Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, конструювання з пріоритетом патріотичного виховання

Інтегроване заняття з розвитку мовлення з пріоритетом патріотичного виховання

«Народні символи України»

(середня група)

 

Розвивати: навички відповідати на  запитання вихователя; діалогічне мовлення, дрібну моторику кисті рук;

Виховувати: патріотичне почуття і бажання дотримуватись і знати традиції нашого народу, вміння працювати у групі разом з іншими дітьми під керівництвом вихователя;

Продовжувати знайомити дітей з народними символами України: калиною, вербою, українським віночком, хлібом та традиціями,  які пов'язані з ними; національним одягом.

Формувати елементарні навички гарно, правильно висловлюватися;

Вчити дітей за допомогою прикметників описувати калину, хліб ,відповідати на запитання за змістом легенди, відповідати повним реченням; конструювати віночок нетрадиційним способом.

Обладнання: українські костюми для дітей і вихователя, пластилін, вирізані шаблони віночка (круги з діркою), вирізані із серветок різнокольорові квіти для конструювання віночка нетрадиційним способом; макет української хати, печі; облаштована квіткова галявина, ілюстрації калини, верби, віночка, хліба, коровай.

Попередня робота: вивчення віршів про Україну, український народ, фізхвилики; апробація конструювання квітів нетрадиційним способом; проведення занять народознавчого напрямку.

Хід заняття:

Діти заходять і стають півколом.

-  Подивіться, як у групі гарно! Сьогодні у нас незвичне заняття. А про що будемо говорити, ви дізнаєтесь із вірша, який я хочу вам зачитати.

Рідний край

Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.

Платон Воронько

- Скажіть, про що поведемо розмову ? (про  Україну). Так  і про народні символи України, про людей, які живуть у нашій країні, про наші звичаї та обряди.

Дитина  розповідає вірш:

Зацвітає калина,  зеленіє ліщина

Степом стелиться диво Луна .

Це моя Україна . Це моя батьківщина,

що як тато і мама одна.

- Як називається наша країна, Ілля?  Батьківщина може бути одна у людини ? (декілька дітей повторюють відповіді).

Дівчинка розповідає вірш:

Я маленька українка –
Треба всім це знати,
Українець є мій тато,
Українка – мати.

-Так, хто ти за національністю, Кіра ?, перепитати 2-3 дівчат…( я -українка)

Хлопець розповідає вірш:

Українець я маленький, не цураюсь роду

Знаю мову, люблю пісню рідного народу.

- Хто ти за національністю, Марк?- перепитати у 2-3 хлопців ..( я- українець)

- Подивіться, як гарно ми сьогодні вдягнені. Що у нас одягнено зверху ? (сорочка-вишиванка). У дівчат ? (одягнена спідниця) На голові що ?(На голові віночок). А у хлопців, спідниці? (у хлопців – шаровари ). Якого народу це одяг ? (Це одяг українського народу)

- Погляньте, діти, яка гарна квіткова галявина, давайте пройдемо і посидимо на ній, розглянемо,  які квіти там квітнуть.

(діти сідають на галявину)

- На вулиці холодно, а у нас на галявині розквітли квіти. Хто впізнав якусь квітку ? (якщо діти не знають, вихователь допомагає). Тут є соняшник (показує), мак, чорнобривці, ромашки, дзвоники польові, материнки.  Всі ці квіти вплітали дівчата у віночок, а ще цвіт вишневого дерева, ягідки калини. Всього можна вплітати 12 квіток, не більше, а менше – можна. Наші прабабусі знали, як висушити і зберегти квіти у віночку, щоб він не втратив своєї краси.

 Калина, ромашка – цілющі рослини, з них варили узвар і лікували людей. А що вийде, якщо сплести квітку до квітки? (віночок) Вінок це теж народний символ України.(вихователь знімає вінок і запитує) Якої геометричної форми віночок? (круглої). Саме тому, багато українських народних ігор грались у колі. Давайте і ми відпочинемо, та пограємо у гру в хороводі.

(діти стають у коло, але не беруться за руки)

- Давайте підготуємось до гри, промовимо слова.

У своїй любимій Україні ранок зустрічаємо,

На сопілці-перепілці, співаючи, граємо.

Дівчата- я українка, хлопці – я українець,(показують на себе)

Разом – ми українці, наша мова - українська

Наша Батьківщина –Україна.

Фізхвилинка під музику

Маленькі наші ніжки

Та добре знають путь.

На службу Україні

Як виростуть підуть.(крокують по колу)

Маленькі наші ручки

Та кріпнуть, та ростуть.

На службу Україні

Всю працю віддадуть .(показують одну, потім другу руку, роблять полочку)

Дитячі в нас сердечка

Та щирі почуття.(праву руку кладуть до грудей на ліву сторону)

Любити Україну

Ми будем все життя. (підняти руки вгору)

- Добре ми відпочили, пограли, давайте зайдемо в гості до моєї хати.

(діти підходять до дошки, на якій висять зображення верби, калини, хліба, коровая і макет хати, де у печі сюрприз-коровай)

- Подивіться, (калина, верба) хто впізнав, що тут зображено? (якщо діти вагаються-допомогти). Це – верба, народний символ України. В народі дуже шанували вербу. На свята, пам ятаєте звичай, на Великдень один одного вітати гілочкою верби. Казали, що верба охороняє річки та струмочки від замулювання.З гілочок верби плели корзини, люльки для дітей.

Без верби і калини - нема України.

Де живе верба - живуть і річки.

- А це що за рослина? (калина) Це кущ, теж народний символ України.

1. Любиш Україну - посади калину.
2. Дівчина у вінку - як калина у цвіту.
3. Пишна та красива-як червона калина.

А ви знаєте, чому цей кущ так називають ,калиною ? Я вам зараз розповім легенду про калину.

Розповідь легенди під музику

Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася  Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.

- Так , скажіть, чому кущ так називається, калиною? (відповіді дітей)

- Подивіться, що ще тут зображено? (хліб-коровай). Хліб теж є народним символом України , його здавна шанували люди, пекли на свята, весілля і поважали, вважали священним. Завжди коровай випікався круглої форми. Про хліб говорять:

Хліб – усьому голова.

Де хліб і вода, там нема голода.

Без хліба і без води погано жити.

Мовленнєва гра «Скажи, яка? Який?»

- Давайте, зробимо компліменти калині і хлібу. Я почну, а ви продовжите.

Калина яка?-  (цілюща,червона, красива, гарна, українська, смачна….)

Хліб, коровай , який ? – (смачний, пахучий, український, м який, священний, хрумкий..)

- Вас сьогодні чекає сюрприз в кінці заняття, бо я вас чекала у гості і готувалась. А зараз, прийшли в гості, сідайте, а я вам прочитаю гарний вірш про віночок.

Ой віночок мій, віночок..

В нього я вплету, що схочу

Ружі, мак і барвінок

І стебельця материнок.

Ще вплету казки чудові,

Пишні грона калинові.

І пісні про Україну.

Я віночок свій надіну

На голівоньку русяву –

Хай красується на славу.

- Скажіть, а чому у вірші сказано, що вплітають пісні у віночок. Можна їх вплести? Так казали, тому що , співали пісень, коли плели віночки; не можна було сваритись, кричати, тому що робили оберіг , від слова «оберігати-берегти».

Сьогодні і ви зробите віночок-оберіг. Я вам нагадаю, як треба «вплітати» квіти. (зразок вихователя).

Практична робота дітей. Демонстрація робіт.

- Скажіть, про що ми сьогодні розмовляли ? (Україну, її народні символи).

- Які  ви запам ятали народні символи України?

- Що ви конструювали?

- Ви заберете їх додому, нехай ці віночки оберігають всю вашу родину.

- Ой, я мало не забула, у мене вже у печі поспів коровай! Я хочу вас пригостити цим священним хлібом, але спочатку потрібно вимити руки.

Частування короваєм