дві служниці підносять їй скриньку з прикрасами. Королева розкидає їх по сцені.
Королева. Не хочу перлів дорогих:
Я встала з лівої ноги.
(На одязі королеви, на поясі, прикріплені аркуші паперу з написаними на них фразеологізмами:
- Надавати буханців, надавати книшів;
- В баранячий ріг скрутити, в другу зігнути;
- Полічити ребра, боки обламати).
Аркуші з першими фразеологізмами королева кидає служницям. Вони плачучи тікають. До королеви, низько кланяючись, наближаються двоє придворних.
Королева (сідає на троні)
А, це вчорашні боржники!
Як справи йдуть, «трудівники»?
Негайно сплачуйте борги:
Я встала з лівої ноги.
Двоє придворних простягають до неї руки. Вона кожному кидає по аркушу паперу з другими фразеологізмами.
Королева (до інших придворних).
Сьогодні всі ви – вороги.
Я встала з лівої ноги.
Кидає придворним накази з третіми фразеологізмами.
Ви не слуги, а недбальці:
Дивитесь на все крізь пальці.
(біжить зі сцени).
Учитель: Чому вона сьогодні зла?
Вона ж сама й відповіла.
Які накази давала королева?
Що спільного в цих наказах?
(всі ці накази про тілесні покарання).
Як можна назвати ці вирази? (це синоніми).
VI Конкурс «ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СИНОНІМИ» (по 2 бали за кожний дібраний синонім):
1) Моя хата скраю (про мене – хоч вовк траву їж; наше діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйся; моє діло – мірошницьке: підкрутив та й сів).
2) Куди Макар телят не ганяв (де козам роги правлять).
3) Мовчи та мак товчи (їж борщ з грибами, держи язик за зубами).
4) Теревені правити (баляси точити; розводити балачки).
5) До самого серця (до глибини душі).
6) Посиденьки справляти (сидіти, згорнувши руки).
7) У всякого Мусія своя затія (усяк по-своєму казиться).
8) У всякім подвір'ї своє повір'я (кожен край має свій звичай).
9) Усяк кулик до свого болота звик (кожна жаба своє болото хвалить; кожна лисиця свій хвостик хвалить).
10) Куй залізо, поки гаряче (коваль клепле, поки тепле; коси, коса, поки роса).
11) Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею (коваль кує, а жаба й собі ногу дає).
12) Михайло Незгадайло (Іван Забудько, Іван Безрідний).
13) Чужим добром не забагатієш (чужий кожух не гріє; з чужого добра не зробити двора).
14) Хвали мене, моя губонько, бо роздеру тебе до вух (сам себе не похвалиш – ходиш як обпльований).
15) У душі похололо (душа в п'яти пішла).
16) У гості ходити – треба й до себе водити (любиш у гостях бувати – люби й гостей вітати).
17) У добрій злагоді жити (душа в душу жити).
18) Кожен красу на свій аршин міряє (кожний молодець на свій взірець).
19) Виміняти шило на швайку (проміняти шило на мотовило; виміняти пасок на поясок; проміняти бика на індика).
20) Обламати роги (взяти в шори; вкрутити хвоста; збити пиху; зробити шовковим).
VII Конкурс «ФРАЗЕОЛОГІЧНІ АНТОНІМИ» (по 2 бали за кожний антонім):
1) Валиться з рук (горить у руках).
2) Дерти носа (повісити носа).
3) Тримати язик за зубами (розпустити язик).
4) З усіх ніг бігти (нога за ногу).
5) Гладити по голівці (різати без ножа).
6) Вести перед (пасти задніх).
7) Рукою подати (за тридев'ять земель).
8) Легкий на руку (важкий на руку).
9) Шкіра та кістки (кров з молоком).
10) Почервонів як рак (як з хреста знятий).
11) Хоч у вухо бгай (хоч кіл на голові теши).
12) Хоч греблю гати (як кіт наплакав).
13) Бути на сьомому небі (мов у воду опущений).
14) Дихати на ладан (пашіти здоров'ям).
15) Байдики бити (робота в руках горить).
16) Кидає в жар (кидає в холод).
17) Робити з карася порося (зводити нанівець).
18) Ні світ ні зоря (у чортів голос).
VIII Конкурс «УПІЗНАЙТЕ ФРАЗЕОЛОГІЗМ» (по 1 балу за фразеологізм)
1. Водити за ніс
2. Вилами по воді написано
3. Сидіти на шиї
4. Тримати камінь за пазухою
5. Висіти на телефоні
6. Ловити ґав
7. Маслом каші не зіпсуєш
8. Аж волосся догори лізе
9. Сорока на хвості принесла
10. Як сніг на голову
11. Розв'язати язик
12. Як п'яте колесо до воза
13. Водою не розлити
14. Як крізь землю провалитися
15. Яблуку ніде впасти
16. Як кіт наплакав
17. Зробити з мухи слона
18. Як рак на горі свисне
IX Конкурс «ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ»
Перевірка домашнього завдання: команди готували інсценівки за фразеологізмами.
Підсумок проведення брейн-рингу головою журі. Оголошення переможців конкурсу.
Учитель: Ми залишаємо країну,
В якій багато справжніх див:
Одне поняття – неодмінно
Вживаєш двоє, кілька слів.
Не забувай, що цю країну
У світі мовному єдину,
Де вирази стійкі живуть,
Фразеологією звуть.
Використана література :
- Г.Р. Передрій, Г.М. Смолянінов . Лексика і фразеологія української сови . – Київ : Радянська школа , 1983.
- І.С. Олійник, М.М. Сидоренко . Українсько – російський і російсько – український фразеологічний тлумачний словник . – Київ .: Радянська школа , 1991.
- В.Д. Ужченко . Вивчення фразеології в середній школі . – Київ : Радянська школа , 1990.
- Майстер – клас учителя української мови . 6 клас . – Київ : Редакція загальнопедагогічних газет , 2005.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку