Ольга Турченюк,
вчитель біології Рівненського ліцею №11
Інтегрований урок біології та фізики
у 9 класі
Тема. Екологічні проблеми атомної енергетики в Україні
Мета: - освітня: сприяти ознайомленню учнів із ситуацією в атомній енергетиці України, розвитку здатності аналізувати причини поширення цього виду енергії в світі, аналізувати усі можливі позитивні та негативні наслідки;
- розвиваюча: сприяти розвитку екологічного мислення, вміння працювати в команді, приймати зважені рішення та нести за них відповідальність;
- виховна: створити умови для виховання ціннісного ставлення до природи та здоров’я.
Компетентності, що формуються: компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, спілкування державною мовою.
Тип уроку: інтегрований (міжпредметний) урок.
Обладнання: ноутбук, проектор, підготовлені записи відеопрезентацій, «свічка пам’яті», вишитий рушник, чорна хустина.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та завдань уроку.
Вступне слово вчителя (вчитель фізики)
Перші промислові атомні електростанції введені в експлуатацію в 1950-х роках. За даними, у 2013 році у світі працювало 437 промислових ядерних реакторів, розташованих на території 31 країни. Приблизно 70 реакторів знаходяться на етапі будівництва. Вони забезпечують понад 11% електроенергії в світі. У 56 країнах працюють близько 240 дослідницьких реакторів і ще 180 ядерних енергетичних реакторів, близько 150 кораблів і
підводних човнів. Україна за кількістю реакторів та їх потужністю посідає 8 місце у світі та 5 у Європі. В Україні 4 діючі АЕС (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька); 4 недобудовані (Харківська, Одеська, Кримська, Чигиринська) та 1 закрита (ЧАЕС).
Проблемні запитання:
‒ Які можливі наслідки аврії на атомній електростанції?
‒ Чи є альтернатива атомній енергетиці?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Екологічні проблеми атомної енергетики в Україні. (Перегляд та обговорення відеопрезентації (вчитель фізики)).
2. Вплив радіації на живі організми. (Представлення групою учнів результатів дослідження висвітлення даної проблеми в інтернет-ресурсах, перегляд відеопрезентації, підготовленої учнями класу).
3. Чорнобильська АЕС: аварія, наслідки (Розповідь вчителя (вчитель біології))
Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.
О першій годині 24 хвилині, коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву.
Аварія на ЧАЕС ‒ смертоносне полум’я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших, вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми перестерегти трагедію.
Красивою та багатою була Чорнобильська земля з її врожайними полями, садами та озерами, але тільки до квітневої ночі 1986 року. Наша пам’ять і пам’ять наступних поколінь ‒ знову і знову буде повертатися до цих трагічних днів. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо‒радіація.
Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей.
Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило Білорусь і Росію. На забруднених територіях проживає близько 2 мільйонів осіб.
Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти, вражені радіацією, волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.
Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись ‒ означало померти. Села стали спустошеними.
Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачені величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.
Велику небезпеку довкіллю завдають близько тисячі тимчасових могильників навколо АЕС і саркофаг над 4 блоком, який вибухнув. Могильники вже сьогодні протікають, саркофаг з роками стає все більш радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.
Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас, а й для кількох прийдешніх поколінь. Небезпека нависла над усією планетою…
4. Альтернативні джерела енергії. (Повідомлення учня, складання опорного конспекту, перегляд відео).
Альтернати́вні джере́ла ене́ргії ‒ будь-яке джерело енергії, яке є альтернативою викопному паливу. Альтернативні джерела енергії ‒ це ті, які постійно існують (або з’являються) у навколишньому середовищі.
Це поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі.
ІV. Підсумок
1. Рефлексія.
Вправа «Дерево рішень»
Учні створюють «дерево рішень», пропонуючи шляхи розв’язання екологічних проблем атомної енергетики.
2. «Хвилина пам’яті» (запалювання свічки пам’яті, хвилина мовчання за загиблими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, читання поезії.)
Людство прагне Всесвіт осягнути.
І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне „бути чи не бути?”
Страшно над планетою висить.
На землі, у домі вселюдському,
Протиріч і негараздів тьма.
Будьмо, люди, обережні в ньому…
Іншого житла у нас нема...