Конспект " Художнє слово під час проведення режимних процесів дітьми раннього віку".

                                  Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Хмельницька гуманітарно - педагогічна академія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Художнє слово

під час проведення   режимних процесів

дітьми  раннього  віку

 

 

 

                                                                                      Підготував студент  групи  ЗДО-11

                                                                                      Пачковський  Василь

                                             Васильович

 

 

                                         Викладач

                                                                                Павлушкіна Олена Василівна ,

                                                                         старший викладач кафедри

                                                                                     дошкільної педагогіки, психології

                                                          та фахових методик

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницький   2018 н.р

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………… 3 ст.
2. Режим дня……………………………………………………………...  5ст.
3. Прийом дітей ………………………………………………………….  8 ст.
4. Ранкова гімнастика…………………………………………………… 10 ст.
5. Миття рук …………………………………………………………….. 15 ст.
6. Прийом їжі …………………………………………………………….18 ст.
7. Заняття…………………………………………………………………. 23 ст.
8. Підготовка до прогулянки . Прогулянка ……………………………. 27 ст.
9. Підготовка до сну . Сон ………………………………………………. 32 ст.
10.             Ігри…………………………………………………………………. 34 ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

             « Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне    

        життя  й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би  

        пояснити її жоден  природознавець. Воно знайомить її з характером людей, що його

        оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та прагненнями,         

        як  не міг би ознайомити жоден історик. Воно вводить її в народні вірування, в

 народну  поезію, як не міг би ознайомити жоден естетик. Воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би повідомити дитині жоден філософ ».

Ушинський К .Д     .

 

    Художня література супроводжує людину з перших років її життя. Вона відкриває і пояснює дитині життя суспільства і природи, світ людських почуттів і взаємин. Відомий російський вчений  Д. Лихачов у «Листах про добре і прекрасне» сказав: «Література дає нам колосальний, надзвичайно широкий і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелігентним, розвиває в ньому не тільки почуття краси, але й розуміння - розуміння життя, всіх її складнощів, служить провідником в інші епохи і до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом робить нас мудрішими».
    Художнє слово впливає не тільки на свідомість, але і на почуття і вчинки дитини. Слово може окрилити дитини, викликати бажання стати краще, зробити щось хороше, допомагає усвідомити людські взаємини, познайомити з нормами поведінки.
Читач починається з колиски. Ритми перших пісеньок, ритми фольклорних потішок, поезія народних казок долучають малюка до художніх творів. Вже до двох років діти - талановиті дослідники слова, вони з задоволенням повторюють улюблені рядки, легко їх запам'ятовують. Чуйність до поезії, потяг до римування, до творчості, до слухання, розглядання книжок, бажання висловити свої враження від книги в слові, в перевтіленні, у малюнку - чудові властивості дітей від двох до п'яти років. Допомогти дітям розвивати ці здібності - покликання кожного вихователя. Необхідно прищеплювати в дітях звичку інтересу і любові до книги, літературно розвивати малюків. Під літературним розвитком розуміється розвиток, необхідний для діяльності у сфері словесного мистецтва. Ми виходимо з того, що існують спеціальні літературні здібності: розуміння образної художньої мови, багатство словникового запасу і почуття мови, емоційне реагування на поетичне слово, здатність мислити словесно-художніми образами, легкість виникнення творчого стану (співчуття, співпереживання, співчуття) і ін.
    Основні завдання по вихованню інтересу до художнього слова:

  - прищеплення дітям навичок слухати, чути і сприймати художні тексти;

  - надання можливості насолоджуватися звуком, словом, музикою вірша;

  - допомога в баченні образу за словами і передача його в розмові, малюнку, рухах;

  - навчання поєднанню слухання з іншими видами діяльності: звуконаслідуванням, приговорюванням, відповідями на запитання, вивченням, перевтіленням, розігруванням ролей.
     Жартівливі вірші, вірші-роздуми допомагають розвинути виразність, точність, влучність мовлен­ня дітей, а також сприяють становленню поетич­ного смаку, виховують інтерес до краси художнь­ого слова. Художньо-образна поетична форма цих віршів спонукає дитину до усвідомлення інтелек­туального, логічного завдання через осмислення значення мовних образів. Завдяки жартівливій цікавій ситуації діти сприймають їх залюбки, весе­ло, як гру, поетичні жарти. Ці фрагменти чудово доповнюють різноманітні колективні заняття з будь-якої діяльності, оживляють побутові момен­ти, піднімають настрій, прикрашають дитячі розва­ги. Вони є пропедевтикою сприймання та усвідо­млення дітьми народної сміхової культури.
     Поради щодо організації полягають у тому, що для використання цих поезій необхідна доброзич­лива, приємна атмосфера в групі, вихователь, підтримуючи гарний настрій дітей, демонструє їм багаті можливості культурного прояву веселого настрою, зацікавлює логічними завданнями, за­охочує до активної розмови. Малюків знайомлять з оповіданнями про світ природи (ліричні пейзажні описи та цікаві історії про тварин, природні явища), світ людських сто­сунків, справ, інтересів.
    Художнє слово має неперевершений пізнавальний, розвивальний та виховний потенціал. У ранньому віці художні твори збагачують емоційно-чуттєву сферу, сприяють розвитку уяви, збуджують фантазію. Для дитини цього віку художній текст – джерело інтонаційної виразності, взірець правильної вимови. Через художні твори ми формуємо, збагачуємо та
активізуємо лексичний запас дитини. Разом з тим, у контексті методики розвитку активного мовлення дітей раннього віку ми розглядаємо художнє слово як засіб активізації мовлення дітей раннього віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Із долини на горбок  ,                                                  

  Встає Ранок - наш дружок  ,                                        

  Кличе всіх малих діток  ,                                              

  Щоб  ішли  у дитсадок .

                                               В  дитсадочок  ми крокуєм

                                               Все  довкола  бачим , чуєм

                                               Помічаєм , що  усюди ,

                                              Ждуть  на  нас  вже  гарні  люди.

                                                                                          Дитсадок "Казковий" наш,

                                                                                          Двері відчиняє

                                                                                          Сміх веселий і дзвінкий,

                                                                                          Нас всіх зустрічає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.00 - 8.20            Ми зарядку робили зрання,

                                Стрибки, біг і присідання,

                                Ростимо тут спритні й дужі,

                                Кожний з сонцем й вітром дружить.

                                                                       8.20 - 9.00        Сніданок вже на нас чекає,

                                                                                                Апетит наш промовляє:

                                                                                              "Ми вдячні нашим поварам,

                                                                                               За те, що смачно варять нам".

9.10 - 10.50         Ось  уже  заняття у діток  маляток,

                               Любим  малювати , вежі  будувати.

                               Весело  співати  й гарно танцювати.

 

 

                                                                      11.00 - 12.00       Вже й прогулянка прийшла ,

                                                                                                   Ігри різні  принесла ,

                                                                                                   Вже й награлися малята ,

                                                                                                   Знов нас будуть частувати.

12.00 - 13.00       Обід смачний нам принесли,  

                            Рулет й духмяні пампушки,

                            Ватрушки й запіканку,

                           Смачну, солодку "манку".

 

 

                                                   13.00 - 15.00      Сон вже ходить і гукає

                                                                                                    Всіх до спальні закликає,

                                                                                                   Очки  всіх  цілує  ніжно,

                                                                                                   Всіх кладе приємно й ніжно.

 

15.00  .                    А ось ми вже й проснулись 

                              Потягнулись, посміхнулись.

                              Робим в ліжечку зарядку,

                              Все рахуєм  по - порядку.

 

 

                                                                           15.30                    Для підтримки сили

                                                                                                        Знову ми поїли,

                                                                                                       Вареники в сметані.

                                                                                                       І пиріжки рум`яні. 

 

 

16.00 - 18.00.         Скажем голосно Ура!            

                              Дружно грає дітвора.

                              Радощам немає меж.

                              Мама й тато прийде теж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нарешті ми побачились-

Ура!  Ура!  Ура!

А отже «Добрий ранок»

Промовити пора.

 

 

***

Привітайтесь,  любі діти!

Зустрічає всіх діток

Наш затишний і веселий,

Наш привітний  дитсадок.

 

 

***

Доброго ранку, сонце привітне, Доброго ранку , маленькі дубки,

Доброго ранку, небо блакитне,  Всіх вас вітаю і всіх вас люблю

Доброго ранку, у небі пташки,  Всі живемо ми в одному краю.

 

 

***

Встав раненько — посміхнись,

Бо чудово в світі жити!

В синє небо подивись

Й починай добро творити!

 

***

 

В цьому класі друзі всі:                     (три хлопки)

Я і ти, і ми, і ви.                                  ( три хлопки)

Добрий день, тому, хто зліва.            (поворот наліво)

Добрий день, тому, хто справа.         ( поворот направо)

Ми – одна сім’я.          (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

 

***

- Добрий день вам, діти!

- Добрий день.

- Добрий день вам, киці!

- Няв, няв, няв!

- Добрий день вам, мишки!

- Пі, пі, пі!

- Добрий день вам ….

(можна придумувати інші варіанти)

 

***

Сонечко встало,

Іде новий день.

Любі малята

Усім: «Добрий день!»

 

***

Другу руку простягни,

Посмішку усім пошли.

Добрий ранок!

Добрий день!

Нашу зустріч почали !

 

 

 

А тепер всі по порядку

Стали дружно на зарядку!

***

1,2,3,4,5 - будем жолуді збирать.

Раз-зірвали ,два-поклали

І каштанів назбирали.

А тепер усі за мною

По кімнаті кроком руш!

Зараз ми, немов лелеки,

Ніжку піднімаємо,

Лазимо, як кошенята,

І йдемо,як ведмежата

І,як зайчики , стрибаєм

А тепер на килимок

Будуть вправи і танок.

 

***

Навіть взимку всі малята

Мов маленькі зайченята

Не плачуть,не сумують,

Бігають й танцюють.

 

***

Вдих носиком-видих;

Сіла сніжинка

На рукавичку.

Дітки дмухнули-

Стала водичка.

***

Щоб здоровими бути маляткам,

Слід робити щоранку зарядку.

Навіть взимку всі малята

Мов маленькі зайченята

Не плачуть,не сумують,

Бігають й танцюють.

 

***

Зарядка від деревця

Хоч я дерево маленьке,

Хочу вирости швиденько.

Потягнуся до гори –

Раз, два, три і раз, два, три.

 

***

Пташина зарядка

Як злетіти дуже схочу,

Швидко крильцями тріпочу.

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Я навчу тебе літать.

 

***

Ведмедикова зарядка

Потягнувся для забави –

Підіймаю лапу праву.

А за нею слідом ліву –

Я ведмедик не лінивий!

Нахилився раз і два,

Закрутилась голова.

 

***

Циркова зарядка

Як захочете, малята,

Я навчу вас жонглювати.

Ручки – все поперед себе,

Підкидаєм кільця в небо.

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Як приємно жонглювать!

 

***

Зарядка від білочки

Лапки в боки, вушка вгору,

(руки на поясі)

Скачуть білочки по бору.

(стрибки)

Кожен ранок на галяві

(зупинились)

Спритно роблять різні вправи.

(довільні рухи)

Притомилися звірята

І пішли відпочивати.

(сідають на місця)

***

Раз — підняти руки вгору,

Два — нагнутися додолу,

Не згинайте діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири — прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати.

І ногам роботу дати?                      

***

Раз – піднялись, два – присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто ж втомився присідати,

Може вже відпочивати.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

***

Трава  низенька-низенька.

Дерева високі-високі.

Вітер дерево колише – гойдає.

Птахи летять-відлітають,

А діти тихенько за парти сідають.

***

Виростем великими

(діти стають на пальці ніг, руки вгору).

Яблук нарвемо

(імітують зривання яблук обома руками).

В кошикі великі

(розводять руки в сторони).

Ми їх складемо

(присідають, імітуючи складання яблук).

***

Гойда-гойда, хить та хить —

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі, над водою

Щось тріпоче бородою.

Та зелена борода

Синє небо підмита!

Підмітає, шелестить.

Гойда-гойда, хить та хить!

***

Раз, два – усі пірнають

(присідання)

Три, чотири – виринають.

П’ять, шість – на воді

(рухи руками)

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім, що є сили –

Всі до берега приплили.

(руки на поясі, ходьба на місці),

Дев’ять, десять – розгорнулись,

Обсушились, потягнулись

І розбіглись, хто куди

(сіли).

 

 

***

Бджоли з вулика весною вилітали,

(Діти стають навшпиньки, підводять руки вгору.)

Сонце ясне бджілки радісно вітали,

(Змахують простягнутими вверх долонями.)

Прудко линули до гаю, де ліщина

(Легкий біг.)

Лапки жовті — у пилочок забруднили...

(Нахиляються вперед, переступаючи з ноги на ногу.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп, на личенько,
І на ручки, хлюп, хлюп, хлюп!

***
Тепла водичка,
Вмиє Владі личко,
Пальчики Антоші,
Ксюші долоньки.

***
Наші діти-малюки
Миють руки залюбки,
Рукавички загортають,
Руки милом натирають.
Під водою довго миють,
Витиратися уміють.
Люблять воду всі малята,
Як маленькі каченята

***
Водичко, водичко,
Умий мені личко,
Щоб сяяли очки,
Червоніли щічки,
Щоб ротик сміявся,
Щоб зубчик кусався.
***
Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят,
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.
***
Котик прокидається,
Лапкою вмивається,
Миє котик ротик,
Спинку і животик

***

Зайчик сірий умивається,
Видно, в гості він збирається.
Вимив носик, вимив хвостик,
Вимив вухо, витер сухо.

***
Добре руки помила
Доню! Ручок не помила,
А вже коржика вломила?
І до столу хочеш сісти.
Як ти будеш кашку їсти?
В тебе ж пальчики й долоні
Від пісочку аж червоні.
Дона руки мила, мила,
Білу піну з мила збила
І водички не жаліла.
Як помила, аж зраділа,
Поспіша до столу сісти
Полуниці й кашу їсти
***
Ось горобчик сів на стовпчик.
Чистить пір’ячко горобчик.
Потім пурхнув на плетінь:
- Я чистенький! Цвір-цвірінь!

***
Водичка, водичка,
Вмий моє личко,
Щоб оченята  блищали,
Щоб щічки червоніли,
Щоб сміявся роток,
Щоб кусався зубок.

***

Водиця, водиця,
Вмий наші обличчя
Вмий наші щічки,
Вмий наші губки,
Вмий наші зубки,
Вмий наші ручки!
***

Мишка погано лапки мила:
Лише водичкою змочила,
Милом милити не старалася
І на лапках бруд залишився.
Рушник - в чорних плямах!
Як же це неприємно!
Потраплять мікроби в рот -
Може захворіти на живіт.
Так що, діти, постарайтеся,
Частіше з милом умивайтеся!

 

 

 

Миколка та Оленка хочуть показати,
Що вони вже величенькі й уміють чергувати.
Тож тепер в обідній час підготують все для нас.

***
    Треба ротика розкрити
  Щоб в животик супчик влити.

 ***
 Смакота, а не компот
 Потрапляє прямо в рот!

 ***
  Молочко в рот набираєм
  І не кваплячись ковтаєм.

 ***
Гам, гам, гам…Гам, гам
Ой, смакує їжа нам!

***
Вам усім, щоб здорові були,
Підросли і до школи пішли,
Треба супи й каші, хліб і салати
До кінця доїдати.
А солодкий компот, що тішить рот,
Швиденько випивати.
***

ТАНЯ
Це ж чому завжди у Тані 
Щічки свіжі та рум'яні? 
А тому, що Таня наша
їсть і борщ, і хліб, і кашу!
                               
***
ГРЕЧАНА КАША
Гречка виросла малою, 
А жита стоять стіною,
І тому, либонь, вона 
Не весела, а сумна. 
Я піду її розважу: 
«Ти рости в своїй красі, 
Бо твою гречану кашу 
Ще хвалитимуть усі».
                               
***
Виїдайте все з тарілки,
Випивайте чай свіженький.
Встаючи, підсуньте стільчик
І подякуйте гарненько…

***
Добрий ранок, добрий ранок!
Поспішайте на сніданок!
Уже сонечко сміється,
Пісня жайворонка ллється.
Вже прокинулась травичка,
Скаче весело синичка,
Зайчик в лісі пробудився,
Їсти моркву заходився. 
От і ви часу не гайте
Та мерщій усе здайте,
Бо смачна сьогодні каша.
Постаралась кухар наша!

***
Діти чисті і гарненькі,
Не горбатяться, рівненькі.
Вірно ложки всі тримають,
Швидко разом все з'їдають.
Чай на стіл не розливають.

***
.Щоб не було біди -
Згадаємо правила їжі.
Наші ноги не стукають,
Наші язички мовчать.
За їжею не сміти.
Насмітив - так прибери

***
Їж уважно, охайно,
Не поспішаючи і акуратно!
В рот їжу не забивай,
І шматочки не рони!

***
За столом щеня Антошка
Рибу їв столовою ложкою,
Виделкою суп намагався їсти -
Не хотів слухати рад.
І хоча щосили старався,
Так і залишився голодним.
Ну куди це годиться!
Всім пора б навчитися
Їсти виделкою, їсти ложкою,
А не робити, як Антошка.

***
Ведмежа хліб жував -
Крихти хлібні кидав.
Говорив з набитим ротом -
Що? Не міг зрозуміти ніхто.
Після взявся за компот -
Стіл облив і свій живіт!
Усі над ним сміються дзвінко,
Засмутили ведмедика:
- Ти не знаєш? За столом
Треба з закритим ротом,
Не поспішати, не говорити,
Крихти на підлогу не смітити.

***
За столом Кроти сидять,
Ніс вернуть і не їдять:
- Цю кашу не хочемо!
Чорний хліб ми не їмо!
Дайте краще чаю нам,
Бідним маленьким Кротам!
Я нагадаю про одне:
Не кривляйтеся за столом,
Не капризуйте тут -
Їжте все, що вам дадуть!

***

Всі поїли, піднялися
І до іграшок розійшлися.
Стали діти розважатися.
Хто ж прибиратиме?
Хто посуд понесе?
Хто столи потім протре?
Щоб мухи не водилися
І на крихти не сідали,
Ану, швиденько, без слів,
Прибираємо зі столів!
І з посудою, як можемо,
Нашій няні допоможемо!

***
Виїдайте все з тарілки,
Випивайте чай свіженький.
Встаючи, підсуньте стільчик
І подякуйте гарненько…

***
Добрий ранок, добрий ранок!
Поспішайте на сніданок!
Уже сонечко сміється,
Пісня жайворонка ллється.
Вже прокинулась травичка,
Скаче весело синичка,
Зайчик в лісі пробудився,
Їсти моркву заходився.
От і ви часу не гайте
а мерщій усе з’їдайте ,

Бо смачна сьогодні каша.
Постаралась кухар наша.

 

 

 

 

Їде наш потяг веселий
Повз гори, міста і села.
Ту-ту-ту!
Ми їдемо, подорожуємо,
До лісу, до лісу мандруємо!
Ту-ту-ту!
Приїхали — наша зупинка:
До лісу веде нас стежинка,
Крокуєм стежинкою, діти!
Кого ж ми тут маєм зустріти?
Малята, а хто мешкає в лісі?

***
ЇЖАЧОК
Їжачок ходив у ліс.
Він грибочків нам приніс
І сказав: —
Хотів би з вами
Їсти борщик із грибами.
Здрастуйте, малята! Угадайте, хто я?
І великі, і малі
Повдягалися в брилі,
І дощу ці одноніжки
Не бояться анітрішки.
Ліс — улюблений їх край.
А як звуться — відгадай.
***
А тепер нам час погратись.
Раз – підняли руки вгору
Два – підтягнулися до долу
Три – повернулись вправо, вліво
На чотири – всі присіли
П’ять – покачали головою
Шість – ще й притопнули ногою
Сім – ручками повертіли
І тихесенько всі сіли.

***
Рибка плава у водичці,
Рибці весело гулять.
(діти виконують відповідні рухи)
Рибко, рибко золотенька,
Хочемо тебе впіймать!
(діти плескають в долоні)
Рибка сумно подивилась,
Захотіла щось сказать
(виконують повороти голови вліво-вправо)
Та не вміє.. І подалі
Потихеньку відплила.

***
Кіт збирався до роботи (потягуються)
Та завадили турботи: (розводять руки в сторони)
Треба висушить хвоста, (показують "хвіст")
Накрутити вуса,
Почесати живота. (гладять живіт)
І помити писок.
Цілий день такі турботи, (лічать пальцем)
Що не встигнеш до роботи! (розводять руками, крутять головою).

***
Забавлялись зайченята, (встають, руки піднімають вгору)
Виглядаючи маму і тата. (руки на поясі, повертаються праворуч-ліворуч)
Ось так лапку до лапки. (плескають в долоні)
Ось так шапку до шапки. (руки піднімають до голови)
Ось так — вусом потрусили.(хитають головою)
Так — так — так! (стрибають на місці).

***

 

Петрик йшов, йшов, йшов (крокують на місці)
І суницю знайшов. (нахиляються вперед)
З’їв і далі пішов. (імітація рухів, які виконує хлопчик)
Петрик йшов, йшов, йшов
І горішок знайшов.
Підняв і далі пішов.
Петрик йшов, йшов, йшов
І грибочок знайшов.
Поклав у кошик
і додому пішов. (сідають за парти)

***
Тут трава росте висока ,
Тут стежинонька вузька.
Вище руки, вище ноги —
Не проста у нас дорога.
А тепер ідемо боком —
Із підскоком, із підскоком.
Походили на носочках,
А тоді на п'ятах.
Випростали добре спини
І звели лопатки.
Всі ми звикли до порядку,

Дружно робимо зарядку.
Ми на радість цьому дому
Проганяєм сон і втому.
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Один і два, три і чотири —
Набираємося сили
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.

***
У садку зеленому
Яблук нарвемо.
В кошики великі
Ми їх складемо.
Ручки хай потрудяться —
Буде нелегко.
Вправними, бадьорими,
Дружними ростемо.

***
Хто вже, хто вже так стомивсь
Що ліворуч нахилився?
Хто вже спить?
Треба дружно всім вам встати
Фізкультпаузу почати.
Сонце спить, небо спить.
Навіть вітер не шумить.
Рано-вранці сонце встало
І проміння всім послало.
Лапки в боки, вгору вушка —
Скачуть білочки-подружки.
Один, два, три, чотири, п'ять,
По гілках вони летять.
Один, два, три, чотири, п'ять,
Люблять білочки стрибать.

***
Руки в сторони та вгору —
На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору —
Й на долоньки подивись.
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз — присіли, руки прямо.
Встали — знову все так само.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись
І сусіду усміхнулись.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кую-кую чобіток,
Подай, бабо, молоток —
Не подаси молотка —
Не підкую чобітка.

***
Гудзик-пудзик розгойдався
Із ниточки обірвався,
   Упав на цибулю,
    Набив собі гулю.

***
Їхав лис через ліс.
Лисенятам капці віз.
Щоб соснові шишки
Не кололи ніжки.

***

 Вишиванка
Мама вишила мені
Квітами сорочку
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку.

***
Давай, мамо.
Давай, мамо, штаненята –
Одягаю ноженята!
Я росту не лінива:
Одягаю праву, ліву.
Одягаю черевички –
Буду бігати до нічки

***

Котику – воркотику
- Котику - воркотику,
Одягни сорочку!
-Я не вмію!
- Котику - воркотику,
Зашнуруй шнурочки!
-Я не вмію!
- Котику - воркотику,
Застебни всі ґудзики!
Я не вмію!
- Котику - воркотику,
Приміряй картузика!
-Я не вмію!
Як не вміє котик,
То чи вміє хлопчик?
- Вміє? Вміє!

***

Кую, кую чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подаси молотка –
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.

 

 

***
Вийди, вийди сонечко,
На дідове полечко, 
На бабине зіллячко, 
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.

***
Жабенятко
(Чеська народна пісенька)
Скаче, плаче жабенятко:
Замерзли в нього ноженята.
Де б йому в ріці
Та знайти штанці,
Тепленькі,
Зелененькі,
В цяточку?

***
Сонечка умита
Задивилось сонечко
На маленьку Сонечку:
Сонечка умита,
Сонечка одіта,
Чисті черевички,
У косичках стрічки.
Усміхнулось сонечко
До малої Сонечки.

***
Ой, чуки-чуки
Ой чуки-чуки,
Чуки-на!
Наша доня
Чепурна.
В неї на голівці
Жовті чорнобривці,
І віночок
З конюшини,
І намисто
Із шипшини,
І листок красольки,
Наче парасолька,
І широкий лопушок,
Мов зелений фартушок!

***
Де мій пальчик?
Рукавичку я наділа.
Ой, куди ж це пальчик діла?
Загубився десь, пропав,
В свою хатку не попав.
Рукавичку я зняла:
- Гляньте, пальчика знайшла!
Пошукаєш. То й знайдеш.
Здрастуй, пальчик. Як живеш.

***
Раз, два, три, чотири , п’ять!
Ми збираємось гуляти.
Будуть ніжки крокувати,
Потім будуть танцювати
Танцювати і стрибати,
Після цього  - спочивати.
До люстерця підійшли
І себе ми там: знайшли.
Ось блакитні, сірі, карі,
Оченята в нас лукаві.
Очі світ нам відкривають,
Про дива розповідають.
Носик теж треба помити,
Він, до речі, хитрий-хитрий,
Чує, що там на обід –
Каша чи смачний пиріг?
Вушка теж у нас нівроку
І виконують роботу:
З ними звуки чути вчуся.

***
Рученята у нас є,
Щоб все-все тримати,
Бо без них ніяк не можна
Буде працювати.

***
Ніжки наші босоніжки
По стежинкам ходять,
У садочок, в ліс зелений
За собою водять.
***
 

 

 

 

Ліжечка чекають вас — спочивати саме час.
На бочок усі лягайте і по віченьки стуляйте:
Сонько -Дрімко вже іде, добру казочку веде.
Ви подивитесь її і розкажете мені.

***
Якщо ти не хочеш спати,
Маєш тихо тут лежати,
Щоб сон-казку не злякати.

***
Дінь — дон, дінь — дон,
Закінчився денний сон.
Оченята відкривайте,
Ручки й ніжки простягайте,
Не прокинувся сусід —
Ви тихенько розбудіть.

***
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати.
Ой на котика воркота,
На дитину дрімота.

***
А- а- а- а !
Люлі,люлі,
Прилетіли гулі
Та й сіли на люлі.
Ой ви, гулі, не гудіть,
Колисочки не будіть.
Колисочка шатається.
Анічці дрімається. Е-е, е-е, я!

***
ПОЛЯГАЛИ ЛАДКИ
Полягали ладки
На подушку спатки.
Снилась ладкам хата,
Курочка чубата.

***
ЧАС ДІТКАМ СПАТИ
За віконцем сон-дрімота
Зачини свої ворота.
Тихо-тихо йде до хати,
Бо пора вже діткам спати.
Вже заснула сон-травичка,
У гайочку спить лисичка,
Під кущем дрімає зайчик.
Спи, мій любий Чеберяйчик!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А тепер за справу дружно
Прибирати іграшки потрібно
Не кидати і не ламати
А на місце прибирати
Можна весело сміятися,
Пожартувати, побалуватися
І посперечатися іноді
Ну а битися - ніколи!

***

Тосі, тосі, тосі,
Де ходили - в гості.
Що їли - кашку
Що пили - малашку,
Кашка смачненька, 
Малашка - ріденька.

***
Пальчик, пальчик, де ти був? ( беремо мізинчик)
Я з цим братцем в ліс ходив, ( беремо безіменни й пальчик)
А з цим братцем борщ варив, (беремо середній пальчик)
А з цим кашу куштував, ( беремо вказівний пальчик)
А з найбільши м заспівав, заспівпав . (беремо великий пальчик)
***
- Ладки, ладоньки, ладусі,
де були ви?
- У бабусі. 
- Що їли?
- Оладки.
- З чим оладки?
- Із медком, із солодким молочком.
- А де медок брали?
- В бджілок діставали .
У саду зеленому, під рясними кленами.
Під кленами, під липами, де ягоди розсипані .
- Хто розсипав?
- Гуси.
- Хто збере?
- Бабуся.
- Хто поїсть? 
- (Назва лялюсі) - малесенька дитинка.
***
Іде коза рогатая, 
Іде коза вухатая
До діточок маляточок .
Ніженькам и "туп-туп",
Віченькам и ""луп-луп",
Хто лиш сосочку ссе,
Молочка хто не п"є,
Того буцну прийду,
На ріжки посаджу.

***

Раз-і-два – ішли качата,
Три-чотири – до води.
Плентався за ними п`ятий,
Шостий теж ішов туди.
Сьомий дуже притомився,
Восьмий на дорозі всівся,
А девятий всіх догнав.
А десятий загубився з переляку запищав,
Не пищи, а доганяй, своїх друзів відшукай
***
Можна весело сміятися,
Пожартувати, побалуватися
І посперечатися іноді
Ну а битися – ніколи
***
Ми сунички спілі
У лісі збирали.
На полянках, на горбочках
Смачненькі шукали.
Але раптом гілки хрусь… (пауза).
Діти, діти, поспішайте, вовк за дубом – всі тікайте!
(Діти розбігаються, а вовк ловить.)

***
Пташечки маленькі, дружно полетіли
Всі літали, всі літали, крильцями махали.
Так вони літали, крильцями махали,
На стежинку сіли, зернятка клювали.
(На слова «На стежинку сіли» діти присідають і постукують пальчиками (пташки клюють зернята)

 

***
В гнізді горобчики живуть, вранці з сонечком встають.
Діти розплющують очі й голосно співають:
Чик-чирик, чик-чирик, свою пісеньку ведуть.
Якось ми у ліс ходили і ведмедика зустріли
На горбочку він лежав, під ялиночкою спав.
Круг ведмедика ходили, вайлуватого будили,
Прокидайся-но, вставай і маляток доганяй.

***
Бігають зайчата, гарні стрибунята.
Ось такі зайчата, гарні стрибунята!
("Зайчики" вільно бігають по кімнаті. Під кінець куплета присідають. Вихователь співає:
В лісі лис ганяє, стрибунят шукає.
Ой біжіть, зайчата, гарні стрибунята!
Зайчику, пострибай, веселіше пострибай,
лапками помахай, на травичку (сніжок) впади,
відпочинь і полежи. Відпочив?
Тепер стрибни, й до ялиночки біжи
і назад мерщій скачи.

***
Із дзвіночком я біжу,
усіх діток веселю,
Я дзвіночок тьоті дам
і на місце сяду сам.
Ось летять, летять жучки,

***
Насадила бабусенька
Куряток громадку; 
Ціпу-ціпу, ціпу-ціпу:
Вилізли курчатка.
Їх щодня гарненько 
Стукають пальчиком по коліну, ніби
Бабця доглядала,
Тю-тю, тю-тю, тю-тю,
Їсти насипала.
Ой, радіє бабусенька 
Що ростуть курчатка,
Буде ж, буде в мене
Куряча громадка.
Виросли моторні і біленькі, й чорні;
Ко-ко, ко-ко, ко-ко,
Курочки проворні.