Україна - рідний край

Заняття

з розвитку мовлення на тему:

«Україна – рідний край»

                                                                              Виконала

                                                                             Вихователь Краснопавлівського ДНЗ

                                                                             Зливка Н.О.

2018

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про традиції  та культуру рідного народу; вчити виразно читати вірші, розвивати та поглиблювати знання дітей про Батьківщину, землю, на якій ми народилися та живемо; закріпити уявлення про те, що рідне слово, місто, рідна мова – це частина нашої Батьківщини – України; розвивати мовлення дітей, пам'ять, увагу, творчі здібності, фантазію, уяву до національних традицій; формувати патріотичні почуття.

Закріпити вміння працювати з лего викладаючи різнокольорові візерунки.     

Діти: Добрий день, добрий день

          Ми гостей вітаємо

          Добрий день, добрий день

          Всім добра бажаємо

Вих-ль: Малята,ви вже знаєте як називається країна, що є для всіх нас найкращою, рідною та дорогою.

Діти: Україна

Вих-ль: Правильно. Яке головне місто, столиця нашої Батьківщини?

Діти: місто Київ

Вих-ль: Так, дійсно, це місто Київ – древнє, славетне і прекрасне. Як називається селище в якому ми живемо?

Діти: селище Краснопавлівка.

Вих-ль: Так, вірно дітки. А скажіть, якщо ми живемо на Україні, хто ми з вами?

Діти: ми українці.

Вих-ль: А якщо ми з вами українці, яка в нас державна мова?

Діти: укрїнська – наша державна мова.

Вих-ль: Вірно, а зараз ми з вами поговоримо про державні символи України. Які символи ви знаєте?

Діти: Герб, гімн, тризубець, прапор.

Вих- ль: а народні символи України, які ви знаєте?

Діти: рушник, верба, калина, віночок.

Вих-ль: малята, а тепер я пропоную вам зробити вишиваний рушник своїми руками, а допоможе нам в цьому конструктор лего.

Вих-ль: Дітки, молодці, який гарний рушничок у вас вийшов. А зараз давайте з вами пригадаємо прислів’я про Україну?

Діти: У ріднім  краю – як у раю;

Без верби і калини – нема України;

Наша слава – українська держава;

В чужім краю і солов’ї не співають;

За рідний край – життя віддай;

Рідна земля – ненька, а чужа – мачуха.

Вих-ль: не можна не любити наш рідний край, його неозорі степи та дрімучи ліси, морські простори та високі сині гори. Але найголовніше в рідному краї – це його люди, народ. Який славиться своїми піснями, танцями, звичаями. А може хтось знає з вас знає віршика про Україну?

Влада Солодовнікова:

Я живу на Україні,

Де річки, озера сині,-

Чиста в них вода прозора,

В дно глибинне світять зорі,

Найгарніші наші села

Люди мудрі і веселі

Хати білі, чепурненькі

Діти всі такі гарненькі.

Артем Заворотній:

Я з того краю, де ростуть смереки,

Я з того краю, де живуть лелеки,

Я з того краю, де сопілка грає

Я з того краю, де журби немає

Я з того краю, де росте калина

Рідний мій краю, я твоя дитина

Вих-ль:Молодці, а зараз ми з вами пограємо в гру, яка називається « Підбери слово ознаку до слова – мова». На кого я вкажу буде відповідати. Наприклад, мова – багата;

Діти: милосердна, красива, приємна, співуча, рідна.

Вих-ль: А зараз ми з вами трішки пограємо та порухаємося під красивий віршик.

Он повзе мурашка

Он хлюпоче річка

Не зривай ромашку

Не топчи травичку

В зелені діброва

В китицях ліщина

Глянь, яка чудова

 Наша Україна!

Журавлі над лугом

Линуть рівним клином

Будь природі другом

Батьківщині – сином

Молодці малята ми з вами трішки порухалися і можемо продовжувати далі наше заняття.

Вих-ль: Діти, а зверніть будь ласка увагу, чи однаково всі сьогодні одягнені?

Діти: Ні

Вих-ль: А скажіть мені в чому вдягнені Влада та Артем?

Діти: В українських національних костюмах.

Вих-ль: В що одягнена дівчинка?

Діти: Вишиванка, спідниця, віночок, фартушок.

Вих-ль: А хлопці?

Діти: Вишиванка, шаровари, пояс, чоботи.

Вих-ль: Молодці малята. Наше українське вбрання не тільки дуже красиве, привабливе, але водночас зручне і просте. Воно підкреслює вроду української дівчини та силу і відвагу козака. Раніше таке вбрання носили щодня, і зазвичай на свята вдягали вишиванки. Зараз ми одягаємо національний костюми теж на традиційні свята. А ще малята кожна країна світу має свої національні страви. Скажіть мені будь ласка, чи знаєте ви, якісь традиційні страви?

Діти: Так (Борщ, вареники, пампушки, каравай)

Вих-ль: Вірно ви відповіли. Серед розмаїття традиційних українських страв особливе місце займають вареники. Колись вареники готували з особливої нагоди, або у святкові дні. А сьогодні ця страва є дуже популярною в багатьох родинах. Скажіть, а з якою начинкою можуть бути вареники?

Діти: З сиром, картоплею, капустою.

Вих-ль: Вірно, а так як у нас сьогодні таке гарне заняття я приготувала для вас невеличкий сюрприз. Підходьте будь ласка до столу та пригощайтеся традиційними українськими стравами.