Тема № 10 “Українські землі наприкінці XVII -  у першій половині XVIII ст.”

У липні 1687р. у таборі р. Коломак піл час та званого Перший Кримського

походу Івана Самойловича було звинувачено й разом із сім’єю відправлено до

Сибіру.   За наказом Василя Голіцина відбулися вибори нового гетьмана, ним став генеральний осавул — Іван Мазепа.

✔ Іван Мазепа ( 1687-1709рр) ( був відзначений вищою московитською нагородою — орденом Андрія Первозванного з написом “За віру і вірність”)

Тоді ж, в 1687 р. було укладено Коломацькі статті ( 22 пункти)  між гетьманом і старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром Олексійовичами та царівною Софією — з іншого.

   Коломацькі статті писали на основі Глухівських статей Д. Многогрішного ( 17 із 22) із додатками. Зробленими за гетьмана І. Самойловича.

Основні положення Коломацьких статей:

•                             реєстр — 30 тисяч;

•                             заборона гетьману  змінювати старшину без дозволу царя;

•                             заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику та дотримуватися

“Вічного миру”, а саме- не не намагатися повернути під свою владу Правобережну Україну;

•                             перебування в Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині та Острозі російських воєвод із залогами та розташування російського стрілецького полку в столиці Гетьманщини — м. Батурині( статус столиці  1676- 1708рр; 1751-1764рр) 

•                             гетьман за наказом царя зобов’язувався надсилати козацькі війська проти Криму й Туреччини;

•                             гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби “ ...усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи”;  щоб  “ ... Малоросію не називали Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі”.

Малоросія — назва Гетьманщини в законодавчих актах і розпорядженнях

царського уряду після українсько-московського договору 1654р. Від

Андрусівського договору 1667р. До кінця XVIII ст. Малоросією називали

переважно Лівобережну Гетьманщину з Києвом. Як історико-географічне

поняття вживали історики к.XVIII – поч.XX ст.

  Коломацькі статті були наступним кроком на шляху обмеження державних прав України Московською державою.

Внутрішня політика І.Мазепи:

•                             прагнення об’єднати землі Правобережжя, Запорожжі, Слобожанщини в єдиній Україні, яку гетьман уявляв як державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою;

•                             діяльність Мазепи змінила архітектурні обриси багатьох міст: Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Батурина та інших ( мазепинське бароко);

•                             гетьман фундував 12 нових храмів, сприяв відбудові нових церковкняжої доби ;

•                             у 1690р. Було збудовано нове приміщення Києво-Могилянського колегіуму; 1698р — Богоявленську церкву Братського монастиря; до 1695 р — обнесено новим муром Києво- Печерську лавру;

•                             у 1700р засновано Чернігівський колегіум; за сприяння гетьмана в 1701 р.

Києво- Могилянський колегіум отримав статус — академії;

•                             гетьман мав одну з найбагатших в Україні книгозбірень, обдаровував книжками монастирі, церкви.

•                             “ Той великий, славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім. Щоб вибороти волю своїй батьківщині. Він не завагався зректися усього, що може бути найдорожче на цій землі. І віддав власне життя за визволення рідного краю...”

•                             «…З італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою… Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини… Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати». ( період із життя Мазепи від підписання Коломацьких статей до зруйнування Батурина)

Поступово відбувалося посилення ролі українського гетьмана, вивищення козацької старшини.

Відродження козацького устрою на Правобережній Україні, 1685р. 

Наприкінці XVII ст. більшість земель Правобережжя лежала пусткою. Польський уряд заохочував заселення цих територій  та прийняв рішення в 1685 р надати козацтву “ прадавні привілеї та вольності” ( ще одна причина- загроза з боку Османської імперії). Згідно з ухвалою козаки створювали на заселених ними землях власний полково-сотенний устрій.

Так відродилися 4 полки:

1.       Богуславський ( полковник Самійло Іванович ( Самусь);

2.       Корсунський ( Захар Іскра)

3.       Брацлавський ( Андрій Абазин)

4.       Фастівський ( Білоцерківський) ( полковник Семен Палій).

У 1699р. Річ Посполита   уклала Карловецький мир з Османською імперією. Турецька загроза ослабла, а отже відпала потреба в козацтві. Сейм ухвалив ліквідувати правобережне козацтво, тож коронний гетьман наказав полковникам розпустити їхні полки.

 Взимку 1702р. польські війська захопили кілька козацьких міст на

Правобережжі, у відповідь на це почалося повстання, очолюване Семеном Палієм(Гурка).         

Паліїївщина”- визвольний рух під

проводом С.Палія  протягом 1702-

1704рр., що мав на меті визволення

Правобережної України від польського панування       та               об’єднання          з

Лівобережною Гетьманщиною.

У липні 1702 р. рух охопив Київщину, а на початку 1703 р. повстанці вже контролювали значну частину Правобережної України. Повстання поширилося на Волинь і Поділля , дійшло до Галичини. Повстання набуло антифеодального та визвольного характеру, охопивши значні території . На початку 1703р. Шляхта пішла в контрнаступ, придушення повстання супроводжувалося нечуваною жорстокістю.

   Навесні 1704 р. війська гетьмана мазепи перейшли Дніпро і зайняли Київщину та Волинь. Семена Палія заарештували та ув’язнили. Проте визвольний рух тривав, населення Правобережжя повстало проти шляхти. За таких обставин, Правобережжя опинилося під владою Мазепи. Об’єднання Правобережної та лівобережної України за Мазепи тривало від 1704р до подій 1708-1709рр.

Північна війна та повстання І.Мазепи

Навесні 1700р проти Швеції виступили польсько-датською армієя. Розпочалася Північна війна ( 1700-1721рр).   Росія  оголосила війну Швеції, і вже  українські козацькі формування брали участь у війні. З 1702 року між шведами та росіянами розпочались регулярні військові дії.

Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав українського гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини. 24 жовтня 1708 р. український гетьман виїхав на зустріч із Карлом XII. 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору, наступного дня відбулася зустріч І.Мазепи та шведського короля.

Причини, які спонукали І. Мазепу до переходу на бік Карла XII:

➢     очевидне порушення Московською державою прав і вольностей війська запорізького,

➢     обмеження гетьманської влади;

➢     введення в українські міста московських залог і гарнізонів

➢     прагнення ліквідувати козацьке військо або перетворити його на регулярні драгунські полки

➢     цілеспрямовані заходи московської влади , спрямовані на ліквідацію етнічної окремішності українців шляхом асиміляції.

● «Ми стоїмо тепер, браття, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що зблизили театр війни до кордонів наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми між ними є точка або ціль всього нещастя», - з такою промовою І. Мазепа звернувся до своїх прихильників, пояснюючи причини укладення союзного договору зі Швецією

 30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом XII  було укладено союзницький договір :

•          Україна має бути незалежною та вільною;

•          усі загарбані Московією землі, що колись належали “руському” народові, мають бути повернені Українському князівству;

•          шведський король зобов’язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу, коли про це попросить гетьман;

•          Мазепа має бути довічним князем України

•          шведський король немає права претендувати на титул князя або командувача збройних сил князівства;

•          для стратегічних потреб шведське військо може займати 5 українських міст.

      У відповідь на дії Мазепи Петро І :                                    

✗     звинуватив Мазепу у “зраді”( за наказом царя було накладено анафему “у християнстві відлучення від церкви та оголошення довічного прокляття” на гетьмана)  , намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі- уніатам;

✗     Петро I звелів Меншикову зруйнувати гетьманську столицю — Батурин( 2 листопада 1708р.)

✗     згідно з царським наказом 6 листопада відбулася Старшинська рада( прибули тільки 4 полковники- стародубський, чернігівський, наказні переяславський та ніжинський)  в Глухові, де було обрано гетьманом — стародубського полковника Івана Скоропадського;

✗     в 1709 р. запорожці на чолі з Костем Гордієнком приєдналися до шведського-українського союзу і за наказом царя було зруйновано Чортомлицьку Січ ( залишки запорожців перейшли до володінь кримського хана та заснували Олешківську Січ, 1711-1734рр.)

27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва у якій шведсько-козацьке військо зазнало поразки. Перемога Петра І висунула Росію на одне з провідних місць у тогочасній європейській політиці.

Для України наслідки Полтавської битви виявилися вкрай несприятливими:

✔     російський уряд ще більше обмежував автономію Гетьманщини;

✔     після битви прокотилася хвиля царського терору: смертні вироки для учасників повстання та заборона друкування книжок українською мовою.

  Іван Мазепа емігрував до Молдови, де йому та козакам надали прихисток.

Після смерті гетьмана ( 1709р.) постала потреба у виборі нового гетьмана. 5 квітня 1710 р. в Бендерах(Молдова) відбулася козацька рада, гетьманом обрали найближчого сподвижника Мазепи- генерального писаря Пилипа Орлика.

Під час козацької ради було схвалено документ “Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького” або “ Конституція Пилипа Орлика”, 1710р.:

•        угода між гетьманом та козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов’язки;

•        конституція обмежувала права гетьмана

•        передбачала створення представницького органу- Генеральної ради;

•        закладено поділ влади на три гілки- виконавча, законодавча і судова

•        впроваджувалася виборність посад

•        православ’я є державною релігією

•        Україна є суверенною державою під протекторатом Швеції • територія визначена відповідно до Зборівського договору.

                                                                                                                                                                                                 _● “        ...

Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом ... щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна рада: на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною  старшиною”

✔     Іван Скоропадський ( 1708-1722рр)

Гетьманування Скоропадського мало за традицією розпочатися з підписання статей. Але Петро І відмовився це робити. Пояснивши своє рішення воєнними обставинами. 

У липні 1709 р. Скоропадський перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей “Просительні

статі”.

У відповідь Петро І надіслав іменний указ, що аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. Статті і відповіді царського уряду на їхні пункти отримали назву “Решетилівські статті 1709р.”:

•               призначено царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові, який здійснював контроль над гетьманом та урядом України;

•               установлено контроль над збиранням податків;

•               збільшено кількість московитських залог у містах Лівобережжя;

•               заборона самостійної зовнішньої політики гетьмана.

 Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті

називали землі Війська запорозького “Молоросійським краєм”,у якому

царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення ,

зокрема бунтівників- запорожців, “ у тиші й покорі великому государю”.

-     Гетьманську резиденцію перенесено до Глухова( 1708-1751)

-     У 1720 р. було офіційно заборонено друкування книг українською мовою, окрім церковних.

-     росіяни почали отримувати земельні володіння, що робило їхнепідконтрольними гетьману.

Уряд Петра І став на шлях ліквідації української автономії та інкорпорації українських земель до складу імперії.

У 1721р. І. Скоропадський рушив до Санкт-Петербурга, щоб визначити статус Гетьманщини у складі Російської імперії ( 1721р.) . Візит не дав бажаного результату. Він отримав указ про утворення малоросійської колегії, ця новина приголомшила гетьмана й остаточно підірвала здоров’я. Повернувшись до Глухова, він  передав “правління діл” Павлу Полуботку і помер.

Перша Малоросійська колегія 1722-1727рр.

Російський орган влади на українських землях, складалася з 6 російських чиновників на чолі з Степаном Вельяміновим.

•        колегія переобрала все адміністративне керівництво ЛівобережноюУкраїною;     

•        контролювали встановлення і стягнення податків до царської скарбниці, розквартирували російських солдат і офіцерів в Україні;

•        здійснювала контроль за діяльністю Генеральної військової канцелярії

•        на колегію покладалися судові функції та контроль за розподілом земельних володінь;

•        Вельямінов мав право на власний розсуд втручатися у будь яку сферу українського життя як повноправний господар краю у своїй діяльності. Колегія керувалася тільки російськими нормативними актами та законами.

У 1727р. Колегія скасована царським урядом. Тому що на Лівобережжі відновлено інститут гетьманства, бо назрівала чергова російсько-турецька війна.

✔ Павло Полуботок ( 1722-1723рр.)

 У листопаді 1723р. за наказом Петра І ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де і помер в 1724р.  

Діяльність:

•        розпочав судову реформу: створив колегіальні суди й установив порядок судової апеляції ( оскарження);

•        розгорнув боротьбу з пияцтвом та хабарництвом;

•        у 1723р. представники козацької старшини скликали Коломацькі чолобитні( звернення) на ім’я царя, з метою відновлення прав та вольностей для козаків. ( під керівництвом Данила Апостола).     Навесні 1723р.  Полуботка разом із генеральним писарем і генеральним суддею було викликано до Петербурга.  Наприкінці року за наказом царя Павла Полуботка і Данила Апостола було звинувачено у державній зраді, таємних зв’язках з Пилипом Орликом та ув’язнено в Петропавлівській фортеці.       

Однак, судовий процес так і не відбувся, бо в грудні 1724р. П. Полуботок помер, а в 1725р. Після смерті Петра І Пилипа Орлика було звільнено із ув’язнення. 

✔ Данило Апостол ( 1727-1734рр.)

 

На виборах 1727 р. в Глухові було обрано гетьманом, у віці 73р. Та за підтримки російського князя Олександра Меншикова

В 1727 р. уклав із Петром ІІ “Рішительні пункти” ( це була не двостороння угода, а іменний царський указ ):

-     генеральну старшину і полковників обирали козаки, а не призначавгетьман і затверджував імператор; - дипломатія тільки за згоди імператора;

-     українське військо обмежується трьома полками ( по 500 тис.) , щопідпорядковуються російським воєначальникам.

Нові статті значно обмежували й без того урізані права та вольності України. Зважаючи на  реальні обставини . Данило Апостол узявся за здійснення реформ, спрямованих на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини.

Реформи гетьмана

✔     Реформа державного управління

-   відновив право гетьмана призначити Генеральну військову канцеляріюта полковників;

-   зменшив кількість росіян у гетьманській адміністрації

-   повернув Київ із-під влади генерал-губернатора під юрисдикціюгетьмана.

✔     Фінансова      

-   визначив точний розмір бюджету видатків Гетьманщини, тавідокреемив гетьманський скарб від державного

✔     Земельні справи

-   у 1729-1731рр. Провів “ Генеральне слідство про маєтності”

✔     Торговельна

-   у 1728р. організував з’їзд українських купців, підготував спеціальнийуніверсал про вільну торгівлю з Кримом та країнами Європи.

✔     Судова

-   у 1730р. видав “Інструкцію українським судам”, де встановлено порядокапеляції в судових справах.

-   ініціював створення комісії, яка зайнялася кодифікацією козацькогоправа та створенням зводу законів “ Права за якими судиться український народ”( 1728-1743рр.)

✔     Культурно-освітня

в 1734 р. Нової Січі на р. Підпільній ( 1734-1775рр;

-   у 1729 р. відкрив у Глухові першу в Україні співочу школу та друкарню.Гетьман домігся повернення під гетьманську владу запорожців, які з 1708р. змушені  жити на території Кримського ханства. Вони отримали також право заснувати

Підпільненська Січ).

 Запорожці визнали себе підданими російської цариці та

підпорядковувалась київському генерал-губернатору. Адміністративнотериторіальний устрій Січі-паланка( поділено на 8 паланок).

 

В 1732р. надав кошти на будівництво

Преображенської церкви в с. Великі Сорочинці на Полтавщині

Правління гетьманського уряду ( 1734-1750рр.)

Після смерті гетьмана Д. Апостола в 1734р. виборів нового гетьмана не відбулося.

Здійснювати владу в Лівобережній Гетьманщині поклали на Гетьманський уряд. Складалася ця установа з шести осіб — трьох українців і трьох росіян, проте вся  повнота влади належала російському

князеві Олексію Шаховському.

Правління гетьманського уряду мало

Зросійщення-

ретельно контролювати діяльність Генеральної  військової канцелярії та сприяти зросійщенню українців, передусім через шлюби. процес систематичного, зокрема насильницького, насадження

російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців шляхом переходу на російську мову та культуру з метою подальшої асиміляції.

Освіта, література та архітектура

Освіта

-   нижчою ланкою освіти була початкова школа, їхня кількість зростала

-   до першої половини XVIII ст. діяли колегіуми: Чернігівський , 1700р; Харківський, 1726р.; Переяславський, 1738р.

-   вищим навчальним закладом в Україні була Києво-Могилянська академія,1701р.

Феофан Прокопович — церковний діяч, педагог, учений-енциклопедист, письменник- новатор. Автор першої історичної драми на теми вітчизняної історії “Володимир”, яку в 1705 р. поставили студенти КиєвоМогилянської академії.  У 1716 р. за царським наказом Ф. Прокопович поїхав до Петербурга. Став одним із найближчих радників царя з питань церковної реформи та внутрішньої політики.

Книжна література

Серед поетів, що писали літературною староукраїнською мовою, найвидатнішим був Климентій Зиновіїв. Іван Величковський  писав

      “курйозні вірші”.                                           

 Упродовж XVII-XVIII ст.   упевнено розвивався театр. Він існував у двох різновидах- шкільний і мандрівний.

➢     У 1674р. вийшла найдавніша драма , що збереглася до нашого часу, “ Про Олексія, чоловіка Божого”.

➢     1676р. -  трактат Лазаря Барановича “Нова міра старої віри ”

➢     1689-1705рр. - перша енциклопедія для православного світу , праця Данила Туптала “ Четьї мінеї” у 4-ох томах( “Щомісячні читання”)

➢     1672-1673рр. “Хроніка з літописців стародавніх”, Феодосій Софонович.

➢     1674р — перший підручник з історії “Синопсис”( Кохановський)

У першій половині XVIII ст. стали з’являтися козацькі літописи:

•        “Літопис Самовидця” ( описував події 1648-1702рр.)

•        Літопис Григорія Граб’янки( події від найдавніших часів до 1709 р.) • Літопис Самійла Величка( складався з двох частин: 1)від 1648р. до 1660р; 2) 1660р.-1700рр.

Козацькі літописи-історико-літературні твори, що склалися впродовж другої половини 17- середини 18 ст. і розкривали історію козацьких воєн. Архітектура

Європейську архітектуру другої половини 17-18 ст. визначають як архітектуру бароко.  Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність. Споруди, що постали за тих  часів у

Гетьманщині та Слобідській Україні, дослідники позначають терміном — козацьке бароко. 

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в

м.Чернігів, 1679-1689рр.

. Покровський собор у м.Харків, 1689р

Георгіївська церква Видубицького монастиря в м.Київ, 1696-

Портрет Б. Хмельницького, автор Вільгельм Гондіус, сер. 17 ст.

 

Ікона “Покрова Богородиці” , перша половина 18 ст.

Ікона “Вознесіння Христове” з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський

, автор Йов Конзелевич, 1698-1705рр

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________