КОНСПЕКТ ГОДИНИ ДОБРОТИ
В РАМКАХ ПРОВЕДЕННЯ
ФЕСТИВАЛЮ «ДОБРО ТИ»
МЕТА: формувати у дітей уявлення про те, що добра й чуйна людина завжди готова допомогти іншим, що добро завжди перемагає зло. Закріплювати розуміння того, що люди мають поважати одне одного, піклуватися і допомагати. Виховувати чуйність, повагу, уважність до інших, здатність співпереживати й любити.
Матеріали: мікрофон, кубики, атрибути до казки про Лиса, листочки, мультимедійний
проектор, ноутбук, флешмоб «Добро Ти», свічка.
Вихователь:
Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Нехай першими присядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
Поверніться, будь - ласка, один до одного, доторкніться долонями свого товариша. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
Розпочинається година доброти,
Тож прошу Вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам’ятати,
Лише з добра усе бере початок!
Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»
Але уже на протязі століть
Панує істина проста:
«Наш світ рятує доброта».
- Що ж таке добро? Що означає бути добрим? ( Гра «Мікрофон»)
Добро і Зло - це зовсім не сусіди.
Живуть вони на двох материках.
На першому, де Зло, там завжди біди,
Там де Добро - приносить щастя птах...
В країні Зла чорніє день і нічка,
Росте там сад, мов хащі в бур'янах,
Тече у нім зловісна чорна річка,
Що не насниться в найстрашніших снах...
Там де Добро панує - там усюди
Буяє цвіт, дерева у плодах,
І в мирі там живуть скрізь добрі люди,
Не знають, що це "горе", "зло" і "страх"...
Сміється на весь світ ДобрА країна,
І плаче на весь світ країна Зла.
Завжди Добро хай обира людина,
Щоби у щасті й радості жила!..
- Сьогодні, йдучи в садочок, я спостерігала таку картину: по стежці йшов хлопчик. Раптом бачить назустріч йому біжить маленький кудлатий пес. Хлопчик злякався і вже хотів тікати. Та ось до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й ніби просило хлопчика: «Захисти мене від цього страшного звіра.» Стоїть хлопчик, дивиться на кошеня, а воно підняло голівку до нього й жалібно нявчить.
- Діти, яка проблема виникла у хлопчика?
- А як ви вважаєте, ми зможемо вирішити цю проблему?
- Дивіться, цей куб – це нібито наша проблема. Вона достатньо велика на перший погляд. Але, якщо ми її розділимо на складові частини, добре поміркуємо, то, може, ця проблема не така й велика.
Беремо по кубику і дивимося, що забрали від проблеми:
Злість – собака злився на кошеня; страх – кошеня та хлопчик не повинні боятися собаку; сердитість – собака не повинен сердитися на кошеня; образа – не треба ображатися на інших.
(Відповіді дітей). Треба подружити їх.
А подружити їх і не тільки їх допоможе танок « Друзі завжди поряд»
Зараз ми перевіримо, як ви «відчуваєте» своїх друзів
Творче завдання «Співзвучність»
Два дитини стають спинами одне до одного. За сигналом вихователя вони починають розходитися. Ідучи кожний у свій бік, діти мають постаратися (без будь-якого стороннього сигналу) одночасно обернутися і посміхнутися одне одному. Вони повинні самостійно визначити мить, коли слід обернутися.
Творче завдання «Місток»
Вихователь крейдою малює на підлозі дві паралельні лінії, відстань між якими дорівнює 30 см. На цей «місток» з обох боків стають дві дитини. Під «містком» тече «бурхлива гірська річка». Діти мають домовитись між собою, як їм перейти « місток» і не зіштовхнути одне одного в «річку». Дозволяється користуватися лише жестами і мімікою.
КАЗКА ПРО ЛИСА
Ра – ра – ра. Ра – ра – ра. Ой, висока гора. За горою темний ліс. Жив у лісі хитрий Лис: Гарне хутро, пишний хвіст. Курячі любив котлети. Та скажу вам по секрету: Друзів в Лиса не було.
Я – найкращий, найсильніший, Я сміливий, наймудріший. Що захочу все зроблю, - Чи зламаю, чи поб`ю. Все мені це до вподоби, Не було іще нагоди, Щоби Лис добро зробив, - Там украв, а тут розбив!
У «лисячій норі» батько Лис та Лисеня.
Лис: Ти чому не зібрав іграшки?
Лисеня: Я…
Лис: А ліжко чому не застелив?
Лисеня: Я не…Тату, мене Півник запросив погуляти. Ми з ним у садочку пограємось. Він мій друг.
Лис: Що. Півник? Та ти, бовдуре, не вмієш навіть друга собі вибрати. Ліпше з Вовчиськом водись. Ти мені набрид. Піду ліпше до лісу, бо не хочу, тебе, неука бачити. Ану ставай у куток!
Вихователь: Подобається вам така казка? Авжеж, ні. Давайте поміркуємо, як допомогти Лисеняті. ( роздуми дітей ). Пропоную разом намалювати для Лиса картину й подарувати йому. Що ми зможемо намалювати, щоб перетворити Лиса на доброго, люблячого батька? ( відповіді дітей ).
Дарують Лису картину.
Лис: Дуже гарно, молодці. Я прикрашу цією картиною свою кімнату. ( Вішає картину. На сина не звертає уваги. Лисеня плаче й засмучене йде ).
Вихователь: Діти, а дивіться з дерева опало листя, хоча тільки весна. А воно опало тому, що від черствої душі Лиса гине дерево. Щоразу, коли батько ображав Лисеня, з дерева опадав листочок. Ми з вами можемо спасти дерево. Коли на кожному опалому листочку, ви напишете, які добрі справи робили в своєму житті.
( Діти пишуть на листочках добрі справи, і вішають листочки на дерево ).
Лис милується деревом і засинає. ( Звучить спокійна мелодія ).
Вихователь: Уві сні Лис бачить своє дитинство. Він гуляє лісом, співають птахи, світить сонечко. Лис зустрічає свого друга Зайчика. Разом вони грають. Їх помічає батько – старий Лис. Він проганяє Зайченя, свариться на сина, що не тих друзів вибрав, та ставить його у куток. (Лис прокидається).
Лис: Мені наснився дивний сон. Я побачив себе маленьким. Мій друг – Зайчик…І тато… Яким же він був сердитим, байдужим до мого життя, як неприємно стояти у кутку.
Вихователь:
Сумно стало Лису вмить. Ох, як серденько болить. Потекла сльоза із ока.
Лис : Лисенятку, сину ( обіймає його ). А що ти цікавого сьогодні робив? Кого зустрічав?
Друзі, все я зрозумів – Погані вчинки я робив. Кожен з нас повинен знати – Діток треба поважати.
Вихователь:
Лис тепер добрішим став, Світ дитинства пригадав. І усім пообіцяв Лиш добро в житті творити, З Лисеням у згоді жити!
В рамках нашого фестивалю був проведений флешмоб «ДоброТи». Давайте разом з вами переглянемо його. І на продовження запрошую прийняти участь в танцювальному флешмобі.
Заключне слово вихователя:
А іще менш важливим є уміння дотримуватись даного слова, бо з цього починається довіра до вас. І якщо ви протягом сьогоднішньої розмови відчули, що досі поводилися не так як годиться справжньому товаришеві, і вирішили виправити свої помилки, то це плюс. Адже головне – вчасно усвідомити свою помилку, подивитися на себе критично; і разом спробувати знайти шляхи подолання труднощів у спілкуванні.
Що найціннішого є у житті, І найдорожчого за все на світі, То – доброта, запам’ятайте діти, І хай вона крокує по землі. Цінніша перлів, золота і слави, Вона єдина зігріває нас, Така одвічна, мудра , нелукава, Пригорне кожне серце повсякчас. |
А ми сьогодні, поєднавши руки, Запалюємо свічку доброти, Її вогонь освітлює стежину Й допомагає впевнено іти. Любіть життя, несіть в долонях світло, І відкривайте душі для добра, І буде янгол щиро Ваш радіти, І доторкнеться вашого плеча. |
(передача свічки з побажаннями добра)
ПІСНЯ « А ми бажаємо вам добра»
Вихователь:
Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наш фестиваль. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами. На згадку про наш фестиваль прийміть від наших діток квіточки доброти, які вони виготовили самі.
Нехай любов земна і доброта сердечна
Завжди крокують поруч з Вами у житті.