Конспект інтегрованого уроку-дослідження з української літератури для 7 класу або 6 класу НУШ на тему: "Ліна Костенко, "Дощ"

                      Інтегровані уроки української літератури

 

                                                              Урок – дзеркало загальної педагогічної

                                                                культури вчителя, мірило його 

                                                                інтелектуального багатства, показник

                                                                  його світогляду, ерудиції. До хорошо-

                                                               го уроку вчитель готується все життя.

                                                                                           В. Сухомлинський

 

 

Інтегрований урок-дослідження  за поезією

Ліни Костенко «Дощ полив»

(Українська література – народознавство – природничі науки –українська мова – мистецтво - безпека ).

7 клас

 

 

 

 

 Тема. Ліна Костенко.  «Дощ полив»

 

Мета:  ознайомити учнів з основними фактами біографії письменниці; навчити вдумливо читати і коментувати поезію поетеси, відчувати багатство художніх образів твору, розвивати навички виразного читання, уміння коментувати,  висловлювати власні думки, творчу уяву і фантазію; виховувати спостережливість,  любов до природи.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: підручник, презентація,  додаткові посилання:

репродукція картин українських художників

https://ua.news/ua/nathnenni-osinnyu-top-krashhyh-suchasnyh-hudozhnykiv/

відеоролики про дощ:

дитячі пісні

https://www.youtube.com/watch?v=KZsglJrZSkI ,

https://www.youtube.com/watch?v=6NdeZd1VIbQ ,

сучасна українська музика Діля «Дощ»

https://www.youtube.com/watch?v=GclzgAnaQbw ,

Бетховен «Мелодія дощу»

https://www.youtube.com/watch?v=2UR2OwS3Afw ,

Шопен « Вальс дощу»

https://www.youtube.com/watch?v=1-Z0EAobu_I  ,

Вівальді «Дощ»

https://www.youtube.com/watch?v=34Yyz0VN3PE.

 

Методи, прийоми, форми роботи: «Кольоровий настрій», «Словесний настрій», асоціювання,  «Павутинка слів», «Словесне малювання», вибіркове читання, «Творча лабораторія», «Кольоропис», «Хвилинка  народної мудрості», літературний диктант.  

 

                                    Ланцюжок навчальних ситуацій

 

                                                  Природа – це казка, яку треба читати серцем.

 

І.         Мотиваційний етап.

 

      Доброго дня, дорогі діти! Мені приємно бачити вас. Сподіваюсь, що ви прийшли з гарним настроєм.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку.  Інтерактивна вправа «Кольоровий настрій»

   – Діти, якого кольору настрій? (Жовтого, бо схожий на сонечко; зеленого, як колір листя квітки; веселкового, бо піднесений...)

 

    Слово вчителя. Природа – найкоштовніша перлина на планеті Земля, вічне джерело натхнення для кожного письменника, а особливо Ліни Костенко. У творах поетеси переважає замилування красою світу, злиття з чарівним світом природи. Найбільше гармонії та душевної злагоди у тих віршах, де домінує мотив єднання людини з природою.  Поетеса дуже любить природу рідного краю. Відгадавши загадку, ви  дізнаєтеся, про що буде йти мова  в одній з її поезій.

Загадка.

Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде.

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.  (Дощ)

     То ж  я з радістю запрошую вас на прогулянку під дощем. Візьмемо з собою кольорові парасольки.  Напишемо на них, що ми очікуємо від уроку. (Учні на різнокольорових парасольках пишуть, що вони очікують від уроку).

 

  ІІ. Цілевизначення та планування

      Сьогодні ми спробуємо ширше відкрити для себе дивовижний світ творчості Ліни Костенко, відчути її серцем й осягнути розумом, переконатися в неповторності й глибокій гармонії її поезії зі світом. Проаналізуємо вірш «Дощ полив…».

        Запишіть тему уроку «Ліна Костенко. Вірші «Дощ полив…» й визначте завдання над якими працюватимемо на уроці:

- ознайомимося з основними фактами біографії письменниці, її поезіями;

- засвоїмо зміст  вірша «Дощ полив…»;

- навчимося виразно читати  поезію, беручи до уваги засоби виразності мови;

- розглянемо художні засоби, за допомогою яких створено образи-персонажі поезії;

- навчимося писати твори, висловлювати власну думку.

 

Асоціювання (ключове слово – дощ).

 –   Коли чуємо слово «дощ», які асоціації виникають? Із чим асоціюється дощ? Яким він буває? А дощик? (Холодний, теплий, різноколірний, грибний, літній, весняний, осінній. Дощ може бути затяжний, який навіює сум, а дощик – короткочасний, веселий, упереміш із сонцем, на який кажуть «сліпий», «курячий»).

     А в поезії Ліни Костенко дощ ось такий.

 

ІІІ.  Опрацювання навчального матеріалу

 

Виразне читання поезії Ліни Костенко «Дощ полив»  (під музичну композицію «Шум дощу)

З’ясування емоційного враження від почутого.

 

–   З якими видами мистецтва ви щойно ознайомилися? (Музика, живопис, кіно, поезія)

– Відтворіть картину, побачену внутрішнім зором після прочитання вірша.

 

– Висловіть свій внутрішній стан одним словом. (Захоплення, здивування, умиротвореність, радість).

 

Звертаємося до словничка!

–  Полив’яний –  укритий особливим склоподібним розчином.

 

–  Цебро –  велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.

 

Робота над поезією «Дощ полив»: спостереження над текстом, аналіз змісту й художніх особливостей твору

 

– Визначте  тему поезії (Зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив).

– Ідею ( Уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили)

– Основну думку (необхідність дощу як головної умови для розвитку природи).

– Яким настроєм пройнята поезія? (1. Гарним, бо після дощу «все блищить, і люди як нові». 2. Сумним – шкода дідка, старесенького, кропив’яного, який «блискавки визбирує в траві», а ще «порожній шлях» навіює почуття самотності).

– Що нагадує вам літній дощ? Як би ви образно описали дощ? Доберіть синоніми до дієслова «йде» (дощ) (Він іде, періщить, бенкетує, шумить, дріботить, підстрибує... Він тихий, радісний, сумний, полохливий...) Продовжте далі цей ряд. А як змінюється все довкола після дощу?

– Який настрій у вас під час дощової погоди?

– Чому, на вашу думку, після дощу люди як нові?

– Для чого потрібен дощ?

Вчитель географії.

    Розповідає про дощ як природне явище.

 

 Створюємо асоціативний ряд

 

– Що нагадує тобі літній дощ? (Хлопчика-шибеника, який іде, бешкетує, шумить, дріботить, підстрибує...)

– Який він? (Тихий, радісний, сумний, полохливий...)

– Продовжіть цей ряд. (Непередбачуваний, теплий, неочікуваний, веселий, грайливий.)

    – Створіть образний портрет дощу. (Дядько з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля).

   –   Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева – мокрі, чорні, з прозорими краплинками на листочках, гілочках. Дороги–порожні, виблискують калюжами. Будинки – сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію).

 

Літературознавчий практикум. Дослідити художні особливості поезії, образи. Назвіть мовні засоби, що використала Ліна Костенко в цій поезії та з’єднайте стрілочками на відповідність.

«Павутина слів»

 

Художні засоби мови                                                  Приклади

 

1.  Порівняння                               А) дідок, старесенький, парасолька,

                                                           квасолька

2.Пестливі слова                           Б) Люди як нові; сад, як парасолька

 

3.  Метафори                             В) День полив’яний, мокрі ниви, порожній

                                                       шлях

4. Епітети                                  Г) Дощ полив, струшується сад, розсипана 

                                                      квасолька доганяє, все блищить.

 

–        Що означає вираз «полив’яний день»? (Блискучий, як полива –  покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив’яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем.)

(Полив’яний – покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький)

 

–        Що то за «дідок старесенький, кропив’яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути кропив’яний мішок, може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать).

 

–        На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі, як і парасольки, під ними теж можна сховатися від дощу).

 

–        Визначте ключові образи (зорові, слухові).

–        Перегляньте ілюстрації, пейзажні картини, світлини із зображеннями дощу, прокоментуйте їх.

 

Представлення художньої замальовки «Дощ» (перегляд картин художників)

 

       Руханка «Дощик»

На сьогодні метеорологи передали дощ. Але чомусь він не пішов. А в Австралії дощ іде. Чуєте, як він шумить (діти потирають долоні). Ось він починає крапати, полив сильніше (плескають у долоні), ще сильніше (тупотять ногами). Дощ почав вщухати (плескають у долоні), крапає тихіше, ще тихіше,  а тепер чуємо тільки шум після дощу.

 

      У науковій лабораторії

 

–        Діти, ми працюємо у науковій лабораторії. Зараз моя колега, вчитель географії, розповість про дощ як природне явище.

Розповіді вчителя географії та основ здоров’я

Нам треба з’ясувати, де не можна переховуватися під час грози. Допоможе нам у цьому вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Пам’ятаймо: удар блискавки загрожує лихом: може спричинити пожежу, зруйнувати будівлю, пошкодити лінію зв’язку, вбити людину чи тварину. У грозу краще бути в приміщенні, якнайдалі від електроприладів, бажано вимкнути мобільний телефон.

Будьте обережні  під час грози! 

   Відомо, що в атмосфері розряди блискавки найчастіше влучають у високі поодинокі дерева. Шукати під ними захисту від грози – означає свідомо наражатися на небезпеку.             

    Нерозважливо поводиться той, хто під час грози біжить або купається.

    На луках не можна ховатися під скиртами сіна. Взагалі на будь-якій відкритій місцевості перебувати під час грози небезпечно.             

 

«Кольоропис». Створімо кольоровий спектр вірша

 

Вислови з твору                                             Колір

Дощ полив                                                     Білий, прозорий

Все блищить                                            Зелений, яскравий, срібний

Дідок старесенький, кропив’яний                 Коричневий, зелений, сірий

Блискавки визбирує в траві                          Срібний, блискучий, зелений, Струшується сад                                                         Різноколірний

Мокрі ниви                                                    Жовтий, зелений

Порожній шлях                                           Чорний, сірий

Корів розсипана квасолька                         Чорний, рудий, коричневий, білий

Хмари у полях                                          Сірий, голубий, білий

                       Звучить музична композиція «Шум дощу»

 

Творчо мислимо. Робота в групах

Асоціації

Група 1

Дібрати дієслова для характеристики дощу.

Наприклад, дощ іде, періщить, бешкетує, шумить, підстрибує, дріботить, дзвенить, хлющить, сміється…

 

Група 2

Дібрати епітети для характеристики дощу.

Наприклад, дощ тихий, радісний, сумний, дзвінкоголосий, сумирний, срібний…

 

Складіть акровірш до слова «дощ».

1.Довгожданий… (ось настав)  2.До землі…(летять ці краплі)

Омріяний…(з нас кожкен так чекав) Озера…(повні на землі)

Щедрий… (вилив цілий став)  Що за краплі тут на склі?

Гра «Юні поети»

Допишіть вірш.

 

Дощик падав на ялини,

На дубів широкі … (спини),

На кущі і на ожину,

Капав зверху без … (упину),

 

Плигав дощик по травинках,

Дарував їм … (намистинки),

Дощик дуже поспішав,

Дощик землю … (поливав).

 

Складання сенкана  до слова 

Сенкан «Дощ»

Зразок:

Дощ

Довгоочікуваний, несподіваний,

Насотується, спускається, радує.

Виливається в хмари райдугою.

Водиця.

 

Цікавинка

 Літературознавці повідомляють «Чи знаєш ти, що...»

«... у Бразильському місті Пара дощі впродовж дня часто йдуть в один і той самий час. Тому мешканці, домовляючись про зустріч, кажуть: «перед першим ранковим дощем» або «після другого пообіднього дощу».

 

      Дощ як міфічне явище

Дощ – це цікаве явище. Часто ми його кличемо, інколи нарікаємо на нього… Наші предки склали чимало легенд про нього. Ось одна з них.

(Учениця переказує легенду «Про дощ» - випереджувальне завдання).

    Бог має особливі склади дощу на краю світу… Коли з’являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. При цьому буває нерідко так, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно  кілька днів поспіль. Так стається тому, що глухий янгол запитує в Бога, куди потрібно пускати дощ. Бог каже йому: «Ходи там, де чорно», а він, не розчувши, ходить там, де вчора. Бог каже: «Іди туди, де просять», а він, не розчувши, іде туди, де косять. Бог каже: «Іди туди, де ждуть», а він, не розчувши, іде туди, де жнуть».   

       Так наші пращури з гумором пояснювали, чому дощ іде невчасно й не там, де просять.

 

 Хвилинка народної мудрості

Народознавці підібрали народні прислів’я про дощ

   

• Чоловік –  не глина, а дощ –  не дубина, не розмочить і не поб’є.

 

• Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.

 

 • Дощ у жнива –  як п’яте   

           колесо до воза.

 

 • Дощ у пору –  золото.

 

 • Дощ іде, а гість їде.

 Загадки про дощ

 

• Коли нема – чекають,

 

Коли прийду – тікають.

 

• Мене частенько просять, ждуть,

 

А тільки покажусь – 

Ховатися почнуть.

• Довго нема мене – усе в’яне,

А як пройду – знов оживає.

 

• Він скрізь: у полі і в саду,

 

 А в дім не попаде;

 

 І я тоді лиш з дому йду,

 

 Коли вже він не йде.

 

 • Сонце вкрилося хмарками,

 

 Хтось невидимий в імлі

 

 Неба сірими нитками

 

 Прошиває до землі.

Весела хвилинка

 

 ГЛУХИЙ ДОЩИК

 

 – Дощику, дощику, іди туди, де просять.

 

 –  Де косять? –  недочув дощик та й побіг на косовицю.

 

 –  Дощику, дощику, іди туди, де чорно.

 

 –  Де вчора? – недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.

 

 – Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.

 

  – Де жнуть? – знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.

 

 Скринька пісень-закличок

 

 ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ                                   НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ

 

 Іди, іди, дощику,                                           Не йди, не йди, дощику,

 

 зварю тобі борщику                                      зварю тобі борщику

 

 у новому горщику.                                        у новому горщику,

 

 Та поставлю на вербі,                                   вилізу на дуба,

 

 щоб не з’їли комарі.                                      спіймаю голуба.

 

 Буде вам, буде й нам,

 

 буде всім комарам.

   

ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

 

 Іди, іди, дощику,

 

 зварю тобі борщику

 

 в полив’янім1горщику,

 

 поставлю на дубочку,

 

 у зеленому садочку.

 

 Вітер ізнявся,

 

 дуб захитався,

 

 горщик розбився,

 

 а дощик полився —

 

 цебром, відром, дійницею

 

 над нашою пшеницею!..

 

 Іди, іди, дощику,

 

 зварю тобі борщику!..

 

 Тобі каша, мені борщ,

 

 щоб ішов великий дощ

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

 Літературний диктант

                     Вірш «Дощ полив»

1.  Дідок  визбирував у траві   …

2. …. доганяє у полях корів розсипана квасолька .

3. Струшується сад, як ….

Відповіді: 1- блискавки; 2- хмари; 3- парасолька

 

Вчитель. Читайте Ліну Костенко, бо лише в її чарівному українському всесвіті «двори стоять у хуртовині айстр», а «сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань». Лише в її дивному світі поезії «стоять озера в пригорщах долин» і «гай скидає золоту перуку» восени. Там «самі на себе дивляться ліси, розгублені од власної краси», а в тих лісах «маслючків брунатні карапузики з дощами грають в шахи у траві». А осінь в тім краї «перемотує літо на чорні котушки тополь» і «килим витканий із птиць летить над полем». А коли настає зима, тоді «біла симфонія снігу пливе над щоглами лісу».

 

«З’ясування емоційного стану від почутого».

-          Висловіть свій внутрішній стан одним словом і запишіть його на парасольках. (Захоплення, здивування, умиротвореність, радість).

Вчитель.  

    Я хочу, щоб цей урок став для вас першою сходинкою в пізнанні поезії, в її розумінні. І якщо вам після нашого уроку захочеться прочитати хоча б ще один вірш Ліни Костенко, це означає, що і у вашому серці оселилася краплиночка любові до її Величності Поезії.    Я сподіваюсь, що ці неповторні образи залишаться у вашій душі назавжди, і  ви нарешті зрозумієте, чому «поезія – це завжди неповторність, якийсь  безсмертний дотик до душі».

 

Домашнє завдання (на вибір)

  1. Перегляньте ілюстрації, пейзажні картини, світлини із зображеннями дощу, прокоментуйте їх. Створіть колажі (словесний, живописний). Доберіть підпис-цитату з вірша.

 

2. Побудуйте художню мініатюру, навіяну вивченим віршем (5-6 речень).

Зразок.

 

  З неба ллється блискуче літепло. Краплинки дощу виграють, немов діаманти. Відчувається подих свіжості.

    Захвилювалися дерева, зашелестіло листя. І враз  сліпуча блискавка! А за якусь мить — усміхнулося сонце.

 

 

Література

 

1.Брюховецький В. Ліна Костенко / В.Брюховецький. - К, 1990.

Костенко Л. Вибране /Л.Костенко. - К, 1989.

2.  «Вивчаємо українську мову та літературу»  - науково-методичний журнал, - Харків, - 2009, №1

3. «Дивослово» - науково-методичний журнал, - К.,- 2010, №3

2. Костенко Л. Вибране \ Л.Костенко. – К., 1980

3. Мовчан Р. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Р.Мовчан. - К: Генеза, 2006.

4.Фасоля А. Діяльнісна основа навчання / А.Фасоля // Дивослово. - 2006. - №