Конспект майстер-класу«Використання здоров’язбережувальних технологій на уроках в початковій школі”

Конспект майстер-класу

 

«Використання здоров’язбережувальних технологій

на уроках в початковій школі”

 

Воробйова Марина Леонідівна, учитель початкових класів і основ здоров’я вищої категорії Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56

 

Мета: підвищити мотивацію колег до оволодіння здоров’язбережувальними  технологіями

Завдання:

• Познайомити колег з поняттям  “здоров’язбережувальна педагогіка”
• Розкрити значення терміну здоров’язбережувальні  технології
• Дати уяву про існуючу класифікацію здоров’язбережувальних  технологій
• Познайомити з конкретними прикладами використання їх на уроках в початковій школі
• Поділитися особистим досвідом роботи з питань збереження здоров’я учнів
• Створити умови для активної взаємодії ведучого майстер-клас і його учасників

 

Обладнання: електронна презентація, аркуші формату А4, ручки, маркери

 

Хід майстер-класу

Слайд 1

1.Вступ. (активізація та мотивація на подальшу роботу)

Зробіть глибокий вдих, поставте руки на рівні грудей, долонями вгору. Уявіть, що у вас на долонях лежить тепле сонечко. Затримайте дихання. Відчуйте на своїх долонях тепло. Зробіть глибокий видих. Намалюйте руками сонечко. Нехай воно буде символом вашого гарного настрою. А тепер намалюйте сердечко. Нехай воно буде символом доброзичливого відношення один до одного. (Слайд2)

 Я рада бачити вас сьогодні на майстер-класі, тема якого «Використання здоров’язбережувальних технологій на уроках в початковій школі”

2. Ведучий коротко повідомляє про свій досвід в області навчанню здоров’ю.

Так сталось, що в 2004 році мені випала нагода викладати предмет “Валеологія” в початкових класах. С перших уроків стало зрозуміло, що предмет достатньо складний для дітей молодшого шкільного віку і використовуючи прийоми і методи традиційної педагогіки високих результатів не досягти.   У 2008 пройшла курси перекваліфікації з основ здоров’я, де на практиці побачила всі можливості використання різноманітних педагогічних технологій у розрізі здоров’язбереження. Слайд3

 

Я впевнена, що кожний учитель на своєму уроці може реально зробити багато для вирішення проблеми здоров’язбереження учнів.  Головне, розуміти значущість проблеми, послідовно слідувати вибраному напрямку, вміти правильно  на практиці використовувати всі педагогічні технології.

2.Основна частина (Заглиблення у тему)

1. Висвітлення проблеми .

Вправа "Повітряна куля"(про цінність здоров'я для людини).

Перед вами аркуші. Намалюйте повітряну кулю, яка летить над землею. Домалюйте чоловічка в кошику повітряної кулі. Це Ви. Навколо Вас яскраво світить сонце, блакитне небо. Напишіть, які 9 цінностей важливі для Вас настільки, що Ви узяли б їх з собою в подорож (наприклад, гроші, здоров'я, сім'я, робота, любов та ін.). А тепер уявіть, що ваша повітряна куля почала знижуватися і загрожує скоро впасти. Вам треба позбавитися від баласту, щоб піднятися вгору. Скиньте баласт, тобто викресліть 3 (а потім ще 3) слова зі списку. Що ви залишили в списку? Назвіть будь ласка (Попросити щоб кілька осіб назвало свої життєві цінності. Ведучий записує їх на дошці. Якщо слова повторюються, то він ставить плюси. Потім визначається рейтинг життєвих цінностей по кількості плюсів і по важливості для присутніх.  Наприклад, 1 місце - здоров'я, 2 место- сім'я і так далі) (Слайд 4)

          На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління. (слайд5)

За даними Міністерства охорони здоров’я України нині кожна 5 дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я. У 90% школярів діагностуються захворювання. В середовищі підростаючого покоління різко прогресують хронічні хвороби серця, органів зору, гіпертонія, неврози, ожиріння тощо. .

 Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя, збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров’я вихованців.  

 Здійснення означеної мети можливе за умови впровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Вітчизняні та зарубіжні науковці вважають, що під здоров’язберігаючими освітніми технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів. 

Працюючі в цьому напрямку, я прийшла  до висновків, що позитивно на здоров’я дітей впливають наступні фактори:

- рухова активність

- психологічне здоров’я

- творчій характер процесу навчання

- використання  оздоровчої сили природи

- використання технологій, які мають   оздоровчій  ресурс (слайд6)

Ніякі успіхи в навчанні  не принесуть користі, якщо вони «замішані» на відчутті страху  перед дорослими, приниженні особистості дитини. 

 

Як писав поет Борис Слуцький:

То, что тычет, талдычит, жучит…

Ничему меня не научит         

Хочу представити деякі методи та прийоми, які  використовую  на уроках основ здоров’я. (слайд 7)

Я вважаю, що  принцип психологічного та емоційного комфорту є головним .

        Процес навчання  повинен будуватися  так, щоб він не тільки   захоплював розум, але і викликав би відчуття. Створення високого емоційного тонусу в процесі навчання не самоціль, не доповнення або прикраса до уроку, а необхідна умова для здобуття знань, бо пережиті знання стають переконаннями (емоційно піднесені факти запам'ятовуються школярами міцніше і на триваліший термін). 

Ці вправи використовую при вивченні теми «Відносини в родині.Відносини між сверстниками»

 

1.Вправа «ОЛІВЦІ» 

- Встаньте, будь ласка,  ті у кого на парті кольорові аркуші. –Об’єднайтеся по   парах, розташуйтеся навпроти один-одного на відстані 70-90 см, спробуйте утримати два олівці, притиснувши їх кінці подушечками  вказівних пальців.  ЗАВДАННЯ: не випускаючи олівці, рухайте руками вверх- вниз, вперед – назад. -Спробовали. (Ця вправа була підготовчою). -А тепер встаньте у вільний круг ( відстань між сусідами 50- 60 см), затисніть олівці подушечками вказівних пальців сусідів. Затиснули? - Ваше завдання, не відпускаючи олівців синхронно виконувати наступні завдання. 1.Підняти руки. Опустити їх. Повернутися у вихідне положення. 2.Зробити крок вперед, два кроки назад, крок вперед. (звуження і розширення круга) 3.Присісти, встати.  Дякую! Молодці! Сідайте.      

КОМЕНТАР: від вас  була потрібна чітка координація спільних дій на основі невербального сприйняття друг- друга. Якщо кожен думатиме лише про свої дії, ця вправа нездійсненна  Необхідно будувати свої дії, з врахуванням руху партнерів)

- Які дії повинен виконувати кожен з учасників, щоб олівці в крузі не падали?- Що допомогло виконати вправу? Що перешкодило?

ВИСНОВОК: усвідомити, в чому проблема, і вербалізувати  її – означає наполовину її вирішити.

2.              Вправа “Протидія”  Розверніться обличчям .Поставте руки долонями один до одного. По команді один з вас намагається тиснути, а інший опиратися. Потім той хто тиснув  різко ослаблює силу. Що відбулося?

 На цьому прикладі пояснюю, що як ти ставишься до людей так і люди до тебе.

 

Використання у процесі навчання ефективних методик та педагогічних технологій, які направлені на розвиток здібностей дитини, її творчого потенціалу, сприяє кращому засвоєнню матеріалу уроку, зменшенню навчального навантаження та втомленості учнів, активізує розумову діяльність.(Слайд8)

Ідея про необхідність взаємодії педагогіки і психотерапії була обгрунтована ще в 1927 р. німецьким психіатром А.Кронфельдом в статті “Психогогіка, або Психотерапевтичне вчення про виховання”. Автор закликав до розробки такого методу, який націлював би людину на духовне оздоровлення і особистісне зростання.

Термін “арт-терапія” (буквально – терапія мистецтвом) було введено Адріаном  Хіллом у 1938році.

Останніми роками виріс інтерес фахівців до механізму дії мистецтва на учнів в процесі виховання і навчання.

Зараз арт-терапія придбала педагогічний напрям. Використання даного терміну не пов'язане буквально з лікуванням захворювання. Мається на увазі “соціальне лікування” особистості, зміна стереотипів її поведінки засобами художньої творчості. 

Одне з найважливіших завдань артпедагогики і арттерапії – це адаптація дитини за допомогою мистецтва і художньої діяльності в макросоціальному середовищі.

Артпедагогіка має із загальною педагогікою єдину кінцеву мету – допомогти дитині навчитися розуміти себе і жити в ладу з самим собою,  жити разом з іншими людьми пізнавати навколишній світ.

Арт-технологія — це навчання інтелектуальної діяльності засобами художньої творчості. Вона поєднує в собі різні методики, сполучаючи їх із засобами розумової освіти.

Ця технологія сповна доступна для педагога. При цьому спеціальних знань не вимагається. Арт-терапевтічні заняття можна розглядати як одну з інноваційних форм роботи з дітьми, яка давно стала необхідною і при навчанні здорових дітей. Ці форми роботи гарантують відчуття успіху навіть тим учням, що завжди останні на традиційних уроках.

 «Дійсна гуманність педагогіки полягає в тому, щоб берегти радість, щастя, на яких має право дитя»  В.О. Сухомлинський

В своїй роботі    використовую    техніки й  прийоми (Слайд 9)

Методика   базується на переконанні, що внутрішнє “Я” людини відбивається в зорових образах всякий раз, коли він спонтанно, не особливо замислюючись про свої твори, малює, пише картину, ліпить.

Ізотерапія - благотворний вплив малювання в розвиваючих і корекційних цілях. Оскільки використання артпедагогики не руйнує структуру уроку в школі, а грамотно вписується в його зміст і форму, тому я  її використовую   для успішнішого проходження процесу адаптації  першокласників до нових для них умов, колективу і діяльності.

Вправи арт-терапії з карлючками  Абсолютно вільно, безглуздо водить ручкою, олівцем або фломастером по аркушу паперу, малюємо складний клубок ліній, пробуємо «розгледіти» в «каляках-маляках» якийсь образ і усвідомлено розвиваємо його – використовуючи певні фарби виділяємо контури, замальовуємо ділянки, пишемо короткий коментар або розповідь.

Діти люблять, коли прямо на їх очах відбувається диво – тільки що ісчирканний, замазаний аркуш легким рухом руки і степлера перетворюється на предмет: шапочку, коробочку, будиночок, іграшку. На закрашений різними кольорами ватман приклеюються шматочки зеленого паперу у вигляді листя латаття – і   з'являється казкове болото, і десь на ньому обов'язково з'явиться Царівна-жаба. Дрібні шматочки розірваного паперу приклеюються поруч, і тепер вони нагадують кошлату істоту. На змочений мокрою губкою аркуш паперу прилітають краплі фарби – росинки, і від кожної росинки народжується квітка. Бляклий невиразний малюнок вставляється у веселу рамку, відразу стає «картиною». Таких прийомів можна придумати безліч.

«Незвичайний портрет» Якщо узяти аркуш білого паперу і довго відщипувати від нього маленькі шматочки, то через декілька хвилин в руках залишиться фігура невизначеної форми з обскубеними краями. Але якщо відщипувати шматочки не просто так, а по заздалегідь наміченому плану, то можна отримати не безформну фігуру, а, наприклад, чийсь портрет в профіль або анфас. Спробуйте за допомогою техніки обскубування створити портретну галерею різних настрої (портрет радості, захвату, смутку, спокою і ін.)(слайд)

Вправа  “Відрізую проблему”  Намалюйте свою проблему праворуч від себе у вигляді клубка заплутаних ниток. Під зображенням напишіть: “Моя проблема” або назвіть її конкретніше. Зліва намалюйте себе і під зображенням напишіть своє ім'я. Потім візьміть ножиці і відріжте клубок, тобто свою проблему. Ви наочно побачили, що проблеми не стало. Одним рухом ножиць ви просто відрізували її від себе. Саме ця дія допоможе вашому мозку легко розплутати скрутну ситуацію, що створилася.

Казкотерапія - проживання і осмислення якоїсь життєво важливої ситуації, в заданій ігровій формі

         Казкотерапія – це самий древній спосіб терапії, який виник майже тоді, коли люди навчилися розмовляти. Казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки та багато різної корисної інформації. Казкотерапія  допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місті головного героя, живе разом із ним , вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається примиряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів. Дитина яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою. Будь-яка казка – це розповідь про відносини між людьми, о законах суспільства. Тому казки для початкової школи можна підбирати саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу.

 Для казкотерапії казки підбирати треба різні в залежності від теми та завдань: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософські казки та багато інших.

 

 придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми,

 Малювання за мотивами казки

 Обговорення поведінки і мотивів дій персонажу ( обговорення цінностей:добре-погано)

 Інсценізація окремих епізодів казки ;

 Творча робота над казкою ( дописування, переписування, заміна героїв,тощо)

 розігрування казкових вистав;

 виготовлення ляльок;

Варіанти зміни казки

1.   Калькування. На основі відомої казки пишеться нова, в якій діють усі герої оригінальної казки. Наприклад, із казки створюється мультфільм, детектив  тощо.

2.   Перефантазування. Казку перефантазовують: не Червона Шапочка, а Жовта тощо.

3.   Фантастичний біном. Головні герої казки шикуються, до них приєднується герой з іншої казки та епохи. Наприклад, Червона Шапочка, Бабуся, Вовк, Літак. Потім складаєть¬ся нова казка з використанням нових героїв, що сприяє зняттю стереотипів мислення, вчить знаходити нові засоби вирішення проблеми.

4.   Казка навиворіт. Наприклад, Червона Шапочка - зла, а Вовк - добрий; Баба Яга - добра, а Василина Премудра - зла, підступна.

5.   Заміна автора розповіді. Розповідь казки ведеться від імені негативного героя, камінця на перехресті доріг, від імені голки, в якій смерть Кощія тощо.

Мета казкотерапії — допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров'я.

Кожний урок з казкотерапією має закінчуватися обговоренням: «Чого навчила казка?».

« Колобок». Діти легко і охоче приходять до висновку: - Колі мама відпустила погуляти на вулицю, нікуди з двору виходити не можна, з незнайомими людьми краще не спілкуватися.

 « Сестричка Аленушка і братик Іванушка» - Для пиття можна використовувати лише чисту воду. У відкритому водоймищі вода не може бути чистою, її треба кип'ятити. - Якщо вода прозора, красива, вона чиста? - Ні. У ній можуть бути невидимі оком живі організми, мікроби, які викликають кишкові захворювання.

ПРИКЛАДИ КАЗОК які написали разом з дітьми: -Жили-були два мікроби; (про бактерій, які люблять селитися в зубах дітей і рити нірки, а також казка про профілактику карієсу), Країна Злословія тощо

Практика показує, що ефективним прийомом зняття стомлення що вчаться на уроках є психогімнастика. (слайд)

 Психогімнастика – це спеціальні вправи, в яких учасники спілкуються один з одним без допомоги слів; виражають свої переживання і емоційні стани за допомогою рухів, міміки і пантоміміки; вчаться знімати психофізичну напругу, долати бар'єри в спілкуванні, краще розуміти себе і інших Основні завдання даної методики – навчити дитяти справлятися з життєвими труднощами, долати бар'єри в спілкуванні, знімати психічну напругу, створювати можливості для самовираження.

 Психогімнастика займає на уроці не більше 5 хвилин. Її можна використовувати на будь-якому етапі уроку для активного відпочинку, перемикання уваги.

 У ряді випадків доцільно включати вправи по психогімнастиці з самого початку уроку – для зняття фізичної і психічної  напруги що вчаться, залучення уваги до спільного заняття, налаштування дітей на активну роботу і контакт один з одним.

З цією метою можуть використовуватися етюди і  ігри-вправи: «Що змінилося в нашому класі?» (щоб учні звернули увагу, як красиво зацвіли кімнатні рослини, якими красивими  вони  стали  після нашого відходу;  як чисто в класі; «Хто найвеселіший, сумніший?»; «Які звуки  ми чуємо на вулиці?»; «Хто сховався в «чорному» ящику?», «Незвичайний осінній букет».

Якщо урок проводиться у формі подорожі,     пропоную відправитися в подорож на легенькій, пухнастій і ніжній хмарці (етюд «Подорож на пухнастій хмаринці») або на Зелений луг

Психогімнастика проводиться і   по ходу уроку, замість фізкультпаузи. Але тут використовуються вправи, ігри, етюди з психом'язовою активністю, які передбачають зняття як фізичної, так і  психічної напруги, забезпечення необхідної рухової активності, м'язового навантаження шляхом наслідувального повторення рухів і дій педагога

Вправа «Сонечко і хмаринка» (напруга і розслаблення м'язів тулуба) Вчитель:  Уявіть, що  сонечко зайшло за хмаринку, і нам стало холодно. Ми стискуємося  в грудочку, щоб зігрітися (затримуємо дихання). Але сонце вийшло із-за хмаринки і стало тепло, приємно і ми розслабляємося (глибокий видих). Вправа повторюється 2-3 рази.

Вправа-гра «Заборонений рух, заборонене відчуття» (на активізацію уваги). Вчитель говорить, що він показуватиме  різні рухи  і різні відчуття, а учні повинні за ним повторювати. Але забороняється повторювати рух – піднімати руки вгору і показувати незадоволеність, смуток. Рухи і відчуття можна демонструвати  у поєднанні з віршами.

Психогімнастика не лише підвищує потенційний енергетичний рівень дитини, але і сприяє розвитку його пізнавальною і емоционально- особистісної сфери.  Під час психогімнастики діти навчаються азбуці  емоцій – виразними рухами (В основному використовується безсловесний матеріал). Володіння виразними рухами передбачає розуміння всіх відтінків і нюансів у виразі обличчя, жесту і руху тіла людини.

«Дивні перетворення».  Змалювати киплячий чайник; каструлю, наповнену водою; відро з кришкою; чашку, що розбилася; чайник із завареним чаєм.

Основною метою моєї роботи в руслі педагогіки  здоров'я стало формування здоровьесберігаючого освітнього простору, що відповідає медичному і педагогічному принципу: «Не нашкодь!»    

Використовуючи під час навчально-виховного процесу вищезгадані здоров’язбережувальні методики - оздоровлення засобами мистецтва- матимемо поруч здорових і щасливих дітей : гармонійно розвинених, працездатних, спроможних здолати будь-які труднощі.

Послухайте стару легенду: «Давним-давно, на горі Олімп жили-були боги. Стало ним нудно, і вирішили вони створити людину і заселити планету Земля. Стали вирішувати.... Якою має бути людина. Один з богів сказав: «Людина має бути сильною», інший сказав: «Людина має бути здоровою», третій сказав: «Людина має бути розумною». Але один з богів сказав так: «Якщо все це буде у людини, він буде подібний до нас» І, вирішили вони заховати головне, що є у людини - його здоров'я. Стали думати, вирішувати - куди б його заховати? Одні пропонували заховати здоров'я глибоко в синє море, інші - за високі гори. А один з богів сказав: «Здоров'я треба заховати в саму людину» Так і живе з давніх часів людина, намагаючись знайти своє здоров'я. Та ось не кожен може знайти і зберегти безцінний дар богів!» -Я бажаю вам берегти те, що нам дано, і допомагати зберігати і укріплювати здоров'я своїх  учнів.